Ось і закінчилась чергова історія, не така насичена, успішна та довга, але історія Passion UA.

Було дуже приємно працювати із хлопцями, всі цікаві та веселі, але, на жаль, наші шляхи розходяться. Пацани дуже добре грають, але якими б не були сильними виконавці, якщо в команді немає "хімії" то навряд чи індивідуальний скілл дасть результат. Не буду багато писати, адже це все будуть пусті слова, не так багато часу ми провели разом, аби якось виокремлювати кожного з хлопців, але про Нікітоса, брателлу свого промовчати не можу, це справжній друг, і він був тут із самого початку.

Супер позитивна, смішна та унікальна людина, дуже рідко тільтує та завжди підтримує, із ним пройшли дуже багато, пам'ятаю коли я тільки приєднався до Passion UA та приїхав до них на базу — тоді почалася наша дружба, яка продовжується і продовжиться далі. Найтепліші спогади були під час мейджору у Шанхаї, дай боже, щоб я ще раз пережив такі емоції, це стосується не тільки Нєкіта, а в цілому того золотого ростеру, по якому я досі сумую, але нічого не поробиш, таке життя, ніщо не вічне, рухаємось далі.

Що стосується Passion UA, то чекайте новин, далі буде!