🔷️ Сьогодні у рубриці #МайстриХарківщини розповідаємо вам про майстриню з коцарства - Шегду Ірину.

🔹️ Шегда Ірина Зенон-Михайлівна - спадкова коцарка, членкиня Національної Спілки майстрів народного мистецтва України (з 2012 р.). Лауреат другої премії Всеукраїнського конкурсу програм збереження і розвитку елементів НКС «Жива традиція» від УЦКД та УКФ.

🔹️ Практикує традиційне харківське коцарство, лялькарство, витинання, різні види плетіння та в'язання, виготовлення текстильної та дерев’яної іграшки. Колекціонує старовинні українські сорочки. Проте сьогодні розповімо вам саме про те, як майстриня почала досліджувати й відроджувати традиційне харківське коцарство.

🔹️ Пані Ірина є корінною харків'янкою та спадковою коцаркою. Свої навички з коцарства вона отримала від прабабці через бабусю. Вивчаючи наприкінці 1980 - х ткацтво на Художньо-графічному факультеті ХНПУ ім. Г.С. Сковороди, вона ткала вдома зразок на дерев'яній рамці та прибивала піткання важкою столовою виделкою. Її бабуся (Смирнова Олена Кіндратівна, 1915 - 2003) побачивши це, згадала та розповіла, що її мати (Смирнова Ганна Агафонівна, 1895-1969) теж прибивала рядки виделкою, але спеціальною і більш широкою та важкою, коли у молоді роки ткала на великій рамі настінні «мохнаті приліжкові килимки». Тоді ж бабуся і показала Ірині як навішувати ворс та закріплювати його декількома рядами. Років двадцять, час від часу, онука згадувала бабусин урок коли ткала на верстаті імітованому на картинній рамі невеликі зразки коців на подарунок знайомим, але доти ще не усвідомлювала яким спадком володіє. Розуміння прийшло випадково на початку 2000-х, коли майстриня вивчала у Харківській державній науковій бібліотеці ім. В.Г. Короленка матеріали ХІІ Археологічного з'їзду, де прочитала описаний В.О. Бабенком спосіб ткання коцу. Тоді ж вона усвідомила, що саме криється під прабабиними «мохнатими приліжковими килимками», і почала по крупицях збирати відомості про це ремесло.

🔹️Пройшло ще років десять, до початку системної роботи майстрині в галузі збереження та відновлення харківського коцарства:
на початку 2018 року вона самотужки змайструвала верстат й почала ткати на ньому коци.
Декілька місяців пані Ірина присвятила вивченню трьох коців з фондів Харківського історичного музею ім. М.Ф. Сумцова (ХІМ ім. М.Ф. Сумцова): зробила їх точні заміри, детальний опис, склала детальні схеми малюнку, за якими ці коци можна буде ідентифікувати та надалі реконструювати. Матеріали дослідження передала до ХІМ ім.М.Ф. Сумцова.

🔹️ Завдяки її зусиллям 18 жовтня 2018 року «Традиційне харківське коцарство» було включено до Орієнтовного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини Харківської області.
11 грудня 2018 р. як автор програми «Коцарство – відроджений бренд Харкова» майстриня стала лауреатом другої премії Всеукраїнського конкурсу програм збереження і розвитку елементів НКС «Жива традиція» від Українського Центру культурних досліджень та Українського культурного фонду.

Більше про це, можна дізнатись за посиланням: http://virtmuseum.uccs.org.ua/ua/site/history?category=2

Про творчість майстрині читайте за цим посиланням: https://www.cultura.kh.ua/uk/masters-groups/masters-arts-crafts/7251-denisenko-natalija-vitinannja-rozpis

У галереї можна переглянути роботи Ірини Шегди ⬇️

Матеріал підготувала завідувачка відділом дослідження та відродження декоративно-ужиткового мистецтва і виставкової діяльності КЗ "ООМЦКМ" за записами провідного методиста КЗ «ООМЦКМ» Шегда Ірини.

#МайстриХарківщини #ООМЦКМ #декоративноприкладнемистецтво #коцарство #мистецтвоХарківщини #українськакультура #культура #мистецтво #MastersofKharkivregion #artsandcrafts #decorativeart #patchwork #Ukrainianart #artandculture #Ukrainianculture

🔷️ Розпочинаємо тиждень традиційно рубрикою #ТалантиХарківщини і сьогодні до неї потрапила робота "Дерево життя" Карини Євдокимової (смт Нова Водолага).

#МайстриХарківщини #ООМЦКМ #декоративноприкладнемистецтво #мистецтвоХарківщини #українськакультура #MastersofKharkivregion #artsandcrafts #decorativeart #artandculture

Презентація фільмів проєкту «Харківщина: зруйнована, але незламна».
🔶
Дата проведення: 15.12.2023 р. о 13:00.
Місце проведення: Харків, вул. Пушкінська, 62, Центр культури і мистецтва.

Захід присвячено підбиттю підсумків роботи команди за звітний період, інформуванню про плани, презентації та обговоренню фільмів, виготовлених ГО «Харківський прес-клуб» у листопаді-грудні 2023 р. в межах проєкту.
Учасники зустрічі переглянуть фільми, присвячені фіксації злочинів, скоєних росіянами щодо закладів культури, релігії, архітектурних пам’яток. Це фільми
«Русский мир» в мій дім», «Злочини проти святинь», «Сковородинівка: полювання на дух України», «Обірвана пісня». Фільми обрано не випадково – 3 грудня Україна відзначила 301 річницю від дня народження свого великого філософа. Чому презентація відбувається в цьому закладі? Під час свого перебування в Харкові у 1923-26 рр. тут жив і творив О. Довженко, який започаткував новий жанр в українській літературі – кіноповість. Наші фільми – це теж невеликі повісті про життя українців під вогнем російської агресії. До речі, відома кіноповість Довженка так і називається – «Україна в огні» і присвячена Другій світовій війні. Сюжети сьогоднішніх документальних повістей – теж про війну, про наслідки російської політики щодо нас, українців, яка не змінюється протягом багатьох століть і спрямована на руйнацію закладів культури, мистецтва, науки, музеїв, храмів, Будинків культури, пам'яток архітектури – всього тощо, що формує наш світогляду і душу. Герої наших сюжетів – мешканці Харківщини, які стали учасниками або очевидцями страшних подій.
У презентації візьмуть участь представники закладів освіти та культури, медіаспільнота.

Мета:
Інформування громадськість про наслідки російської агресії на території Харківщини шляхом створення документальних фільмів українською та англійською мовами. Підбиття підсумків роботи команди за 6 місяців. Використання фільмів проєкту як бази для створення національного банку пам’яті про наслідки російської агресії, у міжнародних кримінальних судах як докази.

Спікери:
Олександр Швець – керівник ГО «Харківський прес-клуб»;
Максим Головачов – художній керівник і головний режисер проєкту;
Віра Лагутіна – директорка КЗ "ООМЦКМ";
Олександр Соболєв – ректор Харківської державної академії дизайну і
мистецтв;
Димитро Череднік – ректор Харківського національного університету
будівництва та архітектури;
Наталія Мицай – директорка Національного літературно-меморіального музею
Г.С. Сковороди;
Людмила Рубаненко – меценатка, засновниця культурного центру «Вітальня
на Дворянській»;
Андрій Парамонов – книговидавець, журналіст, краєзнавець, дослідник;
Сергій Савченко – автор фільму «Русский мир» в мій дім»;
Марина Ніколаєва – авторка фільму «Сквородинівка: полювання на дух
України»;
Тетяна Бабіна – авторка фільму «Злочини проти святинь»;
Ірина Яськова – керівник групи, авторка фільму «Обірвана пісня».
Координатор Геннадій Хомік, к/т 0679176527; khomik@gmail.com

“Здійснено в рамках проєкту за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США. / Supported by the Democracy Commission Small Grants Program of the U.S. Embassy to Ukraine. The views of the authors do not necessarily reflect the of icial position of the U.S. Government”

Наші офіційні ресурси:
1) https://www.youtube.com/playlist?list=PLm4oYbleTj4OmbLlVQN6vr8hjml
LpLi8E
2) https://www.youtube.com/@Scars2023
3) https://pressclub.com.ua/
4) https://www.instagram.com/scars_2023/

Довідково:
Фільми проєкту об’єднані в цикл «СЛІДИ/SCARS» і відтворюють події російської інтервенції на території регіону. Проєкт передбачає виготовлення 60 фільмів про наслідки війни. На сьогодні виготовлено 35 фільмів українською та англійською мовами

🔷️ З 16 грудня 2023 по 16 січня 2024 року Харківський обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва презентує персональну виставку декоративного розпису і живопису Світлани Мишак «Живу. Надихаюсь. Творю».

🔹️ «Живу. Надихаюсь. Творю» – це певний підсумок творчості мисткині за деякий час, адже до експозиції потрапила частина робіт, створених протягом 2015 - 2023 рр., інша ж частина робіт майстрині сьогодні знаходиться у приватних колекціях друзів та знайомих. Серед робіт пані Світлани, що увійшли до виставки більшість становлять станкові роботи, проте є тут і розписана декоративна пластика: на розписаних картинах, тарелях, іграшках та прикрасах гості виставки зможуть побачити образи чарівних птахів в оточенні строкатих квітів, виконаних традиційним петриківським розписом. Живописні роботи Світлани Мишак це переважно пейзажі, створені в різних мальовничих куточках України, є тут і пейзажі з краєвидами Греції та Туреччини. Мисткиня часто відвідує різноманітні пленери, де не лише знаходить однодумців по мистецтву, але й залюбки обмінюється з ними досвідом і, як результат, вони створюють колективні виставки. Виставки та фестивалі традиційної української культури є невіддільною частиною життя авторки, на них вона не просто представляє свою творчість, але й заохочує інших учасників спробувати себе у петриківському розписі під час різноманітних майстер-класів. Все це надихає мисткиню на створення нових творів, спонукає до професійного зростання і «пробудження «коду нації», який на генному рівні живе в кожному з нас. Тільки треба зуміти «розбудити» його та розвивати створюючи прекрасне...», - ділиться майстриня.

📆 Відкриття виставки Світлани Мишак «Живу. Надихаюсь. Творю» відбудеться 16 грудня о 13.00.

#МайстриХарківщини #ООМЦКМ #декоративноприкладнемистецтво #декоративнийрозпис #петриківськийрозпис #мистецтвоХарківщини #українськакультура #MastersofKharkivregion #artsandcrafts #decorativeart #artandculture #Petrykivkapainting

В рубриці #ДеньТрадиційноїКультури цього разу розповідаємо про елемент зі Львівської області, який включено до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України: «Створення об’ємної сферичної різдвяної звізди села Мацьковичі».
На Львівщині елемент побутує в місті Дубляни та селі Гамаліївка.
▫ Великі опуклі, рухомі різдвяні звізди, у яких ріжки оберталися навколо статичної півсфери, були невід’ємним атрибутом колядницьких гуртів в селах, хуторах, містечках Надсяння, зокрема в с. Мацьковичі, що розташоване на захід від Перемишля на відстані 10 км.
▫ Виготовлення різдвяних звізд у м. Дубляни започаткував уродженець села Мацьковичі Богдан Новак, який з родиною був переміщений на територію тоді УРСР внаслідок операції «Вісла».
▫ Звізда складається з наступних деталей: обручі, платівки, хрестовина, вісь, живіт, ріжки, стояк (нога). Ці частини звізди утворюють каркас, який оздоблюється папером або тканиною.
◌ Виготовлення основних деталей:
◊ Обруч. Виготовлення обруча є найскладнішим процесом. Колись обручі для різдвяних звізд виготовляли з решета. Луб решета кололи на сегменти і скріплювали їх цвяшками або дротиками через пропалені цвяхом дірочки, створюючи обруч потрібного діаметру. Майстер Богдан Новак виготовляє обручі для звізд із тонких, гнучких планок ясеня, ліщини або дуба. Для звізди потрібно виготовити два однакові обручі: передній, до якого буде кріпитися випуклий живіт (або півсфера), і задній, до якого закріпиться хрестовина.
◊ Платівки. Платівки (дерев’яні брусочки) мають 2 функції: ними скріплюють між собою обручі, а також за платівки зачіпляють чіпами планки ріжків. Платівок потрібно мати стільки, скільки ріжків матиме звізда.
◊ Хрестовина. Хрестовину виготовляють з двох однакових дощок, довжина яких дорівнює діаметру обруча. Посередині кожної дощечки треба зробити 2 зарізи на ширину другої дощечки і глибиною половини товщини. В центрі перехрестя висвердлюється отвір під вісь.
◊ Вісь. Заготовкою для осі має бути дерев’яний брусок, довжина якого повинна дорівнювати сумі: висота живота, плюс довжина платівки, плюс відстань до стояка. У товстішому кінці осі (торці) просвердлюють отвір для вкручування шурупа.
◊ Живіт. Лицевий бік звізди опуклий (народна назва – живіт), має форму півсфери. Висота його дорівнює радіусу обруча. Заготовками є три дугоподібні планки, виготовлені аналогічно планок до обруча. Довжина кожної планочки дорівнює половині довжини обруча плюс 10 см, для зручності при складанні каркаса звізди.
◊ Ріжки. Заготовки ріжків – це планки без сучків і дефектів. Довжини – відповідно до обраних розмірів звізди, а товщина – стала, 1 х 1 см. Кожен ріжок складається з 4-ох планок. Дві передні планки ріжка – ліва і права – кріпляться до переднього обруча, а дві задні кріпляться до заднього обруча. 
◊ Стояк або нога звізди. Для стояка звізди треба підібрати дрючок висотою 1,4 м з розвилкою в нижній частині (не менше 10 см між її рогами). Це потрібно для опори. Вважається, що звізда має ноги, її не носять, а вона ходить. Вгорі стояка треба просвердлити поперечний отвір під хвостик осі.
◊ Складання каркасу звізди. З’єднуємо обручі платівками. До обручів кріпимо хрестовину. На обручах, у позначених місцях, розпеченим до червоного цвяхом діаметром 5-7 мм пропалюємо отвори під ріжки. Отвори обов’язково пропалюють, а не просвердлюють! Інакше в обручах з’являться тріщини. Наступний крок – кріплення кінців дуг до сегментів обруча у відповідній нумерації, щоб утворити випуклість живота звізди. Останній крок складання каркасу звізди – формування і вставляння ріжків.
◊ Підсвітлення. В середині готового каркаса звізди, на осі, кріпиться дощечка з отворами для свічок чи електричних жарівок.
◊ Оздоблення. Дерев’яну  конструкцію (каркас) традиційно оздоблювали папером яскравих кольорів. Папір приклеювали рідким тістом. Cьогодні – клеєм ПВА. В кінці всіх робіт папір тричі просочували олією. У сучасних умовах можна використовувати різні тканини тощо. Одна з характерних прикрас цієї зірки – пишні кольорові кутаси, колись робили з газетного та обгорткового паперу. Тепер можна використати стрічки тощо. 

▫ Переглянути процес створення об’ємної сферичної різдвяної звізди можна за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=MbW-jR27FNI
▫ Інформацію та світлини з метою ознайомлення взято з сайту Львівської обласної військової адміністрації: https://loda.gov.ua/news/34812
Фото 1. Готова різдвяна звізда. Фото: Суспільне Львів
Фото 2. Майстер-звіздар Богдан Новак на щорічній ході звіздарів «Спалах різдвяної звізди». м. Львів, 8 січня 2014 року
#ООМЦКМ
#ЛОВА
#ЛабораторіядослідженьНКС
#ДеньТрадиційноїКультури
#спадщинаУкраїни
#елементиНКС
#НаціональнийперелікелементівНКС
#НКС #ICHUkraine
#Львівщина