🔶 Розпочинаємо #ДеньТрадиційноїКультури

Сьогодні поговоримо про черговий елемен нематеріальної культурної спадщини Харківщини, а саме про ремесло в‘язання віників у селі Лиман Зміївського району Харківської області.

🔸 Віник в оселі – дуже необхідна річ, а в сільських хатах і поготів: новим прибирають у хаті, зношеними користуються на подвір'ї, у коморах, сараях. Як оберіг віник (обов'язково догори мітлою) стоїть у кутку за першими дверима, щоб у домі був добробут. Також один з віників прийнято тримати біля хвіртки, щоб після відвідин «недоброї» людини непомітно вимести за нею подвір'я й тим самим вберегтися від вроку. А виходячи з дому, господарі часто-густо підпирають віником двері – це означає, що в хаті нікого немає.
В селі Лиман Зміївського району Харківської області в’язання віників практикують вже понад як 150 років. За переказами, місцевий мешканець, служилий солдат Кіндрат Тищенко привіз із турецького полону жменю сорго. «Турецьке просо», як його й досі називають лиманці, рятувало українців у часи лихоліть, війн, Голодомору в якості їжі. В наші часи ним годують свійських тварин.
Сіють сорго, як і кукурудзу, у травні. у вересні рослини зрізають, вкорочують стебла та знімають листя, орудуючи серпом, сапкою, сокирою, копаницею з короткою ручкою. Ці знаряддя останніми десятиліттями потіснили більш сучасні мотокоси.
Далі стебла просушують та чухрають (видаляють зерно). Це зазвичай роблять ножем на колінах або за допомогою ручки відра, коли ж треба виготовити багато віників, то використовують саморобні електричні чухралки.
Для обв'язки віників восени готують лозу з рокити, спеціальним колуном та ножем розділяють її на дві, три або чотири частини. Влітку, коли лоза ще молода, використовують шпагат. Стебла сорго формують у пучки-«бабки» так, аби товстіші стебла огортали тонші. Середину пучка вирізають, щоби ручка віника була зручною, а сам віник не був важким. На в'язання пучків йде коротша лоза, а сам віник зв'язують довгою міцною лозиною, ховаючи вузол під витки. Виготовляють віник з трьох пучків за допомогою спеціального верстата-в’язалки.
Віники в Лимані виготовляють майже у кожній родині, зокрема й на продаж. Роблять це переважно взимку, коли немає роботи в полі. В'язання віників – сімейний промисел, який щоправда, сьогодні тримають в руках здебільшого люди старшого віку. Він не раз виручав лиманців в часи фінансової скрути, а за декілька останніх десятиліть лиманський віник зі звичного хатнього реманенту, перетворився на справжній культурний бренд Зміївщини.
 
#ООМЦКМ  
#культураХарківщини
#культураСлобожанщини  
#деньтрадиційноїкультури
#НКС
#лабораторіядослідженнянематеріальноїкультурноїспадщини  
#спадщинаХарківщини
#ремеслов’язаннявіників
#лиманськівіники

🔶 2 травня 2023 року відбулася інформаційна онлайн-зустріч керівництва та фахівців Обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва (директор Віра Лагутіна, заступник директора Ірина Семикопенко, завідувач відділу дослідження нематеріальної культурної спадщини та креативних індустрій Оксана Бугайченко та провідні методисти відділу Наталія Олійник, Галина Лук’янець, Ірина Шегда, Юлія Лузан, Катерина Курдіновська) з представниками Слобожанської селищної ради, безпосередньо з жителями села Лиман Чугуївського району Харківської області. До діалогу було запрошено голову Експертної ради з питань нематеріальної культурної спадщини при Міністерстві культури та інформаційної політики Валентину Дем’ян.
На зустрічі обговорювалися перспективи включення елементу «Виготовлення віників у селі Лиман на Харківщині» до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. У 2016 році цей елемент було включено до Орієнтовного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини Харківської області (https://www.cultura.kh.ua/uk/intangible-cultural-heritage/elements/elements-of-kharkiv-region/4409-vjazannja-vinikiv-na-slobozhanschini).
На запрошення Обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва до зустрічі приєднались начальник відділу культури Слобожанської селищної ради Леся Бідуліна та спеціаліст I категорії Марина Койнаш. Також були присутні директор КЗ «Лиманський ліцей» Євгенія Мацак, директор КЗ «Лиманський сільський будинок культури» Ольга Корнієнко, староста села Лиман Олександр Бутко, спеціаліст І категорії центру надання адміністративних послуг Лиманського старостинського округу Лариса Гунько, дослідниця елементу, учениця Лиманського ліцею Єлизавета Мацак і, звичайно, носії елементу: Галина Чумаченко, Лариса Срібна, Зоя Ступка, Любов Кравченко, Алла Сіроха.
Голова Експертної ради Валентина Дем’ян розповіла про те, які кроки потрібно зробити громаді та на що слід звернути увагу в процесі заповнення документів, а також яким чином зазвичай планується подальша робота з охорони елементу. Це викликало низку запитань та жваве обговорення.
Приємно, що доєднатися до розмови та поділитися деякими ідеями мала змогу й Валентина Вітос, директор Одеського обласного центру української культури, член Експертної ради з питань нематеріальної культурної спадщини при Міністерстві культури та інформаційної політики.
Загалом розмова вийшла конструктивною і дійсно корисною. Робота з дослідження та підготовки документів для подання елементу до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини триває!

#ООМЦКМ
#культураХарківщини
#культураСлобожанщини
#деньтрадиційноїкультури
#НКС
#лабораторіядослідженнянематеріальноїкультурноїспадщини
#спадщинаХарківщини
#виготовленнявіниківуселілиман
#лиманськівіники

🔶 Відкритий дистанційний фестиваль-конкурс традиційної народної культури «КРОКОВЕЄ КОЛО» для дітей та молоді, організований Комунальним закладом «Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва» (м. Харків) за підтримки Департаменту культури та туризму Харківської обласної державної адміністрації та Громадською організацією «Спілка етнологів і фольклористів міста Харкова» об’єднав не лише учасників конкурсів «Виконавські мистецтва» та «Традиційні художні ремесла», а й презентує юних дослідників, а в майбутньому, можливо, відомих вчених, учасників Учнівської науково-практичної конференції «Етнологія і фольклористика». Вашій увазі представляємо дослідження:
 
➡️КУЛИК Євгена, учня 10 класу Андріївського ліцею №1 Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області за темою «Український народний традиційний костюм Слобожанщини ХІХ – поч. ХХ ст.» (за матеріалами колекції Харківського історичного музею ім. М.Ф. Сумцова). Керівник – ГРИЦЮТА Вікторія Юріївна та
 
➡️МАЦАК Єлизавети, учениці 11 класу КЗ «Лиманський ліцей» Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області за темою «Лиманські віники». Керівники – МАЦАК Євгенія Леонідівна, РЯБУХА Людмила Миколаївна.
 
Слід зауважити, що саме «Виготовлення віників у селі Лиман» включено до Переліку елементів нематеріальної культурної спадщини Харківської області.
 
🔸Отже, бажаємо поповнити свої знання цікавинками від наших юних дослідників за  посиланням: https://youtu.be/bHi8Pagexe4
 
Приємного перегляду!
 
#ООМЦКМ  
#культураХарківщини
#традиційнанароднакультураСлобожанщини  
#лабораторіядослідженнянематеріальноїкультурноїспадщини
#спілкаетнологівіфольклористівмістахаркова
#спадщинаУкраїни
#спадщинаХарківщини
#фестиваліХарківщини
#Кроковеєколо
#традиційнакультура
#традиційніремесла
#учнівськанауковопрактичнаконференція
#етнологіяіфольклористика
#лиманськівіники
#костюмслобожанщини
#автентичнийспів
#автентичнийгуртовийспів
#народніоповідки
#фольклористичноетнографічнідійства