Продовжуємо розповідати про експедицію 10-11 червня 2024 р. співробітників відділу досліджень нематеріальної культурної спадщини ООМЦКМ до Красноградської громади (с. Миколо-Комишувата і Хрестище), яка здійснювалася в межах Програми розвитку культури, туризму та охорони нерухомої спадщини Харківської області на 2024–2028 роки.
Відправляючись в експедицію, метою якої було дослідження традиційної культури, ми завжди сподіваємося на допомогу місцевих працівників культури. Але особливо цінуємо, коли зустрічаємо людину-подвижника, якій цікаві наші зусилля і яка виступає справжньою помічницею, бере активну участь у сеансах, допомагає порадами. Бібліотекар з Миколо-Комишуватої, Оксана Григорівна, саме така. За останні роки вона перетворила своє місце роботи на справжній музей, дбайливо збираючи і оберігаючи старовинні рушники і сорочки, що їй приносили жителі. Фото всіх предметів колекції зберігаються в комп'ютері, а деякі експонати можна переглянути в приміщенні бібліотеки. Також вона збирає і колекціонує фотографії рідного села, за допомогою мешканців ідентифікує героїв старих знімків.
Під час нашої експедиції до села Оксана Григорівна не лише супроводжувала і слухала як ми проводимо опитування, а й сама розказала багато цікавих деталей про місцеві топоніми, звичаї, легенди.
#ООМЦКМ
#лабораторіядослідженняНКС
#традиційнакультура
#нематеріальнаспадщина
#МиколоКомишувата
#експедиції2024
https://www.facebook.com/bibliokom
Відправляючись в експедицію, метою якої було дослідження традиційної культури, ми завжди сподіваємося на допомогу місцевих працівників культури. Але особливо цінуємо, коли зустрічаємо людину-подвижника, якій цікаві наші зусилля і яка виступає справжньою помічницею, бере активну участь у сеансах, допомагає порадами. Бібліотекар з Миколо-Комишуватої, Оксана Григорівна, саме така. За останні роки вона перетворила своє місце роботи на справжній музей, дбайливо збираючи і оберігаючи старовинні рушники і сорочки, що їй приносили жителі. Фото всіх предметів колекції зберігаються в комп'ютері, а деякі експонати можна переглянути в приміщенні бібліотеки. Також вона збирає і колекціонує фотографії рідного села, за допомогою мешканців ідентифікує героїв старих знімків.
Під час нашої експедиції до села Оксана Григорівна не лише супроводжувала і слухала як ми проводимо опитування, а й сама розказала багато цікавих деталей про місцеві топоніми, звичаї, легенди.
#ООМЦКМ
#лабораторіядослідженняНКС
#традиційнакультура
#нематеріальнаспадщина
#МиколоКомишувата
#експедиції2024
https://www.facebook.com/bibliokom
Facebook
Log in or sign up to view
See posts, photos and more on Facebook.
Методисти відділу дослідження нематеріальної культурної спадщини Обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва продовжують експедиційні виїзди за планом Програми розвитку культури, туризму та охорони нерухомої спадщини Харківської області на 2024–2028 роки та з метою дослідження нематеріальної культурної спадщини.
▫️20 червня знову відвідали Красноградську громаду, але цього разу проводили опитування старожилів села Кирилівка та селища Покровське.
Дякуємо за підтримку нашої роботи старості Піщанського старостинського округу Красноградської територіальної громади Наталії Миронівні Рак.
▫️ Продовжуємо досліджувати Харківську область!
https://www.facebook.com/share/p/gkqxgg96cm4aNCFp/
#ООМЦКМ
#експедиції2024
#ЛабораторіядослідженняНКС
▫️20 червня знову відвідали Красноградську громаду, але цього разу проводили опитування старожилів села Кирилівка та селища Покровське.
Дякуємо за підтримку нашої роботи старості Піщанського старостинського округу Красноградської територіальної громади Наталії Миронівні Рак.
▫️ Продовжуємо досліджувати Харківську область!
https://www.facebook.com/share/p/gkqxgg96cm4aNCFp/
#ООМЦКМ
#експедиції2024
#ЛабораторіядослідженняНКС
Facebook
Log in or sign up to view
See posts, photos and more on Facebook.
Продовжуємо з Галина Лук’янець, Оксана Бугайченко, Юлія Лузан, Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва експедиційні виїзди в Красноградську громаду. Цього разу відвідали село Кирилівку та селище Покровське.
Дослідження проводиться в рамках Програми розвитку культури, туризму та охорони нерухомої культурної спадщини Харківської області на 2024 – 2028 роки.
Деякі спогади від наших інформантів:
(Які страви готували у вашій родині? – Н.О.) «Готували холодець, картоплю, кукурудзяну кашу, пиріжки з картоплею, з капустою, з шкварками.Найсмачніші пиріжки були з цукровим буряком та сухофруктами. Бабуся також випікала книші з житньої муки, на хмелю, а зверху посипала перетертою зеленою цибулею з сіллю. Коли випікала книші, так на ввесь куток розливався запах. Чай заварювали з прутиків вишні чи сливи, на колір був червоний і смачний із запахом фруктів». (Зап. у с. Кирилівка від Одринської (Кашко) Раїси Яківни, (1944 р.н.)
(Розкажіть про своє дитинство – Н.О.) «Батьки жили в полі, ми батьків не бачіли. Ми самі собі жили. Мені 9 год було і я няньчила меншу сестричку. Ми сидимо увечері на порозі, місяць світе, а вони (батьки) ще не приходили з поля». Отаке-то щасливе було життя.
(Які страви готували? – Н.О.) «Ковбаси, залиті смальцем, пироги пекли з квасолею, з буряком та сушеними ягодами. Тоді збиралися, сусідка одна, друга, третя. Позносять їжу, а співали… Так уже співали гарно».
«Оце як празник, батьки готовлять на стіл, посидять, поспівають, ну пісні були на первомуплані. Оце їхали на коніх у поле скирдувати і там співали, а тоді вже стало воно відходити, відходити. А зараз, як заспіваєш, то скажуть: «Шо, баба здуріла вже». (А приспівки які були? – Н.О.)
Не дай, Бог, не дай, Бог
З далекими знаться.
Губи сині, ніс у глині,
Лізе цилуваться».
(Зап. у с. Кирилівка від Пожидаєвої Любові Михайлівни(1937 р.н.)
#ООМЦКМ #культураХарківщини#культураСлобожанщини #традиційнакультура#експедиції2024 #ЛабораторіядослідженняНКС
Дослідження проводиться в рамках Програми розвитку культури, туризму та охорони нерухомої культурної спадщини Харківської області на 2024 – 2028 роки.
Деякі спогади від наших інформантів:
(Які страви готували у вашій родині? – Н.О.) «Готували холодець, картоплю, кукурудзяну кашу, пиріжки з картоплею, з капустою, з шкварками.Найсмачніші пиріжки були з цукровим буряком та сухофруктами. Бабуся також випікала книші з житньої муки, на хмелю, а зверху посипала перетертою зеленою цибулею з сіллю. Коли випікала книші, так на ввесь куток розливався запах. Чай заварювали з прутиків вишні чи сливи, на колір був червоний і смачний із запахом фруктів». (Зап. у с. Кирилівка від Одринської (Кашко) Раїси Яківни, (1944 р.н.)
(Розкажіть про своє дитинство – Н.О.) «Батьки жили в полі, ми батьків не бачіли. Ми самі собі жили. Мені 9 год було і я няньчила меншу сестричку. Ми сидимо увечері на порозі, місяць світе, а вони (батьки) ще не приходили з поля». Отаке-то щасливе було життя.
(Які страви готували? – Н.О.) «Ковбаси, залиті смальцем, пироги пекли з квасолею, з буряком та сушеними ягодами. Тоді збиралися, сусідка одна, друга, третя. Позносять їжу, а співали… Так уже співали гарно».
«Оце як празник, батьки готовлять на стіл, посидять, поспівають, ну пісні були на первомуплані. Оце їхали на коніх у поле скирдувати і там співали, а тоді вже стало воно відходити, відходити. А зараз, як заспіваєш, то скажуть: «Шо, баба здуріла вже». (А приспівки які були? – Н.О.)
Не дай, Бог, не дай, Бог
З далекими знаться.
Губи сині, ніс у глині,
Лізе цилуваться».
(Зап. у с. Кирилівка від Пожидаєвої Любові Михайлівни(1937 р.н.)
#ООМЦКМ #культураХарківщини#культураСлобожанщини #традиційнакультура#експедиції2024 #ЛабораторіядослідженняНКС
В сучасному світі розмаїття гігієнічних засобів та засобів для прання нам потрібно лише сходити до супермаркету або навіть просто натиснути «купити» в онлайн-магазинах, щоб їх придбати.
А як раніше мили голову та прали одяг? Напевно ті, хто цікавився цим питанням, чули про використання лугу.
Коли ми завітали до Тамари Сергіївни Черненко (1942 р.н.) під час експедиції до села Хрестище Красноградської громади Харківської області, то почули ось що:
«В бочку ложиться солома, тряпка (ряднина). На неї насипається сояшниковий попіл. Тіки сояшниковий, того шо він дуже щелочний, луговий. І заливається кип’ятком. Один чавун вилили, другий чавун вилили, накрили – воно попарилось. І та вода, шо ото ж настікала, через солому як проходе, так вона – попелу ж у ній немає. І ото тим лугом мили голову, купалися і стирали тоже.
А оце все отаке полотняне стиралося в жлукті. Це бочка, причом бочка, яка робилася з дерева. Вся середина видовбувалась. От я не помню, на дно я знаю, шо клали солому, так чи була вона з дном, чи без дна, якто воду ту берегли… І туди накладали соломи, тоді накладали і підштаники й сорочки і все, шо з полотна. Туди тоді зверху солома, тряпка, попелу багатенько, бо сояшники сіяли. І лугом. І оце все стояло парилося, лилося в той луг кип’ятком – спускали луг. Оце воно пролужилось. Тоді воно вистояло, скіки – я вже тепер не помню, ну довго, поки воно вихолонуло, все. Тоді бере жінка, складає в ночви (вони дерев’яні) і потягла до копанки. На копанки… Є праник у неї дома. І оце вона достає, вмочає у копанку і праником молоте. І праником ото, переверта, молоте, вмочає, молоте.
Зімою як це нада той – тягне на санчатах туди, а руки то мерзнуть... Таке невелике горнятко – варили гіркого перцю, оцього красного гіркого перцю. І вона бере те горнятко з собою чи казанчик, чи горщечок. Бере з перцем обізатєльно. Вона руки в перець вмочила – воно пече, руки гріються, раз пече. І вона ж у холодній воді бовтається. Оце вона молоте, молоте, пока все перемолоте його, переб’є-переб’є. Ну воно після лугу отходило.
А тоді ж вірьовок не було, проволоки не було, це все вішалось на воряки. Ну такі, загорода робилася – просто палки такі довгі (обгороджували двір, од вулиці одгорожували, огород, щоб корова не заходила). І ото вона його розвішає мокре».
За знайомство з такою цінною співрозмовницею дякуємо завідувачу Хрестищенської філії КЗ «Красноградський будинок культури» Ірині Гончаренко.
Експедиційний виїзд здійснено в межах Програми розвитку культури, туризму та охорони нематеріальної культурної спадщини Харківської області на 2024–2028 роки.
#ООМЦКМ #культураХарківщини #культураСлобожанщини #традиційнакультура #експедиції2024 #ЛабораторіядослідженьНКС
А як раніше мили голову та прали одяг? Напевно ті, хто цікавився цим питанням, чули про використання лугу.
Коли ми завітали до Тамари Сергіївни Черненко (1942 р.н.) під час експедиції до села Хрестище Красноградської громади Харківської області, то почули ось що:
«В бочку ложиться солома, тряпка (ряднина). На неї насипається сояшниковий попіл. Тіки сояшниковий, того шо він дуже щелочний, луговий. І заливається кип’ятком. Один чавун вилили, другий чавун вилили, накрили – воно попарилось. І та вода, шо ото ж настікала, через солому як проходе, так вона – попелу ж у ній немає. І ото тим лугом мили голову, купалися і стирали тоже.
А оце все отаке полотняне стиралося в жлукті. Це бочка, причом бочка, яка робилася з дерева. Вся середина видовбувалась. От я не помню, на дно я знаю, шо клали солому, так чи була вона з дном, чи без дна, якто воду ту берегли… І туди накладали соломи, тоді накладали і підштаники й сорочки і все, шо з полотна. Туди тоді зверху солома, тряпка, попелу багатенько, бо сояшники сіяли. І лугом. І оце все стояло парилося, лилося в той луг кип’ятком – спускали луг. Оце воно пролужилось. Тоді воно вистояло, скіки – я вже тепер не помню, ну довго, поки воно вихолонуло, все. Тоді бере жінка, складає в ночви (вони дерев’яні) і потягла до копанки. На копанки… Є праник у неї дома. І оце вона достає, вмочає у копанку і праником молоте. І праником ото, переверта, молоте, вмочає, молоте.
Зімою як це нада той – тягне на санчатах туди, а руки то мерзнуть... Таке невелике горнятко – варили гіркого перцю, оцього красного гіркого перцю. І вона бере те горнятко з собою чи казанчик, чи горщечок. Бере з перцем обізатєльно. Вона руки в перець вмочила – воно пече, руки гріються, раз пече. І вона ж у холодній воді бовтається. Оце вона молоте, молоте, пока все перемолоте його, переб’є-переб’є. Ну воно після лугу отходило.
А тоді ж вірьовок не було, проволоки не було, це все вішалось на воряки. Ну такі, загорода робилася – просто палки такі довгі (обгороджували двір, од вулиці одгорожували, огород, щоб корова не заходила). І ото вона його розвішає мокре».
За знайомство з такою цінною співрозмовницею дякуємо завідувачу Хрестищенської філії КЗ «Красноградський будинок культури» Ірині Гончаренко.
Експедиційний виїзд здійснено в межах Програми розвитку культури, туризму та охорони нематеріальної культурної спадщини Харківської області на 2024–2028 роки.
#ООМЦКМ #культураХарківщини #культураСлобожанщини #традиційнакультура #експедиції2024 #ЛабораторіядослідженьНКС
В експедиції на Красноградщину (10-11 червня 2024 р.) співробітники нашого центру спілкувалися з Марією Василівною Овод, яка родом з с. Гонтів Яр на сусідній Валківщині. Оповідачці вже 88 років, але завдяки чудовій памʼяті вона легко згадує розваги дитинства, що випало на час другої світової війни.
Як і за сто років до того, в сімʼях виготовляли для дітей традиційні м’ячі з шерсті корови. Магазинні резинові були предметом розкоші, лише хтось один з великої ватаги дітвори мав такий і щедро ділився з усіма. А коли ж встигали грати? Та на пасовиську, бо і дитячий час увесь був в клопотах, і, лише виконуючи обов’язки випасання корів, малеча паралельно уривала години для гри.
Марія Василівна розказує про старовинні ігри в «Махунця» і «Матку». Ану вгадайте, які відповідники цих ігор знайомі нам в сучасному світі?
Експедиційний виїзд здійснено в межах Програми розвитку культури, туризму та охорони нематеріальної культурної спадщини Харківської області на 2024–2028 роки.
#ООМЦКМ #культураХарківщини #культураСлобожанщини #традиційнакультура #експедиції2024 #ЛабораторіядослідженьНКС
Як і за сто років до того, в сімʼях виготовляли для дітей традиційні м’ячі з шерсті корови. Магазинні резинові були предметом розкоші, лише хтось один з великої ватаги дітвори мав такий і щедро ділився з усіма. А коли ж встигали грати? Та на пасовиську, бо і дитячий час увесь був в клопотах, і, лише виконуючи обов’язки випасання корів, малеча паралельно уривала години для гри.
Марія Василівна розказує про старовинні ігри в «Махунця» і «Матку». Ану вгадайте, які відповідники цих ігор знайомі нам в сучасному світі?
Експедиційний виїзд здійснено в межах Програми розвитку культури, туризму та охорони нематеріальної культурної спадщини Харківської області на 2024–2028 роки.
#ООМЦКМ #культураХарківщини #культураСлобожанщини #традиційнакультура #експедиції2024 #ЛабораторіядослідженьНКС
З 15 по 17 липня фахівці Обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва здійснили експедиційний виїзд до Красноградської та Наталинської громад Красноградського району Харківської області.
В селах Соснівка, Попівка та Маховик нас зустріли, були нашими провідниками й всіляко підтримували староста Соснівського старостату Ольга Володимирівна Мартинюк, начальник відділу культури Наталинської громади Ольга Володимирівна Хлівецька, директор будинку культури с. Попівка Дарина Юріївна Меркулова, завідувач Соснівського будинку культури Вікторія Володимирівна Жукова.
Це коротке відео, звичайно, не розповість про всі села й про всіх людей, яких ми зустріли та опитали, тому будуть ще розповіді й дописи.
А зараз запрошуємо вас подивитися невеличкий відеозвіт нашої роботи.
Експедиційний виїзд здійснено в межах Програми розвитку культури, туризму та охорони нематеріальної культурної спадщини Харківської області на 2024–2028 роки.
https://www.facebook.com/share/v/8EGGvAvRELdpzd3S/
#ООМЦКМ #культураХарківщини #культураСлобожанщини #традиційнакультура #експедиції2024 #ЛабораторіядослідженьНКС
В селах Соснівка, Попівка та Маховик нас зустріли, були нашими провідниками й всіляко підтримували староста Соснівського старостату Ольга Володимирівна Мартинюк, начальник відділу культури Наталинської громади Ольга Володимирівна Хлівецька, директор будинку культури с. Попівка Дарина Юріївна Меркулова, завідувач Соснівського будинку культури Вікторія Володимирівна Жукова.
Це коротке відео, звичайно, не розповість про всі села й про всіх людей, яких ми зустріли та опитали, тому будуть ще розповіді й дописи.
А зараз запрошуємо вас подивитися невеличкий відеозвіт нашої роботи.
Експедиційний виїзд здійснено в межах Програми розвитку культури, туризму та охорони нематеріальної культурної спадщини Харківської області на 2024–2028 роки.
https://www.facebook.com/share/v/8EGGvAvRELdpzd3S/
#ООМЦКМ #культураХарківщини #культураСлобожанщини #традиційнакультура #експедиції2024 #ЛабораторіядослідженьНКС
Facebook
Log in or sign up to view
See posts, photos and more on Facebook.
На минулому тижні фахівцями КЗ «Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва», в рамках Програми розвитку культури, туризму та охорони нерухомої культурної спадщини Харківської області на 2024 – 2028 роки здійснено фольклорно-етнографічну експедицію в Красноградську громаду. Виїзди відбулися в села Зоряне, Вишневе та Тишенківка.
Дослідження проводиться з метою вивчення та дослідження традиційної культурної спадщини Харківщини. Щиро дякуємо за сприяння в організації та проведенні експедиції начальнику відділу культури, молоді та спорту Красноградської міської ради Ірині Петрівні Стаднік, старості Зорянської сільської ради Олександру Івановичу Кузьменку, директору Тишенківського клубу-філії та керівнику народного фольклорного колективу «Тишенківські зорі» Марині Федорівні Дудіній, голові ветеранської організації Наталі Костянтинівні Івановій. Також велика подяка нашим інформантам, які щиро ділилися своїми знаннями, спогадами з дитинства, що припали на воєнні та післявоєнні роки (1939-1945 рр.) та голодовку (1947 р.): Ганні Костянтинівні Зінов’євій (1934 р.н.), Катерині Іванівні Росляковій (1939 р.н.), Ніні Володимирівні Кузьменко (1947 р.н.), Юлії Степанівні Маяцькій(1945 р.н.), Валентині Володимирівні Семеренко (1952 р.н.).
І якби не намагалася радянська влада заборонити святкувати Різдвяні святки, Великдень, відзначати поминальних дні, хрестити дітей та вінчатися у церкві, в родинах все ж таки матері варили кутю та узвар і ставили на покуті, а діти нишком носили вечерю хрещеним; до Великодня пеклися паски, а на Проводи ходили на кладовище поминати небіжчиків. Фактично ці ж звичаї та традиції і нині підтримуються в сім’ях.
#ООМЦКМ #культураХарківщини #культураСлобожанщини #традиційнакультура #експедиції2024 #ЛабораторіядослідженняНКС
Дослідження проводиться з метою вивчення та дослідження традиційної культурної спадщини Харківщини. Щиро дякуємо за сприяння в організації та проведенні експедиції начальнику відділу культури, молоді та спорту Красноградської міської ради Ірині Петрівні Стаднік, старості Зорянської сільської ради Олександру Івановичу Кузьменку, директору Тишенківського клубу-філії та керівнику народного фольклорного колективу «Тишенківські зорі» Марині Федорівні Дудіній, голові ветеранської організації Наталі Костянтинівні Івановій. Також велика подяка нашим інформантам, які щиро ділилися своїми знаннями, спогадами з дитинства, що припали на воєнні та післявоєнні роки (1939-1945 рр.) та голодовку (1947 р.): Ганні Костянтинівні Зінов’євій (1934 р.н.), Катерині Іванівні Росляковій (1939 р.н.), Ніні Володимирівні Кузьменко (1947 р.н.), Юлії Степанівні Маяцькій(1945 р.н.), Валентині Володимирівні Семеренко (1952 р.н.).
І якби не намагалася радянська влада заборонити святкувати Різдвяні святки, Великдень, відзначати поминальних дні, хрестити дітей та вінчатися у церкві, в родинах все ж таки матері варили кутю та узвар і ставили на покуті, а діти нишком носили вечерю хрещеним; до Великодня пеклися паски, а на Проводи ходили на кладовище поминати небіжчиків. Фактично ці ж звичаї та традиції і нині підтримуються в сім’ях.
#ООМЦКМ #культураХарківщини #культураСлобожанщини #традиційнакультура #експедиції2024 #ЛабораторіядослідженняНКС
«Дощик вранці як бабині танці, баба – туп, та й сіла»… Так казали про короткий вранішній дощик, від якого мало користі…
Наша рідна Харківщина потерпає від довгої спеки. Невеличкі дощі заглядають не в усі куточки області та не можуть поки напоїти висохлу землю і рослини.
На початку червня в експедиції на Красноградщину ми питали старих людей як раніше викликали дощ і які магічні дії треба було вчинити.
Про «дощові» прикмети розповідає Любов Яківна Наточій 1935 р.н. з с. Хрестище.
Експедиційний виїзд здійснено в межах Програми розвитку культури, туризму та охорони нематеріальної культурної спадщини Харківської області на 2024–2028 роки.
#ООМЦКМ #культураХарківщини #культураСлобожанщини #традиційнакультура #експедиції2024 #ЛабораторіядослідженьНКС
Наша рідна Харківщина потерпає від довгої спеки. Невеличкі дощі заглядають не в усі куточки області та не можуть поки напоїти висохлу землю і рослини.
На початку червня в експедиції на Красноградщину ми питали старих людей як раніше викликали дощ і які магічні дії треба було вчинити.
Про «дощові» прикмети розповідає Любов Яківна Наточій 1935 р.н. з с. Хрестище.
Експедиційний виїзд здійснено в межах Програми розвитку культури, туризму та охорони нематеріальної культурної спадщини Харківської області на 2024–2028 роки.
#ООМЦКМ #культураХарківщини #культураСлобожанщини #традиційнакультура #експедиції2024 #ЛабораторіядослідженьНКС