4 грудня дистанційно відбувся Відкритий семінар-практикум «РІЗДВЯНО-НОВОРІЧНА ОБРЯДОВІСТЬ УКРАЇНЦІВ: МИНУЛЕ І СЬОГОДЕННЯ», організований фахівцями Харківського обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва.
Незабаром будемо відзначати Різдвяно-Новорічні святки. Як відбувалися традиційні святкування колись і як нині відтворюються обрядодійства в Україні цікаво доповіли дослідники із Харківщини, Київщини, Закарпаття.
Доповіді були надзвичайно цікавими і змістовними. До семінару долучилися учасники із Вінницької, Дніпропетровської, Донецької, Закарпатської, Луганської, Київської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Хмельницької, Чернігівської областей України.
Учасників привітала директорка Харківського обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва Віра Олександрівна Лагутіна.
Про Традиційну обрядовість передріздвяного циклу на Закарпатті розповів директор Закарпатського музею народної архітектури та побуту, доктор історичних наук Василь Васильович Коцан.
Як виглядав Інтер’єр гуцульського житла «берези» – старшого колядника (матеріали з Косівський району Івано-Франківської області) нам повідала завідувачка наукового відділу виставкової роботи Національного музею народної архітектури та побуту України (с. Пирогів) Олена Петрівна Громова.
А які ж традиційні свята без обрядових пісень? Про регіональні особливості Колядок і щедрівок в жанровій палітрі Слобожанщини розповіла Галина Василівна Лук’янець, провідний методист Харківського обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва, заслужена артистка України, керівник Фольклорного гурту «Муравський шлях» ХООМЦКМ та дитячого фольклорного гурту «Ой, рано-рано» Дитячої музичної школи № 7 Департаменту культури Харківської міської ради.
Як нині на Харківщині вивчаються, підтримуються та популяризуються традиції святкувань та їх особливості через проведення Фольклорного фестивалю зимового календаря «Святовид» поділилася Наталія Петрівна Олійник, провідний методист Харківського обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва.
Маємо надію на подальшу творчу співпрацю на ниві традиційної культури, бо календарний рік незабаром розпочнеться і ми віримо, що він принесе в Україну Перемогу і Мир.
#ООМЦКМ
#культураХарківщини
#культураСлобожанщини
#семінаркультураСлобожанщини
#СлобожанськеРіздво #різдвянісвятки
#НКС #Різдво #колядки
#спадщинаУкраїни
#традиційнакультура
#деньтрадиційноїкультури
#лабораторіядослідженняНКС
Незабаром будемо відзначати Різдвяно-Новорічні святки. Як відбувалися традиційні святкування колись і як нині відтворюються обрядодійства в Україні цікаво доповіли дослідники із Харківщини, Київщини, Закарпаття.
Доповіді були надзвичайно цікавими і змістовними. До семінару долучилися учасники із Вінницької, Дніпропетровської, Донецької, Закарпатської, Луганської, Київської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Хмельницької, Чернігівської областей України.
Учасників привітала директорка Харківського обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва Віра Олександрівна Лагутіна.
Про Традиційну обрядовість передріздвяного циклу на Закарпатті розповів директор Закарпатського музею народної архітектури та побуту, доктор історичних наук Василь Васильович Коцан.
Як виглядав Інтер’єр гуцульського житла «берези» – старшого колядника (матеріали з Косівський району Івано-Франківської області) нам повідала завідувачка наукового відділу виставкової роботи Національного музею народної архітектури та побуту України (с. Пирогів) Олена Петрівна Громова.
А які ж традиційні свята без обрядових пісень? Про регіональні особливості Колядок і щедрівок в жанровій палітрі Слобожанщини розповіла Галина Василівна Лук’янець, провідний методист Харківського обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва, заслужена артистка України, керівник Фольклорного гурту «Муравський шлях» ХООМЦКМ та дитячого фольклорного гурту «Ой, рано-рано» Дитячої музичної школи № 7 Департаменту культури Харківської міської ради.
Як нині на Харківщині вивчаються, підтримуються та популяризуються традиції святкувань та їх особливості через проведення Фольклорного фестивалю зимового календаря «Святовид» поділилася Наталія Петрівна Олійник, провідний методист Харківського обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва.
Маємо надію на подальшу творчу співпрацю на ниві традиційної культури, бо календарний рік незабаром розпочнеться і ми віримо, що він принесе в Україну Перемогу і Мир.
#ООМЦКМ
#культураХарківщини
#культураСлобожанщини
#семінаркультураСлобожанщини
#СлобожанськеРіздво #різдвянісвятки
#НКС #Різдво #колядки
#спадщинаУкраїни
#традиційнакультура
#деньтрадиційноїкультури
#лабораторіядослідженняНКС
Forwarded from МКІП - Міністерство культури та інформаційної політики
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Люди, яким ми завдячуємо життям і можливістю щодня прокидатися на рідній землі.
Незламні герої, наша могутність та сила, титани — кожне з цих слів сьогодні про них.
Сьогодні Україна відзначає День Збройних Сил України — одне з найважливіших свят в умовах війни. Адже саме завдяки тим громадянам України, які вирішили стати на її захист і покласти за це життя, ми сьогодні відзначаємо його.
Слава ЗСУ! 🇺🇦
Незламні герої, наша могутність та сила, титани — кожне з цих слів сьогодні про них.
Сьогодні Україна відзначає День Збройних Сил України — одне з найважливіших свят в умовах війни. Адже саме завдяки тим громадянам України, які вирішили стати на її захист і покласти за це життя, ми сьогодні відзначаємо його.
Слава ЗСУ! 🇺🇦
🔶Щорічно в Україні з 25 листопада по 10 грудня проводиться Всеукраїнська акція «16 днів проти насильства».
Мета акції – привернення уваги суспільства до проблем подолання насильства у сім’ї, інклюзивності, жорстокого поводження з дітьми, протидії торгівлі людьми та захисту прав жінок та багато іншого.
🔸У рамках акції «16 днів проти насильства» Харківський обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва публікує інтерактивну лекцію Іви Стишун «Ключ до інклюзії» до Міжнародного дня людей з обмеженими фізичними можливостями (з архівів центру) ⤵️
https://www.youtube.com/watch?v=J_Uu3zB9jr4
#ООМЦКМ
#16днівпротинасильства
#ключдоінклюзії #деньлюдейзобмеженимимифізичнимиможливостями
Мета акції – привернення уваги суспільства до проблем подолання насильства у сім’ї, інклюзивності, жорстокого поводження з дітьми, протидії торгівлі людьми та захисту прав жінок та багато іншого.
🔸У рамках акції «16 днів проти насильства» Харківський обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва публікує інтерактивну лекцію Іви Стишун «Ключ до інклюзії» до Міжнародного дня людей з обмеженими фізичними можливостями (з архівів центру) ⤵️
https://www.youtube.com/watch?v=J_Uu3zB9jr4
#ООМЦКМ
#16днівпротинасильства
#ключдоінклюзії #деньлюдейзобмеженимимифізичнимиможливостями
YouTube
Інтерактивна лекція Іви Стішун «Ключ до інклюзії»
Інтерактивна лекція Іви Стішун «Ключ до інклюзії» відбудеться в рамках Всесвітньої кампанії «16 днів активізму проти гендерного насильства» в Обласному організаційно-методичному центрі культури і мистецтва.
▪️ Що таке доступність і чому вона недоступна?…
▪️ Що таке доступність і чому вона недоступна?…
🔶 Сьогодні середа а отже час рубрики #ДеньТрадиційноїКультури
🔸 І розпочнемо ми з інформації про ще один елемент нематеріальної культурної спадщини, який входить до Орієнтовного переліку елементів НКС Харківської області - “Традиції різдвяних святок у с. Киселі Первомайського району Харківської області”. Саме так називали елемент, коли брали його на облік у 2016 році.
Незважаючи на потужний вплив залишків культурно-просвітницької системи радянських часів та масової культури, що проявляється у використанні постановочних елементів, співу популярних колядок, учасницям гурту «Киселяночка» вдалося зберегти місцеві прадавні тексти та старовинну слобожанську степову манеру виконання колядок та щедрівок.
Зранку на Рожество, як його називали в Киселях, господиня варить кутю та узвар, пече пироги з квасолею, капустою. Господар запрошує Мороза їсти кутю, дає худобі сіна з покуті, щоб не хворіла.
Колядують також 7 січня, ходять з паперовою звіздою - хлопчики зранку, після обіду долучаються до колядувань і дівчата.
Від Різдва до Нового року не виносять сміття з хати, його метуть у Святий вугол, а після закінчення святок збирають і палять коло дерев у садку. Ця обрядодія виконується разом із ляканням дерев - господар бере з собою сокиру, підходить до дерева і стукає по ньому сокирою, лякаючи тим, що зрубає, якщо воно не буде давати гарний врожай.
Сучасне святкування Щедрого вечора починають зі зборів. Одягнувшись та причепурившись, учасниці гурту збираються разом в оселі однієї з них, розспівуються, повторюють послідовність ритуальних дій та випивають традиційну чарочку горілки – «для зігріву» та налаштування на потрібний настрій.
Після вирушають на вулицю, по дорозі вітають усіх зустрічних, бажаючи щастя й добробуту. Обхід осель починається з будинків родичів щедрувальників, кумів і сватів, згодом переходять до друзів та знайомих. Буває так, що жителі села перехоплюють співочу групу прямо на вулиці та запрошують до своїх домівок.
Основа ритуалу щедрування - привітання господарів піснями та заведення до оселі Маланки й Кози, котрих зображують учасниці колективу або діти, які можуть долучатися до щедрувальників вже по дорозі. Від гурту можна почути збережені в пам’яті до наших часів старовинні пісні «Меланія» та «Ой з-за гори сонце сяє». Господарі за добрі побажання дарують різні гостинці та гроші, а подекуди й пригощають стравами у власному домі. Після завершення обходів щедрувальники знову повертаються до тієї оселі, де збиралися перед виходом, там ділять нащедроване та завершують святкування за спільним столом.
#ООМЦКМ
#культураХарківщини
#культураСлобожанщини
#традиційнакультура
#деньтрадиційноїкультури
#НКС
#лабораторіядослідженнянематеріальноїкультурноїспадщини
#спадщинаУкраїни
#традиціїріздвянихсвяток
#різдво
#щедрийвечір
#маланка
#коза
#киселі
#первомайщина
🔸 І розпочнемо ми з інформації про ще один елемент нематеріальної культурної спадщини, який входить до Орієнтовного переліку елементів НКС Харківської області - “Традиції різдвяних святок у с. Киселі Первомайського району Харківської області”. Саме так називали елемент, коли брали його на облік у 2016 році.
Незважаючи на потужний вплив залишків культурно-просвітницької системи радянських часів та масової культури, що проявляється у використанні постановочних елементів, співу популярних колядок, учасницям гурту «Киселяночка» вдалося зберегти місцеві прадавні тексти та старовинну слобожанську степову манеру виконання колядок та щедрівок.
Зранку на Рожество, як його називали в Киселях, господиня варить кутю та узвар, пече пироги з квасолею, капустою. Господар запрошує Мороза їсти кутю, дає худобі сіна з покуті, щоб не хворіла.
Колядують також 7 січня, ходять з паперовою звіздою - хлопчики зранку, після обіду долучаються до колядувань і дівчата.
Від Різдва до Нового року не виносять сміття з хати, його метуть у Святий вугол, а після закінчення святок збирають і палять коло дерев у садку. Ця обрядодія виконується разом із ляканням дерев - господар бере з собою сокиру, підходить до дерева і стукає по ньому сокирою, лякаючи тим, що зрубає, якщо воно не буде давати гарний врожай.
Сучасне святкування Щедрого вечора починають зі зборів. Одягнувшись та причепурившись, учасниці гурту збираються разом в оселі однієї з них, розспівуються, повторюють послідовність ритуальних дій та випивають традиційну чарочку горілки – «для зігріву» та налаштування на потрібний настрій.
Після вирушають на вулицю, по дорозі вітають усіх зустрічних, бажаючи щастя й добробуту. Обхід осель починається з будинків родичів щедрувальників, кумів і сватів, згодом переходять до друзів та знайомих. Буває так, що жителі села перехоплюють співочу групу прямо на вулиці та запрошують до своїх домівок.
Основа ритуалу щедрування - привітання господарів піснями та заведення до оселі Маланки й Кози, котрих зображують учасниці колективу або діти, які можуть долучатися до щедрувальників вже по дорозі. Від гурту можна почути збережені в пам’яті до наших часів старовинні пісні «Меланія» та «Ой з-за гори сонце сяє». Господарі за добрі побажання дарують різні гостинці та гроші, а подекуди й пригощають стравами у власному домі. Після завершення обходів щедрувальники знову повертаються до тієї оселі, де збиралися перед виходом, там ділять нащедроване та завершують святкування за спільним столом.
#ООМЦКМ
#культураХарківщини
#культураСлобожанщини
#традиційнакультура
#деньтрадиційноїкультури
#НКС
#лабораторіядослідженнянематеріальноїкультурноїспадщини
#спадщинаУкраїни
#традиціїріздвянихсвяток
#різдво
#щедрийвечір
#маланка
#коза
#киселі
#первомайщина
Facebook
#оомцкм – Explore
explore #оомцкм at Facebook
7 грудня, свято великомучениці КАТЕРИНИ. Віряни у це свято йдуть до церкви і вважають Катерину заступницею всіх жінок, покровителькою шлюбу, сімейного щастя. На Харківщині, цей день називають Катрі, Катьки.
Люди дотримувалися заборони не виконувати важкої роботи на свято. А так, як вже почався Різдвяний піст, готували та споживали лише пісні страви. Молодь відвідувала вечорниці, але гучно не співали і не танцювали.
Цього дня починалися ворожіння. Ворожили не лише дівчата на виданні, а й всі члени родини могли передбачити свою подальшу долю за допомогою вишневої гілочки. Для цього ламали розгалужену гілочку вишні. Кожен член родини прив’язував на окремий прутик коротеньку стрічечку або стьожку тканини чи кольорову нитку, щоб знати чий. Гілочку ставили у глек із водою і до Нового року, на ній мали з’явитися квіточки. Якщо ж помічена гілочка не розквітла, а то й засохла, то це віщувало щось негарне в майбутньому для того члена сім’ї, хто лишив на ній мітку.
Ось як про це свято згадували жителі сіл Шевченківської селищної ради на Харківщині.
«На Катрі, Катьки у нас ще кажуть, дівчата гадають» (зап. 21.07.1994 р. с. Отрадне на Шевченківщині від Маренич Марії Михайлівни, 1913 р.н., Манченко Наталії Андріївни, 1915 р.н.).
«Сьомого у нас Катрі. Ламають гілочку, ставлять у воду, скільки там у сім’ї чоловік. А потом намічають каждий свою гілочку, і як та гілочка зацвіте, к жизні чи к щастю. Гілочки поставлять там на столі у бутилочку, підливають туди водички. Вона листочки викидає, вишня буває і зацвіте» (зап. 08.08.1994 р. с. Петрівка на Шевченківщині від Телятникової Надії Іванівни, 1922 р.н. ).
«Гілочку кажду підпишеш і обмотаєш її, і яка лучче розцвілася, тому луччя жизня буде» (31.07.2006 р. с. Гетьманівка на Шевченківщині від Бражник Катерини Григорівни, 1932 р.н.).
«На Катерини», малюнок виконала Світлана Мишак , керівник зразкового об’єднання юних художників «Колорит» Нововодолазького будинку дитячої та юнацької творчості Нововодолазької селищної ради.
#ЛабораторіядослідженьНКС
#ООМЦКМ
#традиційнакультураСлобожанщини
#традиційнакультураХарківщини
#традиційнакультура
#народнийкалендар
#народнісвята
#народнітрадиції
#спадщинаХарківщини
#Катерини
#Катрі
Люди дотримувалися заборони не виконувати важкої роботи на свято. А так, як вже почався Різдвяний піст, готували та споживали лише пісні страви. Молодь відвідувала вечорниці, але гучно не співали і не танцювали.
Цього дня починалися ворожіння. Ворожили не лише дівчата на виданні, а й всі члени родини могли передбачити свою подальшу долю за допомогою вишневої гілочки. Для цього ламали розгалужену гілочку вишні. Кожен член родини прив’язував на окремий прутик коротеньку стрічечку або стьожку тканини чи кольорову нитку, щоб знати чий. Гілочку ставили у глек із водою і до Нового року, на ній мали з’явитися квіточки. Якщо ж помічена гілочка не розквітла, а то й засохла, то це віщувало щось негарне в майбутньому для того члена сім’ї, хто лишив на ній мітку.
Ось як про це свято згадували жителі сіл Шевченківської селищної ради на Харківщині.
«На Катрі, Катьки у нас ще кажуть, дівчата гадають» (зап. 21.07.1994 р. с. Отрадне на Шевченківщині від Маренич Марії Михайлівни, 1913 р.н., Манченко Наталії Андріївни, 1915 р.н.).
«Сьомого у нас Катрі. Ламають гілочку, ставлять у воду, скільки там у сім’ї чоловік. А потом намічають каждий свою гілочку, і як та гілочка зацвіте, к жизні чи к щастю. Гілочки поставлять там на столі у бутилочку, підливають туди водички. Вона листочки викидає, вишня буває і зацвіте» (зап. 08.08.1994 р. с. Петрівка на Шевченківщині від Телятникової Надії Іванівни, 1922 р.н. ).
«Гілочку кажду підпишеш і обмотаєш її, і яка лучче розцвілася, тому луччя жизня буде» (31.07.2006 р. с. Гетьманівка на Шевченківщині від Бражник Катерини Григорівни, 1932 р.н.).
«На Катерини», малюнок виконала Світлана Мишак , керівник зразкового об’єднання юних художників «Колорит» Нововодолазького будинку дитячої та юнацької творчості Нововодолазької селищної ради.
#ЛабораторіядослідженьНКС
#ООМЦКМ
#традиційнакультураСлобожанщини
#традиційнакультураХарківщини
#традиційнакультура
#народнийкалендар
#народнісвята
#народнітрадиції
#спадщинаХарківщини
#Катерини
#Катрі
🔹️Харківський Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва запрошує вас переглянути виставку екоарту «Перетворення» Еко-арт "ПереТворення".
🔹️П’ята ювілейна виставка цього року об‘єднала онлайн творчих людей з різних міст України! До виставки цього року доєдналися Світлана Федій, Ірчія Бондаренко, Ірина Кравченко, Вікторія Левченко, Катерина Кравченко, Софія Ляшенко, Марія Скригіна, Валерія Дяченко, Валерія Козинко, Марія Краснопольська, Валерій Кутецький, Діана Сокольнікова, Варвара Медведєва та ін.
🔹️Повторне використання речей й перетворення їх у мистецькі вироби дозволило учасникам виставки влаштувати глобальне прибирання простору навколо і за допомогою креативних практик отримати стильні елементи гардероба, інтер’єру та побуту. Від 24 лютого бажання перетворювати світ на краще лише зросло, адже бути українцем сьогодні, значить зрощувати свій творчий потенціал та розвивати свою культуру у будь-яких умовах, навіть в умовах війни. Яке воно, мистецтво перетворення сьогодення, за посиланнями⤵️
✅ Сайт нашого центру: https://www.cultura.kh.ua/uk/virtual-gallery/category/559-vistavka-eko-artu-peretvorennja
✅ У галереї телеграм-каналу: https://telegra.ph/Vistavka-EKOART-Peretvorennya-11-24
https://telegra.ph/Vistavka-EKOART-Peretvorennya-11-30
✅ На сторінці Майстри Харківщини: https://www.facebook.com/groups/masters.kh/permalink/1191325344926546/
#ООМЦКМ #виставка #екоартПеретворення #українськакультура #культура #мистецтво #проєкт #Перетворення #ecoart #ecoartPeretvorennya #artsandcrafts #artandculture #Ukrainianculture #centerofartandculture
🔹️П’ята ювілейна виставка цього року об‘єднала онлайн творчих людей з різних міст України! До виставки цього року доєдналися Світлана Федій, Ірчія Бондаренко, Ірина Кравченко, Вікторія Левченко, Катерина Кравченко, Софія Ляшенко, Марія Скригіна, Валерія Дяченко, Валерія Козинко, Марія Краснопольська, Валерій Кутецький, Діана Сокольнікова, Варвара Медведєва та ін.
🔹️Повторне використання речей й перетворення їх у мистецькі вироби дозволило учасникам виставки влаштувати глобальне прибирання простору навколо і за допомогою креативних практик отримати стильні елементи гардероба, інтер’єру та побуту. Від 24 лютого бажання перетворювати світ на краще лише зросло, адже бути українцем сьогодні, значить зрощувати свій творчий потенціал та розвивати свою культуру у будь-яких умовах, навіть в умовах війни. Яке воно, мистецтво перетворення сьогодення, за посиланнями⤵️
✅ Сайт нашого центру: https://www.cultura.kh.ua/uk/virtual-gallery/category/559-vistavka-eko-artu-peretvorennja
✅ У галереї телеграм-каналу: https://telegra.ph/Vistavka-EKOART-Peretvorennya-11-24
https://telegra.ph/Vistavka-EKOART-Peretvorennya-11-30
✅ На сторінці Майстри Харківщини: https://www.facebook.com/groups/masters.kh/permalink/1191325344926546/
#ООМЦКМ #виставка #екоартПеретворення #українськакультура #культура #мистецтво #проєкт #Перетворення #ecoart #ecoartPeretvorennya #artsandcrafts #artandculture #Ukrainianculture #centerofartandculture
Telegraph
виставка еко-арту "Перетворення" (частина перша)
Етичний одяг - це про збереження природи та її ресурсів, це про цінність перетворення речей, які наявні в людини. Маючи достатньо ресурсів вдома майстриня вирішила створити свою версію «хутряної шубки» до Всесвітнього дня без хутра, який відзначають наприкінці…
На останній місяць року припадає чимало святкових днів. Про деякі з них говорили 30 листопада під час народознавчої онлайн-зустрічі «Катерини, Андрія та інші грудневі свята в традиційному народному календарі українців» із нашим колегою Михайлом Красиковим, етнологом, професором кафедри українознавства, культурології та історії науки НТУ «ХПІ», а також директором Етнографічного музею «Слобожанські скарби» імені Г. Хоткевича НТУ «ХПІ».
Учасники зустрічі, яку Харківський обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва проводив спільно з Харківською державною науковою бібліотекою ім. В.Г. Короленка та іншими культурними закладами міста, дізналися про народні традиції святкування і способи вгадування долі на Введення, Катерини, Юрія, Парамона та Андрія.
Грудневі святкування розпочинаються за сучасним календарем 4 грудня зі свята Введення, Третьої Пречистої. Цього дня примічали, хто першим зайде до оселі, адже цей гість визначав наступний рік для господарів. Бажаним гостем був чужий заможний чоловік, а от жінок намагалися не впускати першими. Окрім того, звертали увагу на погодні умови. Морозний день віщував холодну і сніжну зиму, а ясна погода пророкувала неврожай.
7 грудня на свято Катерини, яка є покровителькою жіночої і дівочої долі, дівчата вставали до сходу сонця і йшли в садок, зрізали гілочки вишні, щоб поставити в воду і дізнатися про своє майбутнє заміжжя. Ввечері цього дня молодь збиралась на вечорниці, а коли випроваджували хлопців, то дівчата йшли слухати долю. Зверталися до цієї святої й хлопці, щоб послала їм гарну жінку.
В день холодного Юрія, що припадає на 9 грудня, також можна було спробувати вгадати погодні умови та врожайність наступного року. Якщо іній на землі на Юріїв день, то буде хороший врожай. Холод і мороз цього дня обіцяв довгу і сувору зиму.
Вважається, що на Парамона, 12 грудня, земля замерзає, а річки покриваються стійким льодом. Потрібно було добре протопити піч, щоб не мерзнути цілий рік. Якщо сніг ще не випав, то і взимку його не буде.
13 грудня свято Андрія, коли відбувалися ворожіння дівчат на долю і бешкетування хлопців. Дівчата йшли під вікна і слухали про що говорять в хаті. На Андрія відбувалась і ритуальна сівба конопель, після якої дівчина брала жменю тих конопель і йшла їх рахувати. Хлопці ж цього дня могли зняти хвіртку, ворота або й розібрати хлів. Відоме це свято й звичаєм «кусання калити» на вечорницях.
Глибше пізнати особливості святкування грудневих свят можна переглянувши запис зустрічі за посиланням:
https://www.youtube.com/watch?v=NjgT9AHu84o
#ЛабораторіядослідженьНКС
#ООМЦКМ
#традиційнакультураСлобожанщини
#традиційнакультураХарківщини
#традиційнакультура
#народнийкалендар
#народнісвята
#грудневісвята
#народнітрадиції
#народніприкмети
#Катерини #Введення #Андрія
#ворожіння
#спадщинаХарківщини
Учасники зустрічі, яку Харківський обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва проводив спільно з Харківською державною науковою бібліотекою ім. В.Г. Короленка та іншими культурними закладами міста, дізналися про народні традиції святкування і способи вгадування долі на Введення, Катерини, Юрія, Парамона та Андрія.
Грудневі святкування розпочинаються за сучасним календарем 4 грудня зі свята Введення, Третьої Пречистої. Цього дня примічали, хто першим зайде до оселі, адже цей гість визначав наступний рік для господарів. Бажаним гостем був чужий заможний чоловік, а от жінок намагалися не впускати першими. Окрім того, звертали увагу на погодні умови. Морозний день віщував холодну і сніжну зиму, а ясна погода пророкувала неврожай.
7 грудня на свято Катерини, яка є покровителькою жіночої і дівочої долі, дівчата вставали до сходу сонця і йшли в садок, зрізали гілочки вишні, щоб поставити в воду і дізнатися про своє майбутнє заміжжя. Ввечері цього дня молодь збиралась на вечорниці, а коли випроваджували хлопців, то дівчата йшли слухати долю. Зверталися до цієї святої й хлопці, щоб послала їм гарну жінку.
В день холодного Юрія, що припадає на 9 грудня, також можна було спробувати вгадати погодні умови та врожайність наступного року. Якщо іній на землі на Юріїв день, то буде хороший врожай. Холод і мороз цього дня обіцяв довгу і сувору зиму.
Вважається, що на Парамона, 12 грудня, земля замерзає, а річки покриваються стійким льодом. Потрібно було добре протопити піч, щоб не мерзнути цілий рік. Якщо сніг ще не випав, то і взимку його не буде.
13 грудня свято Андрія, коли відбувалися ворожіння дівчат на долю і бешкетування хлопців. Дівчата йшли під вікна і слухали про що говорять в хаті. На Андрія відбувалась і ритуальна сівба конопель, після якої дівчина брала жменю тих конопель і йшла їх рахувати. Хлопці ж цього дня могли зняти хвіртку, ворота або й розібрати хлів. Відоме це свято й звичаєм «кусання калити» на вечорницях.
Глибше пізнати особливості святкування грудневих свят можна переглянувши запис зустрічі за посиланням:
https://www.youtube.com/watch?v=NjgT9AHu84o
#ЛабораторіядослідженьНКС
#ООМЦКМ
#традиційнакультураСлобожанщини
#традиційнакультураХарківщини
#традиційнакультура
#народнийкалендар
#народнісвята
#грудневісвята
#народнітрадиції
#народніприкмети
#Катерини #Введення #Андрія
#ворожіння
#спадщинаХарківщини
YouTube
Катерини, Андрія та інші грудневі свята в традиційному народному календарі українців
Хоч народне прислів'я і стверджував, що сумний грудень і в свято, і в будень, але ж саме останній місяць року налаштовує нас на оптимістичну хвилю, бо хоч зима повертає на мороз, проте сонце вже йде на літо. У грудні, що не день, то свято.
На народознавчій…
На народознавчій…
🔶 Наразі рубрика #ТалантиХарківщини.
🔸 «Нічна морська» Альона Кічкіна, місто Харків.
#ООМЦКМ
#ТалантиХарківщини
#сучаснемистецтво
#сучаснатворчість
#живопис
#мистецтво #мистецтвоХарківщини
#українськакультура
#ukrainianculture
#ukrainianart #art #culture
🔸 «Нічна морська» Альона Кічкіна, місто Харків.
#ООМЦКМ
#ТалантиХарківщини
#сучаснемистецтво
#сучаснатворчість
#живопис
#мистецтво #мистецтвоХарківщини
#українськакультура
#ukrainianculture
#ukrainianart #art #culture