9 листопада 1882 року в Єлисаветграді (зараз Кропивницький) відбулася перша вистава "Товариства українських акторів" під керівництвом Марка Кропивницького. Дебютною постановкою стала опера «Наталка Полтавка» Івана Котляревського. До складу трупи увійшли Марія Заньковецька, Панас Саксаганський, Микола Садовський, Ганна Затиркевич-Карпинська, Іван Карпенко-Карий та інші актори, які згодом визначили розвиток українського професійного театру.

Виступи трупи розпочалися на сцені Єлисаветградського міського театру, де Кропивницький організував репертуар українською мовою. Упродовж наступних місяців колектив дав низку вистав у містах Півдня України, заклавши основу постійної української професійної сцени.

Парламент Сербії прийняв закон, що дозволяє знести будівлю Генерального штабу армії Югославії в Белграді, частково зруйновану під час бомбардувань НАТО в 1999 році, аби компанія Трампа звела на цьому місці п'ятизірковий готель вартістю $500 млн.

Будівля Генштабу розташована в центрі Белграда. Її збудували у 1955–1965 роках за проектом архітектора Ніколи Добровича як ансамбль, який символізує каньйон річки Сутьеска, місце важливої битви Другої світової війни. Будівля є пам’яткою модерністської архітектури, фасади якої виконано з червоного каменю та білого мармуру, а у 2015 році частково укріплювали для запобігання руйнуванню.

Під час операції НАТО «Allied Force» з 24 березня по 10 червня 1999 року будівля зазнала серйозних пошкоджень унаслідок авіаударів, які відбулися 29–30 квітня і 7–8 травня. На момент бомбардування комплекс був порожнім, тож удари мали скоріше символічний, ніж тактичний характер. З 1999 року руїни будівлі залишаються видимим нагадуванням про конфлікт з НАТО.

10 листопада 1764 року імператриця Російської імперії Катерина ІІ скасувала гетьманство в Гетьманщині як інститут влади. Повнота влади була передана президенту Малоросійської колегії Петру Рум'янцеву, що фактично означало ліквідацію місцевого козацького самоврядування. Причиною такого кроку стала централізація управління та впорядкування контролю над українськими землями у складі імперії.

Наслідками стали остаточне включення Гетьманщини до Російської імперії, ліквідація козацьких адміністративних органів і посилення русифікації регіону. Цей крок відкрив шлях до подальшого запровадження кріпацтва та знищення українського національного устрою в другій половині XVIII століття.

Діра у Берлінському мурі, яку використовували як імпровізований прикордонний перехід поруч із Рейхстагом 10 листопада 1989 року, на наступний день після падіння стіни.

“Якби я не став фізиком, я став би, напевно, музикантом," - так казав Альберт Ейнштейн. Він почав вчитися грати на скрипці у чотири роки, а в юності годинами імпровізував на тему творів Моцарта та Баха. Його першою скрипкою вважається інструмент, виготовлений у 1894 році майстром Ернстом Цунтерером. Цей інструмент Ейнштейн ніжно називав “Ліна” і вірив, що у скрипки є душа. Він казав, що музика допомагала йому мислити, і саме під час гри на скрипці до нього часто приходили наукові ідеї. Ейнштейн регулярно влаштовував домашні концерти з друзями-музикантами, серед яких були професійні виконавці та навіть Нобелівські лауреати.

У 1932 році, перед втечею до США від нацистів, Ейнштейн передав скрипку своєму близькому другу — фізику Максу фон Лауе. В 2025 році її виставили на продаж. На аукціоні у Dominic Winter Auctioneers скрипка мала стартову ціну близько £300 тис., але під час запеклих торгів ціна злетіла майже утричі.

У 1926 році Альберт Ейнштейн разом зі своїм колишнім студентом Лео Зілардом винайшли холодильник, який працював без рухомих частин. Принцип роботи базувався на абсорбційному охолодженні за допомогою трьох робочих рідин: аміаку, бутану та води. Система нагрівала розчин аміаку у воді, випаровуючи аміак, який взаємодіяв з бутаном. При випаровуванні бутан поглинав тепло з камери холодильника, охолоджуючи його, а аміак після цього знову поглинався водою, що дозволяло процесу повторюватись постійно без механічного компресора.

Патент на винахід був отриманий в США 11 листопада 1930 року. Хоча холодильник мав перевагу у вигляді відсутності рухомих частин і, відповідно, надійності, він поступався за ефективністю традиційним холодильникам того часу. Винайдення фреонів і економічні наслідки Великої депресії, а також нацистські переслідування Зіларда і Ейнштейна в Німеччині сприяли тому, що цей винахід так і не пішов у масове виробництво. Єдиний екземпляр не зберігся.

На фото - капелан ефіопської православної церкви у Кореї під час Корейської війни. Тоді до складу сил ООН був залучений батальйон Кегнью з Ефіопії, сформований з елітного підрозділу імператорської ефіопської гвардії, всього приблизно 6 000 солдатів та офіцерів. Батальйон був названий на честь бойового коня Раса Маконнена, генерала часів Першої італо-ефіопської війни. Ім'я коня перекладається як «незламний».

Батальйон пройшов інтенсивну підготовку в ефіопських горах, що допомогло солдатам пристосуватися до гірського корейського ландшафту. Ефіопи брали участь у понад 230 боях, зокрема у знаменитій битві при Порк Чоп Хілл. Батальйон воював на боці Південної Кореї та сил ООН до кінця війни, а деякі підрозділи залишались у регіоні аж до середини 1970-х років.

12 листопада 1925 року у Празі була створена «Леґія українських націоналістів» (ЛУН) — перша українська націоналістична організація. Вона виникла на об'єднавчому з'їзді трьох українських державницьких організацій: Українського Національного Об'єднання в Чехословаччині (під проводом Миколи Сціборського та Дмитра Демчука), Союзу Визволення України (Юрій Коллард, Григорович) і Союзу Українських Фашистів (Петро Кожевників, Леонід Костарів). Микола Сціборський (на фото) став лідером організації, ввів обов’язковий ідеологічний вишкіл.

ЛУН мала осередки в Празі, Берліні, Відні, Парижі, Люксембурзі та інших містах, і спрямовувала свою діяльність на об’єднання сил, що боролися за державну незалежність України. Леґія українських націоналістів проіснувала до 1929 року і стала однією з організацій-засновниць Організації Українських Націоналістів (ОУН), яка була створена у Відні. Тоді ЛУН увійшла до складу ОУН як її фундаторська організація.

Панцирний потяг «Хортиця» був сформований у 1919 році у складі 1-ї бригади Українських січових стрільців і належав до Армії УНР. Його використовували під час рейкової війни, зокрема під час боїв за Вапнярку восени 1919 року. Поїзд створили на основі трофейної бронеплатформи, відбитої в Жмеринці у більшовицького панцерника «7-й Сумський». Під час боїв за Крижопіль захопили додатковий броневагон із двома гарматами та вісьмома кулеметами, який оперативно включили до складу потяга. «Хортиця» складалась із трофейних вузлів, що відповідало практиці швидкого переозброєння рейкових військових частин Армії УНР у 1919 році.

Існує версія, що попередником «Хортиці» могла бути імпровізована «Запорозька Січ» з дерев’яним «панцируванням» зі шпал, яка поступово перетворилася на повноцінний бронепоїзд. Екіпаж потяга складався переважно зі січових стрільців.

У бою під Проскуровом «Хортиця» зійшла з рейок і була залишена.

"Було б погано, якби почалася третя світова війна. Це розумний страх. Опираючись росії, українці роблять всі сценарії такої катастрофи менш імовірними. У масштабах нашого світу українці — це пожежники. Вони забезпечують безпеку всіх інших. Немає сенсу звинувачувати їх у російському вторгненні або заважати їм виконувати свою роботу. Це вже не страх, а саморуйнівна паніка. Істерія робить третю світову війну більш імовірною."
Тімоті Снайдер

Третя світова дійсно ймовірна найближчим часом? Ви можете визначити це самі! Ми зібрали для вас ознаки великих воєн. Ті ознаки, які спрацьовували протягом історії. А ви - стежте за новинами і визначайтеся.

Всі ознаки - в новому відео!

https://youtu.be/vTv1_ukOukQ

13 листопада 1918 року у Львові Українська Національна Рада ухвалила «Тимчасовий основний закон про державну самостійність українських земель бувшої Австро-Угорської монархії». Цим актом було юридично оформлено створення Західно-Української Народної Республики (ЗУНР). Закон проголошував, що всі українські землі колишньої монархії утворюють самостійну державу, влада в якій належить народові. До скликання Установчих зборів вищими органами державної влади визначалися Українська Національна Рада та Державний Секретаріат.

(зверніть увагу, як в оригіналі пишуть назву монархії!)

Прийняттю закону передував Листопадовий чин — організоване українське повстання у Львові в ніч з 31 жовтня на 1 листопада 1918 року під керівництвом сотника Дмитра Вітовського, унаслідок якого влада в місті перейшла до українців. Уже 9 листопада 1918 року утворено уряд — Державний Секретаріат на чолі з Костем Левицьким. Проєкт Тимчасового основного закону підготував отець Платонід Філяс та інші.

Урочистою церемонією США припинили виробництво монет номіналом 1 цент у зв'язку з тим, що вартість карбування у понад три рази перевищила номінал.

Монети в 1 цент ("пенні") у США карбували з 1793 р. у Філадельфії. Спочатку з майже чистої міді масою понад 13 гр. Дизайн «Flowing Hair» - алегоричний образ Свободи. У 1793–96 рр. - дизайн «Liberty Cap», де Свобода мала фригійський ковпак як знак громадянських прав (на фото). У 1796-1857 рр. карбували варіанти бюсту Свободи («Draped Bust», «Classic Head», «Matron Head», «Braided Hair»). У 1856–58 рр. запровадили дрібніший мідно-нікелевий цент із орлом у польоті.

У 1859–1909 рр. карбували «Indian Head» — погруддя Свободи з індіанським пір’ям. Спершу з мідно-нікелевому сплаву, з 1864 року — з бронзи. З 1909 р. розмістили портрет Авраама Лінкольна. У 1959–2008 рр. використовували зображення меморіалу Лінкольна у Вашингтоні. З 2010 р. - дизайн «Union Shield» зі щитом і стрічкою. У 1982 році замість бронзи почали карбувати цинкову монету з мідним покриттям.

Нещодавно на британському каналі вийшла документалка «ДНК Гітлера: креслення диктатора» (Hitler's DNA: Blueprint Of A Dictator), яка розкриває результати аналізу ДНК Адольфа Гітлера, витягнутої з фрагмента тканини, забарвленої його кров'ю з дивана в бункері, де він наклав на себе руки 1945 року. Фільм каже, що ДНК підтвердило наявність у фюрера генетичного розладу Каллмана, який перешкоджає нормальному статевому дозріванню, спричиняє низький рівень тестостерону, та ймовірність мікропеніса з частотою 10% серед хворих. Цей діагноз узгоджується з медичними записами з в'язниці Ландсберга 1923 року, де зафіксовано крипторхізм, а також з доповідями з Першої світової війни про знущання над Гітлером через розмір геніталій.

Тест ДНК також виявив, що Гітлер мав велику ймовірність аутизму, шизофренії та біполярного розладу, а також мав вищий за середній ризик РДУГ.

Віримо?

Липнева криза 1914 року, почата вбивством ерцгерцога Франца Фердинанда 28 червня в Сараєві, австро-угорським ультиматумом Сербії 23 липня, частковою мобілізацією Австро-Угорщини 28 липня (загальною з 30 липня), загальною мобілізацією Росії 30 липня та німецьким станом воєнної небезпеки 31 липня, завершилася загальною мобілізацією Франції, оголошеною 1 серпня 1914 року о 15:45 указом президента Раймона Пуанкаре. Мобілізація розпочалася 2 серпня, тривала 17 днів до 18 серпня, призвівши до призову 3 780 000 чоловіків віком 20–48 років, які приєдналися до 680 000 чинних солдатів.

Про інші ознаки великої війни дивіться тут: https://youtu.be/vTv1_ukOukQ

14 листопада 1918 року гетьман Павло Скоропадський підписав Закон Української Держави про заснування Української академії наук у Києві, ініційований міністром народної освіти Миколою Василенком. Комісію з розробки законопроєкту очолював Володимир Вернадський, який в умовах боротьби за українську державність прагнув створення самоврядної установи для розвитку української науки.

Академія об'єднала 45 закладів: 15 інститутів, 14 комісій, 6 музеїв, 2 кабінети, 2 лабораторії, ботанічний сад, астрономічну обсерваторію, бібліотеку та архів. Першими дійсними членами стали 12 вчених: Дмитро Багалій (історія України), Агатангел Кримський, Микола Петров, Степан Смаль-Стоцький, Володимир Вернадський, Степан Тимошенко, Микола Кащенко, Павло Тутковський, Михайло Туган-Барановський, Федір Тарановський, Володимир Косинський, Орест Левицький.

Це мексиканські іммігранти у вантажівці прикордонної служби США в Каліфорнії. Ці люди - частина програми масової депортації зі Штатів до Мексики. Червень 1954 року.

У 1954 році президент США Дуайт Д. Ейзенхауер ініціював операцію «Ветбек» для масової депортації нелегальних мексиканських мігрантів. Основною причиною стала велика кількість нелегальних мігрантів, які займали робочі місця американців — у 1953 році було зафіксовано 886 000 арештів.

Операція розпочалася в червні 1954 року і супроводжувалася масштабними рейдами: 750 прикордонників на автівках і літаках розшукували нелегальних мігрантів у Каліфорнії, Техасі, Аризоні тощо. Затриманих депортували наземним, повітряним і водним транспортом — автобусами, літаками та кораблями. За рік операції до Мексики направили близько чверті мільйона нелегалів.