Сьогодні перший день існування релігійного угрупування «Зоря». Ми — спільнота, що є однією з гілок розвитку релігійної організації COE, і пропонуємо альтернативу для української аудиторії з акцентом на рідновір'я (слов'янське неоязичництво). Ми є об'єднанням сил COE та РУС. Наша структура поєднує інформаційний потік як рідновірської, так і язичницької гілок, хоча основна тематика — слов'янська. Ми приймаємо обидві гілки як символ об'єднання європейського руху язичництва задля відродження європейської стародавньої традиції.

Today is the first day of the existence of the religious group "Zorya." We are a community that is one of the branches of the religious organization COE, and we offer an alternative for the Ukrainian audience with an emphasis on slavic paganism .We are a union of the forces of COE and RUC. Our structure combines the information flow of both the slavic paganism and pagan branches, although the main theme is Slavic. We accept both branches as a symbol of the unification of the European pagan movement for the revival of the ancient European tradition.

ZORYA RIDNOVIRJA🤩

Відеодемонстрація моделі Світовида з річки Збруч, Україна, яка зберігається в Краківському музеї.

Video demonstration of the Svitovid view model from the Zbruch River, Ukraine, which is stored in the Krakow Museum.

ZORYA RIDNOVIRJA🤩

Ми хочемо надати відповіді на питання: хто ми і для чого ми існуємо?
Ми — організація «Зоря». Ми є об’єднанням організацій COE та РУС. За пропозицією укласти співпрацю для поширення язичництва та єднання всіх язичників Європи.
Ми входимо до складу громад COE. Хоча перебуваємо під керівництвом РУС, ми прагнемо у майбутньому, на основі слов’янського неоязичництва, тобто рідновірства, заснувати релігійний центр. Це відбудеться через багато років, аби досягти поширення живої української традиції, яка супроводжує наш етнос від колисок його існування.
А зараз ми працюємо як інформаційне джерело в соціальних мережах. Але час триватиме, і ми,РУС та СОЕ будемо рости в справах й амбіціях.

We want to provide answers to the questions: who are we and why do we exist?
We are the organization "Zorya." We are a union of the COE and RUC organizations. At the proposal to establish cooperation for the spread of paganism and the unification of all pagans in Europe.
We are part of the COE communities. Although we are under the leadership of RUC , we strive in the future, on the basis of Slavic neopaganism, that is,Ridnovirja , to establish a religious center. This will happen in many years, in order to achieve the spread of the living Ukrainian tradition, which has accompanied our ethnic group since the cradle of its existence.
And now we work as an information source in social networks. But time will pass, and we,RUC,and COE will grow in matters and ambitions.

ZORYA RIDNOVIRJA🤩

Острів Буян — стійкий образ східнослов’янського фольклору. Він з’являється в замовляннях, казках і билинах як місце посеред моря-океану. На ньому зосереджені магічні сили, чарівні предмети і міфологічні істоти. Найчастіше Буян згадується разом з каменем Алатирем.
У замовляннях формула «на морі на океані, на острові на Буяні» служить початком багатьох текстів. Тут лежить Алатир-камінь, росте дуб, сидять змії, птахи і діви. Острів виступає сакральним простором, звідки черпають силу для зцілення, захисту і магічних дій. Цей образ зафіксований у російських і білоруських записах, а також у деяких українських.
Спроби ототожнити Буян з реальним островом, зокрема з Рюгеном (Руяном), залишаються гіпотезами. Етимологічні зв’язки не доведені остаточно. Немає підстав стверджувати, що Буян був історичним святилищем. Це фольклорний топонім, який функціонує в магічних і казкових текстах.
Сучасні неоязичницькі інтерпретації часто перетворюють Буян на конкретне місце сили або центр давнього культу. Такі твердження виходять за межі фольклорних і наукових даних. Фольклорний Буян — образ сакрального божественного простору, пов’язаного з світобудовою, каменем і магією слова.


Buyan Island is a persistent image of East Slavic folklore. It appears in orders, fairy tales and epics as a place in the middle of the ocean sea. It focusses on magical powers, magical objects and mythological creatures. Most often, Buyan is mentioned together with the Alatyr stone.
In orders, the formula "on the sea on the ocean, on the island on the Buyan" serves as the beginning of many texts. Here lies Alatyr-stone, grows oak, sit snakes, birds and virgins. The island acts as a sacred space, from which they draw strength for healing, protection and magical actions. This image is recorded in Russian and Belorussian records, as well as in some Ukrainian ones.
Attempts to identify Buyan with the real island, in particular with Rugen (Ruyan), remain hypotheses. Etymological connections have not been finalised. There is no reason to say that Buyan was a historical sanctuary. This is a folklore toponym that functions in magical and fairy-tale texts.
Modern neo-pagan interpretations often turn Buyan into a specific place of power or the centre of an ancient cult. Such statements go beyond folklore and scientific data. Folklore Buyan is an image of the sacred highest place of the divine, associated with the world, stone and the magic of the word.

ZORYA RIDNOVIRJA🤩

Дажбог
Іпатіївський літопис (1114 р.), переказуючи грецьку хроніку, пояснює: «Сонце цар, син Сварогів, він же Дажбог». Це слов’янська вставка в перекладений текст. (Іпатіївський літопис, 1114 р.; переклад)
Ім’я Дажбога стоїть і в списку богів Володимира (980 р.), але міфів про нього не збереглося.
 
Dazhbog
The Hypatian Chronicle (1114), retelling a Greek chronicle, explains: “The Sun is a king, son of Svarog, who is Dazhbog.” It is a Slavic insertion in a translated text. (Hypatian Chronicle, 1114; translation)
His name also stands in Volodymyr’s list of gods (980), but no myths about him survive.

ZORYA RIDNOVIRJA🤩

Ріг Святовита на Арконі
Данський хроніст Саксон Граматик (кінець XII ст.) описує святилище Святовита на острові Рюген: чотириголовий ідол тримав ріг із вином, за рівнем якого жрець ворожив про врожай. Святилище зруйнував король Вальдемар I у 1168 р.(Саксон Граматик, «Діяння данів», кн. XIV; переказ)
Чотири обличчя нагадують Збручанського ідола, де одна з фігур тримає ріг, але прямий зв’язок — гіпотеза.
Святилища слов’ян Європи мали спільні риси, проте джерел мало.
 
The horn of Svantevit at Arkona
The Danish chronicler Saxo Grammaticus (late 12th c.) describes the sanctuary of Svantevit on the island of Rügen: a four-headed idol held a horn of wine, and the priest foretold the harvest by its level. King Valdemar I destroyed the sanctuary in 1168. (Saxo Grammaticus, Gesta Danorum, book XIV; paraphrase)
The four faces recall the Zbruch idol, where one figure holds a horn, but a direct link is only a hypothesis.
Slavic sanctuaries across Europe shared features, yet sources are few.

ZORYA RIDNOVIRJA🤩

Символ: дерево життя
Дерево на вишивці, писанці й килимі — знайомий образ. В. Іванов і В. Топоров описали «світове дерево» як триярусну модель світу: коріння — нижній світ, стовбур — світ людей, крона — небо. У фольклорі птахи й тварини на різних ярусах пояснюють цю схему.
Однак багато візерунків «дерева життя» в народному мистецтві належать до XIX–XX ст., і не все в них відображає давнє значення.
Символ справжній, а його читання потребує обережності.
 
Symbol: the tree of life
The tree on embroidery, Easter eggs and rugs is a familiar image. V. Ivanov and V. Toporov described the “world tree” as a three-tier model of the world: roots are the lower world, the trunk is the human world, the crown is the sky. In folklore, birds and animals on different tiers illustrate this scheme.
Yet many “tree of life” patterns in folk art date from the 19th–20th centuries, and not all reflect an ancient meaning.
The symbol is real; reading it requires caution.

ZORYA RIDNOVIRJA🤩

Осінні Діди

Кінець жовтня знаменує остаточний поворот річного кола до темної та холодної пори. Жнива завершено, природа завмирає в очікуванні зими, а дні стають дедалі коротшими. У традиційному слов’янському календарі цей переломний час присвячений Осіннім Дідам — дням вшанування предків.
У давнину вірили, що в останні ночі жовтня межа між світом живих і світом тих, хто відійшов у вічність, стає найтоншою.
На відміну від сучасної культури скорботи, звичай Дідів позбавлений сліз, жалю чи надмірної емоційності. Для традиційного світогляду смерть була такою ж природною частиною буття, як і народження чи зміна пір року.

Особлива подяка громаді Сонцекрес за фото та обряд цього дня.
Pagan Ukrainian Association
Instagram Association 🤩