🔷️ Пропонуємо сьогодні до вашої уваги віртуальну версію персональної виставки декоративного розпису і живопису Світлани Мишак «Живу. Надихаюсь. Творю».

🔹️ «Живу. Надихаюсь. Творю» – це певний підсумок творчості мисткині за деякий час, адже до експозиції потрапила частина робіт, створених протягом 2015 - 2023 рр., інша ж частина робіт майстрині сьогодні знаходиться у приватних колекціях друзів та знайомих. Серед робіт пані Світлани, що увійшли до виставки більшість становлять станкові роботи, проте є тут і розписана декоративна пластика: на розписаних картинах, тарелях, іграшках та прикрасах гості виставки зможуть побачити образи чарівних птахів в оточенні строкатих квітів, виконаних традиційним петриківським розписом. Живописні роботи Світлани Мишак це переважно пейзажі, створені в різних мальовничих куточках України, є тут і пейзажі з краєвидами Греції та Туреччини. Мисткиня часто відвідує різноманітні пленери, де не лише знаходить однодумців по мистецтву, але й залюбки обмінюється з ними досвідом і, як результат, вони створюють колективні виставки. Виставки та фестивалі традиційної української культури є невіддільною частиною життя авторки, на них вона не просто представляє свою творчість, але й заохочує інших учасників спробувати себе у петриківському розписі під час різноманітних майстер-класів. Все це надихає мисткиню на створення нових творів, спонукає до професійного зростання і «пробудження «коду нації», який на генному рівні живе в кожному з нас. Тільки треба зуміти «розбудити» його та розвивати створюючи прекрасне...», - ділиться майстриня.

Повну версію виставки шукайте у закріплених на фейсбуці у групі "Майстри Харківщини": https://www.facebook.com/share/p/GBjqZ4XQe2LnE2n6/

Також, виставку можна переглянути у віртуальній галереї Харківського обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва за посиланням: https://www.cultura.kh.ua/uk/virtual-gallery/category/625-personalna-vistavka-dekorativnogo-rozpisu-i-zhivopisu-svitlani-mishak-zhivu-nadihajus-tvorju

#МайстриХарківщини #ООМЦКМ #петриківськийрозпис #мистецтвоХарківщини #українськакультура #MastersofKharkivregion #Petrykivkapainting

🔶2 лютого СТРІТЕННЯ, за новоюліанським календарем. На Харківщині ще казали: «Стрітєніє». Зазвичай зранку йшли до церкви, освячували воду або це робили ще з вечора. Коли хтось із родини приносив воду, потрібного було передати її через поріг, тобто «стріти», тому і казали «стрітенська вода». Її зберігали вдома від різних негараздів чи застосовували коли хто хворіє з членів родини. Також дбайливі господарі визначали, яка буде весна, рання чи пізня. Коли півень нап’ється води із калюжі, скоро вже й тепло мало бути. Деякі відомості з експедиційних записів від наших інформантів:
 
* «На Стрітєнія півень води нап’ється із калюжки, то значіть сійте просо, урожай буде на просо».  (Зап. 14.08.1994 р. у с. Іванівка на Шевченківщині Харківської обл. від  Пашкової Поліни Прохорівни, 1914 р. н. (с. Роздольне на Шевченківщині).
 
* «На Стрітення оприділяють, яка буде весна. Як капає з стріхи і півень нап’ється води, калюжки є, значіть це рання весна буде, а єслі мороз, сухо, значіть це ще довго буде холодно». (Зап. 22.07.2000 р. у с. Чепели на Золочівщині Харківської області від Зозулі Петра Марковича, 1910 р. н. (с. Польова на Дергачівщині)
 
* Стрітєніє, як празнують, тоді йдуть, ну хоч перед світом йдуть, не іменно у 12 ночі, води набирати. Оця вода дуже згідлива. Ти набираєш воду, несеш до порога, мати чи батько одчіняють двері і беруть у тебе через поріг воду. І вона, кажуть, така згідлива вода. Свяченою водичкою покропим сараї, все покропим. Наллєм водички і свяченої водички наллєм (розбавляли, щоб більше було – Н.О.). У мене в погрібі стоїть (свячена вода – Н.О.) годів десять, як сьодня налита.  (Зап. 09.07.2002 р. у с. Оскіл на Ізюмщині Харківської обл. від Рєзнік Фросина Максимівни, 1921 р. н.)
 
* «На Стрітення ходили до церкви, святили воду. Цю воду називали стрітенська. Коли захворіє худоба чи людина, дають випити. Стрітенська вода дуже хароша». (Зап. 21.07.2001 р. у с. Чорноглазівка на Золочівщині Харківської обл. від Кадничанської Лідії Варивонівни, 1929 р. н.)
 
 
* Наталія Олійник, провідний методист КЗ «ООМЦКМ» (за власними експедиційними матеріалами)
* Витинанка «СТРІТЕННЯ», виконала Наталія Денисенко, викладач Харківської художньої школи № 1 ім. І.Ю. Рєпіна.

#ООМЦКМ #культураХарківщини #культураСлобожанщини #традиційнакультура #деньтрадиційноїкультури #лабораторіядослідженняНКС #спадщинаУкраїни #НКС #Стрітення
 

🔶 Ділимось з вами новою листівкою з рубрики #ТалантиХарківщини

🔸Єва Нестерова, 11 років (м. Харків, Харківський ліцей мистецтв №133)

#ООМЦКМ
#мистецтвохарківщини #мистецтвоукраїни #дитячемистецтво #сучаснемистецтво #українськемистецтво #живопис #графіка #ukrainianart #ukrainianartist #painting

Інформаційно-комунікаційна компанія культурних проєктів - що це насправді таке, як це планувати та проводити?

🔶 На вебінарі 5 лютого ми розповіли про всі заходи, необхідні для якісної комунікації та інформування цільової аудиторії проєкту.

🔶 У разі, якщо ви пропустили цю цікаву подію, ви можете подивитися запис вебінару за посиланням: https://www.facebook.com/groups/grantsforculture/posts/913920343421507/?locale=ru_RU

🔶 А також! Вже у другій половині лютого чекайте дводенний онлайн-курс "Основи грантрайтингу", реєстрація триває за посиланням:https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSe_l3tcvBgAnm5xJVMjekztjnpVdVM2-FrEfL2EB37QPf115Q/viewform?usp=sf_link
Підписуйтесь на сторінку відділу креативних індустрій та культурного менеджменту ООМЦКМ https://www.facebook.com/groups/grantsforculture/posts/913920343421507/?locale=ru_RU

#можливості_для_культури #можливості_у_сферікультури #Культура #ХарківКультура #Мистецтво #Грантовіконкурси #проєктнадіяльність #культурніпроєкти #мистецткіпроєкти

🔶️ Оскільки наші виставкові зали зараз на "лікарняному", ми підготували для вас новий формат розповідей про мистецтво Харківщини ✨️

✅Друзі! Фольклорний гурт «Муравський шлях» записав для вас майстер-клас однієї з веснянок, що виконуються під час весняного обряду «Водіння козла» на Харківщині (елемент нематеріальної культурної спадщини, включений до Переліку елементів нематеріальної культурної спадщини Харківської області) https://www.cultura.kh.ua/.../7056-vesnjanij-obrjad...

♦️Запрошуємо спробувати вивчити цю веснянку та слідкувати за подальшими нашими дописами, де ми ще будемо ділитися майстер-класами з вивчення веснянок.
А в нас на вулиці козел у юпочці,
Ой люлі-люлі, козел у юпо(чці)!
А в нас на Куточку козел у шнурочку,
Ой, люлі-люлі, козел у шнуро(чку)!
А в нас на Козинці козел у свитенці,
Ой люлі-люлі, козел у свите(нці)!
А в нас на базарі козел в сарахвані,
Ой люлі-люлі, козел в сарахва(ні)!

♦️В цьому році учасники гурту планують навчити всіх бажаючих співати, «водити козла» і спробувати відтворити цей унікальний обряд під час святкування Масляної разом на природі. Також плануємо це все зняти на відео, яке має бути таким своєрідним навчальним посібником для тих, хто зовсім не знайомий з такою слобожанською традицією, але хотів би навчитися.
Деталі ⭣

https://fb.watch/q320dN1ibC/

Нова біографія «непокірного» Бориса Грінченка
 
19 січня 2024 року автор цих рядків брав участь у Міжнародній науковій конференції «Борис Грінченко: знаний і невідомий», присвяченій 160-річному ювілею Великого Українця, яка була організована ХНУ імені В.Н. Каразіна, де й дізнався про видання двох нових книг, присвячених ювілярові. Сьогодні — кілька слів про одну з них.

Тетяна Вірченко та Роман Козлов написали монографію «Непокірний. Грані долі Бориса Грінченка» (Київ : Київський університет імені Б. Грінченка, 2023. 372 с.). Це остання за часом біографія людини, яка «більше праціювала, ніж жила». Але варто згадати, що перша його біографія («Життя та праця Б.Грінченка») була написана в 1911 р. студентом Харківського університету, майбутнім визначним харківським мовознавцем Миколою Плеваком невдовзі після смерті Бориса Дмитровича й видана в Харкові в друкарні М.А. Шмерковича коштом студентського гуртка, який у вихідних даних означив себе як «Видавництво ім. Б.Грінченка». А далі, особливо в радянський та пострадянський час, столиця Слобожанщини не дуже дбала про вшанування памʼяті визначного земляка.

Який заклад сьогодні носить його імʼя? Чи є меморіальна дошка на будинку колишнього Реального училища, де він навчався? Чому, попри всі багаторічні балачки в колах місцевих письменників, в Харкові нема не те що памʼятника на повний зріст, а навіть встановленого бюста Грінченка?

На щастя, кияни виявилися більш вдячними: в університеті, що носить імʼя титана української культури, є музей Грінченка, «грінченківцями» і памʼятник Борису Дмитровичу встановлений, і видано всі його праці, а також значну частину епістолярної спадщини, триває серйозне вивчення його біографії та наукового й літературного доробку. Результатом цієї величезної багаторічної роботи є й книга Т. Вірченко  та Р. Козлова. Вона базується на архівних матеріалах, що вперше вводяться в науковий обіг, ретельно зібраних свідоцтвах сучасників Грінченка та аналізі всіх приступних друкованих джерел.
Матеріал подано за хронологічно-географічним принципом, але в межах кожного розділу Грінченко постає перед нами в різних іпостасях: Учень, Арештант, Канцелярист, Учитель, Закоханий, Татко, Письменник, Полеміст тощо. А в результаті дійсно вимальовується багатогранний образ незбагненного українського генія.

Нам, слобожанам, звісно, найцікавіше читати першу третину книги, де йдеться про дитинство та молоді роки Грінченка, повʼязані з нашим краєм. І тут, як виявляється, купа загадок. Наприклад, А. Парамонов у 2017 р. начебто довів, до якої волості належав хутір Вільховий Яр, де народився Борис, але автори дослідження спростовують його версію. Не довіряють вони навіть деяким твердженням Марії Грінченко, дружини письменника, наприклад, про те, що в родині його батька «грудочка цукру чи бублик були дітям великими розкошами», але аргументують завжди виважено — задокументованими фактами.

Звісно, зараз не на часі ставити монументи, але книга Т.Вірченко та Р. Козлова — це духовний памʼятник людині, яка, народжена матірʼю-росіянкою, вихована в переважно російському середовищі, стала, як пізніше сказав про себе етнічний німець Юрій Шевельов, «українцем з вибору» і «робила Українцями всіх довкола», як було сказано вже про Бориса Грінченка.
 
Михайло Красіков, провідний методист ООМЦКМ
 
 
#ООМЦКМ
#культураХарківщини
#культураСлобожанщини
#БорисГрінченко
#МихайлоКрасиков

На сайті "Цифровий архів фольклору Слобожанщини та Полтавщини" з'явилися записи з с. Яковенкове Балаклійського району 1978 року.
https://folklore.kh.ua/?q%5Bcity_ids%5D%5B%5D=61
https://www.facebook.com/share/p/XYd412qHXu4QKitm/

♦️«Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва»

✅Розпочинаємо
прийом анкет учасників у
Регіональному  онлайн конкурсі
читців-аматорів та авторів

🔶«Вічне слово Кобзаря -2024»
присвячений творчості Т.Г. Шевченка
 
Для участі у Конкурсі необхідно з 12 до 29 лютого 2024 року (включно):
• Заповнити анкету учасника конкурсу;
• Надіслати відео виступів для номінації «Виконавець» та твори для номінації «Автор»
e-mail: vicneslovokobzara2024@gmail.com
• Ознайомитися з Положенням про конкурс можна тут:

bit.ly/Вічне_слово_Кобзаря-2024

 
✅Підсумки конкурсу будуть оголошені 10 березня 2024 року
 

🔶️ Наразі рубрика "Мистецькі інтерв'ю" #Мистецькіінтервю і сьогодні у ній ділимось інтерв'ю з майстринею Світланою Мишак у рамках її персональної виставки декоративного розпису і живопису "Живу. Надихаюсь. Творю." (грудень - січень 2023 р.).

🔸️ Мишак Світлана Миколаївна – майстер декоративного розпису, живописець, викладачка КЗПМО “Нововодолазька школа мистецтв” (з 2023 р.). Народилась і проживає в с. Нова Водолага, Харківської області.

🔸️ У рамках інтерв'ю пані Світлана розповідає про свій шлях у декоративному розписі, про улюблені сюжети у її творчості та ділиться творчими планами на майбутнє. Переглянути відео можна за цим посиланням: https://youtu.be/8IiIgRa5O6k?si=KnIRCHFhwKCVQHeo

За цим посиланням більше про творчість майстрині: https://www.cultura.kh.ua/uk/masters-groups/masters-arts-crafts/7254-mishak-svitlana-dekorativnij-rozpis-zhivopis

#МайстриХарківщини #ООМЦКМ #ЦентркультуриХарків #MastersofKharkivregion #Ukrainianculture

🔶️ Ранок понеділка розпочинаємо традиційною листівкою у рубриці #ТалантиХарківщини. Сьогодні до листівки потрапила робота Ольги Димитрів "Берегиня сім'ї".

#МайстриХарківщини #ООМЦКМ #ЦентркультуриХарків #мистецтвоХарківщини #українськакультура #MastersofKharkivregion #artsandcrafts #Ukrainianart

🔶️ Хочемо поділитись з вами інтерв'ю Ірини Шегди, спадкової коцарки, членкині Національної спілки майстрів народного мистецтва України, провідного методиста Харківського обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва, яке вона дала у січні для медіа Press club у рамках "Коцарських студій", що проходять на базі Центру культури. Інтерв'ю пані Ірини можна переглянути за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=e45TV1fjreQ&t=261s

🔸️ Також, нагадуємо, що якщо маєте час та бажання стати учасником наступних "Коцарських студій", просимо Вас направити свої дані (ПІБ та контактний телефон) до відкритої групи у Telegram: https://t.me/kotz_studii, де майстриня зв'яжеться з Вами і повідомить про наступний набір у групу.

#Коцарськістудії #Центркультури #ООМЦКМ #Традиційнехарківськекоцарство
#НКС #коцарство