Forwarded from Руслан Кравченко
Насильство над дітьми протягом 15 років: у Вінниці затримано засновника християнського реабілітаційного центру
Заклад створили у 2006 році, як місце де діти, що опинилися у складних життєвих обставинах, мали знаходити підтримку та допомогу. Натомість засновник перетворив довіру на інструмент злочину.
З кожної групи, яка систематично збиралась на базі закладу і налічувала від 25 до 50 дітей, чоловік обирав жертв серед дівчат. Далі використовував довіру до нього як до вихователя, навмисно залишався з дитиною наодинці та вчиняв насильницькі дії.
Місцем злочинів ставав практично кожен куточок центру: кабінет, кімнати, котельня, туалет і навіть виїзний відпочинок на природі.
При цьому «вихователь» залякував дітей покараннями аби вони не чинили опір і мовчали про пережите.
Насильство тривало впродовж 15 років з моменту створення центру. Лише у 2021 році мати 13-річної вихованки дізналась про наругу над донькою та звернутись до правоохоронців.
Розслідування тривало п’ять років. Слідство опитало десятки свідків та колишніх підопічних центру, щоб зібрати доказову базу та встановити об'єктивну картину всього, що відбувалося.
Встановлено 10 жертв – дівчата, яким на момент вчинення злочинів було від 8 до 14 років. Не виключаємо, що потерпілих може бути більше.
Так званого «вихователя» затримано. Йому повідомлено про підозру за сексуальне насильство та розбещення малолітніх і неповнолітніх осіб (ч. 4 ст. 153, ч. ч. 1, 2 ст. 156 ККУ). Суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права застави.
Відповідальність буде неминучою та максимально жорсткою. Бо ті, хто ховається за благородною метою, щоб скоювати злочини проти дітей – зраджують усе: довіру, надію та саму людяність.
Слідство триває.
Працюємо далі
Заклад створили у 2006 році, як місце де діти, що опинилися у складних життєвих обставинах, мали знаходити підтримку та допомогу. Натомість засновник перетворив довіру на інструмент злочину.
З кожної групи, яка систематично збиралась на базі закладу і налічувала від 25 до 50 дітей, чоловік обирав жертв серед дівчат. Далі використовував довіру до нього як до вихователя, навмисно залишався з дитиною наодинці та вчиняв насильницькі дії.
Місцем злочинів ставав практично кожен куточок центру: кабінет, кімнати, котельня, туалет і навіть виїзний відпочинок на природі.
При цьому «вихователь» залякував дітей покараннями аби вони не чинили опір і мовчали про пережите.
Насильство тривало впродовж 15 років з моменту створення центру. Лише у 2021 році мати 13-річної вихованки дізналась про наругу над донькою та звернутись до правоохоронців.
Розслідування тривало п’ять років. Слідство опитало десятки свідків та колишніх підопічних центру, щоб зібрати доказову базу та встановити об'єктивну картину всього, що відбувалося.
Встановлено 10 жертв – дівчата, яким на момент вчинення злочинів було від 8 до 14 років. Не виключаємо, що потерпілих може бути більше.
Так званого «вихователя» затримано. Йому повідомлено про підозру за сексуальне насильство та розбещення малолітніх і неповнолітніх осіб (ч. 4 ст. 153, ч. ч. 1, 2 ст. 156 ККУ). Суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права застави.
Відповідальність буде неминучою та максимально жорсткою. Бо ті, хто ховається за благородною метою, щоб скоювати злочини проти дітей – зраджують усе: довіру, надію та саму людяність.
Слідство триває.
Працюємо далі
👍198⚡116🔥95🤯1😭1
Рішення №221дп-26 ухвалено після майже чотиримісячної перевірки. Провадження №07/3/2-23дс-3дп-26 відкрили 23 січня за скаргою прокурора Чугуївського відділу Олексія Жівотченка.
Скаржник стверджував, що Вербицький систематично втручався в процесуальну незалежність підлеглих, вимагав попереднього погодження всіх процесуальних документів через робочий чат у месенджері WhatsApp («ХСП СО»), погрожував дисциплінарними стягненнями та звільненням, створював психологічний тиск і критикував працівників публічно.
Скаржник пов’язував своє бронювання та подальшу мобілізацію саме з діями керівника. Окремо йшлося про нібито незаконні вказівки щодо напрямку запитів у кримінальному провадженні від 13 вересня 2025 про можливе привласнення майна в оборонній сфері.
Під час перевірки КДКП ініціювала службове розслідування, яке проводив Офіс генпрокурора за окремим наказом від 26 грудня. Було опитано понад 10 прокурорів, які працювали або працюють у Харківській спецпрокуратурі, зокрема колишнього першого заст. керівника, начальників відділів тощо.
У кримінальному провадженні щодо можливого привласнення майна в оборонній сфері (ч. 4 ст. 191 ККУ) також не виявлено жодних порушень. Запити направлялися виключно в межах досудового розслідування слідчими, а не за вказівками Вербицького. Прокурори, які входили до групи процкерівництва, прямо заявили, що жодного тиску чи незаконних доручень від керівника не отримували.
Щодо скаржника Вербицький зазначив, що той неодноразово порушував трудову дисципліну (неявки, перебування на робочому місці в стані сп’яніння), за що ще 28 січня 2025 отримав догану від КДКП.
Після мобілізації скаржника стосовно Вербицького розпочато досудове розслідування за ч. 4 ст. 408 ККУ, однак комісія не вбачає в цьому конфлікту інтересів для дисциплінарного провадження.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍199⚡109🔥77😁1🤣1😭1
Після запровадження проти ексзаступниці головного редактора портала "Страна" Крюкової персональних санкцій РНБО в січні 2025, які передбачають повне блокування активів, будь-яка економічна активність підсанкційної особи опиняється під мікроскопом держави. Але Крюкова, яка, попри санкційний статус, публічно пропонує власні картини на продаж через Facebook-аукціони.
У відкритому доступі регулярно фіксуються регулярні дописи жінки з пропозиціями купівлі, обговоренням ставок і фіналізацією угод. Ціни аукціонів стартують від 1,2-2,5 тис. доларів у так званих "умовних одиницях". На перший погляд — типова діяльність митця. Однак у випадку особи, щодо якої застосовано санкції рішенням РНБО, ситуація має зовсім інше юридичне наповнення.
Навіть якщо угоди укладаються поза банківською системою, сам факт продажу і отримання коштів може трактуватися як порушення санкційного режиму. Більше того, отримані кошти автоматично набувають статусу нового активу, який також підлягає блокуванню.
Особливу увагу привертає спосіб розрахунків. Використання “умовних одиниць”, неформальних домовленостей або потенційних посередників може свідчити про спробу обійти фінансові обмеження. У правозастосовчій практиці такі дії часто розглядаються не ізольовано, а як елемент більш широкої схеми уникнення санкцій.
Якщо слідство встановить, що розрахунки проводяться через третіх осіб або поза офіційними каналами, це може стати підставою для кримінальної кваліфікації — насамперед як умисне обходження санкцій. У складніших випадках до цього додається ще й компонент легалізації доходів.
Ще один аспект — системність. Разові продажі особистого майна зазвичай не викликають значних юридичних питань. Однак регулярні аукціони, публічне формування ціни та повторюваність угод формують ознаки підприємницької діяльності.
У такому разі виникають додаткові ризики:
Ці порушення можуть розглядатися окремо, але в умовах санкцій вони часто стають частиною більшого кейсу.
Держфінмоніторинг отримує інформацію від банків і фінансових установ та відстежує підозрілі транзакції. Навіть якщо кошти спочатку рухаються неформально, будь-яка спроба їх легалізації — через купівлю майна, депозити або перекази — створює цифровий слід.
Далі — БЕБ, що має інструменти для документування ланцюгів операцій, встановлення посередників і доведення умислу.
Паралельно працює податкова, що аналізує походження доходів, перевіряє їх декларування та може ініціювати перевірки. Хоча податкові порушення часто виглядають менш серйозно, у комплексі з санкційною історією вони підсилюють позицію слідства.
Сама Крюкова не відповідає на питання щодо продажу картин.
Facebook-аукціони фактично створюють готову доказову базу: зафіксовані ціни, коментарі учасників, умови продажу. Те, що зазвичай потребує тривалого документування, тут уже частково задокументовано самою стороною. Для правоохоронних органів це означає значно нижчий поріг входу в розслідування.
В 2024 Крюкова сама підтверджувала, що торгує картинами та планувала зробити цей бізнес легальним.
💬 Крюкова: Якщо ви помічали, час від часу я проводжу аукціони на фейсбуці, вони достатньо успішні. Я планую розвивати цей бізнес та зробити його легальним, бо картини користуються попитом
Але щось не склалося.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
6👍193⚡108🔥85🤣4🤡3🍾2😁1👌1💯1🆒1
Протягом кількох років охорону майна комунальних підприємств Одеси, зокрема КП «Одесміськелектротранс», забезпечувала фірма близького друга тодішнього віцемера Дмитра Жемана — Павла Журавльова. Послуги при цьому надавалися в рази меншому обсязі, ніж передбачали договори.
Йдеться про ТОВ «Аккерман-Сервіс», зареєстроване у 2013 в Білгороді-Дністровському. Бенефіціаром компанії є відомий одеський спортсмен, багаторазовий чемпіон світу з кікбоксингу Павло Журавльов — давній друг і соратник Жемана (разом вони вступили до «Батьківщини» у 2024). Нагадаємо, Жеман — кум ексзаступника генпрокурора Дмитра Вербицького.
З 2019, коли Жеман очолив департамент міського господарства, «Аккерман-Сервіс» регулярно вигравав тендери на охорону одеських комунальних підприємств. Тільки з «Одесміськелектротрансом» уклали п’ять договорів:
Загальна сума тільки за цим КП — понад 30 млн грн. Компанія також отримувала підряди від КП «Міські дороги», різних ЖКСів та інших комунальних підприємств.
Після звільнення Жемана у 2023 році співробітники департаменту муніципальної безпеки провели перевірки.
Аналогічна картина була і на інших підприємствах. Наприклад, приміщення ЖКС «Порто-Франківський» цілий рік залишалося без охорони, хоча договір на 420 тис. грн був укладений.
Матеріали перевірок передали до поліції, але реальної реакції не було.
Це лише один із епізодів «економіки» одеських комунальних підприємств за часів впливу Дмитра Жемана. Наразі щодо «Аккерман-Сервіс» є кримінальне провадження, але воно стосується захоплення землі на Інглезі, а не розпилу коштів на охороні.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍195⚡116🔥89😡2🆒1
Forwarded from Customs of Ukraine (and not only)
Ексначальник Одеської митниці Михайло Грібанов остаточно програв суд проти Держмитслужби: деталі справи про звільнення
Шостий апеляційний адміністративний суд поставив крапку в багаторічній судовій тяганині колишнього очільника Одеської митниці Михайла Грібанова, який намагався оскаржити своє звільнення через «непроходження випробувального строку».
Про це повідомляє телеграм-канал «Судом по схемах» з посиланням на справу № 640/15217/20.
🛃 Суть позову: Поновлення та мільйонні компенсації
Михайло Грібанов звернувся до суду з вимогою скасувати накази Державної митної служби України від травня 2020 року, якими було припинено його державну службу. Позивач вимагав поновлення на посаді начальника Одеської митниці та стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Аргументи ексмитника зводилися до того, що під час призначення на посаду йому нібито не встановили конкретних завдань на випробувальний строк, а спад показників роботи митниці він пояснював початком пандемії COVID-19 та загальним економічним спадом у Європі.
💰Причина фіаско: Мінус 4 мільярди в бюджет
Під час судового розгляду було встановлено, що Михайло Грібанов був призначений на посаду 5 березня 2020 року з випробувальним строком 3 місяці. Вже у травні того ж року керівництво Держмитниці дійшло висновку про його невідповідність займаній посаді.
Ключовим фактором стали фінансові показники. За даними митної служби, під керівництвом Грібанова у березні-травні 2020 року Одеська митниця систематично не виконувала план надходжень до бюджету:
• У березні план було виконано лише на 78%;
• У травні — на 81%;
• Загалом за перше півріччя 2020 року митниця «недодала» бюджету понад 3,96 мільярда гривень, виконавши індикативний показник лише на 82,1%.
Суд першої інстанції, а згодом і апеляція, погодилися з тим, що такі цифри є достатнім доказом неефективності керівника.
Позиція Апеляційного суду: Дискреція роботодавця
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду під головуванням судді Юрія Черпака наголосила, що інститут випробувального строку призначений саме для того, щоб суб’єкт призначення міг оцінити професійні та управлінські якості працівника.
Суд підтвердив:
1. Завдання були чіткими: Забезпечення повноти митних платежів є прямим обов’язком начальника митниці.
2. Процедура дотримана: Грібанова письмово попередили про звільнення за 7 днів, як того вимагає закон.
3. Оцінка ефективності: Роботодавець має дискреційне право (право на власний розсуд) визначати, чи впорався працівник із випробуванням, а суд не може підміняти собою державний орган у цій оцінці.
⚖️ Рішення суду
14 квітня 2026 року Шостий апеляційний адміністративний суд постановив залишити апеляційну скаргу Михайла Грібанова без задоволення. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду, яким у поновленні на посаді було відмовлено, залишено без змін.
Таким чином, звільнення Михайла Грібанова з посади начальника Одеської митниці визнано законним.
Шостий апеляційний адміністративний суд поставив крапку в багаторічній судовій тяганині колишнього очільника Одеської митниці Михайла Грібанова, який намагався оскаржити своє звільнення через «непроходження випробувального строку».
Про це повідомляє телеграм-канал «Судом по схемах» з посиланням на справу № 640/15217/20.
🛃 Суть позову: Поновлення та мільйонні компенсації
Михайло Грібанов звернувся до суду з вимогою скасувати накази Державної митної служби України від травня 2020 року, якими було припинено його державну службу. Позивач вимагав поновлення на посаді начальника Одеської митниці та стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Аргументи ексмитника зводилися до того, що під час призначення на посаду йому нібито не встановили конкретних завдань на випробувальний строк, а спад показників роботи митниці він пояснював початком пандемії COVID-19 та загальним економічним спадом у Європі.
💰Причина фіаско: Мінус 4 мільярди в бюджет
Під час судового розгляду було встановлено, що Михайло Грібанов був призначений на посаду 5 березня 2020 року з випробувальним строком 3 місяці. Вже у травні того ж року керівництво Держмитниці дійшло висновку про його невідповідність займаній посаді.
Ключовим фактором стали фінансові показники. За даними митної служби, під керівництвом Грібанова у березні-травні 2020 року Одеська митниця систематично не виконувала план надходжень до бюджету:
• У березні план було виконано лише на 78%;
• У травні — на 81%;
• Загалом за перше півріччя 2020 року митниця «недодала» бюджету понад 3,96 мільярда гривень, виконавши індикативний показник лише на 82,1%.
Суд першої інстанції, а згодом і апеляція, погодилися з тим, що такі цифри є достатнім доказом неефективності керівника.
Позиція Апеляційного суду: Дискреція роботодавця
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду під головуванням судді Юрія Черпака наголосила, що інститут випробувального строку призначений саме для того, щоб суб’єкт призначення міг оцінити професійні та управлінські якості працівника.
Суд підтвердив:
1. Завдання були чіткими: Забезпечення повноти митних платежів є прямим обов’язком начальника митниці.
2. Процедура дотримана: Грібанова письмово попередили про звільнення за 7 днів, як того вимагає закон.
3. Оцінка ефективності: Роботодавець має дискреційне право (право на власний розсуд) визначати, чи впорався працівник із випробуванням, а суд не може підміняти собою державний орган у цій оцінці.
⚖️ Рішення суду
14 квітня 2026 року Шостий апеляційний адміністративний суд постановив залишити апеляційну скаргу Михайла Грібанова без задоволення. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду, яким у поновленні на посаді було відмовлено, залишено без змін.
Таким чином, звільнення Михайла Грібанова з посади начальника Одеської митниці визнано законним.
👍209⚡121🔥95🆒2
Absolution Leaks 🇪🇺
У серпні 2025-го Шевченківський райсуд Києва повернув прокуророві обвинувальний акт, бо вирішив, що він не може вважатися таким, що складений відповідно до вимог закону. Суд послався на те, що формулювання обвинувачення є неконкретним та відсутні підстави вважати, що обвинувачений переховується від органів слідства та суду.
Малиновського хочуть судити заочно. Але він бере участь у судових засіданнях по відеозвʼязку з Франції і заперечує щодо цього. Чоловік пояснив, що сьогодні не може прибути до України, оскільки у Франції його також судять і тому він не має права законно полишити межі країни.
Суд першої інстанції суд вирішив, обвинувачений не переховується із метою ухилення від кримінальної відповідальності і місцезнаходження обвинуваченого прокуророві відомо.
В апеляційній скарзі прокурор зазначав, що обізнаність про перебування обвинуваченого за кордоном не дорівнює можливості забезпечити його явку. І відповідно до норм КПК, навіть якщо органу досудового розслідування відомо, що обвинувачений перебуває на території іншої держави, це не усуває можливості проведення спеціального досудового розслідування, якщо особа свідомо не зʼявляється на виклики.
Апеляційний суд вирішив, що обвинувальний акт містить у собі усі необхідні елементи та реквізити, а узгодженість формулювання обвинувачення із правовою кваліфікацією не може бути предметом розгляду під час підготовчого судового засідання.
Київський апеляційний суд призначивши новий розгляд справи в суді першої інстанції. Але в розкладі суду інформації інформації про найближче засідання поки що немає.
Малиновського судили, але у 2014-му він не прийшов на чергове судове засідання і просто зник. Згодом консьєрж вручив дружині доставлену незнайомцем коробку з попелом і «документ» про смерть чоловіка в окупованому Луганську. За позовом дружини суд на підставі цієї посилки з прахом визнав Малиновського померлим.
Однак потім зʼясувалося, що насправді чоловік живий і мешкає у Франції. Місцева поліція звернула увагу на підозрілі операції, пов’язані із купівлею замку за 3 мільйони євро люксембурзькою компанією, основним власником якої був громадянин України Дмитро Малиновський. Французьким правоохоронцям стало відомо, що чоловік притягувався на батьківщині за масштабне шахрайство і зумів уникнути правосуддя, завдяки вочевидь підробленому свідоцтву про смерть. А всього у Франції у Малиновського вилучили майна на понад 4,6 мільйона євро, включаючи замок, старовинний Rolls Royce Phantom і три твори мистецтва Сальвадора Далі.
Малиновський був затриманий і перебував під юрисдикцією Верховного суду у місті Нансі (Франція).
Українська прокуратура у вересні 2018-го надсилала запит на екстрадицію Малиновського. Але з того часу в Україну він так і не повернувся.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍222⚡124🔥84🆒1
Forwarded from Zelenskiy / Official
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Напередодні була доволі специфічна активність на ділянках кордону України та Білорусі – з боку Білорусі. Уважно все фіксуємо, все контролюємо і, якщо буде потрібно, ми будемо реагувати. Україна готова захищати своїх людей, свій суверенітет, і кожен має це розуміти, кого намагаються втягнути в будь-яку агресивну активність проти України.
Також ми готуємо нові санкційні рішення – кілька санкційних пакетів – на сьогодні та на найближчий час. Ми продовжуємо нашу роботу з партнерами – у Європі, на Близькому Сході, в Затоці, в інших частинах світу – з усіма, хто здатен посилити українську протиповітряну оборону та забезпечити Україні більше економічної сили. Ми очікуємо від перемовин у травні вагомих речей.
Також ми готуємо нові санкційні рішення – кілька санкційних пакетів – на сьогодні та на найближчий час. Ми продовжуємо нашу роботу з партнерами – у Європі, на Близькому Сході, в Затоці, в інших частинах світу – з усіма, хто здатен посилити українську протиповітряну оборону та забезпечити Україні більше економічної сили. Ми очікуємо від перемовин у травні вагомих речей.
👍190⚡102🔥95🤮6🤡4🍌1
Absolution Leaks 🇪🇺
Відповідач повідомив, що ініціаторами перевірки обґрунтованості встановлення Яніні Аранчій групи інвалідності були СБУ та ДБР. Відповідні запити від правоохоронців надійшли у листопаді 2024.
Експерти Центру оцінювання функціонального стану особи перевірили документи Аранчій, щоб оцінити законність встановлення їй статусу інвалідності. Комісія офіційно дійшла висновку, що II групу інвалідності було встановлено безпідставно, тому попереднє рішення скасували. Повторний огляд Яніни Аранчій не проводили — висновок ухвалили на підставі аналізу медичної документації.
Витяг із рішення було надіслано Аранчій поштою, однак лист повернувся відправнику, оскільки адресатка його не отримала. Суддя Наталія Алєксєєва задовольнила позов посадовиці. Суддя зазначила, що висновок було ухвалено заочно, без фактичного медичного обстеження та без належних доказів того, що стан її здоров’я дає підстави для скасування відповідного статусу.
Посилання на запити СБУ та ДБР теж були визнані необґрунтованими: суддя зауважила, що звернення правоохоронців не звільняють експертну комісію від дотримання медичних протоколів.
Обласне управління Пенсійного фонду звернулося з цивільним позовом до Аранчій, де вимагало відшкодувати виплати по інвалідності на суму майже 180 тис. грн. Тепер розгляд цього позову, ймовірно, призупинений.
Аранчій фігурує у двох антикорупційних розслідуваннях ДБР. Перша кримінальна справа стосується підозри в незаконному збагаченні її цивільного чоловіка — т.в.о. начальника відділення поліції № 4 Полтавського райуправління поліції Сергія Балашова на 13,5 млн грн.
Інша кримінальна справа стосується фіктивного працевлаштування. Слідчі ДБР вважають, що Аранчій та головна бухгалтерка регіональної лабораторії Тетяна Радевич працевлаштували жінку, яка отримувала з/п, однак посадових обов’язків не виконувала, а доглядала за дитиною Аранчій.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
3👍222⚡100🔥86💯2👏1👌1😡1
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Telegram
ABleaks
Вітаємо! Це бот для звʼязку з командою Absolution
👍190⚡106🔥76🤡19🤣11💯1🖕1
Далі все за знайомим сценарієм. Шум. Обвинувачення. Справа. І впевнені коментарі тих, хто в житті нікого не захищав.
З’являються рятівники. З ресурсами, співчуттям і звичкою вирішувати питання грошима. Вони знаходять людину, у якої професія про захист. Вона називає цифру. Потім уточнює. Потім перераховує. Завжди в бік зростання.
А коли її просять пояснити, звідки такі суми, відповідь звучить просто і майже буденно. Платити потрібно. Усім, хто «вирішує». Інакше нічого не вийде.
І далі ще простіше. Або ви платите, або я виходжу з цієї історії. І тоді вже ніхто не допоможе. Бо зв’язки, як виявляється, це не деталь. Це головний товар.
Далі починається знайомий жанр. Дзвінки. Багато дзвінків. Усім підряд. Тиск як стиль спілкування. Настирливість як інструмент.
Ми вирішили перевірити. Просто щоб не писати зайвого. Потягнули за нитку, а там не нитка. Там звичка. Там система, в якій слово «етика» звучить майже як спогад.
Усі персонажі вигадані. Збіги випадкові. Впізнавання добровільне.
На добраніч. Ми продовжимо. Деякі історії краще видавати дозовано.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
9👍290⚡172🔥126🆒2👏1💯1🏆1