🔶️ Наразі рубрика #МайстриХарківщини і сьогодні у ній ми вам розповідаємо про майстриню Борисенко Людмилу.

🔸️ Борисенко Людмила Миколаївна – майстер з вишивання. Практикує вишивання техніками гладь, «вузлики», мережка, хрестик. Проживає в м. Балаклія, Харківської області.

🔸️ У творчому доробку майстрині можна знайти багато вишитих виробів – це і сорочки, і сукні, картини, браслети, намиста, медальйони, кулони, жіночі сумочки, проте найулюбленішою її справою є вишивання рушників. Найбільш часто авторка вишиває саме хрестиком, але за потреби вишиває й гладдю, мережкою, а також вузликами. Рушники, які вишиває майстриня досить різнопланові, адже рушник, на думку майстрині – це поле для фантазії. Зокрема, у колекції авторки можна знайти рушники як з рослинними орнаментами, так і з геометризованими візерунками, колірна гама яких може варіюватися від класичних червоно - чорних кольорів до більш сучасних жовтувато-зелених. Саме тому в її колекції не існує двох однакових рушників. Вся її творчість напряму залежить від настрою, натхнення й польоту фантазії.

🔸️ Роботи Людмили Борисенко були представлені на виставках у Балаклійському краєзнавчому музеї, Харківському обласному організаційно-методичному центрі культури і мистецтва, а також на таких великих ярмарках як «Львівський "Вернісаж"», «Великий Слобожанський ярмарок» та етнофестиваль «Печенізьке поле».

🔸️ Сьогодні пані Людмила мріє про те, щоб «вишиванням цікавилися і продовжували цікавитися наступні покоління українців, щоб цей генетичний зв'язок не переривався й люди не забували про те, що було створено, розвивалося й накопичувалося тисячоліттями. Бо це - наш духовний скарб, наша спадщина, наш генетичний код!» Мріє майстриня й про те, щоб люди цінували і передавали цю спадщину своїм нащадкам.

Нижче можна переглянути роботи майстрині з виставки у віртуальній галереї Харківського обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва :

Виставка рушників "Ти у серці нашім, Україно!" Обласного конкурсу "Закодоване щастя" (2021 р.): https://www.cultura.kh.ua/uk/virtual-gallery/category/477-vistavka-rushnikiv-ti-u-sertsi-nashim-ukrayino


Матеріал підготувала провідний методист КЗ «ООМЦКМ» Педан Таміла.

#МайстриХарківщини #ООМЦКМ #декоративноприкладнемистецтво #вишивання #мистецтвоХарківщини  #українськакультура #культура #мистецтво #MastersofKharkivregion #artsandcrafts #decorativeart #patchwork #Ukrainianart #artandculture #Ukrainianculture #embroidery

🔸Розпочинаємо тиждень рубрикою #ТалантиХарківщини

🔹«Сходження» Анастасія Худякова, місто Харків

#ООМЦКМ
#мистецтвоСлобожанщини
#живопис #мистецтво #мистецтвоХарківщини #Харків
#українськемистецтво #українськіхкдожники
#художникиУкраїни
#ukrainianart #art #painting #modernart #culture #kharkivart #ukrainianartist

🔸 Запрошуємо на акцію «Заспіваємо разом наші пісні» до Дня захисників і захисниць України!

На вас чекає інтерактивний спів під керивництвом співочого гурту “Вуликовчанки” (Волонтерський Вулик). Роздаємо роздруковані слова відомих народних пісень - підспівуєте як вмієте. Будемо вдячні за дрескод у вишиванках! Захід відбудеться в рамках фотовиставки “Квіти серед війни” від “Майстерні Образу”.

⏰ 30 вересня о 14:00

📍Чекаємо на Вас за адресою:
м. Харків, площа Свободи, 5, Держпром, 9 під’їзд, 1 поверх (вхід з боку Скверу Незалежності).

#ООМЦКМ #МистецтвоСлобожанщини #мистецтвохарківщини #майстеркласи #артерапія #спів #народніпісні

ВИСТАВКА ДИТЯЧОЇ ТВОРЧОСТІ "ДЯКУЮ ТОБІ" 💙💛

🔶️ З нагоди відзначення Дня захисників і захисниць України Харківський обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва з 28 вересня по 28 жовтня 2023 року презентує виставку дитячої творчості «Дякую тобі».

🔸️ Виставка «Дякую тобі» - це подяка від дітей Харківщини захисникам і захисницям, які сьогодні не дивлячись ні на що виборюють незалежність нашої держави, стоять на захисті її суверенітету і територіальної цілісності, захищають від посягань на її духовні та культурні цінності, на життя її громадян.

🔸️ Кожного року у виставці беруть участь діти з різних куточків міста та області, які разом створюють серію тематичних малюнків на тему вдячності військовим, а також доповнюють їх листами з побажаннями і теплими привітаннями. Цього року у виставці взяли участь вихованці КЗ «Височанська школа мистецтв Височанської селищної ради Харківського району Харківської області» (кер. Кравчинська О.В., Шарапова А.О.), КЗСМО «Валківська школа мистецтв» (кер. Коваль О.Ю.), Зразкове об’єднання юних художників «Колорит» Нововодолазького будинку дитячої та юнацької творчості Нововодолазької селищної ради (кер. Мишак С.М.), КЗ «Люботинський мистецький ліцей "Дивосвіт"» Харківської обласної ради (кер. Вакуленко Т.О., Вакуленко О.С.), КПСМНЗ «Дитяча художня школа №2 ім. П.О. Левченка» (кер. Білоус Т.П.), КПСМНЗ «Школа сучасних театрально-сценічних напрямів» ( кер. Глушич Л.О.), а також діти ВПО з місць компактного проживання, якими опікується ГО «Проліска»

🔸️ Всі творчі роботи учасників виставки після презентації їх у виставковій залі Центру культури і мистецтва, у майбутньому стануть подарунковими листівками для захисників і захисниць України!

⏰️ Відкриття виставки відбудеться 28 вересня о 16.00.

#ООМЦКМ #Харків #виставкиООМЦКМ #виставкаХарків #образотворчемистецтво #мистецтвоХарківщини #Харківкудипідти #культура #українськакультура #artandculture #Kharkiv #Ukrainianculture #Ukrainian #art

🔶 ВІДКРИТА АКЦІЯ ЗІ ЗБЕРЕЖЕННЯ ТА ПОПУЛЯРИЗАЦІЇ ТРАДИЦІЙНОЇ ВЕСІЛЬНОЇ ОБРЯДОВОСТІ
«ВЕСІЛЬНЕ РОЗМАЇТТЯ»

13 БЛОК – ВОРІТНА. ЗАСТІЛЛЯ

🔸Традиційне українське весілля – справжнє драматургічне дійство, що має свій початок, середину і завершення. Науковці поділяють його на передвесільний, весільний та післявесільний етапи.
Перший день весільної драми розпочинається з приїзду весільного поїзду молодого. Зазвичай рід молодого вважається родичами та сусідами молодої чужинцями. Щоб молодого та його рід прийняли за своїх, слід було заплатити певні кошти. Це могли бути гроші, подарунки, смаколики. Плату вимагали сусіди на вулиці, родичі біля двору та подруги при вході до хати. Місце біля молодої продавав її молодший брат або племінник. Сестра молодої мала отримати подарунок за пришиту квітку молодому.
Всі весільні дії супроводжувалися жартами та весільними приспівками.
Жартували над: світилкою, свашкою, молодим, дружком, боярами, сватами, дружками і це було невід’ємною складовою весільного дійства.
 
➡️ Обрядове дійство «ВОРІТНЕ. ПРИШИВАННЯ КВІТКИ МОЛОДОМУ» виконують учасники Народного аматорського вокального ансамблю «ДЖЕРЕЛО» Пирятинського культурно-громадського центру Народного аматорського вокального ансамблю «ПРИУДАЙСЬКІ КОЗАКИ» Великокручанської філії Пирятинського культурно-громадського центру Лубенського району Полтавської області. Керівники – Володимир НІЧИК, Микола ВАСИЛЕНКО
➡️ Весільні приспівки «ОДЧИНЯЙ, СВАТЕ, ХАТУ» та «СВІТИЛОЧКА ЛАСА» виконує Вікторія ЛЕЙБА, учасниця фольклорного гурту «ОЙ, РАНО-РАНО» Дитячої музичної школи № 7 ім. М.П. Мусоргського, місто Харків. Керівник – Галина ЛУК’ЯНЕЦЬ
➡️ ВЕСІЛЬНІ ПРИСПІВКИ  виконує Анастасія ПОТАПЕНКО, учасниця Зразкового фольклорно-етнографічного колективу «Мережка» Центру дитячої та юнацької  творчості № 1 на базі Харківської гімназії № 6. Керівник –  Мирослава СЕМЕНОВА
➡️ Обрядове дійство «ВЕСІЛЬНІ ПРИСПІВКИ» відтворили учасники народного фольклорно-етнографічного ансамблю «ЯВІР» та драматичного гуртка  «ГАРЯЧІ ПЕРЦІ» Гаркушинського сільського будинку культури Миргородського району Полтавської області. Керівники – Євдокія ВОВК,  Тетяна ПИТОМЕЦЬ
За посиланням: https://youtu.be/ogP1Z2SZLl8
 
#ООМЦКМ  
#весільнерозмаїття
#культураХарківщини
#традиційнанароднакультураУкраїни  
#традиційнанароднакультураСлобожанщини  
#спадщинаУкраїни
#спадщинаХарківщини
#акціїХарківщини
#традиційнакультура
#весілля
#весільнийкоровай
#весільніприспівки
#весільнезастілля
#автентичнийсолоспів
#автентичнийгуртовийспів
#фольклорноетнографічнідійства
 
 

🔶Фольклорно-етнографічний матеріал «Середохрестя», рубрика «Дні тижня»
 
🔸Середа на четвертому тижні Великого посту — особлива. Вона поділяє піст навпіл. Цю середу називають «середохресною», а ще кажуть «Середопістя», «Хрестя», «Поклони». Побутувало красиве повірʼя, що в цей день піст у прямому сенсі ламався й можна було реально почути тріск. Почути його мав честь лише той, хто старанно постував. Вважалося, що цей містичний шум і тріск відбувається опівночі — з середи на четвер. Тож «праведники» у цей час не спали — прислухалися, а дехто й на вулицю виходив. Ще б пак: хто цей звук почує, протягом року не хворітиме і ніколи кістки не зламає!
До цього дня обовʼязково пекли ритуальний хрест (зазвичай не один). А в деяких селах Поділля пекли обрядове печиво у формі землеробських знарядь. Люди вірили, що ці хрести й борони магічним чином сприятимуть гарному врожаєві, нададуть силу землі й людині, яка на ній працює. Їх клали в зерно, зберігали до весни й їхали з ними сіяти зернові. В полі частину сакрального печива зʼїдали, а частину закопували в землю, аби вона добре родила.
Бувало, пекли хрести по кількості тих, хто буде сіяти, в один хрест клали копійку. На полі кожен брав з воза по хресту, ламав його; у кого виявлявся грошик, вважався щасливим — він і починав сівбу.
На Київщині та Лівобережній Україні часто пекли цієї середи «хрестопоклінний хліб». Частину цього хліба споживали, а частину ховали в комору, занурювали у зерно,
яким збиралися засівати поле. Коли наставав час сіяти, мішок із зерном і хлібинами
везли на поле, батько клав хліб на землю, молився, потім відламував шматок, їв і
пригощав помічників й промовляв: «Дай, Боже, і на той рік їсти свій хліб!». Часто
рештки хліба закопували (іноді брали дві хлібини; одну їли, а другу заривали у землю).
Іноді на Київщині «хрестопоклінним» вважався тільки перший хліб, спечений цієї середи, інші не мали такої сили. Це пояснюється ініціальною магією, надзвичайно популярною в традиційній народній культурі: усе перше наділене чимось надзвичайним.
На Харківщині були свої нюанси у відзначенні середини посту. Про них ми розповімо у наступній публікації, присвяченій середі.
 
Михайло Красиков
провідний методист ООМЦКМ
 
#ООМЦКМ
#культураХарківщини
#культураСлобожанщини
#традиційнакультура
#НКС
#лабораторіядослідженняНКС
#днітижнявукраїнськійтрадиційнійкультурі
#середа
#середохрестя

🔶Фольклорна експедиція поруч
 
🔸Всі ми звикли, що фольклорною або фольклористичною експедицією називається, як правило, виїзд збирачів фольклору в умовне «кудись», далеко від місця перебування тих самих збирачів. У наші непевні часи внутрішня міграція людей всередині країни дає майже кожному бажаючому унікальну можливість без особливих зусиль зайнятися збором матеріалів майже у себе вдома. Це стосується як великих міст, так і маленьких сіл – вірогідність зустріти цікавого носія традиційної культури майже однакова. А ще не треба забувати, що старше покоління місцевих людей майже повсюди може стати цінним джерелом цікавої інформації: в часи їхньої молодості багато хто їхав працювати «по розподіленню» після навчання в інший населений пункт і, що цікаво, більшість залишалася там і так і живе й донині. Це й не дивно – людям, що приїздили на нове місце, надавали роботу та житло, тож умови для цього звичайно що були. Зараз спостерігається схожа тенденція, правда, за умови набагато драматичніших і трагічніших, на превеликий жаль, подій. Але навіть така ситуація в країні може дати новий поштовх для збирачів фольклору, чим, мабуть, все ж таки треба користуватися попри все. Це може бути корисним як для людей, що збирають фольклорний матеріал, так і безпосередньо для самих носіїв. Людині потрібна людина, цікава розмова, а потім, можливо, і дружба може слугувати саме тією «соломинкою», за яку може вхопитися як перша, так і друга сторона, вибираючись із кризової психологічної ситуації. Тож користь від такого спілкування важко переоцінити: у вас в руках може бути цікавезний фольклорний матеріал, у носія – нові контакти, психологічна підтримка, а у вас разом – чудово проведений час з користю. Виходячи з свого власного досвіду скажу, що може бути досить нелегко в спілкуванні з носієм, який є травмований подіями воєнного характеру. Для того, щоби спробувати хоч щось записати, треба встановити емоційний контакт, щоби вам було комфортно в діалозі. Збирачу варто бути готовим вислухати людину, навіть якщо вона відволікається в розмові на щось зовсім інше, що безпосередньо не відноситься теми. Але все одно завжди є можливість дуже акуратно й тактовно направити діалог у потрібне русло – десь витримати паузу, поки людина заспокоїться, десь методом асоціацій «перемкнути» розмову на щось більш приємне. А якщо розмова зовсім «не йде» і в ній стає психологічно важко, то варто відкласти діалог на якийсь час. До будь-яких записів краще готуватися і вести їх у повному об’ємі: з опитувальниками – для того, щоби розмова була структурована й логічна; з детальним розпитуванням історичного та часового контексту, в якому жив носій – бо інколи можуть бути дрібні деталі, які просто перевертають розуміння деяких ситуацій; з детальною фіксацією дати, місця запису, повних імен, назв населених пунктів, що зустрічаються в розповіді. Краще задати дивне уточнююче питання і потім його вирізати з аудіодоріжки або відео, аніж потім сушити собі голову, розв’язуючи черговий ребус. Вести фіксацію матеріалу треба якомога якіснішу, інколи добре навіть дублювати записи на різні гаджети. Фото- та відеокамери, телефони, диктофони – все стане в пригоді і цим варто користуватися. А інколи старі добрі олівець та папір теж потрібні, якщо людина сама може щось намалювати, конкретизуючи той чи інший епізод розмови. Можна, й навіть треба, просити замалювати місцину, як виглядали раніше ті чи інші об’єкти – будинки, люди, костюми, предмети побуту або ж намагатися за розповіддю носія самому замалювати й дати відкорегувати людині. Таким чином, у вас буде найбільш повне розуміння того, як все насправді раніше було.
Отже, пропонуємо долучитися до фіксації нематеріальної культурної спадщини не тільки в селах, а й у великих містах. Допомогаймо одне одному і заради збереження фольклору, і заради психологічного здоров'я.
 
провідний методист ООМЦКМ
Катерина Курдіновська
 
#ООМЦКМ
#культураСлобожанщини
#культураХарківщини
#традиційнакультура
#лабораторіядослідженняНКС
#фольклор
#фольклорнаекспедиція