❄️ Ділимось з вами фотозвітом з майстер-класу Світлани Мишак з петриківського розпису дерев'яної прикраси на ялинку, що відбувся напередодні Нового року у рамках виставки декоративного розпису і живопису "Живу Надихаюсь. Творю" і виставки проєкту "ЕкоАрт "Перетворення".

❄️ На майстер-класі кожен охочий зміг дізнатися про ази нанесення петриківського розпису й власноруч розписати дерев'яну прикрасу на ялинку разом з майстринею Світланою Мишак.

Щиро дякуємо всім присутнім!

#ООМЦКМ  #майстерклас #майстеркласХарків #мкХарків #Харків #artsandcrafts #decorativeart #artandculture #Petrykivkapainting

❄️  Сьогодні у рубриці #МайстерняХарківщини представляємо до вашої уваги ще один цікавий майстер-клас Олени Бацман з виготовлення ляльки "Новорічна красуня".

❄️У ході майстер-класу пані Олена розповідає та демонструє, як створити невеличку ляльку, що може стати і прикрасою до свят, і чудовою іграшкою для діточок. Завдяки натуральним матеріалам, з яких складається виріб, мінімалізму та відсутності дрібних деталей, лялька також може стати чудовим подарунком для малят.

❄️ Для майстер-класу Вам знадобляться наступні матеріали:

- Вата, бавовняна тканина білого кольору 30*30 см (для голови);
- Бавовняна тканина білого кольору 25*10 см (для рук);
- Бавовняна тканина синього кольору 20*15 см, тасьма для оздоблення довжиною 20 см (для спіднички);
- Бавовняне мереживо 12*6 см (для фартушка);
- Різнокольорова бавовняна тканина 13*4 см, 2 шт. – очіпок, хустка – трикутник бавовняної тканини блакитного кольору 18*18 см (для головного убору);
- Нитки білі, блакитні №10;
- Голка;
- Ножиці.

❄️ Етапи виготовлення ляльки:

1. Сформувати кульку з вати діаметром 4 см. На середину клаптика тканини білого кольору розміром 30*30 см покласти кульку з вати. Огорнути кульку тканиною, сформувати голівку. Міцно перев'язати ниткою, формуючи шию, зав'язати. Нитку не обрізати. Кінці тканини завернути в стовпчик та обмотати ниткою до низу та в гору до шиї. Кінці ниток зав'язати та обрізати.
2. Тканину для ручок скласти вздовж, знайти середину та перев'язати ниткою блакитного кольору.
3. Руки примотати до ляльки.
4. Тулуб ляльки покласти лицем на середину клаптика для спідниці таким чином, щоб шия ляльки розташовувалась від верхнього краю спідниці на 2 см. Краї спідниці завернути на ляльку, примотати по шиї, формуючи складки. Нитку обрізати та зав'язати. Спідничку вивернути. Тасьму по низу спідниці пришити заздалегідь.
5. Примотати фартушок по лінії шиї.
6. На голівку примотати по черзі клаптики тканини для очіпка. Кінці ниток зав'язати та обрізати.
7. Пов'язати хустку.

Переглянути майстер-клас з деталями створення ляльки можна за посиланням: https://youtu.be/Sh_dWemImdc?feature

#МайстерняХарківщини #ООМЦКМ  #декоративноприкладнемистецтво #авторськалялька #лялькарство #народнемистецтво #українськакультура #культура #МистецтвоХарківщини  #MastersofKharkivregion #dollmakingKharkivregion #artsandcrafts #Ukrainianart #Ukrainianculture

🔶🌟5 січня, ГОЛОДНИЙ СВЯТВЕЧІР, за новоюліанським календарем. Цей день на Харківщині називали ще Водосвяття, тому що зранку чи після обіду освячували воду у криничках, колодезях. Освячену воду зберігали і використовували як ліки для себе і для худоби. Могли також цією водою бризкати в хаті, господарських будівлях, на подвір’ї і крейдою писали хрестики, щоб «злі сили туди не входили». Втретє до схід сонця господині варили кутю, узвар і ставили на покуть. Стіл був пісний, навіть пирогів не пекли.
Ось як згадують наші інформанти:
* «На святках було багато Водосвятій. Святили колодізі, Ордань була на Осколі (річка – Н.О.), а до Ордані святили воду в колодізях. Якшо приход великий, обід там справляли, а як обід не справляли, то так посвятять (воду – Н.О.) і на тому конєц. Люди беруть свячену воду. [З чого робили кропильце? – Н О.] З васильків. Ото кропильце, в тарілочку водички вмочав, і ото батюшка покропить всіх». (Зап. 09.07.2002 р. у с. Оскіл на Ізюмщині Харківської області від Заболоцької Марії Пантеліївни, 1914 р. н.)
* «Водосвяття. Вечером по колодізях воду святили, а вже на другий день приїжжяв піп і святив воду у річці». (Зап. 21.07.2003 р. с. Новоолександрівка на Вовчанщині Харківської області від Здор Марії Маркіянівни, 1924 р. н.)
 
* Водосвяття. «Святили воду в церкві. [Де використовували свячену воду? – Н.О.] Коли зглаз, пили обізатєльно, вмивалися, тіло все могли обтирати. Взяти в руку і помочити тіло».   (Зап. 26.09.1996 р. с. Бабаї Харківського району Харківської області від Кульчицької Ніни Олександрівни, 1936 р. н. с. Павлово на Богодухівщині)
* «Святили воду у криниці. А тоді каждий жилающий набирав воду. Наливають цю воду в бутиль, становлять, вона служила як лікарство. Як дитина плаче, її святою водою умиють. А, каже: Пособилось». (Зап. 03.08.1994 р. у с. Великі Хутори на Шевченківщині Харківської області від Земляного Степана Пилиповича, 1900 р. н.)
* «Я була щє дівчиною, отут був колодізь недалеко. А ми отам жили на тім краї, так я прибігала із циберочкою воду брати. Батюшка набрав води із колодязя, біз шапки буі, і мужики біз шапки, обв’язані башликами отак. Башлики були такі, надівали їх, а тоді башликом обв’яже вуха. А тоді батюшка набере води у колодізі і вмочає хрест і співає: Во Іорданє хрещається тебє Господі… І ото він умочає хрест у ту водичку і співа. [А півчі співали? – Н.О.] Співали і півчі. А тоді витягає хрест з водички, виливає в колодізь ту воду і набирає людім воду. [Що робили з цією водою? – Н.О.] Додому несли. Батько беруть, дають міні пиріг і водички свяченої наливають. Раньче кропильце було з васильок. І святять у хаті чотири вугли і все святили у хаті. У сарай ідуть, а я пиріг кусаю. Зразу хрест пише (крейдою – Н.О.). Хрести писали і на дверях, і на вікнах і скрізь, там же в сараї писали хрести. А тоді ж ото батько водички нам дає, а ми нап’ємося цієї водички, шо з кропильцем. А тоді ж ми оту водичку вип’єм яка осталася, а тоді за стіл сідаємо, їмо озвар, кутю і млинці. [А що перше  їли? – Н.О.] Кутю вперед. Кутю та озвар, тоді млинці».  (Зап. 04.08.1994 р. у с. Великі Хутори на Шевченківщині Харківської області від Осики Мотрі Іванівни, 1907 р. н.)
* Витинанка «НА ВОДОСВЯТТЯ», виконала Наталія Денисенко, викладач Харківської художньої школи № 1 ім. І.Ю. Рєпіна.
#ООМЦКМ #культураХарківщини #культураСлобожанщини #традиційнакультура #деньтрадиційноїкультури #лабораторіядослідженняНКС #спадщинаУкраїни #НКС #Щедрийвечір #Новийрік #щедрівки #СлобожанськеРіздво #меланки #Водосвяття  
 

🔷️ Запрошуємо вас переглянути віртуальну версію виставки каліграфії Уляни Барсук "Візерунки слів", що наразі проходить у Харківському обласному організаційно-методичному центрі культури і мистецтва.

Переглянути повністю виставку можна у фейсбуці у групі "Майстри Харківщини": https://m.facebook.com/groups/masters.kh/permalink/1404776146914797/

Також, виставка доступна до перегляду у віртуальній галереї Центру за посиланням: https://www.cultura.kh.ua/uk/virtual-gallery/category/623-vistavka-kaligrafiyi-uljani-barsuk-vizerunki-sliv

#виставкакаліграфії #ООМЦКМ #ЦентркультуриХарків #каліграфія #вишивка #орнаменти #emroidery #artandculture #Ukrainianornaments

6 січня, ВОДОХРЕЩА, за новоюліанським календарем. На Харківщині ще казали: Хрещення, Йордань, Ордань. На річці з льоду вирізали хрест, обливали його буряковим квасом. Батюшка там правив службу, освячував воду в Йордані і всі бажаючі набирали. З водою йшли додому, нею освячували худобу, птицю, в сараях, на подвір’ї. Після обіду виганяли кутю з покутя, бо вже зверешилися святки. Коли вигонили кутю, то стукали по святому вуглі хати макогоном, казали: «Геть, кутя, із покутя, а узвар на базар». Коли дівчата на виданні виганяли кутю, то слухали в якому кутку собака загавкає, в той бік і заміж піде.
Із експедиційних записів наших інформантів:
 
* «На річці вирубували хрест із льоду, ставляють той хрест, буряшним квасом обіллють його, розовий стоїть. Із церкви йдуть, так батюшка той як прийде, стане коло того хреста й чітає, біз шапки. І як до хреста дочітає, тоді пускають голубів, стріляють. [Що робили з водою? – Н.О.] Коли з річки воду приносили, нею бризкали скотину. На Водохреща кутю виганяли: «Вон кутя із покутя, а озвар на базар». (Зап. 18.07.2003 р. у с. Мала Вовча на Вовчанщині Харківської області від Глуховської Василини Опанасівни, 1917 р. н.)
 
* «На річці вирізували хрест і там святили (воду – Н.О.). Святили воду і в колодізях. Нею худобу бризкали і дають, шоб вона хлиснула, побризкають хлібчіка і дадуть. [З чого робили кропильце? – Н.О.] Кропильце робили із м’яти, брали з собою, коли освячували воду до колодезя чи на Йордань, там його святили. В хліві, де худобинка, хрестик напишуть. [Де саме писали хрестик? – Н.О.] На дверцях. Варили вареники з картошкою, з капустою, а тоді ото прийде, вареничка положе. Коли вигонили кутю, казали: Геть, кутя, з покутя, а узвар на базар. Беруть цю кутю, виходять на вулицю, курям сипе і каже: Кво-кво-кво, шоб квочки сідали». (Зап. 09.07. 2002 р. у с. Оскіл на Ізюмщині Харківської області від Приходько Наталії Петрівни, 1926 р. н)
 
* «Виганяють кутю на другий день, на Хрещення вигонять з покутя. Ще як оце дівчата: Ану, беріт качалку та йдіть по вуглі стукайте та слухайте де собаки гавкають. Де собака гавка, в якім краї, то туда заміж ітимеш». (Зап. 03.08.1994 р. у с. Великі Хутори на Шевченківщині Харківської області від Різник Анастасії Федорівни, 1910 р. н.)
* «Після Хрещення кутю виганяли. Нічого не варила на Хрещенія, одні млинці пекла тоненькі. Устануть, розколотять млинці, попикли, батько пішов раньче на Хрещенія, а мамка млинці попече, помазала масличком, в макітерку склала і поставила в піч, шоб теплі були. І мамки вбирається і йде на Хрещенія. Там харашо співають, охрести були, хрест об’язатєльно є, а тоді такі короги на палці були». (Зап. 04.08.1994 р. у с. Великі Хутори на Шевченківщині Харківської області від Осики Мотрі Іванівни, 1907 р. н.)
 
* Малюнок «ВИГАНЯЮТЬ КУТЮ», виконала Світлана Мишак, викладач КЗ  «Нововодолазька школа мистецтв» Нововодолазької селищної ради Харківського району Харківської області.
 
#ООМЦКМ #культураХарківщини #культураСлобожанщини #традиційнакультура #деньтрадиційноїкультури #лабораторіядослідженняНКС #спадщинаУкраїни #НКС #Щедрийвечір #Новийрік #щедрівки #СлобожанськеРіздво #меланки #водохреща #Йордань