Вислів, вартий татуювання 😉

Сьогодні о 16:00 вшановуємо памʼять жертв Голодомору хвилиною мовчання та запалюємо свічку пам’яті 🕯

Ілюстраторка bright_arts

Ще ніколи письменництво під час відпустки не різало мене ножем.
Сьогодні подужала 1000 слів, і продовжую себе колупати тою чайною ложечкою. Дуже страшно від величезної кількості роботи попереду, дуже тяжко знайти хоч щось позитивне чи смішне, що можна запостити. Відчуваю, що вже близенько до межі, але роблю все можливе, щоб книжка швидше побачила вас, а ви — її.

І намагаюсь не забувати про силу маленьких кроків. Для мене 1000 слів в день то прям ого-го, тому хоч у кількості я сьогодні молодець. Схрещую пальці, щоб завтра при перечитуванні і якість не підвела 😅

До речі, вже кілька разів за історію цього каналу писала тут пости в складний письменницький час, потім відкладала їх на день-інший, щоб перечитати та врешті-решт видаляла. Ну бо не знаю, ніби й можна складними емоціями ділитися, але страшно переборщити. А вам як? Не бісить читати блоги, які можуть прям кілька дописів поспіль про труднощі публікувати?

Цікаво, як нерівномірно накопичується прогрес.
Вчора і сьогодні мені вдалося написати понад дві тисячі слів в сумі, при тому, що я досить повільно пишу.

І от сиджу і думаю, як класно було б писати отак кожного дня! А то часом вимучую з себе навіть ту нещасну сотню. Виходить, що десять днів страждань в мене рівноцінні одному дуже продуктивному дню письма (хай це і займає багато часу). Отже, можна 9 днів байдикувати й виділяти кожен десятий — з тим самим прогресом?

Але тут закрався підступ.
По-перше, так щоб прям тисячу слів написати — це в мене не кожен десятий день буває, а ще рідше. Кожен десятий там дайте боги накопичиться хоча б п'ятсот.
По-друге, навіть сто слів в день прокладають стежинку до можливості потім як сісти і як видати тижневу норму за один раз! Адже бути кожного дня з текстом — це постійно повертатися до нього, думати, крутити, перебувати в контексті. Так і народжуються прориви, коли вже поварилися всередині голови тижні зо два.

Принаймні, у мене це так працює. А як у вас? :)

Письменницька кар’єра в трьох словах: «поплакала і знов» — це просто геніальна квінтесенція досвіду від Олени Кузьміної.

Нарешті добралася почитати її інтерв'ю на каналі Ані. Вийшла цікава розмова про українських авторок, їхні голоси та те, чого нам бракує на літературному ринку. Але, як на мене, дуже коротка розмова — давайте ще 😅

п.с. Дуже мене підтримала згадка моєї книжки в кінці. Можливо, тема сестринства в сучасній українській літературі не дуже багато висвітлена, але в літературному колі завдяки Олені вона справді сильна 🫶

Пані та панове, питаннячко 🤔

Якщо взяти відпустку на місяць і закритися вдома, чи реально прочитати всі фентезі-дебюти українських авторок та авторів, які чекають на нас у 2026? 😅

Тут Видавництво Небо 💙 проводить розіграш річної підписки на всі новинки видавництва, що вийдуть у 2026 році. Ну це просто неймовірна кількість крутих книжок ❤️‍🔥

Всіх з першим днем зими чи шо 🫠⛄️🦭

Атвічаю, я, мабуть, більше ніколи не зможу нормально дивитися на це запитання. Серед моїх друзів це вже усталений мем.
— Дея, де я?
😁

Ну і, звісно, не будемо забувати неповторний оригінал 👀

Сьогодні на лекції про маркетинг дебютної книжки від Олени Кузьміної та Анастасії Нікуліної 🧡

Страх скільки в мене непройденого навчання, але такі актуальні лекції завжди в першу чергу 🤞

п.с. Олено, сорі за такий скрін, ти дуже швидко перегорнула цю неймовірну картинку 😁

Я дуже люблю швидко знаходити влучні слова. Але часом треба бігти за думкою і залишати собі-майбутній оце от шопопало.
Не люблю бути собою-майбутньою в таких моментах 😅

Сьогодні Україна відзначає День Збройних Сил 💙💛

Щира вдячність кожному військовому – тим, хто щодня стоїть на захисті нашої країни, свого дому та близьких, хто ризикує всім, аби ми могли жити в безпеці.
Ви – наша сила, наша стійкість і наша надія.

Вічна слава й пам’ять тим, хто віддав життя за свободу України.
Ми пам’ятаємо.

Художник: nikita_titov_ua

Під подушку сьогодні нічого не встигла підготувати, але буде дещо цікаве й цінне під вечір ✨🪅📚

60 книжкових і письменницьких каналів зібрались, гілочка за гілочкою, у велику і зручну теку — всі новини, меми, анонси, події та багато іншого за одним кліком.
Додавайте собі, щоб не загубити ♥️

Можу вже вводити нову рубрику на каналі "пости, які я написала на емоціях, відклала та так вони й лежать".
Тому, щоб зайвий раз не думати, публікую та тікаю 🙈

Останнім часом для мене дуже болюче питання основної роботи. Саме через те, що я не можу приділяти весь час на книжку.
Задач різко побільшало, нервів теж, і все це займає величезну частину того ресурсу, який зараз хочеться і треба виділяти на письменництво.

Страшно уявляти, наскільки швидше б "Дея" рухалась до свого втілення на поличках, якби я могла з ранку до вечора сидіти за текстом (а потім нормально відпочивати від нього і більше часу присвячувати сімʼї та книжкам 🥲).
Та іронія в тому, що я дійсно люблю свою основну роботу, команду, компанію, попри і всупереч складнощам (та і де їх нема).

Дуже мене підтримує приклад колег, які і книжечки випускають, і купу роботи/проектів тягнуть. Нагадую собі, що не я перша і не я остання на цьому тернистому шляху.

На все свій час, та все ж хочеться простого людського "щоб цей час прийшов пошвидше" 😅

Щоб бути такими самими вдоволеними життям котиками, як Цирілла, не забудьте підписатись на книжкову теку КнигоВсесвіт 📚

Не зволікайте, бо посилання скоро зникне, так само несподівано і швидко, як кіт, який побачив пилосос 😅

Це не просто коська. Це пухнаста поліція дедлайнів 😈
Поглядом вимірює, скільки сторінок я сьогодні НЕ написала 🙊
Сиджу тепер ночами, працюю під пильним наглядом.

історія пошуку вчора вночі 🫣

трошки палю мій карент обсешн на вкв та точку збору,
але от чому в рандомний день хочеться кинути все і просто створювати ульотну електронну музику? 🥲