Split Fiction
Особливості навігації в іграх від Hazelight

В будь-якому проекті, на майже будь-якому рівні і в абсолютній більшості ситуацій навігація дуже важлива складова геймплею. Особливо, коли проекти спираються на малодосвідчену аудиторію, як It Takes Two, наприклад.

Подобається, як Split Fiction працює із лендмарками. Це часто дуже незвичайні речі, як острів в небі чи велика технологічна вежа, чи повітряна куля у вигляді полуниці. Сетинг Split Fiction залишає широкий простір для фантазії.

Проте, це не єдиний і не найважливіший елемент, який активно використовує студія Hazelight.

Візуальна мова та маркування affordances (можливості гравця). У всіх проектах студії сильна ставка йде на кольорову ідентифікацію, яка, на мою думку, повністю себе виправдовує в їх випадку (до речі, Doom Eternal також це робив). Взагалі, якщо гравець бачить будь-який інтерактивний елемент, то це вже навігація. Наприклад, в Diablo 4 натовпи ворогів часто вели гравців у бік від основного шляху. Тут теж саме, тільки навпаки - вони на основному шляху гравця. Це найбільш розповсюджений навігаційний прийом в іграх Hazelight.

До речі, не дивлячись на те, що проекти студії лінійні, я вважаю це коректним підходом і дуже правильно, що там немає колектіблів. Якщо б вони були в грі, то гравці замість взаємодії та сюжету, концентрувались би експлорінгу, можливо навіть розділялись би, а це йде всупереч концепції. Будь-яка просадка темпу чи завтик сильно фруструє пару гравців.

Form follows function.

Assassin's Creed: Shadows
Гарний приклад роботи мови форм

Подивіться як просте спалене/сухе дерево, яке має в основі гострі форми, контрастує із круглими навколо. Тільки цей контраст вже сигналізує гравцю, що попереду небезпека.

Тут, до речі, ще є один контраст, але його погано видно. Гравець наближається до відкритої зони через умовний вузький простір.

Assassin's Creed: Shadows
Приклад поганого компаунду

Тільки порадів за те, що все правильно зробили з точки зору мови форм (попередній пост), як тут же запоганили усе інше в левел дизайні цієї локації. Розбираємось.

- Low strategic contrast. Який напрямок гравець не вибере, стелс однаково провалиться. Самих можливих тактик і креативу тут немає.

- Cover shadows. Так все добре було до цього, а тут вони куди зникли? Кого б гравець не вирішив вбити першим, це провалить стелс.

- Майже відсутня будь-яка вертикаль та трава для стелсу. Це головні механіки гри, взагалі то.

- Немає лендмарку

- Нікуди відступати, якщо все пішло не за планом, а так воно і піде

Це халтура.

Prague. Level Design

Трішки неочікуваний контент, але тим цікавіше.
Майже у центрі Праги стоїть ось така ТВ-вежа, як на скріншотах 1, 2. Я досі не зустрів жодної людини, якій би ця вежа подобалась. Що з нею не так.

По-перше, вона не вписується у ландшафт і занадто сильно контрастує із оточуючою архітектурою. Навколо бароко, відродження і тут на тобі... ніхто її не розуміє. Масштаб теж сильно перебільшений. Будинки навколо здаються іграшковими.

По-друге, з точки зору навігації, по ній важко орієнтуватись, бо вона умовно симетрична, як єгипетський обеліск. Коли лендмарк зроблений симетрично, то він не так добре допомагає зрозуміти напрямок і де саме ви знаходитесь, як асиметричний (статуя свободи у Нью-Йорку, наприклад). Інколи, симетричний аспект доповнюється природнім ландшафтом, як наприклад в Японії буддистська пагода може стояти на фоні гори Фудзі. Тоді іде взаємодія двох лендмарків і в такому випадку навігація починає працювати. Але в Празі такого немає.

Для порівняння, на третьому скріншоті зображений Празький град. Завдяки готичному собору у якого дві вежі попереду, навігація вибудовується куди більш логічним чином.

Ну або гарний прикладом є клинки банку Пелісайд у Deus Ex: Mankind Divided.