Сергій Демченко
854 subscribers
114 photos
5 videos
5 files
176 links
Народний депутат України
Дніпропетровська область

Комітет Верховної Ради України з питань правової політики

Робоча група з питань забезпечення належного фінансування судової влади в Україні
Download Telegram
18.12.2023 у деокупованому Херсоні провели виїзне засідання 💰робочої групи з питань забезпечення належного фінансування судової влади в Україні⚖️

🌐На онлайн частині засідання:

📑Підбили підсумки поточного стану законопроектів, розроблених робочою групою

💰Обговорили поточний стан фінансування місцевих і апеляційних судів та перспективи на 2024 рік

Найближчим часом Вища рада правосуддя затвердить фінальний у поточному році перерозподіл видатків у системі ДСА, що дозволить збільшити видатки на оплату праці та забезпечити стимулюючі виплати у місцевих та апеляційних судах на рівні 70% від посадового окладу💸

Бюджет 2024 року для усіх органів судової влади є кращим ніж бюджет поточного року📈

👮‍♂️У питанні заборгованості перед співробітниками ССО за рік були зроблені важливі зрушення: проблема є визнаною Урядом, на 2024 рік передбачена спеціальна програма для здійснення виплат співробітникам органів судової влади за рішенням судів. Мінфін обіцяє приймати рішення для збільшення видатків за цією програмою по мірі винесення рішень на користь конкретних осіб.

Регулювання оплати праці працівників органів судової влади у 2024 році також має дещо покращитися.
Нове законодавче регулювання стане більш справедливим, а більші видатки дозволять дещо підняти розмір заробітних плат.

Представник Міністерства фінансів ексклюзивно на засіданні озвучила, що у разі прийняття Урядом необхідних підзаконних актів, орієнтовний розмір посадового окладу секретаря судового засідання у 2024 році становитиме близько 13,5 тис. грн.💸 без врахування рангу, вислуги, премії та інших виплат.

⚖️Доповіли наочно досліджені умови роботи органів судової влади у Херсоні

З 12.06.2023 у м. Херсоні відновили свою роботу міський та апеляційний суди⚖️

Якщо у міському суді ситуація з приміщеннями відносно добра, то будівля апеляційного суду постраждала значно більше: одне крило було зруйноване і як наслідок половину його довелося деконструювати, а іншу законсервувати для можливості подальшого відновлення🏗

Дається в знаки й те, що окупанти викрали з судів усе, що встигли винести: комп’ютерну техніку🖥, меблі🪑 та навіть усі електричні лампочки💡.
У вцілілій частині відновлені електро-, газо-, водо- та теплопостачання, створені задовільні умови для здійснення правосуддя.

Загалом Херсонські суди були мінімально укомплектовані технікою, для забезпечення можливості розгляду справ💻. Забезпечено розгляд справ із використанням засобів відеоконференцзв’язку (ВКЗ)📹, що сприяє доступу до правосуддя та активно використовується учасниками проваджень. Подальше доукомплектування системами ВКЗ усіх залів судових засідань зробить правосуддя у регіоні ще більш доступним, проте наразі в них ще існує потреба.

Однак відеозв’язком все ж не можна замінити особисту присутність у певних справах. Часто розгляд кримінальних проваджень потребує особистої присутності сторони захисту. Оскільки у Херсонській області не працює жодна пенітенціарна установа, затримані особи утримуються у сусідній Миколаївській області. У зв’язку з цим Голова Херсонського міського суду повідомив про існування проблеми конвоювання підозрюваних та обвинувачених осіб з Миколаєва до Херсону. Херсонське управління Нацгвардії просто відмовляє судам у цьому. Думаю, спільними зусиллями цю проблему вдасться невдовзі владнати.

Відвідуючи органи та установи судової влади в Херсоні, побачили, якою особливо цінною є робота служби у прифронтовому регіоні👮‍♂️

Також за результатами власного обстеження підтвердили наявність умов, які дозволять ТУ ДСА України у найближчому часі здійснювати свої повноваження безперервно знаходячись місті Херсоні.
Усі органи судової влади мають бути представленими в українському Херсоні🇺🇦

Підсумовуючи варто відмітити, що працівники органів судової влади у Херсонський області не лише виконують одну з найважливіших функцій держави — здійснення правосуддя, вони щодня вчиняють подвиг, демонструючи загарбникам свої стійкість, незламність та патріотизм🇺🇦

🎞Детальніше у відео: https://youtu.be/B8fzYcJoTew
Сьогодні провели перше у 2024 році засідання Комітету ВРУ з питань правової політики⚖️
Розпочали рік одразу з непростих питань

1️⃣ Звернувся до Комітету з пропозицією провести розгляд законопроекту про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби №10378 на відповідність його положенням Конституції України.
Пропозиція не була поставлена на голосування, оскільки Голова Комітету вважав це недоречним, бо за його інформацією Комітетом оборони розробляється нова редакція даного законопроекту.

2️⃣ Підготовка до першого читання законопроектів про лобізм: №10337, №10337-1 та №10337-2.

🔹Представник Кабміну не зміг вказати, які переваги основний урядовий законопроект має над альтернативними, а Голова НАЗК зазначив, що КМУ зареєстрував законопроект 10337 з порушенням норм Конституції, змінивши текст законопроекту внесеного до КМУ Національним агентством, не маючи на те відповідних повноважень.
🔹Законопроект 10337-1 Людмили Буймістер є дуже подібним до основного, має свої певні переваги та недоліки.
🔹Законопроект 10337-2 Сергія Власенка має концептуальну відмінність – згідно з ним лобістами визнаються також і громадські організації, які здійснюють вплив на формування політики, незалежно від того, які суб’єкти чи соціальні групи є вигодонабувачами від прийнятих внаслідок такого впливу рішень суб’єкта владних повноважень. Основний ж законопроект називає вплив на прийняття рішень, спрямованих на відстоювання суспільного інтересу, який здійснюється без мети отримання прибутку, адвокацією та відмежовує його (хоча й не достатньо чітко) від лобізму.

Як результат, якогось однозначного розуміння, який із законопроектів є якіснішим та матиме більш позитивний вплив на суспільні відносини, не було знайдено (принаймні особисто у мене). У зв’язку з цим пропонував здійснити розробку комітетської редакції законопроекту.

Представники громадських організацій, які раніше писали колективне звернення до КМУ щодо недостатньої інклюзивності процесу розробки Нацагенством проекту закону про лобізм, який з кількома змінами, внесеними урядом став законопроектом №10337, сьогодні вже просили Комітет рекомендувати підтримати даний законопроект у 1 читанні, після чого до 2 читання внести до нього зміни, якими прибрати визначення адвокації та прямо вказати, що закон про лобізм не поширюватиметься на діяльність громадських організацій. Напевно, обираючи між жорсткою позицією Власенка та аж занадто невизначеною Кабмінівською, громадські організації вирішили дотиснути урядовий законопроект.

В результаті Комітет вирішив рекомендувати прийняти у першому читанні за основу урядовий законопроект №10337 та відхилити альтернативні законопроекти №10337-1, №10337-2.

🎞Детальніше про обговорення даного питання та аргументи учасників сьогоднішнього засідання Комітету у відеозаписі: https://youtu.be/qVUq5xIR1Ls
22.01.2024 на засіданні 💰⚖️ робочої групи з питань забезпечення належного фінансування судової влади в Україні обговорили два важливих питання.

1️⃣ Відновлення конвоювання осіб до судів Херсонської області

З дати відновлення діяльності судів у Херсонській області (12.06.2023) Національна гвардія України відмовляла таким судам у конвоюванні засуджених осіб та осіб, які тримаються під вартою до приміщень судів.
Оскільки такі особи утримуються у пенітенціарних установах Миколаївської області, причинами відмови вказувалися:
1) неможливість відновлення роботи пенітенціарних установ у Херсонській області через активні обстріли та бомбардування цього регіону;
2) відсутність повноважень у підрозділів Нацгвардії здійснювати конвоювання між областями.

З'ясувавши усі обставини даного питання, врахувавши аргументи голів херсонських судів, представники Міністерства внутрішніх справ та Національної гвардії на засіданні повідомили, що конвоювання буде відновлено вже з наступного місяця.

2️⃣ Проблемні питання оплати праці працівників апаратів судів у зв'язку з переходом на нову систему оплати праці державних службовців у 2024 році.

Питання дуже об'ємне та комплексне.
На сьогоднішньому засіданні за участі представників Мінфіну та НАДС обговорили:
1) необхідність прийняття окремої постанови КМУ щодо оплати праці державних службовців у органах судової влади;
2) дати завершення процедури класифікації посад в апаратах судів та проблеми, які виникають у цьому процесі;
3) проблемні питання встановлення нової системи оплати праці перехідними положеннями ЗУ "Про Державний бюджет України на 2024 рік";
4) можливі порушення прав державних службовців певними положеннями нової системи оплати праці, зокрема, зниженням граничного розміру надбавки за вислугу років;
5) частково зачепили ще ряд проблем оплати праці в апаратах судів у 2024 році.

🔹 Домовилися через тиждень продовжити обговорення проблем 💸 нової системи оплати праці, а також підняти проблему 👮‍♂️відсутності жодних надбавок та спеціальних премій у співробітників Служби судової охорони, які здійснюють службу на прифронтових територіях.


🎞Більше деталей на відеозаписі засідання: https://youtu.be/-PstikuTV6c
29.01.2024 на засіданні 💰⚖️ робочої групи з питань забезпечення належного фінансування судової влади в Україні працювали над наступними питаннями.

1️⃣ Загальний стан фінансування

ДСА України

З'ясували причини розбіжностей у інформації ДСА та Херсонського міського суду Херсонської області щодо видатків 2023 року.

ВРП
Поточні видатки здійснюються у запланованому порядку.
Невирішеною поки залишається проблема забезпечення приміщенням та робочими місцями дисциплінарних інспекторів.
За розрахунками ВРП необхідними є додаткові 44 млн. грн.

Верховний Суд
Поточні видатки здійснюються у запланованому порядку.
Здійснюється реалізація норм Закону "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у зв’язку з Рішенням Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року № 2-р/2020 щодо забезпечення безперервності здійснення правосуддя найвищим судом у системі судоустрою України"
Як я й застерігав під час прийняття даного Закону, виникає проблема з невизначеністю подальшої долі працівників апарату ВСУ. Вони зможуть працювати у перейменованому ВС лише за наявності вакантних посад. При цьому законодавство не передбачає підстави для звільнення — перейменування роботодавця.
Заслухаємо остаточну позицію ВС з цього приводу на наступних засіданнях.

ВАКС
Поточні видатки здійснюються у запланованому порядку.
Є побоювання щодо спроможності ВАКС забезпечити робочими місцями 25 суддів, добір яких запланований на середину цього року.
Існує потреба у приміщенні, меблях, обладнанні та техніці. ВАКС веде роботу із пошуку відповідних видатків як і за рахунок Державного бюджету, так і за рахунок міжнародних партнерів.

2️⃣ Проблемні питання реформованої системи оплати праці державних службовців у 2024 році
НАДС офіційним листом повідомило Комітет ВРУ з питань правової політики, що після обговорення на попередньому засіданні Робочої групи питання необхідності прийняття окремої постанови щодо регулювання оплати праці у органах судової влади, Агентство підтримує її прийняття. НАДС забезпечить доопрацювання проекту постанови, внесеної ДСА та внесе доопрацьований текст на розгляд Уряду.

3️⃣ Виконання судових рішень на користь співробітників ССО щодо виплат, передбачених Постановою КМУ №168
За інформацією ССО та ДСА наразі набрали законної сили 970 рішень на користь співробітників ССО.
Загальна сума виплат за даними рішеннями: 341 млн. грн.
Законом про Держбюджет на 2024 рік передбачено 6,9 млн грн. для виконання відповідних рішень.
Перші рішення будуть виконані в найближчий час.
ССО сформований реєстр співробітників, щодо яких рішення судів набрали законної сили. Дані цього реєстру з остаточними рішеннями судів та конкретною сумою присуджених виплат будуть підставою для перегляду Міністерством фінансів України суми видатків за відповідною бюджетною програмою.

4️⃣ Відсутність будь-яких доплат у співробітників ССО на прифронтових територіях

Постанова КМУ №168 передбачає додаткові виплати військовослужбовцям та співробітникам усіх правоохоронних органів на період воєнного стану, однак ССО була виключена з даної Постанови рік тому.
Постанова КМУ №391 встановлює збільшення посадових окладів усіх державних службовців та працівників органів місцевого самоврядування на прифронтових територіях, однак її дія не поширюється на співробітників ССО.

Таким чином не можна назвати справедливим правове регулювання, за якого співробітники ССО, несучи службу в небезпечних регіонах, на відміну від усіх інших службовців, не мають жодних доплат.

Дане питання потребує спільної розробки з Урядом відповідних змін до актів КМУ.

Резюмуючи, вже зараз бачимо підстави для внесення змін до Державного бюджету на 2024 рік для ВРП, ВАКС, ССО та на виконання рішень судів.

🎞Більше деталей у відеозаписі засідання: https://youtu.be/WCeYs1dzin4
⚖️СПРАВЕДЛИВІСТЬ⚖️

Одного дня ця жахлива війна закінчиться. Без жодних шансів на повторення, у випадку, якщо Україна та світ будуть спроможні домогтися справедливого миру.
Справедливість – це те відчуття, яке зараз особливо прагне кожен українець.
Справедливість – одна з причин, через які українські захисники відправляються на фронт.
Справедливість – те без чого майбутній мир не можна буде назвати перемогою.

Акти найвищої справедливості зараз здійснюються на полі бою руками українських військових. Без тяганини, перерв, відтермінувань, перенесень чи зупинень. Встановлення справедливості поза межами фізичного поля бою – найважливіший та надскладний виклик для Президента, дипломатів, депутатів, чиновників, правоохоронців, суддів. Якщо злочинців не було покарано на полі бою, то «справедливість» набуває значення «правосуддя» в Гаазі (а краще Нюрнберзі), національних судах України.

Станом на сьогодні Офіс Генерального прокурора звітує про реєстрацію більш ніж 124 тисяч проваджень щодо злочинів агресії та воєнних злочинів. Їхній подальший кваліфікований, ефективний та швидкий розгляд компетентним судом є саме одним з тих викликів і завдань, про які зазначав вище.

Найефективнішим методом, який можна наразі застосувати для підвищення вказаних кваліфікованості та швидкості розгляду справ, я бачу запровадження відповідної спеціалізації суддів, з чим погоджуються як представники наукової спільноти, так і наших західних партнерів.

Окрім необхідності підвищення спеціалізованих знань суддів у галузі воєнних злочинів, ще до повномасштабного вторгнення точилося обговорення необхідності наявності спеціалізованих знань у суддів для розгляду військових злочинів. Після вторгнення така необхідність в рази збільшилася. Адже суспільство потребує кваліфікованого правосуддя над українськими військовослужбовцями не менше, ніж потребує ефективного притягнення до відповідальності окупантів.

Для цього напрацював та зареєстрував законопроекти №№ 10301 та 10302, якими пропонуються зміни до Закону «Про судоустрій і статус суддів» та Кримінального процесуального кодексу України. Ідея напрацювання таких змін народилася на нараді з представниками Програми USAID "Справедливість для всіх", а положення законопроектів підтримані їхніми експертами.

Дані зміни передбачають:
🔹запровадження у місцевих загальних та апеляційних судах спеціалізації суддів зі здійснення кримінального провадження у справах про військові кримінальні правопорушення, кримінальні правопорушення проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку;
🔹судді такої спеціалізації обираються зборами суддів на строк до 5 років та можуть бути переобрані повторно;
🔹кількість суддів даної спеціалізації визначається окремо для кожного суду зборами суддів;
🔹суддею даної спеціалізації може бути обрано суддю із досвідом здійснення кримінального провадження у суді;
🔹судді даної спеціалізації не звільняються від виконання обов’язків судді відповідної інстанції, проте здійснення ними таких повноважень ураховується при розподілі судових справ та має пріоритетне значення.

Свідомо оминаю доцільності відновлення в Україні діяльності військових судів, яке є предметом триваючих із 2014 року дискусій, зважаючи, щонайменше, на фінансовий стан держави.

Кожен, хто приніс війну та смерть в Україну має бути покараним. Кожен окупант, кожен воєнний злочинець має бути безвідворотно та справедливо притягнений до відповідальності. Кожен український військовослужбовець повинен бути впевненим у компетентності суду при розгляді військових злочинів.

Прийняття законопроектів 10301 та 10302 – це крок до досягнення даної мети та гідного вирішення наявних перед судовою владою викликів.
⚖️Комітет Верховної Ради відмовився перевірити на конституційність законопроект про мобілізацію🪖


📑Проект Закону № 10449, відомий у медіапросторі як законопроект про мобілізацію, наразі є однією з найпопулярніших тем, що обговорюються у суспільстві.

Причиною такої уваги є стурбованість запропонованими проектом обмеженнями та більш жорсткими вимогами до виконання військовозобов'язаними своїх обов'язків🫡

У зв'язку з цим, аби і суспільство і парламент були впевненими, що такі законодавчі зміни відповідатимуть нормам Основного Закону України, запропонував Комітету ВРУ з питань правової політики надати свій висновок щодо відповідності законопроекту 10449 положенням Конституції.

Таке повноваження Правового комітету, передбачене у Регламенті ВРУ та може реалізовуватися Комітетом з власної ініціативи.

Як вже зазначав, підстава проявити таку ініціативу є більш ніж вагома. Проте Голова Комітету з усією наполегливістю переконував його членів, що надавати такий висновок не варто.

🙋‍♂️Голосування навіть про внесення даного питання у порядок денний дало наступний результат:
🟢 8 - "за"
🟡 8 - "утрималися"
Рішення не прийняте.

Таким є відчуття суспільних настроїв у половини членів Комітету і такою ж є їхня спроможність брати на себе відповідальність у непростих питаннях.

🎞 Почути аргументи народних депутатів можна, переглянувши відеозапис із засідання Комітету: https://youtu.be/SAUMqCy8AJc
Комітет правової політики Верховної Ради вважає, що за необхідності можна порушувати Закон🤔

02.02.2024 на своєму засіданні Правовий комітет розглядав поправки до законопроекту №10208 про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення правового регулювання питань, пов’язаних із забороною відчуження об’єктів нерухомого майна, придбаних (у тому числі проінвестованих/профінансованих) з використанням житлового сертифіката на придбання об’єкта житлової нерухомості.

Між поправками щодо змін до ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно...» та до ЗУ «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій...» втиснулася поправка №34, якою пропонувалися зміни до ЗУ «Про Вищу раду правосуддя» щодо розміру заробітної плати членів ВРП.

Звернув увагу колег, що включення до законопроекту положення, яке не відповідає предмету правового регулювання прийнятого парламентом в першому читанні законопроекту, є порушенням вимог статті 116 Регламенту Верховної Ради України🙅‍♂️
Розмір оплати праці членів ВРП точно не відноситься до предмету регулювання питань, пов’язаних із забороною відчуження об’єктів нерухомого майна, придбаних з використанням житлового сертифіката.

Попросив не враховувати дану поправку, голосувати «проти» або утриматися, колеги апелювали гострою необхідністю внесення поправки.
Результат:
🟢12 – «за»
🟡1 – «утримався»
🤐3 – не голосували
Поправка врахована
Чергова перемога необхідності над законністю😢

🤷‍♂️Якщо народні депутати члени Комітету правової політики дозволяють собі порушувати закон, як тоді спонукати решту громадян дотримуватися його? До того ж, в цьому випадку члени Комітету правової політики зробили ще й ведмежу послугу судовій владі, якій і без таких депутатських вчинків не бракує суспільної критики.

🎞Дискусію щодо цього питання можете послухати на записі із засідання Комітету: https://youtu.be/yPak0oB0W9g

P.S. Дав колегам можливість вирішити питання з оплатою праці членів ВРП у законний спосіб, зареєструвавши окремий Законопроект №10458.
💰⚖️05.02.2024 відбулося чергове засідання робочої групи з питань забезпечення належного фінансування судової влади в Україні.

Коротке резюме засідання


1️⃣Поточний стан заборгованості Служби судової охорони перед співробітниками ССО за рішеннями судів

Наразі обліковано більше 1100 рішень судів, які набрали законної сили, на користь співробітників ССО на загальну суму 400 млн. грн.
Наявний у ССО ресурс на виконання таких рішень у 2024 році 6,9 млн. грн., які розподілені по 573 тис. щомісяця.
При цьому, очікується рішень судів на загальну суму близько 1,9 млрд.

ССО сформувала та веде реєстр таких рішень, які виконуватимуться у порядку черги за датою набрання законної сили.

Можливість збільшення видатків для виконання таких судових рішень за рахунок власного ресурсу ДСА України може з'явитися у 4 кварталі року, в разі наявності економії за іншими видатками та/або перенадходження судового збору.

Окрім цього, разом з ССО та ДСА направимо звернення до Бюджетного комітету Верховної Ради та Уряду щодо збільшення видатків для виконання рішень на користь співробітників ССО. Цього разу вже матимемо конкретну суму та рішення судів, які набрали законної сили, чого вимагав Мінфін минулого року.

Реєстр судових рішень на користь співробітників ССО, поданих Службі буде публічно розміщений на сайті ДСА України без особових даних співробітників. Таким чином кожен співробітник матиме можливість відслідковувати своє поточне місце у черзі на виконання судового рішення.

2️⃣Завершили обговорення питання несправедливої відсутності доплат у співробітників ССО, які несуть службу на прифронтових територіях

Прийняли рішення разом із ССО та ДСА України звернутися до Уряду з пропозицією внести зміни або до Постанови КМУ №168, або до Постанови КМУ №391, для встановлення виплат співробітникам ССО.

3️⃣Поточний стан фінансування

У цьому питанні новини значно більш позитивні. Проблеми зі здійсненням поточних видатків у всіх головних розпорядників судової влади відсутні. Надходження судового збору у місцевих та апеляційних судах наразі є дещо вищими від запланованих.

4️⃣Проблемні питання нової системи оплати праці державних службовців у 2024 році

Станом на 05.02.2024 класифікацію посад не пройшли 8 судів України:
📍Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська;
📍Магдалинівський районний суд Дніпропетровської обл.;
📍Ленінський районний суд м. Миколаєва;
📍Приморський районний суд м. Маріуполя;
📍Красноградський районний суд Харківської обл.;
📍Лозівський міськрайонний суд Харківської обл.і;
📍Харківський районний суд Харківської об.і;
📍Північний апеляційний господарський суд.
До 08.02.2024 ці суди мають змогу доопрацювати свої матеріали класифікації та направити їх до Національного агентства з питань державної служби для погодження.

За даними ДСА України значна частина судів у січні цього року здійснювали оплату праці відповідно до положень Постанови КМУ №358, оскільки не встигали отримати погодження класифікації посад від НАДС.
Оплата праці у лютому в усіх судах здійснюватиметься відповідно до нової системи, визначеної прикінцевими положеннями ЗУ "Про Державний бюджет України на 2024 рік" (сумніви є лише щодо 8 зазначених вище судів).

Також отримав багато звернень щодо посадових окладів головних бухгалтерів судів. Представник Міністерства фінансів на робочій групі зазначила, що на відсутності прив'язки посадового окладу головного бухгалтера до посадового окладу керівника державного органу наполягало Міністерство економіки, як суб'єкт формування політики у сфері оплати праці. Можливо, згодом при здійсненні аналітики впровадження нової системи оплати праці, посадові оклади будуть дещо відкориговані.

5️⃣Відновлення конвоювання до судів міста Херсона

Міністерство внутрішніх справ проінформувало, що в найближчий час заплановано проведення перевірки відповідності приміщення Херсонського міського суду вимогам до здійснення конвоювання. Якщо буде підтверджено виконання усіх попередньо наданих Національною гвардією рекомендацій, конвоювання буде відновлене у цьому ж місяці.

🎞Більше деталей у відеозаписі засідання: https://youtu.be/meHi5ox8ypk
Короткі підсумки сьогоднішнього засідання Верховної Ради України📃

📍Без пояснень зникло з порядку денного питання розгляду заяви про відставку Юлії Лапутіної з посади Міністра у справах ветеранів України.

📍Включили до порядку денного Верховної Ради законопроект про мобілізацію, який буде розглянутий у першому читанні найближчим часом.
Тепер надання висновку Комітету про відповідність його положенням Конституції, яке я ініціював минулого тижня, втратило сенс, оскільки наслідком визнання неконституційності може бути лише невключення до порядку денного.

📍Продовжили дію воєнного стану та загальної мобілізації на 90 днів.

📍Усунули неузгодженості у законопроекті про порядок обробки та використання даних в державних реєстрах для військового обліку.

📍Прийняли законопроект9627, яким спростили порядок зміни цільового призначення земельних ділянок протягом дії воєнного стану та п’яти років з дня його завершення.
Під час його голосування мені вдалося "збити" поправку (№262), яка створювала б корупційні ризики, надаючи право виконавцю робіт із землеустрою складати документацію із землеустрою, що наразі прямо заборонено.

📍Підтримали виклик Голови СБУ Василя Малюка для доповіді щодо слідкування за журналістами.

📍Прийняли за основу законопроект 9390, який удосконалює регулювання адміністративної відповідальності батьків за ухилення від виконання передбачених законодавством обов’язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей.
Чинні норми передбачали відповідальність лише батьків неповнолітніх дітей (від 14 до 18 років) і містили прогалину щодо батьків малолітніх (до 14 років).
Короткі підсумки сьогоднішнього засідання Верховної Ради України📃

1️⃣Головною подією було прийняття за основу проекту Закону про мобілізацію № 10449 (243 голоси "за").

Попри негативні висновки:
Антикорупційного комітету;
Уповноваженого Верховної Ради з прав людини;
небажання Правового комітету надати висновок про відповідність законопроекту положенням Конституції України,

🗣перед голосуванням у залі парламенту слухали що:
законопроект містить корупційні ризики, але їх можна прибрати до другого читання;
законопроект можна доопрацювати та зробити справедливим;
законопроект є неконституційним, але до 2 читання усе поправимо🤣

💁‍♂️Також в кулуарах перед голосуванням розповсюдили інформацію, яка частково спонукала приймати позитивне рішення тих, хто все ж натиснув на зелену кнопку🟢
Депутатів запевняли, що до другого читання:
🔹норми щодо доглядачів за особами з інвалідністю будуть залишені такими, як нині діючі;
🔹буде знайдений компроміс щодо аспірантів;
🔹будуть прибрані норми щодо арештів банківських рахунків;
🔹будуть змінені норми щодо консульських послуг.

2️⃣Прийняли відставку Юлії Лапутіної з посади Міністра у справах ветеранів України та звільнили Юрія Буглака з посади члена Центральної виборчої комісії.

Обидва звільнення відбулися без присутності осіб, щодо яких приймалося рішення, без обґрунтування цих рішень та заслуховування доповідей про виконану роботу.

Вже, наче, стало звичним, що виконання Верховною Радою установчої функції є церемоніальною формальністю, а не реалізацією народом України влади через своїх представників.

3️⃣Прийняли в цілому законопроект №10448, виправивши норму для забезпечення права загиблих військовослужбовців на посмертне батьківство.

4️⃣Прийняли в цілому законопроект №10343 про організацію належного рівня медичного забезпечення Збройних Сил України.

5️⃣ Прийняли в цілому законопроект №10086 щодо продовження терміну дії мораторію на виконавчі провадження, заходи примусового виконання рішень та порушення справ про банкрутство державних вугледобувних підприємств

6️⃣Прийняли за основу
законопроекти:
🔹№9456 щодо митного оформлення біометану;
🔹№10454 щодо удосконалення правового регулювання ціноутворення в оборонних закупівлях під час дії правового режиму воєнного стану;
🔹№10450 про внесення змін до статті 281 Цивільного кодексу України щодо збереження генофонду Українського народу;
🔹№10361 щодо діяльності Національного музею Голодомору-геноциду.
🙅‍♂️🚫Два дні тому австрійське видання Der Standard повідомило, що австрійські суди відхилили запит української сторони про екстрадицію попереднього голови НБУ Кирила Шевченка.
"Влада та суди стверджували, що передача Шевченка Україні наразі неможлива просто через воєнний стан" — пише Der Standard.

📑Прочитавши цю новину, не міг не згадати законопроект №9451, прийнятий парламентом у листопаді минулого року та дискусію, яка відбувалася при підготовці даного законопроекту комітетом.

Метою згаданих законодавчих змін було усунення проблем, які перешкоджають екстрадиції в Україну підозрюваних, обвинувачених та засуджених під час воєнного стану, шляхом визначення переліку колоній (найбільш безпечних, розташованих у західних областях), у яких можуть утримуватися такі особи.

💁‍♂️Тоді наполегливо переконував колег, що поліпшення ситуації з екстрадицією у разі прийняття такого закону буде примарним, однак явним буде створення дискримінації.

Що ж, ситуація з Шевченком є першим гучним індикатором ефективності. Залишилося дочекатися ще рішень ЄСПЛ за позовами осіб, які не отримали привілею утримуватися у безпечніших колоніях😢
🙋‍♂️⚖️19.02.2024 Комітет правової політики рекомендував Верховній Раді прийняти в цілому євроінтеграційний проект Закону "Про лобіювання" №10337🇪🇺

Результатом трьох тижнів опрацювання розробленого НАЗК та поданого Кабміном законопроекту, стала фактично розробка нової його редакції📑

🔹Зокрема, із законопроекту вилучили положення щодо адвокації, а розмежування діяльності громадських об'єднань як лобістів чи адвокаторів здійснено за наявністю комерційного інтересу у здійснюваному ними впливі.

При цьому лобіювання політичних та будь-яких інших не комерційних інтересів лобізмом не вважатиметься.

🔹Визначене регулювання щодо лобіювання власних комерційних інтересів лобіста (зможе лобіювати сам себе і це не вважатиметься конфліктом інтересів) та загалом вдосконалено понятійно-категоричний апарат.

🔹Повноваження затверджувати Правила етичної поведінки суб'єктів лобіювання було передане від НАЗК до Уряду (після попередніх публічних консультацій із заінтересованими особами). Загальноприйнятим вважається етичне саморегулювання, Тобто етичні правила затверджують самі ж суб'єкти, на яких ці правила діють. З лобістами вирішили йти іншим шляхом.

❗️Звертав увагу, що з проведенням публічних консультацій в Уряду може виникнути проблема.
Згідно з прикінцевими положеннями законопроекту Кабмін зобов'язаний провести консультації та затвердити етичні правила протягом 6 місяців з дня набрання чинності Законом про лобізм. Найбільш ймовірно, що до цього часу ще не розпочне функціонувати Реєстр прозорості, в якому реєструються лобісти.

Таким чином, Уряд не зможе провести консультації з заінтересованими особами (особи, на яких вплине прийняття (видання) відповідного нормативно-правового акта), оскільки таких ще просто не буде.

Проте, і Уряд, і більшість членів Комітету вважають, що КМУ реалізує ці положення Закону без проблем🤷‍♂️

🔹Також, у результаті дискусії на засіданні комітету було прийнято рішення заборонити українським та іноземним юридичним особам, які мають філії на території держави-агресора, бути лобістом, клієнтом або бенефіціаром за договором лобіювання

Викликало здивування, що представник уряду та Голова Комітету виступали проти такої заборони🙅‍♂️
На щастя, більшість членів Комітету, як і представник НАЗК визнали пріоритетність захисту національних інтересів держави вищою за економічні інтереси🟢


Варто розуміти, що деякі положення законопроекту ще можуть змінитися під час його розгляду на засіданні парламенту шляхом прийняття або відхилення поправок, однак загальні рамки діяльності лобістів в Україні можна вважати окресленими✔️

🗓Прийняття законопроекту очікується найближчими днями
💰⚖️ Резюме засідання робочої групи з питань забезпечення належного фінансування судової влади в Україні 19.02.2024

1️⃣Загальний стан фінансування

Що не може не радувати, усі головні розпорядники звітують, що поточні видатки здійснюються у запланованому режимі.

ВРП

Досі існує невирішена проблема із забезпеченням новоствореної служби дисциплінарних інспекторів приміщенням.
Наявне приміщення потребує реконструкції, на здійснення якої наразі не передбачено видатків.

Верховний Суд
Цьогоріч знову вбачається хронічна проблема із недонадходження судового збору. Наразі він надходить у обсязі 61% від запланованого Законом про Держбюджет.

Відбувається реалізація нещодавно прийнятого Закону №3481-ІХ у частині переведення працівників апарату ВСУ до апарату ВС.

З більшістю таких працівників ВС врегулював правовідносини.
Проте, є певна кількість працівників, які не погоджуються з правомірністю їхнього звільнення із апарату ВСУ. Представник ВС пообіцяв зібрати інформацію щодо них та доповісти на наступному засіданні.

ВАКС
Триває вирішення проблеми із забезпеченням робочими місцями та необхідними обладнаннями суддів, добір яких заплановано на червень поточного року.

Також гостро стоїть проблема із навантаженням. Шляхів її вирішення вбачається два:
1) збільшення кількості суддів, що збільшуватиме державні видатки на ВАКС;
2) впровадження одноособового розгляду справ у першій інстанції.

Для реалізації другого у парламенті вже зареєстровано декілька законопроектів, серед яких і №10386.

Частковий одноособовий розгляд підтримується і урядом та був відображений у нещодавно презентованій Міністром фінансів Матриці Реформ.

ДСА України
Наразі спостерігається незначне перевиконання плану надходження судового збору, що дає надію на формування у кінці року понадпланових надходжень.

Відбувається аналіз фонду оплати праці в апаратах судів, який зазнав змін після завершення усіма судами процедури класифікації посад.

2️⃣Окрема постанова про оплату праці в апаратах судів

Проект постанови наразі знаходиться на погодженні у Кабінеті Міністрів та невдовзі буде прийнята, як того вимагає Закон. Проте змістовно систему оплати праці у судовій владі це залишить без змін.

3️⃣Проблема з класифікацією посади секретаря судового засідання

Перелік типових посад державної служби в межах рівнів посад, затверджений Постановою КМУ №1409 дозволяє класифікувати посаду секретаря СЗ за 7, 8 та 9 фаховими рівнями.
В залежності від цього посада такого секретаря буде віднесена до 11, 12 або 13 грейду. Це у свою чергу призводить до того, що посадовий оклад секретаря СЗ у місцевих судах (однакового рівня) може становити 8 591, 9 880 або 11 362 грн.

Визначення фахового рівня секретаря СЗ (а отже й розміру його посадового окладу) є повноваженням кожного керівника суду.

Для підвищення посадового окладу усіх секретарів СЗ до рівня 11 362 грн, суд має право повторно звернутися до НАДС.
Головне при цьому подати зведену відомість про посаду та опис функціоналу, які відповідають 7 фаховому рівню.

4️⃣Відмінність розмірів оплати праці у різних структурних підрозділах апаратів судів

Така невідповідність є результатом політичного рішення КМУ, яке відповідає основній ідеї реформи оплати праці.

Головний спеціаліст фінансового відділу в суді отримує стільки ж, скільки головний спеціаліст фінансового відділу у будь-якому іншому органі аналогічного рівня.
При цьому, на чисто судових посадах посадовий оклад є дещо більшим.

Відмінний підхід був запропонований законопроектом №6311, який комплексно регулює оплату праці усіх працівників судової влади, враховуючи й патронатних службовців, яких цьогорічна реформа авторства Кабміну оминула.

5️⃣Доплата за виконання обовʼязків за вакантною посадою

Проблема з неможливістю здійснення доплат за виконання обов'язків за вакантною посадою виникла в наслідок законодавчої колізії та потребує змін до закону, які невдовзі будуть подані до парламенту.
Зі свого боку зареєструємо проект таких змін, щоб каталізувати вирішення цієї безпідставно затягнутої проблеми.

🎞Більше деталей у відеозаписі засідання.
🪖Воєнна та військова спеціалізація суддів👨‍⚖️⚖️

Станом на сьогодні злочинів російської агресії та воєнних злочинів, за даними Офісу Генерального прокурора, зареєстровано вже понад 126 тисяч. Це ще на 12 тисяч більше ніж було 29 жовтня минулого року, коли був зареєстрований законопроект №10301.

⬆️Даним законопроектом пропонується значною мірою підвищити спроможність судової системи України здійснювати якісний розгляд цього масиву надзвичайно важливих для держави проваджень.

👨‍⚖️🪖Спосіб досягнення цієї мети – запровадження окремої спеціалізації суддів.

💁‍♂️Чому саме спеціалізація суддів, а не судів та якими пропонуються механізми її впровадження, можна прочитати в одному з попередніх дописів.

Власне на доцільність та якість запропонованих проектом №10301 законодавчих змін вказали 9 з 10 органів та установ, які надали на нього свої висновки.

📑У цих висновках, зокрема, відзначаються:
🔹важливість спеціалізації суддів для підвищення якості правосуддя;
🔹переваги спеціалізації суддів над спеціалізацією судів, зокрема і в контексті поточної фінансової спроможності держави;
🔹відповідність норм законопроекта праву Європейського Союзу;
🔹відповідність норм законопроекта поглядам української наукової спільноти;
🔹можливість його реалізації у межах наявних бюджетних видатків.

Єдиний несхвальний висновок на законопроект наданий Радою суддів України, в якому недоцільність прийняття законопроекту обґрунтовується незначною кількістю проваджень даних категорій у судах в даний час та дефіцитом суддів.
💁‍♂️Проте, вважаю більш виваженим здійснювати підготовку суддів даної спеціалізації саме зараз, а не після того, як зазначені вище 100 тис. справ опиняться у судах.
А щодо дефіциту суддів, проблема важлива та загальновизнана, однак вона не перешкоджає роботі спеціалізації суддів з розгляду справ щодо неповнолітніх, яка діє за аналогічними запропонованим у законопроекті механізмами.

Зважаючи на це, сподіваюся, що невдовзі Комітет отримає ще й схвальний висновок Вищої ради правосуддя (запит на який Комітет правової політики направив ще 19 грудня минулого року) та без зволікань розгляне проект Закону №10301 на своєму засіданні.
📑🪖Сьогодні Комітет ВРУ з питань національної безпеки розпочав фінальну стадію підготовки законопроекту про мобілізацію №10449 до другого читання — прийняття офіційних рішень Комітету щодо врахування або відхилення пропозицій, наданих народними депутатами.

На засіданні вдалося пройти блок з 300 поправок, що стосуються нових "заходів впливу" та обмежень для громадян під час мобілізації.

Комітет підтримав пропозиції, якими пропонується виключити усі, запропоновані редакцією першого читання, додаткові обмеження (позбавлення права керування транспортними засобами, арешт рахунків...).

Оскільки я є автором 6 поправок щодо скасування нових обмежень, сподіваюся, що Верховна Рада підтримає рішення Комітету.

Проте, до прийняття закону все ж можливо двома способами повернути згадані обмеження:
- змінивши висновок комітету (необхідно 11 голосів членів Комітету - більшість від складу);
- поставивши відповідні поправки на голосування вже у залі парламенту (необхідно 226 голосів депутатів).
💰⚖️ Підсумки засідання робочої групи із забезпечення належного фінансування судової влади в Україні 11.03.2024

У фінансуванні правосуддя вбачаються дві масштабні проблеми.

❗️Накопичення заборгованості за видатками на виконання судових рішень

Як і було прогнозовано після набрання законної сили рішенням у зразковій справі щодо виплат співробітникам Служби судової охорони, необхідність видатків на виконання рішень суду стрімко зростає і досягне майже 2 млрд. грн.
Загальна потреба видатків на виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя вже зараз перевищила 800 млн. грн. При цьому на 2024 рік їх передбачено лише 10 млн. грн.

З огляду на це, зміни до Державного бюджету щодо збільшення видатків за вказаною бюджетною програмою є очевидно необхідними, тому реєструватимемо відповідний законопроект.

‼️Відтік кадрів у апаратах судів продовжується.
Причини — незначні підвищення заробітної плати та нерівність відносно інших гілок влади.


Запроваджена у 2024 році системи оплати праці має позитивні базові принципи: прозорі розміри посадових окладів, обмежені розміри премій та надбавок, відсутність необґрунтованих доплат, які несправедливо розподілялися між держслужбовцями.

Проте, формування та реалізація державної політики у сфері оплати праці усіх державних службовців органами виконавчої влади може існувати справедливо лише у ідеалізованій моделі, відмежованій від реальних життєвих чинників.
Три місяці реалізації реформи оплати праці 2024 року чітко підтверджують дану гіпотезу.

Розберемо на прикладі головного бухгалтера. Посада абсолютно типова для всіх органів влади, незалежно від приналежності до будь-якої з гілок.

Законодавча влада, користуючись своїми політичними можливостями, поставила себе за межі реформи, тому зараз головбух у Апараті ВРУ отримує зарплату за правилами 2023 року.

Судова влада мала вкрай обмежені можливості впливу на реформу, розроблену виконавчою, тому службовці в судах отримують зарплату у розмірі, визначеному постановами уряду. Таким чином посадовий оклад головбуха у апеляційному суді становить 16 462 грн. + доплати за ранг, вислугу років та премія у розмірі до 30%.

Головбух органу виконавчої влади обласного рівня має отримувати аналогічну ЗП, бо усі державні службовці з однаковим функціоналом повинні мати однакову оплату праці — такий основний принцип реформи. Але, як завжди є "але".
У реформі Мінфін заклав норму згідно з якою органи, які координуються Мінфіном мають оплату праці на рівень вищу ніж інші: районні управління на рівні обласних органів, обласні управління на рівні загальнодержавних. Тому головбух обласного казначейства (та інших установ Мінфіну) отримує посадовий оклад не 16 462, а 30 797 грн. + вищевказані виплати.
На додачу, 30 січня Уряд ухвалив постанову, якою дав можливість рай- та обладміністраціям збільшувати посадовий оклад до двох разів за рахунок коштів місцевих бюджетів. Таким чином головбух обласної держадміністрації може отримувати не 16 462, а 32 924 грн. + ранг, вислуга, премія.

От і маємо, що лише ідеальний уряд у ідеальній моделі може рівною мірою справедливо забезпечувати оплату праці держслужбовців усіх гілок влади. У реальному ж житті проблеми виконавчих органів Кабміну завжди будуть виднішими та вирішуватимуться швидше, а на забезпечення належного фінансування та вирішення проблем судової влади, на жаль, "ресурс обмежений".
За таких умов бажання бухгалтера, фінансиста чи кадровика перейти з суду в казначейство або держадміністрацію є абсолютно адекватним, хоча й болючим для судової влади.

Як висновок, встановлення правового регулювання оплати праці працівників судової влади на рівні закону зберігає свою гостру актуальність. Заоконопроект 6311, який це пропонує, підготовлений до розгляду та очікує свого включення до порядку денного. Іншого механізму реалізації положень статті 130 Конституції України у розрізі оплати праці я наразі не бачу.

🎞Деталі обговорення даних проблем та позиції всіх членів робочої групи у відеозаписі засідання: https://www.youtube.com/watch?v=hwC9IxWHc_k
🪖🙋‍♂️Комітет ВРУ з питань нацбезпеки на сьогоднішньому засіданні підтримав поправку про виключення з законопроекту про мобілізацію (№10449) положення, яким пропонувалося встановити обовʼязок громадянам України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, які перебувають на військовому обліку або виключені з нього в установленому порядку, у разі введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях при перетині державного кордону додатково пред’явити військово-обліковий документ з відміткою про взяття на військовий облік або виключення з військового обліку.

Цікаво, що Комітет прийняв рішення про виключення даного положення, потім намагався його повернути, але для цього не вистачило одного голосу, після чого у засіданні було оголошено перерву.
Вітаю з першим 5-річчям Службу судової охорони та усіх її співробітників!👮👮‍♂️

ССО відіграє надважливу роль у забезпеченні доступу до правосуддя в Україні.

Незважаючи на воєнний стан та прагнення ворога знищити українську державність, учасники судових процесів, судді продовжують відчувати безпеку та свою захищеність під час розгляду справ.

Перші 5 років становлення Служби пройшли стрімко та в складних умовах. Варто продовжувати робити все для того, аби ССО стало розвивалася, а її співробітники отримали той рівень забезпечення, вдячності та поваги, на який заслуговують.

Дякую за забезпечення охорони, підтримання громадського порядку в судах та виконання завдань з організації відсічі російської агресії!

Вічна памʼять 23 співробітникам, які віддали за це своє життя!
💰⚖️ Підсумки засідання робочої групи із забезпечення належного фінансування судової влади в Україні 08.04.2024

💸Підвищення посадових окладів працівників апаратів судів у великих містах
Наразі на підписанні у парламенті знаходиться законопроект, розроблений народними депутатами членами Комітету з питань правової політики спільно з Державною судовою адміністрацією України, яким пропонується встановити у Законі України "Про судоустрій і статус суддів" регіональні коефіцієнти для визначення посадового окладу працівників апаратів судів, аналогічно тому як це передбачено для суддів.
Тобто, якщо суд розташований у місті, з кількістю населення щонайменше:
100 тис. осіб — оклад збільшується на 10%;
500 тис. осіб — на 20%;
1 млн. осіб — на 25%.

Видатки, необхідні на реалізацію такого закону будуть здійснені за рахунок понадпланових надходжень судового збору. Додаткове фінансування не потребується.

Більшість членів Комітету правової політики підписали законопроект, в найближчі дні він буде зареєстрованим.
Сподіватимемося на швидке проходження його в пленарну залу та підтримку депутатів.

🪖Бронювання працівників судів
Обговорювалися норми законопроекту про мобілізацію у редакції, яка станом на сьогодні пропонується Комітетом ВРУ з питань нацбезпеки.
Питання наразі залишається не до кінця вирішеним. Комітет пропонує бронювати 50% військовозобов'язаних держслужбовців категорій Б та В. Щодо патронатних службовців, положення сформоване таким чином, що не дає можливості однозначно зрозуміти: всі патронатні працівники судів підлягають бронюванню, або ж тільки тих, юрисдикція яких поширюється на всю територію України.

💰Загальний стан фінансування
Поточні видатки у всіх органів судової влади здійснюються в порядку та обсягах передбачених Державним бюджетом.

У Верховному Суді спостерігається збільшення надходжень судового збору, що дає сподівання на виконання показника запланованого на 2024 рік.

Погашення заборгованості за рішеннями судів на користь працівників судів, органів та установ судової влади (значну частину яких складають саме співробітники ССО) здійснюється у обсязі визначеному Бюджетом 2024 року, який є неспівмірно малим за даною статтею видатків. Шукаємо джерела для збільшення видатків за даною бюджетною програмою.

🎞Детальніше про ці та деякі інші питання у відеозаписі засідання: youtube.com/watch?v=cag3Osj3Jyo