Та в принципі чого далеко ходити. Ось буквально щойно доколупав Power Automate. Це теж #lowcode, але від Microsoft.
Я його давно вже потроху почав використовувати для деяких оптимізацій робочих процесів, особливо нудних. А цього разу ще нафігачив UI-ку в MS Power Apps. Там щось схоже на редактор форм у Visual #Basic, тільки гірше, а код треба писати на Power Fx.
Задача наступна. Як виявилося, в GitHub немає можливості реквестити доступ в організацію💩 (ну або я сліпий). А я хочу, щоб будь-хто з компанії міг в неї заджойнитись без зайвих питань. При цьому моя велика компанія є частиною ще більшого ентерпрайзу, решті співробітників якої я так просто доступ не даю.
Отож у Power Apps накидав декілька скрінів (привітальний + скрін з текст-філдом та однією кнопкою + результати). Кнопка запускає флоу в Power Automate, який через Microsoft Entra перевіряє належність людини до компанії й робить запит в апішку ґітгаба, а на додачу ще й в екселечку складає успішні запити з датою та часом. На жаль не збагнув, як по імейлу отримати айдішнік людини в нашому GitHub Enterprise, тож наразі просто питаю у людини її юзернейм (в тому самому текст-філді).
На виході маємо програму, яка відкривається у вебі, на мобілках, інтегрується в MS Teams та в купу інших місць за потреби. Часу на це пішло вже більше, ніж пів години — десь тиждень я в цьому вʼяло порпався вечорами і нарешті зробив.
Процес не надто приємний, бо це Microsoft в найкращих своїх традиціях: GUIDʼи в помилках, коннекшн між апкою та флоу створюється в 20-й підменюшці 10-ї сторінки якоїсь зі 100 корпоративних систем тощо. З іншого боку з недавніх пір є Copilot, в який тупо пишеш: «Хочу отаке й отаке», — а воно генерує тобі UI-ку або ланцюжок з блоків. Не 100% робочі, втім вже дещо.
Подобається мені ця штука тому, що повністю закриває питання копирсання в API-шках та, найголовніше, боротьби з авторизаціями. Не уявляю, скільки б мені довелося їбатися зі всіма тими Kerberos та що там ще, якби не ця штука.
Але для особистих потреб використовую кращі тули🙂
Я його давно вже потроху почав використовувати для деяких оптимізацій робочих процесів, особливо нудних. А цього разу ще нафігачив UI-ку в MS Power Apps. Там щось схоже на редактор форм у Visual #Basic, тільки гірше, а код треба писати на Power Fx.
Задача наступна. Як виявилося, в GitHub немає можливості реквестити доступ в організацію
Отож у Power Apps накидав декілька скрінів (привітальний + скрін з текст-філдом та однією кнопкою + результати). Кнопка запускає флоу в Power Automate, який через Microsoft Entra перевіряє належність людини до компанії й робить запит в апішку ґітгаба, а на додачу ще й в екселечку складає успішні запити з датою та часом. На жаль не збагнув, як по імейлу отримати айдішнік людини в нашому GitHub Enterprise, тож наразі просто питаю у людини її юзернейм (в тому самому текст-філді).
На виході маємо програму, яка відкривається у вебі, на мобілках, інтегрується в MS Teams та в купу інших місць за потреби. Часу на це пішло вже більше, ніж пів години — десь тиждень я в цьому вʼяло порпався вечорами і нарешті зробив.
Процес не надто приємний, бо це Microsoft в найкращих своїх традиціях: GUIDʼи в помилках, коннекшн між апкою та флоу створюється в 20-й підменюшці 10-ї сторінки якоїсь зі 100 корпоративних систем тощо. З іншого боку з недавніх пір є Copilot, в який тупо пишеш: «Хочу отаке й отаке», — а воно генерує тобі UI-ку або ланцюжок з блоків. Не 100% робочі, втім вже дещо.
Подобається мені ця штука тому, що повністю закриває питання копирсання в API-шках та, найголовніше, боротьби з авторизаціями. Не уявляю, скільки б мені довелося їбатися зі всіма тими Kerberos та що там ще, якби не ця штука.
Але для особистих потреб використовую кращі тули
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Свій перший код на #BASIC я написав в шість років (А ви? Розкажіть, може?) на якомусь радянському клоні спектрума, хоча в ті часи цього ще не усвідомлював. Я був у «компьютерно-англійському» першому класі, проте, вже за півтора року він став звичайним, а інформатику нам перестали викладати. Свій же компʼютер у мене зʼявився аж за вісім років від першої написаної програми — коли мені було 14.
Жили ми доволі бідно, тож у мене не те що компʼютера не було, а навіть «денді», не кажучи вже про «сегу». Якийсь час був Brick Game aka «тетріс», який на жаль зник (найбільш ймовірно його спиздив сусід по поверху, мати-алкоголічка якого варила ширку для наркоманів).
Але потяг до компʼютерної тематики у мене з дитинства. Тож коли була змога, я ходив по друзях, у котрих вже були компи (дякую вам, до речі🥰 ) або хоча б приставки. Решту ж часу з розваг у мене були походи в компʼютерні магазини, де можна було подивитися на свіжі технологічні надбання, а також набрати прайс-листів, щоб скласти собі черговий (чи не щотижневий) конфіг своєї мрії. В деяких магазах мене навіть в обличчя вже знали 😁
А ще існувала радянська книжка «Энциклопедия профессора Фортрана» (росіянською звісно). У мене її не було, але мені друган давав почитати, тож я її мільйон разів прочитав, мабуть.
І короч в книзі була схема, яку можна було перенести на папір, вирізати та склеїти собі мале-е-е-енький паперовий компʼютер! Я це також неодноразово робив, уявляючи, як офігезно буде мати колись справжній.
Отже, це все був вступ. Я просто натрапив на сайт з паперовими (кольоровими!) моделями різних старих пристроїв, і мені згадалося ) Треба якийсь гештеґ на кшталт «дід знов забув про таблетки».
Жили ми доволі бідно, тож у мене не те що компʼютера не було, а навіть «денді», не кажучи вже про «сегу». Якийсь час був Brick Game aka «тетріс», який на жаль зник (найбільш ймовірно його спиздив сусід по поверху, мати-алкоголічка якого варила ширку для наркоманів).
Але потяг до компʼютерної тематики у мене з дитинства. Тож коли була змога, я ходив по друзях, у котрих вже були компи (дякую вам, до речі
А ще існувала радянська книжка «Энциклопедия профессора Фортрана» (росіянською звісно). У мене її не було, але мені друган давав почитати, тож я її мільйон разів прочитав, мабуть.
І короч в книзі була схема, яку можна було перенести на папір, вирізати та склеїти собі мале-е-е-енький паперовий компʼютер! Я це також неодноразово робив, уявляючи, як офігезно буде мати колись справжній.
Отже, це все був вступ. Я просто натрапив на сайт з паперовими (кольоровими!) моделями різних старих пристроїв, і мені згадалося ) Треба якийсь гештеґ на кшталт «дід знов забув про таблетки».
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM