Конференції

На одній з своїх перших робіт я зрозумів, чому одні девелопери заробляють $500, а інші $2000. Скажу відверто: в 20 років я не розумів економіку айті і справді думав, що все впирається тільки в твою кваліфікацію. Потім на одному з мітингів мені пояснили, що клієнт за мене буде платити X доларів в годину, а я буду заробляти 0.25Х доларів в годину, і що це сікрєт. Тоді я і зрозумів чим я хочу займатись в житті 😂 Але для того, щоб цю мрію здійнити залишилось найскладніше — знаходити клієнтів, які будуть платити X і тих виконавців, які будуть виконувати за 0.25X. Здавалось що може бути простіше?

Від того дня коли мені були дані знання, як працює аутсорс і до того дня, коли я звільнився з роботи пройшло 4+ роки. Як висказався мій друг на цю тему: "Луч ходив по різним айті компаніям, збирав чєртєжи, як робити свою айті шлюбку". Насправді так і було. Потрібно було розібратись в фінансах-бухгалтерії, як працюють ректурери, що роблять HR-и і ще купа всякої єрунди, яку в 20 років ти не знаєш. Як виявилось я міг знаходити клієнтів навіть в 20 років. Але я розумів, що самому буде складно: шукати клієнтів, виконувати поставлені задачі, якийсь мінімальний маркетинг, продажі і т.д.. Тому я декілька років ходив і замахував різних знайомих: "давай будемо робити айті компанію разом". В мене було дуже багато ентузіазму. Але нажаль знайти людину, яка би теж хотіла ризикувати, розділяла мій ентузіазм та моє бачення, виявилось найскладнішим завданням.

До чого я це все? До мене звернулись, щоб я розказав про fwdays конференцію. Я зайшов на сайт і згадав, що я колись на неї також їздив: послухати щось технічне, що мені цікаво + може є ще люди, які розділяли мій юнацький ентузіазм. Думаю зайду в архів гляну чи є інформація про ту подію. Найшов. 2015 рік. 10 років тому. Прочитав програму: SpringBoot, Heroku, тупо все те саме що зараз. Може таки Java реально повільно вмирає 😂

Звісно тоді конференції (таке гучне слово по тим міркам) були інакші: якийсь маленький конференц зал, 1 потік, мабуть 50-60 людей, якась кавамашина, 1 футболка, 2 ручки, кароч нічого особливого порівнюючи з сучасним розмахом з презентацією BMW та безплатним тест-драйвом Audi Q8. Знання з реальних проектів тоді були в більшому дефіциті. Мені як львівянину завжди було трошки заздрісно, що в Києві таких івентів значно більше. Ще є побутовий аспект, який мене кумарив — приїжати 6-7 ранку на київський вокзал і не придумати нічого кращого, ніж піти в макдон і думати годинами про душ.

Якщо оцінюючи поставлені цілі, то всі ці поїздки виявились марними. Але на кожній такій вузькоспеціалізованій конференції зараз найціннішим є нетворкінг. Ось ви реакт девелопер, хочете робити якийсь проект/бізнес і т.д. Зрозуміло, що все можна подивитись на ютубі, юдемі чи "почитати документацію". Але можливість познайомитись з людьми, з якими технічно можна стартувати бізнес чи проект хоть завтра — це і є тепер основним фактором ціноутворення квитка.

За 10 років поки тільки доріс до того, щоб розказувати в телеграмі, можливо ще за 10 покличують розказувати байки зі сцени 😅

GitHub Contributions

Не всі звісно визнають, але чоловіки люблять такі статистики, особливо якщо є великі циферки, дати та зелені кольори. Для девелопера це і є його "Римська Імперія" 😅 Але коли спитають чому, то не кожен може пояснити це словами.

Звісно деколи здається, що краще мати 0 contributions і $1кк. Але так виглядає технічний борг помножений на нестримне бажання зробити щось своє.

Upwork

Деколи зустрічаю українські проекти на Upwork-у з типовими вимогами на кшталт React/MERN/Python і навіть Java. З одної сторони я розумію, що це може бути такий креативний сорсінг кандидатів. З іншої сторони це ж типові позиції для нашого ринку.
Невже так складно знайти кандидатів десь на умовних DOU/djinni/LinkedIn?
Чи це просто комусь дали завдання щось зробити, а людина просто для галочки це робить, щоб потім можна було зарепортати 8 годин на пошук кандидатів через Upwork?
Викликаю пояснювальну службу — хто розуміє в чому сенс?

Product Hunt

Вперше запустив свій додаток на Product Hunt. Мій лінкедін через декілька хвилин 😅

PS: Починаю вести твіттер англійською мовою, побажайте мені успіху. Кому не складно підтримайте будь ласка лайком і підпискою, бо з нуля то всьо так складно → цей самий жарт англійською на твіттері

Апка для татів

Вже не вперше я хочу наповнити свій мозок чимось ще, крім аутсорс-мишлєніє 😅
Якби можна було продавати ідеї без реалізації комусь по $1000/шт., то я би вже давно став мільйонером. Але реальне питання, яке я собі задаю кожен раз чи вірю я в цю ідею настільки сильно, щоб займатись нею хочайби один рік в мінус? І якщо він відповідь ні, то я навіть не починаю.
Цей підхід дуже звужує мою воронку між абстрактною ідеєю, яка принесе мільйони та реальним проектом, в який потрібно інвестувати свій час, кошти та емоції.
Ще декілька питань, які я задаю собі:
— Чи я би користувався цим продуктом?
— Чи я купив цей продукт?
— Яка максимальна ціна, яку я би готовий був заплатити за цей продукт?
Це все дуже звужує опції, тому я почав думати, а якщо я буду представником потенційної цільової аудиторії. Тому я задав собі найважливіше питання українця 2020 року: "Хто я?"...

А я чоловік, 30+, батько, програміст, не мільйонер, не філантоп, не плейбой 😅
Що мені треба, що ж мене кумарить, де моя так звана "біль", про яку говорять мудрі дяді і тьоті на своїх семінарах?
Мені потрібне одне місце, де я можу менеджити всю інформацію про своїх дітей, про свою сімю, щоб в критичних і не дуже ситуаціях не дзвонити дружині на кожне чуть-чуть складніше питання.

Отож зустрічайте мобільний додаток для татів DadApp — Stay Organized!

Сайт — тут нічьо цікавого

ProductHunt — а тут буду дуже вдячний за upvote, не знаю чи воно щось дасть, але якщо вам не складно, то лайкність будь ласка

PS: якщо ви батько (чи потенційний батько) відпишіться в коментарях що думаєте, будь яка критика (конструктивна і не дуже) вітається. це всього навсього перша версія, з часом буде більше функціоналу. наперед всім вдячний! ❤️

PPS: нажаль такий великий пост англійською ніхто в твіттері читати не буде, тому поки без поста 🤷‍♂️

UX-software-engineer-driven-design

Перед каждою, перед каждою реалізацією ідеї я думаю, що потрібно найняти дизайнера.
Після каждого, після каждого релізу я отримую декілька таких фідбеків.

Чи боляче мені?
Так

Чи наступного разу я найму дизайнера?
Ні 😅

Що поганого в простому дизайні? Він вас відлякує?

PS: Продовжую розкривати свою душу на твіттері у форматі щоденника (кращого формату не придумав)
Підписуйтесь/долучайтесь!

Запуски в інстаграмі

Я все чекаю, коли бізнесмени в інстаграмі скинуть маски і будуть казати писати слово "Лох" в описі до відео, а не "Чекліст" чи ще якась єрунда

twitter diary | dadapp | @yyluchkiv_posts

"Правильні підходи"

Є такий момент в житті, коли ти усвідомлюєш, що так звані правильні підходи є такими тільки в теорії. Хтось це усвідомлює в університеті, хтось на першій роботі, а хтось ще в школі, коли стверджує, що йому сінуси і косінуси не знадобляться в житті 😂

Наведу приклад. Ось сидиш-вчиш в універі, що таке REST. Потім тебе кличуть на співбесіду в Apple. Батьки, звісно, щасливі — розказують усім знайомим, який ти в них бляха талановитий і розумний. Тебе співбесідують в декілька етапів, як правильно будувати REST сервіси. А для реального кейсу тобі потрібно використати POST /verifyReceipt. Але напиши ти такий метод на співбесіді, то за 2 наносекунди ти б дізнався, що ти не достатньо компетентний.

Більш глобальний стадартний сценарій, який можна навести звучить приблизно так: ти добре вчишся в школі, робиш все правильно, так як тобі рекомендують вчителі, потім добре вчишся в універі, але потім спостерігаєш, що далеко не всі відмінники не живуть А+ життя.

Ще простіше це звучить так: ти знаєш всі столиці Європи, але сидиш в твіттері і читаєш тіпа, який продає javascript шаблони і заробляє по $20k+ в місяць, навіть не здогадуючись, що столицею Швейцарії не є ні Цюрих, ні Женева. Ти теж так би міг, але тільки в теорії. Тому сидиш і згадуєш класику: "Ну що, синку, помогли тобі твої столиці?" © Тарас Бульба

twitter diary | dadapp | @yyluchkiv_posts

"Неправильні підходи"

Є такий момент в житті, коли ти усвідомлюєш, що так звані неправильні підходи не всі є такими. Спочатку батьки, потім шкільні викладачі, потім доценти та професори в університеті, потім, прости Господи, ментори, розказують тобі, що є правильним, а що ні. Закладають так званий фундамент та моральні орієнтири. Але чомусь думаю, що вже в 20 років майже в кожного сформоване якесь базове ядро цінностей. Правда комусь через 5-10 років воно позволяє красти мільйони під час війни та стверджувати, що це взагалі-то нічого страшного. Комусь ці цінності позволяють вкрасти тільки 1000 гривень, причому людина потім буде вести дебати з своєю совістю декілька вечорів підряд. А комусь працювати на 2 фултаймах і переконувати всіх, що це цілком окей 😂

Всі ось ці популярні мотівейшн-інспірейшн книжки, де закладені правильні підходи типу: "від 0 до 1", "ґуд-ту-ґрейт", "бізнес-в-стилі-сунь-дзи-3.0", "бутстрап-йор-лайф", "голубний океан vs. чорне море" і т.д. зводяться дуже часто до того, що "результат виправдовує засоби". В кого вийшло, той і молодець. В кого не вийшло, той лох. Головне знайти 5-10 причин (статистично скоріше кореляцій, але це продажам не допомагає), для того, щоб хоть якось поєднати минуле з майбутнім, щоб читач міг ніби побачити причинно-наслідковий звязок між якимись двома факторами, які ніби-то зробили автора книжки успішним. Тому кожен десь глибоко в душі з нас трошки макіавеліст. Ну хіба може за виключенням Ющенка 😂

Висновку не буде. Найкраще це бути сильним, незалежним, здоровим та впливовим. Хтось звісно коли стає сильним, то допомагає слабким, але частіше звісно кидає бомби на інші держави. Трошки депресивно, але який рік — такі емоції. Ставайте сильними в 2025!

[2018...2024] → 2025

Я почав писати сюди в 2018 році.
Мені — 26 років, команда ~15 людей, 4-5 паралельних проектів. Карочє мчу у доларове майбутнє.
На носі 2025.
Мені — 32 роки, команда ~5 людей, 2-3 паралельних проекти.

Декілька років здавалось виправданим писати пости мотиваційно-розважального (?) характеру про свої правильні-та-неправильні підходи до життя та роботи. Вони здається (?) давали хороші результати. Але вже декілька місяців мене не покидають думки, що я вже "написав все, що знав".
А все, що читаю, ніби вже десь бачив, чи чув, чи читав, чи хтось розказував.
Всі кругом знають, що треба зробити.
Всі кругом знають, як треба зробити.
Лишилось тільки блять зробити. Ну а з цим як завжди "не все так просто" 😂
Звісно я не говорю про професійний контент типу "how-to-deploy-with-$name" чи "how-to-create-breadcrump-nav-using-react-$version". З цим все зрозуміло. Це читати потрібно, але створювати такий контент в мене нема терпіння.

Хочеться робити якийсь відео контент, але поки придумати якийсь концепт, який був би мені цікавий, не вдалось. Ютуб здається якоюсь копією копії, де всі змагаються тільки в тому, наскільки в них широкоусміхнене єбло на превюшці. Карочє епістолярному стилю поки кажу папа і йду шукати відео-формат. А всім хто був зі мною ці роки — дякую, було весело! 💚
Хай у кожного з вас 2025 буде таким, яким ви його собі запланували! 🇺🇦🎄

v4.0

Якось мені на LinkedIn написали з метою запросити мене на конферецію по Management 3.0. Я зазвичай читаю, що мені пишуть, але відписую щось на кшталт "дякую, але поки мені це не цікаво". Або просто ігнорую, якщо це якась відверта єрунда. Але цього разу в мене був якийсь такий настрій, що я не зміг пройти повз таке повідомлення. Дослівно не можу згадати, але приблизна суть була така:

Дякую, але для мене це вже не актуально. Я вже давно менеджу свою команду за методикою Management 4.0 😂

Похіхікав собі, кинув цей прекол по чатіках, щоб не тільки я один насолоджувався цим шедевером
За декілька годин я отримав лист на пошту, що є ще одне повідомлення від цього пана. Ну думаю нарешті і він заценив цю рвань.
Відкриваю, а там: "Добрий день. Звучить дуже цікаво, можете поділитись ресурсами?"
Але без смайликів 🤷‍♂️ Ясно-панятно

PS: До чого це я? Я вже "ментально" 10 років працюю над тим, щоб побудувати ефективну команду. Нажаль $1M ARR так і не вдалось досягнути. Тому v4.0 це такий собі 4-ий етап за ці 10 років: нова спроба перевинайти цей блог, роботу та можливо нарешті запустити подкаст.

AI лихоманка

Недавно в твіттері активно обговорювали стратегію Мети, яка пропонує $100M signing bonus топовим АІ інженерам. Звісно ж ті, кого вже найняли, підвезли спростування, що все зовсім не так: fake news, exited about new AI challenge, more to come. Це нічого не змінює для простих девелоперів, адже такі оффери і так були доступні дуже вузькому колу спеціалістів. Але фактом є те, що всі хочуть якось капіталізувати свої знання, проекти, підходи в сфері АІ.

Можна звісно роздуплитись в курсорі, віндсьорфі чи ще в якісь новій IDE/CLI. Але будемо відверті: якщо ви не робите якийсь свій проект, а працюєте monday-friday 9-to-5, то мабуть єдине що можна досягнути на середньостатистичній компанії це робити 8-годинні таски за 2-4 години і мати час на ютубчик або порішати свої якісь справи. Будувати свій продукт це зазвичай довгострокова інвестиція. Ну оптимістично може середньострокова. Але не отак, щоб чік-пік-і-в-продакшн, а вже за декілька тижнів дивитись на $500k на своєму банківському рахунку. Тому все що залишається це створювати shareholder value.

Оскільки придумати і реалізувати ідею, яка би коштувала $500k, не є так просто, я вирішив шукати якісь коротші шляхи. Тому я останні декілька тижнів треную модельку, яка грає в лотерею, базуючись на попередніх даних. Поки в плюсі 40€. Але я теж exited about new AI challenge.

Мова програмування майбутнього

Я почав працювати в індустрії в 2011 році. Я ще не встиг отримати своєї першої зпшки, а вже старші дядьки розказали мені, що Java вмирає. Будучи студентом та використовуючи Java сервлєти для написання курсової часом мені здавалось, що вони мають рацію. Але як тільки я почав щось трошки давати дупля, почав щось трошки фрілансити, то для себе я зробив інший висновок.

Але часи ідуть і останній рік мене не покидає відчуття, що Java як мінімум вийшла на пенсію та дала дорогу молодим. Потрібно щось вчити нове, хоч відверто кажучи це зовсім не те, про що я мріяв, коли покинув світ ентерпрайзу в 2016 році. Я рішав задачки на leetcode (сам в шоці), писав примітивні базові АРІшки та робив копії своїх реальних проектів/бібліотек. Але поки що python/node.js/rust мене не надихнули.

Тому я вирішив ще одну задачу віддати на АІ-аутсорс, щоб я сміло в майбутньому зміг з себе знімати відповідальність:
— Mom, why are we so poor?
— Because all your father ever did was "grok is this true"?

Я вибрав топ16 мов програмування, а щоб було цікавіше вирішив зробити такий собі плей-офф. Назву це PLWC: Programming Language World Cup.
Команди: C, C#, C++, Go, Java, JavaScript, MATLAB, PHP, Python, R, Ruby, Rust, SQL, Scratch, Swift, TypeScript
Основний параметр: Можливість гарнооплачуваної роботи протягом 2025-2035 років, оцінка по 10-бальній шкалі

Рендомні пари, декілька ітерацій, ось результати:
1. C# 7.8 vs. MATLAB 4.5 → C# виходить до 1/4
2. Go 8.1 vs. Ruby 6.2 → Go виходить до 1/4
3. Scratch 3.9 vs. Rust 8.7 → Rust виходить до 1/4
4. Python 9.6 vs. PHP 6.0 → Python виходить до 1/4
5. Swift 7.2 vs. R 5.8 → Swift виходить до 1/4
6. C++ 7.4 vs. JavaScript 9.2 → JavaScript виходить до 1/4
7. SQL 8.0 vs. Java 8.3 → Java виходить до 1/4
8. TypeScript 9.1 vs. C 6.5 → TypeScript виходить до 1/4

далі буде...

Мова програмування майбутнього: 1/4 фіналу

Не знаю, як у вас, але неймовірна кількість новизни в АІ світі мені діє на психіку. Навіть до того, як почалась "гонка озброєнь", синдром FOMO не давав спокійно виключатись після робочого дня. На годиннику 19.00, ти повечеряв, побавився з дітьми, але замість того, щоб піти покататись на вєліку, ти сидиш в твіттері і дивишся, як люди знімають 40-хвилинні ролики про те, як вони заваншотили одним промптом те, що прийнято робити тижнями. І вже не має ніякого значення чи він реально це зробив. Бо уваги хватає на 15-30 секунд і вже CEO новоспеченого VC-backed стартапу розказує, що він завтра автоматизує всю роботу в Техасі, а післязавтра планує скейлитись на весь світ to make a world a better place. А ти сидиш, як неандерталець, і руками набираєш код для WebSocketConnectionPool, думаючи про проблеми в багатопоточному середовищі, замість того щоб написати "Please create me a perfect websocket connection pool, make no mistakes". Саме тому я час від часу граю такі ігри сам з собою, щоб зрозуміти чи треба спригувати в Java вагону і запригувати на щось інше.

Вхідні параметри такі ж, після декількох сотень ітерацій та випадкових пар:
C# 7.5 vs. Python 9.31 → Python виходить до 1/2
TypeScript 9.0 vs. JavaScript 8.5 → TypeScript виходить до 1/2
Swift 7.41 vs. Rust 8.71 → Rust виходить до 1/2
Java 8.39 vs. Go 8.09 → Java виходить до 1/2

На півфінал мабуть прийдеться додавати ще якісь параметри, бо здається, що вже зрозуміло хто буде переможець в такому абстрактному батлі які дві мови будуть домінувати на ринку.

PS: Написав маленький топік на DOU про апку, яку я робив минулого року. Кому цікаво посилання тут

АІ заздрість

Більше місяця я знову працював над тим, щоб подружитись з АІ. Але так по-справжньому. Те, що в англійській мові називають словом genuine. Можна скільки хочеш себе переконувати, що весь цей зоопарк тулів та моделей це тимчасове явище, але ними потрібно вже вміти користуватись, а резюме писати що в тебе 10 років досвіду тільки для того, щоб залишатись конкурентним на ринку праці. Тому дійшов висновку, що я заздрю тим людям, які насолоджуються своєю "співпрацею" / "кооперацією" з різними АІ тулами, тішаться з нових мегабайтів генерованого слопу, роблять успішні SaaS-и на $100k MMR за вихідні, але чомусь далі продають курси за $19.

Якщо проблема проста, то мені не потрібен АІ асистент
Якщо проблема складна, то в результаті вайб кооперації такий:

Я: (описую складну проблему)
АІ ассистент: (пропонує рішення, накидує код)
Я: (пробую цей код, він або не робочий або таких методів чи АРІшки тупо не існує, кажу це свому асистенту)
АІ ассистент: You’re absolutely right. Sorry, my mistake.

В сухому залишку сидиш вчиш цю всю єрунду, бо потрібно, але не кайфуєш. Соціальна складова створює вайб, що ти би мав почуватись як у фільмі Limitless. А в житті емоції такі, ніби ти вчиш щось для галочки, щоб здати предмет "АІ тулзи" в університеті на 51, щоб тебе не вигнали.
Єдина надія на це по тихому зробити n8n пайплайн, де на вході вкладаєш $100, а через 5хвилин на stripe падає $500. А потім робиш курс за $19 і нарешті ідеш в закат 😂

Політичний тейк

Є вимоги до мінімального віку, щоб бути президентом країни. 35 років. Не 18. Не 21. Для гармонії, щоб діди з деменцією не керували світом, достатньо зробити вимоги до максимального віку. З огляду на математику вимог до мінімального віку, формула могла би бути б такою:

f(максимальний вік кандидата) = очікувана середня тривалість життя - 17 років

Отримали би максимальний вік президентів 55-60 років без цієї єрунди з старими пердунами, які хочуть правити вічно))