Аюрведа та жіноче здоров'я
(частина 5)
Вікові етапи життя жінки
Дитинство та юність жінки можна розділити на три періоди, які чітко відрізняються один від одного. І вони, і подальше життя жінки відзначені особливими процесами фізіологічного розвитку. При цьому виявляються просто разючі відмінності, які пояснюють, чому в житті жінки з віком відбуваються великі зміни, і які наслідки ці зміни спричиняють.
«Бала» – це час, коли дівчинка ще дитина у повному розумінні цього слова. Її розвиток носить загальний характер і охоплює собою всі дхату (тканини). Це період необмеженого переважання капха-доші (приблизно до 10 років).
Наступний період життя називається «кумарі». Він починається одночасно з настанням пубертатного періоду, тобто з початком формування вторинних статевих ознак, і продовжується приблизно два-три роки. Високий рівень капхи, властивий дитинству, зберігається, але тепер у організмі також зростає і пітта (приблизно з 10 до12 років). Тут важливо пам'ятати, що ці процеси залежить від індивідуального типу конституції.
Коли настає менархе (менструація), починається наступна фаза – так звана «раджохматі». У індустріальних країнах Заходу це, зазвичай, відбувається між 11 і 14 роками, в ескімосів - 23, а Південній Європі - між 10 і 12 роками. Оскільки на півночі в навколишньому середовищі менше пітти, ніж на півдні, то питті потрібно більше часу, щоб накопичитися. Як бачите, за допомогою аюрведичної теорії тридоші можна проінтерпретувати та пояснити ці науково доведені дані. У період «раджохматі» дівчина вже може завагітніти, але знавці аюрведи суворо забороняють це, тому що дхату в неї ще повністю не дозріли для створення нового життя. Як правило, дхату та оджас досягають оптимального стану після 17–18 років. У чоловіків ці процеси тривають набагато довше. Їх дхату та оджас повністю дозрівають лише між 20 та 25 роками. Це означає, що ідеальні передумови для народження дітей виникають, коли жінці 18 років, а чоловікові – 22-23 роки.
Етапи дорослого життя.
Період оптимальної плодючості зазвичай починається з 16 років, а закінчується десь у 40 або трохи пізніше. Він називається «яваті». Дитинство минуло, і «дитячий жирок» теж зникає, тобто капха встановлюється на тому рівні, який обумовлений конституцією. Це єдиний період, коли конституційні характеристики жінки виявляються на повну силу, і цю обставину слід враховувати щодо конституції.
Час нестримно біжить уперед, і після 40 років починається фаза «праудавашта» - вік зрілої жінки, у якої ще тривають менструації, але через подальше зменшення капхи та приросту вати вже виникають і перші симптоми передменопаузи. Пітта, а разом із нею і гормональний статус ще зберігаються. Однак менструації часто стають менш регулярними. Це перехідний період, або клімакс, причому він у сучасному розумінні включає і саму менопаузу, що, однак, невірно з точки зору аюрведи.
З моменту останньої спонтанної менструації, за якою протягом року не було маткової кровотечі, викликаної роботою яєчників, починається менопауза, а за нею, природно, і постменопауза. Тепер пітта убуває, а вата злітає до максимальної позначки. На наступному етапі пітта продовжує знижуватися (вік від 55 років та старше). Обидві ці фази («50+» та «60+») називаються «вріддха». Це поворотні моменти у житті жінки. Вона не тільки втрачає здатність народжувати дітей, а й починає відчувати себе зовсім інакше. В цей час вона, як правило, набагато більше і вільніше насолоджується сексом, ніж у молоді роки, тому що тепер їй більше не потрібно ламати голову над тим, як захищатися від вагітності, та й тіло в неї стає іншим.
#нотатки_лікаря_Аюрведи
(частина 5)
Вікові етапи життя жінки
Дитинство та юність жінки можна розділити на три періоди, які чітко відрізняються один від одного. І вони, і подальше життя жінки відзначені особливими процесами фізіологічного розвитку. При цьому виявляються просто разючі відмінності, які пояснюють, чому в житті жінки з віком відбуваються великі зміни, і які наслідки ці зміни спричиняють.
«Бала» – це час, коли дівчинка ще дитина у повному розумінні цього слова. Її розвиток носить загальний характер і охоплює собою всі дхату (тканини). Це період необмеженого переважання капха-доші (приблизно до 10 років).
Наступний період життя називається «кумарі». Він починається одночасно з настанням пубертатного періоду, тобто з початком формування вторинних статевих ознак, і продовжується приблизно два-три роки. Високий рівень капхи, властивий дитинству, зберігається, але тепер у організмі також зростає і пітта (приблизно з 10 до12 років). Тут важливо пам'ятати, що ці процеси залежить від індивідуального типу конституції.
Коли настає менархе (менструація), починається наступна фаза – так звана «раджохматі». У індустріальних країнах Заходу це, зазвичай, відбувається між 11 і 14 роками, в ескімосів - 23, а Південній Європі - між 10 і 12 роками. Оскільки на півночі в навколишньому середовищі менше пітти, ніж на півдні, то питті потрібно більше часу, щоб накопичитися. Як бачите, за допомогою аюрведичної теорії тридоші можна проінтерпретувати та пояснити ці науково доведені дані. У період «раджохматі» дівчина вже може завагітніти, але знавці аюрведи суворо забороняють це, тому що дхату в неї ще повністю не дозріли для створення нового життя. Як правило, дхату та оджас досягають оптимального стану після 17–18 років. У чоловіків ці процеси тривають набагато довше. Їх дхату та оджас повністю дозрівають лише між 20 та 25 роками. Це означає, що ідеальні передумови для народження дітей виникають, коли жінці 18 років, а чоловікові – 22-23 роки.
Етапи дорослого життя.
Період оптимальної плодючості зазвичай починається з 16 років, а закінчується десь у 40 або трохи пізніше. Він називається «яваті». Дитинство минуло, і «дитячий жирок» теж зникає, тобто капха встановлюється на тому рівні, який обумовлений конституцією. Це єдиний період, коли конституційні характеристики жінки виявляються на повну силу, і цю обставину слід враховувати щодо конституції.
Час нестримно біжить уперед, і після 40 років починається фаза «праудавашта» - вік зрілої жінки, у якої ще тривають менструації, але через подальше зменшення капхи та приросту вати вже виникають і перші симптоми передменопаузи. Пітта, а разом із нею і гормональний статус ще зберігаються. Однак менструації часто стають менш регулярними. Це перехідний період, або клімакс, причому він у сучасному розумінні включає і саму менопаузу, що, однак, невірно з точки зору аюрведи.
З моменту останньої спонтанної менструації, за якою протягом року не було маткової кровотечі, викликаної роботою яєчників, починається менопауза, а за нею, природно, і постменопауза. Тепер пітта убуває, а вата злітає до максимальної позначки. На наступному етапі пітта продовжує знижуватися (вік від 55 років та старше). Обидві ці фази («50+» та «60+») називаються «вріддха». Це поворотні моменти у житті жінки. Вона не тільки втрачає здатність народжувати дітей, а й починає відчувати себе зовсім інакше. В цей час вона, як правило, набагато більше і вільніше насолоджується сексом, ніж у молоді роки, тому що тепер їй більше не потрібно ламати голову над тим, як захищатися від вагітності, та й тіло в неї стає іншим.
#нотатки_лікаря_Аюрведи
...продовження...
Якщо у жінки в пракріті сильно виражена капха, це може дещо «амортизувати» ефект, який справляє посилення вати. Отже, навіть коли частка вати в організмі починає зростати, внаслідок чого шкіра може стати дещо сухішою, жінка капха - типу зовні все одно старітиме повільніше. У них пізніше виникає загроза остеопорозу, адже кістки у неї щільніші, ніж у жінок типу вата. А жінки, у яких у конституції велика частка вати, повинні терміново вживати заходів щодо умиротворення та пом'якшення цієї доші. Наприклад, харчуватися теплою калорійною їжею, вживати їжу в певний час і регулярно робити масляний масаж всього тіла. У жінок з конституцією пітта можна спостерігати наступне: ті, у кого в конституції як вторинний фактор є вата, в основному худнуть і стають дуже активними, а ті, у кого вторинний фактор - капха, починають набирати вагу.
Попередня частина.
Бажаю всім здоров’я!
Слідкуйте за подальшими дописами!
З повагою, ваш лікар Авраменко Юрій Михайлович.
#нотатки_лікаря_Аюрведи
Магазин ROSA | Youtube | Портал Роса ТБ | Консультація доктора Аюрведи
Якщо у жінки в пракріті сильно виражена капха, це може дещо «амортизувати» ефект, який справляє посилення вати. Отже, навіть коли частка вати в організмі починає зростати, внаслідок чого шкіра може стати дещо сухішою, жінка капха - типу зовні все одно старітиме повільніше. У них пізніше виникає загроза остеопорозу, адже кістки у неї щільніші, ніж у жінок типу вата. А жінки, у яких у конституції велика частка вати, повинні терміново вживати заходів щодо умиротворення та пом'якшення цієї доші. Наприклад, харчуватися теплою калорійною їжею, вживати їжу в певний час і регулярно робити масляний масаж всього тіла. У жінок з конституцією пітта можна спостерігати наступне: ті, у кого в конституції як вторинний фактор є вата, в основному худнуть і стають дуже активними, а ті, у кого вторинний фактор - капха, починають набирати вагу.
Попередня частина.
Бажаю всім здоров’я!
Слідкуйте за подальшими дописами!
З повагою, ваш лікар Авраменко Юрій Михайлович.
#нотатки_лікаря_Аюрведи
Магазин ROSA | Youtube | Портал Роса ТБ | Консультація доктора Аюрведи
Telegram
Аюрведа UA
Аюрведа та жіноче здоров'я
(частина 4).
Менструальний цикл.
Очевидною метою менструації є відторгнення слизової матки для підготовки до наступного репродуктивного циклу. Вивід тканин ендометрію - менструальний розряд - схожий на скошування верхнього шару…
(частина 4).
Менструальний цикл.
Очевидною метою менструації є відторгнення слизової матки для підготовки до наступного репродуктивного циклу. Вивід тканин ендометрію - менструальний розряд - схожий на скошування верхнього шару…
Витоки науки аюрведи (1/3)
"Рідкісна удача, успіх і щастя супроводжують тих людей, які знайомляться з ведичним знанням. Веда - це знання, яке дає це щастя, дозволяє жити у щасті та насолоджуватися ним. Тільки істинне знання дає щастя та блаженство. І той, хто володіє цим знанням, не тільки сам живе в щасті, а й веде того, хто шукає та просить допомоги. Ведичні знання настільки великі і всеосяжні, що включають абсолютно всі аспекти життя, від незначних і примарних до фундаментальних безмежних принципів і законів Всесвіту.
Витоки цього знання настільки віддалені від нас у часі, що вже стародавні його називали вічним. Воно засноване на одній із 40 гілок ведичної традиції стародавньої Індії, відомої як Аюрведа. Слово «аюрведа» буквально означає знання (веда), або наука про життєву силу (айус), або життя. Але, ми знаємо інші науки про життя, наприклад, біологія (bios - життя і logos - наука). Тому, за словом «айус» потрібно розуміти життя від моменту народження до моменту смерті, прожите в чистій свідомості. «Веда» ж означає абсолютне знання, що веде до Абсолюту або вічної і незмінної першооснови Світу. Коли це знання про життя і саме життя стають єдиним цілим, тоді можна говорити про життя як мистецтво. Цьому й навчає аюрведа протягом усіх наших життів.
Іноді про аюрведу говорять як про «індійську медицину». Це вірно лише частково, оскільки аюрведа включає різні аспекти ведичного знання, зокрема філософію, релігію, медицину та інші. Аюрведа – це перша система медичних знань, яка будь-коли існувала на землі. Вона повною мірою використовувалася людьми не тільки в Індії, а й у всьому світі. Прикладом можуть бути слова, сказані великим Гіппократом, класичним представником «західної» медицини, який в дискусії зі своїми колегами виголосив: «Залиште ваші ліки в аптеці, якщо ви не можете вилікувати свого пацієнта за допомогою їжі!» Адже це один із фундаментальних підходів аюрведи! Говорячи про аюрведу як про індійську медицину, люди віддають шану цій країні, в якій найповніше збереглися ці божественні знання.
Точний вік аюрведи невідомий, але у наші часи вважають, що декілька тисячоліть. Причиною саме такого відліку є тексти, які записані у той час. Стародавні ведичні тексти описують виникнення аюрведи в історії про збори просвітлених мудреців давнини (ріши). Занепокоєні зростанням захворюваності у світі, вони прагнули дізнатися найглибші істини про людську фізіологію та здоров’я, щоб запобігти або полегшити страждання. Для досягнення цієї мети ріши медитували разом у великій групі, тоді як один із них, Бхарадваджа, намагався знайти відповідь. Мудреці вирішили відправити Бхарадваджу до Індри, щоб цар богів присвятив його у науку справжніх знань. Примітно, що мудреці свідомо не послали його до Брахми, який першим приніс це знання у світ, бо знали, що Індрі відпущено коротший термін життя, а ніж Брахмі. Розрахунок мудреців був правильним: Індра, будучи царем, повинен сильніше співчувати своїм підданим. Тому його і визнали більш відповідним наставником. Зрештою, переконавшись, що Бхарадваджа наділений видатним інтелектом і керується добрими спонуканнями, Індра «у кількох словах передав істинне знання» і навчив його науці життя - аюрведі, що базується на трьох основних принципах: етіології (причини), симптоматології (клініка) та терапії (лікування). Повернувшись у Гімалаї, Бхарадваджа познайомив усіх мудреців з аюрведою, а ті негайно реалізували це знання на практиці. А один із мудреців, Пунарнава Атрейя, бажаючи підтримати життя решти всіх живих істот, наказав шести своїм учням записати отримане знання про життя."
далі буде...
Авраменко Юрій Михайлович, лікар аюрведи.
Слідкуйте за подальшими публікаціями!
#нотатки_лікаря_Аюрведи
Інтернет-магазин Аюрведи | Youtube | Портал Роса ТВ | Консультація лікаря Аюрведи
"Рідкісна удача, успіх і щастя супроводжують тих людей, які знайомляться з ведичним знанням. Веда - це знання, яке дає це щастя, дозволяє жити у щасті та насолоджуватися ним. Тільки істинне знання дає щастя та блаженство. І той, хто володіє цим знанням, не тільки сам живе в щасті, а й веде того, хто шукає та просить допомоги. Ведичні знання настільки великі і всеосяжні, що включають абсолютно всі аспекти життя, від незначних і примарних до фундаментальних безмежних принципів і законів Всесвіту.
Витоки цього знання настільки віддалені від нас у часі, що вже стародавні його називали вічним. Воно засноване на одній із 40 гілок ведичної традиції стародавньої Індії, відомої як Аюрведа. Слово «аюрведа» буквально означає знання (веда), або наука про життєву силу (айус), або життя. Але, ми знаємо інші науки про життя, наприклад, біологія (bios - життя і logos - наука). Тому, за словом «айус» потрібно розуміти життя від моменту народження до моменту смерті, прожите в чистій свідомості. «Веда» ж означає абсолютне знання, що веде до Абсолюту або вічної і незмінної першооснови Світу. Коли це знання про життя і саме життя стають єдиним цілим, тоді можна говорити про життя як мистецтво. Цьому й навчає аюрведа протягом усіх наших життів.
Іноді про аюрведу говорять як про «індійську медицину». Це вірно лише частково, оскільки аюрведа включає різні аспекти ведичного знання, зокрема філософію, релігію, медицину та інші. Аюрведа – це перша система медичних знань, яка будь-коли існувала на землі. Вона повною мірою використовувалася людьми не тільки в Індії, а й у всьому світі. Прикладом можуть бути слова, сказані великим Гіппократом, класичним представником «західної» медицини, який в дискусії зі своїми колегами виголосив: «Залиште ваші ліки в аптеці, якщо ви не можете вилікувати свого пацієнта за допомогою їжі!» Адже це один із фундаментальних підходів аюрведи! Говорячи про аюрведу як про індійську медицину, люди віддають шану цій країні, в якій найповніше збереглися ці божественні знання.
Точний вік аюрведи невідомий, але у наші часи вважають, що декілька тисячоліть. Причиною саме такого відліку є тексти, які записані у той час. Стародавні ведичні тексти описують виникнення аюрведи в історії про збори просвітлених мудреців давнини (ріши). Занепокоєні зростанням захворюваності у світі, вони прагнули дізнатися найглибші істини про людську фізіологію та здоров’я, щоб запобігти або полегшити страждання. Для досягнення цієї мети ріши медитували разом у великій групі, тоді як один із них, Бхарадваджа, намагався знайти відповідь. Мудреці вирішили відправити Бхарадваджу до Індри, щоб цар богів присвятив його у науку справжніх знань. Примітно, що мудреці свідомо не послали його до Брахми, який першим приніс це знання у світ, бо знали, що Індрі відпущено коротший термін життя, а ніж Брахмі. Розрахунок мудреців був правильним: Індра, будучи царем, повинен сильніше співчувати своїм підданим. Тому його і визнали більш відповідним наставником. Зрештою, переконавшись, що Бхарадваджа наділений видатним інтелектом і керується добрими спонуканнями, Індра «у кількох словах передав істинне знання» і навчив його науці життя - аюрведі, що базується на трьох основних принципах: етіології (причини), симптоматології (клініка) та терапії (лікування). Повернувшись у Гімалаї, Бхарадваджа познайомив усіх мудреців з аюрведою, а ті негайно реалізували це знання на практиці. А один із мудреців, Пунарнава Атрейя, бажаючи підтримати життя решти всіх живих істот, наказав шести своїм учням записати отримане знання про життя."
далі буде...
Авраменко Юрій Михайлович, лікар аюрведи.
Слідкуйте за подальшими публікаціями!
#нотатки_лікаря_Аюрведи
Інтернет-магазин Аюрведи | Youtube | Портал Роса ТВ | Консультація лікаря Аюрведи
ROSA
Аюрведические препараты премиум класса ⭐ Бутик ROSA
Магазин аюрведы ROSA в Киеве ⭐ Большой выбор аюрведических препаратов! ✅ Аюрведа по доступным ценам ✈ Быстрая доставка по Украине!
Витоки науки аюрведи (2/3)
"...Аюрведа народилася разом із народженням Всесвіту. Її коріння – це і є коріння самої природи. Всі принципи природи пожвавлені в людському тілі і аюрведа використовує це у своїх принципах та підходах. Саме тому вона вчить жити у злагоді із законами природи та із законами своєї власної природи, свого власного «я». Я – це і є вираз природних законів у людському тілі. Ми використовуємо природу, щоб допомогти та підтримати свою природу. Саме тому не можна думати про аюрведу як про «не нашу» систему знань. Не думайте також про аюрведу як про трави та ліки. Аюрведа вивчає все те, що корисно і все те, що є шкідливим для життя людини. Це дає людині цілісність та щастя у житті.
Ведичне знання розкриває сутність Всесвіту, його фундаментальних основ, веде до розуміння істини існування і до розуміння цілісності самого життя. Свідомість - джерело всіх законів природи. Природа життя – це абсолютна свідомість блаженства. «Sat - Chit – Ananda» або незмінна свідомість блаженства. Це вічна істина та єдина справжня реальність життя.
Усі знання, якими володіє людина, умовно можна поділити на дві групи. Перша група - це знання, що належать розуму людини, які вона пізнала в результаті своїх інтелектуальних, розумових, емпіричних дій. Друга група знань - це знання, які не належать розуму людини. До них відносяться ведичні знання. Цей умовний поділ поступово зникає при глибокому вивченні та осмисленні ведичних знань. Тоді і приходить розуміння того, що всі знання до нас прийшли з Вед.
Веди - це чотири початкові шастри (божественні гімни): Ріг-Веда, Сама-Веда, Атхарва-Веда, Яджур-Веда. Вони були записані для століття Калі-юга (або часу невігластва) приблизно 5000 років тому мудрецем В’ясадевою. Знаючи про те, що в цей вік люди страждатимуть поганою пам’яттю, він записав для людства ведичні знання, до якого входять усі галузі знань, відомі у Всесвіті. Саме тому Веди є першоджерелом будь-яких знань, відомих людям. У матеріальному світі немає такої галузі знання, яка не була б висвітлена у первісному тексті Вед. Наприклад, така галузь знань як аюрведа викладається в Аюр-Веді, військове мистецтво викладається в Дханур-Веді, астрономія викладається в Джйоті-шастра і т.д. Великий мудрець В’ясадева надав Ведам таку форму, в якій вони можуть бути зрозумілі абсолютно всіма. Ведичні знання приходять у наше життя не з простого емпіричного досвіду, а ці знання є знаннями одкровення, коли абсолютна істина сама відкривається нам. Звідси випливає, що Веди - це не плоди знань людей протягом тисячоліть, а знання, які є одкровеннями самої природи. Ведична література, що містить ведичні знання, - це писання, які не написані людьми, а які записані людьми. Ця традиція передачі знання називається «парампара», що буквально означає «згори донизу». Ведичне знання має дивовижну властивість розсіювати темряву «авід’ї», тобто «незнання», тому спочатку його порівнюють зі світлом, яке висвітлює справжню реальність. Ми так і кажемо: «навчання – світло, а невчення – темрява». Це справжнє знання, як світло, має джерело. І сьогодні ми освіту називаємо «освітою»...."
далі буде...
Авраменко Юрій Михайлович, лікар аюрведи.
Слідкуйте за подальшими публікаціями!
1 частина ➡️https://t.me/ayurvedaua/154
#нотатки_лікаря_Аюрведи
Магазин ROSA | Youtube | Портал Роса ТБ | Консультація доктора Аюрведи
"...Аюрведа народилася разом із народженням Всесвіту. Її коріння – це і є коріння самої природи. Всі принципи природи пожвавлені в людському тілі і аюрведа використовує це у своїх принципах та підходах. Саме тому вона вчить жити у злагоді із законами природи та із законами своєї власної природи, свого власного «я». Я – це і є вираз природних законів у людському тілі. Ми використовуємо природу, щоб допомогти та підтримати свою природу. Саме тому не можна думати про аюрведу як про «не нашу» систему знань. Не думайте також про аюрведу як про трави та ліки. Аюрведа вивчає все те, що корисно і все те, що є шкідливим для життя людини. Це дає людині цілісність та щастя у житті.
Ведичне знання розкриває сутність Всесвіту, його фундаментальних основ, веде до розуміння істини існування і до розуміння цілісності самого життя. Свідомість - джерело всіх законів природи. Природа життя – це абсолютна свідомість блаженства. «Sat - Chit – Ananda» або незмінна свідомість блаженства. Це вічна істина та єдина справжня реальність життя.
Усі знання, якими володіє людина, умовно можна поділити на дві групи. Перша група - це знання, що належать розуму людини, які вона пізнала в результаті своїх інтелектуальних, розумових, емпіричних дій. Друга група знань - це знання, які не належать розуму людини. До них відносяться ведичні знання. Цей умовний поділ поступово зникає при глибокому вивченні та осмисленні ведичних знань. Тоді і приходить розуміння того, що всі знання до нас прийшли з Вед.
Веди - це чотири початкові шастри (божественні гімни): Ріг-Веда, Сама-Веда, Атхарва-Веда, Яджур-Веда. Вони були записані для століття Калі-юга (або часу невігластва) приблизно 5000 років тому мудрецем В’ясадевою. Знаючи про те, що в цей вік люди страждатимуть поганою пам’яттю, він записав для людства ведичні знання, до якого входять усі галузі знань, відомі у Всесвіті. Саме тому Веди є першоджерелом будь-яких знань, відомих людям. У матеріальному світі немає такої галузі знання, яка не була б висвітлена у первісному тексті Вед. Наприклад, така галузь знань як аюрведа викладається в Аюр-Веді, військове мистецтво викладається в Дханур-Веді, астрономія викладається в Джйоті-шастра і т.д. Великий мудрець В’ясадева надав Ведам таку форму, в якій вони можуть бути зрозумілі абсолютно всіма. Ведичні знання приходять у наше життя не з простого емпіричного досвіду, а ці знання є знаннями одкровення, коли абсолютна істина сама відкривається нам. Звідси випливає, що Веди - це не плоди знань людей протягом тисячоліть, а знання, які є одкровеннями самої природи. Ведична література, що містить ведичні знання, - це писання, які не написані людьми, а які записані людьми. Ця традиція передачі знання називається «парампара», що буквально означає «згори донизу». Ведичне знання має дивовижну властивість розсіювати темряву «авід’ї», тобто «незнання», тому спочатку його порівнюють зі світлом, яке висвітлює справжню реальність. Ми так і кажемо: «навчання – світло, а невчення – темрява». Це справжнє знання, як світло, має джерело. І сьогодні ми освіту називаємо «освітою»...."
далі буде...
Авраменко Юрій Михайлович, лікар аюрведи.
Слідкуйте за подальшими публікаціями!
1 частина ➡️https://t.me/ayurvedaua/154
#нотатки_лікаря_Аюрведи
Магазин ROSA | Youtube | Портал Роса ТБ | Консультація доктора Аюрведи
Telegram
Аюрведа UA
Витоки науки аюрведи (1/3)
"Рідкісна удача, успіх і щастя супроводжують тих людей, які знайомляться з ведичним знанням. Веда - це знання, яке дає це щастя, дозволяє жити у щасті та насолоджуватися ним. Тільки істинне знання дає щастя та блаженство. І той…
"Рідкісна удача, успіх і щастя супроводжують тих людей, які знайомляться з ведичним знанням. Веда - це знання, яке дає це щастя, дозволяє жити у щасті та насолоджуватися ним. Тільки істинне знання дає щастя та блаженство. І той…
Витоки науки аюрведи (3/3)
"...Аюрведа включає не тільки науку про лікуванні хвороб, але й релігійні та філософські знання. Це науково-філософське вчення існує вічно і за руйнації матеріального світу воно не втрачається. Аюрведа дана людям на всі епохи та на всі часи. При творенні Всесвітів ведичні знання знову посилаються людям через мудреця В’ясадєву. Таким чином, ніхто не має права стверджувати, що є знання, яке не має відношення до Вед.
Божественний Дханвантарі (бог Аюрведи) так наказував своїм учням, серед яких був і юний Сушрута: «Спочатку аюрведа була частиною Атхарва-Веди. Ще до того, як у цьому світі народилися перші люди, праотець Брахма виклав усю науку про життя у ста тисячах віршів, які були поділені на тисячу розділів. Однак потім він схаменувся і подумав про те, що у людей, які мешкають на Землі, тривалість життя буде порівняно мала, а інтелектуальні здібності - невеликі. Тоді він розділив аюрведу на вісім спеціальних розділів: вчення про внутрішні хвороби (терапію), хірургію, хвороби голови (оториноларингологію та офтальмологію), психіатрію, педіатрію, токсикологію, вчення про афродизіаки та вчення, як протидіяти старінню. Ця історія розвінчує міф того, що аюрведа заперечує досвід «сучасної медицини» і не визнає її досягнень, особливо хірургії. Але ж хірургія – одна з восьми найдавніших галузів аюрведи! І на підтвердження цих слів наступна легенда. Колись Шива, відомий своєю неприборканою вдачею, недовго думаючи, відрубав голову богу жертвоприношень Яджні. Після цього боги попросили Ашвінів Кумарів (близнюків-лікарів, які лікували самих богів) за допомогою хірургічних заходів повернути Яджні голову. Задумане увінчалося успіхом. Одна з переваг хірургії полягає в тому, що вона одразу і швидко призводить до безпосередніх результатів.
Аюрведа базується на шести ведичних школах філософії:
🔸санкх’я,
🔸йога,
🔸н’яя,
🔸вайшешика,
🔸веданта
🔸та пурва-міманса.
Згодом ці школи утворили дві пари: санкх’я-йогу та н’яя-вайшешику.
Веданта та пурва-міманса в силу відмінностей між ними розглядаються окремо.
У санкх’ї-йоги аюрведа взяла концепцію, згідно з якою матерія має незмінну кількість при мінливості якостей.
У н’яя-вайшешики аюрведа запозичала уявлення про частинки (першоелементи) і рух.
Пурва-міманса привнесла в аюрведу тезу, що кожна дія викликає певну визначену реакцію, а веданта надала ідею тотожності постійної індивідуальної душі (джива) з Абсолютом.
Надалі аюрведа запозичила низку принципів у інших філософських і релігійних систем – буддизму, тантри, джайнізму."
1 частина ➡️https://t.me/ayurvedaua/154
2 частина ➡️https://t.me/ayurvedaua/172
#нотатки_лікаря_Аюрведи
Авраменко Юрій Михайлович, лікар аюрведи.
Слідкуйте за подальшими публікаціями!
Магазин ROSA | Youtube | Портал Роса ТБ | Консультація доктора Аюрведи
"...Аюрведа включає не тільки науку про лікуванні хвороб, але й релігійні та філософські знання. Це науково-філософське вчення існує вічно і за руйнації матеріального світу воно не втрачається. Аюрведа дана людям на всі епохи та на всі часи. При творенні Всесвітів ведичні знання знову посилаються людям через мудреця В’ясадєву. Таким чином, ніхто не має права стверджувати, що є знання, яке не має відношення до Вед.
Божественний Дханвантарі (бог Аюрведи) так наказував своїм учням, серед яких був і юний Сушрута: «Спочатку аюрведа була частиною Атхарва-Веди. Ще до того, як у цьому світі народилися перші люди, праотець Брахма виклав усю науку про життя у ста тисячах віршів, які були поділені на тисячу розділів. Однак потім він схаменувся і подумав про те, що у людей, які мешкають на Землі, тривалість життя буде порівняно мала, а інтелектуальні здібності - невеликі. Тоді він розділив аюрведу на вісім спеціальних розділів: вчення про внутрішні хвороби (терапію), хірургію, хвороби голови (оториноларингологію та офтальмологію), психіатрію, педіатрію, токсикологію, вчення про афродизіаки та вчення, як протидіяти старінню. Ця історія розвінчує міф того, що аюрведа заперечує досвід «сучасної медицини» і не визнає її досягнень, особливо хірургії. Але ж хірургія – одна з восьми найдавніших галузів аюрведи! І на підтвердження цих слів наступна легенда. Колись Шива, відомий своєю неприборканою вдачею, недовго думаючи, відрубав голову богу жертвоприношень Яджні. Після цього боги попросили Ашвінів Кумарів (близнюків-лікарів, які лікували самих богів) за допомогою хірургічних заходів повернути Яджні голову. Задумане увінчалося успіхом. Одна з переваг хірургії полягає в тому, що вона одразу і швидко призводить до безпосередніх результатів.
Аюрведа базується на шести ведичних школах філософії:
🔸санкх’я,
🔸йога,
🔸н’яя,
🔸вайшешика,
🔸веданта
🔸та пурва-міманса.
Згодом ці школи утворили дві пари: санкх’я-йогу та н’яя-вайшешику.
Веданта та пурва-міманса в силу відмінностей між ними розглядаються окремо.
У санкх’ї-йоги аюрведа взяла концепцію, згідно з якою матерія має незмінну кількість при мінливості якостей.
У н’яя-вайшешики аюрведа запозичала уявлення про частинки (першоелементи) і рух.
Пурва-міманса привнесла в аюрведу тезу, що кожна дія викликає певну визначену реакцію, а веданта надала ідею тотожності постійної індивідуальної душі (джива) з Абсолютом.
Надалі аюрведа запозичила низку принципів у інших філософських і релігійних систем – буддизму, тантри, джайнізму."
1 частина ➡️https://t.me/ayurvedaua/154
2 частина ➡️https://t.me/ayurvedaua/172
#нотатки_лікаря_Аюрведи
Авраменко Юрій Михайлович, лікар аюрведи.
Слідкуйте за подальшими публікаціями!
Магазин ROSA | Youtube | Портал Роса ТБ | Консультація доктора Аюрведи
Telegram
Аюрведа UA
Витоки науки аюрведи (1/3)
"Рідкісна удача, успіх і щастя супроводжують тих людей, які знайомляться з ведичним знанням. Веда - це знання, яке дає це щастя, дозволяє жити у щасті та насолоджуватися ним. Тільки істинне знання дає щастя та блаженство. І той…
"Рідкісна удача, успіх і щастя супроводжують тих людей, які знайомляться з ведичним знанням. Веда - це знання, яке дає це щастя, дозволяє жити у щасті та насолоджуватися ним. Тільки істинне знання дає щастя та блаженство. І той…
Історія аюрведи (частина 1)
"Одна з усталених концепцій витоків та становлення ведичного знання, хоч і піддається сумніву багатьма сучасними дослідниками Веди, нерозривно пов’язані з філософським вченням древніх аріїв. Санскритське слово «арій» означає «шляхетний, який знає вищі закони життя». Воно не вказує на якусь національну приналежність, а вказує на якість свідомості. У слов’янській традиції «арій» асоціюється зі словом Яро чи Ярило. Так давні слов’яни називали бога Сонця. Тому одне з назв слов’ян «ярослави», тобто люди, що славили Сонце. Ведична цивілізація була початковою цивілізацією чи «протоцивілізацією» Землі. Спочатку і індуси, і слов’яни, і інші народи були її носіями. Сучасне розуміння поняття «арій» таке, що арійцем можна назвати кожного, хто будує своє життя відповідно до ідеалів ведичної традиції та ведичної духовної культури.
Арійська цивілізація була цивілізацією високо духовних людей, гармонійною, процвітаючою, цивілізацією найвищої культури, етики та моралі, релігії та мистецтв. Арії були наділені чудовою пам’яттю, глибоким інтелектом та неймовірною інтуїцією. Всі ці якості вони мали тому, що шукали шлях до істини та пізнавали закони, згідно з якими існує життя. Вони свідомо уникали технократичного шляху розвитку, оскільки знали, що просте життя і піднесене мислення – це найкращий спосіб дотримуватися законів Всесвіту. Арії жили у гармонії зі світом і природою, знали закони еволюції свідомості, не були агресивними і ні з ким не ворогували. Вони не вбивали тварин і птахів, не їли м’яса, розуміючи, що кожна жива істота знаходиться на певному рівні еволюції свідомості, і насильницька смерть не дозволить йому перейти на більш високий щабель розвитку.
У ті часи розвивалася й інша цивілізація - Лемурія, принципи існування якої були прямо протилежними арійським. Дбаючи виключно про матеріальний комфорт та нехтуючи духовним розвитком, лемурійці (іноді їх називають «дравідами») не визнавали участі Бога у земних справах і не шукали шляхів до нього. Найвище за все вони ставили людину, вважаючи її царем природи і всіляко звеличуючи її розум і здібності. Вони, як їм здавалося, мали безліч приводів для того, щоб пишатися собою, оскільки рівень їх технічного розвитку вражав уяву.
Лемурійці володіли потужною зброєю, яку сучасні вчені, можливо, назвали б ядерною. У їхньому розпорядженні були літальні апарати (вімани), за допомогою яких можна було не тільки переміщатися в земній атмосфері, а й здійснювати польоти в космос. Їхні будинки були обладнані незвичайною технікою, у тому числі - керованою голосом. Їхні медичні пізнання, особливо в галузі хірургії, були воістину фантастичними, бо дозволяли робити найскладніші операції та значно продовжувати життя людини завдяки пересадці органів. Вони вміли, впливаючи на певні точки на рівні центральної нервової системи, стимулювати зростання тканин та втрачених кінцівок. Про такий рівень розвитку сучасна медицина може лише мріяти. Дивовижні будови, піраміди та аеродроми з величезними малюнками, що вказують напрямок польотів - лише жалюгідні залишки цієї цивілізації, що збереглися до наших днів. Однак надмірна гординя і сильна залежність лемурійців від технічних досягнень стали причиною того, що космічна катастрофа, що вибухнула, послабила їх цивілізацію в набагато більшій мірі, ніж арійську.
Глобальна космічна катастрофа, внаслідок якої різко змінилося життя Землі, забрала більшість населення планети. Ймовірно, ці події сприяли виникненню в християнстві легенди про всесвітній потоп та Ноєвий ковчег. В індійській міфології - Ману, син Сур'ї та правнук Брахми, єдиний урятований, який започаткував нове життя. Обличчя Землі змінилося: змістилися кліматичні пояси, почалося різке похолодання. Життя людей в обжитих районах стало неможливим, що призвело до активної міграції народів. На шляху свого розселення створювалися нові держави та культури."
#нотатки_лікаря_Аюрведи
Авраменко Юрій Михайлович, лікар аюрведи.
Слідкуйте за подальшими публікаціями!
Магазин ROSA | Youtube | Портал Роса ТБ | Консультація доктора Аюрведи
"Одна з усталених концепцій витоків та становлення ведичного знання, хоч і піддається сумніву багатьма сучасними дослідниками Веди, нерозривно пов’язані з філософським вченням древніх аріїв. Санскритське слово «арій» означає «шляхетний, який знає вищі закони життя». Воно не вказує на якусь національну приналежність, а вказує на якість свідомості. У слов’янській традиції «арій» асоціюється зі словом Яро чи Ярило. Так давні слов’яни називали бога Сонця. Тому одне з назв слов’ян «ярослави», тобто люди, що славили Сонце. Ведична цивілізація була початковою цивілізацією чи «протоцивілізацією» Землі. Спочатку і індуси, і слов’яни, і інші народи були її носіями. Сучасне розуміння поняття «арій» таке, що арійцем можна назвати кожного, хто будує своє життя відповідно до ідеалів ведичної традиції та ведичної духовної культури.
Арійська цивілізація була цивілізацією високо духовних людей, гармонійною, процвітаючою, цивілізацією найвищої культури, етики та моралі, релігії та мистецтв. Арії були наділені чудовою пам’яттю, глибоким інтелектом та неймовірною інтуїцією. Всі ці якості вони мали тому, що шукали шлях до істини та пізнавали закони, згідно з якими існує життя. Вони свідомо уникали технократичного шляху розвитку, оскільки знали, що просте життя і піднесене мислення – це найкращий спосіб дотримуватися законів Всесвіту. Арії жили у гармонії зі світом і природою, знали закони еволюції свідомості, не були агресивними і ні з ким не ворогували. Вони не вбивали тварин і птахів, не їли м’яса, розуміючи, що кожна жива істота знаходиться на певному рівні еволюції свідомості, і насильницька смерть не дозволить йому перейти на більш високий щабель розвитку.
У ті часи розвивалася й інша цивілізація - Лемурія, принципи існування якої були прямо протилежними арійським. Дбаючи виключно про матеріальний комфорт та нехтуючи духовним розвитком, лемурійці (іноді їх називають «дравідами») не визнавали участі Бога у земних справах і не шукали шляхів до нього. Найвище за все вони ставили людину, вважаючи її царем природи і всіляко звеличуючи її розум і здібності. Вони, як їм здавалося, мали безліч приводів для того, щоб пишатися собою, оскільки рівень їх технічного розвитку вражав уяву.
Лемурійці володіли потужною зброєю, яку сучасні вчені, можливо, назвали б ядерною. У їхньому розпорядженні були літальні апарати (вімани), за допомогою яких можна було не тільки переміщатися в земній атмосфері, а й здійснювати польоти в космос. Їхні будинки були обладнані незвичайною технікою, у тому числі - керованою голосом. Їхні медичні пізнання, особливо в галузі хірургії, були воістину фантастичними, бо дозволяли робити найскладніші операції та значно продовжувати життя людини завдяки пересадці органів. Вони вміли, впливаючи на певні точки на рівні центральної нервової системи, стимулювати зростання тканин та втрачених кінцівок. Про такий рівень розвитку сучасна медицина може лише мріяти. Дивовижні будови, піраміди та аеродроми з величезними малюнками, що вказують напрямок польотів - лише жалюгідні залишки цієї цивілізації, що збереглися до наших днів. Однак надмірна гординя і сильна залежність лемурійців від технічних досягнень стали причиною того, що космічна катастрофа, що вибухнула, послабила їх цивілізацію в набагато більшій мірі, ніж арійську.
Глобальна космічна катастрофа, внаслідок якої різко змінилося життя Землі, забрала більшість населення планети. Ймовірно, ці події сприяли виникненню в християнстві легенди про всесвітній потоп та Ноєвий ковчег. В індійській міфології - Ману, син Сур'ї та правнук Брахми, єдиний урятований, який започаткував нове життя. Обличчя Землі змінилося: змістилися кліматичні пояси, почалося різке похолодання. Життя людей в обжитих районах стало неможливим, що призвело до активної міграції народів. На шляху свого розселення створювалися нові держави та культури."
#нотатки_лікаря_Аюрведи
Авраменко Юрій Михайлович, лікар аюрведи.
Слідкуйте за подальшими публікаціями!
Магазин ROSA | Youtube | Портал Роса ТБ | Консультація доктора Аюрведи
ROSA
Аюрведические препараты премиум класса ⭐ Бутик ROSA
Магазин аюрведы ROSA в Киеве ⭐ Большой выбор аюрведических препаратов! ✅ Аюрведа по доступным ценам ✈ Быстрая доставка по Украине!
Історія аюрведи (2)
Потрапивши до екстремальних умов, арії були змушені змінити деякі принципи свого існування. Їм довелося полювати, щоб здобути собі їжу. Багато сучасних фізіологів вважають, що саме тоді, почавши вживати тваринну їжу, людство завдало собі колосальної шкоди. Аріям довелося навчитися захищатися від ворогів, від отруйних змій, гігантських комах та людиноподібних істот-людожерів (ракшасів), яких вчені зараз називають неандертальцями. Аріям довелося стати справжніми воїнами, щоб захистити себе. Досягши південно-східної Азії, арії зіткнулися з дравідами, які на той час вже мігрували сюди, втративши колишню міць, як і більшість технічних можливостей. Між представниками двох різних цивілізацій і світоглядів почалися зіткнення, що переросли у війну, відомості про яку дійшли до нас у першій літературній праці великого Вальміки «Рамаяна». Війна тривала довго, але, зрештою, народи двох цивілізацій злилися докупи.
Нову цивілізацію арії називали Бхарата-Варшею чи Аріявартою. Це було могутнє богоцентричне суспільство зі столицею Хастінапуром, розташованим на місці нинішнього Делі. Культура цієї цивілізації поширилася планетою і благотворно вплинула на всі народи. Створювалися нові філософські вчення. Релігія, наука, мистецтво, соціологія, етика та медицина систематизувалися та адаптувалися до умов існування та рівня мислення різних націй. Будувалися незвичайні храми та міста. У пору свого розквіту Бхарата-Варша була конгломерат із сорока чотирьох держав, що розкинувся на величезній території від Піренейського півострова до Великої китайської стіни та Японських островів - із заходу на схід, і від Скандинавії до півострова Індостан та Австралії - з півночі на південь.
Всі ці держави керувалися мудрими та справедливими правителями. Жили вони за законами гармонійної суспільної системи, яка називається варнашрама-дхармою. Ця ведична система розділяла суспільство, залежно від здібностей та способу життя, на чотири варни (стани) та чотири ашрами (уклади духовного життя). Дхарма (закон, правило) - це моральний обов'язок, обов'язки людини чи шлях благочестя. Слово «дхарма» буквально перекладається як «те, що підтримує» і зазвичай перекладається як «універсальний закон буття». Інакше кажучи – життєве призначення. За аналогією з людським тілом кожна варна виконувала свою роль у суспільстві: брахмани вважалися головою суспільства, кшатрії – його руками, вайші – шлунком, а шудри – ногами.
Брахмани були вчителями, лікарями, астрологами, вченими, настоятелями храмів. Брахманом міг стати лише той, для кого процес пізнання, розвитку та роздумів стояв понад усе в матеріальному світі. У нього мали бути від природи добре розвинений інтелект, чудова пам'ять, відкрите та добре серце. Його обов'язковими якостями були чесність, терпіння, смиренність, служіння, чистота тіла та думок.
Кшатрії були природженими лідерами, керівниками і воїнами, яким за їх природою подобалися поєдинки, спортивні змагання і бойові мистецтва. Шляхетність, мужність, величезна воля, безстрашність і співчуття до слабких – якості кшатріїв. Покликані захищати громадян від зовнішніх ворогів та злочинців, вони мали мати сильне бажання керувати. Однак на відміну від сучасних керівників, які, як правило, експлуатують своїх підлеглих, кшатрії добре знали потреби і дбали про благо своїх підданих. Кшатрії несли величезну відповідальність за все суспільство і зазвичай радилися з брахманами, які підказували їм, як краще вчинити в тих чи інших обставинах.
Вайші складали торгово-промисловий клас. Їхнім завданням було розвивати необхідну для земного життя матеріальну основу. Вони контролювали фінанси, займалися сільським господарством, будівництвом, виробництвом предметів ужитку та торгівлею. Ці люди любили матеріальний достаток, але в ті часи використовували лише гідні методи збагачення, зневажаючи шахрайство та обман. Професійна здатність вайшів «робити гроші з повітря», не порушуючи при цьому законів та етичних норм, стала легендарною...
#нотатки_лікаря_Аюрведи
Потрапивши до екстремальних умов, арії були змушені змінити деякі принципи свого існування. Їм довелося полювати, щоб здобути собі їжу. Багато сучасних фізіологів вважають, що саме тоді, почавши вживати тваринну їжу, людство завдало собі колосальної шкоди. Аріям довелося навчитися захищатися від ворогів, від отруйних змій, гігантських комах та людиноподібних істот-людожерів (ракшасів), яких вчені зараз називають неандертальцями. Аріям довелося стати справжніми воїнами, щоб захистити себе. Досягши південно-східної Азії, арії зіткнулися з дравідами, які на той час вже мігрували сюди, втративши колишню міць, як і більшість технічних можливостей. Між представниками двох різних цивілізацій і світоглядів почалися зіткнення, що переросли у війну, відомості про яку дійшли до нас у першій літературній праці великого Вальміки «Рамаяна». Війна тривала довго, але, зрештою, народи двох цивілізацій злилися докупи.
Нову цивілізацію арії називали Бхарата-Варшею чи Аріявартою. Це було могутнє богоцентричне суспільство зі столицею Хастінапуром, розташованим на місці нинішнього Делі. Культура цієї цивілізації поширилася планетою і благотворно вплинула на всі народи. Створювалися нові філософські вчення. Релігія, наука, мистецтво, соціологія, етика та медицина систематизувалися та адаптувалися до умов існування та рівня мислення різних націй. Будувалися незвичайні храми та міста. У пору свого розквіту Бхарата-Варша була конгломерат із сорока чотирьох держав, що розкинувся на величезній території від Піренейського півострова до Великої китайської стіни та Японських островів - із заходу на схід, і від Скандинавії до півострова Індостан та Австралії - з півночі на південь.
Всі ці держави керувалися мудрими та справедливими правителями. Жили вони за законами гармонійної суспільної системи, яка називається варнашрама-дхармою. Ця ведична система розділяла суспільство, залежно від здібностей та способу життя, на чотири варни (стани) та чотири ашрами (уклади духовного життя). Дхарма (закон, правило) - це моральний обов'язок, обов'язки людини чи шлях благочестя. Слово «дхарма» буквально перекладається як «те, що підтримує» і зазвичай перекладається як «універсальний закон буття». Інакше кажучи – життєве призначення. За аналогією з людським тілом кожна варна виконувала свою роль у суспільстві: брахмани вважалися головою суспільства, кшатрії – його руками, вайші – шлунком, а шудри – ногами.
Брахмани були вчителями, лікарями, астрологами, вченими, настоятелями храмів. Брахманом міг стати лише той, для кого процес пізнання, розвитку та роздумів стояв понад усе в матеріальному світі. У нього мали бути від природи добре розвинений інтелект, чудова пам'ять, відкрите та добре серце. Його обов'язковими якостями були чесність, терпіння, смиренність, служіння, чистота тіла та думок.
Кшатрії були природженими лідерами, керівниками і воїнами, яким за їх природою подобалися поєдинки, спортивні змагання і бойові мистецтва. Шляхетність, мужність, величезна воля, безстрашність і співчуття до слабких – якості кшатріїв. Покликані захищати громадян від зовнішніх ворогів та злочинців, вони мали мати сильне бажання керувати. Однак на відміну від сучасних керівників, які, як правило, експлуатують своїх підлеглих, кшатрії добре знали потреби і дбали про благо своїх підданих. Кшатрії несли величезну відповідальність за все суспільство і зазвичай радилися з брахманами, які підказували їм, як краще вчинити в тих чи інших обставинах.
Вайші складали торгово-промисловий клас. Їхнім завданням було розвивати необхідну для земного життя матеріальну основу. Вони контролювали фінанси, займалися сільським господарством, будівництвом, виробництвом предметів ужитку та торгівлею. Ці люди любили матеріальний достаток, але в ті часи використовували лише гідні методи збагачення, зневажаючи шахрайство та обман. Професійна здатність вайшів «робити гроші з повітря», не порушуючи при цьому законів та етичних норм, стала легендарною...
#нотатки_лікаря_Аюрведи
...Продовження...
...Шудри - це природжені ремісники, вони були дуже роботящі і вкладали в роботу душу. Про таких людей зазвичай кажуть, що мають «золоті руки».
Перша частина тут ➡️https://t.me/ayurvedaua/207
#нотатки_лікаря_Аюрведи
Авраменко Юрій Михайлович, лікар аюрведи.
Слідкуйте за подальшими публікаціями!
...Шудри - це природжені ремісники, вони були дуже роботящі і вкладали в роботу душу. Про таких людей зазвичай кажуть, що мають «золоті руки».
Перша частина тут ➡️https://t.me/ayurvedaua/207
#нотатки_лікаря_Аюрведи
Авраменко Юрій Михайлович, лікар аюрведи.
Слідкуйте за подальшими публікаціями!
Telegram
Аюрведа UA
Історія аюрведи (частина 1)
"Одна з усталених концепцій витоків та становлення ведичного знання, хоч і піддається сумніву багатьма сучасними дослідниками Веди, нерозривно пов’язані з філософським вченням древніх аріїв. Санскритське слово «арій» означає «шляхетний…
"Одна з усталених концепцій витоків та становлення ведичного знання, хоч і піддається сумніву багатьма сучасними дослідниками Веди, нерозривно пов’язані з філософським вченням древніх аріїв. Санскритське слово «арій» означає «шляхетний…
Історія аюрведи (3)
Ведична система ашрамів – це є чотири уклади духовного життя. Людське життя ділиться на чотири рівні періоди:
• брахмачарья - перший період життя, період навчання, яку учень проводить як чернець, практикуючи статеву помірність і займаючись служінням гуру, отримуючи від нього духовне знання;
• гріхастха – сімейне життя та професійна діяльність. Борг сім'янина полягає у підтримці своїх батьків, дітей, гостей та святих людей;
• ванапрастха - ухиляння від справ та підготовка до повного зречення матеріального світу. На цій стадії всі матеріальні обов'язки поступово передаються дорослим дітям. Більше часу присвячується духовним практикам та паломництву у святі місця;
• санньяса - останній етап життя, стадія повного зречення матеріального світу, яка характеризується аскетизмом і повним посвятою самосвідомості та духовним практикам.
У системі варнашрама-дхарма будь-якому члену суспільства приділялася увага; такого поняття, як привілейований клас просто не існувало. Кожен діяв відповідно до своїх здібностей та бажань. Арії були заздрісними і ніколи не намагалися змінити своє соціальне становище, бо вважали це безглуздим.
Релігійно-філософська школа вайдьїв, що стала провісницею аюрведи, зародилася ще під час міграції аріїв. Тоді поняття «вайдя» не було синонімом слова «цілитель» чи «лікар». Воно поєднувало групу людей, які по крихтах збирали знання, на той час уже майже втрачене аріями. Вайдьї вивчали те, як впливає на людину рух планет, як на неї реагують певні рослини, як взаємодіють із душею, тілом та окремими органами каміння та мінерали. Вайдьї розуміли, що людина залежить від планетних, місячних, циркадних (добових) та інших циклів, що для неї не проходять безслідно зміни клімату та пори року. Вони бачили, що кожен орган у людині причетний до певної рослини або тварини, працюючи на однакових з нею частотах.
Вайдьї вивчили та описали близько семи тисяч різних рослин, їх склад та дію. Вони знали, коли і де, в яку місячну фазу, в які сезони потрібно збирати рослини, як правильно їх готувати і поєднувати. Потроху відновлюючи знання аріїв і збираючи в єдину систему, вайдьї сприйняли і те, що збереглося в цивілізації лемурійців - хірургію, акупунктуру, гірудотерапію. Відомо, що вайдьї виконували найскладніші пластичні та нейрохірургічні операції. Поступово почала формуватися наука, яка тоді називалася не аюрведою, а расаяною. Расаяна стала передвісницею аюрведи.
Філософія Вайдьїв ґрунтувалася на тому, що людина є клітиною Всесвіту, і якщо вона не житиме з нею в гармонії, то не буде щасливою. «Людина повністю подібна до Всесвіту», - говорили вайдьї, - у ній є всі види енергій, які присутні в космосі, всі п'ять першоелементів, всі стихії, і навіть найвищі сили, навіть сам Бог. Згідно з їхніми поглядами, людина пов'язана не тільки з живими об'єктами Всесвіту, але з усіма космічними тілами. Тому все, що відбувається навколо, обов'язково відображається на людині, і все, що відбувається всередині неї - відбивається на навколишньому світі.
Вайдьї не декларували, а стверджували особистим прикладом, що людина може жити, не хворіючи дуже довго та щасливо. Вивчаючи будову тіла, вони знайшли так звані енергоінформаційні центри, або чакри, та визначили, що кожна чакра характеризується своєю певною частотою, що відповідає енергоінформаційним характеристикам різних планет та інших космічних об'єктів.
На Землі існує закон взаємної відповідності ритмів рослинного, тваринного та мінерального царств, і вайдьї керувалися ним у всіх сферах життя. Тільки за законом відповідності вони використовували їжу, а також трави та інші препарати для лікування хвороб у початковій їх стадії.
#нотатки_лікаря_Аюрведи
Ведична система ашрамів – це є чотири уклади духовного життя. Людське життя ділиться на чотири рівні періоди:
• брахмачарья - перший період життя, період навчання, яку учень проводить як чернець, практикуючи статеву помірність і займаючись служінням гуру, отримуючи від нього духовне знання;
• гріхастха – сімейне життя та професійна діяльність. Борг сім'янина полягає у підтримці своїх батьків, дітей, гостей та святих людей;
• ванапрастха - ухиляння від справ та підготовка до повного зречення матеріального світу. На цій стадії всі матеріальні обов'язки поступово передаються дорослим дітям. Більше часу присвячується духовним практикам та паломництву у святі місця;
• санньяса - останній етап життя, стадія повного зречення матеріального світу, яка характеризується аскетизмом і повним посвятою самосвідомості та духовним практикам.
У системі варнашрама-дхарма будь-якому члену суспільства приділялася увага; такого поняття, як привілейований клас просто не існувало. Кожен діяв відповідно до своїх здібностей та бажань. Арії були заздрісними і ніколи не намагалися змінити своє соціальне становище, бо вважали це безглуздим.
Релігійно-філософська школа вайдьїв, що стала провісницею аюрведи, зародилася ще під час міграції аріїв. Тоді поняття «вайдя» не було синонімом слова «цілитель» чи «лікар». Воно поєднувало групу людей, які по крихтах збирали знання, на той час уже майже втрачене аріями. Вайдьї вивчали те, як впливає на людину рух планет, як на неї реагують певні рослини, як взаємодіють із душею, тілом та окремими органами каміння та мінерали. Вайдьї розуміли, що людина залежить від планетних, місячних, циркадних (добових) та інших циклів, що для неї не проходять безслідно зміни клімату та пори року. Вони бачили, що кожен орган у людині причетний до певної рослини або тварини, працюючи на однакових з нею частотах.
Вайдьї вивчили та описали близько семи тисяч різних рослин, їх склад та дію. Вони знали, коли і де, в яку місячну фазу, в які сезони потрібно збирати рослини, як правильно їх готувати і поєднувати. Потроху відновлюючи знання аріїв і збираючи в єдину систему, вайдьї сприйняли і те, що збереглося в цивілізації лемурійців - хірургію, акупунктуру, гірудотерапію. Відомо, що вайдьї виконували найскладніші пластичні та нейрохірургічні операції. Поступово почала формуватися наука, яка тоді називалася не аюрведою, а расаяною. Расаяна стала передвісницею аюрведи.
Філософія Вайдьїв ґрунтувалася на тому, що людина є клітиною Всесвіту, і якщо вона не житиме з нею в гармонії, то не буде щасливою. «Людина повністю подібна до Всесвіту», - говорили вайдьї, - у ній є всі види енергій, які присутні в космосі, всі п'ять першоелементів, всі стихії, і навіть найвищі сили, навіть сам Бог. Згідно з їхніми поглядами, людина пов'язана не тільки з живими об'єктами Всесвіту, але з усіма космічними тілами. Тому все, що відбувається навколо, обов'язково відображається на людині, і все, що відбувається всередині неї - відбивається на навколишньому світі.
Вайдьї не декларували, а стверджували особистим прикладом, що людина може жити, не хворіючи дуже довго та щасливо. Вивчаючи будову тіла, вони знайшли так звані енергоінформаційні центри, або чакри, та визначили, що кожна чакра характеризується своєю певною частотою, що відповідає енергоінформаційним характеристикам різних планет та інших космічних об'єктів.
На Землі існує закон взаємної відповідності ритмів рослинного, тваринного та мінерального царств, і вайдьї керувалися ним у всіх сферах життя. Тільки за законом відповідності вони використовували їжу, а також трави та інші препарати для лікування хвороб у початковій їх стадії.
#нотатки_лікаря_Аюрведи
...Продовження...
Причиною багатьох вад людини є те, що вона не вміє порівнювати. Їй завжди здається, що вона варта більшого, що якщо отримає ще більше матеріальних благ чи грошей, то життя зміниться на краще. Але людина забуває про те, що кожному призначено свою частку, і той, хто бере більше, ніж йому дається, ніколи не буде щасливим. Пацієнти, які приходили до вайдїв, часто чули на перший погляд дивні поради: «Ти хворієш, тому що ти занадто жадібний, або ти заздрісний і занадто гнівливий. Позбався цього, і твої хвороби пройдуть».
Люди помітили, що вайдьї дивним чином зберігали свою молодість навіть у дуже похилому віці, були активними, ніколи не припиняли своєї діяльності через хворобу і все життя багато робили для інших. Лише перед смертю вони раптово з'являлися ознаки старості. За два-три роки до смерті вони йшли з громади до лісів, у гори, присвячували весь свій час інтенсивним духовним практикам і покидали цей світ, спалюючи своє тіло за допомогою внутрішньої енергії, яку в системі йоги називають кундаліні.
Авраменко Юрій Михайлович, лікар аюрведи.
Слідкуйте за подальшими публікаціями!
Перша частина — https://t.me/ayurvedaua/207
Друга частина — https://t.me/ayurvedaua/223
#нотатки_лікаря_Аюрведи
Магазин ROSA | Youtube | Портал Роса ТБ | Консультація доктора Аюрведи
Причиною багатьох вад людини є те, що вона не вміє порівнювати. Їй завжди здається, що вона варта більшого, що якщо отримає ще більше матеріальних благ чи грошей, то життя зміниться на краще. Але людина забуває про те, що кожному призначено свою частку, і той, хто бере більше, ніж йому дається, ніколи не буде щасливим. Пацієнти, які приходили до вайдїв, часто чули на перший погляд дивні поради: «Ти хворієш, тому що ти занадто жадібний, або ти заздрісний і занадто гнівливий. Позбався цього, і твої хвороби пройдуть».
Люди помітили, що вайдьї дивним чином зберігали свою молодість навіть у дуже похилому віці, були активними, ніколи не припиняли своєї діяльності через хворобу і все життя багато робили для інших. Лише перед смертю вони раптово з'являлися ознаки старості. За два-три роки до смерті вони йшли з громади до лісів, у гори, присвячували весь свій час інтенсивним духовним практикам і покидали цей світ, спалюючи своє тіло за допомогою внутрішньої енергії, яку в системі йоги називають кундаліні.
Авраменко Юрій Михайлович, лікар аюрведи.
Слідкуйте за подальшими публікаціями!
Перша частина — https://t.me/ayurvedaua/207
Друга частина — https://t.me/ayurvedaua/223
#нотатки_лікаря_Аюрведи
Магазин ROSA | Youtube | Портал Роса ТБ | Консультація доктора Аюрведи
Telegram
Аюрведа UA
Історія аюрведи (частина 1)
"Одна з усталених концепцій витоків та становлення ведичного знання, хоч і піддається сумніву багатьма сучасними дослідниками Веди, нерозривно пов’язані з філософським вченням древніх аріїв. Санскритське слово «арій» означає «шляхетний…
"Одна з усталених концепцій витоків та становлення ведичного знання, хоч і піддається сумніву багатьма сучасними дослідниками Веди, нерозривно пов’язані з філософським вченням древніх аріїв. Санскритське слово «арій» означає «шляхетний…
Історія аюрведи (4)
Згодом знання та велич філософсько-релігійної школи вайдей, засновників системи лікування, поширилася по всій планеті. Культура та мистецтво цивілізації аріїв поступово завоювали весь світ. Але знання вайдей не були повністю систематизовані до появи на Землі Дханвантарі - незвичайної особистості, яка вважається покровителем Аюрведи і прямою інкарнацією (втіленням) Вішну.
Дханвантарі прийшов спеціально для того, щоб систематизувати та затвердити знання аюрведи, накопичені за багато тисячоліть стародавніми вайдьями. Тоді і було створено працю «Дханвантарі Самхіта» - найдавніший з усіх, відомих зараз на Землі, аюрведичних канонів.
Легенда свідчить, що минуло багато століть, і Дханвантарі втілився як раджа Діводаса, народившись у царській сім'ї у святому місті Бенарес (Варанасі). Якось до обителі Діводаси прийшли Вайтарана, Сушрута, Каравір'я та інші мудреці, і сказали: «Наші серця занурені в смуток, побачивши людей, які страждають від фізичних і розумових хвороб. Щоб вигнати хвороби і повернути їм здоров'я і благополуччя, для блага всіх істот, що живуть, навчи нас Аюрведі, знанням яким ти володієш досконало. Ми готові стати твоїми відданими учнями». І Діводаса відповів: «Заходьте, будьте моїми синами, і я навчу вас. Бо я, Дханвантарі, який позбавив живих істот старості, хвороб і смерті, знову з'явився на Землі для того, щоб відкрити вам серед інших гілок Аюрведи Шалья-чікітсу». (Сушрута самхіта, Сутрастхана, 1.13-14, 22)
Переказ говорить про те, як Діводаса передав знання своїм учням, розділивши його на вісім частин для того, щоб його було легше запам'ятати. Його учні, які називали себе «дханвантарі» або послідовники Дханвантарі, розвинули та сформулювали в канонах знання, отримані від свого вчителя. Найкращим серед «дханвантарів» був Сушрута, про мудрість і майстерність якого складені легенди. Він склав трактат, текст якого спочатку передавався з вуст до уст, від вчителя до учня. Минуло багато століть, і пам'ять людська почала слабшати. Тоді тексти почали записувати під ім'ям першого упорядника. Фрагменти цих шлок і згадки про них можна зустріти в пізніших працях коментаторів. І лише межі I-II століть н.е. була відновлена, записана, відредагована та доповнена «Сушрута Самхіта», яка доступна сучасному читачеві.
Наступником стародавнього знання став інший Сушрута (молодший), що походив із сім'ї потомствених вайдьїв і названий батьками на честь великого учня Дханвантарі. Згодом школи, що беруть початок від Дханвантарі, утворили вісім напрямків медицини, які, по суті, стали джерелом лікарського мистецтва як на Сході, так і на Заході. Ці вісім дисциплін називаються «Аштанга аюрведа» («ашта» - восьма частина). Розвиток цих восьми напрямків призвів до створення наступних шістнадцяти галузей аюрведичного знання: фундаментальні принципи аюрведи, анатомія, фізіологія, фармакологія, фармацевтика, дієтологія, педіатрія, акушерство та гінекологія, соціальна та профілактична медицина голови та шиї, психіатрія та панчакарма (фізіологічне очищення організму).
Знання, передані Дханвантарі, протягом тривалого часу були призначені лише для вузького кола людей, і не тільки тому, що невігласи, отримавши до них доступ, могли б завдати шкоди собі та іншим, а й тому, що майстерність вайдьїв згодом стала для них способом мати засоби для існування. Вайдьї передавали своє знання з ланцюга учнівської наступності лише посвяченим (своїм дітям і довіреним учням), викладаючи їх у віршах, щоб воно легше запам'ятовувалося і піддавалася спотворенню. Мовний лад санскриту, на якому складалися, а потім записувалися канони, такий, що вилучення однієї літери чи складу з речення, або найменше порушення ритму ріже слух так само, як фальшива нота у стрункій грі оркестру. Крім того, сама ведична традиція знала способи запам'ятовувати величезну кількість інформації без жодних спотворень.
#нотатки_лікаря_Аюрведи
Згодом знання та велич філософсько-релігійної школи вайдей, засновників системи лікування, поширилася по всій планеті. Культура та мистецтво цивілізації аріїв поступово завоювали весь світ. Але знання вайдей не були повністю систематизовані до появи на Землі Дханвантарі - незвичайної особистості, яка вважається покровителем Аюрведи і прямою інкарнацією (втіленням) Вішну.
Дханвантарі прийшов спеціально для того, щоб систематизувати та затвердити знання аюрведи, накопичені за багато тисячоліть стародавніми вайдьями. Тоді і було створено працю «Дханвантарі Самхіта» - найдавніший з усіх, відомих зараз на Землі, аюрведичних канонів.
Легенда свідчить, що минуло багато століть, і Дханвантарі втілився як раджа Діводаса, народившись у царській сім'ї у святому місті Бенарес (Варанасі). Якось до обителі Діводаси прийшли Вайтарана, Сушрута, Каравір'я та інші мудреці, і сказали: «Наші серця занурені в смуток, побачивши людей, які страждають від фізичних і розумових хвороб. Щоб вигнати хвороби і повернути їм здоров'я і благополуччя, для блага всіх істот, що живуть, навчи нас Аюрведі, знанням яким ти володієш досконало. Ми готові стати твоїми відданими учнями». І Діводаса відповів: «Заходьте, будьте моїми синами, і я навчу вас. Бо я, Дханвантарі, який позбавив живих істот старості, хвороб і смерті, знову з'явився на Землі для того, щоб відкрити вам серед інших гілок Аюрведи Шалья-чікітсу». (Сушрута самхіта, Сутрастхана, 1.13-14, 22)
Переказ говорить про те, як Діводаса передав знання своїм учням, розділивши його на вісім частин для того, щоб його було легше запам'ятати. Його учні, які називали себе «дханвантарі» або послідовники Дханвантарі, розвинули та сформулювали в канонах знання, отримані від свого вчителя. Найкращим серед «дханвантарів» був Сушрута, про мудрість і майстерність якого складені легенди. Він склав трактат, текст якого спочатку передавався з вуст до уст, від вчителя до учня. Минуло багато століть, і пам'ять людська почала слабшати. Тоді тексти почали записувати під ім'ям першого упорядника. Фрагменти цих шлок і згадки про них можна зустріти в пізніших працях коментаторів. І лише межі I-II століть н.е. була відновлена, записана, відредагована та доповнена «Сушрута Самхіта», яка доступна сучасному читачеві.
Наступником стародавнього знання став інший Сушрута (молодший), що походив із сім'ї потомствених вайдьїв і названий батьками на честь великого учня Дханвантарі. Згодом школи, що беруть початок від Дханвантарі, утворили вісім напрямків медицини, які, по суті, стали джерелом лікарського мистецтва як на Сході, так і на Заході. Ці вісім дисциплін називаються «Аштанга аюрведа» («ашта» - восьма частина). Розвиток цих восьми напрямків призвів до створення наступних шістнадцяти галузей аюрведичного знання: фундаментальні принципи аюрведи, анатомія, фізіологія, фармакологія, фармацевтика, дієтологія, педіатрія, акушерство та гінекологія, соціальна та профілактична медицина голови та шиї, психіатрія та панчакарма (фізіологічне очищення організму).
Знання, передані Дханвантарі, протягом тривалого часу були призначені лише для вузького кола людей, і не тільки тому, що невігласи, отримавши до них доступ, могли б завдати шкоди собі та іншим, а й тому, що майстерність вайдьїв згодом стала для них способом мати засоби для існування. Вайдьї передавали своє знання з ланцюга учнівської наступності лише посвяченим (своїм дітям і довіреним учням), викладаючи їх у віршах, щоб воно легше запам'ятовувалося і піддавалася спотворенню. Мовний лад санскриту, на якому складалися, а потім записувалися канони, такий, що вилучення однієї літери чи складу з речення, або найменше порушення ритму ріже слух так само, як фальшива нота у стрункій грі оркестру. Крім того, сама ведична традиція знала способи запам'ятовувати величезну кількість інформації без жодних спотворень.
#нотатки_лікаря_Аюрведи
Розділи Аюрведи (Ashtanga Ayurveda):
1. Кайячікітса («кайя» - все тіло, «чікітса» - аюрведичне лікування). Це внутрішня медицина чи терапія. Тут мається на увазі причини, прояви, діагностика та лікування хвороб, що впливають на все тіло.
2. Шальятантра – хірургія. Будь-який сторонній предмет, який входить у тіло і завдає йому болю, називається шалья. Ця наука має справу з ушкодженнями тіла. Сюди належить і операційне акушерство, і пластична хірургія.
3. Шалакьятантра – лікування хвороб очей. Насправді тут мається на увазі діагностика та лікування хвороб голови: шиї, очей, вух, носа, рота тощо.
4. Каумарабхрітья - педіатрія. Її також називають бала чікітса («бала» - дитя, дитина, «чікітса» - аюрведичне лікування). Сюди відноситься гінекологія і не операційне акушерство.
5. Бхутавідья – психіатрія. Цей розділ описує діагностику та лікування розладів душі та розуму на рівні тонких тіл та не виявлених сил.
6. Агадатантра – токсикологія. Цей розділ описує знання про рослини, камені, мінерали та тварини, що надають токсичну дію на людину. Сюди відноситься і передача мікробної інфекції через повітря і воду.
7. Расаянатантра - наука омолодження. Цей розділ займається питаннями запобігання хворобам, відновлення організму та продовження життя людини.
8. Ваджикарана («ваджа» - насіння) – наука про афродизіаки. Це наука про збереження та відновлення репродуктивної сили людини, збільшення фертильності та народження благочестивого потомства.
Авраменко Юрій Михайлович, лікар аюрведи.
Слідкуйте за подальшими публікаціями!
Перша частина — https://t.me/ayurvedaua/207
Друга частина — https://t.me/ayurvedaua/223
Третя частина — https://t.me/ayurvedaua/260
#нотатки_лікаря_Аюрведи
Магазин ROSA | Youtube | Портал Роса ТБ | Консультація доктора Аюрведи
1. Кайячікітса («кайя» - все тіло, «чікітса» - аюрведичне лікування). Це внутрішня медицина чи терапія. Тут мається на увазі причини, прояви, діагностика та лікування хвороб, що впливають на все тіло.
2. Шальятантра – хірургія. Будь-який сторонній предмет, який входить у тіло і завдає йому болю, називається шалья. Ця наука має справу з ушкодженнями тіла. Сюди належить і операційне акушерство, і пластична хірургія.
3. Шалакьятантра – лікування хвороб очей. Насправді тут мається на увазі діагностика та лікування хвороб голови: шиї, очей, вух, носа, рота тощо.
4. Каумарабхрітья - педіатрія. Її також називають бала чікітса («бала» - дитя, дитина, «чікітса» - аюрведичне лікування). Сюди відноситься гінекологія і не операційне акушерство.
5. Бхутавідья – психіатрія. Цей розділ описує діагностику та лікування розладів душі та розуму на рівні тонких тіл та не виявлених сил.
6. Агадатантра – токсикологія. Цей розділ описує знання про рослини, камені, мінерали та тварини, що надають токсичну дію на людину. Сюди відноситься і передача мікробної інфекції через повітря і воду.
7. Расаянатантра - наука омолодження. Цей розділ займається питаннями запобігання хворобам, відновлення організму та продовження життя людини.
8. Ваджикарана («ваджа» - насіння) – наука про афродизіаки. Це наука про збереження та відновлення репродуктивної сили людини, збільшення фертильності та народження благочестивого потомства.
Авраменко Юрій Михайлович, лікар аюрведи.
Слідкуйте за подальшими публікаціями!
Перша частина — https://t.me/ayurvedaua/207
Друга частина — https://t.me/ayurvedaua/223
Третя частина — https://t.me/ayurvedaua/260
#нотатки_лікаря_Аюрведи
Магазин ROSA | Youtube | Портал Роса ТБ | Консультація доктора Аюрведи
Telegram
Аюрведа UA
Історія аюрведи (частина 1)
"Одна з усталених концепцій витоків та становлення ведичного знання, хоч і піддається сумніву багатьма сучасними дослідниками Веди, нерозривно пов’язані з філософським вченням древніх аріїв. Санскритське слово «арій» означає «шляхетний…
"Одна з усталених концепцій витоків та становлення ведичного знання, хоч і піддається сумніву багатьма сучасними дослідниками Веди, нерозривно пов’язані з філософським вченням древніх аріїв. Санскритське слово «арій» означає «шляхетний…
Велич санскриту.
Санскрит - це найдавніша мова світу, це мова Бога. Колись на ньому спілкувалися всі люди на землі. Саме слово «санскрит» походить від дієслова «санскар» – удосконалювати. Значить слово «санскрит» як прикметник означає досконалий, або ретельно розроблений. Ця священна мова вважається матір'ю всіх мов світу. Алфавіт складається з 47 букв: 14 голосних та 33 приголосних. Ще існує 3 додаткові звуки: анунасика, анусвара та висарга. Таким чином, у санскриті 50 звуків. Усі звуки вважаються мантрами, отже весь санскрит – це божественна мантра. Перша літера А – кара (буква А) - є початком Вед і цим початком, як джерелом всього сущого, є Бог. Звукові вібрації санскриту пожвавлюють якості чистої свідомості в людині та в її оточенні – людина починає «вібрувати» у згоді з Природним Законом і жити в гармонії із Законами Природи. Сама природа дала в руки людям той інструмент, використання якого у повсякденному житті покращуватиме її якості.
Веди - це записаний як звук процес творіння і прояви Всесвіту з трансцендентної порожнечі. Мовою фізики це процес виникнення матерії з Єдиного поля. Веди - це зліпок, запис звуку творіння.
Махаріші Махеш Йоги так говорить про санскрит: - «Довершена впорядкованість санскриту створює гармонію і баланс у фізіології мозку, розширює пам'ять і очищає організм. Коли декламується ведична мова, мозок функціонує з більш спокійного рівня. Це посилює мир і гармонію у свідомості та стабілізує глибші рівні свідомості у нашому свідомому мисленні».
Санскрит – це сховище надихаючих людських цінностей, тому його шанують у всьому світі. Найдавніший трактат із санскриту - Нірукта. У 4 ст. до н.е. з'явилася граматика Паніні, звана «Восьмикнижжя». У ній міститься понад 4000 граматичних правил, викладених у формі коротких афоризмів і тому складних для розуміння без коментарів. З цього моменту санскрит набув своєї класичної форми. Після праці Паніні мовні зміни, характерні для звичайних мов, припинилися, і мова стала безперервно розвиватися, стаючи все більш багатою, досконалою та різноманітною у своїх можливостях.
З санскриту вийшли всі відомі на сьогоднішній день мови. Слов'янські мови дуже близькі за своїм строєм та звучанням до санскриту. Незвичайна схожість санскриту зі слов'янськими мовами вражає сучасних лінгвістів. І щоби проілюструвати це, подивимося на наведені приклади з української мови:
перший – пурва, два – дуа, двоє – двая, три – три, третій – трета, чотири – чатур, п'ять – пянч, десять – деша, дірка – дріка, простір – прастара, чашка – чашака, мішок – машака, розумниця – мастака, мати – матри, тато – тата, свіжість (прохолода) – хладака, світлий – швєта, ніч – ніч, волосся – грива, завиток (кучер) – курча, дурень – мудхах, дивний - див'я, яма – яма, покарання – кара, дім – хата, живий – джива, зима – хіма, новий – нава.
Тепер стають більш зрозумілими і назви аюрведичних термінів, і, на перший погляд скрадні і незрозумілі назви аюрведичних препаратів. Наприклад: Трифала – «три плоди», Панчакарма – «п’ять дій», Саптасара – «сьома тканина», Дашамула – «десять коренів», Пурвакарма – «перша дія», Трикату – «три гостроти», Панчатікта – «п’ять гіркот», Чатурмук – «чотири лика, чотириликий» тощо.
Якщо співзвучні слова, то співзвучні і мови! Оцініть ось це: «той ваш дім, цей наш дім» – «тат вас дам, етат нас дам». І ще. Українське слово «брама» – великі ворота, – це «вхід». Рама (одне з імен Бога) – світло. А назва дерева вишня походить від імені Бога Вішну. Добре відома традиція південних слов'ян, яка сягає своїм корінням у ведичні часи, висаджувати навколо свого житла ці прекрасні дерева. Вони вважали, що сам Вішну захищатиме їх. І таких прикладів багато.
Авраменко Юрій Михайлович, лікар аюрведи.
Слідкуйте за подальшими публікаціями!
#нотатки_лікаря_Аюрведи
Магазин ROSA | Youtube | Портал Роса ТБ | Консультація доктора Аюрведи
Санскрит - це найдавніша мова світу, це мова Бога. Колись на ньому спілкувалися всі люди на землі. Саме слово «санскрит» походить від дієслова «санскар» – удосконалювати. Значить слово «санскрит» як прикметник означає досконалий, або ретельно розроблений. Ця священна мова вважається матір'ю всіх мов світу. Алфавіт складається з 47 букв: 14 голосних та 33 приголосних. Ще існує 3 додаткові звуки: анунасика, анусвара та висарга. Таким чином, у санскриті 50 звуків. Усі звуки вважаються мантрами, отже весь санскрит – це божественна мантра. Перша літера А – кара (буква А) - є початком Вед і цим початком, як джерелом всього сущого, є Бог. Звукові вібрації санскриту пожвавлюють якості чистої свідомості в людині та в її оточенні – людина починає «вібрувати» у згоді з Природним Законом і жити в гармонії із Законами Природи. Сама природа дала в руки людям той інструмент, використання якого у повсякденному житті покращуватиме її якості.
Веди - це записаний як звук процес творіння і прояви Всесвіту з трансцендентної порожнечі. Мовою фізики це процес виникнення матерії з Єдиного поля. Веди - це зліпок, запис звуку творіння.
Махаріші Махеш Йоги так говорить про санскрит: - «Довершена впорядкованість санскриту створює гармонію і баланс у фізіології мозку, розширює пам'ять і очищає організм. Коли декламується ведична мова, мозок функціонує з більш спокійного рівня. Це посилює мир і гармонію у свідомості та стабілізує глибші рівні свідомості у нашому свідомому мисленні».
Санскрит – це сховище надихаючих людських цінностей, тому його шанують у всьому світі. Найдавніший трактат із санскриту - Нірукта. У 4 ст. до н.е. з'явилася граматика Паніні, звана «Восьмикнижжя». У ній міститься понад 4000 граматичних правил, викладених у формі коротких афоризмів і тому складних для розуміння без коментарів. З цього моменту санскрит набув своєї класичної форми. Після праці Паніні мовні зміни, характерні для звичайних мов, припинилися, і мова стала безперервно розвиватися, стаючи все більш багатою, досконалою та різноманітною у своїх можливостях.
З санскриту вийшли всі відомі на сьогоднішній день мови. Слов'янські мови дуже близькі за своїм строєм та звучанням до санскриту. Незвичайна схожість санскриту зі слов'янськими мовами вражає сучасних лінгвістів. І щоби проілюструвати це, подивимося на наведені приклади з української мови:
перший – пурва, два – дуа, двоє – двая, три – три, третій – трета, чотири – чатур, п'ять – пянч, десять – деша, дірка – дріка, простір – прастара, чашка – чашака, мішок – машака, розумниця – мастака, мати – матри, тато – тата, свіжість (прохолода) – хладака, світлий – швєта, ніч – ніч, волосся – грива, завиток (кучер) – курча, дурень – мудхах, дивний - див'я, яма – яма, покарання – кара, дім – хата, живий – джива, зима – хіма, новий – нава.
Тепер стають більш зрозумілими і назви аюрведичних термінів, і, на перший погляд скрадні і незрозумілі назви аюрведичних препаратів. Наприклад: Трифала – «три плоди», Панчакарма – «п’ять дій», Саптасара – «сьома тканина», Дашамула – «десять коренів», Пурвакарма – «перша дія», Трикату – «три гостроти», Панчатікта – «п’ять гіркот», Чатурмук – «чотири лика, чотириликий» тощо.
Якщо співзвучні слова, то співзвучні і мови! Оцініть ось це: «той ваш дім, цей наш дім» – «тат вас дам, етат нас дам». І ще. Українське слово «брама» – великі ворота, – це «вхід». Рама (одне з імен Бога) – світло. А назва дерева вишня походить від імені Бога Вішну. Добре відома традиція південних слов'ян, яка сягає своїм корінням у ведичні часи, висаджувати навколо свого житла ці прекрасні дерева. Вони вважали, що сам Вішну захищатиме їх. І таких прикладів багато.
Авраменко Юрій Михайлович, лікар аюрведи.
Слідкуйте за подальшими публікаціями!
#нотатки_лікаря_Аюрведи
Магазин ROSA | Youtube | Портал Роса ТБ | Консультація доктора Аюрведи
ROSA
Аюрведические препараты премиум класса ⭐ Бутик ROSA
Магазин аюрведы ROSA в Киеве ⭐ Большой выбор аюрведических препаратов! ✅ Аюрведа по доступным ценам ✈ Быстрая доставка по Украине!
Велич санскриту.
Санскрит - це найдавніша мова світу, це мова Бога. Колись на ньому спілкувалися всі люди на землі. Саме слово «санскрит» походить від дієслова «санскар» – удосконалювати. Значить слово «санскрит» як прикметник означає досконалий, або ретельно розроблений. Ця священна мова вважається матір'ю всіх мов світу. Алфавіт складається з 47 букв: 14 голосних та 33 приголосних. Ще існує 3 додаткові звуки: анунасика, анусвара та висарга. Таким чином, у санскриті 50 звуків. Усі звуки вважаються мантрами, отже весь санскрит – це божественна мантра. Перша літера А – кара (буква А) - є початком Вед і цим початком, як джерелом всього сущого, є Бог. Звукові вібрації санскриту пожвавлюють якості чистої свідомості в людині та в її оточенні – людина починає «вібрувати» у згоді з Природним Законом і жити в гармонії із Законами Природи. Сама природа дала в руки людям той інструмент, використання якого у повсякденному житті покращуватиме її якості.
Веди - це записаний як звук процес творіння і прояви Всесвіту з трансцендентної порожнечі. Мовою фізики це процес виникнення матерії з Єдиного поля. Веди - це зліпок, запис звуку творіння.
Махаріші Махеш Йоги так говорить про санскрит: - «Довершена впорядкованість санскриту створює гармонію і баланс у фізіології мозку, розширює пам'ять і очищає організм. Коли декламується ведична мова, мозок функціонує з більш спокійного рівня. Це посилює мир і гармонію у свідомості та стабілізує глибші рівні свідомості у нашому свідомому мисленні».
Санскрит – це сховище надихаючих людських цінностей, тому його шанують у всьому світі. Найдавніший трактат із санскриту - Нірукта. У 4 ст. до н.е. з'явилася граматика Паніні, звана «Восьмикнижжя». У ній міститься понад 4000 граматичних правил, викладених у формі коротких афоризмів і тому складних для розуміння без коментарів. З цього моменту санскрит набув своєї класичної форми. Після праці Паніні мовні зміни, характерні для звичайних мов, припинилися, і мова стала безперервно розвиватися, стаючи все більш багатою, досконалою та різноманітною у своїх можливостях.
З санскриту вийшли всі відомі на сьогоднішній день мови. Слов'янські мови дуже близькі за своїм строєм та звучанням до санскриту. Незвичайна схожість санскриту зі слов'янськими мовами вражає сучасних лінгвістів. І щоби проілюструвати це, подивимося на наведені приклади з української мови:
перший – пурва, два – дуа, двоє – двая, три – три, третій – трета, чотири – чатур, п'ять – пянч, десять – деша, дірка – дріка, простір – прастара, чашка – чашака, мішок – машака, розумниця – мастака, мати – матри, тато – тата, свіжість (прохолода) – хладака, світлий – швєта, ніч – ніч, волосся – грива, завиток (кучер) – курча, дурень – мудхах, дивний - див'я, яма – яма, покарання – кара, дім – хата, живий – джива, зима – хіма, новий – нава.
Тепер стають більш зрозумілими і назви аюрведичних термінів, і, на перший погляд скрадні і незрозумілі назви аюрведичних препаратів. Наприклад: Трифала – «три плоди», Панчакарма – «п’ять дій», Саптасара – «сьома тканина», Дашамула – «десять коренів», Пурвакарма – «перша дія», Трикату – «три гостроти», Панчатікта – «п’ять гіркот», Чатурмук – «чотири лика, чотириликий» тощо.
Якщо співзвучні слова, то співзвучні і мови! Оцініть ось це: «той ваш дім, цей наш дім» – «тат вас дам, етат нас дам». І ще. Українське слово «брама» – великі ворота, – це «вхід». Рама (одне з імен Бога) – світло. А назва дерева вишня походить від імені Бога Вішну. Добре відома традиція південних слов'ян, яка сягає своїм корінням у ведичні часи, висаджувати навколо свого житла ці прекрасні дерева. Вони вважали, що сам Вішну захищатиме їх. І таких прикладів багато.
Авраменко Юрій Михайлович, лікар аюрведи.
Слідкуйте за подальшими публікаціями!
#нотатки_лікаря_Аюрведи
Магазин ROSA | Youtube | Портал Роса ТБ | Консультація доктора Аюрведи
Санскрит - це найдавніша мова світу, це мова Бога. Колись на ньому спілкувалися всі люди на землі. Саме слово «санскрит» походить від дієслова «санскар» – удосконалювати. Значить слово «санскрит» як прикметник означає досконалий, або ретельно розроблений. Ця священна мова вважається матір'ю всіх мов світу. Алфавіт складається з 47 букв: 14 голосних та 33 приголосних. Ще існує 3 додаткові звуки: анунасика, анусвара та висарга. Таким чином, у санскриті 50 звуків. Усі звуки вважаються мантрами, отже весь санскрит – це божественна мантра. Перша літера А – кара (буква А) - є початком Вед і цим початком, як джерелом всього сущого, є Бог. Звукові вібрації санскриту пожвавлюють якості чистої свідомості в людині та в її оточенні – людина починає «вібрувати» у згоді з Природним Законом і жити в гармонії із Законами Природи. Сама природа дала в руки людям той інструмент, використання якого у повсякденному житті покращуватиме її якості.
Веди - це записаний як звук процес творіння і прояви Всесвіту з трансцендентної порожнечі. Мовою фізики це процес виникнення матерії з Єдиного поля. Веди - це зліпок, запис звуку творіння.
Махаріші Махеш Йоги так говорить про санскрит: - «Довершена впорядкованість санскриту створює гармонію і баланс у фізіології мозку, розширює пам'ять і очищає організм. Коли декламується ведична мова, мозок функціонує з більш спокійного рівня. Це посилює мир і гармонію у свідомості та стабілізує глибші рівні свідомості у нашому свідомому мисленні».
Санскрит – це сховище надихаючих людських цінностей, тому його шанують у всьому світі. Найдавніший трактат із санскриту - Нірукта. У 4 ст. до н.е. з'явилася граматика Паніні, звана «Восьмикнижжя». У ній міститься понад 4000 граматичних правил, викладених у формі коротких афоризмів і тому складних для розуміння без коментарів. З цього моменту санскрит набув своєї класичної форми. Після праці Паніні мовні зміни, характерні для звичайних мов, припинилися, і мова стала безперервно розвиватися, стаючи все більш багатою, досконалою та різноманітною у своїх можливостях.
З санскриту вийшли всі відомі на сьогоднішній день мови. Слов'янські мови дуже близькі за своїм строєм та звучанням до санскриту. Незвичайна схожість санскриту зі слов'янськими мовами вражає сучасних лінгвістів. І щоби проілюструвати це, подивимося на наведені приклади з української мови:
перший – пурва, два – дуа, двоє – двая, три – три, третій – трета, чотири – чатур, п'ять – пянч, десять – деша, дірка – дріка, простір – прастара, чашка – чашака, мішок – машака, розумниця – мастака, мати – матри, тато – тата, свіжість (прохолода) – хладака, світлий – швєта, ніч – ніч, волосся – грива, завиток (кучер) – курча, дурень – мудхах, дивний - див'я, яма – яма, покарання – кара, дім – хата, живий – джива, зима – хіма, новий – нава.
Тепер стають більш зрозумілими і назви аюрведичних термінів, і, на перший погляд скрадні і незрозумілі назви аюрведичних препаратів. Наприклад: Трифала – «три плоди», Панчакарма – «п’ять дій», Саптасара – «сьома тканина», Дашамула – «десять коренів», Пурвакарма – «перша дія», Трикату – «три гостроти», Панчатікта – «п’ять гіркот», Чатурмук – «чотири лика, чотириликий» тощо.
Якщо співзвучні слова, то співзвучні і мови! Оцініть ось це: «той ваш дім, цей наш дім» – «тат вас дам, етат нас дам». І ще. Українське слово «брама» – великі ворота, – це «вхід». Рама (одне з імен Бога) – світло. А назва дерева вишня походить від імені Бога Вішну. Добре відома традиція південних слов'ян, яка сягає своїм корінням у ведичні часи, висаджувати навколо свого житла ці прекрасні дерева. Вони вважали, що сам Вішну захищатиме їх. І таких прикладів багато.
Авраменко Юрій Михайлович, лікар аюрведи.
Слідкуйте за подальшими публікаціями!
#нотатки_лікаря_Аюрведи
Магазин ROSA | Youtube | Портал Роса ТБ | Консультація доктора Аюрведи
Найважливіші трактати аюрведи.
Одним з найбільших представників традиції вайдь був ріши Бхарадваджа, який передав знання аюрведи іншим ріши, а ті своїм кращим учням. Учні, у свою чергу, склали канони традиції «кайя-чікітси» - терапії внутрішніх хвороб, яка використовує рослини, мінерали, кольори, звуки та запахи. Одним з кращих учнів вважався Агнівеша, який не тільки склав найвідоміший з канонів «кайя-чікітси», але і став мандрівним лікарем, що ніс знання аюрведи по всій Землі. Ще один спадкоємець культури дравідів - мудрець Агастья, якого вважають одним із найбільших носіїв знань у галузі хірургії та мармавід'ї. Цивілізація Бхарата-Варша проіснувала багато тисячоліть, але п'ять тисяч років тому почала розпадатися на дрібніші держави і, зрештою, припинила своє існування. Загибель ведичної цивілізації відбулася через те, що в ній зріли різні вади, які призвели до великих і малих війн, розкладання суспільства і руйнування всієї соціальної системи. З розпадом ведичної цивілізації вчення аюрведи практично зникло. Але на початку нашої ери з'явилися дивовижні особи, які відновили та записали стародавні канонічні тексти «Чарака самхіта», «Сушрута самхіта» та «Аштангасамграха» Вагбхати. Зазвичай їх називають Брихат-Трайєю, або зборами трьох найголовніших аюрведичних текстів.
«Чарака самхіта» - це найдавніший текст, що зберігся до наших днів. Як вважають багато знавців аюрведи, у його створенні брали участь кілька авторів. Саме ім'я Чарака не належить жодному з них і означає «мандрівний лікар». Першим автором визнається Артейя Муні. Рукописи, мабуть, виготовляв його учень Агнівеша. Цей трактат датується приблизно 1-2 століттям н.е., що відноситься до пізнього ведичного періоду.
«Чарака самхіта» написана у формі діалогу між Атреєю та його учнем Агнівешею і починається з розповіді про те, як мудрець Бхарадваджа вирушив до Індри за знанням аюрведи. Наявна Брахмі наука про природне життя, здоров'я, довголіття і звільнення від хвороб була колись передана ним Дакші Праджапаті - прабатькові людства, той передав її божественним цілителям Ашвінам, ті ж передали її Індрі. Передане Індрою знання мудрець Бхарадваджа виклав Атреї Пунарвасу, а той - шести учням, які записали науку життя у вигляді шести трактатів. Найобдарованіший учень, Агнівеша, не лише написав найкращий із трактатів, а й почав поширювати це знання по всій землі. Він ходив із міста до міста, із села до села, навчаючи своїх послідовників і розповідаючи людям про те, як жити довго, праведно та без хвороб. Люди називали його мандрівним лікарем, або Чаракою.
У «Чарака самхіті», що складається з 120 розділів та 8400 шлок (метричних віршів), також вісім розділів:↩️
#нотатки_лікаря_Аюрведи
Одним з найбільших представників традиції вайдь був ріши Бхарадваджа, який передав знання аюрведи іншим ріши, а ті своїм кращим учням. Учні, у свою чергу, склали канони традиції «кайя-чікітси» - терапії внутрішніх хвороб, яка використовує рослини, мінерали, кольори, звуки та запахи. Одним з кращих учнів вважався Агнівеша, який не тільки склав найвідоміший з канонів «кайя-чікітси», але і став мандрівним лікарем, що ніс знання аюрведи по всій Землі. Ще один спадкоємець культури дравідів - мудрець Агастья, якого вважають одним із найбільших носіїв знань у галузі хірургії та мармавід'ї. Цивілізація Бхарата-Варша проіснувала багато тисячоліть, але п'ять тисяч років тому почала розпадатися на дрібніші держави і, зрештою, припинила своє існування. Загибель ведичної цивілізації відбулася через те, що в ній зріли різні вади, які призвели до великих і малих війн, розкладання суспільства і руйнування всієї соціальної системи. З розпадом ведичної цивілізації вчення аюрведи практично зникло. Але на початку нашої ери з'явилися дивовижні особи, які відновили та записали стародавні канонічні тексти «Чарака самхіта», «Сушрута самхіта» та «Аштангасамграха» Вагбхати. Зазвичай їх називають Брихат-Трайєю, або зборами трьох найголовніших аюрведичних текстів.
«Чарака самхіта» - це найдавніший текст, що зберігся до наших днів. Як вважають багато знавців аюрведи, у його створенні брали участь кілька авторів. Саме ім'я Чарака не належить жодному з них і означає «мандрівний лікар». Першим автором визнається Артейя Муні. Рукописи, мабуть, виготовляв його учень Агнівеша. Цей трактат датується приблизно 1-2 століттям н.е., що відноситься до пізнього ведичного періоду.
«Чарака самхіта» написана у формі діалогу між Атреєю та його учнем Агнівешею і починається з розповіді про те, як мудрець Бхарадваджа вирушив до Індри за знанням аюрведи. Наявна Брахмі наука про природне життя, здоров'я, довголіття і звільнення від хвороб була колись передана ним Дакші Праджапаті - прабатькові людства, той передав її божественним цілителям Ашвінам, ті ж передали її Індрі. Передане Індрою знання мудрець Бхарадваджа виклав Атреї Пунарвасу, а той - шести учням, які записали науку життя у вигляді шести трактатів. Найобдарованіший учень, Агнівеша, не лише написав найкращий із трактатів, а й почав поширювати це знання по всій землі. Він ходив із міста до міста, із села до села, навчаючи своїх послідовників і розповідаючи людям про те, як жити довго, праведно та без хвороб. Люди називали його мандрівним лікарем, або Чаракою.
У «Чарака самхіті», що складається з 120 розділів та 8400 шлок (метричних віршів), також вісім розділів:↩️
#нотатки_лікаря_Аюрведи