КОВБАСА ПШОНЯНА. Ми продовжуємо знайомити з традицією приготування ковбас. Нині піде мова про начинення кишок пшоняною крупою. Ця ковбаса була смачна, але зберігали її не довго. Відеоролик підготувала керівниця народного аматорського фольклорного колективу «Веселі свати» Біляївського будинку культури Біляївської сільської ради Лозівського району Ірина Анатоліївна Мунтян за рецептом своєї мами Лідії Михайлівни Бібік, 1950 року народження та бабусі Марії Микитівни Мураховської (1929 – 2021 рр.). Родом вони із села Верхня Орілька Біляївської сільської ради (колишня назва села ЛісовинівкаПервомайського району) на Харківщині. Страву було представлено на Обласний фестиваль-конкурс традиційних страв, випічки та напоїв Харківщини «СМАЧНОГО!» у 2021 році.
Раніше таку ковбасу робили із товстих свинячих кишок. Попередньо їх вичищали та наповнювали пшоняною кашею зі шкварками.
Складники:
Кишки (свинячі)
Пшоно – 1 стакан (200 – 250 г)
Підчеревина – 500 – 600 г
Цибуля – 2 шт.
Часник – 2 зубчика (за бажанням)
Лавровий лист – 2 шт.
Сіль за смаком
Перець мелений за смаком
Олія для смаження
Вода для тушкування
Опис традиції приготування
Гарно промиваємо пшоно і варимо майже до готовності. Наприкінці присолюємо. Із сала зрізаємо шкіру і нарізаємо невеличкими кубиками (один см). Нарізані шматочки сала відокремлюємо від м’ясних шматочків. Дрібно нарізаємо цибулю. На розігріту сковорідку висипаємо сало і даємо йому просмажитися. Коли сало зарум’яниться, додаємо м’ясні шматочки і просмажуємо все разом, підсолюємо, ретельно перемішуємо і підсмажуємомайже до готовності. Зі сковорідки виймаємо сало з м’ясом і додаємо у зварене пшоно. У жир на сковорідці всипаємо нарізану цибулю, підсмажуємо до золотавого кольору. З’єднуємо всі складові, ретельно перемішуємо, підсолюємо, додаємо подрібнений часник та мелений перець за смаком.
Заздалегідь очищені сіллю та добре промиті кишки наповнюємо підготовленою сумішшю. Один кінець кишки зав’язуємо, а через спеціальну трубочку наповнюємо її підготовленою сумішшю, час від часу трохи притискаючи рукою, щоб вийшло зайве повітря. Кишку наповнюємо не дуже щільно, щоб вона не порвалася. Формуємо кілечко і протикаємо шпажкою (колись це робили «циганською» голкою).
Підготовлену ковбасу обсмажуємо на сковородці з обох боків до золотавого кольору. Складаємо в казанок, додаємо невелику кількість води, лавровий листочок, мелений перець і тушкуємо 15 хвилин.
* Готуємо ковбасу за посиланням:https://youtu.be/kAD8G2PqCDA
Всім СМАЧНОГО!
* Матеріал підготувала Наталія Олійник, провіднаметодистка КЗ «ООМЦКМ»
#ООМЦКМ #культураХарківщини#культураСлобожанщини #традиційнакультура#деньтрадиційноїкультури #лабораторіядослідженняНКС#спадщинаУкраїни #НКС #ГастроспадщинаХарківщини#Смачного #традиційністрави #традиційнавипічка #традиційнінапої #ковбаса
Раніше таку ковбасу робили із товстих свинячих кишок. Попередньо їх вичищали та наповнювали пшоняною кашею зі шкварками.
Складники:
Кишки (свинячі)
Пшоно – 1 стакан (200 – 250 г)
Підчеревина – 500 – 600 г
Цибуля – 2 шт.
Часник – 2 зубчика (за бажанням)
Лавровий лист – 2 шт.
Сіль за смаком
Перець мелений за смаком
Олія для смаження
Вода для тушкування
Опис традиції приготування
Гарно промиваємо пшоно і варимо майже до готовності. Наприкінці присолюємо. Із сала зрізаємо шкіру і нарізаємо невеличкими кубиками (один см). Нарізані шматочки сала відокремлюємо від м’ясних шматочків. Дрібно нарізаємо цибулю. На розігріту сковорідку висипаємо сало і даємо йому просмажитися. Коли сало зарум’яниться, додаємо м’ясні шматочки і просмажуємо все разом, підсолюємо, ретельно перемішуємо і підсмажуємомайже до готовності. Зі сковорідки виймаємо сало з м’ясом і додаємо у зварене пшоно. У жир на сковорідці всипаємо нарізану цибулю, підсмажуємо до золотавого кольору. З’єднуємо всі складові, ретельно перемішуємо, підсолюємо, додаємо подрібнений часник та мелений перець за смаком.
Заздалегідь очищені сіллю та добре промиті кишки наповнюємо підготовленою сумішшю. Один кінець кишки зав’язуємо, а через спеціальну трубочку наповнюємо її підготовленою сумішшю, час від часу трохи притискаючи рукою, щоб вийшло зайве повітря. Кишку наповнюємо не дуже щільно, щоб вона не порвалася. Формуємо кілечко і протикаємо шпажкою (колись це робили «циганською» голкою).
Підготовлену ковбасу обсмажуємо на сковородці з обох боків до золотавого кольору. Складаємо в казанок, додаємо невелику кількість води, лавровий листочок, мелений перець і тушкуємо 15 хвилин.
* Готуємо ковбасу за посиланням:https://youtu.be/kAD8G2PqCDA
Всім СМАЧНОГО!
* Матеріал підготувала Наталія Олійник, провіднаметодистка КЗ «ООМЦКМ»
#ООМЦКМ #культураХарківщини#культураСлобожанщини #традиційнакультура#деньтрадиційноїкультури #лабораторіядослідженняНКС#спадщинаУкраїни #НКС #ГастроспадщинаХарківщини#Смачного #традиційністрави #традиційнавипічка #традиційнінапої #ковбаса
YouTube
Страва «КОВБАСА ПШОНЯНА»
РУБРИКА: ГАСТРОСПАДЩИНА ХАРКІВЩИНИ
Обласний фестиваль-конкурс традиційних страв, випічки та напоїв Харківщини «СМАЧНОГО!» (2021 р.)
Страва «Ковбаса пшоняна»
(с. Верхня Орілька Біляївської територіальної громади Лозівського району Харківської області)
…
Обласний фестиваль-конкурс традиційних страв, випічки та напоїв Харківщини «СМАЧНОГО!» (2021 р.)
Страва «Ковбаса пшоняна»
(с. Верхня Орілька Біляївської територіальної громади Лозівського району Харківської області)
…
З 26 по 28 серпня 2024 року фахівці відділу дослідження нематеріальної культурної спадщини Обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва працювали в Зачепилівській громаді Красноградського району. Робота з дослідження нематеріальної культурної спадщини здійснюється в межах Програми розвитку культури, туризму та охорони нерухомої культурної спадщини Харківської області на 2024-2028 роки.
За цей час відвідали сім населених пунктів: с. Сомівка, с-ще Зачепилівка, с. Новоселівка, с. Чернещина, с. Рунівщина, с. Залінійне, с. Леб’яже.
В селі Сомівка нас зустріли староста Сомівського старостинського округу Олександр Терентійович Лемешко та директор Сомівського сільського будинку культури Оксана Володимирівна Михайлова. Вони організували нашу зустріч з першим інформантом – Надією Харитонівною Біловус (1940 р.н.).
В селищі Зачепилівка ми зустрілись із директором Зачепилівського базового будинку культури Оленою Михайлівною Духовою, яка опікувалась нашим перебуванням в громаді. А Світлана Дмитрівна Чулей, фахівець Зачепилівського базового будинку культури, познайомила з Галиною Кирилівною Стеценко (1944 р.н.) та сім’єю Гребенник – Жанною Іванівною (1936 р.н.) та Василем Івановичем (1936 р.н.).
В селах Новоселівка та Чернещина з нами працювали директор Чернещинської сільської бібліотеки-філії Зоя Миколаївна Іванова та директор Новоселівського сільського будинку культури Ірина Олександрівна Четвертак. Разом з ними ми записали інтерв’ю з Лідією Іванівною Веклич 1935 р.н., с. Новоселівка) та Ганною Афанасіївною Педько (1924 р.н., с. Чернещина), а також побачили куточок з місцевими старовинними сорочками та рушниками.
В селі Рунівщина працювали разом із директором Рунівщинського сільського будинку культури Рітою Семенівною Китайгородською. Вона познайомила нас з чудовою оповідачкою Вірою Григорівною Погорілою (1939 р.н.).
Директор Залінійнівського сільського будинку культури Олена Євгеніївна Лобурь відвела нас до Надії Петрівни Ємільянової (1933 р.н.).
В селі Леб’яже нас супроводжували староста Леб’язького старостинського округу Ігор Владиславович Тимченко та художній керівник Леб’язького сільського будинку культури Ольга Володимирівна Халхунова. Там ми записали двох інформантів: Тамару Юхимівну Пашигорєву (1939 р.н.) та Віру Іванівну Тимченко (1948 р.н.).
Дякуємо всім за сприяння та особисту допомогу в проведенні цієї експедиції! Зібрані матеріали будуть опрацьовані та розміщені на наших ресурсах.
#ООМЦКМ #культураХарківщини #культураСлобожанщини #традиційнакультура #експедиції2024 #ЛабораторіядослідженняНКС
За цей час відвідали сім населених пунктів: с. Сомівка, с-ще Зачепилівка, с. Новоселівка, с. Чернещина, с. Рунівщина, с. Залінійне, с. Леб’яже.
В селі Сомівка нас зустріли староста Сомівського старостинського округу Олександр Терентійович Лемешко та директор Сомівського сільського будинку культури Оксана Володимирівна Михайлова. Вони організували нашу зустріч з першим інформантом – Надією Харитонівною Біловус (1940 р.н.).
В селищі Зачепилівка ми зустрілись із директором Зачепилівського базового будинку культури Оленою Михайлівною Духовою, яка опікувалась нашим перебуванням в громаді. А Світлана Дмитрівна Чулей, фахівець Зачепилівського базового будинку культури, познайомила з Галиною Кирилівною Стеценко (1944 р.н.) та сім’єю Гребенник – Жанною Іванівною (1936 р.н.) та Василем Івановичем (1936 р.н.).
В селах Новоселівка та Чернещина з нами працювали директор Чернещинської сільської бібліотеки-філії Зоя Миколаївна Іванова та директор Новоселівського сільського будинку культури Ірина Олександрівна Четвертак. Разом з ними ми записали інтерв’ю з Лідією Іванівною Веклич 1935 р.н., с. Новоселівка) та Ганною Афанасіївною Педько (1924 р.н., с. Чернещина), а також побачили куточок з місцевими старовинними сорочками та рушниками.
В селі Рунівщина працювали разом із директором Рунівщинського сільського будинку культури Рітою Семенівною Китайгородською. Вона познайомила нас з чудовою оповідачкою Вірою Григорівною Погорілою (1939 р.н.).
Директор Залінійнівського сільського будинку культури Олена Євгеніївна Лобурь відвела нас до Надії Петрівни Ємільянової (1933 р.н.).
В селі Леб’яже нас супроводжували староста Леб’язького старостинського округу Ігор Владиславович Тимченко та художній керівник Леб’язького сільського будинку культури Ольга Володимирівна Халхунова. Там ми записали двох інформантів: Тамару Юхимівну Пашигорєву (1939 р.н.) та Віру Іванівну Тимченко (1948 р.н.).
Дякуємо всім за сприяння та особисту допомогу в проведенні цієї експедиції! Зібрані матеріали будуть опрацьовані та розміщені на наших ресурсах.
#ООМЦКМ #культураХарківщини #культураСлобожанщини #традиційнакультура #експедиції2024 #ЛабораторіядослідженняНКС
14 вересня за новоюліанським календарем відзначають свято ВОЗДВИЖЕННЯ. На Харківщині цей день ще називали Здвиження. Віряни зранку йшли до церкви. Ходити в поле, в ліс чи лізти в погріб в цей день не дозволялося, казали: «Шоб всяка нечисть у погріб не лізла чи гадюка в лісі не вкусила». Вважалося, що в цей день плазуни ховаються в землю і залягають на зимову сплячку – вони злі і можуть вкусити. Або жаби в погріб налізуть.
Ось як про це згадують наші інформанти.
«На Воздвиження у погріб ніззя лазити, у ліс ніззяходити. Звірі злазяться в одну яму чи нору там. Ніззя ходити в ліс, шоб гадюка не напала. І в погріб ніззя лазити». (Зап. 26.09.1996 р. у с. Бабаї Харківського району від Кульчицької Ніни Олександрівни, 1936 р.н. с. Павлово Богодухівського району).
* «На Здвиження закривається погріб на замок і цілі сутки туди не ходять». (Зап. 21.07.2003 р. у с. Новоолександрівка Вовчанського району від Здор МаріїМаркіянівни, 1924 р.н.).
* «На Здвиження і в погріб не лазять». (Зап. 18.07.2003 р. у с. Мала Вовча на Вовчанщині від ГлуховськоїВасилини Опанасівни, 1917 р.н.).
* «В цей день змії, гадюки ховаються у землю. В ліс не можна ходити, в погріб лазити». (Зап. 07.07.2001 р. у с. Клеймівка на Борівщині від ВаренкоВасиля Єлисеєвича, 1941 р.н.).
* «Не можна іти в погріб, бо буде багато жаб». (Зап.01.08.1994 р. у с. Лелюківка на Шевченківщині від БілокіньМарії Терентіївни, 1921 р.н.).
* Наталія Олійник, провідна методистка КЗ «ООМЦКМ» (за власними експедиційними матеріалами).
* Малюнок «НА ЗДВИЖЕННЯ», виконала Світлана Мишак, викладачка КЗ «Нововодолазька школа мистецтв» Нововодолазької селищної ради Харківського району Харківської області.
#ООМЦКМ #культураХарківщини#культураСлобожанщини #традиційнакультура#деньтрадиційноїкультури #народнісвята #лабораторіядослідженняНКС #спадщинаУкраїни #НКС#Здвиження
Ось як про це згадують наші інформанти.
«На Воздвиження у погріб ніззя лазити, у ліс ніззяходити. Звірі злазяться в одну яму чи нору там. Ніззя ходити в ліс, шоб гадюка не напала. І в погріб ніззя лазити». (Зап. 26.09.1996 р. у с. Бабаї Харківського району від Кульчицької Ніни Олександрівни, 1936 р.н. с. Павлово Богодухівського району).
* «На Здвиження закривається погріб на замок і цілі сутки туди не ходять». (Зап. 21.07.2003 р. у с. Новоолександрівка Вовчанського району від Здор МаріїМаркіянівни, 1924 р.н.).
* «На Здвиження і в погріб не лазять». (Зап. 18.07.2003 р. у с. Мала Вовча на Вовчанщині від ГлуховськоїВасилини Опанасівни, 1917 р.н.).
* «В цей день змії, гадюки ховаються у землю. В ліс не можна ходити, в погріб лазити». (Зап. 07.07.2001 р. у с. Клеймівка на Борівщині від ВаренкоВасиля Єлисеєвича, 1941 р.н.).
* «Не можна іти в погріб, бо буде багато жаб». (Зап.01.08.1994 р. у с. Лелюківка на Шевченківщині від БілокіньМарії Терентіївни, 1921 р.н.).
* Наталія Олійник, провідна методистка КЗ «ООМЦКМ» (за власними експедиційними матеріалами).
* Малюнок «НА ЗДВИЖЕННЯ», виконала Світлана Мишак, викладачка КЗ «Нововодолазька школа мистецтв» Нововодолазької селищної ради Харківського району Харківської області.
#ООМЦКМ #культураХарківщини#культураСлобожанщини #традиційнакультура#деньтрадиційноїкультури #народнісвята #лабораторіядослідженняНКС #спадщинаУкраїни #НКС#Здвиження
А ми продовжуємо вас знайомити з традиційною культурою Зачепилівської громади Красноградського району. На цей раз фахівці КЗ «Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва» завітали до Бердянського старостинського округу. Поїздка відбулася в межах Програми розвитку культури, туризму та охорони нерухомої культурної спадщини Харківської області на 2024–2028 роки.
Щиро дякуємо за чудову і злагоджену роботу, сприяння в організації проведення експедиції начальниці відділу культури і туризмуЗачепилівської селищної ради Тетяні Валеріївні Корнєєвій, директорці Зачепилівського будинку культури Олені Михайлівні Духовій, старості Бердянського старостинського округу Світлані Валентинівні Хітько, директорці будинку культури села Бердянка Олені Анатоліївні Баєвій. Безмежні слова вдячності нашим інформантам: Надії Григорівні Косенко, 1939 р.н., Ніні Пилипівні Кулак, 1934 р.н., Зої Іванівні Балицькій, 1947 р.н., Надії Миколаївні Даниловій, 1949 р.н., Івану Омельяновичу Косенку, 1941 р.н., Оксані Олексіївні Бублик, 1973 р.н., Наталії Марківні Камардаш, 1938 р.н., Вірі Михайлівні Горбатко, 1951 р.н., Анатолію Федеровичу Горбатко, 1948 р.н.
Деякі спогади від наших інформантів:
* «По суботах змазували долівку в хаті. (Чим струшували у хаті – Н.О.) Зімою тіки соломою струсювали, її ж треба було ще вкрасти в полі. Там ожеред складали, такі великі були. (Що таке ожеред? – Н.О.) Це як скирда, тіки велике і прямокутне. Скирда довга, а це широке і вивершували як скирду. Тоді косарки були, у косарки поганяв там воли чи коні якийсь пацан. А дядько на косарці був і скошений хліб вилами скидав на землю, там уже на сніп. Жінки снопив’язали перевеслами. Перевесла самі крутили. А ноги які були? Ноги були побиті стернею, жарко –ноги печуть пеком. А вечером мама каже: «Діти, пішли снопи поставимо в копи». Не вспівали жінки в'язати і зразу в копи ставити. Складемо в копи, а зверху снопом завершали. (Коли йшли дощі, щоб не затікало на колоски – Н.О.). А тоді на гарбу складали і перевозили на тік». (Запис 27.08.2024 р. у селі Бердянка від Косенко Надії Григорівні, 1939 р.н., народилася і проживала в с. Чапаєвому до 1959 р.).
* «На свадьбі на другий день наряжалися як цигани. Хто приходив, у двір пускали, як щось заплатять, а їм за це чарку наливали. Цигани тоді йдуть по селу, збирають курей. Назбирали курей, у нас були носільщики, пацанята. Курей складаємо у мішки і везуть до хазяїна. Там кухарки їх патрають і варять бульйон. На обід шоб був бульйон, це така традиція, шоб курятина була обізатєльно. Як зібрали курей, зайшли в магазін усе кодло циганське, скупилися і йдемо до двору. Сідаємо всі вкругаля, розпалюєм костьор і должні вийти батько і мати, циганів своїх викупити. Ми ж цілий день пробовтаємося. Батько йде із бутилкою, мати з закускою, по сто грам циганам наливають. Заходимо в двір, ставимо вагани чи ночви, хто як називав, наливають води і купали батьків. Наряжали їх – на батька матирину одежу, а на матір батькову, шоб почудніш було…» (Запис 27.08.2024 р. с. Бердянка Балицької Зої Іванівни, 1947 р.н., народилася в с. Первомайськ Снігірьовського району Миколаївської області, у селі Бердянка проживає з 1965 р.).
* «Як були маненькими, робили із тряпочоккуколки. Сначала бабуся показала як, а тоді ми й сами крутили. Брали багато платків, зв’язувалиголовку, а сюди тіло, ножки, ручки. (Руки і ноги пришивали? – Н.О.) Ніхто нічого не пришивав, ув’язували. Бабуся ув’язувала, ув’язувала і такі хароші куколки получалися» (Запис 27.08.2024 р. у селі Бердянка від Данилової Надії Миколаївни, 1949 р.н.).
* «Коли я була мала і багато розмовляла, то бабуся казала: «Чому ти така, як зінське щеня?» Я її питаю: «А що це таке, зінське щеня?» А вона каже: «Та було в Зінки щеня, яке дзяволіло-дзяволіло і не переставало». (Запис 28.08.2024 р. у селі Бердянка від Бублик Оксани Олексіївни, 1973 р.н.).
* Матеріали підготувала Наталія Олійник, провідна методистка КЗ «Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва».
#ООМЦКМ #культураХарківщини#культураСлобожанщини #традиційнакультура#експедиції2024 #ЛабораторіядослідженняНКС
Щиро дякуємо за чудову і злагоджену роботу, сприяння в організації проведення експедиції начальниці відділу культури і туризмуЗачепилівської селищної ради Тетяні Валеріївні Корнєєвій, директорці Зачепилівського будинку культури Олені Михайлівні Духовій, старості Бердянського старостинського округу Світлані Валентинівні Хітько, директорці будинку культури села Бердянка Олені Анатоліївні Баєвій. Безмежні слова вдячності нашим інформантам: Надії Григорівні Косенко, 1939 р.н., Ніні Пилипівні Кулак, 1934 р.н., Зої Іванівні Балицькій, 1947 р.н., Надії Миколаївні Даниловій, 1949 р.н., Івану Омельяновичу Косенку, 1941 р.н., Оксані Олексіївні Бублик, 1973 р.н., Наталії Марківні Камардаш, 1938 р.н., Вірі Михайлівні Горбатко, 1951 р.н., Анатолію Федеровичу Горбатко, 1948 р.н.
Деякі спогади від наших інформантів:
* «По суботах змазували долівку в хаті. (Чим струшували у хаті – Н.О.) Зімою тіки соломою струсювали, її ж треба було ще вкрасти в полі. Там ожеред складали, такі великі були. (Що таке ожеред? – Н.О.) Це як скирда, тіки велике і прямокутне. Скирда довга, а це широке і вивершували як скирду. Тоді косарки були, у косарки поганяв там воли чи коні якийсь пацан. А дядько на косарці був і скошений хліб вилами скидав на землю, там уже на сніп. Жінки снопив’язали перевеслами. Перевесла самі крутили. А ноги які були? Ноги були побиті стернею, жарко –ноги печуть пеком. А вечером мама каже: «Діти, пішли снопи поставимо в копи». Не вспівали жінки в'язати і зразу в копи ставити. Складемо в копи, а зверху снопом завершали. (Коли йшли дощі, щоб не затікало на колоски – Н.О.). А тоді на гарбу складали і перевозили на тік». (Запис 27.08.2024 р. у селі Бердянка від Косенко Надії Григорівні, 1939 р.н., народилася і проживала в с. Чапаєвому до 1959 р.).
* «На свадьбі на другий день наряжалися як цигани. Хто приходив, у двір пускали, як щось заплатять, а їм за це чарку наливали. Цигани тоді йдуть по селу, збирають курей. Назбирали курей, у нас були носільщики, пацанята. Курей складаємо у мішки і везуть до хазяїна. Там кухарки їх патрають і варять бульйон. На обід шоб був бульйон, це така традиція, шоб курятина була обізатєльно. Як зібрали курей, зайшли в магазін усе кодло циганське, скупилися і йдемо до двору. Сідаємо всі вкругаля, розпалюєм костьор і должні вийти батько і мати, циганів своїх викупити. Ми ж цілий день пробовтаємося. Батько йде із бутилкою, мати з закускою, по сто грам циганам наливають. Заходимо в двір, ставимо вагани чи ночви, хто як називав, наливають води і купали батьків. Наряжали їх – на батька матирину одежу, а на матір батькову, шоб почудніш було…» (Запис 27.08.2024 р. с. Бердянка Балицької Зої Іванівни, 1947 р.н., народилася в с. Первомайськ Снігірьовського району Миколаївської області, у селі Бердянка проживає з 1965 р.).
* «Як були маненькими, робили із тряпочоккуколки. Сначала бабуся показала як, а тоді ми й сами крутили. Брали багато платків, зв’язувалиголовку, а сюди тіло, ножки, ручки. (Руки і ноги пришивали? – Н.О.) Ніхто нічого не пришивав, ув’язували. Бабуся ув’язувала, ув’язувала і такі хароші куколки получалися» (Запис 27.08.2024 р. у селі Бердянка від Данилової Надії Миколаївни, 1949 р.н.).
* «Коли я була мала і багато розмовляла, то бабуся казала: «Чому ти така, як зінське щеня?» Я її питаю: «А що це таке, зінське щеня?» А вона каже: «Та було в Зінки щеня, яке дзяволіло-дзяволіло і не переставало». (Запис 28.08.2024 р. у селі Бердянка від Бублик Оксани Олексіївни, 1973 р.н.).
* Матеріали підготувала Наталія Олійник, провідна методистка КЗ «Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва».
#ООМЦКМ #культураХарківщини#культураСлобожанщини #традиційнакультура#експедиції2024 #ЛабораторіядослідженняНКС
ПОЛЬОВА КАША є однією з найпоширеніших страв на Харківщині. Кашу ще називають куліш. зазвичай ЇЇ варять на свіжому повітрі на травневі свята, Зелену неділю, Вознєсєніє («коли Бога підсажують»), Купала тощо. Як стверджують мешканці села Лиман Слобожанської селищної ради, будь-який виїзд на природу не обходиться без каші.
Рецепт приготування польової каші було представлено на Обласний фестиваль-конкурс традиційних страв, випічки та напоїв Харківщини «СМАЧНОГО!» у 2021 році Ольгою та Павлом Корнієнками з села Лиман Слобожанської територіальної громади Чугуївського району. Таку кашу готували мама Ніна Михайлівна Корнієнко (1940 – 2022 рр.) та бабуся Євдокія КарпівнаКоротун (1914 – 2002 рр.).
Складники
Вода – 3 л
Пшоно – 150 – 170 г
Картопля – 3 шт.
Яйця – 2 шт.
Курятина – 500 г
Сало – 200 г
Морква середня – 1 шт.
Цибуля середня – 1 шт.
Петрушка – 150 г
Кріп – 150 г
Горілка – 100 г
Гіркий і душистий перчик
Лавровий лист
Сіль за смаком
Опис традиції приготування
Ставимо каструлю на вогонь, наливаємо воду, підсолюємо (пів столової ложки) і доводимо до кипіння. М'ясо курки миємо і ріжемо на дрібні частинки. (Страву можна готувати із будь-якого м’яса.) Підготовлену курятину кидаємо в киплячу воду і варимо до напівготовності. У миску насипаємо 150-170 г пшона, ретельно його промиваємо кілька разів, щоб вода була чиста. Потім заливаємо його водою і даємо можливість трішки набухнути. Чистимо три картоплини, миємо та дрібно її ріжемо, наливаємо води, щоб вийшов крохмаль. Пшоно засипаємо у каструлю з м’ясом і варимо. Час від часу з варива необхідно збирати піну, щоб страва була прозора.
Готуємо засмажку. Беремо цибулину та дрібно нарізаємо, а моркву натираємо на тертці. Сало дрібно нарізаємо, кладемо на сковорідку тапідсмажуємо до виділення жиру. Висипаємо цибулю і моркву, все добре підсмажуємо. Коли пшоно зварилося до напівготовності, з картоплі зливаємо воду і вкидаємо у каструлю з пшоном. Зварива знімаємо піну. Поки страва вариться, збиваємо два яйця, щоб додати до стравинаприкінці варки. Беремо пучечок кропу та петрушки, миємо і дрібно нарізаємо.
У каструлю всипаємо засмажку, підсолюємо,додаємо меленого перцю за смаком. Наприкінці варки вкидаємо порізані кріп, петрушку, дрібно порізаний зубчик часнику для аромату, а такожлавровий лист і духм’яний перець. Останніми у кашу вливаємо 100 грам горілки та тоненькою цівочкою збиті яйця і помішуємо, щоб не було згустків.
* Готуємо польову кашу за посиланням:https://youtu.be/co3Er3qtILY
Всім СМАЧНОГО!
* Матеріал підготувала Наталія Олійник, провідна методистка КЗ «ООМЦКМ»
#ООМЦКМ #культураХарківщини#культураСлобожанщини #традиційнакультура#деньтрадиційноїкультури #лабораторіядослідженняНКС#спадщинаУкраїни #НКС #ГастроспадщинаХарківщини#Смачного #традиційністрави #традиційнавипічка #традиційнінапої #польовакаша #куліш
Рецепт приготування польової каші було представлено на Обласний фестиваль-конкурс традиційних страв, випічки та напоїв Харківщини «СМАЧНОГО!» у 2021 році Ольгою та Павлом Корнієнками з села Лиман Слобожанської територіальної громади Чугуївського району. Таку кашу готували мама Ніна Михайлівна Корнієнко (1940 – 2022 рр.) та бабуся Євдокія КарпівнаКоротун (1914 – 2002 рр.).
Складники
Вода – 3 л
Пшоно – 150 – 170 г
Картопля – 3 шт.
Яйця – 2 шт.
Курятина – 500 г
Сало – 200 г
Морква середня – 1 шт.
Цибуля середня – 1 шт.
Петрушка – 150 г
Кріп – 150 г
Горілка – 100 г
Гіркий і душистий перчик
Лавровий лист
Сіль за смаком
Опис традиції приготування
Ставимо каструлю на вогонь, наливаємо воду, підсолюємо (пів столової ложки) і доводимо до кипіння. М'ясо курки миємо і ріжемо на дрібні частинки. (Страву можна готувати із будь-якого м’яса.) Підготовлену курятину кидаємо в киплячу воду і варимо до напівготовності. У миску насипаємо 150-170 г пшона, ретельно його промиваємо кілька разів, щоб вода була чиста. Потім заливаємо його водою і даємо можливість трішки набухнути. Чистимо три картоплини, миємо та дрібно її ріжемо, наливаємо води, щоб вийшов крохмаль. Пшоно засипаємо у каструлю з м’ясом і варимо. Час від часу з варива необхідно збирати піну, щоб страва була прозора.
Готуємо засмажку. Беремо цибулину та дрібно нарізаємо, а моркву натираємо на тертці. Сало дрібно нарізаємо, кладемо на сковорідку тапідсмажуємо до виділення жиру. Висипаємо цибулю і моркву, все добре підсмажуємо. Коли пшоно зварилося до напівготовності, з картоплі зливаємо воду і вкидаємо у каструлю з пшоном. Зварива знімаємо піну. Поки страва вариться, збиваємо два яйця, щоб додати до стравинаприкінці варки. Беремо пучечок кропу та петрушки, миємо і дрібно нарізаємо.
У каструлю всипаємо засмажку, підсолюємо,додаємо меленого перцю за смаком. Наприкінці варки вкидаємо порізані кріп, петрушку, дрібно порізаний зубчик часнику для аромату, а такожлавровий лист і духм’яний перець. Останніми у кашу вливаємо 100 грам горілки та тоненькою цівочкою збиті яйця і помішуємо, щоб не було згустків.
* Готуємо польову кашу за посиланням:https://youtu.be/co3Er3qtILY
Всім СМАЧНОГО!
* Матеріал підготувала Наталія Олійник, провідна методистка КЗ «ООМЦКМ»
#ООМЦКМ #культураХарківщини#культураСлобожанщини #традиційнакультура#деньтрадиційноїкультури #лабораторіядослідженняНКС#спадщинаУкраїни #НКС #ГастроспадщинаХарківщини#Смачного #традиційністрави #традиційнавипічка #традиційнінапої #польовакаша #куліш
YouTube
Друга страва «ПОЛЬОВА КАША»
РУБРИКА: ГАСТРОСПАДЩИНА ХАРКІВЩИНИ
Обласний фестиваль-конкурс традиційних страв, випічки та напоїв Харківщини «СМАЧНОГО!» (2021 р.)
Друга страва «Польова каша»
(с. Лиман Слобожанської територіальної громади Чугуївського району Харківської області)
Обласний фестиваль-конкурс традиційних страв, випічки та напоїв Харківщини «СМАЧНОГО!» (2021 р.)
Друга страва «Польова каша»
(с. Лиман Слобожанської територіальної громади Чугуївського району Харківської області)
У селі Чернещина під час нашої експедиції до Зачепилівської громади вдалося побачити й декілька старовинних речей. Окрім активної участі в опитуванні респондентів Зоя Миколаївна Іванова, директор Чернещинської сільської бібліотеки-філії та Ірина Олександрівна Четвертак, директор Новоселівського сільського будинку культури, запросили нас до бібліотеки.
Там Зоя Миколаївна облаштувала куточок, де зберігаються та демонструються місцеві сорочки, рушники, вишиті картини, глиняні вироби, світлини. Вона й сама проводить опитування місцевих старожилів та викладає матеріали на сторінці Чернещинська філія КЗ "Зачепилівська публічна бібліотека" https://www.facebook.com/profile.php?id=100069007074207
Деякі з них можна переглянути за посиланнями:
https://www.facebook.com/share/v/vCiPNsMkkVgEn38Z/
https://www.facebook.com/share/v/mBkAL59CX9cm1277/
https://www.facebook.com/share/v/4fDgZhkiXqoxFKj5/
https://www.facebook.com/share/v/ixujGyLyqHafNkfL/
https://www.facebook.com/share/v/feUDWAEQUHHY9dcN/
Експедиційні виїзди здійснюються в межах Програми розвитку культури, туризму та охорони нерухомої культурної спадщини Харківської області на 2024-2028 роки.
#ООМЦКМ #культураХарківщини #культураСлобожанщини #традиційнакультура #експедиції2024 #ЛабораторіядослідженняНКС
Там Зоя Миколаївна облаштувала куточок, де зберігаються та демонструються місцеві сорочки, рушники, вишиті картини, глиняні вироби, світлини. Вона й сама проводить опитування місцевих старожилів та викладає матеріали на сторінці Чернещинська філія КЗ "Зачепилівська публічна бібліотека" https://www.facebook.com/profile.php?id=100069007074207
Деякі з них можна переглянути за посиланнями:
https://www.facebook.com/share/v/vCiPNsMkkVgEn38Z/
https://www.facebook.com/share/v/mBkAL59CX9cm1277/
https://www.facebook.com/share/v/4fDgZhkiXqoxFKj5/
https://www.facebook.com/share/v/ixujGyLyqHafNkfL/
https://www.facebook.com/share/v/feUDWAEQUHHY9dcN/
Експедиційні виїзди здійснюються в межах Програми розвитку культури, туризму та охорони нерухомої культурної спадщини Харківської області на 2024-2028 роки.
#ООМЦКМ #культураХарківщини #культураСлобожанщини #традиційнакультура #експедиції2024 #ЛабораторіядослідженняНКС
Facebook
Log in or sign up to view
See posts, photos and more on Facebook.
На минулому тижні фахівцями КЗ «Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва» в рамках Програми розвитку культури, туризму та охорони нерухомої культурної спадщини Харківської області на 2024 – 2028 роки здійснено фольклорно-етнографічну експедицію до міста Красноград.
Дослідження проводиться з метою вивчення та дослідження традиційної культурної спадщини Харківщини. Щиро дякуємо за сприяння в організації та проведенні експедиції начальнику відділу культури, молоді та спорту Красноградської міської ради Ірині Петрівні Стаднік, власникам приватного музею родині Скринників, директорці КЗ «Красноградський краєзнавчий музей» Красноградської міської ради Наталії Валентинівні Швець і зберігачці Людмилі Борисівні Німій.
Крім відвідання чудових музейних закладів та перегляду цікавих експонатів, фахівці здійснили і записи фольклорно-етнографічних матеріалів. Слова вдячності нашим інформантам: Лідії Афанасіївні Волощук, 1952 р.н. та Тамарі Григорівні Одуд, 1938 р.н.
Деякі спогади від наших інформантів:
* «Тоді дуже важко жилося, хоча папа мій працював і були можливості, він був ветлікарем, а люди жили дуже бідно. Згадуємо як виходили на вулицю з шматочком хліба, у кого який. Мама завжди хліб пекла і я виходила з білим хлібом, а у других дітей ні. Тоді в ті роки був кукурузний хліб, в той час Хрущов правив нашою країною. І діти завжди дивилися на мій хліб, як на шось таке. А міні хотілося чорного того хліба. І ми з дітьми мінялися хлібом. (Кукурудзяний хліб був жовтенький і крихкий? – Н.О.). Да, жовтенький був і крихкий. І такий хліб продавали в магазинах. А у нас була мука і піч своя була, і мама пекла». (Запис 17.09.2024 р. у м. Красноград від Волощук Лідії Афанасіївни, 1952р.н.).
* «У сім’ї у нас було сім дівчати і ми не боліли, ми закальонні були. Нас багато було, нас не вглядиш. Мама пішла вправлятись у сарай: «Ага, харашо шо мама пішла» і ми бігом з печі тіки шмиг, шмиг, шмиг, побігли за хату, зробили ковзанку. Воду линнули, у нас хата якось на возвишенності була і нам можна було зробити ковзанку. Ми побігли босі, ото платтячка з полотна пошиті. Тіки раз, раз покатались, ноги красні. Бігом на піч, під кожух чи під шо там ноги позастромляли і як ні в чому не бувало. І не боліли. Одна сестричка була 1949 года, десь підстудилася, так вона переболіла воспалєніємльогких, а ми ніхто не болів». (Запис 17.09.2024 р. у м. Красноград від Одуд (Рибка) Тамари Григорівни, 1938 р.н., яка народилася у с. Друга Кобзівка з 1957 р. проживає в м. Красноград).
* «Сусідка прийняла приймака, а він чорнявий дядько і очі чорні-чорні. У нас отелилась корова і ми в хату забирали теля. Зразу коли корова отелиться, воно ж холодно і ми на день-два забирали його в хату, поки ж воно обсохне, а тоді в сарай до корови прив’язували. І прибіга той Юрка від сусідки, не знаю шо йому нада було. – О, у вас прибиль! – каже. Побіг той Юрка додому, а з тим тилям хтозні й шо начало робитися, стало витягуватися, слина з рота тече. А мама каже: «Це точно Юрка зглазив його». Сестрі каже: «А ну, Варю, біжи до Юрки, нехай іде сюда, бо теля пропаде». Побігла Варя, позвала Юрку. Мама каже: «На, Юрку, тобі води, бризкай теля. Ти тіки пішов, а з телям диви шо робиться». Побризкав, як руками одібрало. Так шо в світі все може бути. Чи хароше, а поганого жди де хочеш». (Запис 17.09.2024 р. у м. Красноград від Одуд (Рибка) Тамари Григорівни, 1938 р.н., яка народилася у с. Друга Кобзівка з 1957 р. проживає в м. Красноград).
* Матеріали підготувала Наталія Олійник, провідна методистка КЗ «Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва».
#ООМЦКМ #культураХарківщини#культураСлобожанщини #традиційнакультура#експедиції2024 #ЛабораторіядослідженняНКС
Дослідження проводиться з метою вивчення та дослідження традиційної культурної спадщини Харківщини. Щиро дякуємо за сприяння в організації та проведенні експедиції начальнику відділу культури, молоді та спорту Красноградської міської ради Ірині Петрівні Стаднік, власникам приватного музею родині Скринників, директорці КЗ «Красноградський краєзнавчий музей» Красноградської міської ради Наталії Валентинівні Швець і зберігачці Людмилі Борисівні Німій.
Крім відвідання чудових музейних закладів та перегляду цікавих експонатів, фахівці здійснили і записи фольклорно-етнографічних матеріалів. Слова вдячності нашим інформантам: Лідії Афанасіївні Волощук, 1952 р.н. та Тамарі Григорівні Одуд, 1938 р.н.
Деякі спогади від наших інформантів:
* «Тоді дуже важко жилося, хоча папа мій працював і були можливості, він був ветлікарем, а люди жили дуже бідно. Згадуємо як виходили на вулицю з шматочком хліба, у кого який. Мама завжди хліб пекла і я виходила з білим хлібом, а у других дітей ні. Тоді в ті роки був кукурузний хліб, в той час Хрущов правив нашою країною. І діти завжди дивилися на мій хліб, як на шось таке. А міні хотілося чорного того хліба. І ми з дітьми мінялися хлібом. (Кукурудзяний хліб був жовтенький і крихкий? – Н.О.). Да, жовтенький був і крихкий. І такий хліб продавали в магазинах. А у нас була мука і піч своя була, і мама пекла». (Запис 17.09.2024 р. у м. Красноград від Волощук Лідії Афанасіївни, 1952р.н.).
* «У сім’ї у нас було сім дівчати і ми не боліли, ми закальонні були. Нас багато було, нас не вглядиш. Мама пішла вправлятись у сарай: «Ага, харашо шо мама пішла» і ми бігом з печі тіки шмиг, шмиг, шмиг, побігли за хату, зробили ковзанку. Воду линнули, у нас хата якось на возвишенності була і нам можна було зробити ковзанку. Ми побігли босі, ото платтячка з полотна пошиті. Тіки раз, раз покатались, ноги красні. Бігом на піч, під кожух чи під шо там ноги позастромляли і як ні в чому не бувало. І не боліли. Одна сестричка була 1949 года, десь підстудилася, так вона переболіла воспалєніємльогких, а ми ніхто не болів». (Запис 17.09.2024 р. у м. Красноград від Одуд (Рибка) Тамари Григорівни, 1938 р.н., яка народилася у с. Друга Кобзівка з 1957 р. проживає в м. Красноград).
* «Сусідка прийняла приймака, а він чорнявий дядько і очі чорні-чорні. У нас отелилась корова і ми в хату забирали теля. Зразу коли корова отелиться, воно ж холодно і ми на день-два забирали його в хату, поки ж воно обсохне, а тоді в сарай до корови прив’язували. І прибіга той Юрка від сусідки, не знаю шо йому нада було. – О, у вас прибиль! – каже. Побіг той Юрка додому, а з тим тилям хтозні й шо начало робитися, стало витягуватися, слина з рота тече. А мама каже: «Це точно Юрка зглазив його». Сестрі каже: «А ну, Варю, біжи до Юрки, нехай іде сюда, бо теля пропаде». Побігла Варя, позвала Юрку. Мама каже: «На, Юрку, тобі води, бризкай теля. Ти тіки пішов, а з телям диви шо робиться». Побризкав, як руками одібрало. Так шо в світі все може бути. Чи хароше, а поганого жди де хочеш». (Запис 17.09.2024 р. у м. Красноград від Одуд (Рибка) Тамари Григорівни, 1938 р.н., яка народилася у с. Друга Кобзівка з 1957 р. проживає в м. Красноград).
* Матеріали підготувала Наталія Олійник, провідна методистка КЗ «Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва».
#ООМЦКМ #культураХарківщини#культураСлобожанщини #традиційнакультура#експедиції2024 #ЛабораторіядослідженняНКС
КОВБАСА КАРТОПЛЯНА. Таку ковбасу довго не зберігали, з’їдали одразу. А коли зберігали на деякий час, то заливали підсоленим смальцем.
Начиняємо ковбасу картоплею разом із керівницеюнародного аматорського фольклорного колективу «Веселі свати» Біляївського будинку культури Біляївської сільської ради Лозівського районуІриною Анатоліївною Мунтян. Традицію приготування вона перейняла від своєї мами Лідії Михайлівни Бібік 1950 року народження та бабусі Марії Микитівни Мураховської (1929 – 2021 рр.) із села Верхня Орілька (колишня назва селаЛісовинівка на Первомайщині) Харківської області.Страву було представлено на Обласний фестиваль-конкурс традиційних страв, випічки та напоїв Харківщини «СМАЧНОГО!» у 2021 році.
Складники:
Свинячі кишки (товсті)
Сало (підчеревина) – 500-600 г
Цибуля – 2 шт.
Картопля – 1 кг
Сіль
Лавровий лист – 2 шт.
Перець горошок
Часник – 2 зубчика
Олія для смаження Вода для тушкування
Опис традиції приготування
Картопляну ковбасу готували з товстих кишок. У цьому відео використовуються тонкі кишки, як то кажуть, що було на базарі. Для приготування страви беремо 1 кг картоплі, миємо, чистимо та ріжемо дрібно. Кубики мають бути один на один сантиметр. Беремо 500-600 грам підчеревини або кажуть пузину, зрізаємо шкоринку і нарізаємо кубиками розміром в один сантиметр. Сало обсмажуємо на сковорідці не накриваючи кришкою. Додаємо м’ясну частину, солимо і підсмажуємо до напівготовності.
Чистимо та дрібно ріжемо дві цибулини. Цибулю також підсмажуємо до золотавого кольору. Смажимо картоплю, всі складники з’єднуємо разом. На трубочку надіваємо кишку, начиняємо її підготовленою сумішшю і зв’язуємо ниткою у кілечко. Наколюємо начинену кишку голкою чи шпажкою, щоб вийшло зайве повітря.
Ковбасу змастивши олією з обох боків підсмажуємо на розігрітій сковороді, змастивши її олією, з обох сторін до золотистої шкориночки та складаємо в казанок. Додаємо невелику кількістьводи, лавровий лист, перець горошок, накриваємо кришкою та тушкуємо в печі або духовці 5-10 хвилин. Можна протушити прямо у сковорідціпісля смаження.
* Готуємо ковбасу за посиланням:https://youtu.be/Q-iq2sVGS4g
Всім СМАЧНОГО!
* Матеріал підготувала Наталія Олійник, провіднаметодистка КЗ «ООМЦКМ»
#ООМЦКМ #культураХарківщини#культураСлобожанщини #традиційнакультура#деньтрадиційноїкультури #лабораторіядослідженняНКС#спадщинаУкраїни #НКС #ГастроспадщинаХарківщини#Смачного #традиційністрави #традиційнавипічка #традиційнінапої #ковбаса
Начиняємо ковбасу картоплею разом із керівницеюнародного аматорського фольклорного колективу «Веселі свати» Біляївського будинку культури Біляївської сільської ради Лозівського районуІриною Анатоліївною Мунтян. Традицію приготування вона перейняла від своєї мами Лідії Михайлівни Бібік 1950 року народження та бабусі Марії Микитівни Мураховської (1929 – 2021 рр.) із села Верхня Орілька (колишня назва селаЛісовинівка на Первомайщині) Харківської області.Страву було представлено на Обласний фестиваль-конкурс традиційних страв, випічки та напоїв Харківщини «СМАЧНОГО!» у 2021 році.
Складники:
Свинячі кишки (товсті)
Сало (підчеревина) – 500-600 г
Цибуля – 2 шт.
Картопля – 1 кг
Сіль
Лавровий лист – 2 шт.
Перець горошок
Часник – 2 зубчика
Олія для смаження Вода для тушкування
Опис традиції приготування
Картопляну ковбасу готували з товстих кишок. У цьому відео використовуються тонкі кишки, як то кажуть, що було на базарі. Для приготування страви беремо 1 кг картоплі, миємо, чистимо та ріжемо дрібно. Кубики мають бути один на один сантиметр. Беремо 500-600 грам підчеревини або кажуть пузину, зрізаємо шкоринку і нарізаємо кубиками розміром в один сантиметр. Сало обсмажуємо на сковорідці не накриваючи кришкою. Додаємо м’ясну частину, солимо і підсмажуємо до напівготовності.
Чистимо та дрібно ріжемо дві цибулини. Цибулю також підсмажуємо до золотавого кольору. Смажимо картоплю, всі складники з’єднуємо разом. На трубочку надіваємо кишку, начиняємо її підготовленою сумішшю і зв’язуємо ниткою у кілечко. Наколюємо начинену кишку голкою чи шпажкою, щоб вийшло зайве повітря.
Ковбасу змастивши олією з обох боків підсмажуємо на розігрітій сковороді, змастивши її олією, з обох сторін до золотистої шкориночки та складаємо в казанок. Додаємо невелику кількістьводи, лавровий лист, перець горошок, накриваємо кришкою та тушкуємо в печі або духовці 5-10 хвилин. Можна протушити прямо у сковорідціпісля смаження.
* Готуємо ковбасу за посиланням:https://youtu.be/Q-iq2sVGS4g
Всім СМАЧНОГО!
* Матеріал підготувала Наталія Олійник, провіднаметодистка КЗ «ООМЦКМ»
#ООМЦКМ #культураХарківщини#культураСлобожанщини #традиційнакультура#деньтрадиційноїкультури #лабораторіядослідженняНКС#спадщинаУкраїни #НКС #ГастроспадщинаХарківщини#Смачного #традиційністрави #традиційнавипічка #традиційнінапої #ковбаса
YouTube
Страва «КАРТОПЛЯНА КОВБАСА»
РУБРИКА: ГАСТРОСПАДЩИНА ХАРКІВЩИНИ
Обласний фестиваль-конкурс традиційних страв, випічки та напоїв Харківщини «СМАЧНОГО!» (2021 р.)
Страва «Картопляна ковбаса»
(с. Лиман Слобожанської територіальної громади Чугуївського району Харківської області)
Обласний фестиваль-конкурс традиційних страв, випічки та напоїв Харківщини «СМАЧНОГО!» (2021 р.)
Страва «Картопляна ковбаса»
(с. Лиман Слобожанської територіальної громади Чугуївського району Харківської області)
Експедиційний виїзд фахівців Обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва до Сахновщинської громади 24-25 вересня 2024 року.
На відео відвідини селища Сахновщина, сіл Сугарівське та Огіївка. Й, звичайно, зустріч з неймовірними людьми. З майстринями-коровайницями: Любовʼю Терещенко, Вірою Приставкою, Дарʼєю Калініною, чудовими інформантами, невтомними працівниками культури: Катериною Перець, завідувачем Сугарівського сільського клубу-філії, Оксаною Климко, завідувачем Сугарівської сільської бібліотеки-музею філії, Ніною Прядко, директором комунального закладу «Сахновщинський краєзнавчий музей», Ганною Приходько, завідувачем Огіївського сільського клубу-філії, Аллою Тоцькою, завідувачем Огіївської бібліотеки-філії сімейного читання, вокальним жіночим ансамблем «Україночка» на чолі з Іваном Пупеною. А також Віталією Дудкою, головним спеціалістом відділу освіти, культури, молоді та спорту й Антоніною Осипою, директором комунального закладу «Сахновщинська клубна система».
Робота з дослідження нематеріальної культурної спадщини здійснюється в межах Програми розвитку культури, туризму та охорони нерухомої культурної спадщини Харківської області на 2024-2028 роки.
#ООМЦКМ #культураХарківщини #культураСлобожанщини #традиційнакультура #експедиції2024 #ЛабораторіядослідженняНКС
https://www.facebook.com/share/r/rx47kmaZwzfhT9uZ/?mibextid=WC7FNe
На відео відвідини селища Сахновщина, сіл Сугарівське та Огіївка. Й, звичайно, зустріч з неймовірними людьми. З майстринями-коровайницями: Любовʼю Терещенко, Вірою Приставкою, Дарʼєю Калініною, чудовими інформантами, невтомними працівниками культури: Катериною Перець, завідувачем Сугарівського сільського клубу-філії, Оксаною Климко, завідувачем Сугарівської сільської бібліотеки-музею філії, Ніною Прядко, директором комунального закладу «Сахновщинський краєзнавчий музей», Ганною Приходько, завідувачем Огіївського сільського клубу-філії, Аллою Тоцькою, завідувачем Огіївської бібліотеки-філії сімейного читання, вокальним жіночим ансамблем «Україночка» на чолі з Іваном Пупеною. А також Віталією Дудкою, головним спеціалістом відділу освіти, культури, молоді та спорту й Антоніною Осипою, директором комунального закладу «Сахновщинська клубна система».
Робота з дослідження нематеріальної культурної спадщини здійснюється в межах Програми розвитку культури, туризму та охорони нерухомої культурної спадщини Харківської області на 2024-2028 роки.
#ООМЦКМ #культураХарківщини #культураСлобожанщини #традиційнакультура #експедиції2024 #ЛабораторіядослідженняНКС
https://www.facebook.com/share/r/rx47kmaZwzfhT9uZ/?mibextid=WC7FNe
Facebook
Log in or sign up to view
See posts, photos and more on Facebook.
23 – 25 вересня фахівцями КЗ «Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва» в рамках Програми розвитку культури, туризму та охорони нерухомої культурної спадщини Харківської області на 2024 – 2028 роки здійснили фольклорно-етнографічні експедиції до Сахновщинської громади Красноградського району.
Експедиція проводилася з метою дослідження традиційної культурної спадщини Харківщини. Ми відвідали і поспілкувалися з жителями сіл Дубові Гряди, Новодмитрівка, Лигівка, Сугарівське, Аполлонівка, Огіївка, Тавежня, а також відвідали Сахновщинський та Лигівський краєзнавчі музеї такраєзнавчий куточок Сахновщинської публічноїбібліотеки.
У коло наших досліджень входили відомості про свята та обряди календарного циклу, родинна обрядовість, гастрономічна спадщина, усна народна творчість, автентичний спів, дитячий фольклор, національне вбрання, народні ігри, сільськогосподарські знання та практики,декоративно-ужиткове мистецтво тощо. Також фахівці провели моніторинг елементу нематеріальної культурної спадщини «Знання і практики приготування сахновщинськогокороваю», що входить до Обласного та Національного переліків елементів нематеріальної культурної спадщини.
Висловлюємо щирі слова вдячності за сприяння в організації та проведенні експедиції начальнику відділу освіти, культури, молоді та спорту Сахновщинської селищної ради Григорію Сергійовичу Перкіну, головній спеціалістці відділу освіти, культури, молоді та спорту Сахновщинськоїселищної ради Віталії Юріївні Дудці, директорціКЗ «Сахновщинська централізована клубна система» Антоніні Віталіївні Осипі, директорці КЗ «Сахновщинська публічна бібліотека» ЛюбовіІванівні Волошиній, директорці КЗ«Сахновщинський заклад дошкільної освіти (ясла-садок) №1» Олені Сергіївні Гень, директорці КЗ «Сахновщинський краєзнавчий музей» Ніні Миколаївні Прядко, водію Сергію Івановичу Яризі.
Про зустрічі та спілкування з місцевими жителями кожного старостинського округу ми розповімо в наступних публікаціях.
* Наталія Олійник, провідна методистка КЗ «Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва».
#ООМЦКМ #культураХарківщини#культураСлобожанщини #традиційнакультура#експедиції2024 #ЛабораторіядослідженняНКС
Експедиція проводилася з метою дослідження традиційної культурної спадщини Харківщини. Ми відвідали і поспілкувалися з жителями сіл Дубові Гряди, Новодмитрівка, Лигівка, Сугарівське, Аполлонівка, Огіївка, Тавежня, а також відвідали Сахновщинський та Лигівський краєзнавчі музеї такраєзнавчий куточок Сахновщинської публічноїбібліотеки.
У коло наших досліджень входили відомості про свята та обряди календарного циклу, родинна обрядовість, гастрономічна спадщина, усна народна творчість, автентичний спів, дитячий фольклор, національне вбрання, народні ігри, сільськогосподарські знання та практики,декоративно-ужиткове мистецтво тощо. Також фахівці провели моніторинг елементу нематеріальної культурної спадщини «Знання і практики приготування сахновщинськогокороваю», що входить до Обласного та Національного переліків елементів нематеріальної культурної спадщини.
Висловлюємо щирі слова вдячності за сприяння в організації та проведенні експедиції начальнику відділу освіти, культури, молоді та спорту Сахновщинської селищної ради Григорію Сергійовичу Перкіну, головній спеціалістці відділу освіти, культури, молоді та спорту Сахновщинськоїселищної ради Віталії Юріївні Дудці, директорціКЗ «Сахновщинська централізована клубна система» Антоніні Віталіївні Осипі, директорці КЗ «Сахновщинська публічна бібліотека» ЛюбовіІванівні Волошиній, директорці КЗ«Сахновщинський заклад дошкільної освіти (ясла-садок) №1» Олені Сергіївні Гень, директорці КЗ «Сахновщинський краєзнавчий музей» Ніні Миколаївні Прядко, водію Сергію Івановичу Яризі.
Про зустрічі та спілкування з місцевими жителями кожного старостинського округу ми розповімо в наступних публікаціях.
* Наталія Олійник, провідна методистка КЗ «Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва».
#ООМЦКМ #культураХарківщини#культураСлобожанщини #традиційнакультура#експедиції2024 #ЛабораторіядослідженняНКС