Отож зустрічайте, піктографічне письмо моєї юності 😄

Zlango, створений ізраїльською компанією, як і #ICQ до речі, спочатку був плагіном для останнього, але згодом зʼявилася й окрема програма для телефонів. Чи може навпаки все було.

Так чи інакше, в Україні серед мобільних операторів Zlango тільки Київстар розповсюджував: там на djuice можна було майже на халяву завантажити це з WAP-сайту, а потім слати замість смс-ок — але у мене був JEANS 😐

Ну а фішка програми, власне, була в тому, що ти друкуєш текстом своє повідомлення, а воно відповідні символи автоматом підставляє. І якщо з іншого боку у людини інша мова обрана, то вона символи ті самі отримує, а підписи відповідно мають транслюватися. Ну, принаймні така ідея була, але на практиці цього трохи складніше досягти, мені здається.

Фактично це чергова спроба знайти спільний знаменник для мов, і в історії людства таких вже безліч була. Та й взагалі цікаво спостерігати, як люди від піктограм та ідеограм до літер і назад туди-сюди постійно ходять.

А гугл-он ще вісім років тому стверджував, що їхня #ШІ-шка в Google Translate буцімто виробила свою проміжну мову.

Тож може зараз з LLM справа краще піде. Але гарантую, що скоро ще схожі спроби будуть. А може й вже є )

Кому #ШІ-шку прям в телеграмі? Microsoft розробила офіційний телеграм бот для Copilot: так і називається, їй-богу — @CopilotOfficialBot. Якось працює, навіть доволі непогано, хоча просить номер телефона з ними зашарити.

Мене вразило не стільки те, що до телеграму прикрутили ШІ-шку у вигляді бота (бо самописних на ґітгабі вистачало й до того), скільки той факт, що Microsoft написала щось для Telegram.

Це як акт визнання існування останнього великими компаніями. Тобто серйозні справи вже пішли, серйозна гра. А значить, надалі ставатиме тільки гірше 🙂 — час шукати, куди звідси ливати 🧐

Намагаюся частіше використовувати фічі останніх стандартів C++, зокрема ranges. Тож у мене доволі багацько коду на кшталт такого:

return mimeData->formats() | views::transform(toMimeSlice) | to<Clip::MimeContainer>();

Але рядок швидко стає немаленьким завширшки, особливо з плюсовим синтаксисом, як ви можете собі уявити. А clang-format форматує код отак:

return mimeData->formats() | 
       views::transform(toMimeSlice) | 
       to<Clip::MimeContainer>();

Тобто пайп ставить в кінці рядка, а наступний рядок починає під початком першого слова у виразі. Тут для краси toMimeSlice просто як функція передається, але насправді там могла бути лямбда на декілька рядків, і це зовсім неможливо стає читати.

Для clang-format | — це просто бінарний оператор. Можна, мабуть, налаштувати, щоб він у довгих виразах починав рядок з нього, але тоді він це буде робити і для якогось +, а мені так не подобається.

Дратувало мене це — просто жах, але як так налаштувати його, щоб у мене око не тіпалося — хз. Вирішив спитати #ШІ, бо думав, може, пропустив якесь спеціальне налаштування на цей випадок. А ШІ-шка мені: «так ти просто коментар порожній в кінці рядка лишай» 🤯

return mimeData->formats()            //
     | views::transform(toMimeSlice)  //
     | to<Clip::MimeContainer>();

Тепер clang-format бачить, що між операндом та пайпом ще токен коментаря стоїть, і йому доводиться писати пайп з нового рядка )

Так, ШІ-шка цьому десь навчилася теж, але я сам щось не допетрав до такого рішення.

Доки у відпустці, вирішив написати нарешті автоматичний фільтр 💩 виконавців. АПІшка #Spotify все ж не дає дізлайкати пісні в Discover Weekly, але пофіг, з цим ще можна жити у напівавтоматичному режимі — аби список давало.

А от апішка #ШІ-шки вчора видавала правдивий результат, а сьогодні каже на всіх гарантовано ворожих виконавців false. При цьому та сама модель у веб-інтерфейсі видає true. So deterministic much reliable wow 😐

(Доки вʼяло тестив це все пів годинки, спалив 0,12$ 🤑)

Треба натомість якийсь краудсорсинг мутити чи шо.

(Насправді я цей допис зробив ще декілька днів тому і запланував на сьогодні, щоб не було занадто великих перерв у каналі. А зараз, сподіваюся, я десь відпочиваю посеред ніхуя без бажання дивитися в телефон чи комп. Всюди брехня, уявляєте?)

Чи то я вже дід, чи то дійсно все настільки погано…

Бачили-чули ж, певно, про презентацію Apple нещодавню? Всі очікували якихось інновацій, а натомість отримали жменю старих фічей з самсунгів і візуальний стиль від Microsoft (щоправда, всі порівнюють з Windows Vista, а мені воно більше схоже на свіжіші моушн-дизайнерські відоси про Fluent UI).

Але мова не тільки про Apple. Буквально за декілька днів до того проходив великий фестиваль відеоігор — Summer Game Fest. Презентацію від Epic Games я проґавив. А от далі пішли State of Play (PlayStation), власне Summer Game Fest і купка дрібніших на кшталт Future Games Show, PC Gaming Show тощо. І знаєте, що їх всіх обʼєднує? Показані ігри — переважно лайно! (Не кажучи вже про засилля московії — мінімум 4 великих гри від них 💩).

Таке враження, що лишилося три жанри: анімешні чік-чік-вжух-слешери, абсолютно однакові соулс-лайк з босами розміром з будинок і всраті мультиплеєрні шутери а ля Овердроч з Fortnite-подібними пластмасовими персонажами. Все МАКСИМАЛЬНО вторинне, ще й просякнуте недоречною сексуалізацією.

У мене тут питання до всіх продюсерів, продакт-менеджерів тощо: про шо ви думаєте взагалі, коли таке розробляєте? Що декілька місяців читаєш, як за три тижні з релізу закрився якийсь черговий нікому не потрібний шутер, а потім на фесті дивишся ще на 5 таких самих, тільки гірше 🤡

В історії розробки ПЗ бували, звісно, миті «революційності», принаймні на перший погляд. Але це траплялося суперрідко. Значно ефективнішою стратегією для «інновацій», на мій погляд, є «взяти щось чинне й значно покращити якийсь аспект, не погіршивши решту».

Для цього хоча б інколи варто спілкуватися зі своїми користувачами, щоб зрозуміти, де їм найбільше болить, а що навпаки дуже подобається. І видається, що як Apple, так і купа ігрових студій дедалі менше розуміють, що й для кого вони насправді роблять. Буквально щойно прочитав статтю про розробку останнього Dragon Age: The Veilguard (aka The Failguard), і там треш: то вони мультиплеєр роблять, то не мультиплеєр, то серйозне, то поверхнево-саркастичне — вісім років дрочки туди-сюди.

But fear not! Скоро люди перестануть робити такий вторинний непотріб… адже тепер це робить #ШІ! Весь контент вже 100500 разів перетравлений, поживних речовин в ньому нема. Навіщо писати щось, що ніхто не читатиме, а просто попросить ШІ-шку підбити підсумки одним абзацем?

А знаєте, до речі, у кого була найтоповіша презентація? У Xbox! Мінімум бла-бла-теревень, максимум премʼєр крутих і цікавих ігор. Все-таки Microsoft щось тямить у бізнесі, хто б міг подумати.