На Обласний фестиваль-конкурс традиційних страв, випічки та напоїв Харківщини «СМАЧНОГО!» 2021 року були представлені напої, що традиційно готували на Харківщині. Одним із таких напоїв є узвар. На великі свята, наприклад Різдвяно-Новорічні святки, узвар урочисто ставили на покуть поряд із кутею. Говорили: кутя має бути заміжня, тож до пари обов’язково додавали узвар. Для узвару відбирали найкращі яблука, груші, для смаку додавали цукровий буряк.
Ділимося рецептом ТРАДИЦІЙНОГО УЗВАРУ, який нам запропонувала збирач традиційної спадщини села Яковенкове Балаклійської міської ради Ізюмського району Линник Наталія Семенівна, за розповідями Кривоніс Олени Федорівни, 1949 року народження, уродженки села Пархомівка Богодухівського району Харківської області. У селі Яковенкове проживає з 1968 року. Згадує: «Пили узвар взимку гарячим, бо заміняв чай. Влітку, його замість води пили холодним, особенно коли ішли чоловіки на косовицю, всігда брали узвар із сушки і пили».
Складники:
Вода – 3 літри
Яблука, сушені на сонці – 100 г
Груші, сушені в печі – 100 г
Буряк цукровий – 200-300 г (нарізаний кубиками)
Опис традиції приготування
В киплячу воду вкидали  сушені яблука та груші, а також добавляли різаний кусочками цукровий буряк. Кипить 5 хв. Настоюється до охолодження.
«Наливаємо водички, закипає вода і кладем туди сушені яблука і сушені груші. Груші, сушені в пічі цілими. Протоплюється піч, шоб чірінь був теплий, і засипаються туди груші. Закривається заслінкою піч і груші сушуться. На другий день відкриваємо заслінку, вигортаємо ці груші і дивимося. Одна сторона може підсушиться, а друга ні, опять протоплюєм, і опять засипаємо ці груші, і доводимо, шоб вони повністю були сухі. З цих груш зимою варимо всю дорогу узвар. Їх храним не в целофані, шиємо мішечок такий лляний, і в тих торбах храниться сушка ця. Яблука сушуться на сонці, порізані на кружечки. Коли на сонці вони не вспівають висушитися, тоже можем висипати їх у піч, шоб вони доходили і до самої весни було з чого варити узвар.
У пічі дуже багато готовимо їсти. А в нас у дєтстві було сахарний буряк заливається молоком і калина туди кладеться. І в піч ставиться, і в пічі воно запікається. Воно таке добре, як канхвети. І це для дітей був такий делікатес. Коли буряк у печі зварився в узварі, витягаємо і з огирочком такий укусний салат получається».
* Готуємо традиційний напій «Узвар» за посиланням:
https://youtu.be/9CX6NF1HlWE
Всім СМАЧНОГО!
* Матеріал підготувала Наталія Олійник, провідний методист КЗ «ООМЦКМ»
#ООМЦКМ #культураХарківщини #культураСлобожанщини #традиційнакультура #деньтрадиційноїкультури #лабораторіядослідженняНКС #спадщинаУкраїни #НКС #ГастроспадщинаХарківщини #Смачного #традиційністрави #традиційнавипічка    #традиційнінапої   #узвар    
 

Глиносвіт : погляд із дитинства
 
Щойно в галереї імені Г. Семирадського завершилася двотижнева виставка «Цей неповторний ГлиноСВІТ», де були представлені керамічні вироби переважно ХХ століття, зроблені або зібрані на Слобожанщині, з зібрання відділу етнографії Центру українських студій та краєзнавства імені академіка П.Т. Тронька Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна.  
        Дивлячись на усе це розмаїття горщиків, глечиків, слоїків, макітр, пасківників, бабушників тощо, я мимоволі згадував повʼязані з керамікою слова та вирази, які входили в нашу свідомість — харківських дітей 1960-х років.
У наших квартирах і в хатах (навіть мазанках) вже не було чи майже не було народних гончарних виробів. Тим не менше, від бабусь, які сиділи на ослінчиках біля чийогось паркану на околиці Харкова Новоселівці, можна було почути: «Щось в голові макітриться!». І ми розуміли, не бачачи зроду макітри, що у бабці голова болить. Може, тому, що не раз чули від когось із однолітків напівжартівливу погрозу: «Щас как дам по макитре!».
    Чули ми десь на вулиці й таку фразу: «вони горшки побили» — і розуміли, що люди між собою посварилися. Це вже потім, вивчаючи традиційну народну культуру українців, я дізнаюся, що під кінець святок розбивали горщик з-під куті, і це символізувало кінець свят. Звідси ця семантика — «кінець дружби».
    А ще про тупого хлопця могли жартома сказати, що у нього «котелок не варит». Коли ж хтось не витрумував дражнінь товаришів і ліз із кулаками, матері вчили не звертати уваги на словесні образи, наставляючи: «Хоч горшком назви, тільки в піч не саджай!».
      А з дитячого садочка памʼяталася приспівочка:
                     Піди, піди, дощику,
                     Зварю тобі борщику
                     У новому горщику...».
І гадки ми не мали, що це — уривок колишнього магічного тексту, яким колись супроводжувався надзвичайно серйозний ритуал викликання дощу.
                                                              Михайло Красіков
провідний методист ООМЦКМ

#ООМЦКМ  
#культураУкраїни  
#культураХарківщини
#культураСлобожанщини
#деньтрадиційноїкультури
#НКС
#лабораторіядослідженняНКС
#керамікаувисловах
#горщики
#МихайлоКрасіков

💡Шановні учасники Регіонального онлайн конкурсу читців-аматорів та авторів «Вічне слово Кобзаря-2024» присвяченого творчості Т.Г. Шевченка
У звʼязку з технічними причинами дипломи для учасників конкурсу та електронну збірку творів авторів буде опубліковано пізніше.
Дякуємо за розуміння. Бережіть себе!

🇺🇦🎥У Києві відбувся Всеукраїнський форум «Культурна та інформаційна реінтеграція деокупованих територій»

Його організували та провели МКІП та громадська організація «Інститут публічних комунікацій» за підтримки Групи «МЕТІНВЕСТ».

Одним зі спікерів Всеукраїнського форуму «Культурна та інформаційна реінтеграція деокупованих територій» став Сергій Жадан

💬«Дуже добре, що ми говоримо про культуру. Дуже важливо, що ми говоримо про деокуповані території. Дуже важливо, що ми згадуємо і говоримо про тих, хто зараз в окупації», – сказав український письменник, перекладач, громадський діяч, фронтмен гурту «Жадан і Собаки» Сергій Жадан.

Трансляція Всеукраїнського форуму «Культурна та інформаційна реінтеграція деокупованих територій» на сторінках МКІП є доступною для людей з порушеннями слуху, адже супроводжувалася перекладом жестовою мовою.

Як це було 👉 показуємо у відео

💬«У цій війні ми втратили не тільки культурні пам’ятки, бібліотеки та музеї. Ми втратили людей. Сфера культури зазнала значних втрат в кадровому потенціалі», — Ростислав Карандєєв

🗣️Т. в. о. Міністра культури та інформаційної політики Ростислав Карандєєв зазначив, що до війни – це було понад 56 000 людей, а сьогодні – понад 37 000: «Кожна людина важлива на своєму місці, якщо вона працює задля нашої спільної перемоги. На цьому тлі викликів важливо подякувати тим, хто знаходить ресурс, знаходить можливості відновити свою роботу, нехай навіть дистанційно, в інших містах, де пригорнули наших митців, артистів».

🔹Трансляція Всеукраїнського форуму «Культурна та інформаційна реінтеграція деокупованих територій» на сторінках МКІП є доступною для людей з порушеннями слуху, адже супроводжувалася перекладом жестовою мовою.

🎥Як це було — показуємо у відео

Однією з тем Всеукраїнського форуму «Культурна та інформаційна реінтеграція деокупованих територій» стала російська пропаганда та протидія дезинформації

☝️Під час панельної дискусії президент «Маріупольського телебачення» (2019-2023) Микола Осиченко наголосив: «Людям на тимчасово окупованих територіях усіма доступними способами потрібно давати зрозуміти, що  ми на них чекаємо, щоб і вони на нас теж чекали. Бо деокупація території без деокупації мізків людей неможлива».

🔹Трансляція Всеукраїнського форуму на сторінках МКІП є доступною для людей з порушеннями слуху, адже супроводжувалася перекладом жестовою мовою.

🎥Як це було — показуємо у відео

🔷 Шановні друзі, представляємо до вашої уваги майстер-клас Валентини Беляєвої для дітей з виготовлення будиночку з пластики.

Переглянувши даний майстер-клас, діти зможуть створити оригінальний художній виріб – будиночок з пластики, який може слугувати чудовим подарунком.

Пластика (полімерна глина) - матеріал для ліплення невеликих виробів (прикрас, скульптур, ляльок та ін.) та моделювання, що твердне при нагріванні до температури 100-130 ° C.

Для майстер-класу знадобляться наступні матеріали:
1. Пластика (полімерна глина) білого та коричневого кольору
2. Фарба (акрил чи гуаш) синього кольору
3. Структурна паста
4. Сухоцвіти (будь-які, за власним бажанням)
5. Дюбель
6. Вода (окріп)
7. Посуд для води
8. Мастихін чи плоска паличка
9. Зубочистка
10. Серветки

🔸 Посилання на відео: https://www.youtube.com/watch?v=yndZAbrURsY

#ООМЦКМ #МистецтвоСлобожанщини #подарунок #пластика #полімернаглина #ьбудиночок #мистецтвохарківщини #майстеркласи #артерапія

🔶️ Галерея «Мистецтво Слобожанщини» презентує новий цикл лекцій Андрія Корнєва «Українське історичне кіно у пошуках героя» з рубрики #ЛекційнийКлуб.

В першій бесіді на тему «Козацтво в українському кінематографі: між політикою та міфом» культуролог і мистецтвознавець Андрій Корнєв розмислить про «канон» зображення козацької тематики і про можливі горизонти розвитку козацької історії у вітчизняному кінематографі.

Посилання на відео лекції: https://www.youtube.com/watch?v=NYN22WB3XmU&t=5s

#ООМЦКМ #лекційнийклуб #лекції #мистецтвослобожанщини #кіно #українськекіно #історіякіно #історіямистецтва #мистецтво #українськемистецтво #мистецтвовійни #культурологія #культура #kharkivart #ukrainianart #ukrainianculture #ukrainianartist #modernart #arthistory

🔶 Ділимось з вами новою листівкою з рубрики #ТалантиХарківщини

🔹 «Прогулянка на конях» Олександр Савченко (м. Харків)

#ООМЦКМ
#мистецтвохарківщини #художникиукраїни #мистецтвоукраїни #сучаснемистецтво #українськемистецтво #живопис #графіка #ukrainianart #ukrainianartist #paintingе