Аюрведа – божественна наука.

Аюрведа, безперечно, була і залишається витонченою системою знань. Вона фокусує увагу на створенні сильного здоров'я так само, як і на лікуванні захворювань, підкреслюючи при цьому роль свідомості у досягненні здоров'я – предмет, про який західна медицина тільки-но починає говорити. Саме тому аюрведу ще називають медициною свідомості. Адже вона черпає знання з галузі чистої свідомості, і це надає їй унікального і всеосяжного характеру.

Цілком відрізняється від цього представляється концепція сучасної медицини, заснована на аналітичному підході, що розділяє. Об'єктивний підхід сучасної науки ґрунтується насправді на частковому знанні про людину та природу. І це «неповне знання – річ небезпечна», оскільки воно веде людину до омани. Аюрведа – це цілісна та природна система медичних знань. Вона вивчає все, що корисно і не корисно для життя, а також те, що дає щастя людині. Здоров'я людини розглядається аюрведою як цілісність буття через повне та чисте знання. Роздільне, вирване знання - це неповне знання, і воно не може дати повне здоров'я.

Особливість аюрведи полягає в тому, що вона розглядає людину у всій її цілісності, а не як носія окремого патологічного симптому. Важлива не хвороба, на яку ви страждаєте, а ви самі. Все запропоноване лікування спрямоване на те, щоб встановити загальну рівновагу, яка є основою доброго здоров'я та довголіття. Саме з цієї причини про аюрведу говорять як про цілісне знання, бо її підхід до здоров'я є всеосяжним. Вона бере до уваги всю сукупність факторів, що становлять життя людини. При цьому аюрведа ставить конкретну мету:

1. Захист здоров'я здорової людини (профілактика);
2. Усунення хвороби у хворої людини (лікування);
3. Довге та щасливе життя (поліпшення якостей життя);
4. Просвітлення.

Це життя дане нам для просвітлення, яке ми отримуємо із досконалого здоров'я. Людина, яка вивчає аюрведу, знає правильно, коли їсти, спати, використовувати активність і т. д. Нас не дивує те, наприклад, що фермер для успішної своєї діяльності вивчає, як підготувати насіння і землю, коли вносити добрива або як зробити сівозміну. Такі ж знання дає і аюрведа, але тільки стосовно своєї власної природи та життя. Знання аюрведи – це корінь життя. Махаріші Махеш Йогі каже: «Будьте ж садівником дерева свого власного життя. Поливайте її коріння та насолоджуйтесь плодами».

Завдання аюрведи полягає в тому, щоб відновлювати та підтримувати рівновагу на фізичному та ментальному рівні, пожвавлювати зв'язок між свідомістю та тілом. Для досягнення цього вона має в своєму розпорядженні точні та ефективні терапевтичні стратегії, і тактики, і такі ж тонкі діагностичні методи, які дозволяють визначити порушення рівноваги до того, як воно перетвориться на хворобу. Понад те, аюрведа займається лікуванням будь-якого випадку дисбалансів здоров'я людини. Попередження хвороби – це центральна тема аюрведи. Попередити - значить навчитися жити у злагоді з Природним Законом. Її підходи ґрунтуються на знанні природи та конституції людини з використанням системи класифікації та аналізу, що дозволяє точно визначити, яке конкретне лікування підходить певному людському типу.

Вайд'я, ставлячи діагноз, насамперед визначає тип конституції пацієнта – це головне. Крім того, вайд'я бере до уваги обставини довкілля: пору року, час обстеження, місце, де мешкає пацієнт та його астрологічну карту. Важлива не сама хвороба, а особистість пацієнта загалом. Позбавлення часткового порушення – це вторинний результат аюрведичного лікування. Головне завдання – позбутися первинної причини порушення рівноваги, а вже потім зайнятися відновленням та підтримкою здоров'я. Аюрведа може навчити жити не хворіючи.

#нотатки_лікаря_Аюрведи

У кожному з нас є зцілююча сила, біологічний інтелект, який підтримує та відновлює нормальне функціонування організму. Ця сила природи, закладена в нас, невіддільна від нашої власної природи. «Medicus sanat, natura curat», - говорив Гіппократ, - «Лікар лікує, але виліковує природа». Ідеальне попередження полягає в тому, щоб укласти союз з Природним Законом і забезпечити собі підтримку всемогутньої творчої сили природи, погоджуючись при цьому з індивідуальною природою відповідно до циклів пори року та щоденного ритму.

Існує кілька підходів аюрведи, які забезпечують цілісну систему надійного оздоровлення. Це
🔸пульсова діагностика,
🔸хронобіоритмологія,
🔸фізіологічне очищення (панчакарма),
🔸вплив на біологічно активні точки (марматерапія),
🔸терапія за допомогою використання звуку та мелодії (гандхарваведа),
🔸вправи для відновлення інтеграції розуму та тіла (йога-асани),
🔸дихальні вправи,
🔸дієтичні програми,
🔸застосування лікарських препаратів із трав та мінералів,
🔸медитація.

Препарати, які використовує аюрведа, готуються лише на основі рослинних та тваринних продуктів, металів та мінералів. Відповідно до аюрведи існує ієрархія в лікуванні захворювань: корекція свідомості, поведінки та харчування, біоритмологія, фізіологічне очищення, процедури та ліки. Ці підходи щодо профілактики та лікування захворювань випробувані часом, не мають шкідливих побічних ефектів, недорогі та легко застосовні. Вони відновлюють і підтримують рівновагу розуму, тіла, поведінки та навколишнього середовища.

Стародавні тексти кажуть: «Аюрведа амрітанам – аюрведа тим, хто бажає безсмертя». У сучасній практичній медицині поняття здоров'я є насамперед заперечення наявності у людини хвороби. Тому багато людей вважають, що абсолютне здоров'я існує лише як недоступний ідеал, і тому придуманий термін «відносне здоров'я», висловлюючи його коротким формулюванням: «практично здоровий». Так сучасна «нетрадиційна» медицина, озброївшись величезною системою класифікації хвороб, найчастіше розглядає та намагається вилікувати окремо взятий орган, стан чи частину тіла.

Аюрведа - наука, що має справу не лише з наявністю деяких хвороб. Це насамперед повний шлях життя. Це не тільки система медицини, яка включає пропозиції та засоби для здорових та хворих людей. За тисячоліття до Всесвітньої Організації Охорони Здоров'я аюрведа вказала, що здоров'я – це розумове, фізичне та соціальне благополуччя людини.

Аюрведичні лікарі стверджують, що здоров'я насамперед складається як основна характеристика ментальності людини. І ключ до керування тілом лежить у нашій свідомості. При правильному його використанні ми можемо повністю контролювати функції нашого організму, за власним бажанням позбавлятися хвороб і підтримувати хороше здоров'я, причому навіть більш успішно, ніж звичними засобами. Аюрведичні засоби лікування покликані лише допомогти в цьому.

Аюрведичні фіторецептури – це унікальні склади, де кожна рослина займає своє ієрархічне місце залежно від того чи іншого необхідного ефекту. Кожну рослину збирають, відповідно до космічних ритмів. Необхідно вибирати відповідну місячну фазу, день та час доби. Деякі трави можна збирати лише 2-3 дні на місяць або лише на сході сонця. Іншим часом їх ефективність значно знижується. Враховується також характер території. Одна і та ж рослина, зібрана в лісі, на галявині, біля озера, на пагорбі або на болоті, будуть мати різні властивості.

Препарати, які використовує аюрведа, готуються лише на основі рослинних та тваринних продуктів, металів та мінералів. Аюрведичні лікарські засоби можна розділяти на дві великі групи: расаяни та власне ліки. Один із класичних прикладів аюрведичної расаяни – Чаванпраш. Його сприятливий вплив на людину підтверджується багатотисячолітньою історією. Він згадується в таких медичних канонах як «Чарака самхіта», «Аштангахридайя самхіта» та інших.

#нотатки_лікаря_Аюрведи

Аюрведичні канони докладно описують різні методи лікування. Сучасна медицина використовує їх лише частково. Наприклад, зовсім неправильно вважати акупунктуру надбанням китайської медицини. В «Аштангахридайя самхіті» були детально описані інформаційні канали, що відповідають китайським «меридіанам».

Аюрведа є досить гнучкою системою медичних знань. Її алгоритми можна застосовувати скрізь та за всіх часів. Про це говорить ведичний принцип передачі знання: «desha-kala-patra» або «місце, час та обставини». Це означає, що канонічні знання не слід переносити механічно. Їх треба адаптувати до географічних, кліматичних та соціальних умов, враховуючи менталітет людей та їх спосіб життя. У кожної людини повинен бути один лікар, який досконало знає його проблеми і спостерігає протягом життя. Лікар лише показує шлях до лікування, допомагаючи пацієнтові зробити перші кроки. Основний шлях повинен пройти сам пацієнт, суворо дотримуючись розпорядження лікаря, беручи активну участь у своєму одужанні. Аюрведа вчить людей жити у згоді зі своєю природою, підтримувати рівновагу своєї психофізіології поведінкою, ритмом життя та збалансованим харчуванням.

Все вище сказане зовсім не означає, що аюрведа заперечує досвід та досягнення сучасної медицини. Але аюрведа вчить, як досягти ще більшого ефекту, абсолютно не зашкодивши хворому. Крім того - це альтернативний шлях у лікуванні багатьох захворювань, які неефективно лікувалися методами та технологіями сучасної медицини.

Авраменко Юрій Михайлович, лікар аюрведи.
Слідкуйте за подальшими публікаціями!

#нотатки_лікаря_Аюрведи

Магазин ROSA | Youtube | Портал Роса ТБ | Консультація доктора Аюрведи

...продовження...⬆️

Згадайте, як ваша увага поглинається хвилями, коли ви дивитеся на океан. Чи пам'ятаєте ви момент, коли виявили, що замість просто спостерігати, як хвиля накочується за хвилею, ви почали захоплюватися величчю всього океану? Це відчуття розширення, яке відчуваєш, коли не просто спостерігаєш за окремими хвилями, але сприймаєш океан в цілому, подібний до способу пізнання і переживання світу, названого «самозверненість». Ви звертаєтеся до свого внутрішнього я, як найбільш всеосяжного аспекту своєї особистості, де все вже пов'язане з усім іншим, і переживаєте життя на рівні цілісності всіх його аспектів. Досягши єдності з природою в собі, ми справді почуваємося «як удома». В аюрведе цей стан називають Єдиним Полем Чистої Свідомості.

Здоров'я значно більшою мірою залежить від глибокої інтеграції розуму, тіла та емоцій. Ні ваша добра воля, ні оптимістичні думки, ні емоції чи розум узяті окремо не зможуть зцілити тіло.

Позитивні твердження, що допомагають змінити наш спосіб мислення (афірмації), візуалізації та інші подібні речі можуть надати лише часткову користь, оскільки вони не активізують природний розум усередині вас. Знання про механізми самовідновлення та самозцілення, закладені в кожній клітині вашого тіла, у вашій свідомості, їх і дає аюрведа. Суть його полягає в тому, щоб розкрити природний розум тіла і, таким чином, повернути йому здатність зцілювати себе.

Бажаю всім здоров’я!
Слідкуйте за подальшими дописами!
З повагою, ваш лікар Авраменко Юрій Михайлович.

#нотатки_лікаря_Аюрведи

Магазин ROSA | Youtube | Портал Роса ТБ | Консультація доктора Аюрведи

Аюрведа та жіноче здоров'я
(частина 2)

Ведичний підхід до здоров'я жінки

Ведичний підхід підкреслює, що основа здоров'я - це свідомість. Згідно Махаріші Махеш Йогі, «існують нероздільні, дуже тісні взаємини між непроявленим полем свідомості та всіма виявленими рівнями фізіології… ось чому ведичний підхід до здоров'я впливає на сферу здоров'я насамперед із рівня найбільш фундаментальної галузі здоров'я – поля свідомості».

Здоров'я має на увазі цілісність та єдність життя, рівновагу та порядок. Хвороба, навпаки, передбачає відсутність упорядкованості. На санскриті, мові аюрведи, слово здоров'я звучить як «swastha». Корінь «swa» означає «буття», а «stha» - «те, що встановлено». Отже, бути здоровим – це бути встановленим у бутті, у чистій свідомості, в абсолютному та незмінному існуванні. Є і інші ведичні визначення здоров'я, але справжнє полягає у самому значенні цього слова. Найголовніше, що випливає з цього визначення - це те, що важливо дізнатися про себе і встановити в собі. Це і є визначення справжнього здоров'я.

Більше широке визначення здоров'я дають класичні тексти аюрведи. Так Сушрута каже: «Той, чиї доші збалансовані, у кого гарне травлення, чиї дхату (тканини) нормально функціонують, чиї малі (відходи) перебувають у балансі, чия свідомість, розум і почуття наповнені блаженством, називається здоровою людиною» (Sushruta Samhita, 15.41).

Ведичний підхід до здоров'я – це підхід через знання свідомості, через знання Веди. Той, хто уникає своєї свідомості, той страждає, а хто ж встановлений у своїй свідомості, той щасливий. Страждання виникає через відсутність здоров'я, а здоров'я людина отримує через зв'язок між тілом, свідомістю та Вселенським Розумом.

Проблема здоров'я – найважливіша у житті. Все залежить від здоров'я: внутрішній світ і щастя людини, його ставлення до інших і поведінка, її досягнення в житті, навіть саме життя залежить від здоров'я. Здорове буття, здоровий розум, здорове тіло та здорове оточення складають досконале здоров'я людини. Важливою є також і координація між цими компонентами. Доки всі ці моменти не будуть прийняті до уваги, розгляд поняття здоров'я залишатиметься неповним, і неможливо буде забезпечити повністю вірне вирішення проблеми нездоров'я.

За тисячоліття до Всесвітньої Організації Охорони Здоров'я аюрведа вказала, що здоров'я – це розумове, фізичне та соціальне благополуччя людини. Аюрведичні лікарі стверджують, що здоров'я насамперед складається як основна характеристика ментальності людини. І ключ до керування тілом лежить у нашій свідомості. При правильному його використанні ми можемо повністю контролювати функції нашого організму, за власним бажанням позбавлятися хвороб і підтримувати хороше здоров'я.

На жаль, протягом минулих століть проблема нездоров'я розглядалася в основному фізично. Навіть у країнах, де найрозвиненіша медична наука, статистика показує, що величезна кількість людей помирають від серцевої недостатності, а кількість пацієнтів із розумовими розладами швидко зростає. Висновок простий: ті, хто зацікавлений у профілактиці або лікуванні хвороби, повинні мати знання всіх аспектів здоров'я, а також знання про виникнення, формування та поширення хвороби.

У сучасному світі багато успішних у бізнесі чи політиці жінки не відчувають задоволення від життя. Всі вони зазначають, що їм «чогось» не дістає у житті. Намагаючись встигнути все вдома і на роботі, все частіше фізичні, емоційні та соціальні фактори обмежують або зводять нанівець задоволення від цієї діяльності. І багато хто починає розуміти, що необхідно рухатися по життю впорядковано і звертати свою увагу вглиб, знаходячи основу свого життя і здоров'я в собі. Прагнення балансувати між сім'єю та кар'єрою, емоційними та матеріальними потребами, призводять жінок до стресу. Причина у втраті зв'язку із внутрішньою природою, внутрішньою стабільністю, яка не залежить від зовнішніх обставин та змін. Відновлення зв'язку з глибинним «я» не вимагає міняти щось назовні.

Перша частина.

Бажаю всім здоров’я!
Слідкуйте за подальшими дописами!
З повагою, ваш лікар Авраменко Юрій Михайлович.

#нотатки_лікаря_Аюрведи

Аюрведа та жіноче здоров'я
(частина 3)

Особливості психіки, анатомії та фізіології жінки

Розглядаючи відмінність чоловіка від жінки, ми насамперед звертаємо увагу на очевидні фізичні, гормональні та статеві відмінності. Проте є і більш тонкі аспекти, тобто особливості психіки жінок. Вважається, що у жінок краще розвинена інтуїція. Тонке сприйняття та абстрактне мислення – головні складові інтуїції. Це дозволяє підтримувати внутрішній стан цілісності поряд з активною діяльністю, що сприяє підтримці здоров'я. Коли внутрішнє усвідомлення жваве, активність тече безперешкодно і не виснажує ні тіло, ні розум.

Саме жіноча психіка та фізіологія здатні підтримувати інтуїтивне мислення. Заслуга у цьому полягає в жіночій природі. Інтуїція була надана згори, проте жінкам доводилося її розвивати. Історично склалося так, що жінка була позбавлена формальної освіти та ізольована. Спираючись на знання, закладені на тонкому рівні свідомості, жінки розвивали той спосіб пізнання, який ми називаємо жіночою інтуїцією. Це подібно до того, як людина, яка ніколи нічому не вчилася, не вміє читати, несподівано усвідомлює, що має всі наукові знання. Ця спадщина вплинула на психіку та фізіологію жінки.

Переваги психічного та фізіологічного розвитку жінок були підтверджені у багатьох сучасних дослідженнях. Результати дослідження фізіології мозку вказують на те, що согрus саllоsum, частина мозку, що зв'язує праву та ліву півкулі, у жінок на 25-40% більше, ніж у чоловіків. Вчені описують це явище, як велику нейронну гнучкість чи «пластичність», яка дозволяє одній півкулі мозку брати функції іншої. Ймовірно, у своїй повсякденній діяльності жінки часто використовують обидві півкулі. Наприклад, під час писання вони найчастіше використовують обидві півкулі, на відміну від чоловіків, які переважно користуються лівим. Цікаво, що в міру того, як людина старіє, насамперед починає руйнуватися ліва частина мозку. Світові дослідження показують, що жінки зберігають гостроту інтелекту набагато довше, ніж чоловіки. Жінки, які також швидше і ефективніше оправляються після інсульту, особливо швидко відновлюється мова. Прискорення процесу одужання у жінок, можливо, пов'язане зі збільшеним согрus саllоsum між мозковими півкулями, що зумовлює вроджену гнучкість сполучних процесів мозку.

У спілкуванні жінки більш сприйнятливі до звуків та їхнього емоційного значення, вони набагато чуйніше порівняно з чоловіками, сприймають сенс, закладений «між рядків». Більше того, жінки в середньому мають набагато більш чутливий слух. Жінки однаково чують обома вухами, а у чоловіків, як правило, краще працює праве. Жінки також більш чутливі до дотиків, смаків та запахів. У спілкуванні чоловіків, як правило, більше цікавить предмет розмови, жінки ж насамперед звертають увагу на співрозмовника, вони легше запам'ятовують імена та обличчя.

Широко відомо також, що у спілкуванні жінки більш чуйні та чутливі, вони краще вміють слухати та співпереживати. Новонароджені дівчатка більше виробляють різноманітних звуків, на відміну від хлопчиків. Свої перші слова та речення вони вимовляють раніше і до двох років їхній словниковий запас зазвичай багатший, ніж у хлопчиків. У шкільному віці дівчатка мають менше проблем із читанням і раніше розвивають навички складних розумових процесів.

Порівняно з чоловіками жінки швидше обробляють інформацію та на її основі роблять вибір. У чоловіків краще розвинена права півкуля та просторове мислення, яке дозволяє їм обертати в умі тривимірні об'єкти. Жінки ж мислять абстрактніше і широко. Сучасна медицина повинна враховувати цю різницю між статями, брати до уваги те, що людська фізіологія - це цілісна структура.

Попередня частина тут.

Бажаю всім здоров’я!
Слідкуйте за подальшими дописами!
З повагою, ваш лікар Авраменко Юрій Михайлович.

#нотатки_лікаря_Аюрведи

Магазин ROSA | Youtube | Портал Роса ТБ | Консультація доктора Аюрведи

Аюрведа та жіноче здоров'я
(частина 4, продовження)

Менстуальний цикл

На 14 -й день, з циклом 28 днів, під впливом ФСГ та ЛГ відбувається розрив фолікула, що також виробляє естрогени. Крім того, естрогени виробляються за допомогою надниркових залоз, яєчників, жирової тканини, включаючи тканину мозку. Збільшення жирової тканини (маса тіла) у період менопаузи захищає мозок та кістки (капха балансує вату). Усі інші фолікули гинуть у процесі апоптозу (регульований процес загибелі клітин). Яйцеклітина, яка вийшла з фолікула, захоплюється «бахромою» фалопієвої труби, і починається її рух (вата). Яйцеклітина має лише 1 день, коли сперма її запліднює. Якщо цього не відбудеться, то це яйцеклітину чекає апоптоз. Запліднення відбувається в трубах, після чого яйцеклітина переміщується в матку і закріплюється там в ендометрії.

Після запліднення та консолідації яйцеклітини рівень тестостерону та естрогену починає знижуватися, але рівень естрогенів знижується трохи швидше. Тестостерон підтримує лібідо, і в цей період жінка відчуває сильне сексуальне бажання.

На місці фолікулу, що розірвався, утворюється так зване «жовте тіло» і починає проявляти активність прогестерон. Жовте тіло - це тимчасовий ендокринний орган, який починає виробляти прогестерон, який живить і підтримує ендометрій. Прогестерон синтезується з холестеролу (холестерин), який, в свою чергу, синтезується з жирних кислот у печінці.

Запліднена яйцеклітина, яка закріплюється в ендометрії, починає вживатися та розвиватися, що дає початок утворення плаценти та дозрівання плоду. Приблизно на 10 тижні вагітності живлення плода повністю проходить через плаценту. До цього часу тестостерон продовжує втрачати свою активність, а жовте тіло «помирає» (апоптоз). Сама плацента починає виконувати всі функції живлення яйцеклітини, включно з виробництвом естрогенів.

Якщо прогестерону мало, або його рівень знижується, може виникнути ненадійне прикріплення заплідненої яйцеклітини, а також, може розпочатися менструація, що призводить до перериванню вагітності. Якщо прогестерону завжди мало, то формується так зване «звичне не виношення вагітності». Пік рівня прогестерону відбувається на 21-23 день циклу. Жовте тіло функціонує 14 днів. Збільшення прогестерону запобігає менструальній функції.

Якщо запліднення не відбувається, тобто жовте тіло не отримувало гормональної підтримки, починається вироблятися хореотичний гормон (ХГ), рівень прогестерону падає, простагландини приходять на його місце, які запускають процес менструації. Вони стимулюють скорочення матки, і ендометрій починає відторгатися.

Надниркові залози синтезують «гормон стресу». Стрес змушує організм виробляти кортизол, що захищає нашу психофізіологію від стресу, але негативно впливає на вироблення статевих гормонів. У першій фазі, коли кровотеча відбувається через припинення виробництва тестостерону, вата домінує. Тому у жінок з домінуючою вата-конституцією, а також у жінок вата-пітта конституції часто виникає біль, яка супроводжується сильними спазмами та судоми. Як правило, ця фаза триває близько чотирьох днів і називається «раджахкала» або час місячних.

#нотатки_лікаря_Аюрведи

...продовження...

Період, коли у жінки завершилася менструальна кровотеча, а геніталії та яєчники очистилися, називають «ритуматі» або періодом очищення. Така жінка має сильну ауру. Її рот і зуби вологі. Вона любить слухати історії кохання і пристрасно прагне сексу. Її сідниці розслаблені, її волосся розпущені, руки, груди, стегна і живіт тремтять в очікуванні любові. Вона переживає ейфорію та хвилювання. Все це є потужними сексуальними сигналами. Особливості жінки на цьому етапі циклу пояснюються збільшенням капхи. Звичайно, для кожного типу конституції вони проявляються трохи по -різному. Протизаплідні таблетки і повсякденні стреси спотворюють описану картину. Ретельно слухайте, що вам говорять почуття, і ви можете зловити ці коливання. Це період, коли обидва партнери можуть піднятися на вершину еротичних відчуттів. Зазвичай цей етап триває близько десяти днів. Якщо в основній конституції жінки переважає капха, плідна фаза може тривати до 16 днів або майже до самого початку менструації. Проліферація, тобто розмноження клітин ендометрію відбувається під впливом елементів землі та води, з якої складається капха-доша.

Решта 14 днів 28-денного циклу проходять під знаком пітти, а в останні дні вата також включається в гру. Таке поєднання вогню та вітру може спричинити стан гострої тривоги. Ця фаза називається «ритув'ятітакала» або час секреції. Це фаза секреції, коли температура тіла піднімається і починає накопичувати раджах (менструальна кров). Усі ці симптоми вказують на те, що пітта посилюється в організмі. «Артхава» - репродуктивні соки та органи стають вогненними.

З огляду аюрведи, прагнучи до ідеального здоров'я, жінка повинна співпрацювати зі своїм тілом, а не пригнічувати його. Ідеальна ситуація, коли жінка 2-3 дні під час менструації відпочиває. Звичайно, більшість жінок не можуть собі цього дозволити, але вони повинні намагатися взяти принаймні один вихідний у день рясних виділень. Під впливом реалій сучасності більшість жінок повинні йти на компроміс між роботою та їх фізіологією, але з медичної точки зору, принаймні, важливо мати уявлення про ідеальну ситуацію. Говорячи, що аюрведа радить жінкам розслабитися, не означає сон. Сон в денний час взагалі не рекомендується, оскільки він може привести капху до дисбалансу і викликати закупорку шротів, що буде перешкоджати належному руху менструальної крові. Потрібно відпочивати сидячі і обов'язково лягати спати раніше ввечері. Вдома ви повинні займатися лише легкими справами, які подобаються жінці. Читання та спокійна творча діяльність - ідеальний варіант для такого відпочинку. Жінка повинна утримуватися від занять спортом та важкою роботою в саду чи городі. Легкі прогулянки дуже корисні.

Під час менструації жінці не потрібно робити абх'янгу (масляний масаж) і приймати ванну. Натомість краще прийняти короткий теплий душ. Після припинення менструації корисно зробити масаж голови з теплою олією, залишати масло на 2 години, а потім промити голову. Це допоможе заспокоїти вату. Їжа повинна бути свіжою, теплою та легко засвоюється, оскільки вогонь травлення ослаблений у цей період. Солодкі приготовлені фрукти, тепле молоко з імбиром та кмином, солодке ласі дуже корисні. Краще виключити червоне м'ясо, сир, йогурт, шоколад, куріння, газовані напої та смажені продукти, що посилюють вату. Гарний настрій є важливим елементом у період менструації.

Згідно з сучасними дослідженнями лікарів аюрведи, гігієнічні тампони можуть бути не настільки нешкідливими, як здається. Зокрема, «супервсмоктуючі» тампони вкрай сумнівні. Вони використовуються для того, щоб служити перешкодою для вільного потоку менструальної крові. Таке втручання не сприяє здоров’ю. Тому рекомендується надати перевагу зовнішнім гігієнічним засобам поглинання.

Попередня частина.

Бажаю всім здоров’я!
Слідкуйте за подальшими дописами!
З повагою, ваш лікар Авраменко Юрій Михайлович.

#нотатки_лікаря_Аюрведи

Аюрведа та жіноче здоров'я
(частина 5)

Вікові етапи життя жінки

Дитинство та юність жінки можна розділити на три періоди, які чітко відрізняються один від одного. І вони, і подальше життя жінки відзначені особливими процесами фізіологічного розвитку. При цьому виявляються просто разючі відмінності, які пояснюють, чому в житті жінки з віком відбуваються великі зміни, і які наслідки ці зміни спричиняють.

«Бала» – це час, коли дівчинка ще дитина у повному розумінні цього слова. Її розвиток носить загальний характер і охоплює собою всі дхату (тканини). Це період необмеженого переважання капха-доші (приблизно до 10 років).

Наступний період життя називається «кумарі». Він починається одночасно з настанням пубертатного періоду, тобто з початком формування вторинних статевих ознак, і продовжується приблизно два-три роки. Високий рівень капхи, властивий дитинству, зберігається, але тепер у організмі також зростає і пітта (приблизно з 10 до12 років). Тут важливо пам'ятати, що ці процеси залежить від індивідуального типу конституції.

Коли настає менархе (менструація), починається наступна фаза – так звана «раджохматі». У індустріальних країнах Заходу це, зазвичай, відбувається між 11 і 14 роками, в ескімосів - 23, а Південній Європі - між 10 і 12 роками. Оскільки на півночі в навколишньому середовищі менше пітти, ніж на півдні, то питті потрібно більше часу, щоб накопичитися. Як бачите, за допомогою аюрведичної теорії тридоші можна проінтерпретувати та пояснити ці науково доведені дані. У період «раджохматі» дівчина вже може завагітніти, але знавці аюрведи суворо забороняють це, тому що дхату в неї ще повністю не дозріли для створення нового життя. Як правило, дхату та оджас досягають оптимального стану після 17–18 років. У чоловіків ці процеси тривають набагато довше. Їх дхату та оджас повністю дозрівають лише між 20 та 25 роками. Це означає, що ідеальні передумови для народження дітей виникають, коли жінці 18 років, а чоловікові – 22-23 роки.

Етапи дорослого життя.

Період оптимальної плодючості зазвичай починається з 16 років, а закінчується десь у 40 або трохи пізніше. Він називається «яваті». Дитинство минуло, і «дитячий жирок» теж зникає, тобто капха встановлюється на тому рівні, який обумовлений конституцією. Це єдиний період, коли конституційні характеристики жінки виявляються на повну силу, і цю обставину слід враховувати щодо конституції.

Час нестримно біжить уперед, і після 40 років починається фаза «праудавашта» - вік зрілої жінки, у якої ще тривають менструації, але через подальше зменшення капхи та приросту вати вже виникають і перші симптоми передменопаузи. Пітта, а разом із нею і гормональний статус ще зберігаються. Однак менструації часто стають менш регулярними. Це перехідний період, або клімакс, причому він у сучасному розумінні включає і саму менопаузу, що, однак, невірно з точки зору аюрведи.

З моменту останньої спонтанної менструації, за якою протягом року не було маткової кровотечі, викликаної роботою яєчників, починається менопауза, а за нею, природно, і постменопауза. Тепер пітта убуває, а вата злітає до максимальної позначки. На наступному етапі пітта продовжує знижуватися (вік від 55 років та старше). Обидві ці фази («50+» та «60+») називаються «вріддха». Це поворотні моменти у житті жінки. Вона не тільки втрачає здатність народжувати дітей, а й починає відчувати себе зовсім інакше. В цей час вона, як правило, набагато більше і вільніше насолоджується сексом, ніж у молоді роки, тому що тепер їй більше не потрібно ламати голову над тим, як захищатися від вагітності, та й тіло в неї стає іншим.

#нотатки_лікаря_Аюрведи

...продовження...

Якщо у жінки в пракріті сильно виражена капха, це може дещо «амортизувати» ефект, який справляє посилення вати. Отже, навіть коли частка вати в організмі починає зростати, внаслідок чого шкіра може стати дещо сухішою, жінка капха - типу зовні все одно старітиме повільніше. У них пізніше виникає загроза остеопорозу, адже кістки у неї щільніші, ніж у жінок типу вата. А жінки, у яких у конституції велика частка вати, повинні терміново вживати заходів щодо умиротворення та пом'якшення цієї доші. Наприклад, харчуватися теплою калорійною їжею, вживати їжу в певний час і регулярно робити масляний масаж всього тіла. У жінок з конституцією пітта можна спостерігати наступне: ті, у кого в конституції як вторинний фактор є вата, в основному худнуть і стають дуже активними, а ті, у кого вторинний фактор - капха, починають набирати вагу.

Попередня частина.

Бажаю всім здоров’я!
Слідкуйте за подальшими дописами!
З повагою, ваш лікар Авраменко Юрій Михайлович.

#нотатки_лікаря_Аюрведи

Магазин ROSA | Youtube | Портал Роса ТБ | Консультація доктора Аюрведи

Витоки науки аюрведи (1/3)

"Рідкісна удача, успіх і щастя супроводжують тих людей, які знайомляться з ведичним знанням. Веда - це знання, яке дає це щастя, дозволяє жити у щасті та насолоджуватися ним. Тільки істинне знання дає щастя та блаженство. І той, хто володіє цим знанням, не тільки сам живе в щасті, а й веде того, хто шукає та просить допомоги. Ведичні знання настільки великі і всеосяжні, що включають абсолютно всі аспекти життя, від незначних і примарних до фундаментальних безмежних принципів і законів Всесвіту.

Витоки цього знання настільки віддалені від нас у часі, що вже стародавні його називали вічним. Воно засноване на одній із 40 гілок ведичної традиції стародавньої Індії, відомої як Аюрведа. Слово «аюрведа» буквально означає знання (веда), або наука про життєву силу (айус), або життя. Але, ми знаємо інші науки про життя, наприклад, біологія (bios - життя і logos - наука). Тому, за словом «айус» потрібно розуміти життя від моменту народження до моменту смерті, прожите в чистій свідомості. «Веда» ж означає абсолютне знання, що веде до Абсолюту або вічної і незмінної першооснови Світу. Коли це знання про життя і саме життя стають єдиним цілим, тоді можна говорити про життя як мистецтво. Цьому й навчає аюрведа протягом усіх наших життів.

Іноді про аюрведу говорять як про «індійську медицину». Це вірно лише частково, оскільки аюрведа включає різні аспекти ведичного знання, зокрема філософію, релігію, медицину та інші. Аюрведа – це перша система медичних знань, яка будь-коли існувала на землі. Вона повною мірою використовувалася людьми не тільки в Індії, а й у всьому світі. Прикладом можуть бути слова, сказані великим Гіппократом, класичним представником «західної» медицини, який в дискусії зі своїми колегами виголосив: «Залиште ваші ліки в аптеці, якщо ви не можете вилікувати свого пацієнта за допомогою їжі!» Адже це один із фундаментальних підходів аюрведи! Говорячи про аюрведу як про індійську медицину, люди віддають шану цій країні, в якій найповніше збереглися ці божественні знання.

Точний вік аюрведи невідомий, але у наші часи вважають, що декілька тисячоліть. Причиною саме такого відліку є тексти, які записані у той час. Стародавні ведичні тексти описують виникнення аюрведи в історії про збори просвітлених мудреців давнини (ріши). Занепокоєні зростанням захворюваності у світі, вони прагнули дізнатися найглибші істини про людську фізіологію та здоров’я, щоб запобігти або полегшити страждання. Для досягнення цієї мети ріши медитували разом у великій групі, тоді як один із них, Бхарадваджа, намагався знайти відповідь. Мудреці вирішили відправити Бхарадваджу до Індри, щоб цар богів присвятив його у науку справжніх знань. Примітно, що мудреці свідомо не послали його до Брахми, який першим приніс це знання у світ, бо знали, що Індрі відпущено коротший термін життя, а ніж Брахмі. Розрахунок мудреців був правильним: Індра, будучи царем, повинен сильніше співчувати своїм підданим. Тому його і визнали більш відповідним наставником. Зрештою, переконавшись, що Бхарадваджа наділений видатним інтелектом і керується добрими спонуканнями, Індра «у кількох словах передав істинне знання» і навчив його науці життя - аюрведі, що базується на трьох основних принципах: етіології (причини), симптоматології (клініка) та терапії (лікування). Повернувшись у Гімалаї, Бхарадваджа познайомив усіх мудреців з аюрведою, а ті негайно реалізували це знання на практиці. А один із мудреців, Пунарнава Атрейя, бажаючи підтримати життя решти всіх живих істот, наказав шести своїм учням записати отримане знання про життя."

далі буде...

Авраменко Юрій Михайлович, лікар аюрведи.
Слідкуйте за подальшими публікаціями!

#нотатки_лікаря_Аюрведи

Інтернет-магазин Аюрведи | Youtube | Портал Роса ТВ | Консультація лікаря Аюрведи

Витоки науки аюрведи (2/3)

"...Аюрведа народилася разом із народженням Всесвіту. Її коріння – це і є коріння самої природи. Всі принципи природи пожвавлені в людському тілі і аюрведа використовує це у своїх принципах та підходах. Саме тому вона вчить жити у злагоді із законами природи та із законами своєї власної природи, свого власного «я». Я – це і є вираз природних законів у людському тілі. Ми використовуємо природу, щоб допомогти та підтримати свою природу. Саме тому не можна думати про аюрведу як про «не нашу» систему знань. Не думайте також про аюрведу як про трави та ліки. Аюрведа вивчає все те, що корисно і все те, що є шкідливим для життя людини. Це дає людині цілісність та щастя у житті.

Ведичне знання розкриває сутність Всесвіту, його фундаментальних основ, веде до розуміння істини існування і до розуміння цілісності самого життя. Свідомість - джерело всіх законів природи. Природа життя – це абсолютна свідомість блаженства. «Sat - Chit – Ananda» або незмінна свідомість блаженства. Це вічна істина та єдина справжня реальність життя.

Усі знання, якими володіє людина, умовно можна поділити на дві групи. Перша група - це знання, що належать розуму людини, які вона пізнала в результаті своїх інтелектуальних, розумових, емпіричних дій. Друга група знань - це знання, які не належать розуму людини. До них відносяться ведичні знання. Цей умовний поділ поступово зникає при глибокому вивченні та осмисленні ведичних знань. Тоді і приходить розуміння того, що всі знання до нас прийшли з Вед.

Веди - це чотири початкові шастри (божественні гімни): Ріг-Веда, Сама-Веда, Атхарва-Веда, Яджур-Веда. Вони були записані для століття Калі-юга (або часу невігластва) приблизно 5000 років тому мудрецем В’ясадевою. Знаючи про те, що в цей вік люди страждатимуть поганою пам’яттю, він записав для людства ведичні знання, до якого входять усі галузі знань, відомі у Всесвіті. Саме тому Веди є першоджерелом будь-яких знань, відомих людям. У матеріальному світі немає такої галузі знання, яка не була б висвітлена у первісному тексті Вед. Наприклад, така галузь знань як аюрведа викладається в Аюр-Веді, військове мистецтво викладається в Дханур-Веді, астрономія викладається в Джйоті-шастра і т.д. Великий мудрець В’ясадева надав Ведам таку форму, в якій вони можуть бути зрозумілі абсолютно всіма. Ведичні знання приходять у наше життя не з простого емпіричного досвіду, а ці знання є знаннями одкровення, коли абсолютна істина сама відкривається нам. Звідси випливає, що Веди - це не плоди знань людей протягом тисячоліть, а знання, які є одкровеннями самої природи. Ведична література, що містить ведичні знання, - це писання, які не написані людьми, а які записані людьми. Ця традиція передачі знання називається «парампара», що буквально означає «згори донизу». Ведичне знання має дивовижну властивість розсіювати темряву «авід’ї», тобто «незнання», тому спочатку його порівнюють зі світлом, яке висвітлює справжню реальність. Ми так і кажемо: «навчання – світло, а невчення – темрява». Це справжнє знання, як світло, має джерело. І сьогодні ми освіту називаємо «освітою»...."

далі буде...

Авраменко Юрій Михайлович, лікар аюрведи.
Слідкуйте за подальшими публікаціями!

1 частина ➡️https://t.me/ayurvedaua/154
#нотатки_лікаря_Аюрведи

Магазин ROSA | Youtube | Портал Роса ТБ | Консультація доктора Аюрведи

Витоки науки аюрведи (3/3)

"...Аюрведа включає не тільки науку про лікуванні хвороб, але й релігійні та філософські знання. Це науково-філософське вчення існує вічно і за руйнації матеріального світу воно не втрачається. Аюрведа дана людям на всі епохи та на всі часи. При творенні Всесвітів ведичні  знання знову посилаються людям через мудреця В’ясадєву. Таким чином, ніхто не має права стверджувати, що є знання, яке не має відношення до Вед.

Божественний Дханвантарі (бог Аюрведи) так наказував своїм учням, серед яких був і юний Сушрута: «Спочатку аюрведа була частиною Атхарва-Веди. Ще до того, як у цьому світі народилися перші люди, праотець Брахма виклав усю науку про життя у ста тисячах віршів, які були поділені на тисячу розділів. Однак потім він схаменувся і подумав про те, що у людей, які мешкають на Землі, тривалість життя буде порівняно мала, а інтелектуальні здібності - невеликі. Тоді він розділив аюрведу на вісім спеціальних розділів: вчення про внутрішні хвороби (терапію), хірургію, хвороби голови (оториноларингологію та офтальмологію), психіатрію, педіатрію, токсикологію, вчення про афродизіаки та вчення, як протидіяти старінню. Ця історія розвінчує міф того, що аюрведа заперечує досвід «сучасної медицини» і не визнає її досягнень, особливо хірургії. Але ж хірургія – одна з восьми найдавніших галузів аюрведи! І на підтвердження цих слів наступна легенда. Колись Шива, відомий своєю неприборканою вдачею, недовго думаючи, відрубав голову богу жертвоприношень Яджні. Після цього боги попросили Ашвінів Кумарів (близнюків-лікарів, які лікували самих богів) за допомогою хірургічних заходів повернути Яджні голову. Задумане увінчалося успіхом. Одна з переваг хірургії полягає в тому, що вона одразу і швидко призводить до безпосередніх результатів.

Аюрведа базується на шести ведичних школах філософії:

🔸санкх’я,

🔸йога,

🔸н’яя,

🔸вайшешика,

🔸веданта

🔸та пурва-міманса.

Згодом ці школи утворили дві пари: санкх’я-йогу та н’яя-вайшешику.
Веданта та пурва-міманса в силу відмінностей між ними розглядаються окремо.
У санкх’ї-йоги аюрведа взяла концепцію, згідно з якою матерія має незмінну кількість при мінливості якостей.
У н’яя-вайшешики аюрведа запозичала уявлення про частинки (першоелементи) і рух.
Пурва-міманса привнесла в аюрведу тезу, що кожна дія викликає певну визначену реакцію, а веданта надала ідею тотожності постійної індивідуальної душі (джива) з Абсолютом.
Надалі аюрведа запозичила низку принципів у інших філософських і релігійних систем – буддизму, тантри, джайнізму."


1 частина ➡️https://t.me/ayurvedaua/154
2 частина ➡️https://t.me/ayurvedaua/172

#нотатки_лікаря_Аюрведи

Авраменко Юрій Михайлович, лікар аюрведи.
Слідкуйте за подальшими публікаціями!

Магазин ROSA | Youtube | Портал Роса ТБ | Консультація доктора Аюрведи

Історія аюрведи (частина 1)

"Одна з усталених концепцій витоків та становлення ведичного знання, хоч і піддається сумніву багатьма сучасними дослідниками Веди, нерозривно пов’язані з філософським вченням древніх аріїв. Санскритське слово «арій» означає «шляхетний, який знає вищі закони життя». Воно не вказує на якусь національну приналежність, а вказує на якість свідомості. У слов’янській традиції «арій» асоціюється зі словом Яро чи Ярило. Так давні слов’яни називали бога Сонця. Тому одне з назв слов’ян «ярослави», тобто люди, що славили Сонце. Ведична цивілізація була початковою цивілізацією чи «протоцивілізацією» Землі. Спочатку і індуси, і слов’яни, і інші народи були її носіями. Сучасне розуміння поняття «арій» таке, що арійцем можна назвати кожного, хто будує своє життя відповідно до ідеалів ведичної традиції та ведичної духовної культури.

Арійська цивілізація була цивілізацією високо духовних людей, гармонійною, процвітаючою, цивілізацією найвищої культури, етики та моралі, релігії та мистецтв. Арії були наділені чудовою пам’яттю, глибоким інтелектом та неймовірною інтуїцією. Всі ці якості вони мали тому, що шукали шлях до істини та пізнавали закони, згідно з якими існує життя. Вони свідомо уникали технократичного шляху розвитку, оскільки знали, що просте життя і піднесене мислення – це найкращий спосіб дотримуватися законів Всесвіту. Арії жили у гармонії зі світом і природою, знали закони еволюції свідомості, не були агресивними і ні з ким не ворогували. Вони не вбивали тварин і птахів, не їли м’яса, розуміючи, що кожна жива істота знаходиться на певному рівні еволюції свідомості, і насильницька смерть не дозволить йому перейти на більш високий щабель розвитку.

У ті часи розвивалася й інша цивілізація - Лемурія, принципи існування якої були прямо протилежними арійським. Дбаючи виключно про матеріальний комфорт та нехтуючи духовним розвитком, лемурійці (іноді їх називають «дравідами») не визнавали участі Бога у земних справах і не шукали шляхів до нього. Найвище за все вони ставили людину, вважаючи її царем природи і всіляко звеличуючи її розум і здібності. Вони, як їм здавалося, мали безліч приводів для того, щоб пишатися собою, оскільки рівень їх технічного розвитку вражав уяву.

Лемурійці володіли потужною зброєю, яку сучасні вчені, можливо, назвали б ядерною. У їхньому розпорядженні були літальні апарати (вімани), за допомогою яких можна було не тільки переміщатися в земній атмосфері, а й здійснювати польоти в космос. Їхні будинки були обладнані незвичайною технікою, у тому числі - керованою голосом. Їхні медичні пізнання, особливо в галузі хірургії, були воістину фантастичними, бо дозволяли робити найскладніші операції та значно продовжувати життя людини завдяки пересадці органів. Вони вміли, впливаючи на певні точки на рівні центральної нервової системи, стимулювати зростання тканин та втрачених кінцівок. Про такий рівень розвитку сучасна медицина може лише мріяти. Дивовижні будови, піраміди та аеродроми з величезними малюнками, що вказують напрямок польотів - лише жалюгідні залишки цієї цивілізації, що збереглися до наших днів. Однак надмірна гординя і сильна залежність лемурійців від технічних досягнень стали причиною того, що космічна катастрофа, що вибухнула, послабила їх цивілізацію в набагато більшій мірі, ніж арійську.

Глобальна космічна катастрофа, внаслідок якої різко змінилося життя Землі, забрала більшість населення планети. Ймовірно, ці події сприяли виникненню в християнстві легенди про всесвітній потоп та Ноєвий ковчег. В індійській міфології - Ману, син Сур'ї та правнук Брахми, єдиний урятований, який започаткував нове життя. Обличчя Землі змінилося: змістилися кліматичні пояси, почалося різке похолодання. Життя людей в обжитих районах стало неможливим, що призвело до активної міграції народів. На шляху свого розселення створювалися нові держави та культури."

#нотатки_лікаря_Аюрведи

Авраменко Юрій Михайлович, лікар аюрведи.
Слідкуйте за подальшими публікаціями!

Магазин ROSA | Youtube | Портал Роса ТБ | Консультація доктора Аюрведи