Хех) єбать трешня
https://youtu.be/1C9jbMwhT-0?si=5nF29TiubWi0NLEp
https://youtu.be/1C9jbMwhT-0?si=5nF29TiubWi0NLEp
YouTube
Otoboke Beaver おとぼけビ～バ～ - Love Is Short ラブ・イ ズ・ショート
Kyoto's Otoboke Beaver
おとぼけビ～バ～
are on a path of
vengeance in this Grindhouse Cinema-inspired promotional
video for their latest single Love Is Short
ラブ・イズ・ショート
http://vevo.ly/8C7YYb
おとぼけビ～バ～
are on a path of
vengeance in this Grindhouse Cinema-inspired promotional
video for their latest single Love Is Short
ラブ・イズ・ショート
http://vevo.ly/8C7YYb
Forwarded from Тактикульна Бургерна (Callsign_Burger.ua➕)
Тут у D3 вийшов свіжий примірник найкращого мілітарі журналу сучасності.
Скачати і почитати можна тицьнувши сюди
Скачати і почитати можна тицьнувши сюди
Не балканські вайби, але теж настільки погано що аж добре.
https://youtu.be/adN99N2F1qQ?si=lGANFNttC-AV4gx9
https://youtu.be/adN99N2F1qQ?si=lGANFNttC-AV4gx9
YouTube
MORALE - Music by Suleiman Sukus
"I sang the song Morale because of the passion I have for the military. And since I was once there it wasn't difficult for me to get everything right in the song" - Sukus
Полювання на кацапів
#Чупік
- Вже 2 ночі в посадці навпроти видно як бродять підараси!
Сержант був щасливий, задоволений, а в очах горів вогонь. Давай, каже, бери свій теплоприціл, мені передадуть мою снайперку з теплом. І підем когось уб’єм!
Мені така ідея сподобалась. Сидіти і нудитись на ксп мені вже остогидло, а тут яка ніяка пригода. Певні сумніви були, бо дрони в тому місці не фіксували переміщень останнім часом, але раптом ті жужжащі фашисти не бачать те, що бачить піхота? Хоча я знаю стару аксіому… “Піхота - пиздить”. Чорт, я був одним з її співавторів і популяризаторів. Але ідея піти й когось прихуярить - перекривала мінуси. Та й по позиціям бродити було потрібно. А тут прямо 2 в 1.
Коліматор полетів в сторону, на його місце став містер “Я_Коштую_Дохуя_Грошей” Арчер. Накрутив глушник на дгк. Мій брелок перетворився з компактного сікубішного карабіну - на весло яке важить добру тонну. Взявши коробку від піци (зробити тепловий екран) я плигнув в баггі і водій помчав мене і пару мішків ніштяків на позиції.
Ніч була теплою і ясною. На горизонті палав Торецьк. Чорт, треба якось придумати як захоплювати зображення з НПВСа, коли війна десь там далеко - вона виглядає дуже гарно. Особливо в білому чи зеленому фосфорі. А тут ще й щось горить. Ляпота. Ну, доки ти не опиняєшся в тому місці де щось горить…
Баггі ловко летіла по польовій дорозі, водій вже по пам’яті оминав ляпухи від прильотів і підминав маленькими колесами гілляча яке ті натрусили за день. Гудів двигун, гудів реб, гуділа їбана рація бо як завжди ретрік накрився геніталіями.
- Дві малих і я на точці.
- Плююююююс.- прошипіла гарнітура.
Літаючи на цьому пекельному тарантасі я завжди шкодую що сідушка не має пасків безпеки. Вилетіти з баггі було як раз плюнути. Всі хто колись на ній їздили засвоїли що потрібно застібати каску. Бо буде як минулого разу.
Машинка влетіла під дерева, я вистрибнув з неї і вхопивши ружжо мого колеги - побіг на точку зустрічі. Водій хвацько поскидав мішки і як тільки мої ноги торкнулися землі машина загарчала і попленталася подалі звідси. Зазвичай вночі нас не пиздили, але я ніколи не хотів стати тим хлопцем який помре в “тиху годину”. Я забіг в бліндажик і там сидів мій напарник. Віддав йому білого мішка з якого стирчало дуло .308го калібру. Він витяг гвинтівку, щось потицяв, поклацав, зарядив ружжо і каже: ну, пішли шукати місце.
Взяв в руки палатку:
- А цим ми зробим собі навєсік. Шоб підар в теплак не побачив.
- Всмислі? Кажу. Там немає уютного дотіка?
- Нє, та там окопчик. Зробим кришу і заєбісь.
Я вередливо зморщив моську - фу, як некультурно. Стріляти з необладнаної позиції. В свій час я добряче засвоїв уроки снайперства в окопному двіжі авдоса в 17м. І як не зловити кулю в єбало бо ти олень. Ну ладна. Піхота все одно бродить поверху і якось не вмирає серед ночі.
Причапали на місце: тут.
Стоячи, в НПВС, відкривався чудовий вид на підарський заповідник. Залізли в окопчики, продерлись через гілля. Поставили ружжо… іііііііі…. Ніхуя не видно. Лише верхівки дерев вилискували в тєплак. Стоячи було видно добре, а з рівня землі було видно кущі, горб перед носом і тотальне ніхуя.
- Бля, треба було тут роздивитися вдень…
Регочучи як дурні і відбиваючи фейспалми, ми повернулись назад. Почухали макітру, покурили і вирішили піти до піхоти. Ті якраз доробили нормальну вогневу. І їм добре - почергуєм за них. І нам - буде гарне місце для полювання. Розклали пасочки. Дивлюсь в арчера - темно як в сраці. Ніхуя не видно. Взяв ружжо напарника - все видно як на долоні. Хм… почав тикати режими, хуїми, РОІ… ніфіга. Поки напарник вичікував свою жертву я таки знайшов в чому була проблема. Підкрутив яскравість нічного режиму - та дааааа. Все чудово видно.
Глянув на годинник: перша. Якраз є час пробігтись позиціями. Кинувши напарника на поталу піхоті - зробив рейд. Потикав пальцями, тут переробить, тут хуйня, тут заєбісь, красавчики. Повернувся. Напарник вже з ружжом в зубах сидить на виході.
#Чупік
- Вже 2 ночі в посадці навпроти видно як бродять підараси!
Сержант був щасливий, задоволений, а в очах горів вогонь. Давай, каже, бери свій теплоприціл, мені передадуть мою снайперку з теплом. І підем когось уб’єм!
Мені така ідея сподобалась. Сидіти і нудитись на ксп мені вже остогидло, а тут яка ніяка пригода. Певні сумніви були, бо дрони в тому місці не фіксували переміщень останнім часом, але раптом ті жужжащі фашисти не бачать те, що бачить піхота? Хоча я знаю стару аксіому… “Піхота - пиздить”. Чорт, я був одним з її співавторів і популяризаторів. Але ідея піти й когось прихуярить - перекривала мінуси. Та й по позиціям бродити було потрібно. А тут прямо 2 в 1.
Коліматор полетів в сторону, на його місце став містер “Я_Коштую_Дохуя_Грошей” Арчер. Накрутив глушник на дгк. Мій брелок перетворився з компактного сікубішного карабіну - на весло яке важить добру тонну. Взявши коробку від піци (зробити тепловий екран) я плигнув в баггі і водій помчав мене і пару мішків ніштяків на позиції.
Ніч була теплою і ясною. На горизонті палав Торецьк. Чорт, треба якось придумати як захоплювати зображення з НПВСа, коли війна десь там далеко - вона виглядає дуже гарно. Особливо в білому чи зеленому фосфорі. А тут ще й щось горить. Ляпота. Ну, доки ти не опиняєшся в тому місці де щось горить…
Баггі ловко летіла по польовій дорозі, водій вже по пам’яті оминав ляпухи від прильотів і підминав маленькими колесами гілляча яке ті натрусили за день. Гудів двигун, гудів реб, гуділа їбана рація бо як завжди ретрік накрився геніталіями.
- Дві малих і я на точці.
- Плююююююс.- прошипіла гарнітура.
Літаючи на цьому пекельному тарантасі я завжди шкодую що сідушка не має пасків безпеки. Вилетіти з баггі було як раз плюнути. Всі хто колись на ній їздили засвоїли що потрібно застібати каску. Бо буде як минулого разу.
Машинка влетіла під дерева, я вистрибнув з неї і вхопивши ружжо мого колеги - побіг на точку зустрічі. Водій хвацько поскидав мішки і як тільки мої ноги торкнулися землі машина загарчала і попленталася подалі звідси. Зазвичай вночі нас не пиздили, але я ніколи не хотів стати тим хлопцем який помре в “тиху годину”. Я забіг в бліндажик і там сидів мій напарник. Віддав йому білого мішка з якого стирчало дуло .308го калібру. Він витяг гвинтівку, щось потицяв, поклацав, зарядив ружжо і каже: ну, пішли шукати місце.
Взяв в руки палатку:
- А цим ми зробим собі навєсік. Шоб підар в теплак не побачив.
- Всмислі? Кажу. Там немає уютного дотіка?
- Нє, та там окопчик. Зробим кришу і заєбісь.
Я вередливо зморщив моську - фу, як некультурно. Стріляти з необладнаної позиції. В свій час я добряче засвоїв уроки снайперства в окопному двіжі авдоса в 17м. І як не зловити кулю в єбало бо ти олень. Ну ладна. Піхота все одно бродить поверху і якось не вмирає серед ночі.
Причапали на місце: тут.
Стоячи, в НПВС, відкривався чудовий вид на підарський заповідник. Залізли в окопчики, продерлись через гілля. Поставили ружжо… іііііііі…. Ніхуя не видно. Лише верхівки дерев вилискували в тєплак. Стоячи було видно добре, а з рівня землі було видно кущі, горб перед носом і тотальне ніхуя.
- Бля, треба було тут роздивитися вдень…
Регочучи як дурні і відбиваючи фейспалми, ми повернулись назад. Почухали макітру, покурили і вирішили піти до піхоти. Ті якраз доробили нормальну вогневу. І їм добре - почергуєм за них. І нам - буде гарне місце для полювання. Розклали пасочки. Дивлюсь в арчера - темно як в сраці. Ніхуя не видно. Взяв ружжо напарника - все видно як на долоні. Хм… почав тикати режими, хуїми, РОІ… ніфіга. Поки напарник вичікував свою жертву я таки знайшов в чому була проблема. Підкрутив яскравість нічного режиму - та дааааа. Все чудово видно.
Глянув на годинник: перша. Якраз є час пробігтись позиціями. Кинувши напарника на поталу піхоті - зробив рейд. Потикав пальцями, тут переробить, тут хуйня, тут заєбісь, красавчики. Повернувся. Напарник вже з ружжом в зубах сидить на виході.
- Вже третя, пора додому чухать. Поки ще темно.
- Бляяяя. Так і не посидів. Убив хоть когось?
- Та де там. Нема ніхуя. Знов піхота…
- … пиздить.- закінчив за нього я.
Почапчалапали на точку евака. Викликали машину. Сидим і травим пиздуна. Згадали старі добрі (насправді ніхуя не добрі) часи зимової двіжухи з вагнерами. Коли можна було рамситись на стрілкачі. А зараз… зараз все пересрали дронами. Бігаєш - рамсишся, а тут тільки БЖЖЖЖЖЖ і смерть. Крайні кацапські штурмовіки не добігли до нас метрів 300. Всіх розчовпли пташками. Воно то і заєбісь, але рускі ФПВшки теж знатно косять наші ряди.
Згадали побратима, який втік з полону, відбивав на позиціях кілька штурмів ворожих, і загинув від дурної ляпки 120го міномета.
Ну, нічого, зараз на баггі покатаємся з вітерцем.
Радєйка булькнула:
- Я Поштомат, я Поштомат. В мене поломка. Не доїхав 200 метрів.
Бля. Почапали йому назустріч. Топографічнакретинізм неточність Поштомата перетворила 200 метрів на добрих півтора км. Над головою постійно дзижчали дрони, але ми їм були нецікаві. Свої.
Зустріли нашого воділу і його пепелац.
-Моя теж постійно ламається. Хуй коли доїде куди треба.- сказав сержант.
Заштовхали машину в посадку, водій закидав її гілками, і стали чекати доки вистигне бензонасос. Бо думали що проблема в ньому.
Комарі миттєво зачуяли свіжу кров і кинулись на перекус. Посадочка була безлюдна, і жерти тут особливо було нічого. Через двадцять хвилин пора було рушати. Я встав і пішов до вітру. Посеред процесу - над посадкою заверещала ФПВшка. І було як в анекдоті про Шаріка… розумію що це свій дрон, але срати не перестаю. Застібнувся, ми залізли в баггі і машинка завелась. Полетіли додому.
Не доїхавши з кілометр - баггі вмерла остаточно. Стали як далбайоби - посеред поля. Робити нічого - поштовхали її далі. В посадці прикидали її гіллям.
Залізли в бліндажик. Ну все, вдома.
Почули гул ФПВшки, підар-дрон пошукав нашу баггі деякий час, потім просто покружляв, і образившись - втратив керування і уєбався в дорогу. Кілька лінивих ляпух з арти теж не влучили в нашу пекельну машину.
- Доведеться тепер це уєбанство чинить.- сумно резюмував водій.
- Бляяяя. Так і не посидів. Убив хоть когось?
- Та де там. Нема ніхуя. Знов піхота…
- … пиздить.- закінчив за нього я.
Почапчалапали на точку евака. Викликали машину. Сидим і травим пиздуна. Згадали старі добрі (насправді ніхуя не добрі) часи зимової двіжухи з вагнерами. Коли можна було рамситись на стрілкачі. А зараз… зараз все пересрали дронами. Бігаєш - рамсишся, а тут тільки БЖЖЖЖЖЖ і смерть. Крайні кацапські штурмовіки не добігли до нас метрів 300. Всіх розчовпли пташками. Воно то і заєбісь, але рускі ФПВшки теж знатно косять наші ряди.
Згадали побратима, який втік з полону, відбивав на позиціях кілька штурмів ворожих, і загинув від дурної ляпки 120го міномета.
Ну, нічого, зараз на баггі покатаємся з вітерцем.
Радєйка булькнула:
- Я Поштомат, я Поштомат. В мене поломка. Не доїхав 200 метрів.
Бля. Почапали йому назустріч. Топографічна
Зустріли нашого воділу і його пепелац.
-Моя теж постійно ламається. Хуй коли доїде куди треба.- сказав сержант.
Заштовхали машину в посадку, водій закидав її гілками, і стали чекати доки вистигне бензонасос. Бо думали що проблема в ньому.
Комарі миттєво зачуяли свіжу кров і кинулись на перекус. Посадочка була безлюдна, і жерти тут особливо було нічого. Через двадцять хвилин пора було рушати. Я встав і пішов до вітру. Посеред процесу - над посадкою заверещала ФПВшка. І було як в анекдоті про Шаріка… розумію що це свій дрон, але срати не перестаю. Застібнувся, ми залізли в баггі і машинка завелась. Полетіли додому.
Не доїхавши з кілометр - баггі вмерла остаточно. Стали як далбайоби - посеред поля. Робити нічого - поштовхали її далі. В посадці прикидали її гіллям.
Залізли в бліндажик. Ну все, вдома.
Почули гул ФПВшки, підар-дрон пошукав нашу баггі деякий час, потім просто покружляв, і образившись - втратив керування і уєбався в дорогу. Кілька лінивих ляпух з арти теж не влучили в нашу пекельну машину.
- Доведеться тепер це уєбанство чинить.- сумно резюмував водій.
На ремонт уїбанства баггі, купівлю екофлошки (яка теж здохла).
Буду дуже вдячний якщо підкинете грошей. Дякую.
🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/6ErrsvPqRd
💳Номер картки банки
5375 4112 1633 4883
Приват
5363 5420 1727 5679
Буду дуже вдячний якщо підкинете грошей. Дякую.
🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/6ErrsvPqRd
💳Номер картки банки
5375 4112 1633 4883
Приват
5363 5420 1727 5679
send.monobank.ua
Безпечний переказ коштів
Надсилайте безкоштовно та безпечно кошти
Below
Досить прикольний рогалик (якщо грати на легкому режимі explorer). Де ви припливаєте на невідомий острів наче метелик, що летить до світла. І спускаєтеся все нижче й нижче. А там вас чекають монстри, холод і всілякі тентаклі. Гарна графіка, приємна боївка і оте от саме дослідження, яке я так люблю в іграх.
А ще нуль підказок. Але +/- все зрозуміло, якщо пробувати, пробувати і періодично помирати. Ну або принаймні - крафтити якусь прутню і забувати що потрібно щоб зкрафтити хілку.
На деці грається файно, крім того шо курва мать, яке воно все дрібне на екрані. А музику можна й послухати. Вона кльово заходить і без гри.
Інколи гра змушує тебе погріндити, але загалом - на ізі, вона досить ненапряжна. На звичайній складності це біль, пекло і страждання.
https://youtu.be/8wwCIjk8JU8?si=DUUstfe5pEBpFsuS
Досить прикольний рогалик (якщо грати на легкому режимі explorer). Де ви припливаєте на невідомий острів наче метелик, що летить до світла. І спускаєтеся все нижче й нижче. А там вас чекають монстри, холод і всілякі тентаклі. Гарна графіка, приємна боївка і оте от саме дослідження, яке я так люблю в іграх.
А ще нуль підказок. Але +/- все зрозуміло, якщо пробувати, пробувати і періодично помирати. Ну або принаймні - крафтити якусь прутню і забувати що потрібно щоб зкрафтити хілку.
На деці грається файно, крім того шо курва мать, яке воно все дрібне на екрані. А музику можна й послухати. Вона кльово заходить і без гри.
Інколи гра змушує тебе погріндити, але загалом - на ізі, вона досить ненапряжна. На звичайній складності це біль, пекло і страждання.
https://youtu.be/8wwCIjk8JU8?si=DUUstfe5pEBpFsuS
YouTube
Moth to a Flame
Provided to YouTube by TuneCore
Moth to a Flame · Jim Guthrie
Below (Original Soundtrack)
℗ 2018 Dark Flute
Released on: 2018-12-10
Auto-generated by YouTube.
Moth to a Flame · Jim Guthrie
Below (Original Soundtrack)
℗ 2018 Dark Flute
Released on: 2018-12-10
Auto-generated by YouTube.
Ну і 20 хвилин нігерійської пісні для підняття моралі!!!
https://youtu.be/_wOBnh8mtvE?si=HOKdDO5AGWKdFjkt
https://youtu.be/_wOBnh8mtvE?si=HOKdDO5AGWKdFjkt
YouTube
19 19 Morale Song For Nigerian Navy
І трохи класики.
https://youtu.be/t9Z7LR5uBS0?si=xfkF_IitAZFvkTx5
https://youtu.be/t9Z7LR5uBS0?si=xfkF_IitAZFvkTx5
YouTube
Воплі Відоплясова - Світ
Текст песни Свiт:
0:26 Коли упаде тінь на порозі змін, ото буде файно,
Тоді настане день, той великий день, світло
надзвичайне.
Тай завіє дим, залунає дзвін, оніміє тіло.
Тоді кому літать, а кому чекать, кому у підпілля.
0:52 Ясені-сини сині восени стануть…
0:26 Коли упаде тінь на порозі змін, ото буде файно,
Тоді настане день, той великий день, світло
надзвичайне.
Тай завіє дим, залунає дзвін, оніміє тіло.
Тоді кому літать, а кому чекать, кому у підпілля.
0:52 Ясені-сини сині восени стануть…
Я знаю все про твої пригоди, про все що ти вмієш і все що ти знаєш.
------
Я згоден і далі не засинати, щоби тобі спокійно спалось
https://youtu.be/uTpR2hH_j-4?si=g6pNy4Menw_Dn0ok
------
Я згоден і далі не засинати, щоби тобі спокійно спалось
https://youtu.be/uTpR2hH_j-4?si=g6pNy4Menw_Dn0ok
YouTube
Лінія Маннергейма та Саша Кольцова - "Колискова"
На пісню «Колискова», яка стала мелодією благодійного додатку "Wake Аpp in Peace", волонтери зняли кліп, який розповідає історії жінок, які чекають повернення чоловіків з війни.
Слова до пісні написав Сергій Жадан, а виконали музиканти гурту Лінія Маннергейма…
Слова до пісні написав Сергій Жадан, а виконали музиканти гурту Лінія Маннергейма…
Ііііі, час відкрити портал в срачеленд.
Потрібно купити зарядну станцію.
Ecoflow, Jackery чи Bluetti. Бо я в тому блядстві не шарю. В свій час юзав всі 3 і якоїсь принципової різниці не помітив.
Брать блюетті (саме дешеве при однакових характеристиках) і не їбать голову? Чи взять середнячок Jackery? Ну чи екофлоу, бо всі ж називають такі станції Екофлошками. Бандерапавер дешевше, але час заряду це ганьба.
Потрібно купити зарядну станцію.
Ecoflow, Jackery чи Bluetti. Бо я в тому блядстві не шарю. В свій час юзав всі 3 і якоїсь принципової різниці не помітив.
Брать блюетті (саме дешеве при однакових характеристиках) і не їбать голову? Чи взять середнячок Jackery? Ну чи екофлоу, бо всі ж називають такі станції Екофлошками. Бандерапавер дешевше, але час заряду це ганьба.
Як в таких випадкаж кажуть: ня!
Якщо ви розумієте про що я.
https://youtu.be/MLeIyy2ipps?si=5jh_eCN9cl6RQHpnї
Якщо ви розумієте про що я.
https://youtu.be/MLeIyy2ipps?si=5jh_eCN9cl6RQHpnї
YouTube
Shinedown - 45 (Official Video) [HD]
The official video remastered in HD for Shinedown's "45" from the album, 'Leave A Whisper' - available now on Atlantic Records. Download it now at http://apple.co/1AYKs5n
Order or save your copy of Shinedown’s new album ‘Planet Zero’ out now: https://sh…
Order or save your copy of Shinedown’s new album ‘Planet Zero’ out now: https://sh…
Перших разів з 10 мені чулося:
You gonna put it in your sister.
І я такий: шооооооо бляяять???
https://youtu.be/jlFF7e75Zig?si=Recez4klHMfNoBRF
You gonna put it in your sister.
І я такий: шооооооо бляяять???
https://youtu.be/jlFF7e75Zig?si=Recez4klHMfNoBRF
YouTube
Likewise
Provided to YouTube by The Orchard Enterprises
Likewise · RAT BOY · IBDY · Rat Boy
Cyberpunk 2077: Radio, Vol. 3 (Original Soundtrack)
℗ 2020 Lakeshore Records
Released on: 2020-12-25
Producer: Rat Boy
Mastering Second Engineer: Will Borza
Mastering…
Likewise · RAT BOY · IBDY · Rat Boy
Cyberpunk 2077: Radio, Vol. 3 (Original Soundtrack)
℗ 2020 Lakeshore Records
Released on: 2020-12-25
Producer: Rat Boy
Mastering Second Engineer: Will Borza
Mastering…
А це канал мого побратима Горського. Я на цій війні вже ким тільки не був: пілотом, штабним щуром, піхотинцем, взводніком, ротним, воділой. Картинка і обов'язки змінюються, допомагає не знудитись. А Юра методично геноцидить русню мавіками. І нє, йому не набридає.
Forwarded from ГОРСЬКИЙ ✙ група ГОРА
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Розйоб ворожої групи і її подальший відступ з втратами. Все порішав лиш екіпаж з Мавіками і скидами.
Саме цього разу тактика росіян була наступна. Вони відправили перших трьох для розвідки боєм, щоб не положити відразу всю групу і не накопичуватись в одному місці. Якби перші три заскочили с наші окопи - до них відразу би на підмогу підбігло ще десяток. Але перші три росіянина вступили в стрілецький бій з нашою піхотою, і одного з них наші задвохсотили. До них на підмогу відправили десяток інших, що був на відтяжкі, і вже їх вдалось виявити дроном і уразити скидами ще на підході.
В результаті штурм відбито, в нашої піхоти втрат немає, ворог втратив декілька двохсотими, і багато 300, яких весь день намагався евакуювати, через що кількість трьохсотих лиш додавалась)
Саме цього разу тактика росіян була наступна. Вони відправили перших трьох для розвідки боєм, щоб не положити відразу всю групу і не накопичуватись в одному місці. Якби перші три заскочили с наші окопи - до них відразу би на підмогу підбігло ще десяток. Але перші три росіянина вступили в стрілецький бій з нашою піхотою, і одного з них наші задвохсотили. До них на підмогу відправили десяток інших, що був на відтяжкі, і вже їх вдалось виявити дроном і уразити скидами ще на підході.
В результаті штурм відбито, в нашої піхоти втрат немає, ворог втратив декілька двохсотими, і багато 300, яких весь день намагався евакуювати, через що кількість трьохсотих лиш додавалась)