12 лютого 2025 року виповнилось 10 років так званим «Мінським домовленостям №2», які в столиці Білорусі уклали між собою пенсіонер Кучма, що представляв Петра Порошенка, та два бомжі.

Як заявляв Сивочолий Гетьман, «альтернативи Мінським домовленостям немає», оскільки лише вони, мовляв, можуть зупинити російську агресію на Сході України. Але при цьому Порошенко забував уточнювати, що ані Україна, ані Росія не мають жодного відношення до цієї угоди між приватними особами, а, відтак, парламенти цих країн «Мінські домовленості» ніколи не ратифікували. Більш того, їх немає (і бути не може) у жодній українській базі нормативно-правових актів.

На окремий наголос заслуговує та обставина, що в «Мінських домовленостях» слово «Росія» ніде не фігурує, натомість постійно підкреслюється, що на Сході України відбувається внутрішній конфлікт, який може бути припинений лише шляхом проведення виборів на бунтівних територіях. Тільки після таких виборів, згідно з «Мінськими домовленостями», може ставитись невідомо перед ким питання про передачу Україні неконтрольованої ділянки кордону та виведення іноземних військ і тільки за умови, якщо перед цим Верховна Рада внесе зміни в Конституцію України та надасть «особливий статус» окупованим районам.

«Мінськими домовленостями», яким «немає альтернативи», була передбачена така послідовність з метою припинення бойових дій: спочатку вносяться зміни до Конституції України та проводиться федералізація України з наданням особливого статусу окупованим районам, потім проводяться вибори на окупованих територіях без будь-якого контролю з боку України, потім розглядається питання про можливість передачі Україні контролю над кордоном за умови «проведення конституційної реформи в Україні» та «за погодженням з представниками окремих районів Донецької та Луганської областей» й лише після цього – «виведення всіх іноземних збройних формувань, військової техніки, а також найманців з території України». Причому, куди ця техніка та іноземні збройні формування будуть виводитись незрозуміло, оскільки Росія не є стороною «Мінських домовленостей» й ніколи ніяких зобов’язань на себе стосовно виведення окупаційного корпусу не брала.

Порошенко розпочав виконувати «Мінські домовленості» 31 серпня 2015 року, коли намагався закріпити в Конституції «особливий статус Донбасу», для чого співробітникам СБУ довелось організувати масові заворушення під Верховною Радою ти пожбурити в натовп гранату, внаслідок чого загинули четверо бійців Національної гвардії (до речі, агент СБУ Геннадій Дубров, який влаштував ці заворушення, був випущений на волю, потім брав участь у інших провокаціях і загинув після повномасштабного вторгнення ). Але Сивочолий Гетьман не завершив процес розділення України, тож Зеленський після своєї інавгурації розпочав завзято виконати те, що пенсіонер Кучма пообіцяв двом бомжам від імені Порошенка. Чим це закінчилось, ми знаємо.

Цитую «Мінські домовленості»:

***
9. Відновлення повного контролю над державним кордоном з боку уряду України у всій зоні конфлікту, яке має розпочатися в перший день після місцевих виборів і завершитися після всеосяжного політичного врегулювання (місцеві вибори в окремих районах Донецької та Луганської областей на підставі Закону України та конституційна реформа) до кінця 2015 року за умови виконання пункту 11 - у консультаціях і за погодженням з представниками окремих районів Донецької та Луганської областей в рамках Тристоронньої контактної групи.

10. Виведення всіх іноземних збройних формувань, військової техніки, а також найманців з території України під спостереженням ОБСЄ. Роззброєння всіх незаконних груп.

11. Проведення конституційної реформи в Україні з набуттям чинності до кінця 2015 року нової Конституції, яка передбачає ключовим елементом децентралізацію (з урахуванням особливостей окремих районів Донецької та Луганської областей, узгоджених з представниками цих районів), а також прийняття постійного законодавства про особливий статус окремих районів Донецької та Луганської областей відповідно до заходів, зазначеними в примітці, до кінця 2015 року.

Під рубрикою «Жму руку. – Обнімаю».

Петро Порошенко – щаслива людина. Не кожному політику вдається дочекатись втілення в життя своїх віковічних мрій і політичних прагнень. А Петро Олексійович, який стільки зусиль доклав для запровадження в Україні позасудових санкцій проти власних громадян, нарешті дочекався.

Сподіваюсь, що невдовзі виповниться ще одна мрія Сивочолого Гетьмана, який стільки років боровся за скасування депутатської недоторканності, і він, нарешті, опиниться в слідчому ізоляторі.

З такої нагоди гріх не згадати знамениту телефонну розмову між Порошенком і Путіним, яка відбулась 30 квітня 2015 року.

Рятуйте, хто в бога вірує!

Військовослужбовця за мобілізацією Шабуніна, який майже три роки пиячить у Києві, підступний Офіс президента відправляє служити в Харків - поближче до сержанта Жадана і сержанта Кіпіані. Але цим Шабуніна не залякаєш, бо він, виявляється, «служив на Сході» і є учасником бойових дій.

Оскільки Шабунін написав, що єдиний спосіб закрити йому рота – «зробити це фізично», то, за інформацією «Української правди», Офіс президента вирішив призначити Шабуніна командиром відділення польового механізованого хлібозаводу продовольчого складу 218 об'єднаного центру забезпечення сил логістики ЗСУ. Будуть затикати рот булкою, відправивши наше сонечко на вірну смерть від переїдання.

«Ну, все, тепер Київ можна брати голими руками», – подумав Путін, узнавши, що сержанта Шабуніна відправляють служити в Харків.

Нагадую читацькій громадськості, що на сайті з романтичною назвою «Х.У.Й.» викладений протокол мого допиту в ТУ ДБР у м.Києві в кримінальному провадженні, зареєстрованому у зв'язку з ухиленням Шабуніна від військової служби, самовільним залишенням Шабуніним військової частини та привласненням Шабуніним автомобіля, придбаного для 207 окремого батальйону ТрО

Сайт «Х.У.Й.», як Ви знаєте, зараз блокує голова Держзспецзв’язку бригадний генерал Потій на прохання так званого Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Лубінця, оскільки я опублікував інформацію про фіктивну фірму, відкриту Лубінцем, та описав схеми розкрадання Лубінцем міжнародної допомоги. Але доки в суді розглядається мій позов у зв’язку із запровадженням цензури корумпованим покидьком Потієм, з публікаціями сайту з романтичною назвою, у тому числі з протоколом мого допиту в «справі Шабуніна», можна ознайомитись на «дзеркалі»:

https://volodymyrboyko.wordpress.com/2024/10/27/protokol-dopytu-v-spravi-shabunina/

Під рубрикою «Третя харчова».

У зв’язку з призначенням військовослужбовця, призваного за мобілізацією, Шабуніна командиром відділення механізованого польового хлібозаводу продовольчого складу 218 Об’єднаного центру забезпечення Сил логістики Збройних Сил України (ВОС - 790182А), сержант Шабунін тепер знатиме не тільки ціни на яйця, але й ціни на борошно.

Думаю, було б непогано допитати підозрюваного Порошенка, щоби, нарешті, з'ясувати, між ким і ким були укладені «Мінські угоди», у якості кого їх підписали громадяни Захарченко та Плотницький, чи є Україна стороною цих угод, а якщо є – то чому Порошенко не направив їх на ратифікацію у Верховну Раду.

Версія свідка ОСОБА_11 про те, що він зі свічкою шукав кішку, розгрібаючи побутовий непотріб, взагалі нелогічна, оскільки кішку достатньо було покликати. Та, якби поза межами квартири, за зачиненими дверима, в холодну пору року, перебувала кішка вона б нявчала, що не викликало б необхідності її шукати.

Шевченківський районний суд м.Чернівців

«Якщо США змогли впродовж 10 років пережити повідомлення про Грету Тунберг, то і Європа потерпить упродовж двох місяців пости Ілона Маска». – Джей Ді Венс, віце-президент США.

Мінздрав прєдупрєждаєт

12 лютого 2025 року зненацька з’ясувалось, що в Україні є дві людини, які досі не знали, що штаб Антитерористичного центру при СБУ, щонайменше, з 2015 року працює на спецслужби Росії. Про це знала вся країна: про злочинну діяльність начальника штабу АТЦ при СБУ я ще в 2020 році зняв документальний фільм, у травні 2021 року за моєю заявою було зареєстровано кримінальне провадження (у якому, до речі, досі не проведено жодної слідчої дії), була викрита ціла група співробітників ДБР і військової прокуратури Київського гарнізону, які допомагали зрадникам з СБУ замітати сліди. Більш того, 25 березня 2019 року екс-співробітник штабу АТЦ при СБУ підполковник Василь Прозоров провів брифінг у Москві, де розповів, що він передавав спецслужбам Російської Федерації інформацію про діяльність українських силових структур. І лише дві людини нічого про це не знали раніше – голова СБУ Малюк і народний експерт з усіх питань Бутусов.

Дмитро Козюра, якого Малюк 12 лютого 2025 року оголосив зрадником – це не перший начальник штабу АТЦ при СБУ, який працює на Росію. До Козюри, починаючи з 2015 року, штаб АТЦ при СБУ з не меншим успіхом очолював генерал-майор Геннадій Кузнецов, який займався тим же ж самим – саме про його діяльність на брифінгу в Москві вихвалявся колишній підлеглий Кузнецова Прозоров.

Втім, Бутусов навіть не підозрює, що в Козюри був попередник – народний експерт з усіх питань написав, що «посаду начальника штабу Антитерористичного центру при СБУ Дмитро Козюра обійняв у 2016 році», а чесні та непідкупні видання на кшталт «Главкома» цю маячню передрукували. Насправді в 2016 році Козюра був призначений начальником управління «Т» ДЗНД СБУ. А на посаді начальника штабу АТЦ при СБУ Козюра змінив Кузнецова вже після того, як були отримані достеменні докази роботи Кузнецова на ФСБ. Зокрема – записана розмова між Кулінічем і Сівковичем:

Сівкович: А департамент контррозвідки повністю не його (мається на увазі, що голова СБУ Баканов не контролює ДКР СБУ)?
Кулініч: Я там плюс-мінус утримую ***, тому задача на це місце вивести «Охотніка» ... на першого зама.
Сівкович: Коли все буде вже більш-менш готово, воно швидко може бути, я просто швидко не хочу тому, що ви кадри не поставите, хоча якщо «Охотніка» переконаєте, що «Охотнік»... Хоча б «Охотніка» поставте першим замом... Тому, що лінія контррозвідки, якщо «Охотнік» її забере і цю штуку, то воно буде непогано, інше можемо самі там...

«Охотнік», він же ж «Собачник» – це начальник Штабу АТЦ при СБУ генерал-майор Кузнецов, якого у ФСБ планували призначити керівником АТЦ при СБУ замість Руслана Баранецького. За посадою керівник АТЦ при СБУ є першим заступником голови СБУ і, за розподілом обов’язків, контролює діяльність Департаменту контррозвідки. А своє прізвисько Кузнецов отримав через палку любов до мисливських собак, яких він не тільки купляв, а навіть викрадав

Ось, наприклад, історія, про те, як генерал-майор Кузнецов у присутності першого заступника голови СБУ генерал-майора Баранецького наприкінці грудня 2019 року під час так званого «обміну полоненими» на лінії розмежування з окупованою частиною Донецької області прямо на автозаправці вкрав мисливського собаку рідкісної породи Цвергшнауцер. Цього собаку Кузнецов потім продав у Києві.

Звісно, про кримінальні нахили Кузнецова, а також про те, що він розкрадає грошове забезпечення своїх підлеглих, забезпечує охорону концертів Вакарчука з оплатою «чорним налом» і продає місця в списку на обмін полоненими прекрасно знали в спецслужбах Російської Федерації. На цьому, власне, Кузнецова й завербували.

Але Малюк про це чомусь не розповідає. У нього претензії тільки до Козюри. А попередній начальник Штабу АТЦ при СБУ Кузнецов тихенько вийшов на пенсію та живе в своєму маєтку на київських Осокорках, який збудував на гроші, виручені від продажу місць у списку на обмін полоненими (за включення в цей список з українських полонених, ув’язнених окупантами, або з їхніх родичів у СБУ брали від 32 тисяч до 80 тисяч доларів).

12 лютого 2025 року голова СБУ Василь Малюк оголосив, що начальник штабу АТЦ при СБУ полковник Дмитро Козюра є агентом російської спецслужби, на доказ чого Малюк набив цьому Козюрі фізіономію, поставив його на коліна, сфотографував синець на Козюріній мармизі й фотографію опублікував. Враховуючи розумовий рівень Василя Васильовича, нічого дивного в таких методах «досудового розслідування» немає. Але виникає запитання – чому Малюк поставив синець на морді Козюри й не має жодних претензій до його попередника Геннадія Кузнецова? А, між тим, колишній начальник штабу АТЦ при СБУ генерал-майор Кузнецов не тільки обслуговував своїх московських кураторів, а ще й розкрадав грошове забезпечення підлеглих, використовував службовий автотранспорт для поїздок у відпустку й навіть оформлював офіцерам штабу АТЦ при СБУ фіктивні відрядження в зону АТО, а, насправді, направляв їх для охорони концертів Святослава Вакарчука. При цьому, як було встановлено в ході службового розслідування, Вакарчук платив за це Кузнецову готівкою «у конверті».

Але, найголовніше, Кузнецов разом зі своїми московськими кураторами продавав місця в списку на «обмін полоненими». Більш того, «МГБ ДНР» добирало заможних громадян на окупованій території, яких кидало до в’язниці, далі в’язні передавали через «МГБ ДНР» гроші для Кузнецова й начальник штабу АТЦ при СБУ включав їх у список на обмін.

Але Малюка це не дивує, на коліна Кузнецова він не ставить і навіть не цікавиться, на які гроші генерал-майор СБУ облаштував собі садибу на київських Осокорках.

Оскільки Вася Малюк, вочевидь, уяви не має, що відбувається в довіреній йому Конторі, нагадую, що 4 роки тому я зняв документальний фільм про трудові подвиги тодішнього начальника штабу Антитерористичного центру при СБУ генерал-майора Геннадія Кузнецова.

P.S. У коментарях мене спитали, хто оплатив зйомку цього фільму – чи, бува, не USAID? Відповідаю. Цей фільм знімався в 2020 році як пілотна передача для одного телеканалу, який планував запустити мій авторський проєкт «Допуск по формі 1». Але після зйомки двох пілотних документальних фільмів канал відмовився від цієї задумки і в етер вони не пішли. Мені стало шкода своєї роботи (за яку я, звісно, не отримав ані копійки – на відміну він технічних працівників, яким заплатив телеканал) і я попрохав керівника телеканалу продати мені відеозаписи. Керівник порахував собівартість, назвав мені суму, я заплатив і забрав два своїх документальних фільми. Гроші, на які я викупив свої передачі, я заробив перед тим як інструктор з парашутної підготовки, коли працював за кордоном

Ось повернуться хлопці з фронту – і наведуть у країні порядок.

Маю погані новини для директора НАБУ Семена Кривоноса. Як повідомляє New York Times, заступник помічника Державного секретаря США Крістофер Сміт нещодавно зустрічався з хазяїном Білорусі Лукашенком, домовлявся про умови послаблення антибілоруських санкцій і привіз з Мінська трьох громадян, звільнених Лукашенком з в’язниці – американця та двох білорусів.

Власне, неприємність для Семена Юрійовича полягає не в сюжеті, описаному заокеанською газетою, а в прізвищі високопоставленого американського дипломата. Напевно, Кривонос не знає, що Крістофер Сміт – це колишній керівник НАБУ. Точніше – колишній керівник відділу з правоохоронних питань посольства США в Україні, який фактично керував НАБУ за часи президента Порошенка. Саме до Крістофера Сміта самопроголошений директор НАБУ Ситник носив документи з грифом «таємно» і «цілком таємно» і саме Крістофер Сміт вирішував, яке кримінальне провадження розслідувати, а яке – закривати.

Зокрема, Крістофер Сміт наказав закрити так звану «справу про наплічники Авакова» (у цьому нема нічого дивного з огляду на те, що Аваков активно співпрацював з американськими спецслужбами). Про це тодішній керівник САП Назар Холодницький розповів керівнику шостого відділу САП Сергію Козачині. Але в кабінеті Холодницького Ситник встановив прихований мікрофон, ця розмова була записана й протокол НСРД Ситник передав у посольство США.

Про «справу про наплічники Авакова», роль американських дипломатів у її закритті та про те, як Ситник і Холодницький записували розмови один одного й носили ці записи в американське посольство, я ще в 2020 році розповів у статті «Як черві (с)». Тому зараз я поясню Кривоносу, які неприємності на нього очікують.

Річ у тім, що Семен Юрійович сподівався, що нова американська адміністрація не узнає, що коїлось в НАБУ за часи Ситника, оскільки іноземними партнерами вирішено провести аудит діяльності НАБУ тільки за 2023-2024 роки. І тому, мовляв, можна буде водити за ніс Держдеп, приховуючи матеріали про те, як Ситник, Лещенко й Трепак під орудою представниці ФБР Карен Гріневей в 2016 році роздмухували «справу Манафорта», допомагаючи Гілларі Клінтон на президентських виборах, як Ситник спускав на гальмах справу проти Злочевського, як Ситник на прохання Сема Кісліна блокував рахунки «Ощадбанку» в сподіванні зняти арешт з коштів Арбузова. А ще Кривонос сподівався, що можна безкарно переконувати нове керівництво Держдепу, що в НАБУ немає матеріалів на Авакова. Бо навіщо Кривоносу, на якому нема де тавра ставити, лаятись із Ситником і Аваковим, які мають повне досьє на Семена Юрійовича?

Але, насправді, в нинішній адміністрації Трампа є люди, які достеменно знають, що американські хазяї коїли в Україні руками Ситника. І тепер ці люди будуть робити крайніми не себе чи своїх колег по Держдепу (наприклад, того ж Дж. Кента), а Ситника та Кривоноса, який вчасно не доповів.

Друзі, не знаєте, яка там ситуація на механізованому польовому хлібозаводі продовольчого складу 218 Об’єднаного центру забезпечення Сил логістики Збройних Сил України? Новий командир відділення вже приступив до виконання обов’язків?

‼️А тепер перейдемо до, дійсно, важливих новин.

Хлопець обісцяв машину поліцейських, тепер йому загрожує до 5 років позбавлення волі.