Як інтегрувати мігрантів і не створити гетто: уроки Данії, Швеції та Канади
Частина суспільства побоюється, що значний приплив іноземних працівників змінить культурне середовище, створить паралельні спільноти з власними правилами або підвищить рівень злочинності. Відповідь на них не заборона міграції, а якість інтеграційної політики.
🇩🇰 У 2018 році данський уряд ухвалив пакет законів, відомий як "Ghetto Package", з метою повністю ліквідувати етнічні анклави до 2030 року. Однак ця програма не принесла результату: Данія продовжує посідати 17-те місце з 27 країн ЄС за сприятливістю інтеграції мігрантів. Трудовим мігрантам держава не забезпечувала доступного житла по всій країні, рівних можливостей на ринку праці та реальних шляхів до постійного статусу.
З 2015 для отримання постійного проживання необхідно прожити в країні щонайменше 8 років. Мігранти, які не могли отримати стабільний статус, концентрувалися у дешевому соціальному житлі на околицях великих міст — не тому що так хотіли, а тому що інших варіантів просто не було. Так сформувалися райони з високою часткою мігрантів, низькими доходами та обмеженим доступом до якісної освіти і роботи як прямий наслідок структурної відмови держави в інтеграції.
Згідно з ухваленим пакетом законів, якщо понад 50% мешканців є вихідцями з незахідних країн, район автоматично потрапляє під підозру незалежно від реального рівня злочинності чи безробіття. У таких районах частка соціального житла мала бути скорочена до 40%, що означало примусове виселення частини мешканців. Офіційне маркування територій як гетто призвело до відтоку заможніших данців та західних мігрантів, які просто уникали цих районів. Це лише посилило концентрацію найбідніших верств населення, спричинило падіння середніх доходів мешканців на 2% та зростання частки малоосвічених осіб на 5% через зміну складу населення.
🇸🇪 Швеція обрала інший підхід. За оцінками Migrant Integration Policy Index 2025, Швеція посідає 1-ше місце серед 27 країн ЄС – єдина разом із Фінляндією та Португалією, хто отримав статус "сприятливої" країни для інтеграції мігрантів, тоді як середній показник по ЄС становить лише 54 бали. Державна програма облаштування передбачає 40-годинний робочий тиждень, який включає інтенсивні мовні курси, професійний коучинг, стажування та підтвердження іноземних дипломів. Роботодавці отримують стимули через програму “Вступна робота”: держава покриває до 80% витрат на зарплату мігранта протягом перших 12 місяців.
На муніципальному рівні діють мовні кафе та стратегічні партнерства з бізнесом, зокрема програма IKEA “Skills for Employment”, яка допомагає біженцям розвивати навички безпосередньо в робочому середовищі. Принципова різниця зі шведським підходом порівняно з данським полягає в тому, що Швеція працює з людиною як з економічним суб'єктом, якого треба якнайшвидше інтегрувати в ринок праці, а не як з демографічною проблемою, яку треба кудись відселити.
🇨🇦 У Канаді балова система побудована так, що кандидати отримують бали за вік, рівень освіти, знання мови, професійний досвід і наявність пропозиції роботи. Усі параметри мають заздалегідь встановлену шкалу, прохідний бал публікується відкрито, а вся процедура подання документів і ранжування відбувається через електронну систему.
До країни потрапляють люди, які вже мають необхідні навички й мотивацію інтегруватися, а суспільство сприймає таку міграцію як справедливу і керовану, що знижує соціальну напругу: 8 з 10 канадців визнають позитивний внесок мігрантів в економіку та місцеві громади.
Рівень суспільної підтримки міграційної політики в Україні прямо залежатиме від прозорості правил залучення мігрантів і наскільки ефективно працюватимуть механізми їхньої інтеграції. Етнічне маркування, примус і стигматизація поглиблюють проблему. Необхідні прозорий відбір за кваліфікацією, швидка інтеграція в ринок праці, мовні програми та партнерство з бізнесом на муніципальному рівні.
Докладніше у відео Українці вимирають: що робити з демографією?
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Частина суспільства побоюється, що значний приплив іноземних працівників змінить культурне середовище, створить паралельні спільноти з власними правилами або підвищить рівень злочинності. Відповідь на них не заборона міграції, а якість інтеграційної політики.
З 2015 для отримання постійного проживання необхідно прожити в країні щонайменше 8 років. Мігранти, які не могли отримати стабільний статус, концентрувалися у дешевому соціальному житлі на околицях великих міст — не тому що так хотіли, а тому що інших варіантів просто не було. Так сформувалися райони з високою часткою мігрантів, низькими доходами та обмеженим доступом до якісної освіти і роботи як прямий наслідок структурної відмови держави в інтеграції.
Згідно з ухваленим пакетом законів, якщо понад 50% мешканців є вихідцями з незахідних країн, район автоматично потрапляє під підозру незалежно від реального рівня злочинності чи безробіття. У таких районах частка соціального житла мала бути скорочена до 40%, що означало примусове виселення частини мешканців. Офіційне маркування територій як гетто призвело до відтоку заможніших данців та західних мігрантів, які просто уникали цих районів. Це лише посилило концентрацію найбідніших верств населення, спричинило падіння середніх доходів мешканців на 2% та зростання частки малоосвічених осіб на 5% через зміну складу населення.
На муніципальному рівні діють мовні кафе та стратегічні партнерства з бізнесом, зокрема програма IKEA “Skills for Employment”, яка допомагає біженцям розвивати навички безпосередньо в робочому середовищі. Принципова різниця зі шведським підходом порівняно з данським полягає в тому, що Швеція працює з людиною як з економічним суб'єктом, якого треба якнайшвидше інтегрувати в ринок праці, а не як з демографічною проблемою, яку треба кудись відселити.
До країни потрапляють люди, які вже мають необхідні навички й мотивацію інтегруватися, а суспільство сприймає таку міграцію як справедливу і керовану, що знижує соціальну напругу: 8 з 10 канадців визнають позитивний внесок мігрантів в економіку та місцеві громади.
Рівень суспільної підтримки міграційної політики в Україні прямо залежатиме від прозорості правил залучення мігрантів і наскільки ефективно працюватимуть механізми їхньої інтеграції. Етнічне маркування, примус і стигматизація поглиблюють проблему. Необхідні прозорий відбір за кваліфікацією, швидка інтеграція в ринок праці, мовні програми та партнерство з бізнесом на муніципальному рівні.
Докладніше у відео Українці вимирають: що робити з демографією?
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👎61👍52❤17🤮7🤡5🤣5😁4🤔1💩1💯1
Ціна держави
Як інтегрувати мігрантів і не створити гетто: уроки Данії, Швеції та Канади Частина суспільства побоюється, що значний приплив іноземних працівників змінить культурне середовище, створить паралельні спільноти з власними правилами або підвищить рівень злочинності.…
Українці переважно позитивно ставляться до мігрантів - дослідження Інституту соціології НАНУ
Що українці думають про міграцію — коротко за результатами дослідження.
🔹 Виїзд українців сприймають переважно як втрату для країни.
26% вважають, що це завдає Україні певної шкоди, ще 34% — значної. Водночас 22% не бачать у виїзді ані користі, ані шкоди.
🔹 Повернення українців — однозначно позитивний сценарій.
67% респондентів вважають, що повернення українців приносить значну користь для країни, ще 22% говорять про певну користь.
Щодо приїзду іноземців до України, оцінки теж радше позитивні: 42% бачать у цьому певну користь, 14% — значну.
🔹 Головна причина виїзду українців — безпека.
51% називають ключовим чинником саме її відсутність. Ще 23% говорять про економічні причини, 15% — про політичні. По суті, і економічні, і політичні мотиви сьогодні також тісно пов’язані з війною.
🔹 Чому, на думку людей, іноземці їдуть жити в Україну?
Найчастіше називають економічні обставини — 37%, возз’єднання з родиною — 20%, політичні причини — 11%.
🔹 Українці визнають, що міграція — важлива глобальна проблема.
58% погоджуються з важливістю теми міграції у сучасному світі, а 64% вважають, що мігранти стикаються зі зростаючими труднощами.
При цьому лише 13% думають, що Україна перешкоджає в’їзду мігрантів. Тобто суспільство радше не сприймає Україну як країну, що створює бар’єри для іммігрантів.
🔹 Ставлення до імміграції в Україні загалом доволі прихильне.
70% вважають, що в Україні добре ставляться до іммігрантів.
61% очікують, що імміграція в Україну зростатиме.
І лише 22% погоджуються з твердженням, що в Україну легко в’їхати без документів.
🔹 Позитивне ставлення до іммігрантів переважає над негативним.
Позитивні стереотипи щодо іммігрантів поділяють 56–63% опитаних, негативні — 30–42%.
Якщо дивитися ширше, то респондентів можна поділити на три групи:
— 52% мають позитивне ставлення до іммігрантів;
— 27% — змішане;
— 21% — негативне.
Зокрема, 43% поділяють позитивні стереотипи й не поділяють негативні, а 15% — навпаки.
🔹 Попри масове уявлення про відтік людей, особисто виїжджати планують небагато.
86% респондентів вважають, що українці масово їдуть жити за кордон. Але лише близько 10% самі планують залишити країну впродовж найближчих трьох років.
Тут є суттєва різниця за віком і статтю:
серед чоловіків 18–29 років про такі плани говорять 23%, а серед чоловіків 56+ — лише 3%.
Серед жінок вікова різниця теж є, але вона значно менша: максимальний показник не перевищує 12%.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Що українці думають про міграцію — коротко за результатами дослідження.
🔹 Виїзд українців сприймають переважно як втрату для країни.
26% вважають, що це завдає Україні певної шкоди, ще 34% — значної. Водночас 22% не бачать у виїзді ані користі, ані шкоди.
🔹 Повернення українців — однозначно позитивний сценарій.
67% респондентів вважають, що повернення українців приносить значну користь для країни, ще 22% говорять про певну користь.
Щодо приїзду іноземців до України, оцінки теж радше позитивні: 42% бачать у цьому певну користь, 14% — значну.
🔹 Головна причина виїзду українців — безпека.
51% називають ключовим чинником саме її відсутність. Ще 23% говорять про економічні причини, 15% — про політичні. По суті, і економічні, і політичні мотиви сьогодні також тісно пов’язані з війною.
🔹 Чому, на думку людей, іноземці їдуть жити в Україну?
Найчастіше називають економічні обставини — 37%, возз’єднання з родиною — 20%, політичні причини — 11%.
🔹 Українці визнають, що міграція — важлива глобальна проблема.
58% погоджуються з важливістю теми міграції у сучасному світі, а 64% вважають, що мігранти стикаються зі зростаючими труднощами.
При цьому лише 13% думають, що Україна перешкоджає в’їзду мігрантів. Тобто суспільство радше не сприймає Україну як країну, що створює бар’єри для іммігрантів.
🔹 Ставлення до імміграції в Україні загалом доволі прихильне.
70% вважають, що в Україні добре ставляться до іммігрантів.
61% очікують, що імміграція в Україну зростатиме.
І лише 22% погоджуються з твердженням, що в Україну легко в’їхати без документів.
🔹 Позитивне ставлення до іммігрантів переважає над негативним.
Позитивні стереотипи щодо іммігрантів поділяють 56–63% опитаних, негативні — 30–42%.
Якщо дивитися ширше, то респондентів можна поділити на три групи:
— 52% мають позитивне ставлення до іммігрантів;
— 27% — змішане;
— 21% — негативне.
Зокрема, 43% поділяють позитивні стереотипи й не поділяють негативні, а 15% — навпаки.
🔹 Попри масове уявлення про відтік людей, особисто виїжджати планують небагато.
86% респондентів вважають, що українці масово їдуть жити за кордон. Але лише близько 10% самі планують залишити країну впродовж найближчих трьох років.
Тут є суттєва різниця за віком і статтю:
серед чоловіків 18–29 років про такі плани говорять 23%, а серед чоловіків 56+ — лише 3%.
Серед жінок вікова різниця теж є, але вона значно менша: максимальний показник не перевищує 12%.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🤡100👍45🤮13❤8🤔6🤣6😁5👎2🔥1
🤗США ризикують зіткнутися з нестачею ракет, якщо після виснаження запасів у війні з Іраном спалахне новий конфлікт - CNN
Американські військові суттєво виснажили запаси ключових ракет під час війни з Іраном, і це створює короткостроковий ризик нестачі боєприпасів у разі нового конфлікту в найближчі кілька років. Про це, за даними CNN, свідчать оцінки експертів і трьох джерел, обізнаних із нещодавніми внутрішніми перевірками запасів у Пентагоні.
За сім тижнів війни США, за підрахунками Center for Strategic and International Studies (CSIS), використали щонайменше 45% запасів Precision Strike Missiles, не менше половини наявних ракет THAAD, призначених для перехоплення балістичних ракет, а також майже 50% запасу перехоплювачів Patriot. За словами джерел, ці оцінки загалом збігаються із засекреченими даними Пентагону.
На початку року Пентагон уклав низку контрактів, які мають розширити виробництво ракет. Однак навіть за умов збільшених потужностей на відновлення цих запасів знадобиться від трьох до п’яти років, зазначають експерти CSIS та співрозмовники CNN.
У короткостроковій перспективі США, ймовірно, ще мають достатньо бомб і ракет, щоб продовжувати бойові дії проти Ірану, якщо хитке перемир’я не втримається. Але залишків критично важливих боєприпасів уже недостатньо для повноцінного протистояння противнику рівня Китаю, а повернення запасів до довоєнного рівня може розтягнутися на роки. Саме такого висновку дійшли автори аналізу CSIS.
Один з авторів звіту, відставний полковник морської піхоти США Марк Канціан, заявив, що високі темпи витрат боєприпасів створили вікно підвищеної вразливості для США в західній частині Тихого океану. За його словами, на поповнення нинішніх запасів піде від одного до чотирьох років, а ще кілька років можуть знадобитися, щоб довести їх до належного рівня.
У Пентагоні натомість заявляють, що американська армія має все необхідне для виконання завдань там і тоді, коли це вирішить президент. Речник відомства Шон Парнелл наголосив, що з моменту повернення Дональда Трампа до влади США провели низку успішних операцій у різних зонах відповідальності, зберігаючи при цьому глибокий арсенал спроможностей для захисту своїх людей та інтересів.
Втім, за даними аналізу, витрати були ще ширшими. США також використали близько 30% запасів ракет Tomahawk, понад 20% далекобійних ракет JASSM, а також приблизно 20% запасів SM-3 і SM-6. На відновлення цих систем також піде орієнтовно чотири-п’ять років.
А можна було просто попросити поради і дронів в України. І в кого це немає козирів у руках?
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Американські військові суттєво виснажили запаси ключових ракет під час війни з Іраном, і це створює короткостроковий ризик нестачі боєприпасів у разі нового конфлікту в найближчі кілька років. Про це, за даними CNN, свідчать оцінки експертів і трьох джерел, обізнаних із нещодавніми внутрішніми перевірками запасів у Пентагоні.
За сім тижнів війни США, за підрахунками Center for Strategic and International Studies (CSIS), використали щонайменше 45% запасів Precision Strike Missiles, не менше половини наявних ракет THAAD, призначених для перехоплення балістичних ракет, а також майже 50% запасу перехоплювачів Patriot. За словами джерел, ці оцінки загалом збігаються із засекреченими даними Пентагону.
На початку року Пентагон уклав низку контрактів, які мають розширити виробництво ракет. Однак навіть за умов збільшених потужностей на відновлення цих запасів знадобиться від трьох до п’яти років, зазначають експерти CSIS та співрозмовники CNN.
У короткостроковій перспективі США, ймовірно, ще мають достатньо бомб і ракет, щоб продовжувати бойові дії проти Ірану, якщо хитке перемир’я не втримається. Але залишків критично важливих боєприпасів уже недостатньо для повноцінного протистояння противнику рівня Китаю, а повернення запасів до довоєнного рівня може розтягнутися на роки. Саме такого висновку дійшли автори аналізу CSIS.
Один з авторів звіту, відставний полковник морської піхоти США Марк Канціан, заявив, що високі темпи витрат боєприпасів створили вікно підвищеної вразливості для США в західній частині Тихого океану. За його словами, на поповнення нинішніх запасів піде від одного до чотирьох років, а ще кілька років можуть знадобитися, щоб довести їх до належного рівня.
У Пентагоні натомість заявляють, що американська армія має все необхідне для виконання завдань там і тоді, коли це вирішить президент. Речник відомства Шон Парнелл наголосив, що з моменту повернення Дональда Трампа до влади США провели низку успішних операцій у різних зонах відповідальності, зберігаючи при цьому глибокий арсенал спроможностей для захисту своїх людей та інтересів.
Втім, за даними аналізу, витрати були ще ширшими. США також використали близько 30% запасів ракет Tomahawk, понад 20% далекобійних ракет JASSM, а також приблизно 20% запасів SM-3 і SM-6. На відновлення цих систем також піде орієнтовно чотири-п’ять років.
А можна було просто попросити поради і дронів в України. І в кого це немає козирів у руках?
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
😁77🤡16🤷♀4❤4😱3🤣3👏2😢1
Forwarded from ЕП. Економічні хроніки війни
🛢Україна розпочала перекачування нафти трубопроводом "Дружба".
Постачання до Словаччини, як очікується, відновляться у четвер
Постачання до Словаччини, як очікується, відновляться у четвер
🤬81👌27😁13🤪11👍7👎6🤨4❤3😢1🤣1🍾1
🇪🇺🇺🇦 ЄС схвалив кредит Україні на €90 млрд і затвердив 20-й пакет санкцій проти Росії
Постійні представники країн Євросоюзу на засіданні в Брюсселі погодили надання Україні кредиту в розмірі €90 млрд, розрахованого на 2026–2027 роки.
Хоча це рішення узгодили ще наприкінці минулого року, його фактично блокував колишній прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан — щонайменше до завершення ремонту нафтопроводу «Дружба», через який Росія постачає нафту до ЄС.
Згодом лідер партії «Тиса», яка перемогла на парламентських виборах, Петер Мадяр пообіцяв, що не перешкоджатиме виділенню цього кредиту Україні. Напередодні нинішнього засідання Київ також повідомив про завершення ремонту «Дружби», а роботу трубопроводу вже було відновлено.
Також Євросоюз затвердив і 20-й пакет санкцій проти Росії. Водночас з нього прибрали один із найбільш важливих пунктів — заборону на морське транспортування російської нафти.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Постійні представники країн Євросоюзу на засіданні в Брюсселі погодили надання Україні кредиту в розмірі €90 млрд, розрахованого на 2026–2027 роки.
Хоча це рішення узгодили ще наприкінці минулого року, його фактично блокував колишній прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан — щонайменше до завершення ремонту нафтопроводу «Дружба», через який Росія постачає нафту до ЄС.
Згодом лідер партії «Тиса», яка перемогла на парламентських виборах, Петер Мадяр пообіцяв, що не перешкоджатиме виділенню цього кредиту Україні. Напередодні нинішнього засідання Київ також повідомив про завершення ремонту «Дружби», а роботу трубопроводу вже було відновлено.
Також Євросоюз затвердив і 20-й пакет санкцій проти Росії. Водночас з нього прибрали один із найбільш важливих пунктів — заборону на морське транспортування російської нафти.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤85👍38🤬11🔥3🎉2👏1😁1🤣1
Ціна держави
Чи можлива мобілізаційна економіка РФ, щоб знищити Україну? Російські Z-патріоти вимагають “мобілізаційної економіки” та апелюють до образу мобілізаційної наддержави для воєнного розгрому України з подальшою окупацією. Але чи має Росія Путіна структурні…
Zетніки продовжують мріяти про тотальну мобілізацію і, т.ч., економіки. А ми як раз розібрали чому в економіці це неможливо. але ж рускіє не перший раз в житті хочуть поламати закони світобудову. Нехай далі на граблі наступають
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🤡69😁22🤣5🍾1
❗️Відновлення ділової активності "на нулі", тобто стагнація
ІЕД оприлюднив свіжі дані опитування підприємств за березень 2026 року. Головний маркер самопочуття бізнесу – ІВДА – третій місяць поспіль суттєво не змінюється і залишається на нульовій позначці (0,00).
Нагадаємо, що Індекс відновлення ділової активності означає баланс між тими, хто сказав, що ситуація в компанії за рік покращилася, і тими, хто вважає, що вона погіршилася.
Про що ще свідчить опитування?
▪️ 19,6% підприємців заявляють, що їхні справи йдуть краще, ніж рік тому (у лютому таких було 21,1%).
▪️ 19,6% фіксують погіршення ситуації (також зниження з 21,1% у лютому).
▪️ 60,8% не відчули жодних змін порівняно з минулим роком (їхня частка зросла з 57,9%).
Кому найважче? Значення ІВДА суттєво погіршилося для мікропідприємств, і для цієї групи показник наразі є найнижчим. Також індекс погіршився для великих компаній. Водночас для малого бізнесу показник залишився без суттєвих змін, а для середнього — навіть дещо зріс.
Інвестняні, кешбеки, зимова тисяча, обмеження експорту сої та ріпаку, єБачок, спроба накинути на ФОП ПДВ, затягування з конкурсом на голову митниці (дяк, що ця історія закінчилась) та багато інших чудових ініціатив призвели нас до цього потужного результату. "Нульова стійкість"
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
ІЕД оприлюднив свіжі дані опитування підприємств за березень 2026 року. Головний маркер самопочуття бізнесу – ІВДА – третій місяць поспіль суттєво не змінюється і залишається на нульовій позначці (0,00).
Нагадаємо, що Індекс відновлення ділової активності означає баланс між тими, хто сказав, що ситуація в компанії за рік покращилася, і тими, хто вважає, що вона погіршилася.
Про що ще свідчить опитування?
▪️ 19,6% підприємців заявляють, що їхні справи йдуть краще, ніж рік тому (у лютому таких було 21,1%).
▪️ 19,6% фіксують погіршення ситуації (також зниження з 21,1% у лютому).
▪️ 60,8% не відчули жодних змін порівняно з минулим роком (їхня частка зросла з 57,9%).
Кому найважче? Значення ІВДА суттєво погіршилося для мікропідприємств, і для цієї групи показник наразі є найнижчим. Також індекс погіршився для великих компаній. Водночас для малого бізнесу показник залишився без суттєвих змін, а для середнього — навіть дещо зріс.
Інвестняні, кешбеки, зимова тисяча, обмеження експорту сої та ріпаку, єБачок, спроба накинути на ФОП ПДВ, затягування з конкурсом на голову митниці (дяк, що ця історія закінчилась) та багато інших чудових ініціатив призвели нас до цього потужного результату. "Нульова стійкість"
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍44❤6👏5😢3😁2🔥1🤬1🕊1🤣1🍾1
Американські військові останніми тижнями почали використовувати українські технології боротьби з дронами на ключовій авіабазі США в Саудівській Аравії. Рішення ухвалили на тлі атак, які вже призвели до знищення літаків, пошкодження інфраструктури та загибелі щонайменше одного американського військовослужбовця.
Йдеться про розгортання на базі Prince Sultan Air Base української системи управління та координації Sky Map. Раніше про це не повідомлялося. Сам факт її появи на американській базі показує, наскільки далеко просунулася Україна у сфері дронових і антидронових технологій, які пройшли реальне бойове випробування за чотири роки війни з Росією.
За даними Reuters, останніми тижнями на базу прибули українські військові фахівці, щоб навчати американських військових роботі з Sky Map. Цю платформу широко використовує українська армія для виявлення ворожих безпілотників, зокрема й іранських Shahed, а також для координації контратак за допомогою дронів-перехоплювачів.
На тлі того, що дешеві масові безпілотники стали одним із ключових інструментів війни Росії проти України, Пентагон значно збільшив інвестиції у засоби протидії дронам. Але залучення саме української технології на базі Prince Sultan, яка розташована приблизно за 640 км від Ірану і від початку війни пережила хвилі ракетних і дронових атак, водночас підкреслює вразливість американської системи ППО, кажуть аналітики.
Старший науковий співробітник Hudson Institute Тімоті Волтон зазначив, що у США вже давно існують прогалини в покритті систем протиповітряної та протиракетної оборони в різних частинах світу. За його словами, ця проблема давно зрозуміла, але досі не була належним чином вирішена.
Особливо показово, що все це відбувається лише через місяць після того, як президент Дональд Трамп публічно відкинув пропозицію Володимира Зеленського допомогти США захищатися від іранських дронів. «Ми не потребуємо їхньої допомоги в захисті від дронів», — сказав Трамп в ефірі Fox News 6 березня.
Білий дім і Пентагон переадресували запити журналістів до Центрального командування США, яке відповідає за Prince Sultan, але там від коментарів відмовилися. Українська компанія Sky Fortress, якій належить Sky Map, також не стала коментувати цю інформацію.
Минулого місяця підрозділ Пентагону, що займається боротьбою з дронами, оголосив про виділення $350 млн на посилення захисту від безпілотників у межах Operation Epic Fury. Речник цього підрозділу, Joint Interagency Task Force 401, Адам Шер заявив, що військовим надають цілий набір нових рішень, включно з сенсорами, камерами та засобами перехоплення. При цьому він наголосив: «Не існує “срібної кулі”, яка могла б зупинити кожну дронову загрозу».
За інформацією Reuters, Sky Map уже став однією з основних платформ командування й управління в українських військах. Такі системи зазвичай працюють як інтегрована панель із мапами та відеопотоками, що об’єднує дані радарів і сенсорів для виявлення загроз у реальному часі.
Компанію Sky Fortress у 2022 створили українські інженери, пов’язані з військовими. Вони розгорнули по Україні понад 10 тисяч акустичних сенсорів для виявлення російських дронових атак. За підтримки українського оборонного інноваційного кластеру Brave1 компанія розробила Sky Map як програмну платформу для координації антидронових дій.
Reuters також зазначає, що Sky Map — лише одна з нових систем, які були розгорнуті на базі Prince Sultan під час війни. За словами трьох джерел, там також використовували дрони-перехоплювачі Merops, розроблені компанією Project Eagle зі США, яку підтримує колишній CEO Google Ерік Шмідт. Водночас із новими системами вже виникали проблеми на етапі тестування: на початку цього місяця під час випробування один із перехоплювачів Merops втратив керування та врізався в туалетний блок на базі.
🤗 Дональде, так у кого все ж таки є козирі на руках? 🃏🃏🃏🃏🃏
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
😁82👍25❤15🤡4🍾4🤣3🤔1
🚢Розмінування Ормузької протоки може тривати до шести місяців, повідомив Пентагон Конгресу
За даними The Washington Post, Пентагон на закритому брифінгу для Конгресу оцінив, що повне розмінування Ормузької протоки може зайняти до шести місяців. І це дуже важлива деталь, бо мова не просто про черговий військовий епізод, а про один із ключових маршрутів світової торгівлі нафтою. До війни через Ормуз проходило близько 20% світових нафтових потоків.
Іншими словами, навіть якщо завтра всі сторони оголосять про мир і почнуть політичні переговори, економічний шок не зникне автоматично. Якщо протока замінована, а судновласники, страхові компанії та капітани не довіряють безпеці маршруту, нафта і далі рухатиметься повільніше, дорожче і з більшими ризиками. А отже, високі ціни на енергоносії можуть триматися ще місяцями.
За інформацією з брифінгу, Іран міг встановити 20 або більше мін у районі протоки. Частину з них, як вважають американські військові, розгортали дистанційно за допомогою GPS, через що їх важче виявити. Інші, ймовірно, були встановлені з малих човнів. Тобто йдеться не про точкову проблему, а про цілком системне мінування, яке може довго блокувати або хоча б стримувати судноплавство.
Особливо показово, що навіть усередині США оцінки того, що відбувається, помітно розходяться. Дональд Трамп публічно писав, що Іран за допомогою США вже прибрав або прибирає всі морські міни з Ормузу. Але водночас на закритому брифінгу законодавцям озвучують зовсім іншу картину: очищення може розтягнутися на пів року. Пентагон публічно назвав цю інформацію неточною, однак сам факт такої дискусії показує, що ситуація набагато складніша, ніж у політичних заявах для публіки.
Для американської внутрішньої політики це теж болюча тема. Війна з Іраном уже вдарила по рейтингах Трампа, а зростання цін на бензин робить проблему ще токсичнішою. Станом на 22 квітня середня ціна бензину у США вже піднялася до $4,02 за галон, тоді як до початку війни у лютому вона була $2,98. Якщо така динаміка збережеться, наслідки конфлікту відчуватимуться не лише на Близькому Сході, а й безпосередньо на американській виборчій кампанії перед проміжними виборами.
Але ще важливіше інше: навіть часткове мінування протоки може бути достатнім, щоб ринок нервував. Експерти прямо кажуть, що для страховиків і перевізників сам факт ризику проходу через заміновану морську артерію вже є серйозною проблемою. Може не бути повної зупинки судноплавства, але навіть часткове обмеження двостороннього руху в Ормузі здатне спричинити великі наслідки для постачання, цін і логістики.
Тобто головний висновок тут такий: війни закінчуються не в ту мить, коли політики оголошують перемир’я. Іноді їхній економічний хвіст тягнеться ще довго після перших дипломатичних сигналів. У випадку Ормузької протоки цей хвіст може виявитися дуже дорогим — і для нафтового ринку, і для світової інфляції, і для політики в самих Сполучених Штатах.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
За даними The Washington Post, Пентагон на закритому брифінгу для Конгресу оцінив, що повне розмінування Ормузької протоки може зайняти до шести місяців. І це дуже важлива деталь, бо мова не просто про черговий військовий епізод, а про один із ключових маршрутів світової торгівлі нафтою. До війни через Ормуз проходило близько 20% світових нафтових потоків.
Іншими словами, навіть якщо завтра всі сторони оголосять про мир і почнуть політичні переговори, економічний шок не зникне автоматично. Якщо протока замінована, а судновласники, страхові компанії та капітани не довіряють безпеці маршруту, нафта і далі рухатиметься повільніше, дорожче і з більшими ризиками. А отже, високі ціни на енергоносії можуть триматися ще місяцями.
За інформацією з брифінгу, Іран міг встановити 20 або більше мін у районі протоки. Частину з них, як вважають американські військові, розгортали дистанційно за допомогою GPS, через що їх важче виявити. Інші, ймовірно, були встановлені з малих човнів. Тобто йдеться не про точкову проблему, а про цілком системне мінування, яке може довго блокувати або хоча б стримувати судноплавство.
Особливо показово, що навіть усередині США оцінки того, що відбувається, помітно розходяться. Дональд Трамп публічно писав, що Іран за допомогою США вже прибрав або прибирає всі морські міни з Ормузу. Але водночас на закритому брифінгу законодавцям озвучують зовсім іншу картину: очищення може розтягнутися на пів року. Пентагон публічно назвав цю інформацію неточною, однак сам факт такої дискусії показує, що ситуація набагато складніша, ніж у політичних заявах для публіки.
Для американської внутрішньої політики це теж болюча тема. Війна з Іраном уже вдарила по рейтингах Трампа, а зростання цін на бензин робить проблему ще токсичнішою. Станом на 22 квітня середня ціна бензину у США вже піднялася до $4,02 за галон, тоді як до початку війни у лютому вона була $2,98. Якщо така динаміка збережеться, наслідки конфлікту відчуватимуться не лише на Близькому Сході, а й безпосередньо на американській виборчій кампанії перед проміжними виборами.
Але ще важливіше інше: навіть часткове мінування протоки може бути достатнім, щоб ринок нервував. Експерти прямо кажуть, що для страховиків і перевізників сам факт ризику проходу через заміновану морську артерію вже є серйозною проблемою. Може не бути повної зупинки судноплавства, але навіть часткове обмеження двостороннього руху в Ормузі здатне спричинити великі наслідки для постачання, цін і логістики.
Тобто головний висновок тут такий: війни закінчуються не в ту мить, коли політики оголошують перемир’я. Іноді їхній економічний хвіст тягнеться ще довго після перших дипломатичних сигналів. У випадку Ормузької протоки цей хвіст може виявитися дуже дорогим — і для нафтового ринку, і для світової інфляції, і для політики в самих Сполучених Штатах.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🤬32👍21🤡6😢5😁3✍2❤2🤣1🍾1
Рейтинг найпродуктивніших країн світу
Ірландія посідає перше місце за показником ВВП на годину праці — $151, суттєво випереджаючи інші країни. Водночас цей результат значною мірою зумовлений присутністю транснаціональних корпорацій.
У верхній частині рейтингу домінують європейські економіки: Норвегія та Люксембург також перевищують позначку $120 на годину.
США створюють $97 ВВП на годину праці — це вище за середній рівень, але все ж нижче, ніж у багатьох менших, але заможних економіках.
Не кожна відпрацьована година створює однакову економічну цінність.
Ця візуалізація ранжує країни ОЕСР за показником ВВП на одну відпрацьовану годину — одним із найуживаніших індикаторів продуктивності. Розрив у верхній частині списку вражає: Ірландія створює за годину більш ніж на 50% більше, ніж більшість розвинених економік.
Однак тут є важливе застереження. У таких країнах, як Ірландія та Люксембург, продуктивність суттєво завищується через те, що транснаціональні компанії переносять туди прибутки. Через це ВВП може виглядати більшим, ніж реальний обсяг внутрішнього виробництва.
На основі даних ОЕСР ця візуалізація показує, де працівники виглядають найпродуктивнішими — і які чинники стоять за цими відмінностями.
ВВП на годину праці за країнами
Із показником $151 на годину в доларах, скоригованих за паритетом купівельної спроможності, Ірландія помітно випереджає інші країни.
У таблиці наведено ВВП на годину праці за країнами у 2023 році в доларах за ПКС, які враховують різницю у вартості життя:
🇮🇪 Ірландія — $151
🇳🇴 Норвегія — $132
🇱🇺 Люксембург — $125
🇧🇪 Бельгія — $100
🇨🇭 Швейцарія — $99
🇩🇰 Данія — $99
🇺🇸 США — $97
🇦🇹 Австрія — $95
🇮🇸 Ісландія — $95
🇳🇱 Нідерланди — $94
🇩🇪 Німеччина — $94
🇸🇪 Швеція — $90
🇫🇷 Франція — $88
🇫🇮 Фінляндія — $83
🇦🇺 Австралія — $79
🏳️ Середнє по ОЕСР — $71
На високий результат Ірландії суттєво впливає присутність транснаціональних компаній, передусім у сферах технологій та фармацевтики. Для порівняння: якщо замість ВВП брати валовий національний дохід (ВНД - це всі доходи, які заробили громадяни, компанії та держава певної країни, незалежно від того, де саме вони ці гроші отримали: всередині країни чи за кордоном), продуктивність Ірландії знижується на 31% — до $115 на годину.
Норвегія із показником $132 і Люксембург із $125 також мають свої структурні переваги. У Норвегії ключову роль відіграє енергетичний сектор, тоді як у Люксембурзі значний внесок робить фінансова галузь. Показово, що у випадку Люксембургу продуктивність падає на 54%, якщо вимірювати її через ВНД.
Країни, де вища концентрація капіталомістких або знаннєвоємних галузей — таких як технології, фінанси чи фармацевтика, — зазвичай створюють більше економічної цінності за одну годину праці.
Натомість економіки, де велику частку займають сільське господарство, туризм або послуги з нижчою доданою вартістю, як правило, демонструють нижчу продуктивність.
Саме цим пояснюється, чому такі країни, як США ($97) і Німеччина ($94), перевищують середній показник ОЕСР на рівні $71 — завдяки потужному промисловому базису та секторам, що спираються на інновації. Водночас інші країни опиняються помітно нижче в рейтингу.
У нас є відео про економіку Ірландії, Норвегії (№1 і №2) та Люксембургу, де докладно розбираємо секрети економічного дива цих країн.
P.S. У цьому топі ви не знайдете ані КНР, ані Індію, яким пророкують захопити першість у світі.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово а
Ірландія посідає перше місце за показником ВВП на годину праці — $151, суттєво випереджаючи інші країни. Водночас цей результат значною мірою зумовлений присутністю транснаціональних корпорацій.
У верхній частині рейтингу домінують європейські економіки: Норвегія та Люксембург також перевищують позначку $120 на годину.
США створюють $97 ВВП на годину праці — це вище за середній рівень, але все ж нижче, ніж у багатьох менших, але заможних економіках.
Не кожна відпрацьована година створює однакову економічну цінність.
Ця візуалізація ранжує країни ОЕСР за показником ВВП на одну відпрацьовану годину — одним із найуживаніших індикаторів продуктивності. Розрив у верхній частині списку вражає: Ірландія створює за годину більш ніж на 50% більше, ніж більшість розвинених економік.
Однак тут є важливе застереження. У таких країнах, як Ірландія та Люксембург, продуктивність суттєво завищується через те, що транснаціональні компанії переносять туди прибутки. Через це ВВП може виглядати більшим, ніж реальний обсяг внутрішнього виробництва.
На основі даних ОЕСР ця візуалізація показує, де працівники виглядають найпродуктивнішими — і які чинники стоять за цими відмінностями.
ВВП на годину праці за країнами
Із показником $151 на годину в доларах, скоригованих за паритетом купівельної спроможності, Ірландія помітно випереджає інші країни.
У таблиці наведено ВВП на годину праці за країнами у 2023 році в доларах за ПКС, які враховують різницю у вартості життя:
🇮🇪 Ірландія — $151
🇳🇴 Норвегія — $132
🇱🇺 Люксембург — $125
🇧🇪 Бельгія — $100
🇨🇭 Швейцарія — $99
🇩🇰 Данія — $99
🇺🇸 США — $97
🇦🇹 Австрія — $95
🇮🇸 Ісландія — $95
🇳🇱 Нідерланди — $94
🇩🇪 Німеччина — $94
🇸🇪 Швеція — $90
🇫🇷 Франція — $88
🇫🇮 Фінляндія — $83
🇦🇺 Австралія — $79
🏳️ Середнє по ОЕСР — $71
На високий результат Ірландії суттєво впливає присутність транснаціональних компаній, передусім у сферах технологій та фармацевтики. Для порівняння: якщо замість ВВП брати валовий національний дохід (ВНД - це всі доходи, які заробили громадяни, компанії та держава певної країни, незалежно від того, де саме вони ці гроші отримали: всередині країни чи за кордоном), продуктивність Ірландії знижується на 31% — до $115 на годину.
Норвегія із показником $132 і Люксембург із $125 також мають свої структурні переваги. У Норвегії ключову роль відіграє енергетичний сектор, тоді як у Люксембурзі значний внесок робить фінансова галузь. Показово, що у випадку Люксембургу продуктивність падає на 54%, якщо вимірювати її через ВНД.
Країни, де вища концентрація капіталомістких або знаннєвоємних галузей — таких як технології, фінанси чи фармацевтика, — зазвичай створюють більше економічної цінності за одну годину праці.
Натомість економіки, де велику частку займають сільське господарство, туризм або послуги з нижчою доданою вартістю, як правило, демонструють нижчу продуктивність.
Саме цим пояснюється, чому такі країни, як США ($97) і Німеччина ($94), перевищують середній показник ОЕСР на рівні $71 — завдяки потужному промисловому базису та секторам, що спираються на інновації. Водночас інші країни опиняються помітно нижче в рейтингу.
У нас є відео про економіку Ірландії, Норвегії (№1 і №2) та Люксембургу, де докладно розбираємо секрети економічного дива цих країн.
P.S. У цьому топі ви не знайдете ані КНР, ані Індію, яким пророкують захопити першість у світі.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤42👍34🤡6😁3🤣2
Держпідприємства стали ринком для відстрочок, дослідження Економічної правди
Колеги з ЕП зробили чергове круте дослідження на основі реєстру судових рішень.
Якщо раніше ми знали, що держпаідприємства потрібдні для двох речей - корупційне збагачення топ-менеджменту і гаманець для електоральних цілей, - то тепер додалася і третя опція - працевлаштування для отримання відстрочки.
Нуль реальних посадок.
Невідворотність покарання - це та ключова річ, яка шкутильгає у нас в судовій системі.
Ми цю теоремо довели на прикладі митниці. Наша доведена теза полягає у тому, що верховенство права (незалежний суд, де можна захистити право власності) - ключ до процвітання.
І що робити з цією судовою системою ми теж знаємо - окреме відео. І знаємо як використати для цього ШІ.
Але, на жаль, ми не можемо на це знайти ресурси...
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Колеги з ЕП зробили чергове круте дослідження на основі реєстру судових рішень.
Якщо раніше ми знали, що держпаідприємства потрібдні для двох речей - корупційне збагачення топ-менеджменту і гаманець для електоральних цілей, - то тепер додалася і третя опція - працевлаштування для отримання відстрочки.
Шкода від фіктивного працевлаштування на ці підприємства подвійна. Такі "працівники" часто існують лише на папері та отримують не тільки відстрочку від мобілізації, а й зарплату коштом платників податків.
Показові не лише самі кримінальні провадження, а й те, чим вони завершуються в судах.
Нуль реальних посадок.
Невідворотність покарання - це та ключова річ, яка шкутильгає у нас в судовій системі.
Ми цю теоремо довели на прикладі митниці. Наша доведена теза полягає у тому, що верховенство права (незалежний суд, де можна захистити право власності) - ключ до процвітання.
І що робити з цією судовою системою ми теж знаємо - окреме відео. І знаємо як використати для цього ШІ.
Але, на жаль, ми не можемо на це знайти ресурси...
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
💯83👍9😁7🤯6❤2🤬2😢2🎉1🤣1
Чому без економічної свободи Україна приречена на демографічну яму?
Як запобігти депопуляції економічними стимулами та чому вони є важливим фактором подолання кризи
У дискусіях про демографію часто панує хибна думка, що заможніші нації нібито приречені на вимирання. Проте критичним фактором для народжуваності є не просто рівень накопиченого капіталу, а динаміка економічного зростання та відчуття реальної перспективи. Україна – жорсткий доказ цієї тези. З 2013 року показники народжуваності в нашій країні невпинно падали. Проте якщо до початку повномасштабного вторгнення коефіцієнт народжуваності становив 1,16 (уже найнижчий показник у Європі), то після – взагалі впав до 0,9 (антирекорд в історії країни й перше місце у світі за найнижчою народжуваністю). Для порівняння: міжнародний показник простого відтворення населення становить 2,2 дитини на жінку.
Дослідження показують, що навіть за умови збільшення виплат, це не створює стійкої динаміки народжуваності. Водночас, згідно з опитуванням Gradus Research, 50% українців повідомили про зниження доходів проти довоєнного періоду, а 39% молоді (18–24 років) – основна демографічна категорія – є безробітними або мають нестабільний дохід. Коли економіка стагнує, а соціальні ліфти заблоковані, люди схильні відкладати життя на потім. Що ми зараз і спостерігаємо.
Чому демографічна політика має бути спрямована на створення середовища, де праця приносить дохід, а закон надійно захищає приватну власність, та як депопуляції можна запобігти перш за все економічними стимулами, Mind на прикладі вдалих рішень країн ЄС у цій сфері розповіла Уляна Костенко, асоційована експертка CASE Україна.
Докладніше у статті
❗️Стаття створена Центром соціально-економічних досліджень CASE Україна за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України — рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст статті є відповідальністю Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Як запобігти депопуляції економічними стимулами та чому вони є важливим фактором подолання кризи
У дискусіях про демографію часто панує хибна думка, що заможніші нації нібито приречені на вимирання. Проте критичним фактором для народжуваності є не просто рівень накопиченого капіталу, а динаміка економічного зростання та відчуття реальної перспективи. Україна – жорсткий доказ цієї тези. З 2013 року показники народжуваності в нашій країні невпинно падали. Проте якщо до початку повномасштабного вторгнення коефіцієнт народжуваності становив 1,16 (уже найнижчий показник у Європі), то після – взагалі впав до 0,9 (антирекорд в історії країни й перше місце у світі за найнижчою народжуваністю). Для порівняння: міжнародний показник простого відтворення населення становить 2,2 дитини на жінку.
Дослідження показують, що навіть за умови збільшення виплат, це не створює стійкої динаміки народжуваності. Водночас, згідно з опитуванням Gradus Research, 50% українців повідомили про зниження доходів проти довоєнного періоду, а 39% молоді (18–24 років) – основна демографічна категорія – є безробітними або мають нестабільний дохід. Коли економіка стагнує, а соціальні ліфти заблоковані, люди схильні відкладати життя на потім. Що ми зараз і спостерігаємо.
Чому демографічна політика має бути спрямована на створення середовища, де праця приносить дохід, а закон надійно захищає приватну власність, та як депопуляції можна запобігти перш за все економічними стимулами, Mind на прикладі вдалих рішень країн ЄС у цій сфері розповіла Уляна Костенко, асоційована експертка CASE Україна.
Докладніше у статті
❗️Стаття створена Центром соціально-економічних досліджень CASE Україна за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України — рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст статті є відповідальністю Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Mind UA
Чому без економічної свободи Україна приречена на демографічну яму?
Як запобігти депопуляції економічними стимулами та чому вони є важливим фактором подолання кризи
1👍55💯19❤10🤣3😁1🤡1
Ціна держави
🇪🇺🇺🇦 ЄС схвалив кредит Україні на €90 млрд і затвердив 20-й пакет санкцій проти Росії Постійні представники країн Євросоюзу на засіданні в Брюсселі погодили надання Україні кредиту в розмірі €90 млрд, розрахованого на 2026–2027 роки. Хоча це рішення узгодили…
Сьогодні відбулося формальність з надання 90 млрд євро кредиту та затвердження 20-го пакету санкцій проти РФ, про що писали вчора
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🍾88👍32😁8❤2🤣2😴2
Ціни на електроенергію в Європі в березні зросли через різке здорожчання газу
Ціна на РДН в Україні минулого місяця становила €145,1/МВт·год
Середньомісячні оптові ціни на електроенергію на добу наперед у Європі в березні 2026-го зростали на тлі різкого здорожчання газу, ринки відрізнялися диспропорцією.
Тенденції березня
За даними Ember, станом на 3 квітня 2026 року вони становили:
Італія – €143,7/МВт·год (+25,8% м./м.);
Франція – €64,02/МВт·год (+36,3%);
Німеччина – €99,37/МВт·год (+2,7%);
Іспанія – €42,83/ МВт·год (+160%);
Швеція – €50,82/МВт·год (-50,2%).
Фото – Ціни на електроенергію в Європі в березні зросли через різке здорожчання газу
Як зауважує AleaSoft, у березні на основних європейських ринках електроенергії посилилась диспропорція, зумовлена домінуванням різних типів генерації у цей період, на ціни впливало значне здорожчання газу на тлі ескалації конфлікту на Близькому Сході.
Так, у першій половині місяця середні тижневі значення у більшості країн Європи сягали понад €80/МВт·год за винятком Іспанії, Португалії, Північної Європи. Водночас Італія фіксувала найвищі показники. Наприкінці березня середні тижневі ціни на більшості основних європейських ринків падали на тлі зниження котирувань ф’ючерсів TTF, зростання обсягів сонячної та вітрової генерації. Іберійський ринок у четвертий тиждень місяця зафіксував найнижчі значення, з щоденними цінами нижче €10/МВт·год.
За прогнозом Wood Mackenzie, випущеним у середині березня, перебої з постачанням газу, спричинені війною з Іраном, призведуть до тривалої волатильності на європейських ринках електроенергії, а ціни ф’ючерсів на TTF, що перевищують €50/МВт·год, позначаться на її вартості у більшості країн.
Хоча європейська енергетика менш залежна від газу, здатність Європи перейти до вугільної генерації в енергосекторі різко знизилася з 2022 року. Газові електростанції продовжують встановлювати ціни в Італії, Великій Британії та меншою мірою у Німеччині, оскільки залишаються критично важливим компонентом для балансу системи.
Європейська реакція
ЄК на тлі нової енергетичної кризи оголосила про ряд кроків у відповідь. Так, виконавчий орган блоку пообіцяв зробити державну допомогу більш гнучкою і тісніше співпрацювати з державами-членами, які розробляють національні схеми, щоб пом’якшити вплив витрат на паливо на виробництво електроенергії. Про це після саміту лідерів ЄС 19 березня оголосила президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
Другим компонентом стане плата за мережу, яка в середньому становить близько 18% – державам-членам нададуть дозвіл знизити її для енергоємних галузей промисловості, також буде підготовлено законодавчу пропозицію для підвищення продуктивності мережевої інфраструктури.
Третім компонентом цін є податки та збори на електроенергію, які в середньому по ЄС становлять близько 15%, і ситуація у цій сфері різниться залежно від країни. ЄК запропонує нижчі ставки податку на е/е та планує забезпечити, щоб вона оподатковувалася менше, ніж викопне паливо. У контексті підвищення цін на енергоносії ЄК також оголосила про кроки щодо реформування системи торгівлі викидами (ETS).
Ситуація в Україні
Як інформує «Оператор ринку», березні середньозважена ціна купівлі-продажу електроенергії на РДН в Україні впала на 26% м./м., до 7359 грн/МВт·год , (€145,1/МВт·год за середнім місячним курсом гривні до євро).
За даними моніторингу ExPro Electricity, у березні 2026 року Україна скоротила імпорт електроенергії на 25% до попереднього місяця – до 942 тис. МВт-год, у порівнянні з аналогічним періодом минулого року він зріс у 3,4 раза. Найбільша частка у структурі імпорту, як і раніше, припадає на Угорщину – 48%, на другому місці – Румунія, 20%.
Ситуація на ринку України залишається дуже складною, а ціни для промисловості продовжують бути найвищими у ЄС. Зростання цін на електроенергію в ЄС також негативно впливає на її вартість для українських виробників сталі.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Ціна на РДН в Україні минулого місяця становила €145,1/МВт·год
Середньомісячні оптові ціни на електроенергію на добу наперед у Європі в березні 2026-го зростали на тлі різкого здорожчання газу, ринки відрізнялися диспропорцією.
Тенденції березня
За даними Ember, станом на 3 квітня 2026 року вони становили:
Італія – €143,7/МВт·год (+25,8% м./м.);
Франція – €64,02/МВт·год (+36,3%);
Німеччина – €99,37/МВт·год (+2,7%);
Іспанія – €42,83/ МВт·год (+160%);
Швеція – €50,82/МВт·год (-50,2%).
Фото – Ціни на електроенергію в Європі в березні зросли через різке здорожчання газу
Як зауважує AleaSoft, у березні на основних європейських ринках електроенергії посилилась диспропорція, зумовлена домінуванням різних типів генерації у цей період, на ціни впливало значне здорожчання газу на тлі ескалації конфлікту на Близькому Сході.
Так, у першій половині місяця середні тижневі значення у більшості країн Європи сягали понад €80/МВт·год за винятком Іспанії, Португалії, Північної Європи. Водночас Італія фіксувала найвищі показники. Наприкінці березня середні тижневі ціни на більшості основних європейських ринків падали на тлі зниження котирувань ф’ючерсів TTF, зростання обсягів сонячної та вітрової генерації. Іберійський ринок у четвертий тиждень місяця зафіксував найнижчі значення, з щоденними цінами нижче €10/МВт·год.
За прогнозом Wood Mackenzie, випущеним у середині березня, перебої з постачанням газу, спричинені війною з Іраном, призведуть до тривалої волатильності на європейських ринках електроенергії, а ціни ф’ючерсів на TTF, що перевищують €50/МВт·год, позначаться на її вартості у більшості країн.
Хоча європейська енергетика менш залежна від газу, здатність Європи перейти до вугільної генерації в енергосекторі різко знизилася з 2022 року. Газові електростанції продовжують встановлювати ціни в Італії, Великій Британії та меншою мірою у Німеччині, оскільки залишаються критично важливим компонентом для балансу системи.
Європейська реакція
ЄК на тлі нової енергетичної кризи оголосила про ряд кроків у відповідь. Так, виконавчий орган блоку пообіцяв зробити державну допомогу більш гнучкою і тісніше співпрацювати з державами-членами, які розробляють національні схеми, щоб пом’якшити вплив витрат на паливо на виробництво електроенергії. Про це після саміту лідерів ЄС 19 березня оголосила президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
Другим компонентом стане плата за мережу, яка в середньому становить близько 18% – державам-членам нададуть дозвіл знизити її для енергоємних галузей промисловості, також буде підготовлено законодавчу пропозицію для підвищення продуктивності мережевої інфраструктури.
Третім компонентом цін є податки та збори на електроенергію, які в середньому по ЄС становлять близько 15%, і ситуація у цій сфері різниться залежно від країни. ЄК запропонує нижчі ставки податку на е/е та планує забезпечити, щоб вона оподатковувалася менше, ніж викопне паливо. У контексті підвищення цін на енергоносії ЄК також оголосила про кроки щодо реформування системи торгівлі викидами (ETS).
Ситуація в Україні
Як інформує «Оператор ринку», березні середньозважена ціна купівлі-продажу електроенергії на РДН в Україні впала на 26% м./м., до 7359 грн/МВт·год , (€145,1/МВт·год за середнім місячним курсом гривні до євро).
За даними моніторингу ExPro Electricity, у березні 2026 року Україна скоротила імпорт електроенергії на 25% до попереднього місяця – до 942 тис. МВт-год, у порівнянні з аналогічним періодом минулого року він зріс у 3,4 раза. Найбільша частка у структурі імпорту, як і раніше, припадає на Угорщину – 48%, на другому місці – Румунія, 20%.
Ситуація на ринку України залишається дуже складною, а ціни для промисловості продовжують бути найвищими у ЄС. Зростання цін на електроенергію в ЄС також негативно впливає на її вартість для українських виробників сталі.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🤬27😢15🤣6🤯4🍾4👍3❤2😁1😱1
Після атаки дронів на насосній станції «Транснєфті» спалахнула пожежа, повідомляє Reuters
Не Туапсе єдиним. 🤣🤣🤣
На нафтоперекачувальній станції «Транснєфті», через яку сировина надходить до найбільшого російського експортного термінала в балтійському порту Приморськ, після атаки дронів у четвер сталася пожежа. Про це Reuters повідомили два джерела.
Йдеться про станцію «Горький» у Нижньогородській області. За словами одного зі співрозмовників, вона також забезпечує нафтою переробні заводи в Москві, Ярославлі та Киришах.
На тлі гальмування мирних переговорів щодо завершення війни в Україні, а також зростання цін на нафту через війну на Близькому Сході, що потенційно підживлює російські воєнні доходи, Україна посилила удари по критично важливій енергетичній інфраструктурі РФ. Саме цей сектор забезпечує близько чверті доходів російського бюджету.
Служба безпеки України заявила, що саме українські дрони здійснили атаку на цю насосну станцію.
Губернатор Нижньогородської області Гліб Нікітін також повідомляв раніше в четвер, що в Кстовському районі регіону внаслідок падіння уламків українських дронів було пошкоджено промисловий об’єкт, після чого там спалахнула пожежа. Водночас він не уточнив, що йдеться саме про станцію «Горький».
За словами джерел, які не мали права публічно коментувати ситуацію, внаслідок атаки загорілися щонайменше два з чотирьох резервуарів для зберігання нафти, кожен із яких має місткість 50 тисяч кубометрів.
У лютому внаслідок атаки дронів уже сталася пожежа на станції «Калейкіно» поблизу міста Альметьєвськ у Татарстані. Вона розташована далі на схід на тому самому трубопроводі «Транснєфті». Тоді монополіст був змушений скоротити обсяги нафти, які приймав у свою систему.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Не Туапсе єдиним. 🤣🤣🤣
На нафтоперекачувальній станції «Транснєфті», через яку сировина надходить до найбільшого російського експортного термінала в балтійському порту Приморськ, після атаки дронів у четвер сталася пожежа. Про це Reuters повідомили два джерела.
Йдеться про станцію «Горький» у Нижньогородській області. За словами одного зі співрозмовників, вона також забезпечує нафтою переробні заводи в Москві, Ярославлі та Киришах.
На тлі гальмування мирних переговорів щодо завершення війни в Україні, а також зростання цін на нафту через війну на Близькому Сході, що потенційно підживлює російські воєнні доходи, Україна посилила удари по критично важливій енергетичній інфраструктурі РФ. Саме цей сектор забезпечує близько чверті доходів російського бюджету.
Служба безпеки України заявила, що саме українські дрони здійснили атаку на цю насосну станцію.
Губернатор Нижньогородської області Гліб Нікітін також повідомляв раніше в четвер, що в Кстовському районі регіону внаслідок падіння уламків українських дронів було пошкоджено промисловий об’єкт, після чого там спалахнула пожежа. Водночас він не уточнив, що йдеться саме про станцію «Горький».
За словами джерел, які не мали права публічно коментувати ситуацію, внаслідок атаки загорілися щонайменше два з чотирьох резервуарів для зберігання нафти, кожен із яких має місткість 50 тисяч кубометрів.
У лютому внаслідок атаки дронів уже сталася пожежа на станції «Калейкіно» поблизу міста Альметьєвськ у Татарстані. Вона розташована далі на схід на тому самому трубопроводі «Транснєфті». Тоді монополіст був змушений скоротити обсяги нафти, які приймав у свою систему.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🔥87❤10😁3👏1🤣1🍓1
Цікава ідея "капіталістично відповідального популізму":
"Не можна / не потрібно запроваджувати накопичувальну пенсійну систему, бо у нас немає фондового ринку і куди інвестувати пенсійні виплати українців" - класична вигадана причина противників відмови від збанкрутілої солідарної пенсійної системи та переходу до накопичувальної.
"Зимова тисяча" підштовхнула мене нарешті стати власниками ОВДП. Тоді у 2024 році я швиденько оформив на себе виплату за дітей + моя + додав кошти від кешбеку і прикупив перші 4 облігації.
Через квартал отримав перші дивідени. Але якось витрачати їх не хотілося. Тому виникла ідея докладати до суми виплачених дивідендів і купувати ще одну облігацію. І так в мене виник азарт як в умовному казіно чи букмекерській конторі. Але тут втратити гроші не можна, а лише збільшити дохідність від них.
Іноді я докладав більше і купував не одну, а декілька облігацій. Коли була друга виплата "зимової тисячі", то там вже не можна було купити ОВДП. Тоді я просто наперед заплатив по комуналці і ще 3000 грн + виплати за кешбек направив на ОВДП.
Ось свіжий скрін, коли я за 4 облігації отримав 356 грн. До них додав 740 грн і + одна облігація у портфелі. Тепер у мене їх 15.
До чого тут накопичувальна пенсійна система. Першу зимову тисячу я розглядав не як соціальна допомога від держави, а як умовний "податковий кешбек" - можливість частину своїх податків направити на пенсійні накопичення. Так, портфель для інвестицій поки обмежений. Значить купуємо ОВДП.
Мене цей азарт "гроші створюють нові гроші" захопив, що почав шукати в межах України інші інструменти. Я вже писав про Інжур, коли у вересні 2025 вперше закинув туди перші гривні.
І теж почав весь прибуток реінвестовувати + трохи докидати кожного місяця. Наприклад, дилема: купити новий бургер у макдаку за 295 грн чи купити ще 27 сертифікатів Інжур REIT? Закину я краще на РЕІТ. Так, це більш ризиковані інвестиції, не такі гарантовані як ОВДП. Але тут вже погоджуюся брати більше ризиків, бо отримаю більший прибуток з мінімізованим ефектом від інфляції.
А знаєте, що ще змінюється у поведінці людини, коли вона стає інвестором /власником частки активу? Вона починає активно цікавитися його долею, стежити за новинами. Наприклад, як ефективно використовуються державою кошти, що отримані з ОВДП та який там рівень інфляції. І що держава робить / не робить, щоб вона була менша і не зростала).
До речі, тут можна зачепити іншу тему: чому американці охоче витрачають кошти на передплати ЗМІ, а українці - ні? Справа не в грошах. А справа в тому, що всі майбутні американські пенсіонери (які сплачують пенсійні внески) власники (через пенсійні інвестиційні фонди) облігацій, акцій та інших фінансових інструментів.
А тепер уявіть, якби цю "зимову" тисячу направити у "мирне русло". Оголошується, що держава дає кожному працюючому (або дасть за підсумками року) відшкодування 20% від сплаченого ЄСВ на те, щоб направити пенсійні заощадження - вкласти у фінансові інструменти. Якщо від мінімальної зарплати за 2025, то це 4224 грн (1760 грн ЄСВ на "мінімалку").
На ринку з'являється велика кількість грошей. У компаній виникає бажання розмістити свої облігації. Виникають інші ідеї для залучення коштів українців.
Можна розписати з десяток різних сценаріїв і алгоритмів дій з переходу від МММ під назвою солідарна пенсійна система до накопичувальної.
P.S. Для тих хто напише, що дохідність все одне переб'ється інфляцією, то скажу наступне: сьогодні ваші пенсійні заощадження з ЄСВ у Пенсійному фонді мають дохідність "мінус 40%". Так-так, бо ПФУ збитковий і потребує з бюджету дотацій на рівні 40%. Тобто ви відкладаєте Х суму собі на рахунок і потім ще докидуєте зі своїх податків 40%, щоб отримати задекларовану суму.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
"Не можна / не потрібно запроваджувати накопичувальну пенсійну систему, бо у нас немає фондового ринку і куди інвестувати пенсійні виплати українців" - класична вигадана причина противників відмови від збанкрутілої солідарної пенсійної системи та переходу до накопичувальної.
"Зимова тисяча" підштовхнула мене нарешті стати власниками ОВДП. Тоді у 2024 році я швиденько оформив на себе виплату за дітей + моя + додав кошти від кешбеку і прикупив перші 4 облігації.
Через квартал отримав перші дивідени. Але якось витрачати їх не хотілося. Тому виникла ідея докладати до суми виплачених дивідендів і купувати ще одну облігацію. І так в мене виник азарт як в умовному казіно чи букмекерській конторі. Але тут втратити гроші не можна, а лише збільшити дохідність від них.
Іноді я докладав більше і купував не одну, а декілька облігацій. Коли була друга виплата "зимової тисячі", то там вже не можна було купити ОВДП. Тоді я просто наперед заплатив по комуналці і ще 3000 грн + виплати за кешбек направив на ОВДП.
Ось свіжий скрін, коли я за 4 облігації отримав 356 грн. До них додав 740 грн і + одна облігація у портфелі. Тепер у мене їх 15.
До чого тут накопичувальна пенсійна система. Першу зимову тисячу я розглядав не як соціальна допомога від держави, а як умовний "податковий кешбек" - можливість частину своїх податків направити на пенсійні накопичення. Так, портфель для інвестицій поки обмежений. Значить купуємо ОВДП.
Мене цей азарт "гроші створюють нові гроші" захопив, що почав шукати в межах України інші інструменти. Я вже писав про Інжур, коли у вересні 2025 вперше закинув туди перші гривні.
І теж почав весь прибуток реінвестовувати + трохи докидати кожного місяця. Наприклад, дилема: купити новий бургер у макдаку за 295 грн чи купити ще 27 сертифікатів Інжур REIT? Закину я краще на РЕІТ. Так, це більш ризиковані інвестиції, не такі гарантовані як ОВДП. Але тут вже погоджуюся брати більше ризиків, бо отримаю більший прибуток з мінімізованим ефектом від інфляції.
А знаєте, що ще змінюється у поведінці людини, коли вона стає інвестором /власником частки активу? Вона починає активно цікавитися його долею, стежити за новинами. Наприклад, як ефективно використовуються державою кошти, що отримані з ОВДП та який там рівень інфляції. І що держава робить / не робить, щоб вона була менша і не зростала).
До речі, тут можна зачепити іншу тему: чому американці охоче витрачають кошти на передплати ЗМІ, а українці - ні? Справа не в грошах. А справа в тому, що всі майбутні американські пенсіонери (які сплачують пенсійні внески) власники (через пенсійні інвестиційні фонди) облігацій, акцій та інших фінансових інструментів.
А тепер уявіть, якби цю "зимову" тисячу направити у "мирне русло". Оголошується, що держава дає кожному працюючому (або дасть за підсумками року) відшкодування 20% від сплаченого ЄСВ на те, щоб направити пенсійні заощадження - вкласти у фінансові інструменти. Якщо від мінімальної зарплати за 2025, то це 4224 грн (1760 грн ЄСВ на "мінімалку").
На ринку з'являється велика кількість грошей. У компаній виникає бажання розмістити свої облігації. Виникають інші ідеї для залучення коштів українців.
Можна розписати з десяток різних сценаріїв і алгоритмів дій з переходу від МММ під назвою солідарна пенсійна система до накопичувальної.
P.S. Для тих хто напише, що дохідність все одне переб'ється інфляцією, то скажу наступне: сьогодні ваші пенсійні заощадження з ЄСВ у Пенсійному фонді мають дохідність "мінус 40%". Так-так, бо ПФУ збитковий і потребує з бюджету дотацій на рівні 40%. Тобто ви відкладаєте Х суму собі на рахунок і потім ще докидуєте зі своїх податків 40%, щоб отримати задекларовану суму.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍110❤17🤡7🤨3👎2
Ціна держави
🇺🇸🚗 Глава Ford Фарлі заявив, що китайських автовиробників не слід допускати на ринок США CEO Ford Джим Фарлі заявив, що допуск китайських автовиробників на американський ринок став би «руйнівним» для промисловості США. Наразі в Сполучених Штатах діє 100-відсоткове…
Китайські автовиробники вже контролюють 30% європейського ринку плагін-гібридів
Минулого місяця китайські автовиробники суттєво посилили свої позиції в Європі: споживачі активно купували доступніші плагін-гібриди китайських брендів, передусім BYD.
Продажі китайських моделей, які поєднують бензиновий двигун і можливість заряджання від мережі, у березні зросли більш ніж у чотири рази порівняно з аналогічним періодом минулого року. У результаті на них припало майже 30% цього сегмента автомобільного ринку Європи, свідчать дані дослідницької компанії Dataforce.
Рекордних показників у березні досягли і продажі китайських електромобілів та гібридів без підзарядки від мережі, хоча їхня частка ринку змінилася незначно. Загалом китайські марки забезпечили 9,4% всього європейського автомобільного ринку: за рік їхні продажі майже подвоїлися й сягнули 140 094 авто.
Цей стрибок показує, що після відносно слабкого старту року китайські виробники знову перейшли в наступ. Вони приваблюють європейських покупців не лише нижчими цінами, а й акцентом на технологічності своїх моделей. Навіть мита ЄС на імпорт китайських електромобілів не змогли суттєво загальмувати їхнє просування в регіоні, що частково компенсує для китайських компаній наслідки жорсткої цінової війни на внутрішньому ринку.
Головним рушієм зростання в сегменті плагін-гібридів у березні стала BYD, яка отримала потужний попит на моделі Seal U та Atto 2. Водночас, за словами аналітика Dataforce Джуліана Літцінгера, хороший попит спостерігався і на плагін-гібридні версії моделей Jaecoo та Omoda від Chery Automobile.
BYD, яка є світовим лідером із продажу електромобілів, активно штурмує європейський ринок. Це прагнення підтверджує й намір компанії приєднатися до головного автомобільного лобі Європи — Європейської асоціації автовиробників. Компанія вже подала заявку на членство, хоча рішення поки не ухвалене через опір з боку чинних учасників.
Просування китайських брендів створює додатковий тиск на традиційних європейських виробників. Такі компанії, як Mercedes-Benz, Volkswagen і BMW, паралельно намагаються стримати спад у самому Китаї — найбільшому автомобільному ринку світу, де місцеві бренди дедалі активніше витісняють іноземних гравців. Додатково їхні витрати зростають і через американські мита.
Водночас сам європейський ринок автомобілів у березні продемонстрував найбільше зростання майже за два роки, повідомляла цього тижня ACEA. Це дещо полегшило ситуацію для масових виробників на кшталт Stellantis і Volkswagen.
На цьому тлі китайські автовиробники, нарощуючи свою частку, вже почали шукати виробничу базу безпосередньо в Європі.
За даними Bloomberg, Stellantis веде переговори з Dongfeng Motor щодо спільного виробництва автомобілів у Європі та Китаї. Виробник Peugeot і Citroën уже визначив чотири європейські заводи, які може продати або розділити з іншими компаніями, і Dongfeng — серед китайських претендентів.
Dongfeng і Stellantis — лише частина ширшої хвилі китайських виробників, які хочуть закріпитися за межами Китаю. На автосалоні в Пекіні голова Xpeng Хе Сяопен заявив, що компанія з 2026 року планує розширювати закордонне виробництво — як через модернізацію наявних заводів, так і через будівництво нових, у тому числі в Європі. Ці переговори партнера Volkswagen також охоплюють співпрацю у сфері систем допомоги водієві для глобального запуску.
Особливо популярними китайські марки виявилися у Великій Британії. За словами Літцінгера, саме там BYD показала найбільший приріст продажів у Європі в березні.
Ба більше, модель Jaecoo 7 уперше стала найпопулярнішим автомобілем у Британії за підсумками місяця, обійшовши такі моделі, як Ford Puma та Nissan Qashqai. Цей кросовер вартістю близько £30 000 уже встиг отримати прізвисько «Temu Range Rover» — натяк на дешевшу версію британського бренду, названу на честь китайської платформи онлайн-торгівлі Temu.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Минулого місяця китайські автовиробники суттєво посилили свої позиції в Європі: споживачі активно купували доступніші плагін-гібриди китайських брендів, передусім BYD.
Продажі китайських моделей, які поєднують бензиновий двигун і можливість заряджання від мережі, у березні зросли більш ніж у чотири рази порівняно з аналогічним періодом минулого року. У результаті на них припало майже 30% цього сегмента автомобільного ринку Європи, свідчать дані дослідницької компанії Dataforce.
Рекордних показників у березні досягли і продажі китайських електромобілів та гібридів без підзарядки від мережі, хоча їхня частка ринку змінилася незначно. Загалом китайські марки забезпечили 9,4% всього європейського автомобільного ринку: за рік їхні продажі майже подвоїлися й сягнули 140 094 авто.
Цей стрибок показує, що після відносно слабкого старту року китайські виробники знову перейшли в наступ. Вони приваблюють європейських покупців не лише нижчими цінами, а й акцентом на технологічності своїх моделей. Навіть мита ЄС на імпорт китайських електромобілів не змогли суттєво загальмувати їхнє просування в регіоні, що частково компенсує для китайських компаній наслідки жорсткої цінової війни на внутрішньому ринку.
Головним рушієм зростання в сегменті плагін-гібридів у березні стала BYD, яка отримала потужний попит на моделі Seal U та Atto 2. Водночас, за словами аналітика Dataforce Джуліана Літцінгера, хороший попит спостерігався і на плагін-гібридні версії моделей Jaecoo та Omoda від Chery Automobile.
BYD, яка є світовим лідером із продажу електромобілів, активно штурмує європейський ринок. Це прагнення підтверджує й намір компанії приєднатися до головного автомобільного лобі Європи — Європейської асоціації автовиробників. Компанія вже подала заявку на членство, хоча рішення поки не ухвалене через опір з боку чинних учасників.
Просування китайських брендів створює додатковий тиск на традиційних європейських виробників. Такі компанії, як Mercedes-Benz, Volkswagen і BMW, паралельно намагаються стримати спад у самому Китаї — найбільшому автомобільному ринку світу, де місцеві бренди дедалі активніше витісняють іноземних гравців. Додатково їхні витрати зростають і через американські мита.
Водночас сам європейський ринок автомобілів у березні продемонстрував найбільше зростання майже за два роки, повідомляла цього тижня ACEA. Це дещо полегшило ситуацію для масових виробників на кшталт Stellantis і Volkswagen.
На цьому тлі китайські автовиробники, нарощуючи свою частку, вже почали шукати виробничу базу безпосередньо в Європі.
За даними Bloomberg, Stellantis веде переговори з Dongfeng Motor щодо спільного виробництва автомобілів у Європі та Китаї. Виробник Peugeot і Citroën уже визначив чотири європейські заводи, які може продати або розділити з іншими компаніями, і Dongfeng — серед китайських претендентів.
Dongfeng і Stellantis — лише частина ширшої хвилі китайських виробників, які хочуть закріпитися за межами Китаю. На автосалоні в Пекіні голова Xpeng Хе Сяопен заявив, що компанія з 2026 року планує розширювати закордонне виробництво — як через модернізацію наявних заводів, так і через будівництво нових, у тому числі в Європі. Ці переговори партнера Volkswagen також охоплюють співпрацю у сфері систем допомоги водієві для глобального запуску.
Особливо популярними китайські марки виявилися у Великій Британії. За словами Літцінгера, саме там BYD показала найбільший приріст продажів у Європі в березні.
Ба більше, модель Jaecoo 7 уперше стала найпопулярнішим автомобілем у Британії за підсумками місяця, обійшовши такі моделі, як Ford Puma та Nissan Qashqai. Цей кросовер вартістю близько £30 000 уже встиг отримати прізвисько «Temu Range Rover» — натяк на дешевшу версію британського бренду, названу на честь китайської платформи онлайн-торгівлі Temu.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🤬24❤6✍4👎2😁1😱1🎉1🤣1
Forwarded from Нів'євський|Економічна політика без прикрас
ПДВ 14% на продукти — хороша ідея?
Є така зараз ідея, і не тільки серед народних депутатів... Ідея також не нова - вона постійно піднімається.
Ідея проста: знизимо ПДВ → знизяться ціни, незаможним буде добре. Але реальність складніша. На Укрправді ще до війни про це писав, тут коротко повторюсь:
По-перше, виграють не тільки бідні, а всі — включно з багатими. Як інструмент соціальної підтримки це слабко працює.
По-друге, ціни часто не падають — бізнес просто «з’їдає» різницю.
По-третє, різні ставки ПДВ = більше схем, більше корупції і дорожче адміністрування.
По-четверте, це мінус десятки мільярдів для бюджету (я прикинув це порядку 82 млрд грн), що вкрай важливо для країни у війні.
І не менш важливе: це спотворює економіку — стимулює «проїдання», а не розвиток, викривлює міжгалузеву структуру економіки. Грубо кажучи, це зміщує баланс в бік споживання та виробництво продовольства, від споживання та виробництва непродовольчих товарів.
Альтернатива - не треба придумувати велосипед:
не гратися зі ставками, а підтримувати бідних адресно (як це роблять навіть в США, наприклад), через адресну підтримку на продовольство.
Проблема не в цінах. Проблема — в доходах.
Є така зараз ідея, і не тільки серед народних депутатів... Ідея також не нова - вона постійно піднімається.
Ідея проста: знизимо ПДВ → знизяться ціни, незаможним буде добре. Але реальність складніша. На Укрправді ще до війни про це писав, тут коротко повторюсь:
По-перше, виграють не тільки бідні, а всі — включно з багатими. Як інструмент соціальної підтримки це слабко працює.
По-друге, ціни часто не падають — бізнес просто «з’їдає» різницю.
По-третє, різні ставки ПДВ = більше схем, більше корупції і дорожче адміністрування.
По-четверте, це мінус десятки мільярдів для бюджету (я прикинув це порядку 82 млрд грн), що вкрай важливо для країни у війні.
І не менш важливе: це спотворює економіку — стимулює «проїдання», а не розвиток, викривлює міжгалузеву структуру економіки. Грубо кажучи, це зміщує баланс в бік споживання та виробництво продовольства, від споживання та виробництва непродовольчих товарів.
Альтернатива - не треба придумувати велосипед:
не гратися зі ставками, а підтримувати бідних адресно (як це роблять навіть в США, наприклад), через адресну підтримку на продовольство.
Проблема не в цінах. Проблема — в доходах.
Telegram
Нів'євський|Економічна політика без прикрас
Зниження ПДВ на продовольство - як вам така ідея?
❤27👎13👍7🤡5🤬1🤮1