#аналіз
#сша

Чому голоси етнічних поляків можуть стати вирішальними на виборах у США? 

На тлі наближення президентських виборів у США, 5 листопада, посилюються перегони між кандидатом від демократичної партії та віцепрезидента США Камали Гарріс та кандидатом від республіканської партії та колишнім президентом США Дональдом Трампом. 

Певний час обоє кандидатів йшли поруч із невеликою різницею у рейтингах. Утім, після теледебатів 10 вересня, за результатами опитування Reuters/Ipsos, Гарріс випередила свого конкурента на 5%, отримавши 47% голосів від потенційних виборців. 

90-хвилинні дебати, що пройшли у Філадельфії, привернули увагу 57,5 мільйона глядачів на семи телеканалах. Говорили, зокрема, про Україну, ХАМАС, путіна, економіку США, мігрантів та справи проти Трампа. 

Приблизно 52% виборців, знайомих із дебатами, сказали, що Гарріс «справляла враження високої моральної чесності». Про Трампа так сказали 29% виборців.

Після завершення дебатів в інтернеті одразу почалися бурхливі обговорення ледь не по всьому світу. Серед обговорюваних тем глядачами були й поширення жартів у зв’язку з заявами Трампа щодо мігрантів, які «їдять домашніх тварин». На цьому хаотичному тлі суспільних суперечок та мемів суспільство майже повністю «оминув» справді важливий епізод, який обговорюється експертами, бо претендує стати вирішальним у визначенні результатів виборів. Читайте далі про те, як етнічні поляки можуть вплинути на перемогу президента США. 

Ключовий штат 

На раніше згаданих дебатах під час розмови про війну в Україні у той час, як Трамп заявив, що хоче, аби війна закінчилася, Гарріс спрогнозувала, що її опонент «здасть Україну впродовж 24 годин після того, як виграє вибори».

Але важливою є її заява щодо того, що у разі перемоги республіканця Польща стане наступною ціллю для путіна після України. 

«Він (Трамп — ред.) здасть Україну впродовж 24 годин після того, як виграє вибори. Якби не наша допомога, путін би вже сидів у Києві. Ми допоможемо Зеленському та його військам, бо в іншому випадку війська путіна будуть в Польщі», — наголосила Гарріс.

Після чого вона звернулася до 800 тисяч етнічних поляків, які проживають у Пенсільванії. Що, безумовно, не є випадковістю та було заздалегідь підготовлено штабом Гарріс. 

Наразі у США у число штатів, де вподобання виборців коливаються, входять Пенсільванія, Мічиган та Вісконсин. Там проживає значна кількість людей із корінням з Польщі, України, Литви та інших країн Східної Європи. У зв’язку з цим Гарріс активно запускає там кампанії з підтримки України. 

Утім, найбільш важливим із цих штатів є Пенсільванія. За оцінкою аналітиків, перемога в Пенсільванії практично гарантує кандидату перемогу в США у цілому. Тому і Трамп, і Гарріс ведуть там найактивніші кампанії та регулярно приїжджають.

Населення Пенсільванії складає 13 мільйонів осіб, із яких 6 відсотків, тобто 800 тисяч, є етнічними поляками. 

Попри те, що цифра виглядає не великою, історія виборів показує, що поляки набагато активніше голосують, ніж багато інших груп. Серед учасників голосування їхня частка часто перевищує 10%.

Щоразу вибори у Пенсільванії дуже напружені та кожен голос на рахунку. До прикладу, у 2016 році Трамп переміг лише з відривом у 0,7%, а Байден у 2020 році – у 1,1%. 

Тут варто зазначити, що система виборів у США базується на «колегії виборців», де виборці кожного штату обирають кандидатів на пост президента. У всіх штатах, окрім Мейна та Небраски, діє принцип «переможець отримує все» (winner-takes-all). Тобто кандидат, який отримує більшість голосів виборців у штаті, отримує всі голоси виборців цього штату.

Тож, у Пенсільванії, де кандидат у разі отримання навіть мінімальної переваги в голосах виборців у штаті — отримує всі голоси виборців штату, 800 тисяч осіб можуть гарантувати цю перевагу. 

За яким принципом обирають поляки? 

При цьому етнічні поляки у США не є явно республіканським чи демократичним електоратом.

У минулому вони голосували як за демократів — Джон Кеннеді, Гілларі Клінтон, Барак Обама, так і за республіканців — Річард Ніксон, Рональд Рейган, Джордж Герберт Буш, Джордж Вокер Буш. Переваги цих кандидатів визначалися серед поляків не партією. 

Оскільки американські поляки часто роблять вибір на користь того, кого вважають близьким до себе та Польщі.

Наприклад, Кеннеді був першим президентом-католиком, тож, поляки підтримали одновірця. Буша-старшого вони підтримували за боротьбу зі срср, а Клінтона — за вступ Польщі до НАТО. 

Окрім цього, поляки підтримали Рейгана, але не на перших виборах у 1980 році, а на других — у 1984. Це сталося саме після того, радянський союз запровадив у Польщі воєнний стан у 1981 році. У той час, як Рейган показав себе справжнім борцем зі срср. 

У 2016 році поляки проголосували за Трампа. Тоді він критикував НАТО та хвалив путіна, але, можливо, виборці вирішили, що це здебільшого для піару. Проте, коли зʼясувалося, що це реальна позиція Трампа, польські виборці виказали свою прихильність Байдена у 2020 році. 

Зовнішня політика не є першочерговим питанням, але може стати вирішальним 

Звісно, що саме зовнішня політика не вирішує результат виборів у США. Є основні найбільші групи, до яких мають закликати кандидати зі своїми програмами. Серед них і пенсіонери, і військові, і студенти, і робітники автомобільної промисловості, і меншини тощо. Але в умовах, де вирішальною може стати різниця у 30-40 тисяч голосів не можна звертатися лише до великих груп, необхідно також виділяти й дрібніші. 

Крім того, безперечно, для американських поляків та американців у цілому першочерговими є питання економіки та цін. Проте опитування показують, що у США з приводу цих аспектів рівень довіри до Гарріс та Трампа у тих, хто вагається поступово вирівнюється. 

Наприклад, на початку серпня Трамп має безпечну перевагу за темами економіки та інфляції. Але вже на початку вересня, хоча республіканець і зберігає перевагу, показники помітно зрушують у бік Гарріс. 

Отже, вирішальним може стати якийсь вторинний чинник. Для поляків, навіть тих, хто живе у США, безпека Польщі є дуже важливою. Напад на Польщу після України, вони вбачають реальним та, навіть, неминучим. Тому ухиляння у вигляді фраз на кшталт «я просто хочу, аби війна припинилася» вони розуміють як підтримку путіна.

Поляки у США є емігрантами з пам'яттю про минуле поруч із «агресивним сусідом», у той час, як американців завжди відділяв океан. Хоча й подекуди в американських пенсіонерів зберігалася пам’ять про Холодну війну та відразу до срср, наступницею якого себе позиціюнує росія. Однак етнічні поляки у Штатах у середньому підтримують Україну більше, ніж американці. 

Найбільш ймовірно, що на це і «робить ставку» штаб Гарріс та з цією авдиторією вони працюватимуть і надалі. У разі вдалої реалізації цього розрахунку Гарріс може отримати десятки тисяч додаткових голосів у штаті, де відрив переможця від того, хто програв і складає ці самі десятки тисяч голосів. 

@writtenbyri

#analysis
#usa

Why Could the Votes of Ethnic Poles be Decisive in the U.S. Elections?

As the U.S. presidential elections approach on November 5, the race between Democratic Party candidate and U.S. Vice President Kamala Harris and Republican Party candidate and former U.S. President Donald Trump is intensifying.

For a while, both candidates were running close in the polls with a slight difference in ratings. However, following the televised debates on September 10, according to a Reuters/Ipsos poll, Harris outpaced her competitor by 5%, securing 47% of potential voters’ support.

The 90-minute debate, held in Philadelphia, drew the attention of 57.5 million viewers across seven television channels. Topics discussed included Ukraine, HAMAS, putin, the U.S. economy, migrants, and the cases against Trump.

Approximately 52% of voters familiar with the debate said that Harris "gave the impression of high moral integrity." Only 29% said the same about Trump.

Immediately after the debates, heated discussions erupted online worldwide. Among the topics discussed by viewers were jokes circulating in connection with Trump's statements about migrants "eating pets." Amid this chaotic backdrop of public debates and memes, society almost entirely overlooked a truly significant moment, now being discussed by experts, which could become decisive in determining the election outcome.

Read further to learn how ethnic Poles could influence the victory of the U.S. president.

Content:
• Key State: Features and Reasons
• What Principle Do Poles Vote By?
• Foreign Policy Is Not a Priority, But It Could Be Decisive

@writtenbyri

У попередніх декількох частинах серії, що присвячена темі, так званого, Придністровʼя (частина 1, частина 2) серед іншого йшлося про те, що воно ризикує повторити долю, так званих, лднр, зокрема Мінських угод. У зв’язку з чим присвятила окрему статтю, в якій пригадала історію, що передувала укладенню Мінських угод, а також до чого цього ці сумнозвісні угоди урешті решт привели. Окрім цього, приділила увагу питанню, чи мають взагалі ці домовленості юридичну силу.

Стаття була написана здебільшого для іноземної авдиторії, але, можливо, буде цікаво переглянути це питання в контексті сьогодення
———————————————————

In the previous parts of the series dedicated to the so-called Transnistria (Part 1, Part 2), I discussed how it risks repeating the fate of the so-called Luhansk and Donetsk People's Republics (LDNR), particularly in relation to the Minsk Agreements. In connection with this, I dedicated a separate article where I revisited the history that preceded the signing of the Minsk Agreements and what these notorious agreements ultimately led to. Additionally, I focused on the question of whether these agreements hold any legal force at all.

#стаття
#операціїрф

Як сумнозвісні Мінські домовленості закінчилися повномасштабною війною та які висновки варто зробити? 

Насправді вони не є єдиними порушеними росією договорами з 2014 року — таких порушень налічується близько 400, зокрема йдеться про Будапештський Меморандум, Статут Організації об'єднаних націй, низку конвенцій ООН та Гельсінські угоди. Утім, Мінські угоди виділяються з них найбільше, оскільки їхнє порушення було дуже продуманою поступовою реалізацією повномасштабної війни. 

Зміст:
• Що таке Мінські угоди?
• Хто підписав Мінські угоди?
• Мінськ 1 (5 вересня, 2014 рік)
• Порушення Мінську 1
• Мінськ 2 (11-12 лютого, 2015 рік)
• Порушення Мінську 2
• Чи мали Мінські угоди справжню юридичну силу? 
• Чому Україна не хоче «Мінськ-3»? 

@writtenbyri

#article
#rusoperations

How the Notorious Minsk Agreements Led to Full-Scale War and What Lessons Should Be Learned

In reality, the Minsk agreements are not the only treaties violated by russia since 2014 — there have been around 400 such violations, including the Budapest Memorandum, the UN Charter, several UN conventions, and the Helsinki Accords. However, the Minsk agreements stand out because their breach was part of a calculated progression towards full-scale war.

Content:
• What Are the Minsk Agreements?
• Who Signed the Minsk Agreements?
• Minsk I (September 5, 2014)
• Violations of Minsk I
• Minsk II (February 11-12, 2015)
• Violations of Minsk II
• Did the Minsk Agreements Have Real Legal Force?
• Why Doesn't Ukraine Want "Minsk III"?

@writtenbyri

Привіт привіт))) мене тут дуже давно не було (за що перепрошую) та й загалом від роботи брала перерву на доволі тривалий час. Утім, після повернення матеріали та інше почали накопичуватися, додаючись до вже тих, які мала публікувати. І я все не могла знайти у собі сили розмотати цей клубок. Але час прийшов) буду поступово пробувати повертатися.

Спочатку про схему роботи тут, а потім оновлення. На жаль, багато матеріалів вже є неактуальними. Скоріше за все, вони кануть у лету. Але є ті, які мені подобаються і які, на мій погляд, можуть бути досі цікавими. Тож, розберемося)

Тепер до новин.
Закінчила магістратуру в Інституті публічного управління та державної служби на катедрі Національної безпеки за окремими сферами забезпечення. Але залишилося ще диплом написати, бо закрила практику, здала всі сесії та взяла академ.
У цьому навчальному році закінчую Військовий інститут за спеціальністю: психологія (довга історія, чому я там, але й особиста цікавість мала місце).
У журналістиці все стабільно. Але додався ще Офіс підтримки інвестицій Міністерства оборони (раніше Мінстратегпрому), де я займаюся аналітикою.

Наче все) і якось так. Буду дуже старатися упорядкувати свої нотатки, робочі файли та опублікувати все тут

————————————————————

Hello hello))) I haven’t been here for a very long time (for which I apologize), and overall I took quite a long break from work. However, after coming back, materials and other things started to pile up, adding to those I had already planned to publish. And I just couldn’t find the strength to untangle this ball. But the time has come) I will gradually try to return.

First about how I’ll be working here, and then updates. Unfortunately, many materials are already outdated. Most likely, they will sink into oblivion. But there are those I like and which, in my opinion, may still be interesting. So, we’ll sort it out)

Now to the news.
I finished my master’s degree at the Institute of Public Administration and Civil Service in the Department of National Security in specific areas of provision. But I still have to write my thesis, since I completed the internship, passed all sessions, and took an academic leave.
This academic year, I am finishing the Military Institute with a major in psychology (a long story why I’m there, but personal interest also played a role).
In journalism, everything is stable. But there’s also the Investment Support Office of the Ministry of Defense (formerly the Ministry of Strategic Industries), where I do analytics.

That’s it, I guess) something like that. I’ll do my best to organize my notes, working files, and publish everything here

Днями вже нарешті підготувала статтю. А поки поділюся своїми враженнями про нашу медицину (наразі я вдруге за рік перебуваю на стаціонарі у лікарні).

Не перший раз чую негатив про нашу медицину. Хз, можливо, мені просто повезло (тьфу тьфу ахах). У дорослому житті мій досвід сягає вже багатьох років активного користування послугами у даній сфері. Так от, і він лише позитивний. А тепер перелічу кілька моментів.

По-перше, моє перебування у лікарні абсолютно безкоштовне (включно з додатковими аналізами, зокрема УЗД і тд), за направленням я підпадаю під програму НСЗУ (Національна служба здоров'я України).

Загалом, майже всі аналізи я регулярно здаю безкоштовно. Просто приходжу до свого лікаря, із яким заключила декларацію, та кажу, що хочу перевірити те чи інше. І все, вона виписує направлення. І здаю, що потрібно, або у лікарні, яка працює за цієї програмою, або приватній лабораторії (як от Сінево, яке у мене під домом).

Також мій лікар може виписати направлення до конкретного спеціаліста та інші аналізи типу УЗД (але поза лікарнею на нього важко потрапити через чергу; тож, тут вже питання вашого часу). Хоча, наприклад, на флюрографію я потрапила у той же день та поза записом і чергою.

До гінеколога я ходжу окремо не по направленню, а по рекомендації знайомих. Але і там безкоштовно, але і вона може виписати певні направлення (типу конкретного УЗД), де у тому ж закладі та у той же момент я можу це зробити або безкоштовно, або за реально маленьку ціну (типу 200-400 грн, але це не хабар, а саме оплата послуги).

І вакцинації туди ж — робила безкоштовно та якісними вакцинами (на хвилинку, у середньому — 1300 грн у Києві + ~900-1000 обов’язкова «консультація» лікаря при приватній клініці, де вас спитають, чи не хворієте ви зараз, коли робили в останнє вакцину та чи є алергія).

Звісно, не все підпадає під НСЗУ, але більшість.
І, звісно, я чула про негативний досвід раніше, але всі, хто мені зустрічався надавали дійсно професійну допомогу та правильні заключення. Крім того, спеціалісти уважні до мене, милі та ввічливі!

Так що якось так. Але не хворійте! Однак, якщо так склалося, то розберіться з НСЗУ.

—————————

The other day, I finally finished writing the article. In the meantime, I’ll share my impressions of our healthcare system (at the moment, I’m in the hospital for the second time this year).

I’ve often heard negative things about our healthcare. I don’t know, maybe I’ve just been lucky (knock on wood, haha). In my adult life, I’ve had many years of active experience using medical services. And honestly, all of it has been positive. Let me list a few points.

First of all, my hospital stay is completely free (including additional tests such as ultrasound, etc.), because according to the referral, I fall under the NHSU program (National Health Service of Ukraine / NSZU).

Overall, I take almost all tests regularly for free. I simply go to my doctor, with whom I signed a declaration, and tell her what I want to check. That’s it — she writes a referral. Then I take the necessary tests either at a hospital that participates in this program or at a private lab (like Synevo, which is near my home).

My doctor can also issue a referral to a specific specialist or other tests like an ultrasound (though it’s hard to get an appointment outside the hospital due to the queue — so that depends on your time). For example, I got an X-ray the same day without an appointment or waiting in line.

I visit my gynecologist separately, not by referral but on a friend’s recommendation. But even there, everything is free, and she can also issue certain referrals (for example, for a specific ultrasound), which I can do at the same facility and at that moment either for free or for a very small fee (around 200-400 hryvnias — not a bribe, but an actual service fee).

Same goes for vaccinations — I’ve received them for free and with high-quality vaccines (for reference, the average cost in Kyiv is around 1300 hryvnias + ~900-1000 for the mandatory “doctor’s consultation” in private clinics, where they’ll ask if you’re currently sick, when you last had a vaccine, and whether you have allergies).

Of course, not everything is covered by the NHSU, but most things are.
And of course, I’ve heard about negative experiences before, but everyone I’ve encountered has provided genuinely professional care and accurate conclusions. Moreover, the specialists have always been attentive, kind, and polite!

So that’s how it is. Just don’t get sick!

Всім доброго недільного ранку)
Мене вже виписали з лікарні, тож, поспішаю до вас із двома матеріалами. Писала у кінці минулого року, але актуальні і до тепер.
Статті на тему сумнозвісної каральної психіатрії. Перша — з акцентом на історію цієї практики в срср, друга — сьогоденна практика на окупованих територіях.

———————————————————

Good Sunday morning, everyone) I’ve already been discharged from the hospital, so I’m hurrying to share two materials with you. I wrote them at the end of last year, but they are still relevant today. These are articles on the topic of the notorious punitive psychiatry. The first one focuses on the history of this practice in the USSR, and the second one — on its current use in the occupied territories.

#стаття
#росія

Що таке каральна психіатрія або як кремль звів мільйони людей із розуму

Після першого вторгнення рф на територію України, у 2014 році, на контрольовані Україною території почала надходити інформація про використання росією «каральної психіатрії», зокрема на території тимчасово окупованого Кримського півострова. Вже сьогодні ця жахлива практика
розповсюдилася на нові тимчасово окуповані росією території — на східні та південні.

Зміст:
• Сумна спадщина срср
• Зробити людину «овочем» або суть «лікування»
• Лоботомія та інші жахливі процедури
• Як сьогодні люди нехтують своїм здоровʼям або неочевидні наслідки репресивної психіатрії

@writtenbyri

#article
#russia

What Is Punitive Psychiatry, or How the Kremlin Drove Millions of People Insane

After russia’s first invasion of Ukrainian territory in 2014, alarming information began to reach the areas controlled by Ukraine about Russia’s use of “punitive psychiatry,” particularly on the territory of the temporarily occupied Crimean Peninsula. Today this horrific practice has spread to the new territories temporarily occupied by russia — in the east and south.

Content:
• The Grim Legacy of the USSR
• Turning a Person into a “Vegetable,” or the Essence of the “Treatment”
• Lobotomy and Other Horrific Procedures
• How People Neglect Their Health Today, or the Hidden Consequences of Punitive Psychiatry

@writtenbyri

#стаття
#окупованітериторії #росія

«Ви відчуваєте страх і збудження, психоз і галюцинації»: каральна психіатрія як тиск на мешканців окупованих територій 

У попередній статті я розповіла про один із найбільш жорстоких інструментів пригнічення волі та людської гідності, а саме — каральну або репресивну психіатрію. Яку сьогодні серед інших методів росія застосовує у спробах зламати тих, хто «становить загрозу режиму». 

Попри те, що російська влада відродила цей спадок срср на території самої рф ще на початку 2010-х років, ширшої популярності її застосування набуло після вторгнення рф на територію України у 2014 році, а саме — на території Кримського півострова. І вже сьогодні російська репресивна машина з її різноманіттям жорстоких способів набирає шалених обертів проти українців на всіх тимчасово окупованих територіях. 

Далі детальніше про те, яким чином та де відбуваються «психіатричні експертизи», як готують нове покоління «лікарів» та як виглядає, власне, саме «лікування»? 

Зміст:
• У першу чергу жертвами каральної психіатрії стають діти 
• Тортури або, як його називають, лікування 
• Переслідування в росії 
• Боротьба з незгодними з окупацією 
• Про місцевих «експертів» для репресій та підготовку нового покоління «лікарів»

@writtenbyri

#article
#occupiedterritories #russia

“You feel fear and agitation, psychosis and hallucinations”: punitive psychiatry as pressure on residents of the occupied territories

In the previous article, I talked about one of the most brutal instruments of suppressing will and human dignity — punitive or repressive psychiatry. Today, among other methods, russia uses it in attempts to break those who “pose a threat to the regime.”

Despite the fact that the russian authorities revived this legacy of the USSR on the territory of the russian federation itself back in the early 2010s, its wider application became known after russia’s invasion of Ukrainian territory in 2014 — specifically on the territory of the Crimean Peninsula. And today, Russia’s repressive machine, with its variety of brutal methods, is gaining terrifying momentum against Ukrainians in all temporarily occupied territories.

Below — more details about how and where “psychiatric examinations” take place, how a new generation of “doctors” is being trained, and what this so-called “treatment” actually looks like.

Content:
•Children become the primary victims of punitive psychiatry
•Torture, or what they call treatment
• Persecution in russia
• The fight against those who disagree with the occupation
• About local “experts” for repression and the training of a new generation of “doctors”

@writtenbyri

#стаття
#операціїрф

Викриття російської агентурної мережі, що функціонує у 71 країні світу, або що таке Правфонд

Сьогодні у світі під прикриттям надання «правової допомоги» та підтримки російських співвітчизників поступово розширює свій вплив російська мережа під назвою Правфонд. Офіційно вона позиціонує себе як гуманітарна та правозахисна структура, покликана захищати інтереси громадян росії за кордоном. Насправді ж діяльність цієї організації дедалі частіше опиняється в центрі уваги журналістів, спецслужб і аналітиків з безпеки.

Зміст:
• Офіційні ввідні та вище керівництво
• Центр пропаганди
• Підтримка злочинців
• Замість висновків

@wrtittenbyri

#article
#rusoperations

Exposure of a Russian agent network operating in 71 countries worldwide, or what Pravfond is

Today, under the cover of providing “legal assistance” and supporting Russian compatriots, a Russian network called Pravfond is gradually expanding its influence around the world. Officially, it presents itself as a humanitarian and human rights organization intended to protect the interests of Russian citizens abroad. In reality, however, the activities of this organization are increasingly drawing the attention of journalists, intelligence services, and security analysts.

Content:
• Official background and senior leadership
• Propaganda center
• Support for criminals
• Instead of conclusions

@writtenbyri

#стаття
#росія

Хто насправді керує росією: ключові клани та тіньова влада. Частина 1

У сучасному політичному лексиконі поняття «веж кремля» стало своєрідною метафорою — способом описати складну систему неформальних фракцій усередині російської владної вертикалі.

Це не офіційні інституції, а мережі, що формуються навколо силовиків, військово-промислових лобістів, економічних технократів і кураторів зовнішньої політики. Їхні межі розмиті, а сфери впливу та інтереси постійно перетинаються.

Зміст:
• Силові структури
• Оборонно-військовий клан
• Енергетичний / державний корпоративний клан
• Петербурзький / «друзів Путіна» клан

@writtenbyri

#article
#russia

Who Really Runs Russia: Key Clans and the Shadow Power Structure. Part 1

In modern political vocabulary, the term “Kremlin towers” has become a kind of metaphor — a way to describe the complex system of informal factions within Russia’s power vertical.

These are not official institutions but networks formed around security officials, military-industrial lobbyists, economic technocrats, and foreign policy curators. Their boundaries are blurred, and their spheres of influence and interests constantly overlap.

Content:
• Security Structures
• Defense-Military Clan
• Energy / State Corporate Clan
• St. Petersburg / “Putin’s Friends” Clan

@writtenbyri