Кожна новина про влучання ракети в житлові будинки — це загиблі й поранені. А ще — психологічна травма для людей, що знаходяться в епіцентрі катастрофи, хай навіть фізично вони неушкоджені. Після таких загрозливих ситуацій може розвиватися ПТСР — постравматичний стресовий розлад.

❓Як не зашкодити людині з ПТСР, намагаючись допомогти? Разом з МОЗ зібрали основні поради директорки Центру психічного здоров’я і реабілітації «Лісова поляна» Ксенії Возніциної.

📍не просіть розповісти про травматичну подію - людям із ПТСР може бути складно говорити, до того ж, це може спричинити ретравматизацію;
📍не потрібно говорити, що ви знаєте і розумієте, що людина відчуває;
📍не звинувачуйте і не дорікайте через реакції та прояви емоцій, не просіть опанувати себе, людина з ПТСР не може цього зробити;
📍люди, які пережили травматичні події, часто не почуваються щасливими, тому варто уникати висловів «тобі пощастило вижити»;
📍не знецінюйте пережите, але і не героїзуйте;
📍не варто казати, що час лікує, бо лікують спеціалісти.

Часто прояви ПТСР запускають чинники, які називають тригерами. Більше про те, що може ними стати, у матеріалі від МОЗ.

Матеріал підготовлено в межах інформаційної кампанії, яка є складовою впровадження Національної програми психічного здоров'я та психосоціальної підтримки.

Вихованцями дитячих інтернатів в Україні є майже 25 тисяч сиріт. І, на жаль, кількість таких дітей щодня збільшується через російське вторгнення…

Протягом кількох останніх місяців за допомогою порталу Дія понад 800 українських родин розпочали консультації щодо можливого усиновлення. Попри війну, всупереч їй – українці прагнуть ділитися сімейним теплом.

Саме зараз Україна як ніколи близька до того, щоб позбутися застарілого радянського явища – дитячих будинків – та знайти прийомну родину для кожної дитини.

До того ж виховання дітей у родинах, а не в сиротинцях – є однією з вимог для нашого вступу до ЄС. Практично всі держави, наші сусіди, пройшли цей шлях під час набуття членства в Європейському Союзі. Але для нас це подвійний виклик: маємо пройти цей шлях під час війни – рятувати дітей одночасно і від російських ракет, і від сирітства.

🇪🇺Говорила про це сьогодні з пані Президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн. Вона не вперше за ці важкі місяці відвідує Київ, саме вона також послідовно відстоювала надання Україні статусу країни – кандидата на членство в ЄС та всебічної військової допомоги.

Розповіла пані фон дер Ляєн, що бути прийомною родиною в Україні зараз важко як ніколи.
Для прикладу: 343 прийомні родини, в яких виховується 1386 дітей, стали переселенцями всередині країни – бо втратили своє житло або не почуваються більше у безпеці. Іще 706 родин з 3093 дітьми виїхали за кордон. Їм також часто нема куди повертатися.

🏠Треба розуміти, що таке дім для прийомної родини. Найчастіше – це окремий будинок, дбайливо побудований батьками під потреби дітей, на який не жаліли коштів і сил і який тепер загинув під обстрілами або опинився в окупації. Втратити дім для багатодітної прийомної родини – це особлива трагедія.

Європейський досвід знадобиться нам у всій реформі. У співпраці з Міністерством соціальної політики розпочинається створення проєктного офісу, який буде мозком реформи, задасть їй правильний напрям.

Я не втомлююсь повторювати, що на цій війні ми боремося за основні права людини. А для дитини це право – жити в родині, мати люблячих батьків. Отже, ми зацікавлені у реформі не лише тому, що це шлях до ЄС, – це потрібно нашим людям, нашим дітям, щоб вони були щасливішими 🇺🇦

Сьогодні під час візиту до Києва Президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн обговорила з нею шлях, який має пройти Україна, аби позбутися сиротинців, що є рудиментом радянської системи 🇪🇺🇺🇦