✍🏻ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО ПРОВЕДЕННЯ ПОЗАПЛАНОВОЇ ПЕРЕВІРКИ ПОВИННО ВІДБУТИСЯ ДО ЇЇ ПОЧАТКУ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 160/23800/21(1)
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 160/23800/21 від 21.04.2023
У цій справі КАС ВС досліджував питання, що в розумінні ч.5 ст.19 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» вважається належним/неналежним повідомленням про проведення позапланової перевірки.
ВС наголосив, що із змісту ч.5 ст.19 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» та ч.5 ст.7 Закону «Про основні засади державного нагляду» чітко вбачається обов'язок органу контролю вжити всіх заходів щодо повідомлення суб’єкта господарювання щодо початку позапланової перевірки у день її проведення, та неможливість її проведення без відповідного повідомлення та за відсутності представника ліцензіата.
ВС констатував, що законом не передбачено процедури повідомлення, послідовності з'ясування повноважень перевіряючих і представників суб'єктів господарювання. Однак важливо, щоб повідомлення відбулося до початку перевірки і забезпечувало обізнаність керівника, заступника або іншої уповноваженої особи суб'єкта господарювання з призначенням перевірки, її підставою, предметом та складом комісії.
Згідно з матеріалами справи, члени комісії Укртрансбезпеки не пред'явили наказ та направлення на перевірку директору з охорони праці, промислової безпеки та екології Заводу, оскільки він не пред'явив документів, що підтверджують його повноваження. Відповідно, Укртрансбезпека вважала, що повідомлення Заводу про проведення позапланової перевірки не відбулося, оскільки представник Заводу не мав повноважень. Це стало підставою для складення акта, на підставі якого видано наказ про анулювання ліцензії Заводу.
Однак, за висновком ВС, Завод не було повідомлено про перевірку, а тому підстав для анулювання ліцензії не було.
❓Згодні з висновком ВС?
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Адміністративний_процес #правова_позиція
⚖️Правова позиція ВС у справі № 160/23800/21(1)
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 160/23800/21 від 21.04.2023
У цій справі КАС ВС досліджував питання, що в розумінні ч.5 ст.19 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» вважається належним/неналежним повідомленням про проведення позапланової перевірки.
ВС наголосив, що із змісту ч.5 ст.19 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» та ч.5 ст.7 Закону «Про основні засади державного нагляду» чітко вбачається обов'язок органу контролю вжити всіх заходів щодо повідомлення суб’єкта господарювання щодо початку позапланової перевірки у день її проведення, та неможливість її проведення без відповідного повідомлення та за відсутності представника ліцензіата.
ВС констатував, що законом не передбачено процедури повідомлення, послідовності з'ясування повноважень перевіряючих і представників суб'єктів господарювання. Однак важливо, щоб повідомлення відбулося до початку перевірки і забезпечувало обізнаність керівника, заступника або іншої уповноваженої особи суб'єкта господарювання з призначенням перевірки, її підставою, предметом та складом комісії.
Згідно з матеріалами справи, члени комісії Укртрансбезпеки не пред'явили наказ та направлення на перевірку директору з охорони праці, промислової безпеки та екології Заводу, оскільки він не пред'явив документів, що підтверджують його повноваження. Відповідно, Укртрансбезпека вважала, що повідомлення Заводу про проведення позапланової перевірки не відбулося, оскільки представник Заводу не мав повноважень. Це стало підставою для складення акта, на підставі якого видано наказ про анулювання ліцензії Заводу.
Однак, за висновком ВС, Завод не було повідомлено про перевірку, а тому підстав для анулювання ліцензії не було.
❓Згодні з висновком ВС?
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Адміністративний_процес #правова_позиція
КПК України (Кримінальний процесуальний кодекс України)
Тест № 184: До заходів забезпечення кримінального провадження НЕ належить:
Тест № 184: До заходів забезпечення кримінального провадження НЕ належить:
Anonymous Quiz
24%
накладення грошового стягнення
1%
арешт майна
62%
моніторинг банківських рахунків
13%
затримання особи
✍🏻ПІДПИС, РОЗМІЩЕНИЙ НАД ТЕКСТОМ РОЗПИСКИ, ВИГОТОВЛЕНИМ У ДРУКОВАНОМУ ВИГЛЯДІ, НЕ СВІДЧИТЬ ПРО СХВАЛЕННЯ ПІДПИСАНТОМ ТЕКСТУ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 161/11436/21
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 161/11436/21 від 27.04.2023
Відповідачка, заперечуючи проти позову про стягнення заборгованості за договором позики зазначила, що розписка надана позивачем, не містить її прізвища, а підпис знаходиться не під текстом розписки, а над ним, а відтак, не може бути допустимим доказом.
ВС підтримав доводи відповідачки та зауважив наступне.
Звичай є загальноприйнятим правилом поведінки, яке не виражене прямо в законі або в договорі, але не суперечить їм. Звичай є усталеним правилом поведінки, як джерело права має додатковий (субсидіарний) характер. Ознака усталеності передбачає, що звичай, внаслідок його багаторазового застосування, сприймається у суспільстві або у його значної частини як правило поведінки, якого дотримуються без додаткової формалізації, зокрема в силу історичних, національних, суспільних традицій.Звичаї ділового обороту беруть до уваги, зокрема, при тлумачення угод.
В національному законодавстві не врегульована типова форма розписки, проте за звичаями ділового обороту реквізит «Підпис» розміщується завжди у кінці документа, під його основним змістом, тобто під текстом документа, для того, щоб зафіксувати дійсне схвалення автором документа його тексту та унеможливити спотворення його змісту.
З огляду на те, що підпис відповідачки розміщений над текстом розписки, який виготовлений у друкованому вигляді, а не власноруч відповідачкою, суди правильно виснували, що текст розписки нею не схвалювався.
❓Підтримуєте позицію ВС?
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Цивільний_процес #правова_позиція
⚖️Правова позиція ВС у справі № 161/11436/21
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 161/11436/21 від 27.04.2023
Відповідачка, заперечуючи проти позову про стягнення заборгованості за договором позики зазначила, що розписка надана позивачем, не містить її прізвища, а підпис знаходиться не під текстом розписки, а над ним, а відтак, не може бути допустимим доказом.
ВС підтримав доводи відповідачки та зауважив наступне.
Звичай є загальноприйнятим правилом поведінки, яке не виражене прямо в законі або в договорі, але не суперечить їм. Звичай є усталеним правилом поведінки, як джерело права має додатковий (субсидіарний) характер. Ознака усталеності передбачає, що звичай, внаслідок його багаторазового застосування, сприймається у суспільстві або у його значної частини як правило поведінки, якого дотримуються без додаткової формалізації, зокрема в силу історичних, національних, суспільних традицій.Звичаї ділового обороту беруть до уваги, зокрема, при тлумачення угод.
В національному законодавстві не врегульована типова форма розписки, проте за звичаями ділового обороту реквізит «Підпис» розміщується завжди у кінці документа, під його основним змістом, тобто під текстом документа, для того, щоб зафіксувати дійсне схвалення автором документа його тексту та унеможливити спотворення його змісту.
З огляду на те, що підпис відповідачки розміщений над текстом розписки, який виготовлений у друкованому вигляді, а не власноруч відповідачкою, суди правильно виснували, що текст розписки нею не схвалювався.
❓Підтримуєте позицію ВС?
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Цивільний_процес #правова_позиція
✍🏻ВРУЧЕННЯ ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО ПІДОЗРУ ПІСЛЯ СПЛИВУ ДВАДЦЯТИ ЧОТИРЬОХ ГОДИН НЕ СПРИЧИНЯЄ НЕДІЙСНІСТЬ ВКАЗАНОЇ ПРОЦЕСУАЛЬНОЇ ДІЇ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 750/5546/21
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 750/5546/21 від 02.05.2023
У касаційній скарзі засуджений наголошував на тому, що письмове повідомлення про підозру йому було вручене з пропуском строку, передбаченого ч.2 ст.278 КПК України. Це, на його думку, свідчить про недопустимість всіх доказів, здобутих у кримінальному провадженні після вручення йому підозри.
ККС ВС відхилив зазначені вище доводи касанта.
ВС зазначив, що письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше 24 годин з моменту її затримання. У разі якщо особі не вручено повідомлення про підозру після 24 годин з моменту затримання, така особа підлягає негайному звільненню.
Процесуальні строки за своїм функціональним призначенням є засобами реалізації процесуальних прав або виконання процесуальних обов'язків. Залежно від цього сплив процесуальних строків тягне за собою різні правові наслідки: закінчення строку реалізації права спричиняє припинення можливості ним скористатися, сплив строку виконання обов'язків не припиняє необхідності виконати цей обов'язок і не тягне за собою припинення повноважень службової особи на здійснення обов'язкової дії.
Отже, стосовно твердження засудженого про те, що письмове повідомлення про підозру було йому вручено на 17 хвилин пізніше встановленого строку для вручення повідомлення про підозру, тобто після спливу 24 годин, то це не спричиняє недійсність вказаної процесуальної дії, а відтак не впливає на допустимість всіх доказів, здобутих у кримінальному провадженні після вручення йому підозри.
❓Порушено права засудженого?
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Кримінальний_процес #правова_позиція
⚖️Правова позиція ВС у справі № 750/5546/21
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 750/5546/21 від 02.05.2023
У касаційній скарзі засуджений наголошував на тому, що письмове повідомлення про підозру йому було вручене з пропуском строку, передбаченого ч.2 ст.278 КПК України. Це, на його думку, свідчить про недопустимість всіх доказів, здобутих у кримінальному провадженні після вручення йому підозри.
ККС ВС відхилив зазначені вище доводи касанта.
ВС зазначив, що письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше 24 годин з моменту її затримання. У разі якщо особі не вручено повідомлення про підозру після 24 годин з моменту затримання, така особа підлягає негайному звільненню.
Процесуальні строки за своїм функціональним призначенням є засобами реалізації процесуальних прав або виконання процесуальних обов'язків. Залежно від цього сплив процесуальних строків тягне за собою різні правові наслідки: закінчення строку реалізації права спричиняє припинення можливості ним скористатися, сплив строку виконання обов'язків не припиняє необхідності виконати цей обов'язок і не тягне за собою припинення повноважень службової особи на здійснення обов'язкової дії.
Отже, стосовно твердження засудженого про те, що письмове повідомлення про підозру було йому вручено на 17 хвилин пізніше встановленого строку для вручення повідомлення про підозру, тобто після спливу 24 годин, то це не спричиняє недійсність вказаної процесуальної дії, а відтак не впливає на допустимість всіх доказів, здобутих у кримінальному провадженні після вручення йому підозри.
❓Порушено права засудженого?
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Кримінальний_процес #правова_позиція
✍️ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СФЕРІ ЗАХИСТУ ПРАВ ДИТИНИ
📁Добірка 363
СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZakonOnline
🇺🇦 20065 правових позицій ВС
🇪🇺 1670 правових позицій ЄСПЛ
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 29 червня 2022 року у справі № 753/7395/20
Щодо порядку вирішення спору з приводу відсутності між батьками згоди стосовно імені та прізвища народженої дитини
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 13 липня 2022 року у справі № 705/3040/18
Щодо врахування думки дитини при вирішенні питання про позбавлення батьківських прав
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 05 вересня 2022 року у справі № 216/5400/20
Щодо відсутності підстав для позбавлення батьківських прав в умовах воєнного стану
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 21 грудня 2022 року у справі № 753/17582/19
Щодо можливості визнання недійсним іпотечного договору у разі реєстрації права власності на житло як предмета іпотеки без попередньої згоди органу опіки та піклування
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 01 березня 2022 року у справі № 187/210/20
Щодо обставин, від яких не залежить можливість реалізації особою з числа дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування права на забезпечення соціальним житлом
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Цивільний_процес #правова_позиція #добірка
📁Добірка 363
СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZakonOnline
🇺🇦 20065 правових позицій ВС
🇪🇺 1670 правових позицій ЄСПЛ
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 29 червня 2022 року у справі № 753/7395/20
Щодо порядку вирішення спору з приводу відсутності між батьками згоди стосовно імені та прізвища народженої дитини
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 13 липня 2022 року у справі № 705/3040/18
Щодо врахування думки дитини при вирішенні питання про позбавлення батьківських прав
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 05 вересня 2022 року у справі № 216/5400/20
Щодо відсутності підстав для позбавлення батьківських прав в умовах воєнного стану
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 21 грудня 2022 року у справі № 753/17582/19
Щодо можливості визнання недійсним іпотечного договору у разі реєстрації права власності на житло як предмета іпотеки без попередньої згоди органу опіки та піклування
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 01 березня 2022 року у справі № 187/210/20
Щодо обставин, від яких не залежить можливість реалізації особою з числа дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування права на забезпечення соціальним житлом
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Цивільний_процес #правова_позиція #добірка
✍🏻ПОДАННЯ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ У ПАПЕРОВОМУ ВИГЛЯДІ З ПІДПИСАННЯМ ЕЛЕКТРОННИМ ЦИФРОВИМ ПІДПИСОМ НЕ ВІДПОВІДАЄ ВИМОГАМ КАС УКРАЇНИ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 340/3169/22
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 340/3169/22 від 20.04.2023
Відповідач, оскаржуючи ухвалу апеляційного суду про повернення апеляційної скарги на підставі п.1 ч.4 ст.298 КАС України, наполягав, що апеляційна скарга була підписана електронним цифровим підписом в.о. начальника. Скаржник зауважив, що направлення цієї апеляційної скарги через підсистему «Електронний Суд» було неможливим, зважаючи на відсутність статусу юридичної особи, що, в свою чергу, унеможливлювало його реєстрацію у підсистемі «Електронний Суд». Тому, скаржник направив апеляційну скаргу поштою та у паперовій формі.
Вказані доводи скаржника ВС відхилив з огляду на наступне.
Суд констатував, що дійсно, скаржник не був позбавлений процесуальної можливості подати апеляційну скаргу в електронній формі й такий спосіб подачі є рівнозначним (рівноцінним) паперовому. Проте, у разі подання скарги (чи будь-якого іншого документа) в електронній формі учасник має скріплювати його електронним підписом через підсистему «Електронний кабінет».
Отже, спосіб подачі, який обрав скаржник, а саме: направлення документів апеляційної скарги у паперовому вигляді засобами поштового зв'язку і підписання її електронним цифровим підписом за відсутності власноручного підпису на примірнику апеляційної скарги, не передбачений КАС України.
У цьому випадку апеляційна скарга подана у паперовій формі засобами поштового зв'язку, отже, мала обов'язково містити власноручний підпис особи, яка її подала, на примірнику цієї скарги.
❓Погоджуєтеся з висновком ВС?
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Адміністративний_процес #правова_позиція
⚖️Правова позиція ВС у справі № 340/3169/22
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 340/3169/22 від 20.04.2023
Відповідач, оскаржуючи ухвалу апеляційного суду про повернення апеляційної скарги на підставі п.1 ч.4 ст.298 КАС України, наполягав, що апеляційна скарга була підписана електронним цифровим підписом в.о. начальника. Скаржник зауважив, що направлення цієї апеляційної скарги через підсистему «Електронний Суд» було неможливим, зважаючи на відсутність статусу юридичної особи, що, в свою чергу, унеможливлювало його реєстрацію у підсистемі «Електронний Суд». Тому, скаржник направив апеляційну скаргу поштою та у паперовій формі.
Вказані доводи скаржника ВС відхилив з огляду на наступне.
Суд констатував, що дійсно, скаржник не був позбавлений процесуальної можливості подати апеляційну скаргу в електронній формі й такий спосіб подачі є рівнозначним (рівноцінним) паперовому. Проте, у разі подання скарги (чи будь-якого іншого документа) в електронній формі учасник має скріплювати його електронним підписом через підсистему «Електронний кабінет».
Отже, спосіб подачі, який обрав скаржник, а саме: направлення документів апеляційної скарги у паперовому вигляді засобами поштового зв'язку і підписання її електронним цифровим підписом за відсутності власноручного підпису на примірнику апеляційної скарги, не передбачений КАС України.
У цьому випадку апеляційна скарга подана у паперовій формі засобами поштового зв'язку, отже, мала обов'язково містити власноручний підпис особи, яка її подала, на примірнику цієї скарги.
❓Погоджуєтеся з висновком ВС?
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Адміністративний_процес #правова_позиція
✍️ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ ВЕРХОВНОГО СУДУ З ПИТАНЬ ПРОВЕДЕННЯ СУДОВОГО ПРОВАДЖЕННЯ У РЕЖИМІ ВІДЕОКОНФЕРЕНЦІЇ
📁Добірка 364
СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZakonOnline
🇺🇦 20105 правових позицій ВС
🇪🇺 1674 правових позицій ЄСПЛ
Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 16 листопада 2021 року у справі № 910/8690/20
Щодо необхідності врахування ризиків при поданні заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 01 грудня 2021 року у справі № 760/15429/20
Щодо проведення відеоконференцзв'язку під час судового засідання за участю сторін поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів учасників
Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 13 січня 2022 року у справі № 910/9490/20
Щодо моменту початку розгляду справи по суті
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 08 лютого 2022 року у справі № 523/12172/18
Щодо дотримання права засудженої на захист при проведенні дистанційного судового провадження у суді апеляційної інстанції
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 08 лютого 2023 року у справі № 135/1003/19
Щодо правових наслідків продовження оголошення вироку судом за умови переривання в ході такого оголошення з незалежних від суду причин відеоконференцзв'язку
Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 23 березня 2023 року у справі № 905/2371/21
Щодо порядку звернення до суду з клопотанням про участь у судовому засіданні у справі в режимі відеоконференції
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Господарський_процес #правова_позиція #добірка
📁Добірка 364
СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZakonOnline
🇺🇦 20105 правових позицій ВС
🇪🇺 1674 правових позицій ЄСПЛ
Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 16 листопада 2021 року у справі № 910/8690/20
Щодо необхідності врахування ризиків при поданні заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 01 грудня 2021 року у справі № 760/15429/20
Щодо проведення відеоконференцзв'язку під час судового засідання за участю сторін поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів учасників
Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 13 січня 2022 року у справі № 910/9490/20
Щодо моменту початку розгляду справи по суті
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 08 лютого 2022 року у справі № 523/12172/18
Щодо дотримання права засудженої на захист при проведенні дистанційного судового провадження у суді апеляційної інстанції
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 08 лютого 2023 року у справі № 135/1003/19
Щодо правових наслідків продовження оголошення вироку судом за умови переривання в ході такого оголошення з незалежних від суду причин відеоконференцзв'язку
Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 23 березня 2023 року у справі № 905/2371/21
Щодо порядку звернення до суду з клопотанням про участь у судовому засіданні у справі в режимі відеоконференції
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Господарський_процес #правова_позиція #добірка
✍🏻ВРУЧЕННЯ ПІДОЗРИ НАЧАЛЬНИКОМ СЛІДЧОГО ВІДДІЛУ ПОЛІЦІЇ ЗА ВІДСУТНОСТІ ЙОГО У ПОСТАНОВІ ПРО ВИЗНАЧЕННЯ ГРУПИ СЛІДЧИХ НЕ Є ПРОТИПРАВНИМ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 671/612/16-к
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 671/612/16-к від 27.04.2023
Захисник обвинуваченого у касаційній скарзі вказав, що начальник слідчого відділу поліції не включався до групи слідчих, а тому не був уповноважений на проведення досудового розслідування. У зв'язку з цим вручення повідомлення про підозру, які ним проведені, здійснено з грубим порушенням вимог кримінального процесуального закону.
ККС ВС не підтримав такі доводи захисника.
ВС зазначив, що згідно положень ч.1 ст.39 КПК України керівник органу досудового розслідування організовує досудове розслідування.
Крім того, п.6 ч.2 ст.39 КПК України передбачено, що керівник органу досудового розслідування уповноважений здійснювати досудове розслідування, користуючись при цьому повноваженнями слідчого.
Як наслідок, вищевказані норми процесуального права передбачають, що саме на керівника органу досудового розслідування покладається обов'язок щодо організації та проведення досудового розслідування, якими з огляду на положення ст.ст.3,39 КПК України у їх взаємозв'язку наділений начальник слідчого відділу як структурного підрозділу органу досудового розслідування.
Таким чином, вручення підозри начальником слідчого відділу поліції за відсутності його у постанові про визначення групи слідчих не є порушенням процесуального закону.
❓Підтримуєте аргументи ВС?
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Кримінальний_процес #правова_позиція
⚖️Правова позиція ВС у справі № 671/612/16-к
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 671/612/16-к від 27.04.2023
Захисник обвинуваченого у касаційній скарзі вказав, що начальник слідчого відділу поліції не включався до групи слідчих, а тому не був уповноважений на проведення досудового розслідування. У зв'язку з цим вручення повідомлення про підозру, які ним проведені, здійснено з грубим порушенням вимог кримінального процесуального закону.
ККС ВС не підтримав такі доводи захисника.
ВС зазначив, що згідно положень ч.1 ст.39 КПК України керівник органу досудового розслідування організовує досудове розслідування.
Крім того, п.6 ч.2 ст.39 КПК України передбачено, що керівник органу досудового розслідування уповноважений здійснювати досудове розслідування, користуючись при цьому повноваженнями слідчого.
Як наслідок, вищевказані норми процесуального права передбачають, що саме на керівника органу досудового розслідування покладається обов'язок щодо організації та проведення досудового розслідування, якими з огляду на положення ст.ст.3,39 КПК України у їх взаємозв'язку наділений начальник слідчого відділу як структурного підрозділу органу досудового розслідування.
Таким чином, вручення підозри начальником слідчого відділу поліції за відсутності його у постанові про визначення групи слідчих не є порушенням процесуального закону.
❓Підтримуєте аргументи ВС?
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Кримінальний_процес #правова_позиція
ГПК України (Господарський процесуальний кодекс України)
Тест № 185: суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від 1 до 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:
Тест № 185: суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від 1 до 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:
Anonymous Quiz
40%
ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу
38%
зловживання процесуальними правами
1%
ненадання копії відзиву на позов
21%
всі варіанти є правильними
✍🏻СМЕРТЬ ЛІКАРЯ-ХІРУРГА СТОМАТОЛОГА ВНАСЛІДОК ІНФІКУВАННЯ COVID-19 ПОВИННА РОЗСЛІДУВАТИСЯ КОМІСІЄЮ, УТВОРЕНОЮ КЕРІВНИКОМ ЗАКЛАДУ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я, В ЯКОМУ ВІН ПРАЦЮВАВ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 308/7457/21
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 308/7457/21 від 09.05.2023
У касаційній скарзі Управління Держпраці вказало, що відсутній висновок ВС щодо розмежування повноважень між територіальними органами Держпраці та закладами охорони здоров'я, де працював медичний працівник, смерть якого настала внаслідок інфікування коронавірусною хворобою, щодо розслідування нещасних випадків гострих професійних захворювань.
З цього приводу КЦС ВС зазначив наступне.
Відповідно до п.141-1 Порядку від 17.04.2019 №337 розслідування випадків смерті медичних працівників державних і комунальних закладів охорони здоров'я, що надають первинну, екстрену, а також в стаціонарних умовах вторинну (спеціалізовану) і третинну (високоспеціалізовану) медичну допомогу пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2 внаслідок інфікування коронавірусом SARS-CoV-2 під час виконання професійних обов'язків в умовах підвищеного ризику зараження збудниками інфекційних хвороб проводиться комісією з розслідування гострого професійного захворювання COVID-19, спричиненого коронавірусом SARS-CoV-2, що призвело до смертельного наслідку, утвореною керівником закладу охорони здоров'я, у якому працював медичний працівник.
У цьому Переліку міститься посада «лікар-хірург».
У ньому також зазначено, що він стосується й «лікарів інших спеціальностей, які залучаються до надання в стаціонарних умовах вторинної (спеціалізованої) і третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2».
Отже, посада «лікар-хірург стоматолог» охоплюється положеннями Порядку №337. Тому його смерть повинна розслідуватися відповідною комісією, утвореною керівником закладу охорони здоров'я, в якому він працював, а не комісією територіального органу Держпраці.
❓Згодні з позицією ВС?
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Цивільний_процес #правова_позиція
⚖️Правова позиція ВС у справі № 308/7457/21
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 308/7457/21 від 09.05.2023
У касаційній скарзі Управління Держпраці вказало, що відсутній висновок ВС щодо розмежування повноважень між територіальними органами Держпраці та закладами охорони здоров'я, де працював медичний працівник, смерть якого настала внаслідок інфікування коронавірусною хворобою, щодо розслідування нещасних випадків гострих професійних захворювань.
З цього приводу КЦС ВС зазначив наступне.
Відповідно до п.141-1 Порядку від 17.04.2019 №337 розслідування випадків смерті медичних працівників державних і комунальних закладів охорони здоров'я, що надають первинну, екстрену, а також в стаціонарних умовах вторинну (спеціалізовану) і третинну (високоспеціалізовану) медичну допомогу пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2 внаслідок інфікування коронавірусом SARS-CoV-2 під час виконання професійних обов'язків в умовах підвищеного ризику зараження збудниками інфекційних хвороб проводиться комісією з розслідування гострого професійного захворювання COVID-19, спричиненого коронавірусом SARS-CoV-2, що призвело до смертельного наслідку, утвореною керівником закладу охорони здоров'я, у якому працював медичний працівник.
У цьому Переліку міститься посада «лікар-хірург».
У ньому також зазначено, що він стосується й «лікарів інших спеціальностей, які залучаються до надання в стаціонарних умовах вторинної (спеціалізованої) і третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2».
Отже, посада «лікар-хірург стоматолог» охоплюється положеннями Порядку №337. Тому його смерть повинна розслідуватися відповідною комісією, утвореною керівником закладу охорони здоров'я, в якому він працював, а не комісією територіального органу Держпраці.
❓Згодні з позицією ВС?
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Цивільний_процес #правова_позиція
✍🏻ВИЛУЧЕННЯ СУДОМ ФРАГМЕНТУ ІЗ ТЕКСТУ СКАРГИ СТОРОНИ СПОРУ Є ПРАВОМІРНИМ У РАЗІ НЕВІДПОВІДНОСТІ ЇЇ ЗМІСТУ МЕЖАМ ДОПУСТИМИХ ВИСЛОВЛЮВАНЬ
🇪🇺Правова позиція ЄСПЛ у справі «SARL GATOR c. MONACO» від 11.05.2023, заява № 18287/18
Компанія-заявник скаржилась, що вилучення національними судами фрагменту з її письмових апеляційних скарг, поданих юристом, порушило її право на свободу вираження поглядів.
За результатами розгляду цієї скарги, ЄСПЛ сформулював наступні висновки.
Адвокати не можуть робити серйозні заяви, які виходять за рамки допустимих коментарів без вагомого фактичного підґрунтя.
Правові підстави, на яких національні суди ухвалювали рішення про вилучення фрагменту, насправді відображають прагнення скоригувати і пом'якшити судовий імунітет, яким користуються адвокати та їхні клієнти щодо письмових документів або заяв, поданих до суду.
Національний суд таким чином зміг встановити, що оспорюваний фрагмент скарги містить твердження про шахрайські дії іншої компанії – сторони спору. Такі висловлювання, хоча і завуальовані, перевищують межу допустимих коментарів, оскільки за відсутності вагомих доказів, здатних довести правдивість звинувачень, вони цілком можуть вважатися наклепницькими.
Закон, що дозволяє видаляти певні фрагменти, насправді є правовим інструментом, покликаним запобігти будь-якому ризику залякування сторін або їхніх адвокатів, які можуть піддавати себе цензурі у вираженні своїх думок через страх стати жертвою кримінального переслідування. Однак ця свобода слова в суді не повинна бути абсолютною. Суддя є охоронцем цього балансу, оскільки на нього законом покладено завдання контролювати висловлювання в суді, які він може припинити, якщо вважає їх наклепницькими, образливими, шкідливими або такими, що втручаються в приватне життя.
Відповідно, порушення ст.10 Конвенції не було.
❓Порушено права заявника?
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#ЄСПЛ #правова_позиція
🇪🇺Правова позиція ЄСПЛ у справі «SARL GATOR c. MONACO» від 11.05.2023, заява № 18287/18
Компанія-заявник скаржилась, що вилучення національними судами фрагменту з її письмових апеляційних скарг, поданих юристом, порушило її право на свободу вираження поглядів.
За результатами розгляду цієї скарги, ЄСПЛ сформулював наступні висновки.
Адвокати не можуть робити серйозні заяви, які виходять за рамки допустимих коментарів без вагомого фактичного підґрунтя.
Правові підстави, на яких національні суди ухвалювали рішення про вилучення фрагменту, насправді відображають прагнення скоригувати і пом'якшити судовий імунітет, яким користуються адвокати та їхні клієнти щодо письмових документів або заяв, поданих до суду.
Національний суд таким чином зміг встановити, що оспорюваний фрагмент скарги містить твердження про шахрайські дії іншої компанії – сторони спору. Такі висловлювання, хоча і завуальовані, перевищують межу допустимих коментарів, оскільки за відсутності вагомих доказів, здатних довести правдивість звинувачень, вони цілком можуть вважатися наклепницькими.
Закон, що дозволяє видаляти певні фрагменти, насправді є правовим інструментом, покликаним запобігти будь-якому ризику залякування сторін або їхніх адвокатів, які можуть піддавати себе цензурі у вираженні своїх думок через страх стати жертвою кримінального переслідування. Однак ця свобода слова в суді не повинна бути абсолютною. Суддя є охоронцем цього балансу, оскільки на нього законом покладено завдання контролювати висловлювання в суді, які він може припинити, якщо вважає їх наклепницькими, образливими, шкідливими або такими, що втручаються в приватне життя.
Відповідно, порушення ст.10 Конвенції не було.
❓Порушено права заявника?
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#ЄСПЛ #правова_позиція
✍️ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СПРАВАХ ЩОДО СТЯГНЕННЯ АЛІМЕНТІВ
📁Добірка 365
СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZakonOnline
🇺🇦 20115 правових позицій ВС
🇪🇺 1674 правових позицій ЄСПЛ
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 22 листопада 2022 року у справі № 188/1029/19
Щодо обов'язкової умови для стягнення аліментів на користь одного з батьків
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 23 листопада 2022 року у справі № 128/2206/21
Щодо зміни раніше визначеного судом розміру аліментів на утримання дитини з підстави погіршення стану її здоров'я
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 24 листопада 2022 року у справі № 754/12768/20
Щодо розрахунку заборгованості за аліментами платника аліментів, який є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 21 грудня 2022 року у справі № 697/1575/21
Щодо обставин, які виключають можливість звільнення платника аліментів від обов'язку зі сплати заборгованості за аліментами
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 11 січня 2023 року у справі № 461/7447/17
Щодо стягнення з матері на користь батька аліментів на утримання малолітніх дітей
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 12 травня 2023 року у справі № 686/12480/22
Щодо підстав для стягнення аліментів з одного з батьків дитини на користь того з батьків, разом з яким проживає дитина
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Цивільний_процес #правова_позиція #добірка
📁Добірка 365
СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZakonOnline
🇺🇦 20115 правових позицій ВС
🇪🇺 1674 правових позицій ЄСПЛ
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 22 листопада 2022 року у справі № 188/1029/19
Щодо обов'язкової умови для стягнення аліментів на користь одного з батьків
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 23 листопада 2022 року у справі № 128/2206/21
Щодо зміни раніше визначеного судом розміру аліментів на утримання дитини з підстави погіршення стану її здоров'я
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 24 листопада 2022 року у справі № 754/12768/20
Щодо розрахунку заборгованості за аліментами платника аліментів, який є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 21 грудня 2022 року у справі № 697/1575/21
Щодо обставин, які виключають можливість звільнення платника аліментів від обов'язку зі сплати заборгованості за аліментами
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 11 січня 2023 року у справі № 461/7447/17
Щодо стягнення з матері на користь батька аліментів на утримання малолітніх дітей
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 12 травня 2023 року у справі № 686/12480/22
Щодо підстав для стягнення аліментів з одного з батьків дитини на користь того з батьків, разом з яким проживає дитина
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Цивільний_процес #правова_позиція #добірка
✍🏻КОМІСІЯ З ПИТАНЬ ТЕХНОГЕННО-ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ТА НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ МАЄ ПОВНОВАЖЕННЯ НА ЗВЕРНЕННЯ ДО СУДУ З ПОЗОВОМ ПРО ВИТРЕБУВАННЯ ДОКУМЕНТІВ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 804/4455/18
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 804/4455/18 від 21.04.2023
ПАТ у касаційній скарзі вказало, що не є підконтрольним виконкому міської ради, тому не зобов'язане надавати документи на відповідні запити. Заявник вважав, що Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» й іншими законами не визначено право виконкому міської ради на витребування документів у підприємств, що не перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад.
ВС не підтримав доводи касанта та зазначив, що згідно з п.10 Типового положення про регіональну та місцеву комісію з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою КМУ від 17.06.2015 №409 рішення комісії, прийняті у межах її повноважень, є обов'язковими для виконання органами державної влади та органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, розташованими на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.38 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів міських рад належить, зокрема, звернення до суду з позовом про визнання незаконними актів підприємств, які обмежують права територіальної громади, а також повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування.
Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» не передбачено спеціального порядку дій Комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій на випадок відмови у наданні витребуваних документів. Однак, звернення до адміністративного суду у цій справі зумовлено потребою захисту інтересів територіальної громади, а саме захисту населення і територій у разі виникнення надзвичайної ситуації.
❓Згодні з позицією ВС?
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Цивільний_процес #правова_позиція
⚖️Правова позиція ВС у справі № 804/4455/18
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 804/4455/18 від 21.04.2023
ПАТ у касаційній скарзі вказало, що не є підконтрольним виконкому міської ради, тому не зобов'язане надавати документи на відповідні запити. Заявник вважав, що Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» й іншими законами не визначено право виконкому міської ради на витребування документів у підприємств, що не перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад.
ВС не підтримав доводи касанта та зазначив, що згідно з п.10 Типового положення про регіональну та місцеву комісію з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою КМУ від 17.06.2015 №409 рішення комісії, прийняті у межах її повноважень, є обов'язковими для виконання органами державної влади та органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, розташованими на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.38 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів міських рад належить, зокрема, звернення до суду з позовом про визнання незаконними актів підприємств, які обмежують права територіальної громади, а також повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування.
Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» не передбачено спеціального порядку дій Комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій на випадок відмови у наданні витребуваних документів. Однак, звернення до адміністративного суду у цій справі зумовлено потребою захисту інтересів територіальної громади, а саме захисту населення і територій у разі виникнення надзвичайної ситуації.
❓Згодні з позицією ВС?
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Цивільний_процес #правова_позиція
✍🏻АВТОМАТИЗОВАНОЮ СИСТЕМОЮ РОЗПОДІЛУ СУДОВИХ СПРАВ ВИЗНАЧАЄТЬСЯ СУДДЯ ДЛЯ РОЗГЛЯДУ КОНКРЕТНОЇ СПРАВИ, А НЕ ОКРЕМОЇ ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ, СКАРГИ ТА ІНШИХ ДОКУМЕНТІВ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 910/5851/22
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 910/5851/22 від 17.05.2023
У цій справі КГС ВС досліджував питання, якому судді передається позовна заява у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви.
ВС зазначив, що системний аналіз приписів ст.ст.6,32 ГПК України, з урахуванням п.17.4 Перехідних положень ГПК України в частині порядку визначення судді для розгляду конкретної справи дає підстави для наступних висновків.
Автоматизованою системою визначається суддя для розгляду конкретної справи, а не окремої заяви, клопотання, скарги та інших документів, крім випадків, коли розгляд таких документів в іншому (окремо від основної справи) провадженні встановлено процесуальним законом.
Після визначення автоматизованою системою судді для розгляду конкретної справи всі заяви, клопотання, скарги та інші документи, що надходять у цій справі, передаються цьому судді без застосування автоматизованого розподілу.
Перелік випадків передачі заяв (позовних заяв), клопотань, скарг та інших документів, що передаються у конкретній справі, раніше визначеному судді без застосування авторозподілу справи не є вичерпним.
Тому заява про забезпечення позову, подана до подання позовної заяви, повинна бути передана раніше визначеному в цій судовій справі судді без застосування автоматизованого розподілу, тобто, тому судді, який був раніше визначений для розгляду конкретної справи у зв'язку з поданням заяви про забезпечення позову.
❓Згодні з висновками ВС?
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Господарський_процес #правова_позиція
⚖️Правова позиція ВС у справі № 910/5851/22
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 910/5851/22 від 17.05.2023
У цій справі КГС ВС досліджував питання, якому судді передається позовна заява у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви.
ВС зазначив, що системний аналіз приписів ст.ст.6,32 ГПК України, з урахуванням п.17.4 Перехідних положень ГПК України в частині порядку визначення судді для розгляду конкретної справи дає підстави для наступних висновків.
Автоматизованою системою визначається суддя для розгляду конкретної справи, а не окремої заяви, клопотання, скарги та інших документів, крім випадків, коли розгляд таких документів в іншому (окремо від основної справи) провадженні встановлено процесуальним законом.
Після визначення автоматизованою системою судді для розгляду конкретної справи всі заяви, клопотання, скарги та інші документи, що надходять у цій справі, передаються цьому судді без застосування автоматизованого розподілу.
Перелік випадків передачі заяв (позовних заяв), клопотань, скарг та інших документів, що передаються у конкретній справі, раніше визначеному судді без застосування авторозподілу справи не є вичерпним.
Тому заява про забезпечення позову, подана до подання позовної заяви, повинна бути передана раніше визначеному в цій судовій справі судді без застосування автоматизованого розподілу, тобто, тому судді, який був раніше визначений для розгляду конкретної справи у зв'язку з поданням заяви про забезпечення позову.
❓Згодні з висновками ВС?
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Господарський_процес #правова_позиція
ЦПК України (Цивільний процесуальний кодекс України)
Тест № 186: Про припинення представництва або обмеження повноважень представника за довіреністю:
Тест № 186: Про припинення представництва або обмеження повноважень представника за довіреністю:
Anonymous Quiz
76%
має бути повідомлено суд шляхом подання письмової заяви
2%
має бути повідомлено суд усно
5%
не потрібно повідомляти суд
18%
не потрібно повідомляти суд, за винятком передбачених законом випадків
✍🏻КОНСТРУКЦІЮ “ПРОТЯГОМ ТРЬОХ РОКІВ ДО ПОДАННЯ ЗАЯВИ”, ВЖИТУ У Ч.8 СТ.10 ЗАКОНУ УКРАЇНИ “ПРО НОТАРІАТ” СЛІД ТЛУМАЧИТИ У ТОМУ СЕНСІ, ЩО ОСОБА ВЗАГАЛІ НЕ ПРАЦЮВАЛА НА ПЕРЕЛІЧЕНИХ ПОСАДАХ ДО МОМЕНТУ ПОДАННЯ ЗАЯВИ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 280/677/22
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 280/677/22 від 27.04.2023
У цій справі Касант вказав, що фраза «до подання заяви про реєстрацію нотаріальної діяльності чи призначення на посаду державного нотаріуса державної нотаріальної контори», вжита у ч.8 ст.10 Закону України «Про нотаріат», пов'язується із необхідністю підтвердити свою кваліфікацію шляхом складання нового кваліфікаційного іспиту особою, яка має в діяльності перерву у три роки до подання цієї заяви.
КАС ВС не підтримав такі доводи касанта, зауваживши наступне.
Зі змісту ч.8 ст.10 Закону України «Про нотаріат» випливає, що обов'язок підтвердити свою кваліфікацію шляхом складання нового кваліфікаційного іспиту в порядку, встановленому Мін’юстом, виникає у особи, яка не здійснювала приватну нотаріальну діяльність протягом трьох років після отримання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю і, водночас, ця особа не працювала державним нотаріусом державної нотаріальної контори, державним нотаріусом державного нотаріального архіву, консультантом державної нотаріальної контори чи помічником приватного нотаріуса, не була посадовою особою, яка здійснює керівництво та контроль за діяльністю нотаріату, не працювала на виборній або іншій посаді в Нотаріальній палаті України протягом трьох років до подання заяви про реєстрацію нотаріальної діяльності чи призначення на посаду державного нотаріуса державної нотаріальної контори.
Отже, вжиту у ч.8 ст.10 Закону України «Про нотаріат» конструкцію «протягом трьох років до подання заяви» слід тлумачити в тому сенсі, що особа взагалі не працювала на перелічених посадах і не здійснювала перелічену діяльність протягом трьох років до моменту подання відповідної заяви.
❓Підтримуєте позицію ВС?
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Адміністративний_процес #правова_позиція
⚖️Правова позиція ВС у справі № 280/677/22
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 280/677/22 від 27.04.2023
У цій справі Касант вказав, що фраза «до подання заяви про реєстрацію нотаріальної діяльності чи призначення на посаду державного нотаріуса державної нотаріальної контори», вжита у ч.8 ст.10 Закону України «Про нотаріат», пов'язується із необхідністю підтвердити свою кваліфікацію шляхом складання нового кваліфікаційного іспиту особою, яка має в діяльності перерву у три роки до подання цієї заяви.
КАС ВС не підтримав такі доводи касанта, зауваживши наступне.
Зі змісту ч.8 ст.10 Закону України «Про нотаріат» випливає, що обов'язок підтвердити свою кваліфікацію шляхом складання нового кваліфікаційного іспиту в порядку, встановленому Мін’юстом, виникає у особи, яка не здійснювала приватну нотаріальну діяльність протягом трьох років після отримання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю і, водночас, ця особа не працювала державним нотаріусом державної нотаріальної контори, державним нотаріусом державного нотаріального архіву, консультантом державної нотаріальної контори чи помічником приватного нотаріуса, не була посадовою особою, яка здійснює керівництво та контроль за діяльністю нотаріату, не працювала на виборній або іншій посаді в Нотаріальній палаті України протягом трьох років до подання заяви про реєстрацію нотаріальної діяльності чи призначення на посаду державного нотаріуса державної нотаріальної контори.
Отже, вжиту у ч.8 ст.10 Закону України «Про нотаріат» конструкцію «протягом трьох років до подання заяви» слід тлумачити в тому сенсі, що особа взагалі не працювала на перелічених посадах і не здійснювала перелічену діяльність протягом трьох років до моменту подання відповідної заяви.
❓Підтримуєте позицію ВС?
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Адміністративний_процес #правова_позиція
✍🏻ПРАВОМ ЗВЕРТАТИСЯ ДО СУДУ З ПОЗОВОМ ПРО ЗМІНУ АБО РОЗІРВАННЯ ДОГОВОРУ ПРО ЗАМІНУ НАБУВАЧА ЗА ДОГОВОРОМ ДОВІЧНОГО УТРИМАННЯ (ДОГЛЯДУ) НАДІЛЕНА ЛИШЕ ОДНА З СТОРІН ДОГОВОРУ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 756/3891/21
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 756/3891/21 від 10.05.2023
Відчужувач за договором довічного утримання звернувся до суду з позовом про розірвання договору про заміну набувача в договорі довічного утримання, укладеного між ним, первісним набувачем та новим набувачем. Суди попередніх інстанцій відмовили у задоволенні цього позову.
КЦС ВС погодився з рішенням судів.
ВС зауважив, що тлумачення ст.752 ЦК України свідчить, що законодавцем передбачено два види заміни набувача за договором довічного утримання (догляду): «договірний» та «судово-договірний».
Для «договірної» заміни набувача необхідна, зокрема, згода відчужувача на заміну набувача. По своїй суті згода - це односторонній правочин, яким відчужувач погоджується на заміну набувача. Тобто у такому правочині має бути висловлена згода щодо конкретної фізичної або юридичної особи.
Правом вимагати припинення зобов'язання наділяється лише його сторона. Особа, яка не була стороною зобов'язання на момент його виникнення, та яка не набула статус сторони зобов'язання не може вимагати припинення зобов'язання.
Отже, правом звертатися до суду з позовною вимогою про зміну або розірвання договору про заміну набувача за договором довічного утримання (догляду) наділена лише одна з сторін договору, а не будь-яка інша особа (зокрема, особа, яка вчинила такий односторонній правочин як згода відчужувача на заміну набувача в договорі довічного утримання (догляду).
❓Чи порушено права відчужувача?
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Цивільний_процес #правова_позиція
⚖️Правова позиція ВС у справі № 756/3891/21
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 756/3891/21 від 10.05.2023
Відчужувач за договором довічного утримання звернувся до суду з позовом про розірвання договору про заміну набувача в договорі довічного утримання, укладеного між ним, первісним набувачем та новим набувачем. Суди попередніх інстанцій відмовили у задоволенні цього позову.
КЦС ВС погодився з рішенням судів.
ВС зауважив, що тлумачення ст.752 ЦК України свідчить, що законодавцем передбачено два види заміни набувача за договором довічного утримання (догляду): «договірний» та «судово-договірний».
Для «договірної» заміни набувача необхідна, зокрема, згода відчужувача на заміну набувача. По своїй суті згода - це односторонній правочин, яким відчужувач погоджується на заміну набувача. Тобто у такому правочині має бути висловлена згода щодо конкретної фізичної або юридичної особи.
Правом вимагати припинення зобов'язання наділяється лише його сторона. Особа, яка не була стороною зобов'язання на момент його виникнення, та яка не набула статус сторони зобов'язання не може вимагати припинення зобов'язання.
Отже, правом звертатися до суду з позовною вимогою про зміну або розірвання договору про заміну набувача за договором довічного утримання (догляду) наділена лише одна з сторін договору, а не будь-яка інша особа (зокрема, особа, яка вчинила такий односторонній правочин як згода відчужувача на заміну набувача в договорі довічного утримання (догляду).
❓Чи порушено права відчужувача?
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Цивільний_процес #правова_позиція
✍️ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ ВЕРХОВНОГО СУДУ З ПИТАНЬ АПЕЛЯЦІЙНОГО ТА КАСАЦІЙНОГО ОСКАРЖЕННЯ В АДМІНІСТРАТИВНОМУ СУДОЧИНСТВІ
📁Добірка 366
СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZakonOnline
🇺🇦 20125 правових позицій ВС
🇪🇺 1675 правових позицій ЄСПЛ
Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 09 червня 2022 року у справі № 300/1617/20
Щодо строку на апеляційне оскарження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця
Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 06 вересня 2022 року у справі № 160/16980/20
Щодо неналежного документального підтвердження надсилання апеляційної скарги засобами поштового зв'язку
Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Ухвалою від 05 січня 2023 року у справі № 991/5572/22
Щодо неможливості оскарження ухвал Апеляційної Палати Вищого антикорупційного суду у справах про застосування санкцій у касаційному порядку
Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 10 січня 2023 року у справі № 760/9306/17
Щодо можливості апеляційного оскарження ухвали суду про відмову у задоволенні заяви про накладення штрафу на суб'єкта владних повноважень за неподання звіту про виконання судового рішення
Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 20 квітня 2023 року у справі № 340/3169/22
Щодо правомірності направлення документів апеляційної скарги у паперовому вигляді засобами поштового зв'язку з підписанням її електронним цифровим підписом
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Адміністративний_процес #правова_позиція #добірка
📁Добірка 366
СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZakonOnline
🇺🇦 20125 правових позицій ВС
🇪🇺 1675 правових позицій ЄСПЛ
Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 09 червня 2022 року у справі № 300/1617/20
Щодо строку на апеляційне оскарження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця
Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 06 вересня 2022 року у справі № 160/16980/20
Щодо неналежного документального підтвердження надсилання апеляційної скарги засобами поштового зв'язку
Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Ухвалою від 05 січня 2023 року у справі № 991/5572/22
Щодо неможливості оскарження ухвал Апеляційної Палати Вищого антикорупційного суду у справах про застосування санкцій у касаційному порядку
Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 10 січня 2023 року у справі № 760/9306/17
Щодо можливості апеляційного оскарження ухвали суду про відмову у задоволенні заяви про накладення штрафу на суб'єкта владних повноважень за неподання звіту про виконання судового рішення
Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 20 квітня 2023 року у справі № 340/3169/22
Щодо правомірності направлення документів апеляційної скарги у паперовому вигляді засобами поштового зв'язку з підписанням її електронним цифровим підписом
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Адміністративний_процес #правова_позиція #добірка
Переглядайте дописи від ZakonOnline в Instagram за цим посиланням 👉 https://www.instagram.com/zakononline/.
😉
😉
✍🏻ВИКОРИСТАННЯ СЛІДЧИМ СВОЇХ ВМІНЬ І НАВИЧОК ЩОДО ТАКТИКИ ДОПИТУ НЕ ОЗНАЧАЄ, ЩО ДО ОСОБИ ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ НАСИЛЬСТВО ЧИ НЕДОЗВОЛЕНІ МЕТОДИ ВПЛИВУ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 172/999/19
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 172/999/19 від 09.05.2023
У касацій скарзі прокурор стверджував про ненадання апеляційним судом належної оцінки твердженням засудженого про здійснення щодо нього тиску під час досудового розслідування.
ККС ВС визнав такі твердження безпідставними.
ВС зазначив, що у матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які дані, які б свідчили про застосування до засудженого насильства або недозволених методів впливу під час здійснення досудового розслідування.
Сам засуджений під час досудового розслідування і в ході судового розгляду в судах попередніх інстанцій, де він користувався послугами захисника, із заявами про застосування до нього насильства або недозволених методів впливу не звертався, а лише згадав про таке під час останнього слова в ході другого апеляційного перегляду вироку місцевого суду.
Виходячи з наведеного, ВС наголосив, що використання слідчим своїх вмінь і навичок щодо тактики допиту не означає, що до особи застосовується насильство чи недозволені методи впливу.
Якщо особа заявляє, що має місце їх застосування, то вона повинна повідомити суду суть таких методів, чітко вказати хто, коли та за яких умов їх застосовував.
❓Згодні з висновками ВС?
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Кримінальний_процес #правова_позиція
⚖️Правова позиція ВС у справі № 172/999/19
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 172/999/19 від 09.05.2023
У касацій скарзі прокурор стверджував про ненадання апеляційним судом належної оцінки твердженням засудженого про здійснення щодо нього тиску під час досудового розслідування.
ККС ВС визнав такі твердження безпідставними.
ВС зазначив, що у матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які дані, які б свідчили про застосування до засудженого насильства або недозволених методів впливу під час здійснення досудового розслідування.
Сам засуджений під час досудового розслідування і в ході судового розгляду в судах попередніх інстанцій, де він користувався послугами захисника, із заявами про застосування до нього насильства або недозволених методів впливу не звертався, а лише згадав про таке під час останнього слова в ході другого апеляційного перегляду вироку місцевого суду.
Виходячи з наведеного, ВС наголосив, що використання слідчим своїх вмінь і навичок щодо тактики допиту не означає, що до особи застосовується насильство чи недозволені методи впливу.
Якщо особа заявляє, що має місце їх застосування, то вона повинна повідомити суду суть таких методів, чітко вказати хто, коли та за яких умов їх застосовував.
❓Згодні з висновками ВС?
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Кримінальний_процес #правова_позиція