Про інвестиційний клімат і єдині правила для всіх
Повернемось до серйозного. Інвестицій в Україні. І сьогодні хвилинка обурення. Я вже неодноразово писав, що однією з головних проблем у взаємодії українського бізнесу з державою є нездатність поставити колективні інтереси вище за особисті. Коли хтось страждає від зловживань недосконалою системою правосуддя чи правоохоронних органів, ми всі обурюємося. Але коли ті самі методи використовуються проти конкурентів, навіть якщо це шкодить країні, — це чомусь вважається прийнятним.
Тому, власне, середній і навіть великий бізнес не поспішає фінансувати просування системних рішень і політик. Власне, тому і провалюються проєкти по колективному захисту. Бо мова майже завжди йде виключно про захист кола друзів чи партнерів. Але якщо треба атакувати конкурента… Ну чому б ні?
Власне, сьогодні я про це. Про спробу доволі примітивного рєшалова в рамках безжальної конкуретної боротьби. Причому - проти іноземного інвестора.
Прекрасна компанія «Ковальська» намагається через суд скасувати дозвіл Антимонопольного комітету на купівлю ірландською компанією CRH двох цементних заводів в Україні на суму 100 млн євро - Волинь-цемент і Південьцемент. Цей кейс докладно розбирає The Page.
Ця угода стала б найбільшою іноземною інвестицією у галузь і однією з найбільших інвестицій в принципі після 2022 року. При тому, що CRH вже працює в Україні 25 років, ризикнула масштабувати свій бізнес під час війни, в перший же день війни вийшла з російського ринку. Крім того, додатково ця ж компанія за час війни інвестувала в Україні ще 80 млн у розвиток виробничих потужностей.
Хоча сама угода Антимонопольним була обкладена купою обмежень, щоб конкуренції нічого не загрожувало, «Ковальська» вирішила що ніяка конкуренція ій не треба. У позові компанія заявляє, що угода обмежує її вибір постачальників цементу, хоча фактично єдина її мотивація - невдала у минулом спроба купити ці активи за нижчою ціною. Нашкодити конкуренту - і можливо колись отримати активи. Доволі знайомий український сюжет.
Вже відбулося два суди за двома різними компонентами цієї угоди. Один виграли інвестори, другий позивач - саме суд по блокуванню угоди, який фактично нічого не дасть самій українській компанії. Єдине, чого «Ковальська» теоретично може досягти - тимчасово заблокувати роботу заводів, які мають для будівельної галузі стратегічне значення. Тобто - чистий судовий тролінг, який має нашкодити інвестору. І країні разом з ним.
Цікаво, якби таким методом завтра блокували роботу самої «Ковальської» або це б зробив умовний ДБР, скільки постів про прес на український бізнес ми прочитали? Безліч.
Так, це дуже показовий кейс, який не має стати системним. Так, держава має зосередити свою увагу на інтересах інвесторів - українських і іноземних - які реально вкладаються у виробництво і розвиток активів тут. І бити по рукам тих, хто намагається інвестиційні проєкти заблокувати. Навіть якщо це робить поважна українська компанія.
На сьогодні Україна потребує іноземних інвестицій, бо тільки вони спроможні дати економіці необхідний імпульс. Інвестор має приходити в країну або масштабувати свій бізнес без перепон як з боку державної системи, так і з боку українського бізнесу.
І так, іноземні інвестори потрібні самому українському бізнесу не менше ніж Україні як державі і українцям як суспільству. Бо більше адекватної конкуренції, більше інновацій, більше виробництва - це добре. Бо іноземний капітал дійсно є непоганою передумовою для формування притомних правил гри. Для економіки. Для країни. Для її безпеки.
Це те, з чого я починав. Інтереси спільноти, інтереси бізнесу в цілому мають бути вищими за персональну можливість порєшать. Тільки тоді, власне, і сам український бізнес не буде постійно потребувати захисту від таких саме зазіхань, які інколи влаштовує іноземним чи місцевим конкурентам. «Ковальська», не треба так. Шкурняки мають лишитися у минулому.
Підписатися на Богданова
Повернемось до серйозного. Інвестицій в Україні. І сьогодні хвилинка обурення. Я вже неодноразово писав, що однією з головних проблем у взаємодії українського бізнесу з державою є нездатність поставити колективні інтереси вище за особисті. Коли хтось страждає від зловживань недосконалою системою правосуддя чи правоохоронних органів, ми всі обурюємося. Але коли ті самі методи використовуються проти конкурентів, навіть якщо це шкодить країні, — це чомусь вважається прийнятним.
Тому, власне, середній і навіть великий бізнес не поспішає фінансувати просування системних рішень і політик. Власне, тому і провалюються проєкти по колективному захисту. Бо мова майже завжди йде виключно про захист кола друзів чи партнерів. Але якщо треба атакувати конкурента… Ну чому б ні?
Власне, сьогодні я про це. Про спробу доволі примітивного рєшалова в рамках безжальної конкуретної боротьби. Причому - проти іноземного інвестора.
Прекрасна компанія «Ковальська» намагається через суд скасувати дозвіл Антимонопольного комітету на купівлю ірландською компанією CRH двох цементних заводів в Україні на суму 100 млн євро - Волинь-цемент і Південьцемент. Цей кейс докладно розбирає The Page.
Ця угода стала б найбільшою іноземною інвестицією у галузь і однією з найбільших інвестицій в принципі після 2022 року. При тому, що CRH вже працює в Україні 25 років, ризикнула масштабувати свій бізнес під час війни, в перший же день війни вийшла з російського ринку. Крім того, додатково ця ж компанія за час війни інвестувала в Україні ще 80 млн у розвиток виробничих потужностей.
Хоча сама угода Антимонопольним була обкладена купою обмежень, щоб конкуренції нічого не загрожувало, «Ковальська» вирішила що ніяка конкуренція ій не треба. У позові компанія заявляє, що угода обмежує її вибір постачальників цементу, хоча фактично єдина її мотивація - невдала у минулом спроба купити ці активи за нижчою ціною. Нашкодити конкуренту - і можливо колись отримати активи. Доволі знайомий український сюжет.
Вже відбулося два суди за двома різними компонентами цієї угоди. Один виграли інвестори, другий позивач - саме суд по блокуванню угоди, який фактично нічого не дасть самій українській компанії. Єдине, чого «Ковальська» теоретично може досягти - тимчасово заблокувати роботу заводів, які мають для будівельної галузі стратегічне значення. Тобто - чистий судовий тролінг, який має нашкодити інвестору. І країні разом з ним.
Цікаво, якби таким методом завтра блокували роботу самої «Ковальської» або це б зробив умовний ДБР, скільки постів про прес на український бізнес ми прочитали? Безліч.
Так, це дуже показовий кейс, який не має стати системним. Так, держава має зосередити свою увагу на інтересах інвесторів - українських і іноземних - які реально вкладаються у виробництво і розвиток активів тут. І бити по рукам тих, хто намагається інвестиційні проєкти заблокувати. Навіть якщо це робить поважна українська компанія.
На сьогодні Україна потребує іноземних інвестицій, бо тільки вони спроможні дати економіці необхідний імпульс. Інвестор має приходити в країну або масштабувати свій бізнес без перепон як з боку державної системи, так і з боку українського бізнесу.
І так, іноземні інвестори потрібні самому українському бізнесу не менше ніж Україні як державі і українцям як суспільству. Бо більше адекватної конкуренції, більше інновацій, більше виробництва - це добре. Бо іноземний капітал дійсно є непоганою передумовою для формування притомних правил гри. Для економіки. Для країни. Для її безпеки.
Це те, з чого я починав. Інтереси спільноти, інтереси бізнесу в цілому мають бути вищими за персональну можливість порєшать. Тільки тоді, власне, і сам український бізнес не буде постійно потребувати захисту від таких саме зазіхань, які інколи влаштовує іноземним чи місцевим конкурентам. «Ковальська», не треба так. Шкурняки мають лишитися у минулому.
Підписатися на Богданова
- Повторюй за мною.
- Добре!
- Дональд Трамп дегенерат.
- Дональд Трамп дегенерат.
- Його слова нічого не варті і він може змінити думку протягом розмови.
- Його слова нічого не варті і він може змінити думку протягом розмови.
- Якщо він каже щось добре чи погане для нас - це піздьож.
- Якщо він каже щось добре чи погане для нас - це піздьож.
- Важливі тільки реальні рішення.
- Важливі тільки реальні рішення.
- Тепер все разом. Дональд Трамп дегенерат. Його слова нічого не варті і він може змінити думку протягом розмови. Якщо він каже щось добре чи погане для нас - це піздьож. Важливі тільки реальні рішення.
- ТИ БАЧИВ ЩО НАПИСАЛИ ПРО ЙОГО СЛОВА!
Волати з нього і його риторики треба. Бо Трамп і подібні політики мають перетворитися на карикатуру.
Але намагатися будувати аналітику на його заявах, які суперечать сама собі в рамках одного речення - безглуздо. Тільки волати з нього.
Якось так.
Підписатися на Богданова
- Добре!
- Дональд Трамп дегенерат.
- Дональд Трамп дегенерат.
- Його слова нічого не варті і він може змінити думку протягом розмови.
- Його слова нічого не варті і він може змінити думку протягом розмови.
- Якщо він каже щось добре чи погане для нас - це піздьож.
- Якщо він каже щось добре чи погане для нас - це піздьож.
- Важливі тільки реальні рішення.
- Важливі тільки реальні рішення.
- Тепер все разом. Дональд Трамп дегенерат. Його слова нічого не варті і він може змінити думку протягом розмови. Якщо він каже щось добре чи погане для нас - це піздьож. Важливі тільки реальні рішення.
- ТИ БАЧИВ ЩО НАПИСАЛИ ПРО ЙОГО СЛОВА!
Волати з нього і його риторики треба. Бо Трамп і подібні політики мають перетворитися на карикатуру.
Але намагатися будувати аналітику на його заявах, які суперечать сама собі в рамках одного речення - безглуздо. Тільки волати з нього.
Якось так.
Підписатися на Богданова
Forwarded from ҐРУНТ
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
🫠 І тут не минулося без казусів – у Білому домі Трамп провів епічну зустріч з президентом ПАР Сирілом Рамафосою. Присутній був також Ілон Маск.
На повістці Трампа було головне питання — доля білих фермерів в ПАР.
Зокрема, у Трампа запитали, що буде між США та ПАР, якщо це питання не вирішать. Він відповів: «Це буде кінець країни, якщо воно не буде вирішене».
Також Трамп попри протести Рамафоси показав старе відео «про геноцид білих фермерів у ПАР». Крім цього, президент США назвав очільника ПАР «людиною, яку в одних колах дуже поважають, а в інших — дещо менше».
Під час зустрічі Трамп сперечався з Рамафосою та не давав можливості йому відповісти. Дійшло до того, що південноафриканський репортер просив Трампа дати Рамафосі можливість відповісти.
І що цікаво, всі в костюмах були. Але все одно вийшло як вийшло.
На повістці Трампа було головне питання — доля білих фермерів в ПАР.
Зокрема, у Трампа запитали, що буде між США та ПАР, якщо це питання не вирішать. Він відповів: «Це буде кінець країни, якщо воно не буде вирішене».
Також Трамп попри протести Рамафоси показав старе відео «про геноцид білих фермерів у ПАР». Крім цього, президент США назвав очільника ПАР «людиною, яку в одних колах дуже поважають, а в інших — дещо менше».
Під час зустрічі Трамп сперечався з Рамафосою та не давав можливості йому відповісти. Дійшло до того, що південноафриканський репортер просив Трампа дати Рамафосі можливість відповісти.
І що цікаво, всі в костюмах були. Але все одно вийшло як вийшло.
Юрій Богданов
🫠 І тут не минулося без казусів – у Білому домі Трамп провів епічну зустріч з президентом ПАР Сирілом Рамафосою. Присутній був також Ілон Маск. На повістці Трампа було головне питання — доля білих фермерів в ПАР. Зокрема, у Трампа запитали, що буде між…
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Forwarded from Українська асоціація китаєзнавців
Зниження китайських інвестицій у росію після вторгнення в Україну: основне із BOFIT Policy Brief 10/2025
⚠️ Попри наявні можливості, до китайських компаній, які вже працюють у росії, не приєдналися нові гравці, а загальний обсяг прямих іноземних інвестицій (ПІІ) у росію різко скоротився після вторгнення в Україну та посилення санкцій.
⚠️ За даними Міністерства комерції Китаю, у 2021 році інвестиції в росію були від’ємними, а подальше відновлення було незначним — у середньому 400 мільйонів доларів на рік, що суттєво менше за показники 2011–2018 років (1,2 мільярда доларів щороку). Частка росії в загальному обсязі китайських зовнішніх ПІІ впала до 0,4% у 2023 році.
⚠️ Дані Американського інституту підприємництва підтверджують відсутність нових масштабних китайських інвестицій у росії з 2021 року, за винятком кількох будівельних проєктів, ініційованих у 2023–2024 роках, загальний рівень активності також знижується.
⚠️ Попри наявні можливості, до китайських компаній, які вже працюють у росії, не приєдналися нові гравці, а загальний обсяг прямих іноземних інвестицій (ПІІ) у росію різко скоротився після вторгнення в Україну та посилення санкцій.
⚠️ За даними Міністерства комерції Китаю, у 2021 році інвестиції в росію були від’ємними, а подальше відновлення було незначним — у середньому 400 мільйонів доларів на рік, що суттєво менше за показники 2011–2018 років (1,2 мільярда доларів щороку). Частка росії в загальному обсязі китайських зовнішніх ПІІ впала до 0,4% у 2023 році.
⚠️ Дані Американського інституту підприємництва підтверджують відсутність нових масштабних китайських інвестицій у росії з 2021 року, за винятком кількох будівельних проєктів, ініційованих у 2023–2024 роках, загальний рівень активності також знижується.
publications.bof.fi
Suomen Pankki: Russia’s ever-increasing economic dependence on China
Forwarded from Шрайк Ньюс
🇺🇸 Остап Яриш: В американському Сенаті помітно зростає нетерплячість щодо введення санкцій проти Росії.
Двопартійний законопроєкт республіканця Ліндсі Грема і демократа Річарда Блументаля зібрав підтримку вже 81 сенатора зі 100. В ці дні у Вашингтоні обʼєднати стількох сенаторів довкола якоїсь ідеї – завдання вкрай непросте.
“Хоча ми прагнемо миру, нам – і супербільшості Сенату – стає дедалі очевидніше, що Путін грає в ігри. Якщо ці ігри триватимуть, Сенат Сполучених Штатів готовий до дій”, – йдеться у спільній заяві Грема і Блументаля. Дзеркальний законопроєкт представили також у Палаті представників.
Окрім прямих санкцій, законопроєкт передбачає вторинні санкції і введення 500% тарифу на імпорт від країн, які купують російську нафту, газ, уран, та інші продукти. Передовсім це стосується Китаю. “Без економічної підтримки Китаю військова машина Путіна повністю зупиниться”, – пишуть автори документу.
Втім, наразі республіканці чекають зеленого світла від Дональда Трампа, щоб винести ініціативу на голосування. Таку позицію зайняв лідер республіканської більшості сенатор Джон Тун – і її поділяє частина партії. Хоча дехто з цим не погоджується.
“Я поважаю позицію лідера Туна. Але в якийсь момент ви просто не зможете ігнорувати 81 підпис”, – прокоментував журналістам сенатор Кевін Креймер з Північної Дакоти.
“Мені не потрібні нічиї вказівки. Я чекав уже досить довго. Мені досить ясно, що Путін водить нас за носа уже кілька місяців, і я не думаю, що Сполучені Штати Америки повинні це терпіти. Ми маємо винести законопроєкт на голосування і покарати Путіна”, – сенатор з Індіани Тодд Янг.
“Ми хочемо рухатися вперед – щоб Путін знав, що ми налаштовані серйозно. Він морочить президенту Трампу голову. Нам це не подобається”, – сенаторка з Айови Джоні Ернст.
Багато хто у Вашингтоні сподівався від Білого дому згоди на санкції після зустрічі у Стамбулі і чергової відмови Росії від перемирʼя. Втім, після телефонної розмови з Путіним Трамп сказав, що не має наміру вводити обмежень – принаймні, поки що. “Я гадаю, є шанс на прогрес – а запровадивши санкції, можна зробити значно гірше. Хоча може прийти час, коли це станеться”.
Цю позицію на слуханнях у Сенаті повторив держсекретар Марко Рубіо. “Якщо ви почнете погрожувати санкціями, росіяни перестануть з нами говорити”. При цьому він додав, що за відсутності прогресу з боку Росії Білий дім розгляне такий крок.
Водночас Сенатори Ліндсі Грем і Річард Блументаль заявили, що якщо в найближчі дні Росія не представить серйозного плану щодо перемирʼя, США не будуть зволікати. За інформацією журналістів, деякі сенатори наполягають на голосуванні за санкції після вихідного Дня памʼяті (Memorial Day). Цього року він припадає на 26 травня.
Двопартійний законопроєкт республіканця Ліндсі Грема і демократа Річарда Блументаля зібрав підтримку вже 81 сенатора зі 100. В ці дні у Вашингтоні обʼєднати стількох сенаторів довкола якоїсь ідеї – завдання вкрай непросте.
“Хоча ми прагнемо миру, нам – і супербільшості Сенату – стає дедалі очевидніше, що Путін грає в ігри. Якщо ці ігри триватимуть, Сенат Сполучених Штатів готовий до дій”, – йдеться у спільній заяві Грема і Блументаля. Дзеркальний законопроєкт представили також у Палаті представників.
Окрім прямих санкцій, законопроєкт передбачає вторинні санкції і введення 500% тарифу на імпорт від країн, які купують російську нафту, газ, уран, та інші продукти. Передовсім це стосується Китаю. “Без економічної підтримки Китаю військова машина Путіна повністю зупиниться”, – пишуть автори документу.
Втім, наразі республіканці чекають зеленого світла від Дональда Трампа, щоб винести ініціативу на голосування. Таку позицію зайняв лідер республіканської більшості сенатор Джон Тун – і її поділяє частина партії. Хоча дехто з цим не погоджується.
“Я поважаю позицію лідера Туна. Але в якийсь момент ви просто не зможете ігнорувати 81 підпис”, – прокоментував журналістам сенатор Кевін Креймер з Північної Дакоти.
“Мені не потрібні нічиї вказівки. Я чекав уже досить довго. Мені досить ясно, що Путін водить нас за носа уже кілька місяців, і я не думаю, що Сполучені Штати Америки повинні це терпіти. Ми маємо винести законопроєкт на голосування і покарати Путіна”, – сенатор з Індіани Тодд Янг.
“Ми хочемо рухатися вперед – щоб Путін знав, що ми налаштовані серйозно. Він морочить президенту Трампу голову. Нам це не подобається”, – сенаторка з Айови Джоні Ернст.
Багато хто у Вашингтоні сподівався від Білого дому згоди на санкції після зустрічі у Стамбулі і чергової відмови Росії від перемирʼя. Втім, після телефонної розмови з Путіним Трамп сказав, що не має наміру вводити обмежень – принаймні, поки що. “Я гадаю, є шанс на прогрес – а запровадивши санкції, можна зробити значно гірше. Хоча може прийти час, коли це станеться”.
Цю позицію на слуханнях у Сенаті повторив держсекретар Марко Рубіо. “Якщо ви почнете погрожувати санкціями, росіяни перестануть з нами говорити”. При цьому він додав, що за відсутності прогресу з боку Росії Білий дім розгляне такий крок.
Водночас Сенатори Ліндсі Грем і Річард Блументаль заявили, що якщо в найближчі дні Росія не представить серйозного плану щодо перемирʼя, США не будуть зволікати. За інформацією журналістів, деякі сенатори наполягають на голосуванні за санкції після вихідного Дня памʼяті (Memorial Day). Цього року він припадає на 26 травня.
Про психологію Трампа і спроби “донести до нього правду”.
В Україні (як і багато де) у спробах раціоналізації поведінки очільника Білого дурдому час від часу зʼявляються “світлі думки”, що насправді він ото верзе всю ту маячню про війну, Україну і Росію, бо в його вухо вкладають думки неправильні люди, а ми просто погано комунікуємо (знову) і не доносимо до нього правду і достовірну інформацію.
Про те, коли почалася війна, хто в ній винний, який поганий Путін. І що якщо це все робити правильно, то Трамп буде казати інше, а можливо навіть і робити.
Звісно, це фантазія, яка покликана раціоналізувати те, що Трампу абсолютно начхати на те, чому почалася війна, хто її почав і скільки людей гине тут чи там. Бо в його оточенні приблизно всі знають коли почалася війна, знають хто такий Путін і навіть неодноразово казали це публічно. Більше того, Бессент минулого тижня назвав Путіна злочинцем. Це рівно ні на що не впливає.
В оточенні Трампа все чудово розуміють. А Трампу не треба розуміти нічого, він і так все знає про все. У питанні Росії він носій всіх можливих кліше, які багато десятиліть існували у частини американських еліт. А його відертве захоплення Путіним і детермінувало те, що він хотів з партнера України зробити США вороже - нейтральною стороною перемовин. Власне, тому і про “Зеленського - диктатора” розповідав пацієнт, і треш у Білому домі влаштував, і намагався тиснути на Україну усіма доступними засобами, і Європу виводив за дужки участі у перемовин.
Я зараз не про його риторику, а про дії. Риторика Трампа по дефолту не має значення. Бо вся його риторика - це bullshit. Жодне слово не вартує нічого.
Так от. Єдине, що утримує Трампа від злиття з Путіним в екстазі - це обʼєктивна реальність. Наприклад, що Путін не збирається брататися з США проти Китаю. Закінчувати війну він теж не збирається, доки може її продовжувати. Бо вихід з війни - це неймовірні ризики для його системи і його особисто. Починати війну було неймовірним ризиком, а завершувати - ще більше. А кляті українці просто не хочуть помирати чомусь.
У відносинах з Путіним Трамп виглядає слабким. Його недолуга спроба протиснути Зеленського допомогла Україні долучити до процесу взаємодії з Трампом європейських лідерів. А його оточення і республіканці дивляться на несхвалення слабкої позиції щодо Росії навіть серед своїх виборців і починають дуже мʼяко, але демонструвати це Трампу.
Власне, все, оце і є єдиний шлях до його “серця”. Демонструвати, обережно, що його позиція щодо Путіна - жалюгідна, а Путін насправді його динамить і перемістив у френдзону. Як влучно писав один з іноземних оглядачів, у Трампа є три моделі подальшої поведінки: подвоїти зусилля щоб завоювати коханого, забити на все, образитись і мститися обʼєкту захоплення. Можливо, він пройде через усі три. А дипломатичні вправи Україні і Європи, адекватних респів і його оточення цьому допоможуть. Аби хоча б не заважав.
А розповідати йому, що Путін вбиває дітей і жінок, що Росія агресор, він має подумати про репутацію США і оце все - безглуздо. Йому байдуже.
Підписатися на Богданова
В Україні (як і багато де) у спробах раціоналізації поведінки очільника Білого дурдому час від часу зʼявляються “світлі думки”, що насправді він ото верзе всю ту маячню про війну, Україну і Росію, бо в його вухо вкладають думки неправильні люди, а ми просто погано комунікуємо (знову) і не доносимо до нього правду і достовірну інформацію.
Про те, коли почалася війна, хто в ній винний, який поганий Путін. І що якщо це все робити правильно, то Трамп буде казати інше, а можливо навіть і робити.
Звісно, це фантазія, яка покликана раціоналізувати те, що Трампу абсолютно начхати на те, чому почалася війна, хто її почав і скільки людей гине тут чи там. Бо в його оточенні приблизно всі знають коли почалася війна, знають хто такий Путін і навіть неодноразово казали це публічно. Більше того, Бессент минулого тижня назвав Путіна злочинцем. Це рівно ні на що не впливає.
В оточенні Трампа все чудово розуміють. А Трампу не треба розуміти нічого, він і так все знає про все. У питанні Росії він носій всіх можливих кліше, які багато десятиліть існували у частини американських еліт. А його відертве захоплення Путіним і детермінувало те, що він хотів з партнера України зробити США вороже - нейтральною стороною перемовин. Власне, тому і про “Зеленського - диктатора” розповідав пацієнт, і треш у Білому домі влаштував, і намагався тиснути на Україну усіма доступними засобами, і Європу виводив за дужки участі у перемовин.
Я зараз не про його риторику, а про дії. Риторика Трампа по дефолту не має значення. Бо вся його риторика - це bullshit. Жодне слово не вартує нічого.
Так от. Єдине, що утримує Трампа від злиття з Путіним в екстазі - це обʼєктивна реальність. Наприклад, що Путін не збирається брататися з США проти Китаю. Закінчувати війну він теж не збирається, доки може її продовжувати. Бо вихід з війни - це неймовірні ризики для його системи і його особисто. Починати війну було неймовірним ризиком, а завершувати - ще більше. А кляті українці просто не хочуть помирати чомусь.
У відносинах з Путіним Трамп виглядає слабким. Його недолуга спроба протиснути Зеленського допомогла Україні долучити до процесу взаємодії з Трампом європейських лідерів. А його оточення і республіканці дивляться на несхвалення слабкої позиції щодо Росії навіть серед своїх виборців і починають дуже мʼяко, але демонструвати це Трампу.
Власне, все, оце і є єдиний шлях до його “серця”. Демонструвати, обережно, що його позиція щодо Путіна - жалюгідна, а Путін насправді його динамить і перемістив у френдзону. Як влучно писав один з іноземних оглядачів, у Трампа є три моделі подальшої поведінки: подвоїти зусилля щоб завоювати коханого, забити на все, образитись і мститися обʼєкту захоплення. Можливо, він пройде через усі три. А дипломатичні вправи Україні і Європи, адекватних респів і його оточення цьому допоможуть. Аби хоча б не заважав.
А розповідати йому, що Путін вбиває дітей і жінок, що Росія агресор, він має подумати про репутацію США і оце все - безглуздо. Йому байдуже.
Підписатися на Богданова
Forwarded from Останній Капіталіст ✙
Конституційний суд Румунії відхилив вимогу Сіміона скасувати вибори
Сьогодні Конституційний суд Румунії проводить урочисте засідання для офіційного затвердження результатів президентських виборів.
Скаргу на анулювання голосування, подану Сіміоном, одноголосно відхилили як безпідставну.
На церемонії присутні новообраний президент Нікушор Дан і тимчасовий глава держави Іліє Боложан.
@OstanniyCapitalist
Сьогодні Конституційний суд Румунії проводить урочисте засідання для офіційного затвердження результатів президентських виборів.
Скаргу на анулювання голосування, подану Сіміоном, одноголосно відхилили як безпідставну.
На церемонії присутні новообраний президент Нікушор Дан і тимчасовий глава держави Іліє Боложан.
@OstanniyCapitalist
Forwarded from Накипело. Майкл Наки
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Когда мне рассказывают, как всё хорошо в экономике РФ, я очень смеюсь, потому что я-то смотрю и слушаю самих участников экономического процесса. Где-то полгода назад активно они сами начали рассказывать, чё происходит.
И, господи, как же они ноют и какой там пиздец. Без просветов вообще. К сожалению, никто эти профильные разговоры не слушает (кроме Владимира Милова и иногда меня, а также подписчиков — которым спасибо за присланный фрагмент).
Просто вот вам один из примеров — от директора Кировского тракторного завода Сергея Серебрякова. Он признал, что продажи техники в ряде отраслей рухнули до 70%: уголь, нефть и стройка почти замерли.
И, господи, как же они ноют и какой там пиздец. Без просветов вообще. К сожалению, никто эти профильные разговоры не слушает (кроме Владимира Милова и иногда меня, а также подписчиков — которым спасибо за присланный фрагмент).
Просто вот вам один из примеров — от директора Кировского тракторного завода Сергея Серебрякова. Он признал, что продажи техники в ряде отраслей рухнули до 70%: уголь, нефть и стройка почти замерли.
Forwarded from СУСПІЛЬНЕ НОВИНИ
Україна закликала партнерів фінансувати Збройні сили з 2026 року як частину оборони Європи. Про це заявив міністр фінансів Марченко на зустрічі G7.
За його словами, військові витрати залишаються на рівні 30% ВВП і є головною причиною дефіциту бюджету. Марченко запропонував, щоб ці витрати частково покривали країни НАТО — вони могли б враховуватись у національних оборонних бюджетах.
За його словами, військові витрати залишаються на рівні 30% ВВП і є головною причиною дефіциту бюджету. Марченко запропонував, щоб ці витрати частково покривали країни НАТО — вони могли б враховуватись у національних оборонних бюджетах.
Forwarded from Олександр Нотевський
Теж люблю генеральну уборку на дачі, стільки цікавого хламу ще з 2000-х знаходиться
Про спадщину Портнова багато пишуть і це правда довго лікувати.
Але от про сьогодення і спадщину, яку зараз визначає Данило Гетманцев забувати зовсім не треба.
Поки президент і ко зосереджені на війні і приборканні ворогів і божевільних з вашингтонщини, в цього пана і його посіпак досі забагато свободи. В тому числі фізичної.
Але от про сьогодення і спадщину, яку зараз визначає Данило Гетманцев забувати зовсім не треба.
Поки президент і ко зосереджені на війні і приборканні ворогів і божевільних з вашингтонщини, в цього пана і його посіпак досі забагато свободи. В тому числі фізичної.
🇷🇴 Конституційний суд Румунії затвердив перемогу Дана на виборах президента
Він складе присягу в понеділок.
Підпишіться на NV
Він складе присягу в понеділок.
Підпишіться на NV