Бабель
71.4K subscribers
28.8K photos
6.9K videos
35.5K links
Привіт, це babel.ua — голос здорового глузду. Тут тільки круті історії та важливі новини. Без хайпу і маніпуляцій.

¶ feedback — @ask_babel
¶ ads — @v_sevastianov
x.com/BabelUkr
instagram.com/babel.ua
youtube.com/babelua
Download Telegram
📚📖 США мають визнати, що підштовхувати Україну до переговорів означає дати їй програти. Огляд матеріалів іноземних медіа 15 жовтня

🖌 Теза про завершення війни шляхом переговорів і компромісів із Росією стає панівною у США ― як серед демократів, так і серед республіканців. Однак, пропагуючи її, американці мають визнати, що вони насправді дозволяють Україні програти, пише у The Washington Post редактор-консультант цього видання і старший співробітник дослідницького центру Brookings Institution Роберт Каган. Очевидно, переговори завершаться тим, що Україна тимчасово втратить контроль над частиною своїх територій. Про це, наприклад, відкрито каже президент Чехії Петр Павел. За іронією, Чехія добре знайома з тим, що може відбутися потім. Коли в 1938-му Третій рейх анексував у Чехословаччини Судети, частина союзних Празі політиків стверджували, що «серце країни лишилось вільним», маючи на увазі, що столицю і більшість території чехам вдалось зберегти. Це змінилось уже менш ніж за рік, коли гітлерівські війська окупували решту країни.

Пам’ятаючи про це, Захід і Київ прагнуть убезпечитись від такого сценарію. І мирний договір з Росією в очах як Вашингтона, так і Києва наразі передбачає насичення країни сучасною зброєю, зокрема виробленою місцевим ВПК, збереження чисельності армії та зближення України з НАТО, з формальним вступом в Альянс або без нього. У заявах політики говорять про сотні мільярдів доларів військової та фінансової підтримки Києва. Потенційна спроможність України захиститись і звільнити свої території, на думку опонентів Росії, гарантуватиме, що чехословацький сценарій не повториться. І що Росія не загарбає решту України за першої ж можливості.

У заявах про переговори зараз не чутно голосу Путіна ― і можна зрозуміти чому, пише Каган. Якщо війна завершиться на таких умовах, фактично це означатиме програш Росії. Після кількох років шалених військових витрат і втрати щонайменше 600 тисяч людей загиблими й пораненими Кремль опиниться з доволі невеликими новими територіями та ворожим, вмілим і добре озброєним монстром на своїх західних кордонах. Фінляндія і Швеція вже теж стали частиною НАТО, тому і на північно-західному кордоні Росії доведеться розмістити більше військ. Тобто військові витрати Путіна навіть у відносно мирний час збільшаться. До того ж навряд він тоді зможе настільки ж затискати гайки у російському суспільстві, як зараз, прикриваючись «екзистенційною війною із Заходом». Війна завершиться ― невдоволення зросте. А Путін, який мріє бути сучасним Петром І, виявиться Миколою ІІ ― царем, за якого Росія виснажила армію та економіку та який зрештою загинув від рук комуністів. Очевидно, що Путін не погодиться на такі умови миру, пише аналітик. Тим паче, зараз йому здається, що Захід і Україна видихаються швидше за Росію. Кремль досі має людей, зброю і гроші. І навряд навіть за рік можна буде говорити про його поразку.

На умови, на які сподівається Захід, Путін піде лише у двох випадках: якщо розумітиме, що Вашингтон і Брюссель не будуть виконувати взяті перед Україною зобовʼязання, або якщо виникне ризик нищівної військової поразки й втрати ним влади в Росії. Поки ж другим варіантом не пахне, варто розуміти: схиляти Україну до перемовин з Путіним означає погоджуватись на її поразку. А доля країни зараз, як і раніше, на жаль, вирішується на полі бою, підсумовує Каган.

🎨 Це лише частина огляду. Про ще пʼять матеріалів, що стосуються російсько-української війни, читайте на нашому Patreon.

#інозмі
@babel
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
📚📖 Військові КНДР і раніше не втрачали можливості потренуватись на чужій війні. Огляд матеріалів іноземних медіа 16 жовтня

🖌 Десятки іноземних видань пишуть про план перемоги України, який сьогодні у Верховній Раді представив Володимир Зеленський. Тепер стала відома частина пропозицій, як Україна зможе віддячити своїм союзникам ― дати дозвіл на спільну розробку українських корисних копалин (а це, зокрема, й усе цінніші рідкоземельні метали) та замінити частину американського контингенту НАТО в Європі на свій завдяки численній та добре підготовленій українській армії. Також є кілька пропозицій як допомоги Україні, так і бонусів партнерам у непублічному додатку до плану, пише Reuters. В українському парламенті зустріли план із частими оплесками, хоч США та європейські партнери поки що не узгодили його втілення і навіть не заявили про його підтримку. Поточна ситуація України складна: росіяни зі значною перевагою у зброї та людській силі тиснуть на фронті, ЗСУ відчуває брак людей і снарядів, вибори президента у США несуть невизначеність, а в Росії зʼявився додатковий людський ресурс у вигляді солдатів з Північної Кореї. Однак і це може змінитись, як не раз змінювалось раніше. «Попередні наміри та прохання України колись уже називали нереалістичними ― наприклад, надати літаки F-16 чи ракети Storm Shadow. Тепер це стало реальністю», ― сказав інформагенції народний депутат Роман Лозинський.

🖌 Північна Корея ніколи не втрачала можливості надати своїх солдатів для тренування в якійсь із воєн союзників, пише The New York Times. Видання поспілкувалося з південнокорейськими дослідниками КНДР, які згадали, що за останні десятиліття солдати режиму Чучхе воювали за Північний Вʼєтнам у Вʼєтнамській війні, за Єгипет у Війні судного дня 1973 року з Ізраїлем і навіть у Сирії в 2016 році на боці Башара Асада. Це нерідко відбувається добровільно з ініціативи уряду КНДР. Кім Чен Іру, а тепер Кім Чен Ину це потрібно для того, щоб тримати війська у стані боєготовності, дізнаватись нові підходи у веденні війни та випробовувати в дії свою зброю. Північна Корея живе у стані постійного конфлікту з Південною Кореєю й озвучує у своїй офіційній риториці намір рано чи пізно захопити бунтівний Південь і «воззʼєднатися» з ним. При цьому значного бойового досвіду у північнокорейської армії не було з 1950-х. Тому участь контингенту КНДР у російсько-українській війні на боці Москви логічно пояснюється: у військовому плані Пхеньян від цього лише виграє. А до санкцій у Північній Кореї вже давно звикли, підсумовує видання.

🎨 Це лише частина огляду. Про ще один матеріал, що стосуються російсько-української війни, читайте на нашому Patreon.

#інозмі
@babel
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
📚📖 Трамп починає звинувачувати у війні Зеленського. Огляд матеріалів іноземних медіа 17 жовтня

Десятки видань цитують слова Володимира Зеленського про те, що Україна має бути «або ядерною державою, або в НАТО» ― утім, наразі це лише новинні повідомлення.

🖌 Про те, як Трамп у своїй риториці вже прямо звинувачує у війні Україну і Зеленського зокрема, пише The Washington Post. У черговій публічній розмові ― для популярного серед американців правих поглядів подкасту ― він заявив, що «Зеленський передусім не повинен був починати цю війну». Трамп стверджує, що йому шкода Україну й український народ, та допомогу з боку США він вважає завищеною, а вину за конфлікт покладає саме на українське керівництво. Ведучий подкасту не уточнив, чому Трамп так вважає. Той повторив, що сприймає Зеленського як «найвидатнішого продавця в історії».

Також кандидат у президенти США знов позитивно відгукнувся про Путіна. «Росія ніколи не мала президента, якого так поважає», ― стверджує він. І додає, що має з ним «чудові відносини». Паралельно Трамп кинув камінь у город демократів, зокрема Джо Байдена: «Це треба було завершити ще до того, як усе почалось. Якби ми мали президента з навіть половиною мозку, це було б легко залагодити».

Фактично Трамп лише в один період сварив Росію і Путіна ― у середині 2022 року. Тоді він зрозумів, що отримає від цього більше політичних балів, ніж від компліментів Путіну. Зараз, за три тижні до виборів, його розрахунок інакший.

🎨 Це лише частина огляду. Про ще один матеріал, що стосуються російсько-української війни, читайте на нашому Patreon.

#інозмі
@babel
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
📚📖 Західні лідери погоджуються, що український план перемоги слушний. Огляд матеріалів іноземних медіа 18 жовтня

🖌 Під час фінального візиту Джо Байдена до Європи на посаді президента США європейські лідери робили заяви та кроки все більше у ключі українського плану перемоги, презентованого їм тиждень тому, а політикам США трохи раніше. Як ідеться в матеріалі Bloomberg, не всі політики погоджуються з усіма українськими вимогами, однак стають мʼякшими до, наприклад, швидкого прийняття України до НАТО. Також вони заявили про збільшення обсягів військової допомоги для України.

Джо Байден сподівається зберегти значні обсяги військової підтримки США принаймні до кінця своєї каденції в січні 2025 року, пише видання. Також частина політиків НАТО сподіваються, що США наростять підтримку чи дадуть Україні нові можливості після виборів 5 листопада ― незалежно від того, хто на них переможе. Поточна адміністрація в обох випадках матиме менше стримуючих факторів щодо підтримки Києва, пише інформагентство. Утім, досі непохитним лишається головний за обсягами допомоги європейський партнер України ― Німеччина. Олаф Шольц заявив, що виступає проти негайного прийняття України до НАТО і надання їй дозволу бити далекобійною зброєю по російській території. За понад два роки своєї позиції він поки що не змінив.

🖌 При цьому під час короткого візиту Байдена до Європи головним предметом розмов стала не Україна, як планувалось, а вбивство Ізраїлем керівника ХАМАС Яхʼї Сінвара, пише The New York Times. Цю новину обговорювали й на офіційних переговорах, і в кулуарах, як можливість встановити перемирʼя і покращити гуманітарну ситуацію в Газі. Також політики відзначили майстерність ізраїльських військових: за трохи понад рік їм вдалось досягти більшості цілей, відчутно послабивши головні ворожі організації в регіоні. Натомість потреби України, як і тиждень тому через ураган у США, знову залишилися в тіні, пише видання.

🎨 Це лише частина огляду. Про ще один матеріал, що стосуються російсько-української війни, читайте на нашому Patreon.

#інозмі
@babel
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
📚📖 Україна може стати причиною того, чому Трампа не оберуть. Огляд матеріалів іноземних медіа 21 жовтня

🖌 Різниця в рейтингах між Камалою Гарріс та Дональдом Трампом перебуває на межі статистичної похибки, і немає питання в політичних програмах, яке відрізняє цих кандидатів більше, як їхня позиція щодо України. Однозначна, фактично пропутінська позиція Трампа іде врозріз із традиційним ставленням Республіканської партії США до Росії ― відтак чимало політиків та виборців цієї партії відмовляються від кандидата-республіканця й або не голосують взагалі, або підтримують проукраїнську демократку Гарріс. У підсумку, якщо Трамп програє вибори президента, українське питання може стати головною причиною цього, пише видання Rolling Stone.

У великому матеріалі журнал спілкувався і з соціологами, і з виборцями-республіканцями, і з антитрампівськими активістами в партії. Соціологи відзначають, що серед республіканців підтримка України висока й перевищує 50%. Опитані медіа виборці кажуть, що Трамп «нівелює цінності в партії, яка завжди відзначалась тим, що має цінності». А активісти, як виявилось, навіть збирають групи на кшталт Republican Voters Against Trump («Виборці-республіканці проти Трампа»), де в аргументації використовують слова вихідця з України. Нікіта зі штату Джорджія каже, що у 2016-му він голосував за Трампа, а в 2024-му голосуватиме за Гарріс, бо «налаштований дуже проти позиції Трампа щодо України». Також видання пише про групу ветеранів-військових, які традиційно підтримують республіканську партію й обʼєднались задля лобіювання підтримки України.

Демократи зловили цю хвилю ― і розраховують перехопити бодай якісь із голосів республіканців. Так, під час єдиних теледебатів Камали Гарріс із Дональдом Трампом демократка в своїх заявах згадала про 800 тисяч вихідців із Польщі, які проживають у ключовому «хиткому штаті», Пенсильванії. Як і українці, поляки розуміють загрози від Росії. І вони здебільшого не підтримують Путіна та його війну. Тому голосувати за Трампа їм складно.

Відверта відмова Трампа захищати Україну й брехливі твердження, що це Київ винен у розвʼязаній Москвою війні, надмірні навіть «у найчервоніших південних штатах», пише Rolling Stone, апелюючи до традиційного кольору Республіканської партії. Протягом останніх місяців підтримка України у США зростає ― і кількість американців, які готові підтримувати Україну, «скільки це буде потрібно», так само зростає. Тож у політичному сенсі Трамп, імовірно, робить помилку.

Україна теж це розуміє й намагається використати, пише видання. Серед республіканців чимало впливових представників євангелістських церковних течій ― наприклад баптистів. Саме через них Україна змогла вийти на спікера Палати представників Майка Джонсона й переконати його підтримати виділення Києву допомоги у квітні. І з цього розрахунку в Києві цьогоріч відбувся молитовний сніданок ― цінна для євангелістів подія, яка вперше відбулась за участі Володимира Зеленського та привітання колишнього віцепрезидента США Майка Пенса. Українці вибудовують взаємини з Республіканською партією в обхід Трампа. І це може в підсумку виявитись виграшною стратегією, пише видання.

🎨 Це лише частина огляду. Про ще чотири матеріали, що стосуються російсько-української війни, читайте на нашому Patreon.

#інозмі
@babel
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
📚📖 Як «69 нюхальна бригада» NAFO збирає десятки мільйонів доларів на ЗСУ. Огляд матеріалів іноземних медіа 22 жовтня

🖌 Американське видання про технології Wired написало про спільноту North Atlantic Fellas Organization, більш відому як NAFO. Це міжнародна група шитпостерів, тобто авторів здебільшого знущальних мемів із приводу й без, які присвятили свою увагу Росії та її нападу на Україну. Одразу після початку повномасштабного вторгнення сотні симпатиків Києва почали засипати такими мемами соцмережі, особливо твіттер. І збирати гроші ― на бронежилети, автівки чи дрони. Із часом збори стали головною активністю багатьох осередків NAFO, а їхні лідери особисто привозили в Україну придбану допомогу.

Спільно з українським державним фандрейзинговим проєктом United24 NAFO вже зібрали близько мільйона доларів, однак окремі групи активістів збирають у рази більше. Загальний внесок прихильників мемів в оборону України складно виміряти, оскільки група не має ні централізованої структури, ні єдиного лідера ― це багато розосереджених по всьому світу спільнот, які свою фандрейзингову діяльність підлаштовують під окремі підрозділи Сил оборони України, залежно від особистих знайомств.

Особливо ефективною групою, як пише Wired, виявилась «69 нюхальна бригада» NAFO, тобто 69th Sniffing Brigade. Ця група шитпостерів зібрала більш як десять мільйонів доларів і вже завезла в Україну понад 400 автівок і понад тисячу дронів, і навіть врятувала 32 українські домашні тварини. На чолі групи ― естонський підприємець Рагнар Сасс. Він співзасновник компанії з мільярдною оцінкою Pipedrive, допомагав Україні й до повномасштабного вторгнення, а в перші дні нападу Росії в лютому 2022-го скинув особисті $20 тисяч, після донатів друзів ця сума одразу зросла вдесятеро, і стало зрозуміло, що допомогу варто продовжувати й координувати. Уже в березні 2022-го Сасс організував першу колону із призначених для ЗСУ 14 автівок, а влітку приєднався до NAFO. «Просто ми найшвидші та найбільш ефективні, ― пояснює він свій крок. ― Ми можемо зібрати кошти й доставити допомогу протягом кількох днів. Як було з Курщиною: у четвер ввечері ми оголосили збір, а наступного тижня автівка та дрони вже прибули до підрозділів у Курській області. Цю війну переможуть дрони, а система закупівель НАТО досі ніби в камʼяному віці».

До NAFO активно приєднуються й політики, пише видання. До однієї з фандрейзингових місій Сасса недавно долучився британський політик Девід Тейлор. Патч руху має Валерій Залужний. Офіційним членом NAFO є американський конгресмен Адам Кінсінгер. А новий голова співзвучної організації ― НАТО ― Марк Рютте ― нещодавно отримав картину з символом руху, собакою породи шиба-іну.

🎨 Це лише частина огляду. Про ще чотири матеріали, що стосуються російсько-української війни, читайте на нашому Patreon.

#інозмі
@babel
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
📚📖 Україна «цілить в опору російської культури» ― спиртзаводи. Огляд матеріалів іноземних медіа про війну 23 жовтня

🖌 Чимало видань написало про недавні влучання українських дронів по російських спиртзаводах ― зокрема в Тульській і Тамбовській областях. Зазвичай у цих публікацій іронічний стиль. Так, Business Insider назвав матеріал про це «Українські дронові атаки знайшли нову ціль: російський алкоголь», хоча в публікації й зазначається, що це обʼєкти військового значення, оскільки етанол використовують і для виготовлення пального, і в інших повʼязаних із бойовими діями цілях. А видання The New York Sun відкрито глузує, пишучи, що Україна «цілить в опору російської культури». Медіа нагадує, що росіяни ― світові лідери у споживанні горілки. Щомісяця кожен дорослий там випиває в середньому по 1,1 літра горілки, у середині XIX століття горілка приносила російській казні 40% надходжень, а німці у 1941-му, знаючи, наскільки «сто грамів» важливі для пересічного росіянина, навмисно зруйнували найбільший радянський горілчаний завод, московський «Кристал», пише видання.

🖌 The New York Times опублікували матеріал про фестиваль PesDay, який відбувся в Києві ще на початку вересня й зібрав близько 13 тисяч собак та їхніх власників. Видання зазначає, що з початком повномасштабної війни взаємини між українцями й собаками відчутно зміцніли. На фоні обстрілів ракетами й дронами сімʼї разом із собаками ховаються в укриттях чи коридорах, переживаючи стрес разом. Часто беруть собак із притулків, щоб і підбадьорити себе, і допомогти чотирилапим. Волонтери, які опікуються собачими притулками, кажуть, що особливо активно українці брали звідти собак після деокупації півночі України в 2022-му та після підриву росіянами Каховської ГЕС улітку 2023-го.

У грумерів ― тих, хто регулярно приводить до ладу шерсть собак, в останні кілька років відчутно побільшало роботи, пише видання. Ростуть продажі у виробників аксесуарів для собак ― один із виробників стверджує, що ріст перевищує 20% на рік. До повномасштабного вторгнення в Україні було по собаці на кожного третього українця. Зараз цей показник росте, хоча до американського ― собак рівно удвічі менше, ніж людей ― іще не виріс.

Чимало зі співрозмовників NYT на фестивалі сказали, що вирішили взяти собаку, щоб не переживати незгоди воєнного часу наодинці. В такі періоди особливо хочеться тепла, а собаки, які завжди раді господарю, його надають. Хтось заводить псів заради дітей, щоб «вони мали й інші яскраві спогади в цей тривожний час». А для когось, пише видання, це компромісний варіант у час, коли заводити дитину занадто ризиковано. Паралельно зі зростанням кількості домашніх собак Україна зараз ― країна з найнижчою у світі народжуваністю.

Видання завершує матеріал історією Тетяни Андрусь, 37-річної перекладачки. Вона довго відмовлялась заводити собаку, але тепер вирішила зробити це, зокрема для своєї 12-річної доньки. Невдовзі вони обидві виїдуть з України до США, де Тетяна планує працювати для благодійного фонду, організованого для допомоги Україні. В Україні залишається чоловік Тетяни, Володимир. Вона порадила йому завести ще одну собаку. «Це буде твоя дитина, ― сказала чоловікові Тетяна. ― Це буде твоя можливість мати сімʼю».

🎨 Це лише частина огляду. Про ще один матеріал, що стосуються російсько-української війни, читайте на нашому Patreon.

#інозмі
@babel
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
📚📖 Як Росія перетворилась із прохолодного сусіда КНДР на її ключового партнера. Огляд матеріалів іноземних медіа про війну 24 жовтня

🖌 Велику статтю про те, як змінювались взаємини між Пхеньяном і Москвою в останні роки, опублікувало видання The New York Times. Приклад зміни ставлення до країни-вигнанця зі світової економічної й політичної систем показує, як змінились пріоритети й можливості самої Росії, пише медіа.

Коли у 2012-му КНДР проголосила себе ядерною державою, Росія приєдналась до групи країн, які це засудили. На той момент це був уже рідкісний випадок єднання Москви із Заходом. Із аналогічними заявами тоді виступив Пекін, а 2017 року Росія приєдналась до західних санкцій проти північнокорейського режиму. Кремль ніколи не діяв у суворій відповідності з ними, однак усе ж важливий для КНДР російський ринок був практично відрізаний. Москва істотно зменшила кількість північнокорейських робітників, які в такий спосіб здобували собі хліб, а Пхеньяну ― валюту. Російські бізнесмени, які використовували їхню працю, скаржились на таке рішення, оскільки робітники з КНДР були вкрай дисциплінованими ― більше схожими на солдатів, ніж на цивільних.

Пандемія коронавірусу спричинила закриття кордонів і практично повне припинення торгівлі між КНДР та Росією. Дані за 2022 рік свідчать, що товарообіг між країнами становить кілька мільйонів доларів. Утім, пише видання, коли війна перейшла в затяжну фазу й у росіян почали закінчуватись солдати зі снарядами, Пхеньян знадобився знову.

За даними Міноборони Південної Кореї, з серпня 2023-го до сьогодні КНДР відправила до Росії 13 тисяч контейнерів ― здебільшого з артилерійськими снарядами. Також КНДР надсилає ракети, а віднедавна і особовий склад, хоч, пише видання, однозначних підтверджень цьому поки що немає. Північна Корея виявилась однією з кількох країн світу, яка може і хоче надати росіянам те, що їм зараз потрібно. У відповідь режим Кім Чен Ина отримує, як пише видання, продукти харчування, дефіцитні в КНДР товари і військові технології. А також дипломатичні реверанси.

Так, під час візиту до Пхеньяну в червні цього року російський диктатор практично визнав ядерний статус КНДР і право країни на цей вид зброї. Фактично російська авантюра в Україні призвела до того, що питання ядерного стримування й нерозповсюдження зброї, які колись нібито були важливими для Росії, тепер нею нехтуються. Що тільки підвищує небезпеку ескалації у світі.

Втім, у такий цинічний спосіб Путін досягає своїх тактичних цілей, пише видання. Враховуючи рівень втрат на війні, жива сила для російської операції в Україні поступово вичерпується. Оголошувати економічно болючу й політично проблемну мобілізацію Кремль не хоче. І поки що потребу робити це відкладено завдяки дешевим солдатам із Північної Кореї.

🎨 Це лише частина огляду. Про ще один матеріал, що стосуються російсько-української війни, читайте на нашому Patreon.

#інозмі
@babel
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
📚📖 Верхівці КНДР вигідно, щоб російсько-українська війна тривала якнайдовше. Огляд матеріалів іноземних медіа про війну 25 жовтня

🖌 Західні медіа опублікували одразу кілька аналітичних статей про участь у війні північнокорейських солдатів. Так, The Guardian зосереджує увагу на реакції Південної Кореї: зараз матеріали про контингент КНДР, що наближається до лінії фронту, займають перші шпальти місцевих видань. «Використання військових Пхеньяну у війні в Україні свідчить, що це вже не конфлікт, який майже не стосується Південної Кореї», ― пояснює в редакційній статті Korea Times. А видання Korea Herald назвало новий поворот у відносинах Росії та КНДР «союзом на крові». У Сеулі побоюються, що ситуація на кордоні між Північчю та Півднем ускладниться: навчені в боях північнокорейські солдати будуть сміливішими у провокаціях.

Південна Корея теж має важелі впливу на конфлікт: досі країна не постачала Україні зброю напряму, хоч є девʼятим найбільшим виробником зброї у світі зі щорічним експортом у $14 мільярдів, пише The Guardian. Надавати озброєння країнам у стані війни суперечить її Конституції, та недавні кроки КНДР суттєво змінили настрої в Сеулі. Там вже лунають заклики політиків і публічних інтелектуалів надати Україні достатньо зброї, щоб знищити північнокорейських ворогів. Також у Південній Кореї обмірковують можливість відправити в Україну власних військових і представників спецслужб ― щоб підказувати Києву особливості північнокорейської тактики та брати участь у допитах полонених військових КНДР. Таким чином, підсумовує видання, російсько-українська війна перетвориться на проксі-конфлікт Північної та Південної Корей.

«Кім Чен Ин надав Путіну війська не через спільні стратегічні інтереси, а в рамках тимчасового взаємовигідного альянсу, ― каже виданню Юан Грехем з Австралійського інституту стратегічних досліджень. ― Однак це знакова подія принаймні тому, що навіть Білорусь свою живу силу для війні в Україні росіянам не надала».

Наскільки ефективною може бути участь військових КНДР у реальних боях ― велике питання, ідеться у статті. Але для Кім Чен Ина вигода від угоди очевидна. Росіяни можуть допомогти КНДР із розробкою ядерної зброї, і це теж турбує Південну Корею, де почастішали заклики розробити свої ядерні боєголовки. Також владна верхівка КНДР явно отримуватиме грошові бонуси за надання своїх солдатів Росії. І що довше триватиме війна, то більше збагатяться Кім та його найближчі поплічники, підсумовує видання.

🖌 Натомість The Interpreter, видання австралійського аналітичного Lowy Institute, нагадує про економічні амбіції КНДР, які новий лідер країни Кім Чен Ин плекав іще десять років тому. Він назвав новий курс Пхеньяну «бьюнджин», тобто рухом на розвиток економіки для загального достатку і на розвиток ядерної програми. У перші роки це частково вдавалось, і Північна Корея загравала із Заходом, обіцяючи обмежити свої ядерні випробування в обмін на гуманітарну і фінансову підтримку. Потепління відносин привело навіть до особистої зустрічі Кім Чен Ина і Дональда Трампа у 2019 році. Утім, на значні поступки Захід не пішов, а пандемія коронавірусу ізолювала КНДР від решти світу ще більше. Тепер, маючи продовольчу, фінансову й технологічну підтримку від Росії, Кім Чен Ин може говорити про відродження «бьюнджину». Отже, він досягає своїх внутрішньополітичних планів. Виграє від альянсу й Росія: в останні роки про це забули, та свого часу Москва відігравала важливу роль в азійській геополітиці. Тепер через КНДР Кремль отримує більше важелів впливу на ситуацію в регіоні, підсумовує видання.

#інозмі
@babel
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
📚📖 Як лісосмуги стали цінним ресурсом російсько-української війни. Огляд матеріалів іноземних медіа 28 жовтня

🖌 The Washington Post опублікувало атмосферний матеріал про те, «як радянський підхід до фермерства дав українським військовим важливу на полі бою нерухомість», ― тобто про лісосмуги. Висаджені переважно за часів сталінського правління, вони передовсім слугували перепонами для вітру й мали підвищити врожайність українських полів. Тоді цей розрахунок справдився. А тепер лісосмуги дають рятівний прихисток українським військовим. Під вкритими листям кронами дерев ЗСУ ховають гаубиці, стають невразливими для російських FPV-дронів, мають можливість зробити паузу в бою.

У лісосмугах, зрештою, відчувається контакт із природою, кажуть кореспондентам видання українські солдати. Нерідко серед дерев можна побачити фазана чи сову, саме листя заспокоює й «заземлює». «З усієї сталінської епохи це чи не єдиний позитивний спадок», ― каже виданню директорка Інституту біометричних технологій університету «Україна» Валентина Мовчан. У публікації також чимало репортажних моментів з позицій 15 бригади під Селидовим на Донеччині ― її солдати облаштували багато позицій саме в лісосмугах між полями.

🖌 The New York Times пише, що США офіційно підтвердили прибуття північнокорейських військових на Курщину. За оцінками українських співрозмовників видання, вони мають вступити в бої з дня на день.

У регіоні зараз перебувають близько 10 тисяч військових КНДР, кожну тридцятку для кращої координації супроводжує перекладач. Стосовно того, що саме робитимуть корейці, єдиної версії поки що немає. Росіяни можуть поставити їх як піхоту в найскладніших ділянках фронту на Курщині ― і завдяки черговим «мʼясним штурмам» спробувати вибити звідти українських військових. Або ж, навпаки, за допомогою корейців росіяни спробують стабілізувати фронт і відправити своїх військових десь інде. Очевидно одне ― за допомогою людського ресурсу КНДР Москва намагається звільнити Курщину. Путін вимагав відтіснити українські війська вже давно, однак процес явно затягнувся, якщо взагалі демонструє якусь динаміку. За словами опитаних виданням американських експертів, 10-тисячне підсилення істотно ситуацію навряд чи змінить, однак на вузьких ділянках фронту може сприяти повільному російському наступу.

Поки що востаннє в серйозних бойових діях піхота КНДР брала участь у 1950-х, і те, як покажуть себе ці військові на ділі, невідомо. Також великою перепоною може стати мовне питання. Тому є ймовірність, що ефект від корейців на фронті буде більш символічним, пише видання.

🎨 Це лише частина огляду. Про ще три матеріали, що стосується російсько-української війни, читайте на нашому Patreon.

#інозмі
@babel
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM