Microsoft не була б Microsoft, якби все було так легко. Як виявилося™, прога, що має вирішувати питання надання «безумовного» доступу, сама по собі не є доступною без окремого запиту з боку користувача )) Шукатиму спосіб, як це зашарити на всіх 😩

Зненацька натрапив на переклад книги «Learn You a #Haskell for Great Good!» (також відомої як LYAH) українською 🇺🇦. Я читав її двічі й досі вважаю найкращою книгою з хаскелю для початківців (чого на жаль не можу сказати про аналог для ерлангу). Той, хто знає мене довше, ніж 10 років, гарантовано чув про неї теж, бо я всіх тоді хаскелем запарив ))

Навіть якщо ви ніц не писатимете на хаскелі по роботі чи для себе, все одно варто з цією мовою розібратися, бо це серйозне джерело інсайтів щодо програмування в цілому.

Офіційний сайт перекладу тут, а оригіналу — тут.

“Our displays redefine the meaning of rapid” 😂

Про оптимізацію та шнурки (хто ще вам про таке розкаже?)

В програмуванні я не дуже полюбляю процес оптимізації. Та й в принципі мені здається, що важливість оптимізацій багатьма програмістами сприймається неправильно й найчастіше дуже полярно.

Комусь подобається оце сидіти два тижні, щоб вичавити ще пʼять мілісекунд з алгоритму, тоді як краще фічей зробити чи багів пофіксити. (Хоча я можу тиждень намагатися видрочити pixel-perfect UI або анімацію — чи це краще? 🤓). З іншого боку є ті, хто не париться взагалі. І потім отримуємо вебсайти Адідаса або, господи пробач, Самсунга, на яких навіть якщо ду-у-у-у-уже захотіти, то не завжди вдається щось купити, бо нерви вже не витримують.

Тож я б радше покладався на якісь бізнес-метрики, вирішуючи, чи треба щось оптимізувати. В побуті, щоправда, у мене таких нема. Зате є метрика «Та якого біса!», й коли воно накопичується, я починаю свідомо обмірковувати можливі покращення.

Наприклад, ми років 10 користувалися звичайним таким металевим кругленьким чайником зі свистком, щоб воду гріти, бо він няшний, хоч купляли його ще для газової плити. Відтоді змінили 4 квартири в 3 містах та навіть країну проживання змінили, а чайник — ні. І ось терпець урвався врешті (бо не газ давно), та я купив звичайний електрочайник, оптимізувавши час очікування (та витрати енергії) рази в три.

Але буває так, що подумати над оптимізацією якогось процесу навіть не спадає на думку. Як-от зі шнурками на взутті 😵‍💫 Ми з дружиною плюс-мінус однаково їх завʼязуємо, але у неї вони розвʼязуються самі по собі разів у 5 частіше 🤔 Погодьтеся, це не та проблема, до якої застосовуватимеш 5 whys в звичайній ситуації. Ну, може, я затягую сильніше, або може матеріал різний, хз навіть — подумав і забув, еге ж?

Але виявляється, що у звичайного «класичного» вузла є дві версії: сильна та слаба 🤯 Це справді працює: позбавляє роздратування без реєстрації та смс )) Але якщо вже взялися оптимізувати, то можна піти далі.

В інтернеті є чувак на імʼя Іен (швед, мабуть), який прям спеціалізується на різних видах шнурівок — вже 25 років їх збирає. Ви точно натрапляли на його кольорові діаграми хоч раз, бо їх всі крадуть. Памʼятаю, як ще, може, в 2005-му по них конверси по-позерські шнурував.

Виявляється №2, що не всі шнурівки суто декоративні — деякі дозволяють завʼязувати взуття значно швидше! І вже декілька років перше місце в загальному рейтингу серед всіх різновидів посідає Ukrainian lacing 🤝!

Ні, цей метод не є якоюсь загальновідомою українською спадщиною. Просто його придумав років 8 тому українець Віталій Гнатенко та назвав на честь України.

У мене на сьогодні все )

Натрапив на новий для себе редактор C++-коду — 10x. Платний, тільки під Windows, має вбудований парсер плюсів, інтеграцію з Perforce 😱 (вочевидь писався під геймдев) і виглядає доволі швидким.

Може колись спробую, якщо повернуся на вінду, а поки просто додам у #тулзи.

Не знав про існування таких звітів 👇 Прикольна штука, хоча й не зовсім по моєму профілю.

ISO C++ створили щорічне опитування пару днів тому (валідне буде тиждень всього).

Останнім часом на С++ тиск підсилився, бо той же Rust з memory safety підпирає. Доходить до того, що Страуструп вкотре виправдовується, мовляв, «нормальна безпечна мова — то у вас руки зі сраки».

Я в чомусь згоден, у чомусь — ні. Але ви подивіться на запитання. Наприклад, «що вас найбільше дратує в розробці на C++?» І у відповідях зокрема аж три окремі можливості зазначити, що «memory safety для мене не є проблемою» 😂 (А багатьом програмістам і справді пофігу, бо це ж не вони гроші втрачатимуть якщо що).

Або: «чи дозволено вам на роботі користуватися модулями з C++20?» Ну, дозволено-то дозволено, але ж вони не працюють нормально — підтримка компіляторами щось якось частково є, а білд-системи здебільшого не альо тощо.

C++ точно не помре найближчим часом, але хз навіть, які перспективи.

Ну ви-то більшість і не плюсисти мабуть взагалі. А я на C++ досі пишу тільки тому, що мені подобається робити UI на #QML 🙂

Є якийсь такий прикол у мене, що я завжди віддаю перевагу водонепроникним виробам та виробам з титану. Ну тобто якщо поряд будуть два пристрої, й один з них буде з титану або водонепроникний, або водонепроникний з титану 🤩, то я оберу його!

Це, мабуть, з тих часів пішло, коли я вирішив готуватися до зомбі-апокаліпсиса років 12 тому 😐 (Мені тоді ще складно було уявити, що zомбі на наші землі реально прийдуть).

Але як і в будь-якій справі, самих лише інструментів замало, треба і знання відповідні мати. Додатково збентежує той факт, що жодна людина у світі не знає, як зробити олівець. Тож я потроху собі почав хоча б якихось книжок збирати, ну там як парник для розсади зробити або про ті ж вузли. Без електроживлення, щоправда, від цих книжок користі буде не дуже багато. Втім на менш песимістичний сценарій може стати у пригоді.

І ось сьогодні — вже навіть не памʼятаю як — я дізнався про такий формат як ZIM, який призначений для збереження вебсайтів-баз знань на кшталт Вікіпедії чи Stack Overflow для офлайн-перегляду. А з моїм прагненням колись повністю перейти на local-first та self-hosted штуки, виглядає доволі цікаво. Є ось опенсорс-прога для завантаження та перегляду zim-файлів: Kiwix.

#TIL