🔶 Суперечки про те, коли святкувати Різдво в Україні 25 грудня або 7 січня палають вже дуже давно. У Європі та інших країнах вже давно це свято відзначається 25 грудня, а в Україні та росії 7 січня.
🔸Днями Українське Радіо Харків цікавилося коли? і як? святкували Різдво на Харківщині у провідного методиста Харківського Обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва, голови громадської організації етнологів і фольклористів Харкова Наталії Олійник.
🔸 День Святого Миколая у XX ст. на Харківщині святкували 6 грудня, а Різдво — 25 грудня. Мороз існував у традиційній культурі, а Дідом Морозом він став за радянських часів…про це і багато іншого можна дізнатися за посиланням⤵️
https://suspilne.media/341654-svatij-mikolaj-ta-did-moroz-etnologina-z-harkova-rozkazala-istoriu-personaziv/
#ООМЦКМ
#традиційнакультураСлобожанщини
#традиційнакультураХарківщини
#традиційнакультура
#народнийкалендар
#народнісвята
#зимовісвята
#народніприкмети
🔸Днями Українське Радіо Харків цікавилося коли? і як? святкували Різдво на Харківщині у провідного методиста Харківського Обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва, голови громадської організації етнологів і фольклористів Харкова Наталії Олійник.
🔸 День Святого Миколая у XX ст. на Харківщині святкували 6 грудня, а Різдво — 25 грудня. Мороз існував у традиційній культурі, а Дідом Морозом він став за радянських часів…про це і багато іншого можна дізнатися за посиланням⤵️
https://suspilne.media/341654-svatij-mikolaj-ta-did-moroz-etnologina-z-harkova-rozkazala-istoriu-personaziv/
#ООМЦКМ
#традиційнакультураСлобожанщини
#традиційнакультураХарківщини
#традиційнакультура
#народнийкалендар
#народнісвята
#зимовісвята
#народніприкмети
Суспільне | Новини
Святий Миколай та Дід Мороз: етнологиня з Харкова розказала історію персонажів
У традиційній культурі України вшановували Мороза, Дідом Морозом зі Снігуронькою та ялинкою він став у радянські часи. Святого Миколая шанували, бо він може зробити чудо та допомогти у складних ситуаціях
25 грудня — свято СПИРИДОНА. В народі цей день називають Спиридона Сонцеворота, бо вже сонце повертається на літо. На Харківщині цей день називали ще: Свиридон, Спиридін.
Зранку, як і на Варвару, у воду ставили гілочки вишні, щоб на Різдво (6 січня) чи Новий рік (14 січня) вони розквітли, і по них відповідно відбувалося ворожіння.
Від цього дня також визначали погоду на рік. Кожний наступний день відповідав погоді чергового місяця. Тому протягом дванадцяти днів запам’ятовували погоду, щоб визначити, яким буде рік. А ще у селі Гетьманівці на Шевченківщині, в ніч з 24 на 25 грудня, господиня шість цибулин розрізала навпіл, відповідно було 12 половинок, кожна відповідала місяцю року. Половинки розкладала на підвіконні і трішки на зріз сипали соли. На ранок дивилися, на якій половинці сіль була вологою, то і місяць мав бути дощовим.
Якщо у садку росло фруктове дерево і не приносило плоди або родило погано, то його «лякали». Для цього господар брав сокиру і обухом тихенько стукав по стовбуру дерева, примовляючи тричі: – Будеш родити, не буду рубити!
Ось як про це розповідають наші інформанти.
«Коли у сім’ї три чоловіка, ставили три гілочки у пляшку у воду і 12 день простоє, як значіть пустять листочки, там повитикаються маненькі і койди цвіточки. Як усі три, значіть харашо, єслі дві пустять, а третя ні, то плохо, то вже на вмирущє. А тоді вже на Різдво бируть їх і викидають» (зап. 06.08.1994 р. с. Василенкове на Шевченківщині від Штих Поліни Йосипівни, 1907 р.н.).
«На Свиридона лякали дерева. Підходе до деревини, до яблуні чи до груші і кричить: – Будеш родити, не буду рубити, а не будеш родити, буду рубити. Опять Будеш родити, не буду рубити, а не будеш родити, буду рубити і топором». (зап. 1994 р. с. Іванівка Шевченківський р-н від Поліни Прохорівни, 1914 р.н.)
«На Свиридона, йдуть лякають дерево, шоб родило. Різали гілочки, ставили у бутилочку, у воду і на Рожество, розцвіте. І кажному гілочку перевяжуть: – Це моя, це моя, це моя… Намічали чия гілочка, і чия зацвіте, то харашо, а чія буває засохне, то тому журба». (зап. 11.08.1996 р. с. Гетьманівка Шевченківський р-н від Кубрак Любов Іванівни, 1909 р.н.)
«На Спиридіна йдут у сад, ріжут різки на всю сім’ю, гілочки з вишні, скільки сімейства. Хазяйка повинна різати ці різки із вишень і встромляти у водичку. І тоді до Нового году по старому, 14 января. Єслі оці різочки розцвітаються, цвіточки прямо цвітуть. Та людина, в якої не розцвіло, вона або заболіє, або вмре. А як розцвітеться, увесь год до Нового году буде хароший. Оце гілочка маленька, це онучка, а це вище, це дочка, а ще вища, це я. Гілочки вибирали по возросту». (зап. 13.08.1995 р. с. Лиман Зміївський р-н від Маницької Ганни Пимонівни, 1921 р.н., Зубенко Марфи Степанівни, 1920 р.н.)
Витинанка «Ворожіння на Свиридона», виконала Наталія Денисенко, викладач Дитячої художньої школи № 1 ім. І.Ю. Рєпіна Департаменту культури Харківської міської ради.
Матеріал підготувала провідний методист Харківського обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва Наталія Олійник.
#ЛабораторіядослідженьНКС
#ООМЦКМ
#традиційнакультураСлобожанщини
#традиційнакультураХарківщини
#традиційнакультура
#народнийкалендар
#народнісвята
#зимовісвята
#народніприкмети
#Спиридона
#спадщинаХарківщини
Зранку, як і на Варвару, у воду ставили гілочки вишні, щоб на Різдво (6 січня) чи Новий рік (14 січня) вони розквітли, і по них відповідно відбувалося ворожіння.
Від цього дня також визначали погоду на рік. Кожний наступний день відповідав погоді чергового місяця. Тому протягом дванадцяти днів запам’ятовували погоду, щоб визначити, яким буде рік. А ще у селі Гетьманівці на Шевченківщині, в ніч з 24 на 25 грудня, господиня шість цибулин розрізала навпіл, відповідно було 12 половинок, кожна відповідала місяцю року. Половинки розкладала на підвіконні і трішки на зріз сипали соли. На ранок дивилися, на якій половинці сіль була вологою, то і місяць мав бути дощовим.
Якщо у садку росло фруктове дерево і не приносило плоди або родило погано, то його «лякали». Для цього господар брав сокиру і обухом тихенько стукав по стовбуру дерева, примовляючи тричі: – Будеш родити, не буду рубити!
Ось як про це розповідають наші інформанти.
«Коли у сім’ї три чоловіка, ставили три гілочки у пляшку у воду і 12 день простоє, як значіть пустять листочки, там повитикаються маненькі і койди цвіточки. Як усі три, значіть харашо, єслі дві пустять, а третя ні, то плохо, то вже на вмирущє. А тоді вже на Різдво бируть їх і викидають» (зап. 06.08.1994 р. с. Василенкове на Шевченківщині від Штих Поліни Йосипівни, 1907 р.н.).
«На Свиридона лякали дерева. Підходе до деревини, до яблуні чи до груші і кричить: – Будеш родити, не буду рубити, а не будеш родити, буду рубити. Опять Будеш родити, не буду рубити, а не будеш родити, буду рубити і топором». (зап. 1994 р. с. Іванівка Шевченківський р-н від Поліни Прохорівни, 1914 р.н.)
«На Свиридона, йдуть лякають дерево, шоб родило. Різали гілочки, ставили у бутилочку, у воду і на Рожество, розцвіте. І кажному гілочку перевяжуть: – Це моя, це моя, це моя… Намічали чия гілочка, і чия зацвіте, то харашо, а чія буває засохне, то тому журба». (зап. 11.08.1996 р. с. Гетьманівка Шевченківський р-н від Кубрак Любов Іванівни, 1909 р.н.)
«На Спиридіна йдут у сад, ріжут різки на всю сім’ю, гілочки з вишні, скільки сімейства. Хазяйка повинна різати ці різки із вишень і встромляти у водичку. І тоді до Нового году по старому, 14 января. Єслі оці різочки розцвітаються, цвіточки прямо цвітуть. Та людина, в якої не розцвіло, вона або заболіє, або вмре. А як розцвітеться, увесь год до Нового году буде хароший. Оце гілочка маленька, це онучка, а це вище, це дочка, а ще вища, це я. Гілочки вибирали по возросту». (зап. 13.08.1995 р. с. Лиман Зміївський р-н від Маницької Ганни Пимонівни, 1921 р.н., Зубенко Марфи Степанівни, 1920 р.н.)
Витинанка «Ворожіння на Свиридона», виконала Наталія Денисенко, викладач Дитячої художньої школи № 1 ім. І.Ю. Рєпіна Департаменту культури Харківської міської ради.
Матеріал підготувала провідний методист Харківського обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва Наталія Олійник.
#ЛабораторіядослідженьНКС
#ООМЦКМ
#традиційнакультураСлобожанщини
#традиційнакультураХарківщини
#традиційнакультура
#народнийкалендар
#народнісвята
#зимовісвята
#народніприкмети
#Спиридона
#спадщинаХарківщини
🔶Харківський обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва завершує проведення дистанційних Відкритих семінарів-практикумів «Народні обряди календарного циклу», присвячених річному колу свят, обрядовим діям, звичаям, традиціям, автентичному співу різних регіонів України для керівників фольклорних, фольклорно-етнографічних та фольклористичних колективів.
🔶На заключному семінарі «Свята зимового циклу. пісенність», фахівці розкажуть про традиції відзначення зимових свят, про дозвілля молоді (вечорниці, досвітки).
Захід буде проводитися 6 грудня об 11.00 на платформі zoom. Просимо зареєструватися на семінар за посиланням: https://forms.gle/TRkLMLkWMerz3a3t7
Реєстрація відкрита до 6 грудня 2023 року.
Учасникам, які вже відвідали попередні Відкриті семінари-практикуми реєструватися не потрібно.
У програмі розкриваються такі теми:
«Свята зимового циклу», ОЛІЙНИК Наталія, провідний методист Харківського обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва, голова Громадської організації «Спілка етнологів і фольклористів міста Харкова».
«Свято Калити на Черкащині», САЙЧЕНКО Наталія, завідувач відділу фольклору та етнографії КУ «Обласний центр народної творчості та культурно-освітньої роботи» Черкаської обласної ради.
«Варвари, ночі урвали…» - дійство на свято Варвари у селі Масевичі на Рокитненщині», ДИЧОК Леся, викладач КЗ «Дитяча музична школа» Рокитнівської селищної ради Сарненського району Рівненської області.
«Чумацькі пісні: основні сюжети та музичні особливості», ПОЛЯЧОК Олександр, директор КЗ «Кропивницький музей музичної культури ім. Кароля Шимановського», музикознавець, етновиконавець, учасник і співкерівник фольклористичного гурту «Млиночок», учасник міжнародного ансамблю «Віртуальне село», автор ідеї та сценарного плану веб-серіалу «Чумацькі пісні».
«Виконавська робота над танцювальними піснями», ФЕТИСОВ Ілля, керівник Фольклорного ансамблю «Божичі» (м. Київ).
#ООМЦКМ
#культураХарківщини #культураСлобожанщини #традиційнанароднакультура #деньтрадиційноїкультури #лабораторіядослідженняНКС #спадщинаУкраїни
#НКС
#річнеколосвят
#зимовісвята
#традиційнапісенність
#народнітанці
#обрядовіартибути
🔶На заключному семінарі «Свята зимового циклу. пісенність», фахівці розкажуть про традиції відзначення зимових свят, про дозвілля молоді (вечорниці, досвітки).
Захід буде проводитися 6 грудня об 11.00 на платформі zoom. Просимо зареєструватися на семінар за посиланням: https://forms.gle/TRkLMLkWMerz3a3t7
Реєстрація відкрита до 6 грудня 2023 року.
Учасникам, які вже відвідали попередні Відкриті семінари-практикуми реєструватися не потрібно.
У програмі розкриваються такі теми:
«Свята зимового циклу», ОЛІЙНИК Наталія, провідний методист Харківського обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва, голова Громадської організації «Спілка етнологів і фольклористів міста Харкова».
«Свято Калити на Черкащині», САЙЧЕНКО Наталія, завідувач відділу фольклору та етнографії КУ «Обласний центр народної творчості та культурно-освітньої роботи» Черкаської обласної ради.
«Варвари, ночі урвали…» - дійство на свято Варвари у селі Масевичі на Рокитненщині», ДИЧОК Леся, викладач КЗ «Дитяча музична школа» Рокитнівської селищної ради Сарненського району Рівненської області.
«Чумацькі пісні: основні сюжети та музичні особливості», ПОЛЯЧОК Олександр, директор КЗ «Кропивницький музей музичної культури ім. Кароля Шимановського», музикознавець, етновиконавець, учасник і співкерівник фольклористичного гурту «Млиночок», учасник міжнародного ансамблю «Віртуальне село», автор ідеї та сценарного плану веб-серіалу «Чумацькі пісні».
«Виконавська робота над танцювальними піснями», ФЕТИСОВ Ілля, керівник Фольклорного ансамблю «Божичі» (м. Київ).
#ООМЦКМ
#культураХарківщини #культураСлобожанщини #традиційнанароднакультура #деньтрадиційноїкультури #лабораторіядослідженняНКС #спадщинаУкраїни
#НКС
#річнеколосвят
#зимовісвята
#традиційнапісенність
#народнітанці
#обрядовіартибути
Google Docs
«СВЯТА ЗИМОВОГО ЦИКЛУ. ТРАДИЦІЙНА ПІСЕННІСТЬ» для керівників фольклорних, фольклорно-етнографічних та фольклористичних колективів…
завершуємо проведення дистанційних Відкритих семінарів-практикумів «Народні обряди календарного циклу», присвячених річному колу свят, обрядовим діям, звичаям, традиціям, автентичному співу різних регіонів України для керівників фольклорних, фольклорно-етнографічних…
🔶6 грудня 2023 року фахівцями Харківського обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва дистанційно проведено заключний Відкритий семінар-практикум низки семінарів ♦️«Народні обряди календарного циклу», присвячених річному колу свят, обрядовим діям, звичаям, традиціям, автентичному співу різних регіонів України для керівників фольклорних, фольклорно-етнографічних та фольклористичних колективів.
Підбиваючи підсумки нашої роботи, зазначимо, що протягом року відбувалося 7 повноцінних семінарів-практикумів з майстер-класами певної тематики. На заключному семінарі «Свята зимового циклу. Традиційна пісенність» фахівці поділилися своїми дослідженнями про свята зимового циклу, дозвілля молоді – вечорниці, досвітки та що саме на цих зібраннях могли співати чи які танці танцювати.
У програмі були розкриті цікаві теми.
Про «Свята зимового циклу», розповіла Наталія ОЛІЙНИК, провідний методист Харківського обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва, голова Громадської організації «Спілка етнологів і фольклористів міста Харкова».
Своїми дослідженнями про те, яких традицій дотримувалися на Черкащині на свято Андрія – «Свято Калити на Черкащині» – поділилася Наталія САЙЧЕНКО, завідувач відділу фольклору та етнографії КУ «Обласний центр народної творчості та культурно-освітньої роботи» Черкаської обласної ради.
Про дійство на свято Варвари у селі Масевичі на Рокитненщині, розповіла Леся ДИЧОК, викладач КЗ «Дитяча музична школа» Рокитнівської селищної ради Сарненського району Рівненської області.
На вечорницях молодь розучувала будь-які пісні: козацькі, родинно-побутові, жартівливі, заробітчанські, чумацькі та ін. Олександр ПОЛЯЧОК, директор КЗ «Кропивницький музей музичної культури ім. Кароля Шимановського», музикознавець, етновиконавець, учасник і співкерівник фольклористичного гурту «Млиночок», учасник міжнародного ансамблю «Віртуальне село», автор ідеї та сценарного плану веб-серіалу «Чумацькі пісні» розповів про «Чумацькі пісні: основні сюжети та музичні особливості».
Які ж вечорниці без розваг, танців та приспівок до них? Своїми власними надбаннями «Виконавська робота над танцювальними піснями» поділився Ілля ФЕТИСОВ, керівник Фольклорного ансамблю «Божичі» (м. Київ).
Шановні доповідачі, щиро дякуємо за участь у семінарі-практикумі, за цікаві матеріали, ваш практичний власний досвід у вивченні традиційної культурної спадщини нашого народу. Маємо надію на подальшу творчу співпрацю.
#ООМЦКМ
#культураХарківщини
#культураСлобожанщини
#традиційнанароднакультура
#деньтрадиційноїкультури
#лабораторіядослідженняНКС
#спадщинаУкраїни
#НКС
#річнеколосвят
#зимовісвята
#традиційнапісенність
#народнітанці
#обрядовіатрибути
#семінарипрактикуми
#НароднісвятаХарківщини
Підбиваючи підсумки нашої роботи, зазначимо, що протягом року відбувалося 7 повноцінних семінарів-практикумів з майстер-класами певної тематики. На заключному семінарі «Свята зимового циклу. Традиційна пісенність» фахівці поділилися своїми дослідженнями про свята зимового циклу, дозвілля молоді – вечорниці, досвітки та що саме на цих зібраннях могли співати чи які танці танцювати.
У програмі були розкриті цікаві теми.
Про «Свята зимового циклу», розповіла Наталія ОЛІЙНИК, провідний методист Харківського обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва, голова Громадської організації «Спілка етнологів і фольклористів міста Харкова».
Своїми дослідженнями про те, яких традицій дотримувалися на Черкащині на свято Андрія – «Свято Калити на Черкащині» – поділилася Наталія САЙЧЕНКО, завідувач відділу фольклору та етнографії КУ «Обласний центр народної творчості та культурно-освітньої роботи» Черкаської обласної ради.
Про дійство на свято Варвари у селі Масевичі на Рокитненщині, розповіла Леся ДИЧОК, викладач КЗ «Дитяча музична школа» Рокитнівської селищної ради Сарненського району Рівненської області.
На вечорницях молодь розучувала будь-які пісні: козацькі, родинно-побутові, жартівливі, заробітчанські, чумацькі та ін. Олександр ПОЛЯЧОК, директор КЗ «Кропивницький музей музичної культури ім. Кароля Шимановського», музикознавець, етновиконавець, учасник і співкерівник фольклористичного гурту «Млиночок», учасник міжнародного ансамблю «Віртуальне село», автор ідеї та сценарного плану веб-серіалу «Чумацькі пісні» розповів про «Чумацькі пісні: основні сюжети та музичні особливості».
Які ж вечорниці без розваг, танців та приспівок до них? Своїми власними надбаннями «Виконавська робота над танцювальними піснями» поділився Ілля ФЕТИСОВ, керівник Фольклорного ансамблю «Божичі» (м. Київ).
Шановні доповідачі, щиро дякуємо за участь у семінарі-практикумі, за цікаві матеріали, ваш практичний власний досвід у вивченні традиційної культурної спадщини нашого народу. Маємо надію на подальшу творчу співпрацю.
#ООМЦКМ
#культураХарківщини
#культураСлобожанщини
#традиційнанароднакультура
#деньтрадиційноїкультури
#лабораторіядослідженняНКС
#спадщинаУкраїни
#НКС
#річнеколосвят
#зимовісвята
#традиційнапісенність
#народнітанці
#обрядовіатрибути
#семінарипрактикуми
#НароднісвятаХарківщини