Юрій Богданов
Вот это я понимаю, приступ патриотизма.
Завтра буде відео про побєдобєсіє, історію і причини.
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Великий збір! На смерть ворогам!
Збираємо для наших друзів з Primus на розбудову власної лабараторії та майстерні з виробництва засобів, що безпосередньо знищують росіян.
Долучайтесь донатом, якщо хочете щоб росіян вмирало більше від запальних боєприпасів та іншого типу бк.
🎯Ціль: 700 000.00 ₴
🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/4Sqyv5xTmk
💳Номер картки банки
4441 1111 2493 6695
Збираємо для наших друзів з Primus на розбудову власної лабараторії та майстерні з виробництва засобів, що безпосередньо знищують росіян.
Долучайтесь донатом, якщо хочете щоб росіян вмирало більше від запальних боєприпасів та іншого типу бк.
🎯Ціль: 700 000.00 ₴
🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/4Sqyv5xTmk
💳Номер картки банки
4441 1111 2493 6695
Forwarded from політ технолога ✙ ▵
Мав гарну розмову з Президентом Трампом. Привітали наші народи з днем перемоги у Європі – перемоги над нацизмом, — Зеленський.
Як Росія і Путін спотворили 9 травня?
Історія того, як у Росії 9 травня — День перемоги над нацизмом — перетворився з дня пам’яті на шоу «побєдобєсіє», — це приклад того, як держава може перетворити історичну трагедію на політичний культ і виправдання нових війн.
Власне, про те, як це відбулося і який шлях пройшло 9 травня - у відео.
Поговоримо і про Сталіна, і про “відлигу”, і про Брежнєва, і про Путіна.
https://youtu.be/1Hd5ZY-NBAM
Історія того, як у Росії 9 травня — День перемоги над нацизмом — перетворився з дня пам’яті на шоу «побєдобєсіє», — це приклад того, як держава може перетворити історичну трагедію на політичний культ і виправдання нових війн.
Власне, про те, як це відбулося і який шлях пройшло 9 травня - у відео.
Поговоримо і про Сталіна, і про “відлигу”, і про Брежнєва, і про Путіна.
https://youtu.be/1Hd5ZY-NBAM
YouTube
Як Росія і Путін спотворили 9 травня?
Історія того, як у Росії 9 травня — День перемоги над нацизмом — перетворився з дня пам’яті на шоу «побєдобєсіє», — це приклад того, як держава може перетворити історичну трагедію на політичний культ і виправдання нових війн.
Власне, про те, як це відбулося…
Власне, про те, як це відбулося…
Forwarded from Шрайк Ньюс
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
🇨🇳 Си Цзиньпин лично призвал Путина заключить «справедливое» соглашение о мире в Украине
На встрече с Владимиром Путиным председатель КНР призвал заключить «справедливое, долгосрочное и юридически обязывающее мирное соглашение, приемлемое для всех заинтересованных сторон», сообщило агентство «Синьхуа».
Это, судя по всему, первый случай, когда китайский лидер лично излагает Путину принципы, на которых может быть завершена война, отмечает Bloomberg.
Детали. В ходе чаепития в Кремле стороны обменялись мнениями по «украинскому кризису». Китайский лидер сказал, что считает необходимым «принимать во внимание законные озабоченности всех стран в области безопасности и устранить коренные причины кризиса в Украине».
▪️Путин, в свою очередь, заявил о готовности России начать мирные переговоры без предварительных условий и выразил надежду, что справедливое мирное соглашение будет достигнуто.
▪️Переговоры Путина и Си с глазу на глаз прошли накануне днем. Кремль не сообщал об их содержании.
«Агентство»
На встрече с Владимиром Путиным председатель КНР призвал заключить «справедливое, долгосрочное и юридически обязывающее мирное соглашение, приемлемое для всех заинтересованных сторон», сообщило агентство «Синьхуа».
Это, судя по всему, первый случай, когда китайский лидер лично излагает Путину принципы, на которых может быть завершена война, отмечает Bloomberg.
Детали. В ходе чаепития в Кремле стороны обменялись мнениями по «украинскому кризису». Китайский лидер сказал, что считает необходимым «принимать во внимание законные озабоченности всех стран в области безопасности и устранить коренные причины кризиса в Украине».
▪️Путин, в свою очередь, заявил о готовности России начать мирные переговоры без предварительных условий и выразил надежду, что справедливое мирное соглашение будет достигнуто.
▪️Переговоры Путина и Си с глазу на глаз прошли накануне днем. Кремль не сообщал об их содержании.
«Агентство»
Юрій Богданов
🇨🇳 Си Цзиньпин лично призвал Путина заключить «справедливое» соглашение о мире в Украине На встрече с Владимиром Путиным председатель КНР призвал заключить «справедливое, долгосрочное и юридически обязывающее мирное соглашение, приемлемое для всех заинтересованных…
Важлива ремарка.
Українські журналісти і блогери, які цитують позицію Китаю і інших країн за російським офіційними джерелами - ідіоти.
Українські журналісти і блогери, які цитують будь-що за російськими офіційними джерелами не іронічно і серйозно - ідіоти.
Ну і так, у випадку з Китаєм позицію Китаю можуть оголошувати лише китайські офіційні джерела. Які цитує Шрайк, наприклад.
Українські журналісти і блогери, які цитують позицію Китаю і інших країн за російським офіційними джерелами - ідіоти.
Українські журналісти і блогери, які цитують будь-що за російськими офіційними джерелами не іронічно і серйозно - ідіоти.
Ну і так, у випадку з Китаєм позицію Китаю можуть оголошувати лише китайські офіційні джерела. Які цитує Шрайк, наприклад.
Юрій Богданов
Великий збір! На смерть ворогам! Збираємо для наших друзів з Primus на розбудову власної лабараторії та майстерні з виробництва засобів, що безпосередньо знищують росіян. Долучайтесь донатом, якщо хочете щоб росіян вмирало більше від запальних боєприпасів…
Друзі, поки я готую текстову версію відео про побєдобєсіє Путіна - не проходьте повз збір.
Ми запустили вчора і плануємо закрити якнайшвидше!
Ми запустили вчора і плануємо закрити якнайшвидше!
Forwarded from PolitКраїна
«П'ятий уряд Орбана вирішив побудувати дійсно ефективну, боєздатну угорську армію. Це означає, що ми ставимо крапку в наших попередніх зусиллях, спрямованих на досягнення миру», — заявив міністр оборони Крістоф Салай-Бобровніцкі в однохвилинному аудіозаписі. За словами Мадяра, запис був зроблений у квітні 2023 року, трохи більше ніж через рік після початку російсько-української війни.
У записі міністр оборони заявив, що згідно з рішенням угорського уряду, ми пориваємо з нашим попереднім миролюбним менталітетом і вступаємо в «нульову фазу шляху до війни».
Перед оприлюдненням Мадяр заявив, що це повністю суперечить «мирному наративу», який уряд намагається донести до громадськості.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Коротка історія 9 травня: на шляху до пекла.
Це текстова версія мого відео.
Сьогодні поговоримо про дату, яка багато кому знайома з дитинства — 9 травня. Для когось це був день памʼяті, для когось — родинна історія, а для когось — приклад лицемірства ще з радянських часів. Але завдяки старанням Путіна цей день остаточно перетворився на символ людиножерської пропаганди — день, коли війна подається як добро і позитив.
Частина 1. Історичні передумови від Сталіна до Брежнєва.
Сталін і прихована правда війни.
Вже з самого завершення війни в Єврпоі Сталін не бачив сенсу роздмухувати памʼять про війну. Перемога була надто неоднозначною: країна лежала в руїнах, десятки мільйонів людей загинули, мільйони солдат повернулися розчарованими, популярність генералів загрожувала самому Сталіну.
У 1945–1947 роках 9 травня було офіційним вихідним, проводилися скромні урочистості. Але вже з 1947 року Сталін скасував вихідний, а про саму війну стали згадувати переважно у вигляді дифірамбів самому Сталіну.
У масовій культурі не було образів скалічених фронтовиків — лише усміхнені герої з правильними рисами. У перші ж роки після війни десятки тисяч інвалідів війни — людей без кінцівок, обпечених, паралізованих— вивозили подалі від Москви та Ленінграда, в “санаторії”, які були насправді реальними канцтаборами. Усе це робилось, аби не “псувати картину”. Люди, які найбільше постраждали, стали незручними.
Супроводжувалося це все і репресіями проти популярних воєначальників. Армією почали керувати цивільні, зручні для Кремля.
Сталін не хотів, щоби памʼять про війну зміцнювала народну єдність чи армію — навпаки, він боявся, що це посилить внутрішній запит на реформи, демократизацію або хоча б гуманізацію режиму.
Уся офіційна пам’ять — це карикатурна міфологія, в якій Сталін був головним “переможцем”.
Хрущовська "відлига" - війна очима солдатів.
Після смерті Сталіна, Хрущов намагається демонтувати частину сталінського спадку: розвінчати культ особи, пом’якшити репресивну систему, знизити страх у суспільстві.
Тому він дозволив повернутись до теми війни.
Вперше дозволили вільніше говорити про те, що насправді сталося у війні та при Сталіні. Тому говорити почали не маршали і не тільки партія, а солдати й молодші офіцери. Уперше фронтовики зображуються як вразливі, втомлені, справжні люди, а не штамповані герої. З’являються відповідні книги, фільми — "Живі й мертві", "Життя і доля", зʼявляється правдива — хоча й обмежена — солдатська пам’ять.
Фокус зміщується з глорифікації на травму — вперше визнається, що перемога була куплена нестерпною ціною. Але й це виявилось небезпечним — правда про війну ставила під сумнів легітимність радянського режиму, тому "відлигу" і в цій темі швидко "підморозили".
Брежнєв і офіційний культ.
У 1964 році відбувається тиха змова в партійному керівництві: Хрущова усувають, новим лідером стає Леонід Брежнєв. І нова влада прагне укріпити легітимність. І робить це — через історію.
У 1965-му Брежнєв офіційно повертає День Перемоги. Проводяться паради, 9 травня стає вихідним. Цього разу війну подають як позитивну основу радянської ідентичності, але з акцентом на жертви. Щоб ніколи більше. Ми перемогли ціною мільйонів життів.
Офіційна пропаганда в цей період набирає - фільми на кшталт "Освобождение" дають майже 100% екранного часу маршалам і політрукам. Але у радянському мистецтві зберігається і людське зображення війни: "20 днів без війни", "Білоруський вокзал", "У бій ідуть лише старики" тощо.
Попри все, 9 травня не стало головним святом СРСР. Йому передували:
7 листопада — Жовтнева революція. Це головне "ідеологічне" свято — день народження радянської влади.
1 травня — День праці, свято робітників і селян, символ радянського "прогресу".
Новий рік — найпопулярніше “світське” свято в народі.
День Перемоги мав емоційний заряд, але не виконував ролі цементу державної ідеології. Це було свято памʼяті, а не мілітарного фанатизму.
Це текстова версія мого відео.
Сьогодні поговоримо про дату, яка багато кому знайома з дитинства — 9 травня. Для когось це був день памʼяті, для когось — родинна історія, а для когось — приклад лицемірства ще з радянських часів. Але завдяки старанням Путіна цей день остаточно перетворився на символ людиножерської пропаганди — день, коли війна подається як добро і позитив.
Частина 1. Історичні передумови від Сталіна до Брежнєва.
Сталін і прихована правда війни.
Вже з самого завершення війни в Єврпоі Сталін не бачив сенсу роздмухувати памʼять про війну. Перемога була надто неоднозначною: країна лежала в руїнах, десятки мільйонів людей загинули, мільйони солдат повернулися розчарованими, популярність генералів загрожувала самому Сталіну.
У 1945–1947 роках 9 травня було офіційним вихідним, проводилися скромні урочистості. Але вже з 1947 року Сталін скасував вихідний, а про саму війну стали згадувати переважно у вигляді дифірамбів самому Сталіну.
У масовій культурі не було образів скалічених фронтовиків — лише усміхнені герої з правильними рисами. У перші ж роки після війни десятки тисяч інвалідів війни — людей без кінцівок, обпечених, паралізованих— вивозили подалі від Москви та Ленінграда, в “санаторії”, які були насправді реальними канцтаборами. Усе це робилось, аби не “псувати картину”. Люди, які найбільше постраждали, стали незручними.
Супроводжувалося це все і репресіями проти популярних воєначальників. Армією почали керувати цивільні, зручні для Кремля.
Сталін не хотів, щоби памʼять про війну зміцнювала народну єдність чи армію — навпаки, він боявся, що це посилить внутрішній запит на реформи, демократизацію або хоча б гуманізацію режиму.
Уся офіційна пам’ять — це карикатурна міфологія, в якій Сталін був головним “переможцем”.
Хрущовська "відлига" - війна очима солдатів.
Після смерті Сталіна, Хрущов намагається демонтувати частину сталінського спадку: розвінчати культ особи, пом’якшити репресивну систему, знизити страх у суспільстві.
Тому він дозволив повернутись до теми війни.
Вперше дозволили вільніше говорити про те, що насправді сталося у війні та при Сталіні. Тому говорити почали не маршали і не тільки партія, а солдати й молодші офіцери. Уперше фронтовики зображуються як вразливі, втомлені, справжні люди, а не штамповані герої. З’являються відповідні книги, фільми — "Живі й мертві", "Життя і доля", зʼявляється правдива — хоча й обмежена — солдатська пам’ять.
Фокус зміщується з глорифікації на травму — вперше визнається, що перемога була куплена нестерпною ціною. Але й це виявилось небезпечним — правда про війну ставила під сумнів легітимність радянського режиму, тому "відлигу" і в цій темі швидко "підморозили".
Брежнєв і офіційний культ.
У 1964 році відбувається тиха змова в партійному керівництві: Хрущова усувають, новим лідером стає Леонід Брежнєв. І нова влада прагне укріпити легітимність. І робить це — через історію.
У 1965-му Брежнєв офіційно повертає День Перемоги. Проводяться паради, 9 травня стає вихідним. Цього разу війну подають як позитивну основу радянської ідентичності, але з акцентом на жертви. Щоб ніколи більше. Ми перемогли ціною мільйонів життів.
Офіційна пропаганда в цей період набирає - фільми на кшталт "Освобождение" дають майже 100% екранного часу маршалам і політрукам. Але у радянському мистецтві зберігається і людське зображення війни: "20 днів без війни", "Білоруський вокзал", "У бій ідуть лише старики" тощо.
Попри все, 9 травня не стало головним святом СРСР. Йому передували:
7 листопада — Жовтнева революція. Це головне "ідеологічне" свято — день народження радянської влади.
1 травня — День праці, свято робітників і селян, символ радянського "прогресу".
Новий рік — найпопулярніше “світське” свято в народі.
День Перемоги мав емоційний заряд, але не виконував ролі цементу державної ідеології. Це було свято памʼяті, а не мілітарного фанатизму.
Частина 2. На шляху до безумства.
Після розпаду Радянського Союзу в 1991 році Росія опинилася у стані економічної, політичної та ідеологічної дезорієнтації. Нове керівництво на чолі з Єльциним намагалося дистанціюватися від радянської спадщини. У центрі уваги були ринкові реформи, приватизація, виживання — не історична пам’ять.
День Перемоги залишався офіційним святом, але не мав сакрального статусу. У більшості випадків — це був ностальгійний, "домашній" день, без гучної офіційної помпи. Люди клали квіти, ветерани виходили в парки — але це не супроводжувалося мілітаризмом. Парадів не було , телебачення не перетворювалося на безперервну трансляцію історичної пропаганди. Культурне середовище було ще доволі вільним: зʼявлялися фільми, книги, де говорилося і про радянські злочини, і про правду війни. Але запит на ностальгію посилювався розчаруванням у новій владі.
Перша спроба пошукати легітимність у минулом припала на ювілей, 50-річчя, на 1995 рік. Тоді як раз проходила страшенно непопулярна і невдала Перша Чеченська. На тлі виборчої кампанії Єльцина і провалу в Чечні, держава вирішила провести масштабне святкування. Це був перший випадок у новітній історії Росії, коли 9 травня використали як політичний інструмент — для підживлення рейтингу президента. Але до кінця його правління до теми майже не поверталися.
Коли Путін, людина без сталих переконань, приходить до влади, він швидко дистанціюється від риторики 90-х. І починає шукати опори своєї легітимності і легітимності свого режиму. Найзручніша — це "велика перемога у Великій Вітчизняній війні", яка не потребує доказів і сприймається в Росії як “святе”.
У 2005 році відбувається перший масштабний парад з участю міжнародних лідерів, неймовірним бюджетом, військовою технікою, концертами, салютами. Це вже не просто пам’ятна дата — це шоу. Ідеологічно воно нагадує радянський формат, але з новим месседжем: “можем повторить”. Що мало засвідчити “відродження субʼєктності Росії”.
Наратив змінився докорінно. Тема війни стає модною. Це ще не “війна стає модною”, але вже на шляху до. З’являються меми "На Берлін!" і "Дєди воєвалі". Згодом запускається "Безсмертний полк" — спочатку як низова ініціатива, але дуже швидко перетворена на інструмент державної мобілізації.
Вперше за всю історію після 1945 війна подається не як трагедія, яку треба пам’ятати, а як доблесть, яку треба повторити. Героїзуються силові структури, зокрема НКВД. З’являються дитячі костюми “енкаведистів”, підручники переписуються, акцент на ролі Сталіна посилюється.
2010 Путін вперше заявить, що Росія перемогла б у війні і без України. Тут, до речі, привіт нашим ідіотам, які розповідають, що “Україна відмовилась від власної ролі у перемозі”. Ні, знецінення ролі України - це курс Путіна.
Починає формуватися російська версія “месіанства”: ми — перемогли фашизм, отже ми — моральні лідери світу, отже нам “все можна”. СРСР (читати - Росія) подається як єдиний рятівник світу.
Путінський режим використав 9 травня як універсальний цемент для легітимізації режиму, для створення псевдоідеології “русского мира”, для перетворення війни на етичну основу державності.
На цьому етапі памʼять про війну перетворюється на культ війни, який виправдовує репресії, агресію і внутрішню тиранію.
Культ війни - “побєдобєсіє”, власне - це ритуал колективного звільнення від провини. Замість пам’ятати про злочини СРСР — їх замовчують, підміняють ідеєю "зате перемогли". Це стало компенсацією за “приниження” 1990-х. Так, ми знову повертаємося до того, який руйнівний ефект має ресентимент, який не пропрацювано.
Після розпаду Радянського Союзу в 1991 році Росія опинилася у стані економічної, політичної та ідеологічної дезорієнтації. Нове керівництво на чолі з Єльциним намагалося дистанціюватися від радянської спадщини. У центрі уваги були ринкові реформи, приватизація, виживання — не історична пам’ять.
День Перемоги залишався офіційним святом, але не мав сакрального статусу. У більшості випадків — це був ностальгійний, "домашній" день, без гучної офіційної помпи. Люди клали квіти, ветерани виходили в парки — але це не супроводжувалося мілітаризмом. Парадів не було , телебачення не перетворювалося на безперервну трансляцію історичної пропаганди. Культурне середовище було ще доволі вільним: зʼявлялися фільми, книги, де говорилося і про радянські злочини, і про правду війни. Але запит на ностальгію посилювався розчаруванням у новій владі.
Перша спроба пошукати легітимність у минулом припала на ювілей, 50-річчя, на 1995 рік. Тоді як раз проходила страшенно непопулярна і невдала Перша Чеченська. На тлі виборчої кампанії Єльцина і провалу в Чечні, держава вирішила провести масштабне святкування. Це був перший випадок у новітній історії Росії, коли 9 травня використали як політичний інструмент — для підживлення рейтингу президента. Але до кінця його правління до теми майже не поверталися.
Коли Путін, людина без сталих переконань, приходить до влади, він швидко дистанціюється від риторики 90-х. І починає шукати опори своєї легітимності і легітимності свого режиму. Найзручніша — це "велика перемога у Великій Вітчизняній війні", яка не потребує доказів і сприймається в Росії як “святе”.
У 2005 році відбувається перший масштабний парад з участю міжнародних лідерів, неймовірним бюджетом, військовою технікою, концертами, салютами. Це вже не просто пам’ятна дата — це шоу. Ідеологічно воно нагадує радянський формат, але з новим месседжем: “можем повторить”. Що мало засвідчити “відродження субʼєктності Росії”.
Наратив змінився докорінно. Тема війни стає модною. Це ще не “війна стає модною”, але вже на шляху до. З’являються меми "На Берлін!" і "Дєди воєвалі". Згодом запускається "Безсмертний полк" — спочатку як низова ініціатива, але дуже швидко перетворена на інструмент державної мобілізації.
Вперше за всю історію після 1945 війна подається не як трагедія, яку треба пам’ятати, а як доблесть, яку треба повторити. Героїзуються силові структури, зокрема НКВД. З’являються дитячі костюми “енкаведистів”, підручники переписуються, акцент на ролі Сталіна посилюється.
2010 Путін вперше заявить, що Росія перемогла б у війні і без України. Тут, до речі, привіт нашим ідіотам, які розповідають, що “Україна відмовилась від власної ролі у перемозі”. Ні, знецінення ролі України - це курс Путіна.
Починає формуватися російська версія “месіанства”: ми — перемогли фашизм, отже ми — моральні лідери світу, отже нам “все можна”. СРСР (читати - Росія) подається як єдиний рятівник світу.
Путінський режим використав 9 травня як універсальний цемент для легітимізації режиму, для створення псевдоідеології “русского мира”, для перетворення війни на етичну основу державності.
На цьому етапі памʼять про війну перетворюється на культ війни, який виправдовує репресії, агресію і внутрішню тиранію.
Культ війни - “побєдобєсіє”, власне - це ритуал колективного звільнення від провини. Замість пам’ятати про злочини СРСР — їх замовчують, підміняють ідеєю "зате перемогли". Це стало компенсацією за “приниження” 1990-х. Так, ми знову повертаємося до того, який руйнівний ефект має ресентимент, який не пропрацювано.
Частина 3. Епоха безумства. Чи можна “врятувати” 9 травня?
Після анексії Криму й початку війни в Україні 9 травня остаточно стало інструментом війни. Путінський режим починає переписувати Другу світову, щоби обґрунтувати сучасну агресію.
Росіяни тепер — "єдиний народ, що продовжує святу війну". У кожній сучасній війні Кремля (Грузія, Україна, Сирія) ворог — "фашист". Майдан 2014 року представляється як "нацистський переворот". Українські добровольці, ветерани, волонтери — "бандерівці", "недобитки СС". Мета пропаганди — дегуманізувати українців і виправдати будь-яке насильство.
Паради стають центральною подією року. Виступи Путіна — з прямими погрозами Заходу. Колони дітей у військовій формі — з вивченими фразами про "ворогів". Бюджет на святкування — містично великий.
Після повномасштабного вторгнення 9 травня перетворюється на ритуал виправдання нової агресії. Це вже не день пам’яті, а фетиш війни. Це вже символ агресивної імперії, яка використовує перемогу над нацизмом як дозвіл на власний фашизм.
Війна минулого стає виправдання війни зараз, а війна зараз - виправданням існування режиму. Реальні ветерани Другої світової вже давно померли, вони не можуть нічого заперечити. Тому перетворення 9 травня у ритуал відбілювання злочинів новітньої Росії зафіксувалося залізно.
9 травня пройшло трагічний шлях. Від дня памʼяті, незручного для держави до стриманого стовпа радянської легітимності. Потім знову від дня памʼяті до пафосного шоу Путіна. І, зрештою, до потворного інструменту виправдання нових війн і геноциду. Сучасне "Побєдобєсіє" — це коли пам’ять про війну стає приводом для нової війни.
Тут я хочу звернутися до наших прихильників “не можна дарувати цей день Росії”, тобто до людей які застрягли між патріотизмом і радянської ностальгією. Ви не врятуєте цей день.
9 травня більше не має нічого спільного з перемогою над нацизмом, памʼяттю про загиблих, історичною правдою. Воно стало днем мілітарного екстазу, моральної легалізації злочинів. Днем, коли росіяни масово звільняють себе від відповідальності за нову війну.
Путін зробив неможливим будь-яке нейтральне або компромісне сприйняття цього дня. Між 2015 і 2021 в Україні ще був гібрид — 8 травня як день пам’яті, 9 — як жест поваги до ветеранів. Але тепер 9 травня — несумісне з памʼяттю і повагою до жертви.
Життя завжди перемагає смерть.
І тому 8 травня переможе 9 травня. Раджу це прийняти тим, хто досі ні.
Підписатися на Богданова
Після анексії Криму й початку війни в Україні 9 травня остаточно стало інструментом війни. Путінський режим починає переписувати Другу світову, щоби обґрунтувати сучасну агресію.
Росіяни тепер — "єдиний народ, що продовжує святу війну". У кожній сучасній війні Кремля (Грузія, Україна, Сирія) ворог — "фашист". Майдан 2014 року представляється як "нацистський переворот". Українські добровольці, ветерани, волонтери — "бандерівці", "недобитки СС". Мета пропаганди — дегуманізувати українців і виправдати будь-яке насильство.
Паради стають центральною подією року. Виступи Путіна — з прямими погрозами Заходу. Колони дітей у військовій формі — з вивченими фразами про "ворогів". Бюджет на святкування — містично великий.
Після повномасштабного вторгнення 9 травня перетворюється на ритуал виправдання нової агресії. Це вже не день пам’яті, а фетиш війни. Це вже символ агресивної імперії, яка використовує перемогу над нацизмом як дозвіл на власний фашизм.
Війна минулого стає виправдання війни зараз, а війна зараз - виправданням існування режиму. Реальні ветерани Другої світової вже давно померли, вони не можуть нічого заперечити. Тому перетворення 9 травня у ритуал відбілювання злочинів новітньої Росії зафіксувалося залізно.
9 травня пройшло трагічний шлях. Від дня памʼяті, незручного для держави до стриманого стовпа радянської легітимності. Потім знову від дня памʼяті до пафосного шоу Путіна. І, зрештою, до потворного інструменту виправдання нових війн і геноциду. Сучасне "Побєдобєсіє" — це коли пам’ять про війну стає приводом для нової війни.
Тут я хочу звернутися до наших прихильників “не можна дарувати цей день Росії”, тобто до людей які застрягли між патріотизмом і радянської ностальгією. Ви не врятуєте цей день.
9 травня більше не має нічого спільного з перемогою над нацизмом, памʼяттю про загиблих, історичною правдою. Воно стало днем мілітарного екстазу, моральної легалізації злочинів. Днем, коли росіяни масово звільняють себе від відповідальності за нову війну.
Путін зробив неможливим будь-яке нейтральне або компромісне сприйняття цього дня. Між 2015 і 2021 в Україні ще був гібрид — 8 травня як день пам’яті, 9 — як жест поваги до ветеранів. Але тепер 9 травня — несумісне з памʼяттю і повагою до жертви.
Життя завжди перемагає смерть.
І тому 8 травня переможе 9 травня. Раджу це прийняти тим, хто досі ні.
Підписатися на Богданова
Forwarded from Тарас Григорович повідомляє
Вони мають залишити країну протягом 48 годин.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Великий збір! На смерть ворогам!
Продовжуємо збирати для наших друзів з Primus на розбудову власної лабараторії та майстерні з виробництва засобів, що безпосередньо знищують росіян.
Долучайтесь донатом, якщо хочете щоб росіян вмирало більше від запальних боєприпасів та іншого типу бк.
🎯Ціль: 700 000.00 ₴
🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/4Sqyv5xTmk
💳Номер картки банки
4441 1111 2493 6695
Продовжуємо збирати для наших друзів з Primus на розбудову власної лабараторії та майстерні з виробництва засобів, що безпосередньо знищують росіян.
Долучайтесь донатом, якщо хочете щоб росіян вмирало більше від запальних боєприпасів та іншого типу бк.
🎯Ціль: 700 000.00 ₴
🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/4Sqyv5xTmk
💳Номер картки банки
4441 1111 2493 6695
Forwarded from СУСПІЛЬНЕ НОВИНИ
Після зустрічі «коаліції охочих» європейські лідери разом з президентом Зеленським провели телефонну розмову з президентом США Трампом щодо мирних зусиль. Про це повідомили в МЗС.
Вони зазначили, що Україна та всі союзники готові до повного безумовного припинення вогню на суші, в повітрі та на морі щонайменше на 30 днів, починаючи вже з понеділка.
Вони зазначили, що Україна та всі союзники готові до повного безумовного припинення вогню на суші, в повітрі та на морі щонайменше на 30 днів, починаючи вже з понеділка.
Юрій Богданов
Після зустрічі «коаліції охочих» європейські лідери разом з президентом Зеленським провели телефонну розмову з президентом США Трампом щодо мирних зусиль. Про це повідомили в МЗС. Вони зазначили, що Україна та всі союзники готові до повного безумовного припинення…
Поки не бачу сенсу про це окремо щось писати. Подивимось.
У припинення вогню не вірю на цьому етапі.
У понеділок зробимо стрім. Поговоримо про все що накопичилось.
У припинення вогню не вірю на цьому етапі.
У понеділок зробимо стрім. Поговоримо про все що накопичилось.
Все ще притримуюсь позиції, що будь-які результативні перемовини раніше осені 25-зими 26 - wishful thinking у чистому вигляді.
Просто тому що кремлівська хня все ще сподівається прожити за принципом «сьогодні помреш ти, а завтра я».
Його налякає тільки страх втрати влади і життя, а для цього йому треба ще трохи помучити і нас, і свою країну, і весь світ.
Підписатися на Богданова
Просто тому що кремлівська хня все ще сподівається прожити за принципом «сьогодні помреш ти, а завтра я».
Його налякає тільки страх втрати влади і життя, а для цього йому треба ще трохи помучити і нас, і свою країну, і весь світ.
Підписатися на Богданова
Forwarded from Zelenskiy / Official
Це хороший знак, що росіяни нарешті замислились про закінчення війни. Всі у світі вже дуже давно цього очікували. І найперший крок у реальному закінченні будь-якої війни – це припинення вогню.
Немає сенсу продовжувати вбивства навіть на день. Очікуємо, що Росія підтвердить припинення вогню – повне, тривале й надійне, – починаючи відзавтра, 12 травня, і Україна готова зустрічатись.
Немає сенсу продовжувати вбивства навіть на день. Очікуємо, що Росія підтвердить припинення вогню – повне, тривале й надійне, – починаючи відзавтра, 12 травня, і Україна готова зустрічатись.