💰На засіданні Робочої групи з питань забезпечення належного фінансування судової влади в Україні обговорили стан розгляду Верховною Радою України проекту Держбюджету на 2024 рік.

📑В неділю 15 жовтня Комітет з питань бюджету надав висновок на проект Закону про Державний бюджет на 2024 рік, №10000.

⚖️Які зміни для судової влади у ньому з'явилися?

🙋‍♀️Бюджетний комітет у своєму висновку врахував частину поданих мною пропозицій (щодо ССО та додатку 7).
А загалом запропонував доручити Кабміну при підготовці законопроекту про Держбюджет 2024 до другого читання:
1️⃣ збільшити видатки ВККСУ на 52,4 млн.грн. та ВРП на 9,7 млн грн. за рахунок зменшення на відповідну суму видатків розвитку місцевих та апеляційних судів;
2️⃣ зменшити видатки розвитку місцевих та апеляційних судів на 237 млн. грн. для збільшення на відповідну суму видатків для освітньої субвенції місцевим бюджетам з державного бюджету;
3️⃣ опрацювати питання щодо можливості здійснення згідно з Постановою КМУ №168 виплат співробітникам ССО за період з 24.02.2022 по 20.01.2023 та у разі необхідності передбачити відповідні кошти;
4️⃣ опрацювати запропоновану ДСА України редакцію Додатку №7 до проекту Держбюджету.

❌Комітет вирішив не враховувати мої пропозиції щодо:
🪙 виключення норм про інакший розмір прожиткового мінімуму, на основі якого спеціальними законами визначається оплата праці на визначених посадах;
⏸ виключення з проекту Бюджету норми про зупинення положень ч.5 ст.150 ЗУ "Про судоустрій і статус суддів"
🏛віднесення ДСА України та центрального управління ССО до держорганів 1 рівня.

🗓Розгляд проекту Закону про Державний бюджет на 2024 рік парламентом у першому читанні планується вже цього тижня.

🙋‍♂️Шукатиму підтримку в залі та ставитиму на голосування свої відхилені Бюджетним комітетом пропозиції, а також враховану комітетом пропозицію щодо зменшення видатків розвитку місцевих та апеляційних судів.

🎞 Детальніше про це та про те, чому у ДСА щороку залишаються невикористаними 💸300 млн. грн. дивіться у відео: https://youtu.be/jfDPKBgwFhg

💰На засіданні Робочої групи з питань забезпечення належного фінансування судової влади в Україні завершили розгляд питання щодо перерозподілу першої частини понадпрогноних надходжень судового збору.

📊ДСА України надала пояснення щодо розподілу таких таких коштів між кожним з судів та територіальних управлінь ДСА, як того просив представник Вищої ради правосуддя на попередньому засіданні робочої групи.

Перший транш, якщо ВРП не змінить позицію, здійснюватиметься за принципом рівного розподілу між усіма судами.

🙋‍♂️🙋‍♀️Тож, залишився останній крок — погодження Вищою радою правосуддя даного перерозподілу бюджетних коштів.

💸Після рішення ВРП кошти будуть нараховані та виплачені працівникам судів.

🎞Детальніше про перерозподіл у відео: https://youtu.be/GSPsO43odpU

🙋‍♂️🙋‍♀️Сьогодні Верховна Рада України прийняла за основу проект Закону про Державний бюджет України на 2024 рік, №10000💰

Це означає, що Верховна Рада ухвалила Бюджетні висновки з дорученнями Уряду щодо врахування або опрацювання вказаних парламентом пропозицій📄.

У Бюджетних висновках зокрема враховано мою пропозицію та надано доручення Уряду опрацювати питання здійснення виплат співробітникам Служби судової охорони згідно з Постановою КМУ №168👮💵

👨‍⚖️📃Для полегшення пошуку рішення даної проблеми, Верховним Судом було оприлюднено остаточне рішення Великої Палати у зразковій справі щодо неправомірності несплати співробітникам ССО винагороди, встановленої їм уже згаданою Постановою КМУ №168.

На завершення. Я чітко усвідомлюю реалії фінансового стану держави, розумію пріоритетність воєнних видатків та рекордний бюджетний дефіцит. Це ж саме розуміють і співробітники ССО. Однак так само я усвідомлюю і важливість виконання державою взятих на себе зобов'язань.

Тому Уряду варто припинити ухилятися від даного зобов'язання, ігнорувати проблему, прикриваючись юридичними формальностями, а натомість розпочати результативно шукати шляхи її вирішення, особливо коли Служба судової охорони готова сприяти та робити кроки на зустріч🤝

💰⚖️Зради, які ширяться ЗМІ, щодо збільшення видатків ВККС та ВРП за рахунок зменшення видатків місцевих та апеляційних судів є або свідомою маніпуляцією, або простою журналістською помилкою🤷‍♂️

Кабінет Міністрів подав до Верховної Ради доопрацьований проект Держбюджету на 2024 рік. Що змінилося в бюджеті судової влади у порівнянні з проектом, який розглядався у першому читанні?

Загалом зміни для судової влади стали виключно позитивними📈✅
Коротко щодо цифр:

💰Бюджет органів судової влади збільшився на 69,1 млн грн., з них:
🔺Видатки на ВРП + 9,7 млн. грн.
🔺Видатки в системі ДСА + 59,4 млн. грн., з них:
🔺ВККС України + 52,4 млн. грн.
🔺виконання рішень судів на користь працівників органів і установ системи правосуддя + 7 млн. грн.

Також відбувся певний перерозподіл всередині системи ДСА України🔄

1️⃣ Нам вдалося повернути 300 млн. грн. капітальних видатків для місцевих та апеляційних судів, які за рішенням парламенту у 1 читанні були "перекинуті" на ВРП (9 млн.), ВККС (52 млн.) та освітню субвенцію (237 млн.).
При цьому вдалося досягти навіть більш позитивного ефекту, адже згадані 300 млн. відтепер закладені у спеціальному фонді, а 300 млн. на оплату праці, було перенесено у гарантований державою загальний фонд.

2️⃣ Здійснено незначний перерозподіл видатків на оплату праці, для приведення його у відповідність до загальної реформи оплати праці на державній службі, яку держава планує запровадити з 2024 року.

За результатами такого перерозподілу було:
📈збільшено видатки на:
19,5 млн. грн. на Службу судової охорони
9 млн. грн. на місцеві суди
8 млн. грн. на Нацшколу суддів України
📉зменшено видатки на:
23,4 млн. грн. на апеляційні загальні суди
6,7 млн. грн. на апеляційні господарські суди
6,5 млн. грн. на апеляційні адміністративні суди.

Бюджетний комітет ВРУ сьогодні рекомендував парламенту прийняти проект Державного бюджету на 2024 рік в другому читанні в цілому.

💰Тож, що судова влада матиме у 2024 році, у разі прийняття парламентом доопрацьованого проекту бюджету.

⚖️Місцеві та апеляційні суди

📈Видатки у системі ДСА України будуть на 3,2 млрд. грн. більші у порівнянні з 2023 роком, за рахунок чого на 2,2 млрд. грн. будуть збільшені видатки на оплату праці👩‍💼👨‍💼💸

Наші з вами старання не виявилися марними. Постійна методична робота з Міністерством фінансів, петиція до Президента, доручення Президента Уряду та широке публічне обговорення проблеми оплати праці в апаратах судів змусили Мінфін реагувати.
3,2 млрд. звісно не є достатніми для вирішення даної проблеми, але це не поганий крок у заданому працівниками судів напрямку.

✅Передбачення бюджетної програми для виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя.

Раніше дана програма стосувалася лише суддів та працівників апаратів судів. З 2024 року поширюватиметься на решту працівників органів судової влади, зокрема й на Службу судової охорони👮‍♂️👮‍♀️

Як сказала щодо цього Голова Бюджетного комітету ВРУ, крига скресла і пропливла два сантиметри.
Це дійсно так. У 2024 році будуть перші виплати за рішеннями судів на користь працівників ССО. А я продовжу працювати у даному напрямку, аби видатки за даною програмою складали не 10 млн. грн., а загальну суму присуджену працівникам рішеннями судів.

⚖️Верховний Суд

📈Видатки ВС збільшено на 337 млн. грн. у порівнянні з 2023 роком.

✅Розмір спеціального фонду, який формується за рахунок сплати судового збору, став реалістичним.

✅Оплата праці у 2024 році буде повністю забезпечена за рахунок загального фонду і не залежатиме від надходжень судового збору.

⚖️Вища рада правосуддя

📈Видатки ВРП у 2024 році буде збільшено на 51% у порівнянні з 2023, що забезпечить усі потреби Ради на здійснення її діяльності у наступному році.

⚖️Вищий антикорупційний суд

📈Видатки ВАКС у 2024 році буде збільшено на 48% у порівнянні з 2023. Збільшення навантаження на Вищий антикорупційний суд зумовило необхідність проведення добору 25 суддів, що потребує значного збільшення видатків.

🎥 Став гостем етеру ток-шоу «Перехрестя» на Ukraine World News.
Нижче основні думки, які мав можливість донести до глядачів.

📍Кадровий голод у судовій системі — явище доволі небезпечне. Відтік кадрів, спричинений рядом об’єктивних та суб’єктивних причин, негативно впливає на роботу всієї судової системи та на спроможність держави дотримуватися всіх міжнародних домовленостей у правничій сфері. Неготовність депутатів приймати непопулярні серед населення рішення часто заважає Верховній Раді завершити всі законодавчі зміни у частині фінансового та кадрового забезпечення судової гілки влади.

📍Законодавча влада повинна опікуватися проблемами судової системи. На превеликий жаль, непопулярність цієї проблематики у Верховній Раді зараз збігається з суспільною думкою про те, що країні наразі не до судів та їх проблем. Багато депутатів (як і в значній частині медів та громадські організації) користуються популярністю суспільної думки про недоброчесність судів та підтримують її задля підвищення особистої популярності. Хоча конструктивна позиція народного обранця повинна полягати у підтримці та вдосконаленні судової влади, правдивого і об'єктивного висвітлення стану в судах, а не заграванні з популістськими посилами.

📍Проблема суддів-«5-річок» має більш глибоке коріння, ніж просто юридично не урегульоване питання. Це також наслідок суспільної недовіри до судів загалом та небажання парламентарів приймати непопулярні рішення. Політичним лідерам змінити ставлення людей до цієї проблеми можна лише правдою. Говорити правду, захищати правду, якою б болючою вона не була, голосувати за правдиві Закони, які можуть бути не популярними.

📍Резонансні справ проти суддів, безумовно, негативно впливають на рівень довіри до судової влади та держави загалом.
Однак варто все ж пам'ятати про персональну відповідальність та не чіпляти ярлик хабарника кожному причетному до судової системи.

📍Неповага до судді – неповага до держави. Фундаментальне розуміння того, що суддя від імені держави здійснює правосуддя і несе колосальну відповідальність за кожне прийняте рішення, на жаль, не завжди присутнє у нашому суспільстві. Через це ми маємо на слуху резонансні справи за участю представників судової системи, але зовсім не звертаємо увагу на чесні, справедливі рішення достойних суддів України;

📍Недосконалість чинного правового регулювання кримінальної відповідальності за деякі злочини проти основ національної безпеки, зокрема за колабораційну діяльність, також негативно впливає на сприйняття суспільством судової влади та української держави загалом. На виправлення даної ситуації у Верховній Раді було зареєстровано два законопроекти: 10136 та 10136-1, автором одного з яких є я.
Законопроекти спрямовані на усунення труднощів розмежування різних складів злочинів та на приведення національного законодавства у відповідність до норм міжнародного гуманітарного права щодо цивільних осіб, які вимушено проживають під владою окупаційної держави.

📍Накопичення кримінальних проваджень по воєнним злочинам (більше 112 тис.) прокуратурою України у разі направлення їх до судів загрожує перевантаженням судової системи. Це у свою чергу не дозволить ефективно здійснювати правосуддя та у розумний строк виносити справедливі вироки.
Я звертався до Генерального Прокурора України з проханням налагодити ефективну комунікацію з судами, щодо того, які з них у скорому часі отримають значне підвищення навантаження. У відповіді було зазначено, що дана проблема не є актуальною для країни, і те, що кількість кримінальних проваджень, переданих прокуратурою до суду, не перевищує 1 відсотка від загальної кількості зареєстрованих справ по країні.

🙋‍♂️🙋‍♀️💰Верховна Рада України прийняла Закон України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» у другому читанні в цілому.

⚖️Тому, саме з такими видатками плануємо роботу судової влади у наступному році: https://t.me/Demchenko_Sergiy/331

💰06.11.2023 відбулося засідання робочої групи з питань забезпечення належного фінансування судової влади в Україні, на якому було розглянуто ряд важливих питань⚖️

1️⃣ Поточний стан фінансування

Загалом, у всіх головних розпорядників відсутні проблеми з поточними видатками. Асигнування відкриваються своєчасно у повному обсязі. Бюджетний рік закінчується з плановими показниками.

Верховний Суд має значний дефіцит надходжень судового збору. Надходження до спеціального фонду протягом року в середньому становлять 50% від запланованого показника.
Усі видатки вдається здійснювати у запланованому розмірі завдяки залишкам спеціального фонду, які перейшли з минулого бюджетного року. У бюджеті 2024 року спеціальний фонд вже запланований у реалістичному розмірі, що дасть змогу уникнути проблем з недостатніми находженнями.

Служба судової охорони після спільної наради прийняла рішення спрямувати майже 25 млн грн. на виплату додаткової винагороди співробітникам на виконання Постанови КМУ №168 за період 2023 року, у якому її дія поширювалася на ССО.
Таким чином, за словами керівництва ССО, заборгованість за Постановою № 168 за 2023 рік буде відсутня. Відповідні кошти повинні були надійти співробітникам до 10.11.2023.

1.1. Правосуддя у Херсонській області

Попереднього засідання голови херсонських судів повідомили робочу групу про проблеми із забезпеченням технікою суддів, які повернулися з відряджень.
Наразі ДСА передала у Херсонський міський суд 75 одиниць комп’ютерної техніки та працює над забезпеченням суду генераторами та пристроями безперебійного живлення. Також Судовою адміністрацією опрацьовується питання забезпечення суду необхідною кількістю обладнання для здійснення відеоконференцзв’язку.
Було повідомлено про наявність проблеми з конвоюванням до суду. Національна гвардія відмовляє Херсонському міському суду у здійсненні конвоювання підозрюваних/обвинувачених осіб до суду, через небезпечне розташування суду.

1.2. Реорганізація територіальних управлінь ДСА України.

Дана ініціатива пропонувалася вже не вперше. Тому, плануємо провести виїзне засідання у Херсонській області, для кращого розуміння функціонування територіальних управлінь у областях, які є частково або повністю окуповані.

2️⃣ Перерозподіл другої частини понадпланових надходжень судового збору

Перерозподіл другої частини понадпланових надходжень судового збору буде здійснено з урахуванням навантаженості судів. За результатом перерозподілу працівники апаратів судів отримають стимулюючі у розмірі від 50 до 60% від посадового окладу.

У ході обговорення принципу розподілу даних коштів вчергове було підтверджено необхідність затвердження нормативів кадрового забезпечення. Такі нормативи нададуть змогу Державній судовій адміністрації здійснювати фінансування судів більш справедливо, з урахуванням навантаження працівників судів.

3️⃣Бюджет судової влади на 2024 рік

Зміни бюджету органів судової влади порівняно з 2023 роком детально описані тут: https://t.me/Demchenko_Sergiy/331

Куди будуть спрямовані кошти, які перевищують показники поточного року:

⚖️ВАКС
У 2024 році заплановане збільшення штату суддів антикорупційного суду на 60%, з відповідним збільшенням апарату.

⚖️ВРП
Додаткові кошти, заплановані на 2024 рік необхідні Вищій раді правосуддя для запуску роботи служби дисциплінарних інспекторів, забезпечення їх необхідним устаткуванням та приміщеннями.

⚖️Місцеві та апеляційні суди
Додаткові 3,2 млрд. грн. у основній своїй частині (2,2 млрд.) передбачені на збільшення фонду оплати праці.
У зв'язку з цим додаткові 466 млн. грн. закладено на нарахування на оплату праці.
532 млн. грн. вдалося передбачити на капітальні видатки. З них 232 млн. будуть використані на розбудову ЄСІТС, 300 млн. — на капітальні ремонти, відбудову, введення в експлуатацію "судових довгобудів".

🎞Детальніше у відео: https://youtu.be/Un6eyGKTYDk

4️⃣ Реформа оплати праці державних службовців, законопроект № 8222.

Усі головні розпорядники коштів органів судової влади єдині в думці, що наразі зрозуміло, що нічого не зрозуміло. Я теж це підтверджую.
Ні НАДС (яке розробляло даний законопроект), ні КМУ (який подав цей законопроект до парламенту), ні профільний Комітет ВРУ (який займається його доопрацюванням) наразі ще не мають чіткого розуміння, якою буде фінальна редакція законопроекту, на які державні органи він поширюватиметься та як внаслідок його прийняття зміняться заробітні плати.

У Законі "Про держбюджет на 2024 рік", який вже прийнятий Верховною Радою, вже фактично введені всі норми проекту № 8222, проте в дещо відмінній редакції. Значна кількість органів увійшла до виключень з нової системи оплати праці. Проте судова влада з усією її специфікою та гарантіями залишається у даному «експерименті» 2024 року.

У повному обсязі осягнути його наслідки зможемо вже під кінець 2024 року.


🎞Детальніше про кожне з питань, а також про деякі інші, зокрема, про виплату суддівської винагороди мобілізованим суддям, оклади та надбавки співробітників ССО у відеозаписі засідання: https://youtu.be/Un6eyGKTYDk

Підвищуємо шанси екстрадиції злочинців до України в обмін на численні позови до ЄСПЛ проти нашої держави⚖️

📑17 листопада Комітет ВРУ з питань правової політики рекомендував парламенту прийняти в цілому проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення дотримання прав і свобод засуджених громадян України, переданих в Україну для відбування покарання, а також щодо яких компетентним органом іноземної держави було прийнято рішення про їх видачу в Україну (екстрадицію) для притягнення до відповідальності або виконання вироку (реєстр. № 9451).

✅Мета законопроекту — усунути проблеми, які перешкоджають екстрадиції в Україну підозрюваних, обвинувачених та засуджених, зокрема у воєнних злочинах.

🚫Які проблеми для екстрадиції наразі існують?
З поміж решти, які існували раніше, основною, після 24.02.2022, стала загроза життю ув'язнених, під час перебування їх у місцях попереднього ув'язнення або відбування покарання, внаслідок ворожих повітряних атак.

Простіше кажучи, європейські країни відмовляються передавати нам осіб, яких буде поміщено в колонію чи СІЗО, в які щомиті може прилетіти ворожа ракета і в якій відсутні належні засоби безпеки (зокрема бомбосховища).

💁‍♂️Який вихід запропонували Офіс Генерального прокурора та Міністерство юстиції?
Автори законопроекту 9451 пропонують, аби екстрадованих осіб могли тримати лише у деяких установах, перелік яких визначатиме Мін'юст. До такого переліку входитимуть установи з найбільш безпечними умовами для ув'язнених осіб.

Ще під час розгляду законопроекту 9451 Комітетом до першого читання я наголошував колегам, що законопроект зумовлює дискримінацію та матиме більше негативних наслідків, ніж позитивних.
Моя позиція співпала і з офіційною позицією Уповноваженого ВРУ з прав людини, однак більшість членів Комітету все ж вирішили не зважати на цей аргумент.

Як наслідок даний законопроект рекомендований до прийняття в цілому, ми побачимо його в порядку денному найближчого засідання і вже невдовзі він зможе стати Законом.

Чи поліпшить такий Закон ситуацію з екстрадиціями? — Можливо. Однак українській стороні все ж необхідно буде довести, що умови тримання у визначених установах забезпечать захист життя та здоров'я ув'язнених під час усіх воєнних ризиків. При цьому, не слід забувати, що окрім загрози від російських обстрілів, Україна мала ще багато інших проблем з екстрадицією.

Чи будуть негативні наслідки від прийняття Закону? — Однозначно. Кожен ув'язнений в Україні зможе виявити бажання звернутися з проханням про переведення його в установу з безпечними умовами тримання. Відмовляючи ув'язненим у такому переведенні на підставі того, що у безпечні установи передбачені насамперед для тримання екстрадованих осіб, держава прирече себе на хвилю позовів до ЄСПЛ. Як наслідок: репутаційні збитки та зобов'язання виплатити чималі компенсації ув'язненим, які звернуться до Європейського суду.

Отака чергова історія з благородною метою та непродуманими шляхами для її досягнення.

⚖️🙋‍♂️⚖️Парламент нарешті насмілився прийняти хоч якесь рішення у врегулюванні ситуації з двома Верховними Судами.

👨‍⚖️🤷‍♂️👨‍⚖️Шість років у державі існувала невизначеність з існуванням двох найвищих судів у системі судоустрою України. Шість років судді Верховного Суду України та вищих спеціалізованих судів відстоювали своє право на здійснення правосуддя.
Чотири роки тривали дискусії та обговорення у парламенті чинного скликання і нарешті, хоч і компромісний, але все ж прийнятий Закон, який частково описані проблеми вирішує – 📑5456-д.

Як вже зазначав раніше, даний Закон має свої плюси та мінуси.

Плюси
➕Судді ВСУ зможуть продовжити свою карʼєру та відправляти правосуддя
➕Держава реалізує наявний кадровий ресурс та отримає від нього віддачу

Мінуси
➖ Працівники ВСУ матимуть ризик порушення їхніх прав
➖ Судді вищих спецсудів будуть переведені до судів нижчого рівня

Головний мінус
❌ Залишається невирішеною проблема існування згідно реєстру двох державних органів, двох юридичних осіб, двох Верховних Судів.

Останнє ще раз вказує на політичну незрілість парламенту👶, який не спроможний взяти на себе відповідальність остаточного та однозначного врегулювання правового статусу найвищого суду.

Як не прикро, отримали дану проблему від своїх попередників та передаємо її своїм наступникам

🙋‍♀️🙋‍♂️Верховна Рада під час воєнного стану зобовʼязала громадян сплачувати пеню і штрафи за споживчими кредитами та водночас зняла обмеження щодо російських рублів та білоруських зайчиків, прийнявши законопроект № 9422.

1️⃣ Після підписання даного Закону Президентом України, банки та кредитні організації зможуть стягувати з громадян неустойку, штраф, пеню та інші санкції за прострочення внесення платежів за кредитом під час воєнного стану.

Ще два місяці тому писав у телеграмі та фейсбуці, доносив колегам, подавав пропозицію до законопроекту № 9422 щодо виключення норми, якою повертається відповідальність, обґрунтовував її важливість на засіданні Комітету ВРУ з питань фінансів. Усе марно.

Комітет відмовився підтримувати мою пропозицію, аргументувавши, що кредитні організації під час воєнного стану потребують підтримки, оскільки під час війни втрачають прибутки у вигляді пені та штрафів.

Під час голосування у парламенті лише 117 народних депутатів погодилися, що вимагати сплати штрафів та пені за споживчими кредитами з громадян, які потерпають від війни, — мʼяко кажучи антисоціально.

2️⃣ Разом з цим 242 депутати вирішили підтримати пропозицію щодо надання права усім громадянам та юридичним особам до кінця 2024 року обміняти наявні у них російські та білоруські рублі.
Напевно, у підприємств, які до 2022 року вели господарську діяльність з цими державами, залишилася значна сума такої валюти.

Варто зважати, що профільний комітет не підтримав дану правку та рекомендував її відхилити. Однак безпосередньо у пленарній залі вона була поставлена на врахування, до того ж, в порушення Регламенту ВРУ — не її авторами.

Коли комусь дуже потрібно продати свої рублі, тоді і Регламент ВРУ — не завада.


Проте, залишається ще стадія підписання Закону Президентом України✍️🇺🇦
На мою думку, такі, як мінімум дискусійні законодавчі новації, є достатніми підставами для ветування даного Закону❌

Минулого тижня у Національному агентстві з питань запобігання корупції відбулося друге обговорення проекту Закону про лобізм та адвокацію.

Голова НАЗК Олександр Новіков анонсував якнайшвидшу передачу законопроекту Кабінету Міністрів України для його погодження та реєстрації у парламенті.

Тож, можемо очікувати, що до 20 березня 2024 року, як того вимагає Закон про правотворчу діяльність, Уряд подасть до Верховної Ради даний законопроект.

Після цього мʼяч перейде на поле Комітету ВРУ з питань правової політики, де відбудеться підготовка тексту проекту для розгляду парламентом.

Взявши участь у обох громадських обговореннях, розумію перестороги громадських організацій щодо надмірного контролю їх діяльності з боку держави. Тому питання доцільності врегулювання адвокації даним законопроектом буде одним з ключових.

Тричі відкликати Безуглу з посад❗️❗️❗️

📨За два попередніх дні у Верховній Раді України було зареєстровано три проекти постанов про відкликання Мар'яни Безуглої з посади заступника голови Комітету нацбезпеки, оборони та розвідки: №№ 10295, 10297 та 10300.
У двох останніх пропонується не лише відкликати її з посади заступника голови, а й взагалі позбавити членства у цьому Комітеті🙅

У проектах 10295 та 10300 підставою відкликання зазначається незадовільна робота на посаді 👎, проект 10297 підстави для звільнення не вказує.

Однак, гучні політичні заяви ініціаторів не підкріплені правовою базою.

📑Закон України "Про комітети ВРУ" передбачає, що заступник голови комітету може бути відкликаний з посади або за пропозицією Голови ВРУ чи відповідного комітету, або за власною ініціативою. До того ж, додатково потрібне погодження фракції.

Пропозиції ж про відкликання, внесені іншими суб'єктами, ще й без погодження, є виключно політичними актами та жодних правових наслідків для Мар'яни Безуглої не матимуть🗣

Сьогодні Комітет ВРУ з питань правової політики завершив першу частину процедури відбору кандидатів на посаду суддів Конституційного Суду України👩‍⚖️👨‍⚖️, яка вперше проводиться за новими правилами.

Комітетом було опрацьовано документи 29 кандидатів (зі списком прізвищ можна ознайомитися у попередньому рішенні комітету).

Двоє з них (Петро Варишко та Лариса Корунчак) під час розгляду Комітетом даного питання подали заяви про припинення своєї участі в конкурсі.

Ще одному — Кирилу Клименку Комітет відмовив у допуску до конкурсу, у зв'язку з невідповідністю вимозі щодо 15 років стажу у сфері права.❌

Щодо решти 26 кандидатів Комітет, встановивши їхню відповідність вимогам до судді КСУ, ухвалив рішення про допуск до конкурсного відбору✅

Судова влада вийде з кадрової кризи ... колись

Сьогодні на завтра назначено засідання Комітету щодо підготовки до ІІ читання законопроекту 10140-д (оновлення процедури добору суддів).

Сьогодні ж члени Комітету були повідомлені, що Посольство США та Представництво ЄС в Україні 1-го грудня направили Комітету свої спільні рекомендації до законопроекту серед яких, зокрема:

1) Припинення незавершених конкурсів на посади суддів та анулювання їх результатів, щоб реформована ВККС могла оголосити нові конкурси на основі вдосконалених процедур добору суддів;

2) Забезпечення стандарту доказування «розумного сумніву» для кваліфікаційного оцінювання;

3) Проведення кваліфікаційного оцінювання стосовно суддів, які раніше проходили первинне кваліфікаційне оцінювання без участі ГРД.

Сьогодні ж членам комітету було розіслано порівняльну таблицю до законопроекту, яка вже містить пропозиції, надіслані посольствами.

Оперативність вражаюча. В нашому становищі швидкість прийняття рішень є надзвичайно важливою, однак задля неї не можна поступатися якістю.

Якби члени Комітету, отримавши лист від посольств, домовилися про зустрічі з послами, то високими були б шанси довести нашим партнерам обґрунтовану сумнівність вищезазначених трьох пропозицій.

Оптимізувати процедуру добору суддів безсумнівно потрібно. Однак скасування результатів пройдених процедур, скасування результатів вже завершених оцінювань, окрім того, що порушує конституційних принцип верховенства права, загрожує значному поглибленню кадрової кризи у судовій системі України, яка й наразі не має можливості у розумні строки здійснювати розгляд справ.

Судді теж є громадянами нашої держави, на них також поширюються норми української Конституції, вони також мають право на передбачуваність дій держави щодо себе. Неправомірно змінювати регулювання їхньої діяльності всупереч принципу правової визначеності.

Схильний вважати, що вікно для перемовин з партнерами щодо даного питання ще є відкритим.

P.S.
В цьому ж листі посольства позитивно оцінили виконання Комітетом рекомендацій Венеційської комісії про відмову від використання поліграфу.
До цих пір не розумію, як така ідея взагалі могла виникнути🤷‍♂️

У продовження вчорашньої історії з рекомендаціями посольств📄

Результати завершених етапів незавершених кваліфікаційних оцінювань суддів залишаються чинними, оцінювання продовжуватиметься і не починатиметься заново. Судді, які пройшли первинне оцінювання не проходитимуть кваліфікаційне оцінювання повторно.

Комітету вдалося прийняти конструктивне рішення, відповідна пропозиція міжнародних партнерів, подана співголовою підкомітету правосуддя, не була підтримана:
🟢2 голоси «за»
🔴2 – «проти»
🟡решта «утрималися».

Впевнений, що наші міжнародні партнери погодяться із рішенням Комітету за належної прозорої комунікації з усіма його членами🤝

Законопроект 10140-д щодо удосконалення процедур суддівської кар'єри рекомендовано для прийняття в другому читанні в цілому🙋‍♀️🙋‍♂️

Залишається відслідкувати, аби пропозиція про скасування результатів не була прийнята парламентом з голосу під час розгляду у другому читанні🗣

🎞Відео обговорення цієї гострої поправки: https://youtu.be/SdQpskmFO7E

📑Проект Закону № 10140-д щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри👨‍⚖️ прийнятий Верховною Радою України у другому читанні і в цілому🙋‍♀️🙋‍♂️

Під час голосування в залі додатково було враховано одну поправку (№61), окрім тих, які були рекомендовані комітетом, — щодо оприлюднення перед кваліфікаційним іспитом не лише його програми, а й переліку питань тестування📋

Нові процедури відбору наберуть чинності наступного дня після опублікування підписаного Президентом України тексту Закону✍️

Шановні судді та працівники суду!👨‍⚖️👩‍💻👩‍💼
Вітаю вас з професійним святом!⚖️

Сьогодні той день, коли ми відзначаємо вашу особливу роль у забезпеченні правосуддя та законності в нашій країні.
Висловлюю щирі слова подяки за вашу неоціненну працю.
Ви кожен день стикаєтеся з важливими справами, виносите складні рішення, вирішуєте конфлікти та сприяєте розбудові правової держави🇺🇦
Бажаю Вам міцного здоров'я, терпіння та успіхів у вашій благородній справі.

З повагою та вдячністю за вашу важливу працю, Сергій ДЕМЧЕНКО

У рамках діяльності робочої групи з питань забезпечення належного фінансування судової влади в Україні здійснили поїздку у місто Херсон, де на власні очі ще раз переконалися у героїзмі працівників органів судової влади👩‍⚖️👨‍⚖️

З 12 червня 2023 року у деокупованому Херсоні відновилося здійснення правосуддя. Наразі в області працюють 4 суди:
⚖️Херсонський апеляційний;
⚖️Херсонський міський;
⚖️Великоолександрівський районний;
⚖️Нововоронцовський районний.

Також забезпечують здійснення правосуддя у області 💰Територіальне управління ДСА України та 👮‍♂️Територіальне управління Служби судової охорони.

Робота в регіоні дійсно не проста. Окрім високої відповідальності та професійної складності на суддів та працівників покладений тягар підвищеної небезпеки, про що щоденно нагадують канонади ворожої артилерії та зруйновані будівлі.

Незважаючи на це, судді, працівники апаратів, співробітники ССО, ТУ ДСА гідно та якісно забезпечують мешканцям Херсонщини доступ до правосуддя. З липня цього року вже більше 12 тисяч громадян звернулися за судовими послугами.

Побачили зруйновану частину будівлі Херсонського апеляційного суду та результати роботи, яка була здійснена для її часткового відновлення, замінене на дерев'яні плити скло у вікнах, яке не витримує щоденних тяжких обстрілів. Почули звуки вибухів ворожих снарядів, які для Херсонців є буденними.

При цьому ж побачили дуже красиві, дружні судові колективи, співробітників, які у святковому вбранні та з піднесеним духом приймали вітання з днем працівників суду та від щирого серця бажали нашій державі якнайшвидшої перемоги.

Особлива подяка головам Херсонського апеляційного та міського судів Олександру Коровайку та Дмитру Гонтару, головам ТУ ДСА та ТУ ССО в Херсонській області Миколі Міняйлу та Валентину Терещенку за організацію відновлення правосуддя на деокупованій Херсонщині, а також кожному судді та працівнику, які почесно здійснюють свій вклад у діяльність судової гілки влади🇺🇦