📚📖 За рік українські виробники дронів масштабувались у десятки разів. Огляд матеріалів іноземних медіа 2 жовтня

🖌 Десятки видань пишуть про відхід ЗСУ з Вугледару. Деякі звертають увагу лише на те, що Україна втратила територію, яку обороняла два з половиною роки повномасштабної війни. Однак є медіа, які дають повнішу картину. Зокрема, Associated Press констатує, що в боях за місто, де до війни жили 14 тисяч людей, росіяни втратили майже тисячу танків, не кажучи про іншу техніку та людей. Роками спроби захопити це невелике поселення на пагорбі обертались для росіян фіаско, саме під Вугледаром російська армія зазнала найбільш нищівних і принизливих поразок. Та в останні місяці ворог змінив тактику. Великі колони бронетехніки замінили мобільні групи, а головне ― росіяни почали активніше обстрілювати околиці Вугледару КАБами. В України зараз немає засобів для ефективної протидії цим бомбам ― і росіяни змогли просунутися з флангів. Українцям довелось відступати не так через прямий натиск ворога, як через загрозу оточення.

Ефективніше протидіяти КАБам українці могли б, якби отримали дозвіл бити далекобійними ракетами по російських авіабазах, складах і командних пунктах. Українська делегація і навіть численні американські конгресмени очікували, що на минулому тижні це станеться ― однак досі дозволу немає. Тому невдовзі варто очікувати, що росіяни за допомоги тієї ж тактики намагатимуться захопити Курахове. Без контролю над цим містом якось всерйоз скористатись захопленням Вугледару ворог не зможе, підсумовує Associated Press.

🖌 Натомість журналістка The Atlantic Енн Епплбом на тлі поширеної нині тези, що Україна змушена відступати, а Росія нібито ще має багато сил, тому все йде до її виграшу, наводить контраргумент, який вона нещодавно побачила в Україні. За умови, що вона не розкриватиме місця та людей, її пустили у приміщення, де виробляють дрони та організовують передові пункти електронної розвідки. У першому випадку це був підземний паркінг звичайного українського житлового будинку ― в одній з його частин чоловіки зварювали те, що здалеку здавалось звичайними човнами. Це були надводні дрони, які за рік фактично знешкодили російський військовий флот у Чорному морі. Коли Епплбом була на цьому виробництві рік тому, воно ще нагадувало гаражний стартап. Зараз це в десятки разів більше підприємство, в Україні воно таке не одне, пише журналістка. Те ж стосується підрозділу з одягнених у цивільне військових, які за рік, працюючи переважно за моніторами, допомогли знешкодити тисячі цілей. «В Україні не можна знищити центр прийняття рішень, оскільки центр приймає далеко не всі рішення», ― каже журналістці один з учасників подібних стартапів. Їхнє існування стало наслідком низової ініціативи.

Росія може здаватись непереможною, якщо не зважати на її перегріту економіку, інфляцію, дефіцит робочої сили та, власне, військових, які погоджуються йти воювати лише за «бонус» при підписанні контракту, що стає дедалі більшим. Ресурс ворога кінечний, а вертикальна інтеграція і сама культура не дає можливості бути настільки ж креативними, як українці. Захід просто має, як мудрий інвестор, докласти зусиль саме в тих точках, де Україна має кількісну та якісну перевагу, і, звісно, стерти «червоні лінії», які існують насамперед у головах західних політиків. Головний мотив це зробити, пише Епплбом, у простій істині: поразка України не зменшить витрати та головний біль Заходу, а кратно їх збільшить.

🎨 Це лише частина огляду. Про ще три матеріали, які стосуються російсько-української війни, читайте на нашому Patreon.

#інозмі
@babel

📚📖 Українські дрони-«дракони» вже нищать російські танки. Огляд матеріалів іноземних медіа 3 жовтня

🖌 Українські FPV-дрони, оснащені горючою термітною сумішшю, з вересня активно випалюють лісосмуги, оголюючи російські позиції. Однак нещодавно зʼявилось свідчення того, як подібний дрон знищує танк окупантів, пише Forbes. Зайнявшись від суміші, невдовзі він вибухає.

У звіті американської армії ще 2000 року йдеться, що горючою сумішшю танк можна знешкодити. Вона розплавить гумові елементи на кузові та гусеницях, від неї можуть зайнятися боєприпаси, що розташовані ззовні ― деколи танки оснащують і так. Усе стає значно гірше, якщо на броні танку їде жива сила. А потрапивши всередину, термітна суміш здатна спричинити детонацію боєкомплекта. Схоже, саме це й сталось на зафіксованому випадку зі знешкодження танка українцями.

Однак масовими такі випадки скоро навряд стануть, вважає оглядач медіа Девід Акс. Річ у тім, що такі дрони поки що не надто точні, вони працюють більше по площах, ніж по конкретних цілях, і знешкоджувати танки в русі не здатні. Для ефективного знищення бронетехніки наразі потрібно, щоб вона стояла нерухомо. Утім, сподівається Акс, невдовзі майстерність українських пілотів FPV-дронів подолає і це обмеження. Зрештою, бійці вже навчилися «залітати» під саморобну додаткову броню на танку, яку росіяни приварюють згори саме для захисту від безпілотників. Постійно покращуючи свій рівень, із часом пілоти «драконів» зможуть знищувати і техніку, що рухається, вважає автор видання.

🎨 Це лише частина огляду. Про ще два матеріали, які стосуються російсько-української війни, читайте на нашому Patreon.

#інозмі
@babel

📚📖 Як попри повномасштабну війну команда Stalker 2 продовжила розробляти гру. Огляд матеріалів іноземних медіа 4 жовтня

🖌 До кінця року має побачити світ сиквел колись дуже успішної компʼютерної гри Stalker, на який фанати чекали аж з 2007 року. Команда розробника кілька разів переносила реліз ― однак зараз роботу майже завершено, на тематичних виставках Stalker 2: heart of Chornobyl вже можуть протестувати гравці. Журналісти BBC поспілкувалися з розробниками гри про те, як вони працювали в умовах повномасштабного нападу Росії. «Я б сказав, що половина нашої студії працює під постійною загрозою бути вбитими», ― каже технічний директор проєкту Євген Кулик.

Він та його колега Марина Григорович згадують, як незадовго до вторгнення на тлі нагнітання тривожних новин компанія винайняла автобуси, які чергували біля офісу на випадок потреби в терміновій евакуації. В останні дні перед 24 лютого 2022 року така потреба виникла. Однак майже половина з колективу в 300 людей вирішили залишитись у Києві, частина з них за кілька днів приєднались до ЗСУ.

Команда облаштувала офіс у Празі та вирішила, попри все, завершити й випустити гру. Майже одразу Chernobyl у назві змінили на Chornobyl. Численна російська спільнота фанатів гри виявилась провоєнною: розробники очікували від них підтримки, натомість отримали агресію і хакерські атаки. «Тому ми вирішили, скажемо так, приєднатись до санкцій», ― каже виданню Кулик. У грі прибрали російські субтитри й озвучку, на території Росії вона не продаватиметься.

Попри повномасштабне вторгнення росіян, в Україні продовжує розвиватись культурна сфера. Країна перемогла на «Євробаченні» у 2022 році, а цього літа знов провела свій найбільший музичний фестиваль Atlas Weekend, пише ВВС. «Ігри ― така ж частина культури, як музика, кіно чи книжки, ― підсумовує Кулик. ― Ми хотіли нагадати, що Україна здатна і надалі створювати класний ігровий продукт».

🎨 Це лише частина огляду. Про ще три матеріали, які стосуються російсько-української війни, читайте на нашому Patreon.

#інозмі
@babel

📚📖 Путін налаштовував Трампа проти України з першої зустрічі. Огляд матеріалів іноземних медіа 7 жовтня

🖌 Великий матеріал про еволюцію поглядів Трампа на Україну опублікувало видання The New York Times. Свої знання щодо України та причин російсько-української війни експрезидент отримував у специфічний спосіб: він просив розповісти про це Володимира Путіна. Вже на першій зустрічі з Путіним у липні 2017 року Трамп, тоді президент США, сказав російському диктатору, що Київ просить у Вашингтону зброю, й спитав його думки ― чи варто відгукуватись на прохання. Путін відповів, що не радить цього робити, оскільки «українці потім попросять іще». Також він довго розводився про те, яка українська влада корумпована, а саме існування України є історичною помилкою, й вона не заслуговує нічого іншого, крім як стати частиною Росії. На іншій зустрічі Путін чимало говорив про те, як Київ утискає права російськомовних українців. Трамп відповідав нейтрально ― ані згодою, ані критикою ― керуючись, зокрема, різкою щодо Росії позицією впливових республіканців. Однак коли природу російсько-українського конфлікту взялась йому розповісти тодішня канцлерка Німеччини Ангела Меркель, Трамп швидко обірвав її, сказавши: «Дякую, все зрозуміло, до побачення».

В оточенні Трампа розуміли, що Путін ним маніпулює ― і небезуспішно, враховуючи те, що у 2018 році президент США сказав, що вірить словам російського президента про невтручання Росії в американські вибори 2016 року. Дані розвідки США свідчили про інше. Тому радники очільника Білого дому працювали над зміною позиції Трампа ― і частково це вдавалось. Коли росіяни занадто активно лізли зі своїми маніпулятивними тезами ― влада США, навпаки, робила кроки назустріч Києву. Зокрема, Україна отримала протитанкові комплекси Javelin саме тому, що Вашингтон хотів показати Росії її місце. І активізація співпраці НАТО й України відбувалась під неофіційним гаслом «Зруйнувати Росію», пише видання. Однак позиція Трампа щодо власне України була просочена проросійськими тезами.

Так, спілкуючись під час своєї каденції з Петром Порошенком, він сказав із посиланням на «одного українського друга», що Україна ― вкрай корумпована, а Крим історично є частиною Росії. Цим «другом», найімовірніше, був американський громадянин родом з України Лев Парнас. Його інтереси були цілком проросійськими, і він брав участь, зокрема, в пошуку компромату на конкурента Трампа Джо Байдена, чий син мав бізнес в Україні.

Крок за кроком Трамп набирався ворожості до України, пише The New York Times. Росіяни переконали його, що київська влада підтримує демократів ― і він досі цієї думки не змінив. У теперішньому передвиборчому шалі він називає Володимира Зеленського «найефективнішим продавцем в історії», який, мовляв, завжди приїжджає до США по гроші й успішно отримує їх. Якщо раніше позиція Трампа щодо України приглушувалась загальним скептичним щодо Росії настроєм Республіканської партії США, то зараз як кандидат у президенти Трамп уже не стримує себе ― й посіяні росіянами міфи вилізли на поверхню, пише NYT.

🎨 Це лише частина огляду. Про ще чотири матеріали, що стосуються російсько-української війни, читайте на нашому Patreon.

#інозмі
@babel

📚📖 Трамп погодився розблокувати допомогу Україні, бо вважав це корисним для своєї кампанії. Огляд матеріалів іноземних медіа 8 жовтня

🖌 Боб Вудвард, американський журналіст, який прославився ще 52 роки тому через Вотергейтський скандал із президентом Річардом Ніксоном, завершив роботу над книжкою War («Війна») про поведінку адміністрації Джо Байдена, а також Дональда Трампа у ході російсько-української війни та конфлікту між Ізраїлем та ХАМАС. Частину фактів, про які в книжці згадується вперше, наводить «рідне» видання Вудворда, The Washington Post. Зокрема, стало відомо, що Емманюель Макрон намагався «втихомирити» Путіна на початку 2022 року, намагаючись відмовити його від повномасштабного вторгнення в Україну, за спонукання віцепрезидентки Камали Гарріс. Незадовго до самого вторгнення та ж Гарріс порадила Володимиру Зеленському замислитись над тим, хто в Україні зможе перейняти владу у випадку, якщо його убʼють чи захоплять росіяни. Інформацію про наміри росіян у Білому домі знали, зокрема, завдяки агенту в самому Кремлі.

Також Вудвард розповідає, що, за даними розвідки США, восени 2022-го росіяни справді всерйоз планували застосувати в Україні тактичну ядерну зброю. У деякі моменти ― вочевидь, коли українці особливо вдало наступали ― імовірність цього сягала 50%, ідеться у книжці з посиланням на американську розвідку. Під використання зброї росіяни готували інформаційні кампанії з нібито підриву Україною «брудної бомби». Так вони намагались у разі необхідності перекласти відповідальність за вибух на Київ.

Дональд Трамп же у книжці постає як давній союзник російського диктатора. Іще у 2020 році, на початку пандемії коронавірусу, Трамп передав Путіну чимало діагностичних тестів. На той момент таких тестів бракувало самим американцям, однак тодішній американський президент вирішив зробити послугу маніакально стурбованому своїм здоровʼям російському диктатору. При цьому Путін порадив візаві тримати це в таємниці, оскільки факт передачі тестів у складний для США момент міг би боляче вдарити по репутації Трампа.

Політик продовжив спілкуватися з Путіним і після відставки з посади президента Сполучених Штатів. Один із колишніх його близьких помічників запевнив Вудварда, що з початку 2021 року Трамп і Путін спілкувались телефоном щонайменше сім разів.

Наприкінці 2023-го й на початку 2024-го Україна зіткнулась із численними проблемами на фронті через затримку американської допомоги. Конгресмени-республіканці через політичне змагання з демократами навіть не виносили на голосування законопроєкт, який дав би Україні $61 мільярд на зброю. Ключовим у цій опозиції був Дональд Трамп. Зрештою, коли українські лобісти переконали впливових республіканців, що дефіцит зброї в ЗСУ обертається жахливими наслідками, помʼякшав і Трамп. Але не через думки, що Україна повинна мати чим захиститись. Він повірив, що зможе потім використати факт надання допомоги у своїй передвиборчій кампанії, пише Вудвард.

Загалом автор називає Трампа ще гіршим політиком, ніж був Річард Ніксон, до імпічменту якого журналіст свого часу доклався. «Трамп був найбільш безрозсудним та імпульсивним президентом в історії США ― і демонструє таку ж поведінку перед черговими виборами», ― підсумовує Вудвард.

🎨 Це лише частина огляду. Про ще два матеріали, що стосуються російсько-української війни, читайте на нашому Patreon.

#інозмі
@babel

📚📖 Хто б не став наступним президентом США, Україні буде складніше. Огляд матеріалів іноземних медіа 9 жовтня

🖌 Матеріал про виклики перед Україною на фоні президентських виборів у США опублікувало видання The Economist. Візит Володимира Зеленського до Вашингтону, який відбувся наприкінці вересня, автори статті назвали невдалим: підтримки плану перемоги Україна не отримала, стосунки з республіканцями кращими не стали ― і хоч зустрічі з Дональдом Трампом і Камалою Гарріс нібито пройшли позитивно, ніяких довгострокових обіцянок кандидати в американські президенти не надали.

Якщо владу контролюватиме Трамп, Україні очевидно доведеться сутужно. Якщо президенткою стане Камала, із сильним представництвом республіканців у Конгресі виділяти наступні пакети американської допомоги в неї може й не вийти. Хоча якщо більшість у Палаті представників отримають демократи ― цих проблем можна буде й уникнути. От тільки залишиться питання щодо аргументації допомоги Україні та остаточних цілей США в цій війні. Досі те, що Вашингтон вважатиме за перемогу України у війні, так і не сформульовано. При цьому «ніхто в Білому домі не вірить, що Україна здатна відвоювати Крим», пише видання. Політики поступово схиляються до того, щоб запропонувати Україні чітку й швидку перспективу членства в НАТО в обмін на фактичне замороження конфлікту. І тут вони поступово знаходять союзника у вигляді українського суспільства: 38% українців готові до зупинки війни на поточних кордонах за умови членства України в ЄС та надання грошей на повоєнну відбудову ― і цей показник зростає до 47%, якщо вільні території країни перейдуть під захист НАТО, пише видання.

#інозмі
@babel

📚📖 Що в Росії роблять північнокорейські військові. Огляд матеріалів іноземних медіа 10 жовтня

🖌 «У непоказному офісі в нічим не особливій будівлі в Києві, без вивіски на дверях, четверо чоловіків середнього віку переглядають жахливі фільми та фотографії в Інтернеті. Часто вони читають російські телеграм-канали, які спеціалізуються на демонструванні полонених українських військових. На знімках, зроблених за останні кілька днів, є обличчя одного чоловіка в крові. У іншого зв’язані руки, але в роті сигарета. Третього, на вигляд пораненого, штовхають у тачці. Ці українські поліцейські ― кібермисливці, які шукають зниклих безвісти українських військових. Останніх десятки тисяч», ― так починається матеріал The Economist про команду, яка розшукує зниклих безвісти українських військових. Під час перебування кореспондента в офісі одного військового вдалось упізнати: спершу за допомоги спеціальної компʼютерної програми поліцейські виявили сім збігів, і серед них уже знайшовся Віталій, зниклий безвісти український боєць. Всього за рік команда поліцейських ідентифікувала близько 600 таких військових.

Утім, загалом станом на вересень кількість зниклих безвісти на війні українців, за даними МВС, перевищувала 48 тисяч. Нерідко це може означати, що людина загинула, однак забрати її тіло досі немає можливості. Частина ж тих, хто вважається загиблим, може насправді перебувати в полоні ― за даними української влади, близько 20% із тих, кого росіяни видають у рамках обміну, не фігурували в жодних списках і вважались мертвими. Буває й навпаки ― коли людина, яку вважають полоненою, помирає.

Росіяни не публікують списків полонених. У кіберполіції вірять, що телеграм-канали з фотографіями полонених ведуть російські спецслужби. Вони так заманюють рідних військових, а тоді видурюють із них гроші. Деякі з каналів взагалі ведуть шахраї.

Соломія Хома, співзасновниця Українського центру безпеки та співпраці, в коментарі виданню каже, що росіяни навмисно приховують від українських цивільних інформацію про те, живі їхні родичі чи мертві. Таким чином ворог намагається підвищити рівень соціальної напруги в Україні. А запит на інформацію величезний: фейсбук-група, присвячена інформації про зниклих безвісти солдатів, налічує пів мільйона осіб, ідеться у статті.

🖌 Видання The Guardian написало розлогу статтю про північнокорейських військових у Росії. Днями речник МЗС Південної Кореї заявив, що офіцери армії Північної Кореї перебувають як у Росії, так і на тимчасово окупованій українській території. Також вони гинуть: зокрема, підтверджено смерть кількох підконтрольних Пхеньяну офіцерів неподалік від Донецька.

Джерело The Guardian в українській владі підтверджує, що в Росії перебувають десятки північнокорейських військових. У них дві цілі. Перша ― навчати російський персонал запускати ракети KN-23, аналог російських «Іскандерів-К». Друга ― відстежувати використання зброї КНДР у бою. Пхеньян дав росіянам десятки тисяч артилерійських боєприпасів. Вони ненадійні, однак дозволили Росії утримувати вогневий паритет на свою користь. Спостерігаючи за тим, як ці снаряди себе показують, КНДР отримує можливість покращувати їхні показники у майбутньому, пише видання.

🎨 Це лише частина огляду. Про ще три матеріали, що стосуються російсько-української війни, читайте на нашому Patreon.

#інозмі
@babel

📚📖 Через перенесений «Рамштайн» Зеленський презентує план перемоги окремим європейським лідерам. Огляд матеріалів іноземних медіа 11 жовтня

🖌 Перенесення зустрічі у форматі «Рамштайн», на якій західну допомогу Україні вперше мали обговорювати на рівні лідерів держав, ― прикра новина для України. Втім, на Банковій знайшли вихід, пише The Washington Post, ― цей робочий тиждень Володимир Зеленський провів у поїздках Західною Європою, щоб обговорити підтримку Києва та план перемоги України окремо з лідерами Британії, Німеччини, Франції та Італії. Це відбувається як частина підготовки другого Саміту миру, на який уже, як очікується, буде запрошено і Росію.

Поки що західні політики стримано відгукувалися щодо плану перемоги, який включає в себе, зокрема, вимоги прийняти Україну в НАТО, надати більше сучасної зброї та дозволити удари далекобійною західною зброєю по російських тилах. Ці вимоги Україна висувала й раніше ― і згоди від ключових союзників не отримувала. Щоправда, тоді вони не називались передумовою швидкого завершення війни. Зараз Зеленський запевняє партнерів, що за виконання цих умов цілком реально завершити війну найпізніше у 2025 році.

Українські політики поступово стають поступливішими, зазначає видання. З вуст Зеленського все рідше звучить теза про те, що перемогою буде вважатися лише вихід на кордони 1991 року. Порідшали тези про визволення Криму військовим шляхом. Ані геополітична, ані фронтова ситуація наразі не дають підстав вважати, що це буде легко втілити в життя. Тому це бажання України наразі не педалюється.

WP завершує матеріал цитатою військового і кінорежисера Олега Сенцова про те, що слово «переговори» тепер звучить частіше за «перемога», а відповідальність за втілення плану перемоги фактично покладено на Джо Байдена, відомого своєю обережністю.

🎨 Це лише частина огляду. Про ще два матеріали, що стосуються російсько-української війни, читайте на нашому Patreon.

#інозмі
@babel

📚📖 Вторгнення росіян викликало цікавість до давньої української музики за кордоном і в Україні. Огляд матеріалів іноземних медіа 14 жовтня

🖌 Про хвилю зацікавленості українською музикою 1960―1970-х років як в Україні, так і за кордоном, пише The New York Times. Приводом для цього став вихід збірки «Навіть ліс співає» (Even The Forest Hums) у США, яка складається з 18 різноманітних українських треків, створених за радянських часів. Добірку композицій робив Євген Гудзь, хедлайнер гурту Gogol Bordello і один з небагатьох давніх активних амбасадорів української музики на Заході.

«Навіть ліс співає» мандрує між звуками й сценаріями, ― йдеться в матеріалі. ― «Крок», супергурт із Києва, змішує сюрреалістичний софт-джаз із мрійливими клавішними, що звиваються в спокусливому ритмі. «Цукор біла смерть» звучить як гурт, що його міг записати Девід Лінч для особливо зловісної версії «Твін Пікс». А композиторка Валентина Гончарова ― чиї оригінальні експериментальні звукові ландшафти отримали чимало схвальних відгуків ― поєднує флейту і дзвони, додаючи нових рис стилю нью-ейдж. Хоч і під радянським контролем, українська душа ніколи не була завмерлою».

Видання згадує розповідь українського музиканта, кінорежисера й власника магазину платівок Віталія Бардецького: щойно почалося повномасштабне вторгнення, іноземні журналісти закидали його проханнями розповісти, що взагалі слухають українці, яка їхня музика, яка українська культура. «Таке враження, що доти ніхто цього не знав», ― каже Бардецький. Сам він за кілька років до повномасштабного вторгнення спродюсував документальну стрічку «Вусатий фанк» ― про розквіт української естради в 1960-ті роки. Чимало музики тих часів українці й самі лише відкривають для себе ― і зараз цей процес став набагато динамічнішим, підсумовує видання.

🎨 Це лише частина огляду. Про ще два матеріали, що стосуються російсько-української війни, читайте на нашому Patreon.

#інозмі
@babel

📚📖 США мають визнати, що підштовхувати Україну до переговорів означає дати їй програти. Огляд матеріалів іноземних медіа 15 жовтня

🖌 Теза про завершення війни шляхом переговорів і компромісів із Росією стає панівною у США ― як серед демократів, так і серед республіканців. Однак, пропагуючи її, американці мають визнати, що вони насправді дозволяють Україні програти, пише у The Washington Post редактор-консультант цього видання і старший співробітник дослідницького центру Brookings Institution Роберт Каган. Очевидно, переговори завершаться тим, що Україна тимчасово втратить контроль над частиною своїх територій. Про це, наприклад, відкрито каже президент Чехії Петр Павел. За іронією, Чехія добре знайома з тим, що може відбутися потім. Коли в 1938-му Третій рейх анексував у Чехословаччини Судети, частина союзних Празі політиків стверджували, що «серце країни лишилось вільним», маючи на увазі, що столицю і більшість території чехам вдалось зберегти. Це змінилось уже менш ніж за рік, коли гітлерівські війська окупували решту країни.

Пам’ятаючи про це, Захід і Київ прагнуть убезпечитись від такого сценарію. І мирний договір з Росією в очах як Вашингтона, так і Києва наразі передбачає насичення країни сучасною зброєю, зокрема виробленою місцевим ВПК, збереження чисельності армії та зближення України з НАТО, з формальним вступом в Альянс або без нього. У заявах політики говорять про сотні мільярдів доларів військової та фінансової підтримки Києва. Потенційна спроможність України захиститись і звільнити свої території, на думку опонентів Росії, гарантуватиме, що чехословацький сценарій не повториться. І що Росія не загарбає решту України за першої ж можливості.

У заявах про переговори зараз не чутно голосу Путіна ― і можна зрозуміти чому, пише Каган. Якщо війна завершиться на таких умовах, фактично це означатиме програш Росії. Після кількох років шалених військових витрат і втрати щонайменше 600 тисяч людей загиблими й пораненими Кремль опиниться з доволі невеликими новими територіями та ворожим, вмілим і добре озброєним монстром на своїх західних кордонах. Фінляндія і Швеція вже теж стали частиною НАТО, тому і на північно-західному кордоні Росії доведеться розмістити більше військ. Тобто військові витрати Путіна навіть у відносно мирний час збільшаться. До того ж навряд він тоді зможе настільки ж затискати гайки у російському суспільстві, як зараз, прикриваючись «екзистенційною війною із Заходом». Війна завершиться ― невдоволення зросте. А Путін, який мріє бути сучасним Петром І, виявиться Миколою ІІ ― царем, за якого Росія виснажила армію та економіку та який зрештою загинув від рук комуністів. Очевидно, що Путін не погодиться на такі умови миру, пише аналітик. Тим паче, зараз йому здається, що Захід і Україна видихаються швидше за Росію. Кремль досі має людей, зброю і гроші. І навряд навіть за рік можна буде говорити про його поразку.

На умови, на які сподівається Захід, Путін піде лише у двох випадках: якщо розумітиме, що Вашингтон і Брюссель не будуть виконувати взяті перед Україною зобовʼязання, або якщо виникне ризик нищівної військової поразки й втрати ним влади в Росії. Поки ж другим варіантом не пахне, варто розуміти: схиляти Україну до перемовин з Путіним означає погоджуватись на її поразку. А доля країни зараз, як і раніше, на жаль, вирішується на полі бою, підсумовує Каган.

🎨 Це лише частина огляду. Про ще пʼять матеріалів, що стосуються російсько-української війни, читайте на нашому Patreon.

#інозмі
@babel