Deadlock
Перші враження

Бізнес складова.
Відповідь в стилі GameDev Tycoon: "Об'єднання Dota 2 та Paragon здається дуже вдалим рішенням". А і правда, з моменту смерті Paragon, кого ми маємо в цій ніші ринку? Мабуть, тільки Smite має сенс згадати. І можливо, Valve вдасться відтягнути частину аудиторії у Valorant, Smite та, ймовірно, у Overwatch.

Левел Дизайн
На цей момент у мене існують одне сподобалось і одне не сподобалось.
Сподобалось. Прикольно спостерігати, як дизайнери Valve граються із кутами будинків та укриттів. Усі вони займають тільки два можливих кута: 90 та 45. Valorant, Counter-Strike та, частково, Overwatch, також йдуть цією парадигмою, бо вона створює просте зчитування локації та покращує навігацію, бо будівлі не стоять відірвано одна від іншої, а немов "спілкуються" між собою. Сюди я додав би і роботу з вертикалями, де ми часто можемо спостерігати зміну висот.

Не сподобалось. Загальний підхід до ментальної мапи всієї локації. Усі чотири лейна ну дуже схожі між собою і в більшій мірі їх відрізняє колір будинків. Цього не достатньо. Написи із позначеннями, локальні POI також губляться в загальному темпі, через низький контраст між ними. Я б тут більше дивився в бік тієї ж Доти, де є Світла та Темна сторона, розділ річкою та топ і бот лейн, які геймплейно мають неймовірно різне значення. Останнє досягається завдяки діагоналі у вигляді річки, а Deadlock, поки що, сильно вирівнює всі лінії.

А якщо говорити у рамках сетингу, то, мабуть, Прага з Deus Ex: MD і її підхід до ментальної мапи був би головним референсом. Той самий The Finals, також гарно з цим справлявся.

Ну, будемо дивитись куди Valve спрямує загальний дизайн. Проект точно чіпляє своїм сетингом та персонажами, темпом та високим ТТК, як було в Доті.

p.s. (останній скріншот) Артистичність датського кута (коли камера завалює горизонт) в головному меню, просто підкупила мене. Як же класно цей аспект доповнює загальний настрій гри...

Alan Wake 2
Color correction

Арт Директор Janne Pulkkinen завʼязав колір у кіномову гри, де окрім візуальної складової, колір несе в собі також і символічне значення та працює саме на ту глибину, про яку я говорив у пості про серіал “Корона”. Це саме та кіномова, що підкреслює палітру емоцій проекту та роблячи візуальний ряд витвором мистецтва. Власне, від Remedy і не варто було чекати іншого: арт дирекшен їх ігор та дизайну локацій майже завжди знаходили спільні точки перетину, особливо коли ми говоримо за Control та Alan Wake.

- Скр 1. Колір розділяє два різних світи, залишаючи сюжетну арку Саги Андерсон в теплому помаранчевому кольорі, а містичну та холодну арку Алана в зелених.

- Скр 2-4. Монохромна кольорова палітра - найбільш розповсюджена палітра гри, коли домінує один відтінок, будь-то зелений, жовтий, червоний чи синій. Це допомагає підкреслити необхідну емоцію та сфокусувати гравця на конкретних подіях чи місцях.

- Скр 5-6. Класичним для драматургії чином кольори сцен змінюються протягом сюжету. Аналогова схема із теплими та вирівняними тонами Брайт Фолз змінюється на монохромну холодну, коли оповідь доходить до кульмінації першого Акту у сцені моргу.

- Скр 7-8. Кіномова Експозиції (з голим чоловіком) та Кульмінації (коли Сага потрапляє у пітьму) має ідентичну монохромну зелену схему, що звʼязує початок та фінал історії на символічному рівні, підкреслюючи основну ідею проекту - “It’s not a loop, it’s a spiral”.

- Скр. 9-10. Окремої уваги заслуговують кольорові акценти та мінімілізм в кількості джерел. Завдяки точковим фокусам, зображення не мерехтить центрами уваги, як це було в Ghostwire: Tokyo, а із знанням справи скеровує погляд гравця туди, куди треба.

The Last of Us: Part 2
Світло, як сторітеллінг

Розвиваючи думку попереднього поста про колір та світло Alan Wake 2, мені на думку спав момент з TLOU2, коли кімната Еллі у Джексоні змінюється після смерті Джоела і як світло підкреслює емоційний стан Еллі. Зверніть увагу, що в дію вступають не контури, не кількість джерел світла, а насиченість, тональність та пост-процес.

І звичайно, у першому випадку Еллі дивиться у камеру (до гравця), а після ключових подій ми бачимо вже її спину. Цей сильний емоційний момент досягається за рахунок того, що наша уява домальовує емоції, які ми могли б побачити на її обличчі.