Та в принципі чого далеко ходити. Ось буквально щойно доколупав Power Automate. Це теж #lowcode, але від Microsoft.
Я його давно вже потроху почав використовувати для деяких оптимізацій робочих процесів, особливо нудних. А цього разу ще нафігачив UI-ку в MS Power Apps. Там щось схоже на редактор форм у Visual #Basic, тільки гірше, а код треба писати на Power Fx.
Задача наступна. Як виявилося, в GitHub немає можливості реквестити доступ в організацію💩 (ну або я сліпий). А я хочу, щоб будь-хто з компанії міг в неї заджойнитись без зайвих питань. При цьому моя велика компанія є частиною ще більшого ентерпрайзу, решті співробітників якої я так просто доступ не даю.
Отож у Power Apps накидав декілька скрінів (привітальний + скрін з текст-філдом та однією кнопкою + результати). Кнопка запускає флоу в Power Automate, який через Microsoft Entra перевіряє належність людини до компанії й робить запит в апішку ґітгаба, а на додачу ще й в екселечку складає успішні запити з датою та часом. На жаль не збагнув, як по імейлу отримати айдішнік людини в нашому GitHub Enterprise, тож наразі просто питаю у людини її юзернейм (в тому самому текст-філді).
На виході маємо програму, яка відкривається у вебі, на мобілках, інтегрується в MS Teams та в купу інших місць за потреби. Часу на це пішло вже більше, ніж пів години — десь тиждень я в цьому вʼяло порпався вечорами і нарешті зробив.
Процес не надто приємний, бо це Microsoft в найкращих своїх традиціях: GUIDʼи в помилках, коннекшн між апкою та флоу створюється в 20-й підменюшці 10-ї сторінки якоїсь зі 100 корпоративних систем тощо. З іншого боку з недавніх пір є Copilot, в який тупо пишеш: «Хочу отаке й отаке», — а воно генерує тобі UI-ку або ланцюжок з блоків. Не 100% робочі, втім вже дещо.
Подобається мені ця штука тому, що повністю закриває питання копирсання в API-шках та, найголовніше, боротьби з авторизаціями. Не уявляю, скільки б мені довелося їбатися зі всіма тими Kerberos та що там ще, якби не ця штука.
Але для особистих потреб використовую кращі тули🙂
Я його давно вже потроху почав використовувати для деяких оптимізацій робочих процесів, особливо нудних. А цього разу ще нафігачив UI-ку в MS Power Apps. Там щось схоже на редактор форм у Visual #Basic, тільки гірше, а код треба писати на Power Fx.
Задача наступна. Як виявилося, в GitHub немає можливості реквестити доступ в організацію
Отож у Power Apps накидав декілька скрінів (привітальний + скрін з текст-філдом та однією кнопкою + результати). Кнопка запускає флоу в Power Automate, який через Microsoft Entra перевіряє належність людини до компанії й робить запит в апішку ґітгаба, а на додачу ще й в екселечку складає успішні запити з датою та часом. На жаль не збагнув, як по імейлу отримати айдішнік людини в нашому GitHub Enterprise, тож наразі просто питаю у людини її юзернейм (в тому самому текст-філді).
На виході маємо програму, яка відкривається у вебі, на мобілках, інтегрується в MS Teams та в купу інших місць за потреби. Часу на це пішло вже більше, ніж пів години — десь тиждень я в цьому вʼяло порпався вечорами і нарешті зробив.
Процес не надто приємний, бо це Microsoft в найкращих своїх традиціях: GUIDʼи в помилках, коннекшн між апкою та флоу створюється в 20-й підменюшці 10-ї сторінки якоїсь зі 100 корпоративних систем тощо. З іншого боку з недавніх пір є Copilot, в який тупо пишеш: «Хочу отаке й отаке», — а воно генерує тобі UI-ку або ланцюжок з блоків. Не 100% робочі, втім вже дещо.
Подобається мені ця штука тому, що повністю закриває питання копирсання в API-шках та, найголовніше, боротьби з авторизаціями. Не уявляю, скільки б мені довелося їбатися зі всіма тими Kerberos та що там ще, якби не ця штука.
Але для особистих потреб використовую кращі тули
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Знов трохи про low-code
Читав позавчора допис пана Соловйова, де він згадує про #lowcode платформи для автоматизації, зокрема для автоматизації бізнес-процесів, ну й дискусія в коментарях там ще доволі довга розвернулася. Сходіть, почитайте, якщо цікаво.
А я трохи ще розповім про свій досвід використання low-code, та чому для певних потреб я завжди оберу саме таку платформу, а не самописний скрипт/програму/сервіс.
Читав позавчора допис пана Соловйова, де він згадує про #lowcode платформи для автоматизації, зокрема для автоматизації бізнес-процесів, ну й дискусія в коментарях там ще доволі довга розвернулася. Сходіть, почитайте, якщо цікаво.
А я трохи ще розповім про свій досвід використання low-code, та чому для певних потреб я завжди оберу саме таку платформу, а не самописний скрипт/програму/сервіс.
Telegraph
Про лоу-код редактори
Наразі у мене на власному сервері стоїть n8n (я хз, як це вимовляється, але я подумки це читаю як «нейтен»), хоча раніше користувався я потроху всяким на кшталт IFTTT, Airtable, Zapier і навіть Microsoft Power-Automate. Іншим відомим продуктом — Node-RED…
Продовжуючи вчорашню тему, але вже в більш творчому напрямі…
Зараз той етап, коли люди раптом згадали, що взагалі-то пристрій зробити не так і складно. Не мені, звісно, бо я як не тямив, так і не почну. Але ж від розумніших людей щодня з'являються якісь гаражні, часто опенсорсні поробки, адже будь-хто може купити собі мікроконтролерів по 10 баксів за відро та зробити з ними щось путнє. А сучасні мікроконтролери — це потужність. Ті ж STM-ки, мабуть, крутіші за всі ігрові консолі мого дитинства разом узяті. В ESP32 ще й WiFi є. В їхньому останньому(?) P4 взагалі двоядерний проц на 400 МГц, та ще й додаткові інструкції для AI. На крайняк можна взагалі просто Raspberry Pi Zero взяти — то взагалі жир. Існує купа фреймворків, купа тулів. Береш та робиш.
Але з того, що я бачу: нерідко таким займаються саме програмісти, а ми знаємо, що програміст та зручність сумісні настільки ж, наскільки вода та олія: якщо числа в терміналі побігли, то можна вважати роботу виконаною. Тому якщо це черговий «cyberdeck», то це гола плата з напаяним екраном, якщо це смарт-годинник, то якась шняга з дротами в усі боки, примотана ізострічкою до руки.
Нє, 3D-принтери дійсно значно покращили цей момент, тож хтось запарюється хоча б упакувати свій винахід з купи компонентів у паралелепіпед. Ну, принаймні зробити собі власну клавіатуру вже стало майже повсякденністю, тож прогрес є. Але якість все одно не порівняти з технологіями масового виробництва на жаль.
І тільки одиниці спроможні довести справу до дійсно класного хардварного продукту: такі зазвичай одразу на кікстартер йдуть. І я як доволі частий у минулому гість-споживач на кікстартері можу впевнено заявити: більшість з них врешті обйобується на софті. Глючні та сирі мобільні проги-компаньйони, половина фічей не працює, обіцянки-цяцянки й ось все це.
Отож… моя проблема яка? У мене руки криві, щоб зробити дійсно компактний, приємний на дотик, зручний та цілісний пристрій. А їхня проблема яка? Що на розробку софта бюджетів вже наприкінці не лишилося… Ну то дайте мені пристрій та SDK! Так, я готовий за це заплатити (але не 500 баксів)!
Ті ж універсальні пульти взяти… На кікстартері щомісяця новий, кожен обіцяє підтримку тисяч пристроїв від сотень вендорів, а врешті це все виливається в прогу в Google Play на 2,1⭐️ рейтингу, а за пів року компанія перестає існувати. На що ви розраховували? Що Logitech ледь-ледь змогла, а ви-то точно зможете краще? Не треба мені суперуніверсальний конфігуратор — краще дайте мені можливість робити те, що я хочу, під мої конкретні юзкейси. Цільова авдиторія звісно інша, менша, зате спроможна заплатити більше.
Безумовно, зробити зручний та простий високорівневий SDK — задача чи не складніша за написання прикладного софту. Але це також можна перекласти на користувачів вже. Хтось зробить фреймворк, хтось щось на ньому, а хтось і до #lowcode доведе, щоб люди без програмерської освіти змогли творити. А вони це можуть! Подивіться, які дашборди роблять не програмісти для Home Assistant: та вони кращі, ніж будь-що, що колись зроблю я😅
Певні рухи в цей бік відбуваються. Як, наприклад, оцей смарт-годинник — не прям вау, але й не повне лайно. Але бляха, дивитися на 100501-й аналог геймбоя або чергове «рішення» на бредборді з вʼязкою дротів — немає сил вже, їй-богу. Як же хочеться щось завершене з хардварного погляду, але «чистий лист» та зручні інструменти — з софтварного.
Купили б щось таке? Чи може вже?
Зараз той етап, коли люди раптом згадали, що взагалі-то пристрій зробити не так і складно. Не мені, звісно, бо я як не тямив, так і не почну. Але ж від розумніших людей щодня з'являються якісь гаражні, часто опенсорсні поробки, адже будь-хто може купити собі мікроконтролерів по 10 баксів за відро та зробити з ними щось путнє. А сучасні мікроконтролери — це потужність. Ті ж STM-ки, мабуть, крутіші за всі ігрові консолі мого дитинства разом узяті. В ESP32 ще й WiFi є. В їхньому останньому(?) P4 взагалі двоядерний проц на 400 МГц, та ще й додаткові інструкції для AI. На крайняк можна взагалі просто Raspberry Pi Zero взяти — то взагалі жир. Існує купа фреймворків, купа тулів. Береш та робиш.
Але з того, що я бачу: нерідко таким займаються саме програмісти, а ми знаємо, що програміст та зручність сумісні настільки ж, наскільки вода та олія: якщо числа в терміналі побігли, то можна вважати роботу виконаною. Тому якщо це черговий «cyberdeck», то це гола плата з напаяним екраном, якщо це смарт-годинник, то якась шняга з дротами в усі боки, примотана ізострічкою до руки.
Нє, 3D-принтери дійсно значно покращили цей момент, тож хтось запарюється хоча б упакувати свій винахід з купи компонентів у паралелепіпед. Ну, принаймні зробити собі власну клавіатуру вже стало майже повсякденністю, тож прогрес є. Але якість все одно не порівняти з технологіями масового виробництва на жаль.
І тільки одиниці спроможні довести справу до дійсно класного хардварного продукту: такі зазвичай одразу на кікстартер йдуть. І я як доволі частий у минулому гість-споживач на кікстартері можу впевнено заявити: більшість з них врешті обйобується на софті. Глючні та сирі мобільні проги-компаньйони, половина фічей не працює, обіцянки-цяцянки й ось все це.
Отож… моя проблема яка? У мене руки криві, щоб зробити дійсно компактний, приємний на дотик, зручний та цілісний пристрій. А їхня проблема яка? Що на розробку софта бюджетів вже наприкінці не лишилося… Ну то дайте мені пристрій та SDK! Так, я готовий за це заплатити (але не 500 баксів)!
Ті ж універсальні пульти взяти… На кікстартері щомісяця новий, кожен обіцяє підтримку тисяч пристроїв від сотень вендорів, а врешті це все виливається в прогу в Google Play на 2,1
Безумовно, зробити зручний та простий високорівневий SDK — задача чи не складніша за написання прикладного софту. Але це також можна перекласти на користувачів вже. Хтось зробить фреймворк, хтось щось на ньому, а хтось і до #lowcode доведе, щоб люди без програмерської освіти змогли творити. А вони це можуть! Подивіться, які дашборди роблять не програмісти для Home Assistant: та вони кращі, ніж будь-що, що колись зроблю я
Певні рухи в цей бік відбуваються. Як, наприклад, оцей смарт-годинник — не прям вау, але й не повне лайно. Але бляха, дивитися на 100501-й аналог геймбоя або чергове «рішення» на бредборді з вʼязкою дротів — немає сил вже, їй-богу. Як же хочеться щось завершене з хардварного погляду, але «чистий лист» та зручні інструменти — з софтварного.
Купили б щось таке? Чи може вже?
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM