А ми продовжуємо ділитися рецептами традиційної випічки Харківщини, що пов’язана з використанням цукрового буряка. На Обласний фестиваль-конкурс традиційних страв, випічки та напоїв Харківщини «СМАЧНОГО!» 2021 року у номінації «Випічка» було представлено «Пироги з цукровим буряком». Пироги випікали на свята та вихідні дні, коли у господині було більш вільного часу. Використання цукрового буряка в якості начинки обумовлене його доступністю і властивістю зберігати свої смакові та поживні властивості протягом тривалого часу. Солодкі корені вирощувалися на місцевих землях здавна і використовували для приготування різноманітних страв, напоїв, випічки. Рецептом випічки з села Чепіль на Балаклійщині ділиться з нами бібліотекар, Конопелько Юлія Григорівна, а записала його від Федорченко Валентини Гаврилівни, 1951 року народження.
Складники для тіста:
Маргарин – 1 пачка (250 г)
Яйця – 3 – 4 шт.
Цукор – 1 склянка
Сіль – 1 ч. л.
Молоко – півлітра (500 мл)
Дріжджі – 0,5 палички (50 г)
Борошно – 4 склянки

Складники для начинки:
Цукровий буряк (середнього розміру) – 1 шт.
Олія – 1 ст. л.
Крохмаль – 1 ст. л.
Вода – 1 ст. л.
Варення (вишневе, малинове, полуничне тощо) – 3-4 ст. л.
 
Опис традиції приготування тіста
Розтоплюємо пачку маргарину, додаємо склянку цукру, чотири яйця і сіль. У півлітрі теплого молока розводимо дріжджі. Все поєднуємо та потихеньку змішуємо з чотирма склянками просіяного борошна, премішуємо до кремоподібного стану. Готову опару накриваємо рушничком і ставимо в тепле місце, щоб «підійшла». Коли опара «підійшла», додати борошно та гарно вимісити тісто, «шоб воно аж пищало під руками». Коли  тісто відставатиме від рук, воно готове, ставимо знову «шоб підійшло».
Коли тісто підійшло другий раз, начиняємо пиріжки. Відщипуємо кавалок тіста, розпліскуємо добре і кладемо начінку, десь із пів ложки та добре защіпуємо краї. Формуємо пиріжки і саджаємо на деко, змащене олією. Коли деко заповнене пиріжками, даємо ще час їм «підійти», а потім саджаємо до нагрітої духовки. Хвилин через 10 – 15 пиріжки вже готові. Виймаємо їх із духовки, зверху змащуємо свіжою олією, накриваємо рушничком і даємо «відпочити» хвилин 20.
Опис традиції приготування начинки
«Буряк помити, натерти на тертушці, і жарити на сковороді на олії, добавити трошки водички, накрити кришкою. Тільки ж не пережарювать, а шоб воно протушилося гарно, м’ягіньке зробилося, минут 30. Гарно прожарений буряк стає прозорим, ледь кремового кольору. Тоді якшо є, додаємо варення полуничне, малинове, яке є у хазяйки, добавляється туди 3-4 ложки, смотря який був буряк (солодкий чи ні). Якшо є водичка в сковорідці, додаємо столову ложку крохмалю, шоб її прибрати. І тоді щє минут 5 пожариться із цим солодким, знімаємо і начіняємо пирожки».
* Готуємо традиційну випічку «Пиріжки з цукровим буряком» за посиланням: https://youtu.be/Eu1xLuOLsLY
Всім СМАЧНОГО!
* Матеріал підготувала Наталія Олійник, провідний методист КЗ «ООМЦКМ»
#ООМЦКМ #культураХарківщини #культураСлобожанщини #традиційнакультура #деньтрадиційноїкультури #лабораторіядослідженняНКС #спадщинаУкраїни #НКС #ГастроспадщинаХарківщини #Смачного #традиційністрави #традиційнавипічка    #традиційнінапої   #пиріжки    

Галушки є однією з найулюбленіших перших страв кожного українця. Їх готували майже щодня, адже складові для приготування страви були доступні та поживні. Суп варять зазвичай на сніданок у  невеликій кількості, щоб поїсти гарячим і свіжим. Рецептом першої стави «СУП З ГАЛУШКАМИ» з нами ділиться бібліотекар села Чепіль Балаклійської міської ради Ізюмського району Харківської області Юлія Григорівна Конопелько. А записала вона його від Наталії Анатоліївни Костенко, що готує цей суп за рецептом своєї бабусі Наталі.
Складники для супу:
Вода – 2,5 л.
М’ясо – 200 гр.
Картопля (середнього розміру) – 5-6 шт.
Цибуля – 1 шт.
Морква – 1 шт.
Олія – 2 ст. л.
Сіль – за смаком
Перець
Зелень
Лавровий лист
 
Складники для галушок:
Яйце –1 шт.
Сіль – 0,5 ч. л.
Борошно – півсклянки (100 – 125 г)
 
Опис традиції приготування супу з галушками
Наливаємо води в каструлю, кидаємо м'ясо, коли воно звариться, оббираємо його від кісток, подрібнюємо і знову кладемо в ємність, у якій варимо суп. Вкидаємо дрібно покришену картоплю, солимо.
Готуємо засмажку: цибулю подрібнюємо, моркву натираємо на тертці, смажимо на олії до рум’яного кольору. Коли картопля майже зварилася, вкидаємо галушки. Для приготування галушок у глибоку тарілку насипаємо борошно, вбиваємо яйце, солимо. Все ретельно змішуємо і розтираємо ложкою до однорідної маси середньої густоти. Ложку вмочаємо в кип’яток, набираємо 1/3 столової ложки тіста і вкидаємо в суп «кавалками». Розмір галушок, залежить від бажання господині, вони можуть бути маленькими, а можуть бути і великими. Все перемішуємо і всипаємо в суп засмажку, додаємо більше полум’я під каструлю, щоб суп гарно прокипів. Куштуємо на смак, додаємо дрібно порізану зелень, лавровий лист для аромату і мелений перець за смаком. Вимикаємо вогонь і даємо супу настоятися 10 хвилин.
 
Хто не любить супи, тому господині радять приготувати «Галушки із засмажкою».
Складники для галушок (тісто):
Яйце –1 – 2 шт.
Сіль – 0,5 ч. л.
Борошно – півсклянки (100 – 125 г)
Вода
 
Складники для засмажки:
Сало – 50 – 100 г
Цибуля – 1 – 2 шт.
Опис традиції приготування «галушок із засмажкою»
Беремо 1 чи 2 яйця, додаємо сіль, воду (в залежності від бажаної кількості галушок). Все ретельно вимішуємо руками. Відриваємо шматок тіста, розкачуємо у «ковбаски», ріжемо невеличкими шматочками. У підсолену киплячу воду вкидаємо галушки і варимо до готовності (галушки мають піднятися до гори). На пательні робимо засмажку. Сало дрібно нарізаємо і смажимо. Цибулю нарізаємо дрібно або півкільцями і обсмажуємо на салі до готовності. Коли галушки зварилися, витягаємо їх у глибоку тарілку, зверху посипаємо засмажкою.
* Готуємо традиційну першу страву «Суп з галушками» та другу страву «Галушки із засмажкою» за посиланням: https://youtu.be/P8OJRs3xbQs
Всім СМАЧНОГО!
* Матеріал підготувала Наталія Олійник, провідний методист КЗ «ООМЦКМ»
#ООМЦКМ #культураХарківщини #культураСлобожанщини #традиційнакультура #деньтрадиційноїкультури #лабораторіядослідженняНКС #спадщинаУкраїни #НКС #ГастроспадщинаХарківщини #Смачного #традиційністрави #традиційнавипічка    #традиційнінапої  #обрядовавипічка  #суп #галушки  
 

Хто із нас не пам’ятає смак пиріжків із дитинства, які нам готувала мама чи бабуся. Начинкою для пиріжків можуть слугувати овочі, фрукти, м'ясо тощо. Начинкою для наших пиріжків буде слугувати капуста. А подала рецепт «ПИРІЖКИ З КАПУСТОЮ» на Обласний фестиваль-конкурс традиційних страв, випічки та напоїв Харківщини «СМАЧНОГО!» 2021 року у номінації «Випічка» Світлана Анатоліївна Шабетя з села Нова Гусарівка Балаклійської міської ради Ізюмського району, а готувала їх Ніна Сергіївна Шабетя, 1946 року народження, з м. Балаклія. У селі Нова Гусарівка (раніше село мало назву Червона Гусарівка) вона живе з 1959 року.
Зі слів Ніни Сергіївни ми дізналися, що в минулому столітті у селі господині готували саморобні дріжджі з хмелю та висівок, які заздалегідь запарювали. Їх додавали до опари, яку готували з борошна та окропу, «вчиняли» тісто і залишали в теплому місці до ранку. Вранці додавали борошно, сіль, цукор, яйця. Замішували тісто і ставили у тепле місце на піч або лежанку для того, щоб воно підходило. Коли тісто гарно підійшло, його добре вимішували, робили з нього маленькі кульки і начиняли різними начинками.
Нині господині використовують дріжджі промислового виробництва.
 
Складники для тіста:
Вода (тепла) – 250 мл
Дріжджі (пресовані) – 25 г
Цукор – 1 ст. л.
Сіль – 1 ч. л.
Олія – 4 ст. л.
Борошно – скільки візьме тісто
 
Складники для начинки:
Капуста – 1 шт.
Морква – 1 шт.
Цибуля – 1 шт.
Олія соняшникова – 150 мл
 
Опис традиції приготування пиріжків з капустою
В ємність вливаємо склянку теплої води, додаємо дріжджі, одну чайну ложку цукру і одну чайну ложку соли. Все змішуємо і залишаємо на декілька хвилин, накривши рушником, щоб дріжджі краще розчинилися. Коли дріжджі гарно розчинилися, додаємо трішки соли, 4 столові ложки олію і ретельно змішуємо. Додаємо просіяне борошно і замішуємо однорідне тісто. Потім зверху присипаємо невеликою кількістю борошна, накриваємо рушничком, щоб воно підходило і залишаємо так на годину. Поки тісто підходить, готуємо начинку. Шинкуємо капусту, ріжемо дрібно цибулю та натираємо моркву на тертці. Розігріваємо пательню, наливаємо олію, підсмажуємо цибулю, додаємо моркву, потім кладемо капусту і тушимо на невеликому вогні, накривши кришкою. Наприкінці смажену капусту солимо за смаком.
Коли тісто підійшло, гарно вимішуємо його з додаванням борошна. Далі від кавалка тіста відрізаємо невеличкі шматочки і формуємо маленькі кульки. Потім викачуємо їх і викладаємо на столі. Беремо кульку, розпліскуємо і начиняємо смаженою капустою, гарно защипуємо краї, формуємо овальні пиріжки і викладаємо на стіл, щоб тісто підійшло, перед тим, як почати смажити. Коли пиріжки поліпили, ставимо пательню на вогонь, наливаємо олію, чекаємо, коли розігріється і кладемо пиріжки для смаження. Накриваємо кришкою і чекаємо коли підсмажаться з одного боку, потім перевертаємо на другий бік. Готові пиріжки викладаємо на тарілку.
 
* Готуємо традиційну випічку «Пиріжки з капустою» за посиланням: https://youtu.be/mhDzrdByhx0
Всім СМАЧНОГО!
 
* Матеріал підготувала Наталія Олійник, провідний методист КЗ «ООМЦКМ»
#ООМЦКМ #культураХарківщини #культураСлобожанщини #традиційнакультура #деньтрадиційноїкультури #лабораторіядослідженняНКС #спадщинаУкраїни #НКС #ГастроспадщинаХарківщини #Смачного #традиційністрави #традиційнавипічка    #традиційнінапої   #пиріжки    

Традиційна страва «КАПУСНЯК» була дуже популярною на Харківщині. Нині вона незаслужено призабута, можливо тому, що потребує більше часу для приготування. Ми розкажемо як саме готували цю страву в селі Шевелівка на Балаклійщині і познайомить нас із традицією приготування Кошара Сергій Анатолійович. Рецептом цієї смачної страви поділилася місцева жителька Гриднєва Лідія Єгорівна, 1936 року народження. Страву представили на Обласний фестиваль-конкурс традиційних страв, випічки та напоїв Харківщини «СМАЧНОГО!» у 2021 році.
Ось що розповідає Сергій Анатолійович: «У нашому селі  жили і живуть працьовиті люди.  Кожна господиня завжди старалася накормити  свою сім’ю смачною, поживною стравою. Варили борщі, супи, юшки, а улюбленою стравою був капусняк. Щоб страва вийшла смачною варили на м’ясному бульйоні. Коли м'ясо приготувалося кидали цілу картоплю, варили до готовності і товкли, потім кидалося пшоно, дрібно посічену квашену капусту. Готувалася заправка: жарилися на олії цибуля, морква, додавали томат чи перетерті квашені помідори і заправляли капусняк».
Тож приступаємо до приготування поживної і смачної страви «Капусняк».
 
Складники:
Вода – 5 л
М’ясо – 500 г
Картопля – 1 кг.
Капуста квашена – 500 г
Морква – 2 шт.
Цибуля – 4 шт.
Пшоно – 300 г
Томат (або квашені помідори) – 500 мл
Сіль – 1 ч. л.
Лавровий лист – 2-3 шт.
Перець мелений
Зелень
Сметана – 2-3 ст. л.
 
Опис традиції приготування
Наливаємо потрібну кількість води у ємність і ставимо на вогонь. Нарізаємо невеликими шматочками м’ясо і кидаємо у киплячу воду. Коли вода з м’ясом закипить, збираємо шум, підсолюємо і кидаємо цілу картоплю. Поки все вариться, готуємо засмажку. Шинкуємо цибулю кубиками або скибочками. На тертці натираємо моркву. Коли картопля закипіла, додаємо половину нарізаної цибулі, щоб вариво було більш насиченим. Після того як картопля зварилася до напівготовності, всипаємо пшоно. Тим часом квашену капусту дрібно нарізаємо, нині цю процедуру виконує м’ясорубка. Коли картопля зварилася, дістаємо її з каструлі і товчемо. Щоб пшоно не пригоріло, додаємо перекручену капусту, мішаємо і варимо на середньому вогні. Готуємо засмажку: на пательню наливаємо олії і після того, як вона починає шкварчати, сипимо нарізану цибулю і натерту моркву. Коли засмажка підсмажилася і стала золотавого кольору, вливаємо томати, щоб все прокипіло. Готову засмажку додаємо до товченої картоплі і все разом іще раз товчемо до отримання однорідної маси. Цю суміш вливаємо до основної страви, яка вариться. Все ретельно перемішуємо. Для смаку у страву кладемо лавровий лист і посипаємо меленим перцем. Готову страву насипаємо в тарілку, за бажанням додаємо сметану та посипаємо дрібно нарізаною зеленню.  
 
* Готуємо традиційну страву «Капусняк» за посиланням: https://youtu.be/uYqkVT6ez28
Всім СМАЧНОГО!
 
* Матеріал підготувала Наталія Олійник, провідний методист КЗ «ООМЦКМ»
#ООМЦКМ #культураХарківщини #культураСлобожанщини #традиційнакультура #деньтрадиційноїкультури #лабораторіядослідженняНКС #спадщинаУкраїни #НКС #ГастроспадщинаХарківщини #Смачного #традиційністрави #традиційнавипічка    #традиційнінапої   #капусняк    
 

Без хліба ми не уявляємо свого життя. Хліб завжди був символом гостинності та достатку кожного українця. З давніх-давен пекли хліб у печі. Ставилися до нього як до святині: накривали вишитим рушниками. Подавали спершу на стіл хліб, а потім  інші страви.
У селі Яковенкове, що на Балаклійщині, хлібом називали круглу випечену хлібину. А пампушкою або паляничкою – невелику, квадратну випечену хлібинку. Тісто на цю випічку замішували однакове. Цим рецептом з нами ділиться Олена Федорівна Кривоніс 1949 року народження з села Яковенкове Балаклійської міської ради Ізюмського району Харківської області. Випічку представили на Обласний фестиваль-конкурс традиційних страв, випічки та напоїв Харківщини «СМАЧНОГО!» у 2021 році. Подала цей запис на конкурс Наталія Семенівна Линник.
 
Складники:
Борошно – 1 кг
Молоко кисле – 150 г
Олія – 50 г
Дріжджі – 50 г
Цукор – 0,5 ст. л.
Вода – 100 мл
Сіль – 1 ч. л.
 
Опис традиції приготування
Дріжджі розминаємо, засипаємо цукром, додаємо трішки води і даємо час, щоб вони забродили. Робимо опару для тіста.
Просіюємо борошно у ємність, посипаємо сіллю, додаємо склянку кислого молока, заколочуємо тісто як на оладки, вливаємо небагато олії, щоб воно було «рихліше» (більш пухке). Все перемішуємо, у тісто вливаємо дріжджі, розколочуємо гарно і ставимо у тепле місце, накривши рушником – хай воно «бродить». Тісто має гарно «підійти». Як тіста стане в два рази більше, місимо його з невеликою кількістю борошна. Покачаємо тісто, ділимо на пампушки та садимо в спеціальні квадратні форми. Залишаємо на столі, нехай підійде ще. Потім форми ставимо у розігріту піч. Випікаємо до готовності, витягаємо з печі, кладемо на край рушничка, а другим краєм накриваємо. Хліб пахучий, смачний.
Як згадує Олена Федорівна: «Зараз всі печуть на дріжджах, а раньче не було дріжджів, хліб робили з хмелю, який збирали по йєрках (ярках), тоді сушили і хранили в хаті. А коли треба було, запарювали той хміль, зливали воду, кидали мукички і на цій опарі замішували тісто. І це було в кожній хаті. Оставався кусочок цього замісеного тіста, його на слідуючий день перекидали, розколочували з сироваткою і мукою і знову пекли хліб. А хміль був у кожній хаті, бо пекли тіки на хмелеві. Собирали його в сінтябрі місяці, обривали шишечки цього хмелю, сушили його і воно хранилося у хаті. І коли нада хліб пекти, витягали, запарювали і було воно замісто дріжджів».
 
* Готуємо традиційну випічку Хліб «Паляничка» за посиланням: https://youtu.be/diIp7ENwODU
Всім СМАЧНОГО!
 
* Матеріал підготувала Наталія Олійник, провідний методист КЗ «ООМЦКМ»
#ООМЦКМ #культураХарківщини #культураСлобожанщини #традиційнакультура #деньтрадиційноїкультури #лабораторіядослідженняНКС #спадщинаУкраїни #НКС #ГастроспадщинаХарківщини #Смачного #традиційністрави #традиційнавипічка    #традиційнінапої   #паляничка #хліб    

Кисіль є однією з найдавніших страв. Згадується про нього ще в Літописі часів Київської Русі. З ХХ століття почали готували киселі на основі фруктів.
На Харківщині готують як фруктові, так і молочні киселі. У давнину їх відносили до десерту і на весіллях чи інших заходах, які супроводжуються застіллями ставили наприкінці. Він слугував показником того, що час виходити з-за столу, нерідко його називали «виганяйло».
Фруктовий кисіль на основі бузини є смачним і корисним. Щоб поживну страву готувати цілий рік, господині почали ягоди консервувати. Саме такий рецептом приготування в селі Киселі Олексіївської сільської ради Лозівського району ми вам пропонуємо приготувати. А коли бузина поспіє, поласувати киселем із свіжих ягід. Готує цю страву Віра Яківна Мірошніченко, керівниця народного фольклорного колективу «Киселяночка», за розповідями солістки колективу Віра Тихонівна Ступка, 1934 року народження. Дану страву також представляли у 2021 році на Обласний фестиваль-конкурс традиційних страв, випічки та напоїв Харківщини «СМАЧНОГО!»
У Киселях всі готували кисіль із бузини і називали його «бузина», він був особливим. Віра Тихонівна згадує: «У Кісілях бузину готовили мої предки і я навчилася. Бузини нарвали, начухрали, помили, у кострулю склали все, на легенький вогник поставили, хай вона тушиться. Потушилася вона, трошки її потовкли товкачкою, нині використовують блендер. Сливи, чорносливи, яблука, груші, нада отдєльно. Сливи як закривати (в банку для консервації) кісточок там шоб не було. Якшо зварити і зразу їсти, нехай і кісточки будуть. А як закривати, кісточки вони гиркі. Я кісточки повидовбую, все туди (у кострулю) поскидаю, воно покипить гарненько, посолодю. Усе туди складу, тіки на легенькому, на легенькому вогні її треба варити. Води не нада лити. Тоді розводю трохи крохмалю, трохи муки, розведу так як на оладі, а тоді запускаю, легенько мішаю. Большинство казали такою нада ложкою не мідною, не залізною, а дерев’яною. Поварила, поварила, покуштувала по вкусу, нада сахарьку. Хто любе солодке, я напримєр кисло-солодку любила і мама таку любила. Наварили, начали їсти. Раньче з куструлі насипали, тарілок не було багато».
Складники:
Вода – 150 мл
Бузина консервована – 1 л
Яблуко – 1 шт.
Груша – 1 шт.
Борошно – 2 ст. л.
Крохмаль – 2 ст. л.
Цукор за смаком
Лимон – 1 скибочка (за бажанням)
Опис традиції приготування
Тож приступаємо до приготування смачної страви «Кисіль із бузини». Бузину заготовляють на зиму наприкінці літа та на початку осені. Ягоди збирають, миють, просушують, додають сливи, чорнослив, у яких видаляють кісточки. Якщо яблука і груші визріли, також додають потрошки, все змішують, 10 хвилин кип’ятиться, заливають у стерилізовані банки і закатують. На вихід літрової банки потрібно 0,5 л бузини, 1 груша, 1 яблуко і по 200 грам сливи і чорнослива.
Ми відкрили баночку і будемо готувать. Висипаємо літрову банку в кастрюлю, чекаємо поки закипить. Бузина закипає, додаємо одне яблуко, нарізане скибочками і одну грушу, також нарізану скибочками. Для смаку додаємо скибочку лимона. Все перемішали і варимо 10 хвилин після закипання. Розводимо у тарілці 2 столові ложки борошна і 2 столові ложки крохмалю, перемішуємо до однорідної маси. Тоненькою цівочкою повільно вливаємо в каструлю і ретельно мішаємо, щоб не пригоріло. Готову гарячу страву розкладаємо дерев’яною ложкою по тарілках для застигання.  
* Готуємо традиційну страву «Кисіль із бузини» за посиланням: https://youtu.be/XnkfZrHdApM
Всім СМАЧНОГО!
* Матеріал підготувала Наталія Олійник, провідний методист КЗ «ООМЦКМ»
#ООМЦКМ #культураХарківщини #культураСлобожанщини #традиційнакультура #деньтрадиційноїкультури #лабораторіядослідженняНКС #спадщинаУкраїни #НКС #ГастроспадщинаХарківщини #Смачного #традиційністрави #традиційнавипічка    #традиційнінапої #кисіль  #бузина    
 

5 червня відбувся черговий онлайн-семінар«Традиційні страви, випічка та напої» у циклісемінарів «Охорона нематеріальної культурноїспадщини в Харківській області». З вітальним словом виступила директорка КЗ «Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва» Віра ЛАГУТІНА. Вона наголосила, що гастрономічна складова нині є одним із пріоритетних напрямків традиційної народної культури.
Інформацією про «Традиційні страви в розрізінематеріальної культурної спадщини» поділилася Наталя АКСЬОНОВА, кандидатка історичнихнаук, доцентка кафедри українознавства, доценткакафедру туристичного бізнесу та країнознавстваХарківського національного університету імені В. Н. Каразіна.
Про «Важливість нематеріальної культурноїспадщини як джерела культурного розмаїття та запоруки сталого розвитку громад області» доповіла Марія МОТОРНА, провідна методистка з нематеріальної культурної спадщини Вінницькогообласного центру народної творчості, аспіранткаУманського державного педагогічногоуніверситету ім. Павла Тичини.
Про цікаву традиційну страву Закарпаття, про яку згадується ще в джерелах 15 століття, а саме «Колочавська ріплянка – елемент нематеріальної культурної спадщини» повідала присутнімначальниця відділу туризму та комунікацій Колочавської сільської ради Марія ШЕТЕЛЯ.
Візитівко Городищинської громади на Черкащині є традиційна страва «шпачки», що готують на весілля, храмові, релігійні свята та помини. Про важливість відтворення та популяризацію цієї страви у доповіді «Традиційна обрядова страва «Шпачки» Городищинської громади» розказала Світлана ГРИЦАЙ, завідувачка методичного відділу Городищинського міського Палацу культури ім. С.С. Гулака-АртемовськогоЧеркаської області.
Не менш цікавою є і традиційна каша Вінничини, що виявлена зовсім недавно, а у 2024 році внесена до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини. Цю дивовижну страву презентувала інспекторка з питань культури відділу освіти, культури та спорту Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області Віта СТЕПАНОВА: «Практика виявлення елементу нематеріальної культурної спадщини та його популяризація (пшоняна каша «Зозуля» в с. Дашківці)».
 
Кандидатка історичних наук, дослідниця гастрономічної культури України, засновниця проєкту  їzhakultura та головна редакторка видавництва їzhak Олена БРАЙЧЕНКО поділилася своїм досвідом у доповіді «Роботі з гастрономічною спадщиною: дослідження та популяризація».
Провідна методистка КЗ «Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва», голова Громадської організації«Спілка етнологів і фольклористів міста Харкова»Наталія ОЛІЙНИК презентувала особливості проведення ІІ Обласного дистанційного конкурсутрадиційних страв, випічки та напоїв Харківщини «СМАЧНОГО!», що стартує з 10 червня. До конкурсу можуть долучитися жителі Харківщини. Запрошуємо взяти участь у конкурсі та надсилати свої матеріали до 10 серпня.
 
#ООМЦКМ #культураХарківщини #культураСлобожанщини#традиційнакультура #деньтрадиційноїкультури#лабораторіядослідженняНКС #спадщинаУкраїни #НКС#ГастроспадщинаХарківщини #Смачного #традиційністрави#традиційнавипічка    #традиційнінапої #традиційнапершастрава #традиційнадругастрава #традиційнаобрядовавипічка #традиційнеквашеннясоління    

ШАНОВНІ ДРУЗІ!
Комунальний заклад «Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва» за підтримки Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної адміністраціїзапрошує  взяти участь у ІІ Обласному дистанційному конкурсі традиційних страв, випічки та напоїв Харківщини «Смачного!»
До участі у конкурсі запрошуються жителі громад, родини, окремі жителі, фахівці закладів культури й освіти Харківської області, які можуть зібрати, опрацювати і подати матеріали до участі у Конкурсі.
Приймаються матеріали:
від збирачів – 15 років і старше;
від інформантів – 30 років і старше.
 
Конкурс проводиться за такими номінаціями:
– «Перша страва»;
– «Друга страва»;
– «Випічка»;
– «Обрядова випічка»;
– «Соління чи квашення»;
– «Напій».
 
Дати проведення конкурсу:
З 10 червня по 10 серпня – приймання конкурсних матеріалів.
З 11 серпня – робота членів журі.
21 серпня – оголошення переможців Конкурсу.
 
Конкурсні матеріали приймаються на електронну пошту
E-mail: smachnogo.kh@gmail.com
 
Положення та анкети-заявки за посиланням: bit.ly/Смачного_2024  
 
 
#ООМЦКМ #культураХарківщини #культураСлобожанщини#традиційнакультура #деньтрадиційноїкультури#лабораторіядослідженняНКС #спадщинаУкраїни #НКС#ГастроспадщинаХарківщини #Смачного #традиційністрави#традиційнавипічка    #традиційнінапої #традиційнапершастрава #традиційнадругастрава #традиційнаобрядовавипічка #традиційнеквашеннясоління    
 

БАБА-ШАРПАНИНА – відома традиційна страва, яку готували в українських селах, зокрема на Харківщині.Особливо там де були річки та водилася прісноводна риба. Відомості про цю страву ми зустрічаємо в записах ХVІІІ-ХХ століття. Про неї згадували професор Харківського університету М.Ф. Сумцов, а також І.П. Котляревський в поемі «Енеїда» та ін. Страва готувалася з тарані, а для святкових частувань брали судака. Традицією приготування другої страви «Баба-шарпанина» з нами поділилися Любов Петрівна Собакар із села Рокитне на Нововодолажчині, подавши її на Обласний фестиваль-конкурс традиційних страв, випічки та напоїв Харківщини «СМАЧНОГО!» у 2021 році. Перейняла вона її від своєї мами Катерини Гаврилівни Куріпки, (1938 – 2024 рр.) з села Верхня Озеряна (нині Мерефянськагромада), яка з 1958 проживала на хуторі КапонівкаРокитненської сільської ради, а з 2005 року в селі Рокитне Нововодолазького району Харківської області. В свою чергу, Катерина Гаврилівна перейняла її від своєї бабусіПараски Никифорівни Микиші (у дівоцтві Білінької 1888 – 1962 рр.). І Параска Никифорівна, і Катерина Гаврилівна були гарними кухарками і їх часто кликали готувати на весілля чи інші великі сімейні свята.
«Баба-шарпанина» – запечена риба в тісті, зазвичай цюстраву готували влітку, їли відразу після приготування.
Складники:
Риба (судак або тарань) – 1кг або трішки більше
Морква – 1 шт.
Цибуля ріпчаста – 2 шт. (для бульйону – 1 шт., для тіста – 1 шт.)
Петрушка (корінь невеликий) – 1 шт.
Борошно пшеничне – 2 ст. л.
Олія – 2 ст. л.
Вода – 1,5 л
Лавровий лист
Перець горошок
Перець мелений
Сіль за смаком
 
Опис традиції приготування
Беремо рибу судак, гарно чистимо нутрощі, щоб усередині не було ніде нічого, жабра обов’язково витягти, щоб не гірчили. Рибу гарно миємо у холодній воді, ріжемо не дуже великими шматочками.
У каструлю наливаємо воду, кладемо рибу, чистимо і нарізаємо корінь петрушки, цибулину, подрібнюємо моркву кружальцями і все складаємо в каструльку,додаємо  ложку соли, лавровий листочок, перчик. Як вода починає кипіти, збираємо пінку, щоб бульйон був прозорий, чистий і зменшуємо вогонь. Коли риба зварилася, дістаємо шматочки риби. Коли рибка вистигне і бульйон прохолоне, робимо заливку.
Заливка. Ріжемо цибулю, смажимо на олії до золотистого кольору. Просіваємо дві ложки борошна і висипаємо смажену цибулю, додаємо бульйон і перемішуємо. У готовому вигляді заливка має бути середньої консистенції.
З риби виймаємо кісточки, сковорідку змащуємо олією і викладаємо рибу. Зверху посипаємо меленим перцем і заливаємо заливкою і ще раз посипаємо меленим перцем.
Ставимо рибу в духовку для запікання. Готову страву ріжемо на шматочки.
 
* Готуємо традиційну страву «Баба-шарпанина» за посиланням: https://youtu.be/TT0CGFXGFNI
Всім СМАЧНОГО!
 
* Матеріал підготувала Наталія Олійник, провідний методист КЗ «ООМЦКМ»
#ООМЦКМ #культураХарківщини #культураСлобожанщини#традиційнакультура #деньтрадиційноїкультури#лабораторіядослідженняНКС #спадщинаУкраїни #НКС#ГастроспадщинаХарківщини #Смачного #традиційністрави#традиційнавипічка    #традиційнінапої   #бабашарпанина  

Таратута – відома страва, яку готували з овочів та приправляли тертим хроном «щоб здоров’я поправити». Про цю страву згадували у своїх працях дослідники традиційної культури. Наприклад професор Харківського університету М.Ф. Сумцов розповідав про неї в Історико-етнографічній розвідці «Слобожани». У 2021 році в межах Обласного фестивалю-конкурсу традиційних страв, випічки та напоїв Харківщини «СМАЧНОГО!»традицією приготування «ТАРАТУТИ» з нами поділилися Любов Петрівна Собакар із села Рокитне на Нововодолажчині, яка перейняла цю традицію від мами Катерини Гаврилівни Куріпки, (1938 – 2024 рр.) з села Верхня Озеряна і прабабусі Параски Никифорівни Микиші (у дівоцтві Білінька 1888 – 1962 рр.). Між селом Рокитне і Верхня Озоряна через ліс 4 км.  
За словами наших інформантів «Таратуту» готували на великі застілля, особливо на другий день «свальби», бо корисна страва на похмілля. Після приготування страва добу ще має настоятися в прохолодному місці.
Складники:
Буряк – 2-3 шт. середнього розміру
Огірок солоний (бочковий) – 2 шт. середнього розміру
Цибуля – 1 шт.
Хрін тертий – 1 ст. л.
Олія – 2 ст. л.
Розсіл з огірків – 0,5 склянки
Відвар із буряка – 0,5 склянки
Кислота лимонна
 
Опис традиції приготування
«Страву таратуту всігда готували на весіллях, тіки на другий день, тому шо всім було дуже на похмілля. Для цього потрібно буряк червоний, цибулина, хрін (корінець), огірки, обов’язково бочкові, стакан розсолу і олія. 
Беремо 2-3 буряка середнього розміру, миємо гарненько, чистимо і нарізаємо величенькими кружальцями. У каструлю надливаємо води, кладемо буряк і ставимо варити. Кидаємо десь пів чайної ложички лимонної кислоти або сок лимона, шоб не потіряв цвєт.  
Буряк коли зварився, виймаємо його з розсолу, ріжемо маленькими шматочками, а відвар залишаємо, щоб змішати з розсолом. Ріжемо дрібненько цибулю, огірки, чистимо хрін і натираємо його на тертці. Все перемішуємо і додаємо олію.
У склянку наливаємо відвар, у якому варився буряк і змішуємо його з такою ж кількістю розсолу з огірків. У розсіл додаємо натертий хрін, все перемішуємо і вливаємо до нарізаних овочів. Все перемішуємо, доводимо до середньої консистенції, щоб було не густе і не рідке. Коли натискаєш ложкою на страву, наверх ложки має виступати рідина.
Приготовлена страва має настоятися одну добу у прохолодному місті, щоб всі складники виділялися смаком, щоб відчувався хрін на смак».  
* Готуємо традиційну страву «Таратута» за посиланням: https://youtu.be/azgfVgWdPEc
Всім СМАЧНОГО!
 
* Матеріал підготувала Наталія Олійник, провідний методист КЗ «ООМЦКМ»
#ООМЦКМ #культураХарківщини #культураСлобожанщини#традиційнакультура #деньтрадиційноїкультури#лабораторіядослідженняНКС #спадщинаУкраїни #НКС#ГастроспадщинаХарківщини #Смачного #традиційністрави#традиційнавипічка    #традиційнінапої   #таратута