697 дітей убили, а 2454 поранили російські нападники від початку повномасштабного вторгнення.

👥 Жертвами сексуального насильства стали щонайменше 23 дитини. Але це не всі злочини, а лише ті, про які жертви та родини знайшли в собі сили говорити. Справжні масштаби цих жорстокостей залишаються прихованими через психологічну травму постраждалих.

Злочини проти дітей в умовах війн в особливому фокусі заступниці Генерального секретаря ООН – спеціальної представниці з питань дітей і збройних конфліктів Ванесси Фрейзер. Сьогодні провели зустріч із нею спільно з радницею – уповноваженою Президента України з прав дитини та дитячої реабілітації Дарією Герасимчук і керівником ініціативи Президента України Bring Kids Back UA Максимом Максимовим.

Щорічний звіт, який готує на цю тему спецпредставниця, є важливим не лише тому, що фіксує злочини проти дітей і визначає відповідальних, – він не дає злочинцям нормалізувати несправедливість, привертає до неї увагу всього світу.

💬 Тому під час нашої сьогоднішньої зустрічі в Києві обговорила з пані Фрейзер найважливіше, що стосується безпеки й захисту українських дітей від російської агресії.

Разом із колегами розповіли, як надзусиллями багатьох країн і людей вдалося повернути з російського полону трохи більше ніж 2 тисячі дітей. Агресор утримує ще тисячі.

📜 Резолюція Генасамблеї ООН «Повернення українських дітей» дала нам надію, що ще більше країн будуть скоординовано працювати над порятунком дітей. Міжнародна коаліція за повернення українських дітей, яка сьогодні налічує 47 членів, готова всіляко допомагати в цій справі.

Тим часом Російська Федерація вдається до активного вербування дітей до складу збройних сил РФ на тимчасово окупованих територіях, а нещодавно винесла вирок трьом підліткам, яких звинуватила в співпраці зі спецслужбами України. Їх затримали, коли вони ще були дітьми, а сьогодні пропонують скасувати тюремний вирок в обмін на підписання контракту для участі в так званій СВО.

Для нас дуже важливо, щоб світ бачив і визнавав злочини проти українських дітей. Це дає надію, що безкарності не буде і справедливість знайде злочинців.

Понад 700 російських дронів, балістичних і крилатих ракет випустила Росія по Україні за останню добу.

Десятки загиблих у Дніпрі, Одесі, Києві. Серед них – 12-річний хлопчик.

Сотні поранених.

Наші рятувальники працюють у ці хвилини, щоб страшний лік не зріс…

Серед цілей агресора, як завжди, «найбільш стратегічні»: житлові будинки, навчальний заклад, пансіонат для літніх людей.

Напередодні – дитячий майданчик у Черкасах. Там російський дрон убив восьмирічного Богдана.

«Що ви, українці, хочете донести світові?» – нещодавно вкотре запитали в мене іноземні журналісти під час інтерв’ю.

Що це війна проти мирного населення. Не лише фронт. Не лише армія проти армії. Це щоденний цілеспрямований терор – у дворах, будинках, школах. Війна тут, не «десь». Вона поруч. Щодня, без пауз і безпечних місць. І на цьому тлі будь-які розмови про «перемир’я» звучать особливо цинічно.

І все це не припиняється від того, що хтось відводить очі чи не дивиться новини. Навпаки, менша увага світу – надійне прикриття для ще більших злочинів.

Я не хочу, щоб хтось іще дізнавався про це з власного досвіду. Але знати й розуміти необхідно.

Наші сльози із загиблими та їхніми близькими, наша підтримка – пораненим і постраждалим. Усі наші сили – на те, щоб зупинити російські злочини й покарати винних. Не дати злочинам стати нормою ні в Україні, ні у світі.