Кем надо быть, чтобы бить по больницам, тем более детским? Надо быть российской армией. Которая сегодня в очередной раз объяснила всему миру, что такое настоящий терроризм, и оправдала нашу к ней ненависть. Израильская армия, к слову, на днях буквально совершила подобное в Газе. Нет, это не другое, как некоторые сейчас захотят возразить — как раз то же самое. Вы главное помните об этом, когда оправдываете их действия, параллельно осуждая ВС РФ. Тут или трусы, или крестик.

Терроризм не имеет национальности — да, это так. Но только не в случае, когда он совершается официальным силовым органом какой-то конкретной страны с санкционирования её руководства и с одобрения подавляющей части её населения. Жутко, что многим людям в мире это до сих пор непонятно и они верят в сказку «борьбы со злом» такими методами. Еще более жутко, что из этих стран никто не делает изгоев, максимум помахав пальчиком перед их звериными оскалами.

С ними продолжают считаться, их продолжают звать на различные международные платформы и так далее. Да, да, риал политик, всё это понятно. Но если ситуация в мире уже дошла до таковой, не значит ли это, что с этим риал политик что-то конкретно не так? Что он сломан, не работает, базовые механизмы отказали. Не пора ли пересмотреть правила игры? И может для начала наконец-то перестать считать жизни людей расходным материалом? Слишком многого прошу от отмороженных анти-эмпатов, понимаю.

Но.

На этой планете вообще остался хоть кто-то взрослый у руля? Кто-то еще, кроме кучки жалких полуживых стариканов, которые меряются друг с другом своими давно утраченными мачизмами?..

Вопросы риторические, ясное дело, увы.

Погибшим сегодня по всей стране от рук нелюдей светлая память, мои соболезнования их семьям, всем пострадавшим, их родным и близким💔

🧠Коли вщухають емоції, трохи сходить пекельний біль, вгамовується полумʼя ненависті й повертається крижана лють — настає час для помсти, бо вона допомагає пережити трагедію втрати та хоч трохи відновити втрачену віру у справедливість. Кожен з нас мститься по-своєму, варіантів дуже багато, якоїсь однієї стандартної схеми нема — і це нормально.

Багатьом допомагає закидати донатів на посильні для кожного суми скрізь, де тільки можна: постраждалим, в лікарні, знайомим фондам, волонтерам, ну й звісно на ЗСУ. Хтось сам зі зброєю в руках надсилає «отвєточки» пдрсм, в яких за сьогоднішнє ще буде палати земля під ногами й це факт. Хтось підсилює свою волотерську діяльність, відкладає вихідні, тощо.

Це і є єдність — як не крути. І саме в ній наша сила. Хоч як зараз не було б важко всім (і, звісно, комусь завжди важче, комусь легше чи то фізично, чи то морально, менше з тим) — як би не було непросто, триматися треба. І ще дуже важливо памʼятати, що як би ми не сралися між собою, нікому ця країна крім нас не потрібна. Взагалі її існування — це те, що потрібно виключно нам.

Ніякі ані союзники, ані партнери ніколи не будуть зацікавлені в сильній Україні настільки, наскільки можуть бути зацікавлені в цьому самі українці. А сильна Україна можлива тільки за умови сильної української армії, міцної економіки та суспільному договору, побудованому на принципах захисту прав та свобод, розвитку та гідного майбутнього для її дітей.

І якщо хтось до сих пір думає, що «бандера прийде порядок наведе» або «ось прилетить чарівник на вертольоті і безкоштовно покаже кіно» — то в мене для вас невтішні новини: ні, ніхто не прийде, не наведе, не прилетить і нічого безкоштовного не було, не є і не буде. А єдиний існуючий чарівник — це ми самі, українці. І іншого годі шукати. Все самі, все самі. Як тільки це зрозуміємо — все одразу зміниться.

Треба ставати дорослими.

Треба ставати сильними.

Треба ставати субʼєктними.

Припинити переписувати свою власну історію та підлаштовуватися під швидкоплинні «тренди», замінюючи вічне на миттєве. Відстоювати свої власні погляди та не дозволяти робити з себе кріпака. Викорчувати комплекс меншовартості і вичавити з себе раба минулого — просто перестати молитися на вічний образ жертви. Змінити його докорінно.

Не обертатися ані на захід, ані на схід в пошуках вірної на сьогодні позиції з того чи іншого питання, а стати самобутніми та самодостатніми. Зрозуміти, що ніде нема правди, в кожного вона своя і цілі в кожного різняться, бо для кожного на першому місці — він сам. Інакше не будуть ані поважати, ані допомагати, ані рахуватися. І все це, до речі, стосується не тільки країн, а й людей.

З приводу свого дня народження прокинулася в якійсь міні оранжереї🥰

Ну что, один из самых слабых чемпионатов Европы закончился справедливой победой Испании — командой, которая реально играла лучше всех. Но так-то говённый ЧЕ вышел. Остались специально глянуть финал в Ницце, народ мягко говоря разочарован (ну кроме испанских туристов, ясное дело). Еще и Мбаппе ушел в Реал. Ну штош🙃