Принесла вам чудове відео Атмосферниці з осінньої Книжкової Країни. Для мене вже стало доброю традицією випадково потрапляти до неї у кадр ♥️
Залишила посилання з таймкодом на хвилинку моїх балакульок, але рекомендую подивитись весь випуск — він дуже вайбовий та цікавезний 🥰

Давно вже не було постів з рекомендацією музики, під яку пишу.
Тож ловіть актуальну — прямо зараз грає в мене на фоні, поки я редагую (так, знову, сама в шоці, та шо робити 🙈).

Взагалі, дуже хочу написати про гру Clair Obscur: Expedition 33 (вона неймовірна!), в одній з локацій якої й лунає такий чудовий саундтрек. Сиджу тут наспівую, хоч і не знаю французької, але пісня полонить страх як.

Поки я воюю з інстаграмом, принесла вам цікавого 🤗

Я обожнюю подкасти як такі (мабуть, не дивно, бо в мене є свій у співавторстві, принагідно нагадую 😁).
А нещодавно вийшов цікавий випуск про залаштунки видавництва з генеральною директоркою та співвласницею Віват.

Вже зберегла собі в плейлист, щоб послухати під час прогулянки чи в дорозі. До речі, вони наче і на спотіфай та інших платформах теж є 🙌🏼

Хочу запам'ятати це відчуття: читаю окремі шматочки рукопису і вони мені так подобаються, затягує читати далі. Хочу повертатися до цього допису у часи зневіри й нагадувати собі, що не все так жахливо, як іноді здається. 🥲 ❤️‍🩹

Вчора вночі, чаклуючи над книжкою, зробила такий крутий рефрен на початку історії до останньої сцени, що потім ще хвилин двадцять сяяла і була максимально собою задоволена.
Навіть якщо ніхто того не помітить і не зрозуміє цю маленьку деталь, я все одно буду тішитись, що вона є. Що так гарно й ненав'язливо поєднує не тільки початок і кінець книжки, а й різні періоди становлення Деї.
Люблю, коли історія живе майже сама, коли легко й гарно складається ❤️

Мені абсолютно точно не можна писати (нічого) вночі після роботи, але іншого часу наразі немає 😅

Іноді знаходжу свої одруківки й гадаю, що в той момент це спричинило.
Може тоді я особливо сильно хотіла читати книжки, і цей біль вилився в цю репліку? 😅

Щось контент скотився до шматочків тексту, але це буквально половина мого життя зараз.
Інша половина — то робота, але про це вже не будемо 🥲

Ох і ніч, обіймаю всіх.
Далі актуальні збори:

Мій збір з фондом «Бавовна»: https://send.monobank.ua/jar/4AqzryaSXU

Збір спільноти «Бабай» https://send.monobank.ua/jar/4uuTsovDcB

Збір Дарини «у безхвостої відьми»: https://send.monobank.ua/jar/9C1yjHBAvm

Гарних і цікавих книжок в бібліотеці більшає, але часу для читання навпаки стає менше 😭

А які у вас останні книжкові покупки? Окрім Книги Еміля 😅

Вислів, вартий татуювання 😉

Сьогодні о 16:00 вшановуємо памʼять жертв Голодомору хвилиною мовчання та запалюємо свічку пам’яті 🕯

Ілюстраторка bright_arts

Ще ніколи письменництво під час відпустки не різало мене ножем.
Сьогодні подужала 1000 слів, і продовжую себе колупати тою чайною ложечкою. Дуже страшно від величезної кількості роботи попереду, дуже тяжко знайти хоч щось позитивне чи смішне, що можна запостити. Відчуваю, що вже близенько до межі, але роблю все можливе, щоб книжка швидше побачила вас, а ви — її.

І намагаюсь не забувати про силу маленьких кроків. Для мене 1000 слів в день то прям ого-го, тому хоч у кількості я сьогодні молодець. Схрещую пальці, щоб завтра при перечитуванні і якість не підвела 😅

До речі, вже кілька разів за історію цього каналу писала тут пости в складний письменницький час, потім відкладала їх на день-інший, щоб перечитати та врешті-решт видаляла. Ну бо не знаю, ніби й можна складними емоціями ділитися, але страшно переборщити. А вам як? Не бісить читати блоги, які можуть прям кілька дописів поспіль про труднощі публікувати?

Цікаво, як нерівномірно накопичується прогрес.
Вчора і сьогодні мені вдалося написати понад дві тисячі слів в сумі, при тому, що я досить повільно пишу.

І от сиджу і думаю, як класно було б писати отак кожного дня! А то часом вимучую з себе навіть ту нещасну сотню. Виходить, що десять днів страждань в мене рівноцінні одному дуже продуктивному дню письма (хай це і займає багато часу). Отже, можна 9 днів байдикувати й виділяти кожен десятий — з тим самим прогресом?

Але тут закрався підступ.
По-перше, так щоб прям тисячу слів написати — це в мене не кожен десятий день буває, а ще рідше. Кожен десятий там дайте боги накопичиться хоча б п'ятсот.
По-друге, навіть сто слів в день прокладають стежинку до можливості потім як сісти і як видати тижневу норму за один раз! Адже бути кожного дня з текстом — це постійно повертатися до нього, думати, крутити, перебувати в контексті. Так і народжуються прориви, коли вже поварилися всередині голови тижні зо два.

Принаймні, у мене це так працює. А як у вас? :)

Письменницька кар’єра в трьох словах: «поплакала і знов» — це просто геніальна квінтесенція досвіду від Олени Кузьміної.

Нарешті добралася почитати її інтерв'ю на каналі Ані. Вийшла цікава розмова про українських авторок, їхні голоси та те, чого нам бракує на літературному ринку. Але, як на мене, дуже коротка розмова — давайте ще 😅

п.с. Дуже мене підтримала згадка моєї книжки в кінці. Можливо, тема сестринства в сучасній українській літературі не дуже багато висвітлена, але в літературному колі завдяки Олені вона справді сильна 🫶

Пані та панове, питаннячко 🤔

Якщо взяти відпустку на місяць і закритися вдома, чи реально прочитати всі фентезі-дебюти українських авторок та авторів, які чекають на нас у 2026? 😅

Тут Видавництво Небо 💙 проводить розіграш річної підписки на всі новинки видавництва, що вийдуть у 2026 році. Ну це просто неймовірна кількість крутих книжок ❤️‍🔥

Всіх з першим днем зими чи шо 🫠⛄️🦭

Атвічаю, я, мабуть, більше ніколи не зможу нормально дивитися на це запитання. Серед моїх друзів це вже усталений мем.
— Дея, де я?
😁

Ну і, звісно, не будемо забувати неповторний оригінал 👀

Сьогодні на лекції про маркетинг дебютної книжки від Олени Кузьміної та Анастасії Нікуліної 🧡

Страх скільки в мене непройденого навчання, але такі актуальні лекції завжди в першу чергу 🤞

п.с. Олено, сорі за такий скрін, ти дуже швидко перегорнула цю неймовірну картинку 😁

Я дуже люблю швидко знаходити влучні слова. Але часом треба бігти за думкою і залишати собі-майбутній оце от шопопало.
Не люблю бути собою-майбутньою в таких моментах 😅