🚫 Керівник ТСЦ МВС № 5343 у Лубнах Дмитро Букало, якого призначила Ірина Пархоменко, зробив усе можливо, щоб перетворити працюючий сервісний центр на чергову "доїльню".

Ось, що пишуть відвідувачі ТСЦ, які вирішили не платити хабарі корумпованим посадовцям. За рік — лише 2 гарних відгуки!

Не раджу!Проходив там два рази практичний іспит.Талон був онлайн на 9:30,аж в 14:30 дійшла черга до мене,чекали на дворі під березами,щоб не пропустити чергу,дуже довго і виснажливо. Не здав,дуже валять на проходженні іспиту. Не подивився в дзеркало,рано вимкнув поворіт.

Взяв талон на здачу практичного испиту, приїхав а вони кажуть що майданчик закритий, 140км в одну сторону проїхав

Працівники ставляться до людей зневажливо, ніби їм байдуже до відвідувачів. Онлайн талон взяти практично нереально — система або зависає, або немає вільних місць. ПОСТІЙНО (відповідальні за кількість талонів саме адміністрація сервісу)
А навіть якщо потрапив у чергу, все одно то час до тебе не доходить, то вже інспектор відверто без настрою із неадекватним ставленням. У результаті люди витрачають купу грошей, часу й нервів. До прикладу, за якихось там мегадивних обставин немає на вас часу, то зрозуміло, що кошти не повертаються (за послугу) і ваш іспит не переноситься, ви просто змушені мучитися знову з тими талонами та іншим.
По відгукам з великим часовим проміжком зрозуміло, що нічого не змінюється. Персонал з проблемами у спілкуванні та емоційною нестабільністю. Куди дивиться керівництво і як можна залишатися з такою репутацією надалі. Рівень сервісу нижчий ніж одна ⭐️!

Записався на 10 ранку, цілий день просидів, сказали робочий час закінчився, ми не встигли вас прийняти

Талон онлайн взятий на 11:00 так і не змогла попасти на екзамен … Проїхавши з Гадяча змінивши декілька машин ,назад повертаючись через Полтаву також декілька машин і попутки але на превеликий жаль навіть не мала шансів на спробу (((
Чому один спеціаліст займається купою питань по оформленні всього на світі ???
Навіть ті у кого талон на 9:40 не встигли (((

Не кому не раджу звертатися в Лубенський сервісний центр. Заміна прав 5 годин відношення 0 працівникі ходять де попало по півтори години. Просто жах. І за що і за кого ми ведемо цю війну. І скільки негативних відгуків а керівникам все рівно на людей.

1. Береш талончик.
2. Чекаєш три тижні.
3. Приходиш у призначений час.
4. Чекаєш півтори години.
5. Тобі кажуть - "ми не встигаємо, беріть талон на наступний раз".
6. Повторити починаючи з п.1.

Не сервісний центр, а жах.
Теоретичний іспит. Три робочі місця для реєстрації та кімната для проходження іспиту. Все обслуговує один працівник. При цьому інші працівники тиняються туди сюди з кабінету на перекури.
Поки проходить іспит реєстрація взагалі припиняється.
Витратила день і купу грошей на те, щоб приїхати з іншого міста з пересадками в сц, але навіть черга до моєї реєстрації не дійшла. В четвертій годині (за годину до закриття) на іспит потрапили ті, хто був записаний на самий ранок.
Послугу можливо отримати тільки тим, хто живе в Лубнах або поруч і має можливість взяти талон на самісінький ранок і бути в СЦ з самого ранку. Якщо ж доводиться їхати з інших міст чи сіл з пересадками, то єдиний варіант отримати від держави не безкоштовну (!) послугу, це приїздити напередодні, ночувати в готелі, зранку бути в сц. І по грошам і по часу дуже дорогим виходить це "задоволення".
Навіщо взагалі видвати таку кількість талонів на день, яку неможливо фізично прийняти?

Все дуже логічно, бо керівник ТСЦ МВС замість допомоги людям, лише збирає хабарі та їздить на відпочинок з родиною...

Попри негативні відгуки керівник Дмитро Букало продовжує обіймати посаду завдяки протекції Ірин Пархоменко.

💬 @ABleaks_bot
💕 Долучитись

🗝🧡🧡🧡🧡🧡🧡
Цікаві новини з "мінометного" ринку України

☑️ Cкасовані санкції проти бізнесмена Богдана Пукіша, якого повʼязують із Медведчуком та звинувачують у постачанні неякісних деталей для мін на фронт — справа ПП "Вестхім"

🔈 Сьогодні ж СБУ заявила, що за сприяння міністра оборони викрила колишнього директора департаменту військово-технічної політики розвитку озброєння та військової техніки МО України. За матеріалами справи, він причетний до закупівлі у 2023 році бракованих мінометів для ЗСУ на загальну суму 182 млн гривень.

Як встановило розслідування, йдеться про 250 одиниць 120-міліметрових мінометів іноземного виробництва, які не відповідали тактико-технічним характеристикам, заявленим виробником.

Поставка неякісних озброєнь зашкодила обороноздатності українських військ. Зокрема, бойове застосування бракованих мінометів створювало загрозу для життя і здоров’я особового складу артилерійських розрахунків ЗСУ на передовій.

Відповідно до матеріалів провадження, фігурант, перебуваючи на посаді, уклав контракт із неперевіреною іноземною компанією на виробництво артозброєння. Але замість ліцензійної продукції із заявленими технічними стандартами підрядники відвантажили на склади МОУ «неліквід», який заборонено використовувати в бойових умовах.

При цьому бюджетні гроші були перераховані на баланс компанії-виробника. Ініційовані Службою безпеки аудит та судова інженерно-механічна експертиза підтвердили факти злочинної діяльності експосадовця.

Посадовцю повідомили підозру за за ч. 2 ст. 364 ККУ. Всі браковані зразки артозброєння вилучено з підрозділів ЗСУ.

Нагадаємо, що «Українська бронетехніка» також постачає міномети до ЗСУ.

💬 @ABleaks_bot
💕 Долучитись

🧩 Рука Андрія Деркача — Дямінов Станіслав Рустемович, керівник ТОВ "Укренергомонтаж холдинг"

Контррозвідка СБУ за сприяння Генерального прокурора запобігла шпигунському проникненню агента російських спецслужб до однієї з владних структур України. Він намагався організувати неофіційні переговори між представниками української та російської спецслужб щодо умов так званої мирної угоди. Агент погоджував свої пропозиції напряму з керівництвом російської воєнної розвідки (більш відомої як гру) та сподівався нав’язати їх українській стороні в інтересах кремля.

Однією з вимог ворожого поплічника було його призначення на керівну посаду, що дало б змогу приймати вигідні рф рішення у сфері енергетики, а також виявляти уразливі місця та засоби захисту критичної інфраструктури України. Ворог міг використати цю інформацію для завдання максимальної шкоди нашій державі.

Будучи експертом у галузі енергетики із досвідом роботи у профільних підприємствах, використовував свої зв’язки для просування власної кандидатури на ключові посади в українських енергетичних компаніях. Розвідувально-підривну діяльність агента координував співробітник 9-го управління департаменту оперативної інформації 5-ї служби фсб Рінат Аміров. Його куратором від російського гру був Асланбек Актеміров.

Йому оголосили про підозру за ч. 1 ст. 111 ККУ. Цікаво, що кандидатуру Демінова (уродженець Казані) на посаду НАЕК "Енергоатом" раніше просували зрадник Деркач та ексгендиректор (1987-1992) ЧАЕС Михайло Уманець .

Дямінов з Харкова у 1989-1990 він працював у кооперативі «Заря», у 1990-1991 —заступник директора з маркетингу за «Харківтракторозапчастина», у 1991 створює і очолює АТ «Станк»). Завдяки родинним зв’язкам з одним з керівників ЗАлК «Станк» отримала квоти на експорт алюмінію. Саме з цього почалось впровадження толінгової схеми на постачання з рф ядерного пального для Запорізької АЕС один з блоків-мільйонників якої був повністю орієнтований на забезпечення потреб ЗАлК в електроенергії.

«Станк», по суті, взяв в оренду один з блоків ЗАЕС, який постачав електроенергію на алюмінієвий комбінат, а за валюту, отриману від експорту алюмінію за кордон, фірма Дяминова купувала в рф топливні збірки для ЗАЕС. Тобто мова йде про звичайний бартер, але під більш-менш пристойною назвою – толінг. У 199 його діяльністю зацікавився корифей української корупції Павло Лазаренко, і наш герой був змушений виїхати до росії, залишившись у боргу практично перед всіма партнерами. За отриманими даними, очолюючи фірму «Станк», Дяминов активно займався розрахунками українських АЕС за поставлене з росії ядерне паливо, все виробництво якого розміщено в рф. У результаті цієї діяльності АТ «Станк» залишилась винна виробникам ЯП (на той час вони об’єдналися в концерн ТВЕЛ) близько 12 млн доларів. Дямінов виїхав з України, вивізши родину за кордон, а борги взяло на себе українське об’єднання АЕС «Енергоатом» (НАЕК «Енергоатом» було створено в 1996 році, — ред.)».

Після цього уривка можна припустити, що Дямінова у Росії прийняли як зазвичай приймають шпигунів після провалу – забезпечили теплим місцем і надали можливість продовжувати експерименти з толінговими схемами, наприклад з Вірменською АЕС. Але не на того натрапили.

У 1998 Дямінов заснував у Курчатові (Курська АЕС) підприємство «Енергоімпекс». Уже будучи директором ГУП «Средмашенерго» він уклав з Ленінградською АЕС через «Енергоімпекс» договір від 1 липня 2000 року про постачання за прості векселі на суму 360 млн руб, обмінені в цих цілях на векселі ВАТ «Машинобудівний завод», ядерного пального для ЛАЕС. Зобов’язання не були виконані, ЯП не поставлено. У результаті тривалих розбірок ЛАЕС з великим трудом вдалося повернути свої активи. У вересні 2000 року Дямінов був звільнений з Мінатома рф «за власним бажанням».

Хочемо додати, що іншому уродженцю Харкова — Іллі Левінсону — пощастило набагато більше. Попри кримінальні справи та обвинувачення у бізнесі з рф в військовій сфері цей пан вільно відвудує країни ЄС, а СБУ просто мовчить


💬 @ABleaks_bot
💕 Долучитись.