Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
🇳🇱 Майже 100 тисяч тимчасових переселенців з України опинилися в Нідерландах. Майже половина вже влаштувалася на роботу, намагається підтримувати життя на новому місці, поки не можна повернутися додому. А там, де українці, звучить і наша мова.
🎧Одразу два музеї Нідерландів тепер говоритимуть до відвідувачів українською:
📍Музей Мауріца Корнеліса Ешера в палаці Ланге Ворхаут – роботи цього художника знають навіть ті, хто не цікавиться мистецтвом, бо його гравюри сповнені парадоксів, метафор, гри із простором й оптичних ілюзій;
📍Музей колекціонера й мецената Абрагама Бредіуса, що містить видатну колекцію творів мистецтва різних епох. Минулої осені саме там виявили невідому доти роботу Рембрандта.
Майже за рік війни, протягом якого російські загарбники розбомбили й розграбували так багато наших музеїв, ми навчилися особливо цінувати мистецтво. Таке тендітне, воно протистоїть війні й дикунству самим своїм існуванням, дає надію на те, що людський дух обов’язково переможе руйнування та грубу силу. І звісно, світовий спадок має промовляти це й українською – мовою України, яка бореться саме за людські цінності. Вдячна Посольству України в Нідерландах за спільну реалізацію проєкту.
Загалом у межах нашого проєкту запрацювало вже 56 українських аудіогідів у 36 країнах. І ми не спиняємося, бо українське не спинити🇺🇦
🎧Одразу два музеї Нідерландів тепер говоритимуть до відвідувачів українською:
📍Музей Мауріца Корнеліса Ешера в палаці Ланге Ворхаут – роботи цього художника знають навіть ті, хто не цікавиться мистецтвом, бо його гравюри сповнені парадоксів, метафор, гри із простором й оптичних ілюзій;
📍Музей колекціонера й мецената Абрагама Бредіуса, що містить видатну колекцію творів мистецтва різних епох. Минулої осені саме там виявили невідому доти роботу Рембрандта.
Майже за рік війни, протягом якого російські загарбники розбомбили й розграбували так багато наших музеїв, ми навчилися особливо цінувати мистецтво. Таке тендітне, воно протистоїть війні й дикунству самим своїм існуванням, дає надію на те, що людський дух обов’язково переможе руйнування та грубу силу. І звісно, світовий спадок має промовляти це й українською – мовою України, яка бореться саме за людські цінності. Вдячна Посольству України в Нідерландах за спільну реалізацію проєкту.
Загалом у межах нашого проєкту запрацювало вже 56 українських аудіогідів у 36 країнах. І ми не спиняємося, бо українське не спинити🇺🇦
❓Як не піддаватися паніці? Як побудувати продуктивний відпочинок під час війни? Порад від фахівців у YouTube-каналах та подкастах безліч. Однак вони недоступні для людей, що мають порушення слуху. Недоступні — проте так само потрібні.
Наш партнер у низці безбар’єрних проєктів, медіасервіс MEGOGO запустив «Портал психології» — це пізнавальний проєкт для підтримки ментального здоров’я людей, які мають порушення слуху.
13 відеороликів з перекладом українською жестовою мовою містять рекомендації на різну тематику або арт-терапію. Ведучою є психологиня Варвара Агаркова.
👉Переходьте за посиланням, щоб дивитися, або ж поділіться ним з тими, кому це буде корисно. «Портал психології» є частиною соціальної ініціативи «Дивись як чутно», мета якої – доступне кіно для людей з порушеннями слуху та зору.
Наш партнер у низці безбар’єрних проєктів, медіасервіс MEGOGO запустив «Портал психології» — це пізнавальний проєкт для підтримки ментального здоров’я людей, які мають порушення слуху.
13 відеороликів з перекладом українською жестовою мовою містять рекомендації на різну тематику або арт-терапію. Ведучою є психологиня Варвара Агаркова.
👉Переходьте за посиланням, щоб дивитися, або ж поділіться ним з тими, кому це буде корисно. «Портал психології» є частиною соціальної ініціативи «Дивись як чутно», мета якої – доступне кіно для людей з порушеннями слуху та зору.
🏫 Вже майже рік як тимчасові прихистки стали для багатьо українців єдиним домом. Є ті, хто втратив дім чи роботу, чи і те, і інше. Є ті, хто не може орендувати власне житло, хто поки перебуває в скрутному становищі.
♿️ Попри вік, стать чи стан здоров’я усі ми вразливі в екстрених ситуаціях. А ще у прихистках багато представників маломобільних груп населення: батьків з маленькими дітьми, людей з інвалідністю чи тимчасовими травмами, людей старшого віку.
Тож місце, що прийме і прихистить наших громадян, має бути максимально зручним, доступним. І ця доступність починається зі входу.
📖 Перший розділ Альбому безбар’єрних рішень, який дає рекомендації для доступних ганків та подвір’їв, має поради і для облаштування вхідних груп прихистків.
Він поділяється на частини, що містять:
✔️універсальні рішення – ідеальний рецепт безбар’єрності для побудови з нуля;
✔️адаптивні – для облаштування вже наявних будівель;
✔️небезпечні – ті, які створюють бар’єри та часом навіть загрозу здоров’ю, пересуванню і комфортному проживанню.
Переходьте до Альбому, щоб дізнатися більше.
Альбом безбар’єрних рішень створено в межах ініціативи «Без бар’єрів». Проєкт реалізовано громадською організацією «Безбар’єрність» спільно з Міністерством розвитку громад та територій України у рамках проєкту «Інтегрований розвиток міст в Україні ІІ», який виконує німецька урядова компанія Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за фінансування Урядів Німеччини та Швейцарії. Розробник Альбому безбар’єрних рішень – урбан-бюро Big City Lab.
♿️ Попри вік, стать чи стан здоров’я усі ми вразливі в екстрених ситуаціях. А ще у прихистках багато представників маломобільних груп населення: батьків з маленькими дітьми, людей з інвалідністю чи тимчасовими травмами, людей старшого віку.
Тож місце, що прийме і прихистить наших громадян, має бути максимально зручним, доступним. І ця доступність починається зі входу.
📖 Перший розділ Альбому безбар’єрних рішень, який дає рекомендації для доступних ганків та подвір’їв, має поради і для облаштування вхідних груп прихистків.
Він поділяється на частини, що містять:
✔️універсальні рішення – ідеальний рецепт безбар’єрності для побудови з нуля;
✔️адаптивні – для облаштування вже наявних будівель;
✔️небезпечні – ті, які створюють бар’єри та часом навіть загрозу здоров’ю, пересуванню і комфортному проживанню.
Переходьте до Альбому, щоб дізнатися більше.
Альбом безбар’єрних рішень створено в межах ініціативи «Без бар’єрів». Проєкт реалізовано громадською організацією «Безбар’єрність» спільно з Міністерством розвитку громад та територій України у рамках проєкту «Інтегрований розвиток міст в Україні ІІ», який виконує німецька урядова компанія Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за фінансування Урядів Німеччини та Швейцарії. Розробник Альбому безбар’єрних рішень – урбан-бюро Big City Lab.
❓Як відшкодувати зруйноване війною житло в Україні — та зробити життя на новому місці комфортнішим? Чи потрібно шукати нового сімейного лікаря? А куди іти, якщо починаєш шукати роботу?
Уся інформація для українців, які через війну змушені залишити свої домівки, зібрана у розділі ВПО на порталі «Дія.Безбар’єрність».
Тут є кілька об‘ємних гідів, що детально розбирають основні питання:
📍Загальний гід по статусу ВПО.
📍Поради, які допоможуть структурувати план дій на випадок евакуації.
📍Яка фінансова допомога передбачена для ВПО.
📍Як знайти житло для ВПО.
📍Як отримати гуманітарну допомогу.
Студенти, пенсіонери, майбутні мами, військовозобов’язані переселенці – до якої соціальної групи ви б не належали – на «Дія.Безбар’єрність» кожен знайде відповіді на свої запитання.
«Дія. Безбарʼєрність» створено у межах ініціативи «Без бар'єрів» спільно з Міністерством цифрової трансформації за підтримки Програми розвитку ООН в Україні, а також Швеції. Аналітичну допомогу надавала громадська організація «Безбар’єрність».
Уся інформація для українців, які через війну змушені залишити свої домівки, зібрана у розділі ВПО на порталі «Дія.Безбар’єрність».
Тут є кілька об‘ємних гідів, що детально розбирають основні питання:
📍Загальний гід по статусу ВПО.
📍Поради, які допоможуть структурувати план дій на випадок евакуації.
📍Яка фінансова допомога передбачена для ВПО.
📍Як знайти житло для ВПО.
📍Як отримати гуманітарну допомогу.
Студенти, пенсіонери, майбутні мами, військовозобов’язані переселенці – до якої соціальної групи ви б не належали – на «Дія.Безбар’єрність» кожен знайде відповіді на свої запитання.
«Дія. Безбарʼєрність» створено у межах ініціативи «Без бар'єрів» спільно з Міністерством цифрової трансформації за підтримки Програми розвитку ООН в Україні, а також Швеції. Аналітичну допомогу надавала громадська організація «Безбар’єрність».
Олена Зеленська | Olena Zelenska
Photo
🇺🇦Українська книга має бути всюди, де є українці. І ми вже другий рік поспіль докладаємо зусиль, щоб так і було.
📚 Рада розповісти, що «Українська книжкова поличка» продовжує розширювати географію — нещодавно її відкрили у бібліотеці імені Орланду Рібейру у Лісабоні, Португалія, а сьогодні — у Центральній бібліотеці Кейптауну, Південно-Африканська Республіка.
🇵🇹З березня минулого року понад 50 тисяч українців знайшли прихисток від війни в Португалії. Тисячі наших дітей зростають тут і навчаються, тож відділ із книгами рідною мовою — це «життєвий мінімум», який необхідний, аби відчувати зв’язок із батьківщиною. Вдячна Благодійному фонду Kyiv School of Economics, Українському інституту книги та творчому об'єднанню «ЛІТавиця», що сформували значну частину тамтешньої підбірки.
🇿🇦У Кейптауні «Українська книжкова поличка» з’явилася у найбільшій публічній бібліотеці — тут є книги всіма 11 офіційними мовами ПАР та іноземними мовами. Неодноразово тут проходили заходи за участю українських письменників, а сьогодні на відкритті полички, навпаки, звучали поетичні читання від місцевих авторів.
🤝Географічна відстань не має значення, якщо є бажання прокладати культурні містки між людьми. Цю відстань легше здолати, якщо говорити мовою поезії чи дитячої книги, якщо закохувати у свою країну через її дивовижну культурну спадщину та людей, що її формують. Тож я вдячна українським посольствам в обох країнах за реалізацію проєкту, нині, коли ми відстоюємо право й на власну культуру, мову, він надважливий для України.
У найближчих планах проєкту — відкрити українську книжкову полички на Кіпрі, Північній Македонії та Албанії.
“Українська книжкова поличка” під патронатом першої леді України вже відкрилася у 29-ти країнах: Австрії, Туреччині, Литві, Словаччині, Швеції, Чехії, Франції, Нідерландах, Греції, Латвії, Фінляндії, Йорданії, Хорватії, Лівані, Японії, Бельгії, Албанії, Південній Кореї, Польщі, Швейцарії, Німеччині, Іспанії, Норвегії, Молдові, Болгарії, Азербайджані, Катарі, Португалії та ПАР. Проєкт реалізують Міністерство закордонних справ, Міністерство культури та інформаційної політики та Український інститут книги.
📚 Рада розповісти, що «Українська книжкова поличка» продовжує розширювати географію — нещодавно її відкрили у бібліотеці імені Орланду Рібейру у Лісабоні, Португалія, а сьогодні — у Центральній бібліотеці Кейптауну, Південно-Африканська Республіка.
🇵🇹З березня минулого року понад 50 тисяч українців знайшли прихисток від війни в Португалії. Тисячі наших дітей зростають тут і навчаються, тож відділ із книгами рідною мовою — це «життєвий мінімум», який необхідний, аби відчувати зв’язок із батьківщиною. Вдячна Благодійному фонду Kyiv School of Economics, Українському інституту книги та творчому об'єднанню «ЛІТавиця», що сформували значну частину тамтешньої підбірки.
🇿🇦У Кейптауні «Українська книжкова поличка» з’явилася у найбільшій публічній бібліотеці — тут є книги всіма 11 офіційними мовами ПАР та іноземними мовами. Неодноразово тут проходили заходи за участю українських письменників, а сьогодні на відкритті полички, навпаки, звучали поетичні читання від місцевих авторів.
🤝Географічна відстань не має значення, якщо є бажання прокладати культурні містки між людьми. Цю відстань легше здолати, якщо говорити мовою поезії чи дитячої книги, якщо закохувати у свою країну через її дивовижну культурну спадщину та людей, що її формують. Тож я вдячна українським посольствам в обох країнах за реалізацію проєкту, нині, коли ми відстоюємо право й на власну культуру, мову, він надважливий для України.
У найближчих планах проєкту — відкрити українську книжкову полички на Кіпрі, Північній Македонії та Албанії.
“Українська книжкова поличка” під патронатом першої леді України вже відкрилася у 29-ти країнах: Австрії, Туреччині, Литві, Словаччині, Швеції, Чехії, Франції, Нідерландах, Греції, Латвії, Фінляндії, Йорданії, Хорватії, Лівані, Японії, Бельгії, Албанії, Південній Кореї, Польщі, Швейцарії, Німеччині, Іспанії, Норвегії, Молдові, Болгарії, Азербайджані, Катарі, Португалії та ПАР. Проєкт реалізують Міністерство закордонних справ, Міністерство культури та інформаційної політики та Український інститут книги.
🚉 Людина евакуюється потягом, спілкується з провідником… Навіть не помічає, як потроху стає легше – потроху, але вистачить, щоб дістатися нового місця, зробити новий крок.
Людина приходить у банк чи супермаркет, спілкується з працівником – і щоденний стрес та роздратування лишаються за порогом. Дрібниця – але, можливо, саме це допоможе відновити таке потрібне відчуття внутрішньої точки опори.
🫂 Підтримувати вчаться працівники великих компаній. Зараз навчання з надання першої психологічної допомоги вже пройшли тренери від «Укрзалізниці», а всього – понад 200 фахівців від компаній – учасників спільноти «Бізнес без бар'єрів». Тепер вони зможуть передати знання майже 30 тисячам співробітників компаній.
Адже нині ціна слова, навіть випадкової розмови, є дуже великою. Слово може як погіршити стан людини після пережитої травми, так і підтримати її. Думаю, кожен із нас це відчув неодноразово. Ось чому всі, хто спілкується з людьми, незалежно від професії, – мають володіти навичками піклування про свій психологічний стан і вміти пояснити іншим, як це зробити.
Це і є одним із завдань нашої Всеукраїнської програми ментального здоров’я, яка має зробити психологічну допомогу не менш доступною і повсюдною, ніж медична.
📍Взяла участь у засіданні Міжвідомчої координаційної ради з питань охорони психічного здоров'я та надання психологічної допомоги особам, постраждалим унаслідок агресії РФ. Представили результати аудиту ресурсів – проаналізували, які потужності має кожне міністерство.
📑А також презентували комунікаційну стратегію програми: маємо пояснити, чому варто звертатися до фахівців із психічного здоров’я, не боятися психологічної підтримки, не соромитися її, прокласти для них маршрути допомоги і навчити самодопомозі.
Фактично, це означає створити в Україні нову культуру ставлення до ментального здоров’я. Бо десятиліттями вважалося, що таких проблем із ментальним здоров’ям не існує, якщо про них не говорити.
Але, насправді, не говорити – значить боятися. А боятися – це точно не про українців 🇺🇦
Людина приходить у банк чи супермаркет, спілкується з працівником – і щоденний стрес та роздратування лишаються за порогом. Дрібниця – але, можливо, саме це допоможе відновити таке потрібне відчуття внутрішньої точки опори.
🫂 Підтримувати вчаться працівники великих компаній. Зараз навчання з надання першої психологічної допомоги вже пройшли тренери від «Укрзалізниці», а всього – понад 200 фахівців від компаній – учасників спільноти «Бізнес без бар'єрів». Тепер вони зможуть передати знання майже 30 тисячам співробітників компаній.
Адже нині ціна слова, навіть випадкової розмови, є дуже великою. Слово може як погіршити стан людини після пережитої травми, так і підтримати її. Думаю, кожен із нас це відчув неодноразово. Ось чому всі, хто спілкується з людьми, незалежно від професії, – мають володіти навичками піклування про свій психологічний стан і вміти пояснити іншим, як це зробити.
Це і є одним із завдань нашої Всеукраїнської програми ментального здоров’я, яка має зробити психологічну допомогу не менш доступною і повсюдною, ніж медична.
📍Взяла участь у засіданні Міжвідомчої координаційної ради з питань охорони психічного здоров'я та надання психологічної допомоги особам, постраждалим унаслідок агресії РФ. Представили результати аудиту ресурсів – проаналізували, які потужності має кожне міністерство.
📑А також презентували комунікаційну стратегію програми: маємо пояснити, чому варто звертатися до фахівців із психічного здоров’я, не боятися психологічної підтримки, не соромитися її, прокласти для них маршрути допомоги і навчити самодопомозі.
Фактично, це означає створити в Україні нову культуру ставлення до ментального здоров’я. Бо десятиліттями вважалося, що таких проблем із ментальним здоров’ям не існує, якщо про них не говорити.
Але, насправді, не говорити – значить боятися. А боятися – це точно не про українців 🇺🇦