✍🏻ЗАЛИШЕННЯ ЗАЯВИ ПРО ПЕРЕГЛЯД СУДОВОГО РІШЕННЯ БЕЗ РУХУ ПІСЛЯ ПОСТАНОВЛЕННЯ УХВАЛИ ПРО ПРИЗНАЧЕННЯ СУДОВОГО РОЗГЛЯДУ СПРАВИ Є ІСТОТНИМ ПОРУШЕННЯМ НОРМ КПК УКРАЇНИ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 127/11200/23
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 127/11200/23 від 20.05.2024
Захисник у касаційній скарзі зазначив, що місцевий суд призначив розгляд заяви засудженого за виключними обставинами, постановивши водночас рішення про проведення дистанційного судового засідання. Однак пізніше суд постановив ухвалу про залишення заяви без руху, оскільки вона не відповідала вимогам ст.462 КПК України, що на думку захисника, свідчить про те, що судом були прийняті два протилежні рішення за однією заявою, що вказує на незаконність таких рішень.
ККС ВС підтримав доводи захисника та зауважив, що положеннями ч.ч.2,3 ст.464 КПК України визначено, що не пізніше наступного дня після надходження заяви до суду суддя перевіряє її відповідність вимогам ст.462 цього Кодексу і вирішує питання про відкриття кримінального провадження за нововиявленими або виключними обставинами. До заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, яка не оформлена згідно з вимогами, передбаченими ст.462 цього Кодексу, застосовуються правила ч.3 ст.429 цього Кодексу.
Тобто, постановивши ухвалу про проведення дистанційного судового провадження за участю засудженого та повідомивши учасників провадження про розгляд справи, суд фактично здійснив підготовчі дії до розгляду заяви, при цьому положення ч. 3 ст.464 КПК судом застосовані не були. Відтак подальше залишення заяви про перегляд судових рішень щодо за виключними обставинами без руху та її повернення є порушенням установленого законом порядку розгляду таких заяв.
❓Погоджуєтеся з позицією ВС?
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Кримінальний_процес #правова_позиція
⚖️Правова позиція ВС у справі № 127/11200/23
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 127/11200/23 від 20.05.2024
Захисник у касаційній скарзі зазначив, що місцевий суд призначив розгляд заяви засудженого за виключними обставинами, постановивши водночас рішення про проведення дистанційного судового засідання. Однак пізніше суд постановив ухвалу про залишення заяви без руху, оскільки вона не відповідала вимогам ст.462 КПК України, що на думку захисника, свідчить про те, що судом були прийняті два протилежні рішення за однією заявою, що вказує на незаконність таких рішень.
ККС ВС підтримав доводи захисника та зауважив, що положеннями ч.ч.2,3 ст.464 КПК України визначено, що не пізніше наступного дня після надходження заяви до суду суддя перевіряє її відповідність вимогам ст.462 цього Кодексу і вирішує питання про відкриття кримінального провадження за нововиявленими або виключними обставинами. До заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, яка не оформлена згідно з вимогами, передбаченими ст.462 цього Кодексу, застосовуються правила ч.3 ст.429 цього Кодексу.
Тобто, постановивши ухвалу про проведення дистанційного судового провадження за участю засудженого та повідомивши учасників провадження про розгляд справи, суд фактично здійснив підготовчі дії до розгляду заяви, при цьому положення ч. 3 ст.464 КПК судом застосовані не були. Відтак подальше залишення заяви про перегляд судових рішень щодо за виключними обставинами без руху та її повернення є порушенням установленого законом порядку розгляду таких заяв.
❓Погоджуєтеся з позицією ВС?
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Кримінальний_процес #правова_позиція
✍🏻ПРОВЕДЕННЯ ЕКСПЕРТИЗИ ВСЬОГО ВМІСТУ МОБІЛЬНОГО ТЕЛЕФОНУ АДВОКАТА БЕЗ ВИЗНАЧЕННЯ СЛІДЧИМ СУДДЕЮ ЇЇ ОБСЯГУ Є ПОРУШЕННЯМ АДВОКАТСЬКОЇ ТАЄМНИЦІ
🇪🇺Правова позиція ЄСПЛ у справі «BERSHEDA ET RYBOLOVLEV c. MONACO» від 06.06.2024, заяви №№ 36559/19,36570/19
Заявники - адвокат та її клієнт - скаржились на масове, невибіркове та непропорційне збирання всіх даних, доступних у мобільному телефоні заявниці - адвоката, включаючи дані, які раніше були видалені, та їх використання без поваги до професійної таємниці адвоката.
ЄСПЛ відзначив специфічний характер фактів цієї справи, що стосується адвокатки, яка добровільно передала свій мобільний телефон судовим органам у рамках кримінального провадження проти неї. При цьому вона попередньо видалила зі свого телефону дані, які, на її думку, були захищені.
Суд підкреслив, що втручання в право адвоката на повагу до його кореспонденції має супроводжуватися спеціальними гарантіями і що він «надає особливої ваги ризику порушення професійної таємниці адвоката, оскільки вона є основою довірчих відносин між адвокатом і клієнтом».
Необхідний захист професійної таємниці та обсяг згоди, наданої заявницею на проведення експертизи, що обмежувався записом близько десяти хвилин, повинні були, щонайменше, спонукати слідчого суддю вжити заходів, що гарантують захист даних заявниці від її імені та в силу її статусу адвоката.
З вищевикладеного випливає, що національні суди проігнорували ризик порушення професійної таємниці заявника, при цьому прямо і невиправдано проігнорувавши правові положення, що стосуються обшуків і прослуховування кореспонденції, а також пов'язані з ними гарантії.
❓Порушено права адвокатки?
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#ЄСПЛ #правова_позиція
🇪🇺Правова позиція ЄСПЛ у справі «BERSHEDA ET RYBOLOVLEV c. MONACO» від 06.06.2024, заяви №№ 36559/19,36570/19
Заявники - адвокат та її клієнт - скаржились на масове, невибіркове та непропорційне збирання всіх даних, доступних у мобільному телефоні заявниці - адвоката, включаючи дані, які раніше були видалені, та їх використання без поваги до професійної таємниці адвоката.
ЄСПЛ відзначив специфічний характер фактів цієї справи, що стосується адвокатки, яка добровільно передала свій мобільний телефон судовим органам у рамках кримінального провадження проти неї. При цьому вона попередньо видалила зі свого телефону дані, які, на її думку, були захищені.
Суд підкреслив, що втручання в право адвоката на повагу до його кореспонденції має супроводжуватися спеціальними гарантіями і що він «надає особливої ваги ризику порушення професійної таємниці адвоката, оскільки вона є основою довірчих відносин між адвокатом і клієнтом».
Необхідний захист професійної таємниці та обсяг згоди, наданої заявницею на проведення експертизи, що обмежувався записом близько десяти хвилин, повинні були, щонайменше, спонукати слідчого суддю вжити заходів, що гарантують захист даних заявниці від її імені та в силу її статусу адвоката.
З вищевикладеного випливає, що національні суди проігнорували ризик порушення професійної таємниці заявника, при цьому прямо і невиправдано проігнорувавши правові положення, що стосуються обшуків і прослуховування кореспонденції, а також пов'язані з ними гарантії.
❓Порушено права адвокатки?
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#ЄСПЛ #правова_позиція
✍️ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ ВЕРХОВНОГО СУДУ, ЯКІ СКАСУВАЛИ ПОПЕРЕДНЮ СУДОВУ ПРАКТИКУ
📁Добірка 537
СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZakonOnline
🇺🇦 22340 правових позицій ВС
🇪🇺 2081 правових позицій ЄСПЛ
Щодо апеляційного оскарження заочного рішення прокурором в інтересах держави в особі відповідача
📕Скасована правова позиція: Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 15 серпня 2023 року у справі № 178/2124/21
📗Актуальна правова позиція: Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 03 червня 2024 року у справі № 183/8338/21
Щодо набуття майна в спільну сумісну власність у разі наявності письмової згоди одного з подружжя на укладення іншим із подружжя договору купівлі-продажу майна, зафіксованої у такому договорі
📕Скасована правова позиція: Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 29 липня 2020 року у справі № 127/16354/17
Щодо правового значення надання згоди одного з подружжя на укладення іншим із подружжя договору на придбання майна, зафіксованої у такому договорі
📗Актуальна правова позиція: Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 03 червня 2024 року у справі № 712/3590/22
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Цивільний_процес #правова_позиція #добірка #відступ
📁Добірка 537
СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZakonOnline
🇺🇦 22340 правових позицій ВС
🇪🇺 2081 правових позицій ЄСПЛ
Щодо апеляційного оскарження заочного рішення прокурором в інтересах держави в особі відповідача
📕Скасована правова позиція: Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 15 серпня 2023 року у справі № 178/2124/21
📗Актуальна правова позиція: Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 03 червня 2024 року у справі № 183/8338/21
Щодо набуття майна в спільну сумісну власність у разі наявності письмової згоди одного з подружжя на укладення іншим із подружжя договору купівлі-продажу майна, зафіксованої у такому договорі
📕Скасована правова позиція: Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 29 липня 2020 року у справі № 127/16354/17
Щодо правового значення надання згоди одного з подружжя на укладення іншим із подружжя договору на придбання майна, зафіксованої у такому договорі
📗Актуальна правова позиція: Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 03 червня 2024 року у справі № 712/3590/22
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Цивільний_процес #правова_позиція #добірка #відступ
✍🏻ПРИ ОБЧИСЛЕННІ СЕРЕДНЬОЇ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ ЗА ОСТАННІ ДВА МІСЯЦІ ЧАС ПРОСТОЮ НЕ ВРАХОВУЄТЬСЯ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 755/10764/22
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 755/10764/22 від 22.05.2024
Позивач звернувся до суду із позовом до ДП про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення дії трудового договору, стягнення середнього заробітку. Суд апеляційної інстанції задовольнив позов частково. ДП оскаржило таке рішення.
КЦС ВС не погодився із визначеним судом апеляційної інстанції розміром середнього заробітку, який підлягає стягненню з відповідача, з огляду на таке.
Якщо працівник протягом останніх чотирьох календарних місяців, що передують місяцю, у якому відбувається подія, з якою пов'язана відповідна виплата, не відпрацював жодного робочого дня, у нього відсутній розрахунковий період, тому середня заробітна плата в такому випадку обчислюється виходячи з посадового окладу.
Водночас, якщо в розрахунковому періоді є хоча б один повний відпрацьований день, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за такий робочий день.
При цьому простій - це час протягом якого працівник не працює. Оплата простою не з вини працівника є платою за невідпрацьований час і входить до фонду додаткової заробітної плати.
Як зазначено в п.2 розділу ІІ Порядку обчислення середньої заробітної плати, час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду.
Також при обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (абз.2 п.4 розділу ІІІ цього Порядку).
Отож, при обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці час простою не враховується, навіть у разі збереження під час простою за працівником середнього заробітку.
❓Підтримуєте аргументи ВС?
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Цивільний_процес #правова_позиція
⚖️Правова позиція ВС у справі № 755/10764/22
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 755/10764/22 від 22.05.2024
Позивач звернувся до суду із позовом до ДП про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення дії трудового договору, стягнення середнього заробітку. Суд апеляційної інстанції задовольнив позов частково. ДП оскаржило таке рішення.
КЦС ВС не погодився із визначеним судом апеляційної інстанції розміром середнього заробітку, який підлягає стягненню з відповідача, з огляду на таке.
Якщо працівник протягом останніх чотирьох календарних місяців, що передують місяцю, у якому відбувається подія, з якою пов'язана відповідна виплата, не відпрацював жодного робочого дня, у нього відсутній розрахунковий період, тому середня заробітна плата в такому випадку обчислюється виходячи з посадового окладу.
Водночас, якщо в розрахунковому періоді є хоча б один повний відпрацьований день, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за такий робочий день.
При цьому простій - це час протягом якого працівник не працює. Оплата простою не з вини працівника є платою за невідпрацьований час і входить до фонду додаткової заробітної плати.
Як зазначено в п.2 розділу ІІ Порядку обчислення середньої заробітної плати, час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду.
Також при обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (абз.2 п.4 розділу ІІІ цього Порядку).
Отож, при обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці час простою не враховується, навіть у разі збереження під час простою за працівником середнього заробітку.
❓Підтримуєте аргументи ВС?
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Цивільний_процес #правова_позиція
✍🏻УЧАСНИК СПРАВИ, ЯКИЙ ПОДАЄ ДОКУМЕНТИ ЧЕРЕЗ ЕЛЕКТРОННИЙ СУД, НЕ ЗОБОВ'ЯЗАНИЙ НАДСИЛАТИ КОПІЇ ДОКУМЕНТІВ ІНШОМУ УЧАСНИКУ, ЯКИЙ ТЕЖ ЗОБОВ’ЯЗАНИЙ ЗАРЕЄСТРУВАТИ ЕЛЕКТРОННИЙ КАБІНЕТ, АЛЕ НЕ ЗРОБИВ ЦЬОГО
⚖️Правова позиція ВС у справі № 904/3184/23
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 904/3184/23 від 08.05.2024
Перед ВС у цій справі постало питання наявності / відсутності у учасника справи, який подає документи через електронний кабінет, надсилати копії документів іншому учаснику, який теж зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зробив цього.
КГС ВС надаючи відповідь на питання вказав, що якщо інший учасник справи відповідно до ч.6 ст.6 ГПК України зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов'язку надсилання копій документів такому учаснику справи.
Ураховуючи, що позивач подав апеляційну скаргу в електронній формі з використанням електронного кабінету, а відповідач ухилився від обов'язку реєстрації електронного кабінету, з урахуванням наведених вище приписів абз.2 ч.7 ст.42 ГПК України у скаржника був відсутній обов'язок із надсилання копій апеляційної скарги учаснику, який відповідно до ч.6 ст.6 ГПК України зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет, але цього не зробив, а саме: відповідачеві, який є юридичною особою, зареєстрованою за законодавством України.
Таким чином, висновки суду апеляційної інстанції щодо повернення апеляційної скарги позивача, поданої через електронний кабінет, з підстави відсутності доказів направлення копії апеляційної скарги відповідачу листом з описом вкладення, як учаснику, який свій обов'язок щодо реєстрації електронного кабінета не виконав, не відповідають висновкам щодо права особи на доступ до правосуддя.
❓Погоджуєтеся з позицією ВС?
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Господарський_процес #правова_позиція
⚖️Правова позиція ВС у справі № 904/3184/23
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 904/3184/23 від 08.05.2024
Перед ВС у цій справі постало питання наявності / відсутності у учасника справи, який подає документи через електронний кабінет, надсилати копії документів іншому учаснику, який теж зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зробив цього.
КГС ВС надаючи відповідь на питання вказав, що якщо інший учасник справи відповідно до ч.6 ст.6 ГПК України зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов'язку надсилання копій документів такому учаснику справи.
Ураховуючи, що позивач подав апеляційну скаргу в електронній формі з використанням електронного кабінету, а відповідач ухилився від обов'язку реєстрації електронного кабінету, з урахуванням наведених вище приписів абз.2 ч.7 ст.42 ГПК України у скаржника був відсутній обов'язок із надсилання копій апеляційної скарги учаснику, який відповідно до ч.6 ст.6 ГПК України зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет, але цього не зробив, а саме: відповідачеві, який є юридичною особою, зареєстрованою за законодавством України.
Таким чином, висновки суду апеляційної інстанції щодо повернення апеляційної скарги позивача, поданої через електронний кабінет, з підстави відсутності доказів направлення копії апеляційної скарги відповідачу листом з описом вкладення, як учаснику, який свій обов'язок щодо реєстрації електронного кабінета не виконав, не відповідають висновкам щодо права особи на доступ до правосуддя.
❓Погоджуєтеся з позицією ВС?
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Господарський_процес #правова_позиція
ГПК України (Господарський процесуальний кодекс України)
Тест № 302: Заявами по суті справи НЕ є:
Тест № 302: Заявами по суті справи НЕ є:
Anonymous Quiz
7%
позовна заява
3%
відповідь на відзив
2%
заперечення
88%
повідомлення
✍🏻ДІЯ НОРМИ Ч.3 СТ.22 ЗАКОНУ УКРАЇНИ “ПРО ПРОФЕСІЙНІ СПІЛКИ, ЇХ ПРАВА ТА ГАРАНТІЇ ДІЯЛЬНОСТІ” ПОШИРЮЄТЬСЯ НА ПРАВОВІДНОСИНИ ЩОДО РЕОРГАНІЗАЦІЇ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 520/7440/21
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 520/7440/21 від 28.05.2024
У цій справі КАС ВС досліджував питання, чи є КМУ роботодавцем у розумінні норм ст.22 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» (далі - Закон) та чи розповсюджується її дія на правовідносини, у яких виник спір у справі, що розглядається.
З цього приводу, КАС ВС зазначив, що вжитий у ч.3 ст.22 Закону термін «роботодавець» для цілей вказаної статті охоплює як власника відповідної установи, так і уповноваженого ним органу (керівника), у тому числі в особі органу державної влади.
Згідно з п.п.1.5,2.1 Статуту Харківської медичної академії післядипломної освіти така заснована на державній формі власності, підпорядкована МОЗ України і є неприбутковою установою. Майно Академії є державною власністю. МОЗ України є органом управління, якому підпорядкована Академія.
Рішення про реорганізацію (злиття, приєднання, поділ, перетворення) чи ліквідацію вищого навчального закладу приймається для закладів державної форми власності - КМУ (п.16.1 Статуту Харківської медичної академії післядипломної освіти).
Тобто, КМУ у спірних правовідносинах здійснює управління Харківською медичною академією післядипломної освіти й реалізував адміністративно - розпорядчі повноваження як власник цієї Академії, а отже підпадає під вжите у ст.22 Закону визначення роботодавця. Це засвідчує, що у передбачених законом випадках ч.3 вказаної статті може поширювати свою дію на правовідносини, пов`язані з прийняттям рішення КМУ про реорганізацію такої установи - закладу вищої освіти.
❓Погоджуєтеся з аргументами ВС?
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Адміністративний_процес #правова_позиція
⚖️Правова позиція ВС у справі № 520/7440/21
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 520/7440/21 від 28.05.2024
У цій справі КАС ВС досліджував питання, чи є КМУ роботодавцем у розумінні норм ст.22 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» (далі - Закон) та чи розповсюджується її дія на правовідносини, у яких виник спір у справі, що розглядається.
З цього приводу, КАС ВС зазначив, що вжитий у ч.3 ст.22 Закону термін «роботодавець» для цілей вказаної статті охоплює як власника відповідної установи, так і уповноваженого ним органу (керівника), у тому числі в особі органу державної влади.
Згідно з п.п.1.5,2.1 Статуту Харківської медичної академії післядипломної освіти така заснована на державній формі власності, підпорядкована МОЗ України і є неприбутковою установою. Майно Академії є державною власністю. МОЗ України є органом управління, якому підпорядкована Академія.
Рішення про реорганізацію (злиття, приєднання, поділ, перетворення) чи ліквідацію вищого навчального закладу приймається для закладів державної форми власності - КМУ (п.16.1 Статуту Харківської медичної академії післядипломної освіти).
Тобто, КМУ у спірних правовідносинах здійснює управління Харківською медичною академією післядипломної освіти й реалізував адміністративно - розпорядчі повноваження як власник цієї Академії, а отже підпадає під вжите у ст.22 Закону визначення роботодавця. Це засвідчує, що у передбачених законом випадках ч.3 вказаної статті може поширювати свою дію на правовідносини, пов`язані з прийняттям рішення КМУ про реорганізацію такої установи - закладу вищої освіти.
❓Погоджуєтеся з аргументами ВС?
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Адміністративний_процес #правова_позиція
✍🏻УМОВИ МИРОВОЇ УГОДИ, ЯКИМИ ПЕРЕДБАЧЕНО ЗАКРИТТЯ ВИКОНАВЧОГО ПРОВАДЖЕННЯ, НЕ МОЖУТЬ БУТИ ЗАТВЕРДЖЕНІ СУДОМ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 523/13657/20
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 523/13657/20 від 23.05.2024
На розгляді КЦС ВС перебувала справа про поділ спільного майна подружжя. До ВС від сторін спору надійшли заяви про затвердження мирової угоди, в якій вони, посилаючись на взаємну згоду сторін, просили затвердити мирову угоду, за умовами якої сторони просили визначити, що вказана мирова угода є підставою для закриття виконавчого провадження.
КЦС ВС відмовив у задоволенні заяви сторін з огляду на таке.
Якщо умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, чи є невиконуваними, суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд (п.1 ч.5 ст.207 ЦПК України).
Затвердження судом мирової угоди, укладеної сторонами у процесі виконання рішення, є підставою для закінчення виконавчого провадження.
Однак, суд є правозастосовчим органом та не може підмінятидержавний орган, вчиняти замість нього будь-які дії, скасовувати замість нього рішення (скасування арешту накладеного в межах виконавчого провадження), приймати інше рішення та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень
Отже, умови мирової угоди, якими передбачено закриття виконавчого провадження чи скасування накладених, у межах виконавчого провадження, арештів не можуть бути затверджені судом, оскільки суд не має повноважень втручатися у порядок виконання судових рішень чи виконавчого провадження.
❓Згодні з позицією ВС?
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Цивільний_процес #правова_позиція
⚖️Правова позиція ВС у справі № 523/13657/20
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 523/13657/20 від 23.05.2024
На розгляді КЦС ВС перебувала справа про поділ спільного майна подружжя. До ВС від сторін спору надійшли заяви про затвердження мирової угоди, в якій вони, посилаючись на взаємну згоду сторін, просили затвердити мирову угоду, за умовами якої сторони просили визначити, що вказана мирова угода є підставою для закриття виконавчого провадження.
КЦС ВС відмовив у задоволенні заяви сторін з огляду на таке.
Якщо умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, чи є невиконуваними, суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд (п.1 ч.5 ст.207 ЦПК України).
Затвердження судом мирової угоди, укладеної сторонами у процесі виконання рішення, є підставою для закінчення виконавчого провадження.
Однак, суд є правозастосовчим органом та не може підмінятидержавний орган, вчиняти замість нього будь-які дії, скасовувати замість нього рішення (скасування арешту накладеного в межах виконавчого провадження), приймати інше рішення та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень
Отже, умови мирової угоди, якими передбачено закриття виконавчого провадження чи скасування накладених, у межах виконавчого провадження, арештів не можуть бути затверджені судом, оскільки суд не має повноважень втручатися у порядок виконання судових рішень чи виконавчого провадження.
❓Згодні з позицією ВС?
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Цивільний_процес #правова_позиція
Forwarded from ЦДСП
✅Самі по собі показання свідків не є підставою для встановлення факту проживання однією сім`єю
🔥Постанова КЦС ВС від 19.06.2024 № 554/6033/22 (61-13966св23):
📎https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/119872633
🔥Постанова КЦС ВС від 19.06.2024 № 554/6033/22 (61-13966св23):
📎https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/119872633
✍️ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ ВЕРХОВНОГО СУДУ З ПИТАНЬ ЗАСТОСУВАННЯ ЗАХОДІВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ
📁Добірка 538
СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZakonOnline
🇺🇦 22400 правових позицій ВС
🇪🇺 2100 правових позицій ЄСПЛ
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 01 квітня 2024 року у справі № 751/3856/21
Щодо підстави для скасування ухвали суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги на рішення щодо обрання (продовження) запобіжного заходу
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 15 квітня 2024 року у справі № 554/2506/22
Щодо припинення арешту майна у разі закриття слідчим, прокурором кримінального провадження
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 15 квітня 2024 року у справі № 554/2506/22(1)
Щодо можливості апеляційного оскарження ухвали слідчого судді про скасування арешту майна або відмову у його скасуванні, постановленої після закриття кримінального провадження
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 14 травня 2024 року у справі № 991/7976/23
Щодо висловлення в ухвалі слідчого судді, постановленій за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, висновків щодо строків досудового розслідування
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 20 травня 2024 року у справі № 712/191/23
Щодо апеляційного оскарження ухвал слідчого судді про повне або часткове скасування арешту майна та про відмову в скасуванні арешту майна, постановлених в порядку ст. 174 КПК України
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 23 травня 2024 року у справі № 308/7853/16-к
Щодо втручання у рішення судів шляхом недотримання положень Закону України «Про попереднє ув'язнення»
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Кримінальний_процес #правова_позиція #добірка
📁Добірка 538
СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZakonOnline
🇺🇦 22400 правових позицій ВС
🇪🇺 2100 правових позицій ЄСПЛ
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 01 квітня 2024 року у справі № 751/3856/21
Щодо підстави для скасування ухвали суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги на рішення щодо обрання (продовження) запобіжного заходу
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 15 квітня 2024 року у справі № 554/2506/22
Щодо припинення арешту майна у разі закриття слідчим, прокурором кримінального провадження
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 15 квітня 2024 року у справі № 554/2506/22(1)
Щодо можливості апеляційного оскарження ухвали слідчого судді про скасування арешту майна або відмову у його скасуванні, постановленої після закриття кримінального провадження
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 14 травня 2024 року у справі № 991/7976/23
Щодо висловлення в ухвалі слідчого судді, постановленій за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, висновків щодо строків досудового розслідування
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 20 травня 2024 року у справі № 712/191/23
Щодо апеляційного оскарження ухвал слідчого судді про повне або часткове скасування арешту майна та про відмову в скасуванні арешту майна, постановлених в порядку ст. 174 КПК України
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 23 травня 2024 року у справі № 308/7853/16-к
Щодо втручання у рішення судів шляхом недотримання положень Закону України «Про попереднє ув'язнення»
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Кримінальний_процес #правова_позиція #добірка
Літня акція від ZakonOnline діє до кінця цього тижня!
Не зволікайте, за умови придбання платного доступу до 30 червня ми даруємо до 4 місяців безкоштовної роботи з системою:
+1 до підписки на квартал
+2 до підписки на пів року
+3 до підписки на рік
+4 до підписки на 2 роки
Приєднуйтеся до наших користувачів, або подовжуйте термін дії Вашої підписки і насолоджуйтесь теплими днями з вигодою!
Для консультації щодо функціоналу системи, або придбання доступу телефонуйте на номери 044-300-20-36, 067-739-51-14 або пишіть на sales@zakononline.com.ua
Не зволікайте, за умови придбання платного доступу до 30 червня ми даруємо до 4 місяців безкоштовної роботи з системою:
+1 до підписки на квартал
+2 до підписки на пів року
+3 до підписки на рік
+4 до підписки на 2 роки
Приєднуйтеся до наших користувачів, або подовжуйте термін дії Вашої підписки і насолоджуйтесь теплими днями з вигодою!
Для консультації щодо функціоналу системи, або придбання доступу телефонуйте на номери 044-300-20-36, 067-739-51-14 або пишіть на sales@zakononline.com.ua
✍🏻РІШЕННЯ ЗАГАЛЬНИХ ЗБОРІВ САДІВНИЧОГО ТОВАРИСТВА МАЄ БУТИ «ПЕРСОНІФІКОВАНИМ»
⚖️Правова позиція ВС у справі № 511/1915/20(1)
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 511/1915/20(1) від 22.04.2024
Землевласниця звернулася до суду з позовом, зокрема, про визнання незаконними дій голови правління садівничого товариства щодо відключення від електропостачання садового будинку.
Суди попередніх інстанцій відмови у задоволенні цього позову.
Однак, КЦС ВС вважав, що існують підстави для визнання незаконними дій садівничого товариства щодо відключення від електропостачання та зобов'язання садівничого товариства поновити подання електроенергії.
Свій висновок ВС аргументував тим, що установлені судами обставини свідчать, що згідно з рішенням загальних зборів членів садівничого товариства прийнято рішення про відключення від електромережі всіх ділянок, які мають заборгованість за минулі роки за членськими та цільовими внесками, а також, які не сплатили за використану електроенергію протягом 3 місяців. Проте, таке рішення загальних зборів товариства не містить переліку осіб, для яких вирішено припинити електропостачання. Таке рішення не персоніфіковане, а його зміст прямо не вказує на те, що воно стосується безпосередньо позивачки як члена садівничого товариства, а тому покликання товариства на це рішення в обґрунтування правомірності вчинення дій щодо відключення від електропостачання садового будинку, належного позивачеві, безпідставне.
ВС підсумував, що рішення загальних зборів садівничого товариства може бути регулятором цивільних відносин пов'язаних, зокрема, зі сплатою членських внесків та визначення правових наслідків несплати таких внесків. В рішенні загальних зборів садівничого товариства має бути вказано якого саме члена або членів садівничого товариства воно стосується. Тобто, рішення загальних зборів садівничого товариства має бути, зокрема, «персоніфікованим».
❓Згодні з позицією ВС?
👉 З аналізом судової практики у сфері приватного права можна також ознайомитись на телеграм-каналі «Трохи про приватне право» Василя Крата, судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, за посиланням: https://t.me/glossema.
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Цивільний_процес #правова_позиція
⚖️Правова позиція ВС у справі № 511/1915/20(1)
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 511/1915/20(1) від 22.04.2024
Землевласниця звернулася до суду з позовом, зокрема, про визнання незаконними дій голови правління садівничого товариства щодо відключення від електропостачання садового будинку.
Суди попередніх інстанцій відмови у задоволенні цього позову.
Однак, КЦС ВС вважав, що існують підстави для визнання незаконними дій садівничого товариства щодо відключення від електропостачання та зобов'язання садівничого товариства поновити подання електроенергії.
Свій висновок ВС аргументував тим, що установлені судами обставини свідчать, що згідно з рішенням загальних зборів членів садівничого товариства прийнято рішення про відключення від електромережі всіх ділянок, які мають заборгованість за минулі роки за членськими та цільовими внесками, а також, які не сплатили за використану електроенергію протягом 3 місяців. Проте, таке рішення загальних зборів товариства не містить переліку осіб, для яких вирішено припинити електропостачання. Таке рішення не персоніфіковане, а його зміст прямо не вказує на те, що воно стосується безпосередньо позивачки як члена садівничого товариства, а тому покликання товариства на це рішення в обґрунтування правомірності вчинення дій щодо відключення від електропостачання садового будинку, належного позивачеві, безпідставне.
ВС підсумував, що рішення загальних зборів садівничого товариства може бути регулятором цивільних відносин пов'язаних, зокрема, зі сплатою членських внесків та визначення правових наслідків несплати таких внесків. В рішенні загальних зборів садівничого товариства має бути вказано якого саме члена або членів садівничого товариства воно стосується. Тобто, рішення загальних зборів садівничого товариства має бути, зокрема, «персоніфікованим».
❓Згодні з позицією ВС?
👉 З аналізом судової практики у сфері приватного права можна також ознайомитись на телеграм-каналі «Трохи про приватне право» Василя Крата, судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, за посиланням: https://t.me/glossema.
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Цивільний_процес #правова_позиція
Forwarded from ЦДСП
✅Закриття справи про адміністративне правопорушення дає підстави для відшкодування моральної шкоди відповідно до ч. 1 ст. 1176 ЦК України та ст. 1 ЗУ «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» і не є у залежності від того, чи застосувалися з боку держави будь-які заходи примусу та чи понесено особою витрати на погашення штрафу, накладеного судом
🔥Постанова КЦС ВС від 18.06.2024 № 686/16441/23 (61-2196св24):
📎https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/119872629
🔥Постанова КЦС ВС від 18.06.2024 № 686/16441/23 (61-2196св24):
📎https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/119872629
✍️ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СПОРАХ ЩОДО ОСКАРЖЕННЯ РІШЕНЬ ЗАГАЛЬНИХ ЗБОРІВ ТОВАРИСТВА
📁Добірка 539
СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZakonOnline
🇺🇦 22439 правових позицій ВС
🇪🇺 2129 правових позицій ЄСПЛ
Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 11 січня 2024 року у справі № 904/1147/23
Щодо умови оскарження акціонером рішень, які стали підставою для виникнення в нього права на обовʼязковий викуп належних йому акцій
Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 11 березня 2024 року у справі № 911/231/22
Щодо законності проведення загальних зборів акціонерів у інший час за відсутністю повідомлення про це усіх акціонерів товариства, які з'явилися у визначений день, час та місце
Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 04 квітня 2024 року у справі № 757/230/20
Щодо порядку вирішення судом питання про порушення прав члена виконавчого органу товариства у зв'язку з припиненням його повноважень
Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 26 червня 2024 року у справі № 914/1833/23
Щодо переліку випадків скликання загальних зборів товариства
Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 26 червня 2024 року у справі № 914/1833/23(1)
Щодо обставин, які підлягають з’ясуванню судами у справах за позовом про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства з підстав неповідомлення позивача як учасника товариства про проведення зборів
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Господарський_процес #правова_позиція #добірка
📁Добірка 539
СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZakonOnline
🇺🇦 22439 правових позицій ВС
🇪🇺 2129 правових позицій ЄСПЛ
Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 11 січня 2024 року у справі № 904/1147/23
Щодо умови оскарження акціонером рішень, які стали підставою для виникнення в нього права на обовʼязковий викуп належних йому акцій
Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 11 березня 2024 року у справі № 911/231/22
Щодо законності проведення загальних зборів акціонерів у інший час за відсутністю повідомлення про це усіх акціонерів товариства, які з'явилися у визначений день, час та місце
Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 04 квітня 2024 року у справі № 757/230/20
Щодо порядку вирішення судом питання про порушення прав члена виконавчого органу товариства у зв'язку з припиненням його повноважень
Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 26 червня 2024 року у справі № 914/1833/23
Щодо переліку випадків скликання загальних зборів товариства
Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 26 червня 2024 року у справі № 914/1833/23(1)
Щодо обставин, які підлягають з’ясуванню судами у справах за позовом про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства з підстав неповідомлення позивача як учасника товариства про проведення зборів
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Господарський_процес #правова_позиція #добірка
✍🏻ВКАЗІВКА НА ПЕВНИЙ ДОГОВІР, ЯК НА ІНВЕСТИЦІЙНИЙ, САМА ПО СОБІ НЕ ВИЗНАЧАЄ ЗМІСТУ ВЗАЄМНИХ ПРАВ ТА ОБОВ’ЯЗКІВ СТОРІН ТАКОГО ДОГОВОРУ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 910/18719/21
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 910/18719/21 від 21.02.2024
Суди розглядали справу про визнання недійсним публічного інвестиційного аукціону, протоколу, визнання недійсним інвестиційного договору. При розгляді справи в суді касаційної інстанції постало питання про правову природу інвестиційного договору.
КГС ВС аналізуючи матеріали справи вказав, що такого поіменованого договору з визначенням притаманних саме йому прав та обов'язків сторін законодавство не містить.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.9 Закону України "Про інвестиційну діяльність" основним правовим документом, який регулює взаємовідносини між суб'єктами інвестиційної діяльності, є договір (угода) або проспект цінних паперів (рішення про емісію цінних паперів); укладення договорів, вибір партнерів, визначення зобов'язань, будь-яких інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України, є виключною компетенцією суб'єктів інвестиційної діяльності.
Вказівка на певний договір, як на інвестиційний, сама по собі не визначає змісту взаємних прав та обов'язків сторін такого договору, а договори, які в діловій практиці називаються "інвестиційними договорами", не належать до певного поіменованого цивільно-правового (господарського) договору. Закон України "Про інвестиційну діяльність" не використовує поняття "інвестиційний договір", не встановлює істотних умов такого договору, прав та обов'язків сторін, порядку укладення, виконання такого договору, спеціальних наслідків його порушення тощо.
Тобто інвестиційним є будь-який договір, який передбачає здійснення інвестиційної діяльності в будь-якій формі, незалежно від цивільно-правової (господарської) природи цього договору.
❓Згодні з позицією ВС?
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Господарський_процес #правова_позиція
⚖️Правова позиція ВС у справі № 910/18719/21
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 910/18719/21 від 21.02.2024
Суди розглядали справу про визнання недійсним публічного інвестиційного аукціону, протоколу, визнання недійсним інвестиційного договору. При розгляді справи в суді касаційної інстанції постало питання про правову природу інвестиційного договору.
КГС ВС аналізуючи матеріали справи вказав, що такого поіменованого договору з визначенням притаманних саме йому прав та обов'язків сторін законодавство не містить.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.9 Закону України "Про інвестиційну діяльність" основним правовим документом, який регулює взаємовідносини між суб'єктами інвестиційної діяльності, є договір (угода) або проспект цінних паперів (рішення про емісію цінних паперів); укладення договорів, вибір партнерів, визначення зобов'язань, будь-яких інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України, є виключною компетенцією суб'єктів інвестиційної діяльності.
Вказівка на певний договір, як на інвестиційний, сама по собі не визначає змісту взаємних прав та обов'язків сторін такого договору, а договори, які в діловій практиці називаються "інвестиційними договорами", не належать до певного поіменованого цивільно-правового (господарського) договору. Закон України "Про інвестиційну діяльність" не використовує поняття "інвестиційний договір", не встановлює істотних умов такого договору, прав та обов'язків сторін, порядку укладення, виконання такого договору, спеціальних наслідків його порушення тощо.
Тобто інвестиційним є будь-який договір, який передбачає здійснення інвестиційної діяльності в будь-якій формі, незалежно від цивільно-правової (господарської) природи цього договору.
❓Згодні з позицією ВС?
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Господарський_процес #правова_позиція
КАС України (Кодекс адміністративного судочинства України)
Тест № 303: Треті особи мають право подати пояснення щодо відзиву протягом:
Тест № 303: Треті особи мають право подати пояснення щодо відзиву протягом:
Anonymous Quiz
48%
5 днів з дня його отримання
8%
7 днів з дня його отримання
17%
10 днів з дня його отримання
28%
15 днів з дня його отримання
✍🏻НЕДОТРИМАННЯ ПОЛОЖЕНЬ ЗАКОНУ УКРАЇНИ “ПРО ПОПЕРЕДНЄ УВ’ЯЗНЕННЯ” ТЯГНЕ ВТРУЧАННЯ У РІШЕННЯ СУДІВ ЛИШЕ У ВИПАДКАХ, КОЛИ ВОНО ПРИЗВЕЛО ДО ТАКИХ ПОРУШЕНЬ, ЯКІ НІВЕЛЮЮТЬ РЕЗУЛЬТАТИ СУДОВОЇ ПРОЦЕДУРИ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 308/7853/16-к
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 308/7853/16-к від 23.05.2024
У касаційній скарзі засуджений вказував, що він зазнав жорстокого поводження у зв`язку з нелюдськими умовами тримання під вартою у державній установі, що призвело до порушення його права за ст.3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і підірвало справедливість судового розгляду.
ККС ВС таких доводів касанта до уваги не прийняв з огляду на таке.
Відповідно до положень ст.412 КПК України істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону як підставою для зміни або скасування вироку чи ухвали у касаційному порядку є таке порушення вимог цього Кодексу, що перешкодило чи могло перешкодити ухваленню законного й обґрунтованого судового рішення.
Кримінальний процесуальний закон визначає правові підстави та порядок затримання особи, обрання щодо неї запобіжного заходу у виді взяття під варту, продовження строків тримання під вартою і встановлює гарантії дотримання при цьому загальних засад кримінального провадження. Разом із тим, умови тримання під вартою, зокрема додержання при цьому санітарно-гігієнічних норм, надання ув'язненим медичної допомоги, їх матеріальне й соціально-побутове забезпечення регулюються окремим нормативно-правовим актом - Законом України «Про попереднє ув'язнення».
Таким чином, недотримання положень Закону України «Про попереднє ув'язнення» може тягнути втручання у рішення судів, прийняті за результатами розгляду кримінального провадження по суті, лише у випадках, коли воно вплинуло на допустимість доказів обвинувачення, на яких ґрунтується вирок, призвело до порушення права обвинуваченого на захист або інших процесуальних прав настільки, що наслідки цих порушень нівелюють результати судової процедури.
❓Згодні з позицією ВС?
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Кримінальний_процес #правова_позиція
⚖️Правова позиція ВС у справі № 308/7853/16-к
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 308/7853/16-к від 23.05.2024
У касаційній скарзі засуджений вказував, що він зазнав жорстокого поводження у зв`язку з нелюдськими умовами тримання під вартою у державній установі, що призвело до порушення його права за ст.3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і підірвало справедливість судового розгляду.
ККС ВС таких доводів касанта до уваги не прийняв з огляду на таке.
Відповідно до положень ст.412 КПК України істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону як підставою для зміни або скасування вироку чи ухвали у касаційному порядку є таке порушення вимог цього Кодексу, що перешкодило чи могло перешкодити ухваленню законного й обґрунтованого судового рішення.
Кримінальний процесуальний закон визначає правові підстави та порядок затримання особи, обрання щодо неї запобіжного заходу у виді взяття під варту, продовження строків тримання під вартою і встановлює гарантії дотримання при цьому загальних засад кримінального провадження. Разом із тим, умови тримання під вартою, зокрема додержання при цьому санітарно-гігієнічних норм, надання ув'язненим медичної допомоги, їх матеріальне й соціально-побутове забезпечення регулюються окремим нормативно-правовим актом - Законом України «Про попереднє ув'язнення».
Таким чином, недотримання положень Закону України «Про попереднє ув'язнення» може тягнути втручання у рішення судів, прийняті за результатами розгляду кримінального провадження по суті, лише у випадках, коли воно вплинуло на допустимість доказів обвинувачення, на яких ґрунтується вирок, призвело до порушення права обвинуваченого на захист або інших процесуальних прав настільки, що наслідки цих порушень нівелюють результати судової процедури.
❓Згодні з позицією ВС?
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Кримінальний_процес #правова_позиція
✍🏻НЕЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УЧАСТІ У СУДОВОМУ ЗАСІДАННІ ОСОБИ, СТОСОВНО ЯКОЇ РОЗГЛЯДАЄТЬСЯ ПИТАННЯ ПРО ЗАСТОСУВАННЯ ПРИМУСОВИХ ЗАХОДІВ МЕДИЧНОГО ХАРАКТЕРУ, Є ПОРУШЕННЯМ ЇЇ ПРАВА НА СПРАВЕДЛИВИЙ СУД
🇪🇺Правова позиція ЄСПЛ у справі «L.T. v. UKRAINE» від 06.06.2024, заява № 13459/15
Заявниця скаржилась на незабезпечення її присутності в суді першої інстанції у кримінальному провадженні щодо застосування до неї примусових заходів медичного характеру.
ЄСПЛ зазначив, органи влади повинні проявляти необхідну старанність для ефективного забезпечення права обвинуваченого бути присутнім і повинні діяти особливо обережно, коли це право порушується, щоб не поставити психічно хворих осіб у невигідне становище порівняно з іншими підсудними, які цим користуються.
У цій справі для справедливості провадження було важливо, щоб заявниця була присутня на слуханні та мала можливість взяти в ньому участь разом зі своїм захисником.
Однак, судовий розгляд відбувся за відсутності заявниці, і вона не мала можливості оскаржити висунуті проти неї обвинувачення та висновок про необхідність її госпіталізації до психіатричного закладу, а також надати докази з цього приводу. Факти також свідчать про те, що заявниця була позбавлена інших процесуальних прав, у тому числі права на ознайомлення з матеріалами справи.
Отже, суд першої інстанції, щоб забезпечити справедливість кримінального провадження, не повинен був ухвалювати рішення у справі заявниці без спостереження за її поведінкою, перевірки точності її свідчень, і порівнюючи їх з інтересами потерпілого, чиї інтереси необхідно було захистити, та свідків.
Відповідно, мало місце порушення п.1 ст.6 Конвенції.
❓Згодні з висновком Суду?
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#ЄСПЛ #правова_позиція
🇪🇺Правова позиція ЄСПЛ у справі «L.T. v. UKRAINE» від 06.06.2024, заява № 13459/15
Заявниця скаржилась на незабезпечення її присутності в суді першої інстанції у кримінальному провадженні щодо застосування до неї примусових заходів медичного характеру.
ЄСПЛ зазначив, органи влади повинні проявляти необхідну старанність для ефективного забезпечення права обвинуваченого бути присутнім і повинні діяти особливо обережно, коли це право порушується, щоб не поставити психічно хворих осіб у невигідне становище порівняно з іншими підсудними, які цим користуються.
У цій справі для справедливості провадження було важливо, щоб заявниця була присутня на слуханні та мала можливість взяти в ньому участь разом зі своїм захисником.
Однак, судовий розгляд відбувся за відсутності заявниці, і вона не мала можливості оскаржити висунуті проти неї обвинувачення та висновок про необхідність її госпіталізації до психіатричного закладу, а також надати докази з цього приводу. Факти також свідчать про те, що заявниця була позбавлена інших процесуальних прав, у тому числі права на ознайомлення з матеріалами справи.
Отже, суд першої інстанції, щоб забезпечити справедливість кримінального провадження, не повинен був ухвалювати рішення у справі заявниці без спостереження за її поведінкою, перевірки точності її свідчень, і порівнюючи їх з інтересами потерпілого, чиї інтереси необхідно було захистити, та свідків.
Відповідно, мало місце порушення п.1 ст.6 Конвенції.
❓Згодні з висновком Суду?
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#ЄСПЛ #правова_позиція
✍️ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ ВЕРХОВНОГО СУДУ, ЯКІ СКАСУВАЛИ ПОПЕРЕДНЮ СУДОВУ ПРАКТИКУ
📁Добірка 540
СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZakonOnline
🇺🇦 22440 правових позицій ВС
🇪🇺 2129 правових позицій ЄСПЛ
Щодо відсутності у гаранта права робити власні висновки з приводу наявності чи відсутності обов'язку принципала
📕Скасована правова позиція: Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 18 червня 2021 року у справі № 910/16898/19
Щодо умов відповідальності гаранта у господарських правовідносинах
📗Актуальна правова позиція: Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 17 травня 2024 року у справі № 910/17772/20
Щодо призначення та звільнення виконуючого обов'язки керівника державного підприємства
📕Скасована правова позиція: Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 06 липня 2022 року у справі № 275/404/21
Щодо незаконності звільнення з посади виконуючого обов'язки директора державного підприємства на підставі п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП України
📗Актуальна правова позиція: Правова позиція Великої Палати Верховного Суду згідно з Постановою від 22 травня 2024 року у справі № 366/3222/21
Щодо призначення та звільнення виконуючого обов'язки керівника державного підприємства
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Господарський_процес #Цивільний_процес #правова_позиція #добірка #відступ
📁Добірка 540
СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZakonOnline
🇺🇦 22440 правових позицій ВС
🇪🇺 2129 правових позицій ЄСПЛ
Щодо відсутності у гаранта права робити власні висновки з приводу наявності чи відсутності обов'язку принципала
📕Скасована правова позиція: Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 18 червня 2021 року у справі № 910/16898/19
Щодо умов відповідальності гаранта у господарських правовідносинах
📗Актуальна правова позиція: Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 17 травня 2024 року у справі № 910/17772/20
Щодо призначення та звільнення виконуючого обов'язки керівника державного підприємства
📕Скасована правова позиція: Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 06 липня 2022 року у справі № 275/404/21
Щодо незаконності звільнення з посади виконуючого обов'язки директора державного підприємства на підставі п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП України
📗Актуальна правова позиція: Правова позиція Великої Палати Верховного Суду згідно з Постановою від 22 травня 2024 року у справі № 366/3222/21
Щодо призначення та звільнення виконуючого обов'язки керівника державного підприємства
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Господарський_процес #Цивільний_процес #правова_позиція #добірка #відступ
✍🏻ЗАКОН НЕ ВИЗНАЧАЄ МОЖЛИВОСТІ ЗУПИНЕННЯ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ У ЗВ’ЯЗКУ З ПЕРЕБУВАННЯ СТОРОНИ НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНІЙ ТЕРИТОРІЇ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 753/16555/13
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 753/16555/13 від 08.05.2024
Касант стверджував те, що проведення бойових дій на території Херсонської області не є підставою, за якою суд зобов'язаний чи має право зупинити провадження у справі.
КЦС ВС підтримав доводи касанта та зауважив, що ч.1 ст.251 ЦПК України визначено випадки, коли суд зобов'язаний зупинити провадження у справі.
Разом з тим ч.1 ст.252 ЦПК України визначає ситуації у яких суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі.
Ці положення містять вичерпний перелік підстав для зупинення провадження у справі та не можуть бути розширені на власний розсуд судді.
Таким чином, закон не передбачає такої підстави для зупинення провадження у справі як перебування сторони на тимчасово окупованій території.
❓Підтримуєте висновок ВС?
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Цивільний_процес #правова_позиція
⚖️Правова позиція ВС у справі № 753/16555/13
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 753/16555/13 від 08.05.2024
Касант стверджував те, що проведення бойових дій на території Херсонської області не є підставою, за якою суд зобов'язаний чи має право зупинити провадження у справі.
КЦС ВС підтримав доводи касанта та зауважив, що ч.1 ст.251 ЦПК України визначено випадки, коли суд зобов'язаний зупинити провадження у справі.
Разом з тим ч.1 ст.252 ЦПК України визначає ситуації у яких суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі.
Ці положення містять вичерпний перелік підстав для зупинення провадження у справі та не можуть бути розширені на власний розсуд судді.
Таким чином, закон не передбачає такої підстави для зупинення провадження у справі як перебування сторони на тимчасово окупованій території.
❓Підтримуєте висновок ВС?
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Цивільний_процес #правова_позиція
