🔶 В рубриці #ДеньТрадиційноїКультури розповідаємо про елементи Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини.
Цього разу розповідаємо про елемент «Традиція обряду «Водіння Куста» у селі Сварицевичі Дубровицького району Рівненської області».
▫ «Водіння Куста» (інші назви: «Куст», «Кустування», «Тройца», «Зелені свята») – обряд, який проводять жінки та дівчата на 50-й день після Великодня, на свято Трійці (П’ятидесятниці).
Історія обряду «Водіння Куста» започатковується ще в прадавні язичницькі часи, коли в такий спосіб, за аналогією до зимового колядування-щедрування та весняного волочебництва-ранцювання, у певних осередках відбувалося обходження дворів з метою величання членів родини. Літом дійство пов’язувалося з періодом сонцестояння, коли особливого пошанування набував культ предків, а тому головний святковий об’єкт – Куст (вбрана у гілля молода дівчина) – уособлював душі померлих, які в період Трійці нібито мали здатність з’являтися у нашому світі. Відповідно ці предки відігравали роль посередників між цим світом і потойбіччям, а їхнє «задобрення» у формі обдаровування Куста гарантувало родинне і господарське благополуччя на цілий рік.
▫ У перший день Трійці мешканці села йдуть на цвинтар й прикрашають могилки лепехою (пагони аїру болотного) та кленовим гіллям. Переважно старші жінки «викликають на розмову» своїх родичів – у формі плачу-речитативу виражають жаль за померлими, розповідають їм про найважливіші події минулого року – «голосять».
Обряд триває три дні, беруть у ньому участь молоді дівчата, а також старші жінки, які передають свої знання щодо традиції молодшому поколінню. Особливо слід відзначити членів громади села Сварицевичі – народний аматорський родинний ансамбль Чудіновичів, які зберегли, популяризують і передають теперішньому поколінню обряд «Водіння Куста».
Збираються у лісі й вбирають (клечають) у кленове гілля найвродливішу та найставнішу дівчину. За крайку затикають гілля широколистих дерев, лепеху, а на голову одягають пишний вінок, сплетений з кленового листя, квітів.
Кустовий гурт обходить оселі й співає величальні кустові пісні. А наприкінці виголошує побажання: «Вийди, господаре, з нового покоя. Винесь Кусту хоч да пувзолотого», «Водимо Куста, щоб другого року дождати і поспівати», «Щоб ішов дощ і все було зелене!».
Завершується обряд «Водіння Куста» за селом на полі, де обрядова зелень дівчини-«Куста» розбирається, розривається на частини та, як символ родючості, викидається «на врожай». Окремі гілочки з «Куста» приносять додому й розкидають по городу.
▫ Подивитися, як проводиться обряд можна за посиланнями:
https://www.youtube.com/watch?v=3-a31Rg3ZPw
https://www.youtube.com/watch?v=7_Bqu9V2s9k
https://www.youtube.com/watch?v=k_tEyZNmqZ4
https://www.youtube.com/watch?v=7by1z11dLM8
Інформацію та світлини з метою ознайомлення та поширення взято з сайту та сторінки Facebook Рівненського обласного центру народної творчості https://rocnt.com.ua/?p=1140, https://www.facebook.com/RivneRegionalCenterOfFolkArt та з сайту «Віртуальний музей нематеріальної культурної спадщини» https://virtmuseum.uccs.org.ua/ua/element/14
Матеріал підготувала провідний методист відділу дослідження нематеріальної культурної спадщини та креативних індустрій Обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва Юлія Лузан.
#ООМЦКМ
#ЛабораторіядослідженьНКС
#РОЦНТ
#ДеньТрадиційноїКультури
#традиційнакультура
#НКС #ICHUkraine
#Рівненщина
#ВодінняКуста
Цього разу розповідаємо про елемент «Традиція обряду «Водіння Куста» у селі Сварицевичі Дубровицького району Рівненської області».
▫ «Водіння Куста» (інші назви: «Куст», «Кустування», «Тройца», «Зелені свята») – обряд, який проводять жінки та дівчата на 50-й день після Великодня, на свято Трійці (П’ятидесятниці).
Історія обряду «Водіння Куста» започатковується ще в прадавні язичницькі часи, коли в такий спосіб, за аналогією до зимового колядування-щедрування та весняного волочебництва-ранцювання, у певних осередках відбувалося обходження дворів з метою величання членів родини. Літом дійство пов’язувалося з періодом сонцестояння, коли особливого пошанування набував культ предків, а тому головний святковий об’єкт – Куст (вбрана у гілля молода дівчина) – уособлював душі померлих, які в період Трійці нібито мали здатність з’являтися у нашому світі. Відповідно ці предки відігравали роль посередників між цим світом і потойбіччям, а їхнє «задобрення» у формі обдаровування Куста гарантувало родинне і господарське благополуччя на цілий рік.
▫ У перший день Трійці мешканці села йдуть на цвинтар й прикрашають могилки лепехою (пагони аїру болотного) та кленовим гіллям. Переважно старші жінки «викликають на розмову» своїх родичів – у формі плачу-речитативу виражають жаль за померлими, розповідають їм про найважливіші події минулого року – «голосять».
Обряд триває три дні, беруть у ньому участь молоді дівчата, а також старші жінки, які передають свої знання щодо традиції молодшому поколінню. Особливо слід відзначити членів громади села Сварицевичі – народний аматорський родинний ансамбль Чудіновичів, які зберегли, популяризують і передають теперішньому поколінню обряд «Водіння Куста».
Збираються у лісі й вбирають (клечають) у кленове гілля найвродливішу та найставнішу дівчину. За крайку затикають гілля широколистих дерев, лепеху, а на голову одягають пишний вінок, сплетений з кленового листя, квітів.
Кустовий гурт обходить оселі й співає величальні кустові пісні. А наприкінці виголошує побажання: «Вийди, господаре, з нового покоя. Винесь Кусту хоч да пувзолотого», «Водимо Куста, щоб другого року дождати і поспівати», «Щоб ішов дощ і все було зелене!».
Завершується обряд «Водіння Куста» за селом на полі, де обрядова зелень дівчини-«Куста» розбирається, розривається на частини та, як символ родючості, викидається «на врожай». Окремі гілочки з «Куста» приносять додому й розкидають по городу.
▫ Подивитися, як проводиться обряд можна за посиланнями:
https://www.youtube.com/watch?v=3-a31Rg3ZPw
https://www.youtube.com/watch?v=7_Bqu9V2s9k
https://www.youtube.com/watch?v=k_tEyZNmqZ4
https://www.youtube.com/watch?v=7by1z11dLM8
Інформацію та світлини з метою ознайомлення та поширення взято з сайту та сторінки Facebook Рівненського обласного центру народної творчості https://rocnt.com.ua/?p=1140, https://www.facebook.com/RivneRegionalCenterOfFolkArt та з сайту «Віртуальний музей нематеріальної культурної спадщини» https://virtmuseum.uccs.org.ua/ua/element/14
Матеріал підготувала провідний методист відділу дослідження нематеріальної культурної спадщини та креативних індустрій Обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва Юлія Лузан.
#ООМЦКМ
#ЛабораторіядослідженьНКС
#РОЦНТ
#ДеньТрадиційноїКультури
#традиційнакультура
#НКС #ICHUkraine
#Рівненщина
#ВодінняКуста
Facebook
#деньтрадиційноїкультури – Explore
explore #деньтрадиційноїкультури at Facebook