Існує два хибних режими сприйняття повітряних атак.

1. Росія мало атакує кілька тижнів: о, це в них що, ракети і дрони вже закінчилися?
2. Росія інтенсивно атакує кілька днів: о, це в них ракети і дрони ніколи не закінчаться.

Обидва є наслідком когнітивних викривлень.

Реальність: Росія буде атакувати нас до кінця війни і як тільки буде накопичувати багато, влаштовуватиме терор - сесії.

У вас є два варіанти реакції.

Бажана для росіян - паніка і відчай.
Адекватна - здоровий пофігізм.

Я обираю другу і контролюю, щоб психіка не скотилася у першу. Чого і вам раджу.

Консультації лікарів і за потреби речовини - не дуже дорогі.

Історія про управління Шахедами за допомоги ШІ і телеграм - бота в принципі порівнювана з історією про чипування через вакцинацію.

Проекція власних страхів з доведенням до абсурду.

Не треба так.

Вітаю народ Грузії з Днем незалежності та щиро бажаю, щоб Грузія була міцною і щасливою. Українці завжди відчували теплий емоційний звʼязок із Грузією.

Наша держава підтримала суверенітет й оборону Грузії у важкий час російського вторгнення у 2008 році. І ми завжди будемо поруч у нашому спільному прагненні до вільного та достойного життя народів – усіх народів Європи, яку не уявити без України та Грузії.

Дякую кожному й кожній, хто підтримує наш народ. Хай живе незалежна Грузія! Слава Україні!

Путін власною цитатою довершено обмалював свій образ.

З цією людиною Трамп мріє укласти big deal.

Я розумію навіщо псевдоавторитетні ЗМІ пишуть старшилки-лякалки. Тому що РФ витратила сотні мільйонів доларів за 24 рік на формування в цих ЗМІ образу непереможного варвара. "воєвать вєчно", "зарусьсвятую" і таке інше. А планують в цьому році витратити ще більше. Хоча економіка тріщить так, що вже всюди чутно.
А ще тому, бо самі авторитетні (насправді ті хто в темі) ЗМІ про війну в Україні, вони або Українські (і це не марафон, якщо що), або тримають тут журналістів/репортерів. А не висмоктують аналітику з пальця.

Я розумію навіщо це РФ. Бо там реально очко в економіці, очко з виготовленням нової техніки, та й з живою силою не так все райдужно. Не кажучи вже про настрої. Вже якщо Н. Міхалков, каже що "була помилка сім'ї Ельцина привести чекіста до влади в надії, що все залишиться як було", то це ніхера собі набат. І РФ треба залякавши нас, вивести Україну на вигідні для них умови, поки там не почало все сипатися. Це теж логічно і закономірно. На війні, як на війні. "A la guerre comme à la guerre".

Але навіщо тисячі українців носять цю маячню, лякаючи себе та оточуючих, мені не зрозуміло. Носять, лякають. Лякаються самі. Хоча всі ці типу аналітики і новини не впливають ні на що крім травлення. Точніше нетравлення шлунка.
Чи після всіх цих псевдоновин чи псевдоаналітики, хтось пішов в сили оборони? Чи може прочитавши це все, виїхав з міста, ближче до західного кордону? Чи взагалі виїхав з країни?
Чи що було зроблено після того, як самі собі срачку з переляку влаштували на рівному місці? От в прикладному значенні? Дії які?
Крім розбитої і без того психіки.
Будь ласочка. Перед тим як непритомніти, або лягати в обморок, просто задайте в голос одне питання - щоби що? Ну, от навіщо лякатися? Страх це емоція раціональна. Вона про виживання. Тому допомагайте організму виживати, а не руйнуйте його страхом. Лякайтесь тоді, коли це має значення саме для вас, тут і зараз. А не взагалі. Бо переляканим капєц як важко жити.
Нічого від цього не зміниться. Ні після прочитання страшилок, ні після переляку.
Не робіть собі нерви. Краще чимось корисним займіться.

Все, що треба знати про російську опозицію та російське громадянське суспільство.

Вони просто не знають, що таке політика, бо в них її ніколи не було.

«Путін не розуміє, що якби не я, з Росією вже сталося б багато дуже поганих речей, і я маю на увазі дуже поганих. Він грає з вогнем», — Трамп.

Найтупіший. Президент. В. Історії.

У США заявили, що «сага з анексією» Канади закінчена. Новий посол США в Канаді Піт Гукстра наголосив, що країна повинна «рухатися далі» після заяв Трампа про 51-й штат.

«Рухайтеся далі. Якщо канадці хочуть продовжувати про це говорити — це їхня справа. Я про це не говорю, Дональд Трамп про це не говорить. У нас забагато справ, покликаних просувати вперед, бо ми всі прагнемо збільшити добробут, безпеку та захищеність Америки», — наголосив посол

Поки що на заяви президента США звертають увагу, але Трамп працює над вирішенням цієї проблеми!

Трамп розчарувався у Путіні? Коли будуть санкції?

Риторика Трампа щодо Путіна все частіше стає риторикою розчарованого хлопця, чиї залицяння не мали успіху. Його оточення, сенатори і конгресмени - республіканці йдуть ще далі - Ліндсі Грем закликає росіян на повстання (лол), Рубіо погрожує санкціями, Бессент називає воєнним злочинцем.

Що сталося? Що буде далі? Чи будуть санкції? Чи будуть нові санкції і зброя для України? І скільки ще разів Трамп спробує зачепитися за свою вигадану реальність де Владімір його друг?

https://youtu.be/fEAjDa7sWmE

Трамп розчарувався у Путіні? Коли будуть санкції? 

Це - текстова версія відео. 

Риторика Трампа щодо Путіна все частіше стає риторикою розчарованого хлопця, чиї залицяння не мали успіху. Його оточення, сенатори і конгресмени - республіканці йдуть ще далі - Ліндсі Грем закликає росіян на повстання (лол), Рубіо погрожує санкціями, Бессент називає воєнним злочинцем. Проте за цим потоком слів є ключове питання: яких реальних дій варто очікувати від американської політики, особливо в контексті підтримки України та тиску на Російську Федерацію? 

Трамп не змінився і ніколі не зміниться: він обожнює диктаторів, його мислення функціонує переважно в категоріях грошей, політичний стиль тяжіє до XIX століття, з їх концепціями сфер впливу та колоніального перерозподілу. І - нарешті - Дональд Трамп ідіот.

Важливо також, що Трамп, попри видиму самовпевненість, є чутливим до впливу, і тривале повторення певних тез може призвести до їх засвоєння. 

Трамп щиро розраховував на швидке порозуміння з російським диктатором, якого сприймав як "брата по духу",такого ж "генія", здатного зрозуміти логіку великих угод. На цьому тлі фігури на кшталт Зеленського чи європейські лідери видавалися йому слабкими та легко піддатливими до тиску. І його задум (наївний і дурний, відверто кажучи) полягав у швидкій економічній угоді з Москвою, спільному фронті проти Китаю та примушенні України до капітуляції.

Однак ця конструкція виявилася нежиттєздатною. З одного боку, Путін не міг собі дозволити антикитайський альянс із США без відновлення європейського ринку для російських енергоресурсів, що було нереалістично. Україна ж продемонструвала незламність. З іншого, і це більш вагомо, для самого Путіна вихід із війни наразі несе екзистенційні ризики для стабільності його режиму. Перезавантаження економіки, проблема реінтеграції “учасников СВО”, посилення регіональних та олігархічних кланів – все це робить мирний сценарій вкрай небезпечним для Кремля, особливо за примарної надії на "переломну" перемогу.

Попри очевидний провал початкової стратегії, Трампу дуже важко відмовитися від ідеї дружби з Путіним. Проте його специфічна поведінка останніх місяців почала генерувати відчутні негативні наслідки в США. Все більше американців, включно з республіканським електоратом, сприймає його позицію щодо Росії як прояв слабкості. Це, своєю чергою, трансформується у політичну загрозу для Трампа та партії, і створює запит на більш рішучу політику. Тиск на Росію стає необхідними не через альтруїстичні міркування (їх немає), скільки через необхідність не виглядати слабким. Тому з'являються ініціативи щодо санкцій. 

У цьому контексті українська та європейська дипломатична тактика, спрямована на послідовну демонстрацію неадекватності та недоговороздатності Путіна, починає, хоч і повільно, давати свої плоди. 

Якщо Путін намагається культивувати образ непередбачуваного трикстера, хоча ним не є, то Трамп - справжній трикстер. Він сіє хаос заради хаосу, і діє виходячи з власного его. Тому його нарцисична реакція і образа на поведінку Путіна нам на користь.

Зараз додаткові санкції виглядають дуже ймовірними, хоча й не негайним. Вони можуть стати реальністю за кілька тижнів чи місяців, як результат тиску з боку оточення Трампа та його власного почуття образи через те, що Путін не оцінив його залицянь. Віра у непереможність Росії теж дуже непевна, а заяви російських офіційних осіб, на кшталт алко-Медведєва, є радше маркерами слабкості, аніж сили.

Отже, попри генератор випадкових заяв в голові Трампа, загальна динаміка свідчить про поступове посилення чинників, що змушують його до більш прагматичної та жорсткої позиції щодо Росії. Ключові фігури вже декларують розуміння токсичності попереднього курсу. Хоча на шляху до адекватності ще будуть спроби переговорів, меморандуми та, можливо, чергові реверанси в бік Путіна, загальний тренд для Кремля вимальовується доволі негативним.

У цій складній грі впливу на діда Україні важливо зберігати холодний розум, і триматися обраного курсу.

Підписатися на Богданова

Я дуже проти того, щоб недооцінювати ворога і тим більше недооцінювати ЗСУ.

Але оцей наратив «Європа без США проти Росії не встоїть» мене справді веселить.

Бо розбивається об один простий факт: напружуючи всі сили і засоби, буквально все що в неї є, застосовуючи буквально всю конвенційну зброю і найбільш дикунські методи ведення війни, спаливши майже всі радянські запаси, залучивши для війни КНДР, вклавши в землю сотні тисяч солдатів, за 3 роки Росія не зуміла захопити Донецьку область.

Страх Європи перед війнами я чудово розумію.
Вразливість країн Балтії я розумію.
Але єдине, що може завадити Європі здолати Росію, якщо Путін рипнеться - це неузгодженість.

І так, крапку існуванню його режиму може поставити Україна.
Аби допомагали і тисли на режим.
От настільки він «всесильний» і «непереможний».

Мерц:

▪️Военная поддержка Украины со стороны Германии будет продолжена и расширена.

▪️Министры обороны Германии и Украины сегодня подпишут заявление о намерениях про закупку дальнобойных систем украинского производства. Это начало новой формы оборонно-промышленного сотрудничества между странами.

▪️Речь о производстве дальнобойного оружия. Мы хотим иметь совместное производство и будем это поддерживать. Речь о промышленных объёмах. Это будет производиться и в Украине, и в Германии. О деталях мы не будем говорить публично.

▪️Также Германия будет финансировать существенную часть старлинков.

Зеленский:

▪️С подписания этих документов начнётся финансирование новых проектов. Эти проекты уже есть, но мы хотим, чтобы они были в том количестве, которое нам нужно.

▪️Если Украина не будет присутствовать на саммите НАТО в Гааге, то это будет победа Путина, но не над Украиной, а над НАТО. Поэтому решение за партнёрами.

▪️Россия сказала, что меморандум о мире будет сразу после обмена пленными. После обмена мы не дождались. Наша сторона с россиянами связывалась: Умеров звонил Мединскому. Они сказали: "Будет, будет", но никто не дождался. Мы спросили США - они тоже ждут. Все ждут.

__
Что ж, Украина и Германия начнут совместное производство дальнобойного вооружения, причём в обеих странах, а Украина получит под это финансирование. Причём, как сказал Зеленский, эти проекты уже есть - сейчас стоит вопрос масштабирования.

Если Германия откроет доступ к своим технологиям, с учётом отсутствия ограничений на дальность... Ждём результатов, что ещё сказать.

Рустем Умєров:

В розвиток зустрічі в Туреччині 16-го травня світ очікував, що російська сторона сформулює і направить Україні та партнерам "меморандум" з їхнім баченням кроків до припинення вогню.

На жаль, російська сторона намагалась затягнути цей процес. Але тиск спрацював.

Після жорстких заяв президента Трампа, європейських лідерів, президента Зеленського, які довели, що світ обʼєднаний навколо досягнення миру для України, росіяни нарешті повідомили, що дописали свій "меморандум". Втім, вони затягують передачу документу.

Я передав очільнику російської делегації наш документ, який відображає українську позицію.
Вони отримали цей документ.

Ми підтверджуємо готовність України до повного та безумовного припинення вогню та подальшої дипломатичної роботи. Ми не проти зустрічей з росіянами і очікуємо їхній "меморандум", щоб зустріч була не пустою та могла реально наблизити завершення війни.

Російська сторона має ще щонайменше чотири дні до вильоту, щоб передати нам для опрацювання їхній документ.
Україна завжди була і завжди буде максимально конструктивною. Зустрічі сторін повинні давати результат. Саме тому кожна зустріч має бути належним чином підготовлена.

Російська сторона обіцяла передати "меморандум" одразу після обміну. Ми закликаємо російську сторону негайно виконати цю обіцянку та припинити намагання зробити зустріч деструктивною.

Дипломатія повинна бути змістовною, а нова зустріч повинна мати результат.

Це не змінить рівно нічого в плані миру.

Але це черговий акт демонстрації недоговороздатності і неадекватності Пітуна.