Прийом-прийом! На зв'язку #ICUResearch з черговим аналітичним тижневиком - відповідаємо на питання:

➡️ Чому на світових ринках неспокійно попри позитивні інфляційні новини?
➡️ Чи зростає попит на валюту з наближенням літа?
➡️ Інфляція в Україні вже нижче 18% - що стабілізує ціни?

Читайте за посиланням: https://bit.ly/ICUWeekly150523

​​📈 Зростання ВВП ціною рекордної інфляції - неортодоксальна економічна доктрина Реджепа Ердогана в поєднанні з його нетривіальним вміння лавірувати геополітичною шахівницею викликають подив та спантеличення серед експертів.

💡 Головна ідея нової турецької економічної моделі Ердогана – стимулювання інвестицій коштом дешевих кредитів і підтримка експорту слабкою турецькою лірою, що мало б перетворити Туреччину в провідного промислового експортера, ліквідувати торговий дефіцит й згодом укріпити ліру.

🤔 Але в реальності низькі ставки й дешева ліра спричинили надвисоку інфляцію та утворили порочне коло, коли населення і бізнес намагаються позбавитись нацвалюти й тим самим провокують ще більшу інфляцію.

🍸 Проте, як продемонстрував перший тур виборів в Туреччині, "коктейль" реформ Ердогана все ще до смаку великій частині турецького електорату попри значні втрати, які понесла ліра та заощадження населення.

➡️ Як турецькому політику успішно вдається міксувати популізм, авторитаризм та realpolitik? Аналіз еклектичної ердоганоміки та її (анти)уроків для України читайте в матеріалі Фокусу з коментарями Олександра Мартиненка, #ICUresearch: https://bit.ly/42XDjAh

Банки звітують про рекордні прибутки попри економічні труднощі воєнного часу. Як це стало можливим?

🚀 Основним драйвером прибутків банку з початку війни є процентні доходи. Через війну зросла інфляція та облікова ставка, відповідно підвищилися ставки, передусім за депозитними сертифікатами НБУ (цінними паперами, в які банки вкладають зайву ліквідність на короткий строк).

🧮 Водночас українці почали тримати більше коштів на рахунках до вимоги, щоб вони завжди були під рукою в бентежні часи. Тож банки могли використовувати ці вільні кошти (які фактично під 0% лежать на рахунках) або залучати депозити у населення за нижчими ставками (12-13%), а потім інвестувати їх у дохідніші ОВДП (до 20%) та депсертифікати (20-25%). На різниці відсотків фінустанови й отримували чималий чистий процентний дохід.

⌛ Це звісно не могло тривати вічно й вже зараз ми бачимо, як НБУ поступово корегує дизайн монетарної політики з метою знизити цей розрив у ставках. Вже були знижені ставки за депсертифікатами та ускладнені вимоги для банків, які хочуть в них інвестувати. Оскільки Нацбанк планує знижувати ставку швидше, аніж прогнозувалося раніше, очевидно, що процентні доходи банків падатимуть.

🌐 Іншим джерелом заробітку для банків стали розрахунки за кордоном. Через різницю між офіційним та картковим курсом сьогодні, наприклад, українці за кордон платять за євро на 2 гривні дорожче, ніж офіційний курс, а це майже 4%. В окремі місяці літа ця різниця становила майже вдвічі більше - до 7%. Дорожче платять за валюту й українці всередині країни, оплачуючи послуги за кордоном, ті самі підписки на Netflix чи Google. Тож банки з великою кількістю роздрібних клієнтів змогли непогано заробити й на цьому.

➡️ Найближчим часом Нацбанк планує провести стрес-тести банків й накопичені доходи стануть в пригоді фінустановам - позбавлять власників фінустанов, зокрема й державу, потреби докапіталізовувати банки для досягнення нормативів НБУ. Але в будь-якому випадку нестандартна фінансова ситуація 2022 - початку 2023 років прямує до завершення й банки повертатимуться до звичних рівнів доходу

Дивіться відеокоментар Михайла Демківа, #ICUresearch за посиланням: https://youtu.be/FUc4W_qffjk

Нацбанк опублікував свою нову стратегію на час війни - візію фінансового регулятора аналізує Михайло Демків, #ICUResearch:

1️⃣ Нацбанк – консервативна інституція, що не змінює кардинально свою політику зі зміною керівника та не схильна до надмірного оптимізму. Тож новий документ – це оновлення та адаптація попередньої стратегії до суворих реалій війни та планів регулятора на поствоєнне відновлення.

2️⃣ Нова стратегія не має часових рамок, як попередня, що була розрахована до 2025 року. Натомість тепер є не конкретний рік виконання цілей, а два часові періоди – під час війни та після, коли має розпочатися повноцінне відновлення.

3️⃣ З об’єктивних причин НБУ змінив макроцілі на більш приземлені. Якщо попередня стратегія включала такі цілі, як інноваційний розвиток, фінансова інклюзія та розвиток фінансових ринків, то під час війни цілі значно прозаїчніші – стійкість гривні, фінансова стабільність чи відновлення країни.

4️⃣ До прикладу, однією з цілей є інфляція нижче 15% - це відчутно більше в порівнянні з довоєнними цільовими показниками. І попередній таргет інфляції 5±1% ми досягнемо напевно, аж на кінець 2025 року, коли за прогнозами самого Нацбанку інфляція становитиме вже помірні 6%. Тож стратегія є відображенням ризиків та невизначеності війни.

5️⃣ Стратегія однозначно фіксує рух в сторону валютної лібералізації, інфляційного таргетування і гнучкого курсоутворення. Це все знайомі Україні речі, які ще у січні минулого року здавалися непохитними підвалинами реформованої української фінансової сфери. Через війну, на жаль, доведеться повторно пройти цим шляхом.

Відеокоментар на тему за посиланням: https://youtu.be/9YXYGEU9Mn4

Детальний огляд стратегії на онлайн-шпальтах Forbes-Україна: https://bit.ly/3MUlvB9

​​Попри те, що темпи зростання цін в Україні залишаються відчутними, воєнний інфляційний тренд наразі йде на спад набагато швидшими темпами, аніж прогнозувалося раніше. Серед найвагоміших факторів, які сприяють приборканню інфляції:

🔽 Слабкість внутрішнього споживчого попиту. Стагнація доходів населення та значне зменшення кількості споживачів через еміграцію може спонукати виробників до роботи з нижчою маржою заради збереження клієнтської бази;

🏭 Відсутність намірів влади значно переглядати комунальні тарифи. Підняття тарифів, яке вже давно назріло, навряд чи відбудеться протягом поточного року, й заради збереження купівельної спроможності населення Держбюджет та державні монополії візьмуть тягар збитків на себе;

⚖️ Стабільний обмінний курс. Прибутковість багатьох імпортних операцій значно зросла минулого року через існування подвійних курсів на готівковому та безготівковому ринках. Тож імпортери мають значний резерв для зниження маржі;

🥕 Зниження світових цін на агропродукцію. Воно відбувалося протягом минулого року й лише зараз тренд дуже поступово розвертається. При цьому внутрішня пропозиція овочів та фруктів має зрости завдяки визволенню значних територій на півдні України.

Детальний огляд останніх інфляційних трендів з коментарями #ICUresearch читайте за посиланням: https://bit.ly/45p0plD

​​Банки й обмінники не хочуть приймати старі й зношені купюри або просять за це солідну комісію. Що ж це коїться? Ситуацію розбирає Михайло Демків, #ICUresearch: https://bit.ly/3NiSNdn

💵 Готівкова валюта має однозначну перевагу – маючи її на руках ви менше відчуваєте на собі вплив валютних обмежень. Але готівці загалом притаманні інші проблеми: питання безпеки, фізичне пошкодження та застарівання.

🏦 Іноземні центральні банки періодично змінюють дизайн своїх банкнот та монет, часто для боротьби із підробками. Як правило, банкноти попередніх серій виводять з обігу поступово – при потраплянні в каси центробанків старі банкноти не повертаються назад в обіг, а замінюються на нові. Саме тому ми більше не бачимо в банкоматах чи на базарах лампових гривень старого зразка.

💸 З доларом трошки інша історія — всі банкноти, випущені ФРС залишаються законним засобом платежу. Навіть столітню купюру можна використовувати для оплати. І банкноти до 2013 року випуску, і навіть 1996 року випуску залишаються в обігу й всі повідомлення про їх виведення є фейком. Такого роду страшилки з’являються періодично й в Україні й за кордоном.

🛑 Чому банки (навіть державні) й обмінники раптом почали "крутити носом" й відмовлятися брати американські банкноти старішого зразка чи з дефектами? Минулого року, коли був лютий дефіцит готівкової валюти в Україні, а імпорт банкнот літаками став неможливим через унабой юнсур, обмінники приймали все, що їм приносили — нові, старі, надірвані, зігнуті банкноти й навіть ті, які «світилися» або мали інші сліди ймовірно незаконного заволодіння ними. А клієнти так само були готові купувати будь-що, що їм пропонували.

⌛ Зараз ситуація змінилася. Ажіотажний попит на валюту вдалося збити, а офіційний та готівковий курси зблизилися. Клієнти стали більш перебірливими і їх можна звісно зрозуміти — навіщо їм стара пожована песиком банкнота. Якщо в банках та обмінниках накопичився певний обсяг такої готівки, то вони починають шукати шляхи, як його хоча б не збільшити. Звідси й комісії за приймання й відмови приймати подібні банкноти взагалі.

➡️ Чи штрафи й адміністративний тиск від регулятора можуть виправити ситуацію? Скоріше за все, ні. Якщо для банків та обмінників це будуть лише збитки, вони шукатимуть шляхи їх уникати. Можливо на держбанки покладуть соціальну функцію прийому старих і зношених банкнот з подальшим їх обміном закордоном на нові, але це знову ж не зовсім збалансоване рішення.

💰 Один з варіантів — брати такі банкноти на строковий депозит. Тоді для банку з’являється шанс заробити на обміні. Хтось понесе долари на такий депозит, хтось ні, але напруга може впасти, враховуючи що некрасиві банкноти як-не-як, а знову почнуть приймати.

​​У фокусі традиційного опитування #ICUбарометр напередодні чергового засідання правління НБУ — валютна лібералізація, яка вже видніється на горизонті: https://bit.ly/BarometrJun23

Україна поставила перед собою ціль послаблювати обмеження на валютному ринку ще до завершення війни. Але конкретні кроки поки невідомі. Нам цікава ваша думка, які обмеження для фізосіб та бізнесу вже реалістично пора переглянути — пропонуємо обрати з короткого списку, сформованого аналітиками #ICUresearch.

Звісно ж наше класичне запитання про нову облікову ставку залишається. Нацбанк у своєму прогнозі переніс початок підвищення ставки з 2024 року на останній квартал 2023. Наразі сигналів, що регулятор почне пом'якшення рішучіше, немає. Проте Нацбанк вже не раз діяв неочікувано.

Чекаємо на ваші відповіді до завтрашнього ранку за посиланням: https://bit.ly/BarometrJun23

​​Саудівська Аравія збільшує тиск на ринку нафти — саудити планують скорочувати видобуток на 1 млн барелів/добу й в серпні. Тим часом країна-терорист також обіцяє знизити обсяги експорту на 0,5 млн барелів на добу.

Чи призведуть ці дії до дефіциту нафти та значного зростання цін, в колонці для Економічної Правди пояснює Олександр Мартиненко, #ICUresearch.

🛢️ Є декілька аргументів на користь зростання дефіциту. З початку року країни ОПЕК+ скоротили пропозицію, пост-ковідний Китай нарощує оберти промисловості, а західні економіки знову ростуть.

🔮 Проте цінові прогнози поки не справджуються — ціни на нафту Brent не вийшли з коридору $70-80 за барель, при попередньому консенсус-прогнозі в $90. Попри скорочення пропозиції від Саудівської Аравії, її все ще вдосталь від інших експортерів.

📈 Спостерігається зростання видобутку у Венесуелі, Ірану та інших країнах. Росія також засекретила статистику й не особливо поспішає реально зменшувати експорт. За даними Bloomberg, сумарні обсяги імпорту до Індії та Китаю з Росії, Ірану і Венесуели з початку року стрибнули на 50%, або на 2 млн барелів на добу.

🇨🇳 Китайська економіка також не розкрила свій потенціал впливати на нафтовий ринок. Навіть зняття обмежень, пов'язаних з пандемією, не призвело до очікуваного вибухового зростання. Китай змушений застосовувати нові стимули для економіки й чи зростатиме попит на нафту надалі незрозуміло.

🏭 Ситуація в західних економіках також поки непевне — Єврозона опинилась в технічній рецесії в першому кварталі 2023 року й не зрозуміло чи м'якою буде посадка економіки США. Перспективи та глибина рецесії значною мірою визначатимуть долю нафтового ринку.

➡️ Тож навіть якщо ОПЕК+ вдасться значно обмежити пропозицію нафти, мало хто на ринку наразі вірить у повернення нафтових цін до тризначних позначок, як це було пів року тому.

​​Мережею шириться з̶р̶а̶д̶о̶н̶ь̶к̶а̶ думка, що через початок виборчого циклу США відмовляться від фінансової підтримки України наступного року.

😓 Вибори в США та можлива затримка з затвердженням позик чи грантів — це дійсно найбільший ризик у частині зовнішнього фондування бюджету-2024. Кошти від ЄС, найімовірніше, надходитимуть приблизно в таких же обсягах, як і цьогоріч – €1.5 млрд щомісяця.

🇺🇸 Політика в США — це публічний та часто драматичний процес, особливо перед виборами. Обидві партії розігрівають електорат гучними заявами, а потім сходяться десь посередині. Заяви протрампівського крила про "жодних чеків Україні" - частина цього дискурсу й наразі не відображає сентименту більшості конгресменів.

📊 Наш базовий сценарій передбачає, що допомога надходитиме регулярно, але в порівнянні з фінансуванням 2023 року можливі більші затримки для проходження передвиборчих політичних перешкод.

🔮 А що якщо США все-таки повністю перестануть фінансувати український бюджет? Це буде боляче, але не кінець світу. Уряд може "різати" й переформатовувати бюджет, нарощувати внутрішні запозичення й звісно вдаватися до "друку" гривні. На жаль, можна упевнено говорити, що за відсутності допомоги від США Україні не уникнути значної емісії.

Читайте огляд перспектив фінансової допомоги США для України у статті Економічної правди з коментарями Віталія Ваврищука, #ICUresearch за посиланням: https://tinyurl.com/2aypewb9

​​Новий курсовий режим передбачає, що НБУ "на постійній основі компенсуватиме структурний дефіцит валюти" на ринку. Що це за дефіцит та як НБУ може його приборкувати, в подкасті Хроніки Економіки розповів Віталій Ваврищук, #ICUresearch: https://tinyurl.com/3mk9b6u8

📊 Поки існував режим фіксованого обмінного курсу, на міжбанку був певний обсяг дефіциту валюти. Залежно від сезону щомісяця він міг становити від $400 до $500 мільйонів, якщо не враховувати ситуативні стрибки останніх тижнів.

⚖️ Що раніше робив Національний банк? У кожен конкретний день він виходив на ринок і продавав рівно стільки валюти, скільки потрібно було, щоб закрити надлишковий попит. Інтервенції дорівнювали різниці між тим, що купували, і тим, що продавали на ринку.

➡️ В новому режимі регулятор може дуже поступово пробувати вирівняти обсяг інтервенцій на міжбанківському ринку. Тобто в певний момент у віддаленій перспективі він вже не буде гадати й закривати різний дефіцит щодня. Інтервенції, швидше за все, стануть більш рівномірними.

🪢 У таких умовах за результатами кожного дня на міжбанківському ринку буде складатися ситуація, коли загальна пропозиція валюти може перевищувати загальний попит або навпаки. І, відповідно, може бути певна волатильність курсу з дня у день.

👍 Дуже бажаний результат для Національного банку, щоб курс, залишаючись в прийнятних межах, коливався в обидві сторони. Це допоможе стабілізувати курсові очікування населення та бізнесу.

Нашу детальну аналітичну записку по новому курсовому режиму читайте за посиланням: https://tinyurl.com/fd8rc368