​​🎤Євробачення під час війни: ціна питання 11 млн грн
Справедливе обурення від журналістки Мар'яни П'єцух. Це ж скільки дронів можна було закупити / зробити:

11 млн. витратити на те, що і так було ясно. Що поїде мама Тереза і діва Марія разом з нею.
Нахіба, якщо чеснo, на це все треба було витрачати стільки грошей?.Думаю, що українці були б абсолютно не проти скасування прямих ефірів, чи їх імітацій, і всієї цієї двіжухи.
Переконана, що небайдужі до конкурсу погодились би (хоча і питати чого їх треба, війна, грошей нема, все, і взагалі за правилами журі має право одноосібно вибирати конкурсанта) так от фани погодились би обрати переможця без цієї всієї суєти і витрат: а через ту ж ДІЯ протягом якоїсь доби чи тижня проголосувати навіть за аудіо версії пісень, виставлені на офіційно ютуб. Нема трагедії, що люди б не побачили красивих номерів, живого звучання, постановок . Постановку переможці все одно будуть робити нову. Як і підтягувати виконання, бо в прямому ефірі зараз Тереза і Марія було не дуже. І Руслана якось без попередніх прямих ефірів і постановок поїхала і перемогла.
П.С. і до роздумів. Якби журі поставило перше місце несподівано не Циферблат, а Альоні і Джері, а друге Меловіну, був ризик, що відомі нестримні фанати Меловіна мобілізуються і наголосують йому перше місце від глядачів. Тоді їхати мав би він. Бо в підсумку їде той, хто набрав найбільше від глядачів, навіть якщо має друге місце від журі. Але Дія - це не смс, і фанатів виявилось замало, а деякі і замалі, щоб в Дія голосувати.
Але я тішусь за професійний Циферблат, що першим місцем їм, ймовірно, так перестрахуватися (це виключно моє суб'єктивне, нікого не звинувачую). Зате українці більше ними тепер поцікавляться, хто це такі, що аж перше місце від журі отримали.
Але питання залишається питанням: нафіга, коли така срака в бюджеті, витрачати було 11 млн на це все, щоб що? Якщо і так було все очевидно.
П.С. в одного блогера чула думку, що через платні смс могли б зібрати гроші на ЗСУ (всі кошти направити на ЗМУ. До речі, збір, оголошений в ефірі на розмінування, зібрав так собі). Але, повторюсь, тоді б це був додатковий ризик для вже відомих переможців не поїхати на Євробачення.

І найсумніше, що на тлі всього цього триндеця влада нам каже, що треба підвищувати податки, вбивати спрощенко, бо мовляв, грошей не вистачає. У держави, в якої немає грошей, не викидають 11 лямів на якійсь другорядний музичний конкурс.

Коли влада вже займіться урізанням видатків?

❗️Підписуйся на "Ціну держави"

​​Американець сьогодні може купити більше, ніж 5 років тому

Тоді як у Європі, купівельна спроможність слідує прямо протилежною дорогою.
З 2019 до 2023 року, американська купівельна спроможність підвищилася на 2.4% від середнього річного доходу, що еквівалентно сумі 1400 доларів. Іншими словами, якщо average Joe за 2023 рік купував ті самі продукти у тій самій кількості, що й в 2019, то під кінець року у нього залишиться ще 1400 доларів. Такі невеликі бонуси для однієї людини перетворюються в значні економічні дивіденди США на світовій арені потенційних висококваліфікованих мігрантів.

Причин для такого росту і такої разючої різниці з європейцями може бути декілька. Перша і найбільш очевидна - долар. З 2020 року, ФРС США проводили жорсткішу монетарну політику ніж ЄЦБ, що зробило вартість долара до інших валют рекордно високою, аж до досягнення паритету (1 долар = 1 євро) у травні 2020 та вересні 2023 року. Відповідно, імпортні товари стали дешевші для американців, нехай навіть імпорт не є такою значною часткою в їхніх витратах. Для європейців сильний долар створив таку ж ситуацію, як і для українців. Будь-який продукт, який надходить до Європи у доларах тепер коштує дорожче не тільки через підняття цін на товари, а ще й завдяки курсовій різниці не в перевагу європейцям.

Інша причина - сильний ринок праці. Одразу після послаблення ковідних обмежень, США пережили справжній бум на ринку праці. Безробіття скорочувалося майже до досягнення рівня природнього (тобто найменш можливого). Таким чином, фірми втратили можливість обговорювати підвищення зарплатні працівникам з позиції сили, а працівники зрозуміли, що за ними не стоїть черга на заміну. Отож, тут "на допомогу" прийшла інфляція. Ціни підвищуються - працівники вимагають вищої зарплатні для компенсації за втрати в купівельній спроможності. Через дуже малу кількість безробітних, фірми отримали пропозицію, від якої неможливо відмовитися. Як наслідок, мінфін США заявив про рекордне підвищення реальної заробітної платні, тобто зарплатня average Joe зросла на більший відсоток, ніж інфляція, що повністю компенсувало втрати купівельної спроможності. Зауважимо, що ми говоримо про average, тобто середні множини, тому звісно в певних секторах та соціальних класах ситуація була прямо протилежною. У той самий час, європейці пережили приблизно ту ж саму динаміку, однак через меншу гнучкість їхнього ринку праці та просто меншої економічної динамічності, безробіття в ЄС не досягло таких мінімумів, як у США. Відповідно, європейські працівники не змогли домовитися про таке велике підвищення ЗП, як у США.

Проблема купівельної спроможності в Європі – популярна мішень правих та ультраправих політиків. У 2022 році, Марін Ле Пен, ультраправий (популістичний) політик, поставила проблему купівельної спроможності на перше місце у списку своїх обіцянок. Вибори вона, на щастя для світу, програла, однак Макрон, теперішній президент, змушений був також здійснити певні кроки у цьому напрямку. Як Макрон, так і Ле Пен знали, що у Європі майже не залишилося місця для покращення ринку праці популярними методами (Франція є лідером у впровадженні унікальних і корисних для будь-якої країни реформ на ринку праці). Отож у вересні 2023 року, по Франції пройшла хвиля протестів проти підвищення пенсійного віку з 63 до 65 років, тобто до середнього рівня по Європі. Те саме можемо очікувати і в інших країнах, якщо інший європейський політик наважиться на таку реформу під політичним тиском.

1/2

📈В січні 2024 року бюджет допоміг наповнити податковий календар та розблокована митниця

У січні 2024 року до загального фонду державного бюджету надійшло 111,7 млрд грн. Динаміку надходжень загального фонду держбюджету як в добрі старі часи визначали митниця та податкова. Натомість роль міжнародної допомоги була не такою великою.

До загального фонду державного бюджету в січні 2024 року надійшло 111,7 млрд грн. Це на 7% або ж на 7,3 млрд грн більше ніж рік тому. Роль міжнародної допомоги в січні цього року була невеликою. За інформацією Мінфіну, до Державного бюджету наприкінці січня надійшло близько $390 млн від Японії в рамках проектів Світового банку, націлених на соціальний захист та відновлення сільського господарства.

Головними джерелами доходів загального фонду стали митниця та податкова, які забезпечили 108 млрд грн або ж 96% доходів загального фонду держбюджету в січні 2024 року. Сумарно відомства збільшили доходи на 72%. Для порівняння, в січні 2023 року питома вага митниці та податкової в загальному фонду держбюджету становила всього 60%. Понад 35% в загальному фонді держбюджету 2023 року становили міжнародні гранти.

Згідно з оперативною інформацією, серед джерел доходів, що зростали найбільше, - ПДВ з внутрішніх товарів. Доходи за цим податком зросли на 43% до 44,4 млрд грн. Вполовину до 1,9 млрд грн збільшились доходи від податку на прибуток. В цьому періоді доходи від акцизів зросли на 51% до 8 млрд грн. Доходи від податку на доходи фізосіб зросли на 12% до 12,7 млрд грн.

Оцінюючи динаміку надходжень в січні 2024 року, треба зважати на те, що доходи січня 2024 частково складаються з зобов'язань листопада 2023 року у зв'язку з перенесенням строків сплати податку, які припадають на вихідний день. Так оскільки 31 грудня 2023 року припадало на неділю та останній день сплати зобов'язань за листопад було перенесено на 1 січня 2024 року. Таке перенесення, щодо нарахованих, але не виплачених зобов'язань стосується ПДВ, податку на доходи (в тому числі на проценти), військового збору, акцизного податку, рентної плати (для платників у яких базовий податковий період дорівнює календарному місяцю). Крім того, в січні цього року відшкодовано експортерам майже у 2 рази менше ніж в січні 2023 року (9,8 млрд грн проти 19,3 млрд грн рік тому).

Також нагадаємо, про те, що частина доходів була отримана внаслідок перерозподілу між місцевим та державним бюджетами. Так, ВРУ наприкінці 2023 року ухвалила передачу військового ПДФО з місцевих бюджетів до державного. Передача почалася з 1 жовтня 2023.

Доходи від митниці в січні 2024 збільшились на 78% рік до року. Поки немає остаточної статистики імпорту. Можна очікувати, що частина митних доходів включає сплату відстрочених митних платежів, додаткові доходи пов'язані зі скасування пільг, посилення адміністрування та деяке послаблення офіційного курсу валют від якого залежить розрахунок бази оподаткування та ставки окремих податків.

Наразі, інформація оперативна, і кричати «зрада» або ж «перемога» зарано. Динаміка надходжень січня поки що не є визначальною і частина її – це результат тимчасового акумулювання податкових зобов'язань, який виник через фактор податкового календаря. Можемо продовжувати стверджувати, що виконання урядових завдань значною мірою продовжує залежати від зовнішнього фінансування.

✍️ Підписуйся на "Ціну держави"