Хотів, було, розповісти вам, як я успішно перейшов з #zsh остаточно на #fish пару тижнів тому, бо останній значно прикольніший: більш людяний синтаксис, легший для сприйняття, ну й в цілому цікавий чи що. Проте на fish я надовго не затримався, бо виявилося, що є ще крутіші альтернативи. Навіть трохи шкода 😢

Колись давно я дізнався про #PowerShell від Microsoft і був до глибини душі вражений, що вони реалізували передачу структурованих обʼєктів замість тексту через пайп, адже і сам мріяв про таке давно 🙂 Але з павершелом врешті не зайшло, хоча я навіть книгу прочитав. Не тому, що він поганий абощо — ні, він навпаки чудовий, а ті, хто стверджує протилежне, просто жодного разу ним не користувалися, мабуть. Мені, наприклад, дуже подобається їх схема імен а ля Verb-Noun. Не дуже лаконічно, зате зрозуміло. Але в якийсь момент я відчув, що для ефективного використання треба глибше пірнати в .NET, а мені воно було не в тему. Та годі про PowerShell.

Я натрапив на Nushell! Він також передає структуровану інформацію через пайп, але є й інші цікавинки. Наприклад, змінні там по дефолту immutable, що спонукає писати в більш функціональному стилі. Загалом відчувається якась атмосфера Haskell трохи. Синтаксис лямбд при цьому скоріше як в Ruby. Іще цей шел не POSIX-сумісний, що безперечно є додатковою перевагою 😉 Окремо варто згадати, що він не інтерпретує вирази, а компілює: з перевіркою типів, нормальними повідомленнями про помилки — з усіма ніштяками отже.

Той факт, що через пайпи передаються структуровані дані, наприклад той же JSON, також означає, що потенційно нарешті не потрібен jq. Я тут щойно погрався і за пару хвилин зміг порахувати кількість рядків коду та ін., що ми написали в останньому тримісячному проєкті:

> let excludes = [**/3rdparty/** **/node_modules/**]
> glob **/*.{cpp,hpp,qml,js} --exclude $excludes | each { |f| 
    open $f | str stats 
  } | math sum
╭───────────┬────────╮
│ lines     │ 22169  │
│ words     │ 44291  │
│ bytes     │ 516740 │
│ chars     │ 516714 │
│ graphemes │ 516714 │
╰───────────┴────────╯

Серед читачів безперечно є хтось, хто зараз може вийти зі своїм магічним ванлайнером на баші, седі, перлі та wc, що зробить все швидше та легше, але я в них не тямлю і, головне, не хочу, бо вони навіть між собою не стандартизовані ніфіга. А тут я зміг дещо накалякати без сторонньої допомоги чисто після читання пари сторінок мануала та користування командою help.

Спробую пожити з #Nushell як з дефолтним, бо цікава штука.

Короч, я все-таки успішно перейшов повністю на #Nushell. Користування ним реально прискорює мені деякі речі, але не тому, що він там працює якось швидше або дозволяє зробити те, чого не дозволяє зробити #Bash, а просто тому, що я інтуїтивно значно швидше знаходжу спосіб досягти своєї мети саме в ньому.

Я виріс на #DOS та #Windows, тож мене вся ця ваша #unix-ідеологія завжди трохи піддратовувала: зокрема через лицемірність щодо того, наче краще мати на кожну маленьку дію окрему штуку, яка її виконує і яку можна легко компонувати з іншими такими штуками, але на практиці у нас є десяток команд, зате в кожній по сотні --ключів. Ну короч, не зміг я себе змусити цим користуватися.

А ось Nushell залетів аж бігом, бо він дуже схожий на мови програмування, якими я й так користуюся. Врешті, як відомо, інтуїція = знання + досвід. Ну й оперувати структурованими даними завжди приємніше, ніж масивом неструктурованого тексту.

Були авжеж і труднощі. Найголовніше: про Nushell ніхто не знає 🙂 Тож якщо вам треба якось інтегрувати собі #pyenv чи може #homebrew, то доводиться робити це вручну (а для цього інколи доводиться читати bash-скрипти 😭), але в принципі у мене працює все, що мені було потрібне.

І ВСЕ Ж! Найкорисніше покращення, що я колись впроваджував у термінал, насправді працює в будь-якому шелі:

alias учше=exit

Не дякуйте )