Державний департамент Сполучених Штатів нагородив колишнього генерального прокурора Руслана Рябошапку премією за видатні успіхи в боротьбі з корупцією. Наскільки я пригадую, єдине, що встиг зробити Рябошапка – це затримати й відправити в СІЗО так званих вбивць Шеремета: Андрія Антоненка, Яну Дугарь та Юлію Кузьменко. Так що, Антоненко, Дугарь і Кузьменко були ще й корупціонерами?

P.S. До речі, нагадую історію про те, як Рябошапка розкрив вбивство Шеремета.

11 років тому, 25 лютого 2010-го, відбулась інавгурація четвертого президента України Віктора Януковича. Напевно, Віктор Федорович планував царствувати довго та щасливо й передати державу в спадок своїм діточкам і онукам. Але це було неможливо в принципі з огляду на те, що Україна є феодальною державою.

Феодалізм – це на сьогодні вже нежиттєздатна суспільно-політична формація. Точніше, феодальний лад може стабільно панувати лише в тих країнах, які мають надлишкові природні ресурси – за рахунок продажу цих ресурсів буржуазно-демократичним країнам. Відтак феодальна Україна не має жодних шансів на існування як держава.

При цьому проведення буржуазно-демократичних реформ (нехай навіть насильницьким, себто революційним, шляхом) унеможливлює та обставина, що буржуазно-демократичні держави існують у національних кордонах. Власне, тому й відбувся розпад феодальних імперій, оскільки населення в результаті суспільно-політичних змін стало асоціювати себе не з певним сувереном («Ти чиїх будеш?»), а з певною нацією. У той же час на території України не проживає жодна нація, точніше, представники різних національностей, які тут мешкають (українці, донбасяни, харків’яни, одесити й т.д.), не здатні до утворення політичної нації в силу особливостей менталітету.

Внаслідок об’єктивних закономірностей історичного розвитку Україна неминуче має розпастися. І стихійні бунти 2004 та 2013-14 років є лише проявом кричущих суспільних протиріч та свідченням зникнення залишків державних інституції. Але чому такі бунти в центрі Києва не відбуваються зараз, натомість сім років тому на вулицях височили барикади? За ці сім років Україна ще більше скотилась у прірву правового та економічного хаосу, рівень життя значно погіршився в порівнянні з часами Януковича, але мешканці України хоча й скавчать, але не бунтують.

Відповідь проста. Бунти вибухають не тоді, коли влада відбирає хліб, а тоді, коли влада відбирає надію.

Сім років тому соціально активний прошарок населення ще пов’язував своє майбутнє з Україною, щиро вважаючи: якщо вдягнути на голову каструлю, поставити намет у центрі Києва та покричати «міліція з народом!», то замість поганого монарха прийде справедливий суверен, який дбатиме про добробут підданих. Нині соціально активні громадяни своє майбутнє пов’язують не з міфічними реформами, а з успішними пошуками роботи за кордоном та перспективою виїхати з Неньки назавжди. А це означає, що дурнів, які готові вмирати за пустопорожні гасла, стає дедалі менше, а Україна з держави перетворюється на спірну територію.

Нагадую, що нинішні захисники СБУшного «стукача» Стерненка 5 років тому влаштовували в Києві мітинги на захист поліцая Олійника, який вбив ні в чому не винуватого неповнолітнього хлопця Михайла Медведєва, верещали про любов до «моєї нової поліції» і навіть придумали гасло «Спочатку підкоряйся, а потім оскаржуй».

Ось що пишуть у коментарі до справи Стерненка в мене на ФБ: «Якщо людина сильно нагрішила по жізні, то милосердний Господь посилає їй адвоката Масі Найєма. Для вразумлєнія і ісправлєнія».

Пішли чутки, що доблесна СБУ під шумок хоче затримати Тетяну Монтян – з помсти за те, що Тетяна розвалила в суді справу по обвинуваченню в «державній зраді» Руслана Коцаби й домоглась виправдувального вироку.

Шановні правнуки Дзержинського – не вздумайте! Прокляну! 15 квітня в Печерському суді продовжуватиметься розгляд мого позову до СБУ та Держприкордонної служби про відшкодування шкоди, завданої незаконним затриманням на території Польщі й незаконною депортацією в Україну в серпні 2016 року (це коли підлеглий Васі-їбанька мене переплутав з якимсь сепаратистом-терористом). Оскільки беззаконня відбувалось на очах Тетяни Миколаївни, вона викликана в Печерський суд як свідок.

Нехай спочатку дасть покази в суді, а потім вже затримуйте. Бо допитати її з СІЗО в режимі відеоконференції не вдасться – у вас у Аскольдовому провулку немає відповідного обладнання .

До речі, «юний дзержинець» Стерненко в 2017 році перейшов з Департаменту захисту національної державності СБУ, де він торгував наркотиками, до Головного управління «К» СБУ, де став шестерити у Васі Пісного, за достатньо веселих обставин. Після того, як Стерненко на завдання куратора впіймав депутата Комінтернівської селищної ради й плоскогубцями вирвав йому нігті, вимагаючи написати заяву про складання депутатських повноважень, наш герой оголосив себе бійцем невидимого фронту. І став вимагати, щоби УСБУ в Одеській області оформило йому посвідчення учасника бойових дій.

Але обурилась тодішня співмешканка Стерненка, яка також співпрацювала з СБУ (щоправда, на відміну від нашого героя, була завербована на патріотичних мотивах). Довідавшись, що відділ захисту національної державності УСБУ в Одеській області збирається подати фальшиві документи про участь Стерненка в бойових діях, його подруга здійняла страшенний скандал і почала скаржитись по інстанціях, стверджуючи, що Стерненко – це шахрай, який у бойових діях участі не брав і брати не міг.

Урешті-решт, скандал закінчився тим, що Стерненко розстався як зі своєю дівчиною, так і з генерал-майором Доценком та його «Правим Сектором» і перейшов «в услуженіє» до генерал-лейтенанта Пісного.

І вишенька на тортик. Знаєте, який оперативний псевдонім Стерненко вибрав собі, коли давав підписку про негласне співробітництво з СБУ? – «Лаврентій Берія».

Друзі, поздоровляю з судовою реформою, яку в один день провів Найвеличніший Лідер Світу. Запам’ятаймо цю дату – 25 лютого 2021 року в Україні, нарешті, запанувало справжнє правосуддя.

По-перше, Найвеличніший Лідер Світу доручив заступнику керівника свого Офісу Андрію Смирнову негайно зателефонувати в Одеський апеляційний суд і наказати суддям випустити на волю «Лаврентія Берію», тобто колишнього негласного позаштатного співробітника СБУ Стерненка, який виривав плоскогубцями нігті в депутата Комінтернівської селищної ради, торгував наркотиками та зарізав людину.

По-друге, за розпорядженням Найвеличнішого Лідера Світу Шевченківський районний суд м.Києва відмовив у задоволенні клопотання про продовження досудового розслідування щодо витівок заступника глави Офісу Найвеличнішого Лідера Світу Олега Татарова. За кілька днів строк слідства добіжить кінця й Татаров повернеться на робоче місце, чистий перед законом, мов сльоза немовляти.

Переконаний, що Найвеличніший Лідер Світу гідний занесення на скрижалі Книги рекордів Гіннеса: йому вистачило одного дня й одного телефонного апарата, щоби блискучо провести судову реформу й перетворити Україну на справжній розсадник верховенства права.

Яких ще реформ вам не вистачає?

На радість своїм заокеанським читачам видання «Насправді» вмістило переклад англійською мовою довідки з матеріалів кримінального провадження №32020100000000324 від 18.06.2020, у межах якого окремі гарячі голови з Офісу Президента України пропонують затримати міського голову Дніпра Бориса Філатова та бізнесмена Геннадія Корбана. Ще не так давно Філатов і Корбан у вузькому колі наближених стверджували, що їм вдалось домовитись з главою держави Андрієм Єрмаком про те, що це кримінальне провадження «спустять на гальмах». Але на тлі тотального розкуркулення, яке планує Офіс Президента, може трапитись всяке.

https://naspravdi.today/en/2021/02/26/korban-and-filatov-suspected-in-funding-of-the-opposition-platform-for-life/

З оригіналом публікації українською мовою можна ознайомитись за цим посиланням:

https://naspravdi.today/uk/2021/02/23/korbana-ta-filatova-pidozriuiut-u-finansuvanni-opzzh/

У той час як лейтенант Баканов 25 лютого 2021 року кивав гривою в студії телеканалу «1+1» і розповідав, що колишній негласний співробітник СБУ «Лаврентій Берія» при ньому не проходив службу в Конторі (і це свята правда – «Берія», він же ж Стерненко, пішов з Головного управління «К» разом зі своїм куратором генерал-лейтенантом Пісним як тільки начальником цього Главку став лейтенант Баканов), підлеглі Іванушки Геннадійовича допомагали покинути Україну в напрямку славного міста Дубаї екс-народному депутату й ек-міністру транспорту Миколі Рудьковському. Микола Миколайович полетів до свого давнього товариша – генерал-командора Міжнародної Управи «Козацтво Запорозьке» Юрія Єриняка, більше відомого під прізвиськом «Молдаван».

Люди брешуть, що причиною раптового відльоту відомого «соціаліста» тов. Рудьковського до «Молдавана» стала інформація, передана йому від в.о. начальника Головного слідчого управління СБУ Андрія Швеця, що Рудьковського планується найближчим часом затримати за викрадення в 2012 році разом з Єриняком нинішнього народного депутата з фракції «Слуга народу» Олега Семінського. На час викрадення Семінський був керівником ПАТ «Нафтогазвидобування», на сьогодні 25% акції компанії належать Рудьковському через нідерландську компанію Salazie B.V., а решта – Рінату Ахметову.

Семінський провів «на підвалі» майже три роки й був звільнений слідчим Генеральної прокуратури Дмитром Сусом, якого зараз судять за те, що він розслідував кілька кримінальних проваджень відносно директора НАБУ Ситника (формально – за інше, але фактично – за те, що Сус ледь не вдягнув на Ситника кайданки в червні 2016 року за вимагання хабаря з прокурора Кулика: операція зірвалась, оскільки генеральний, прости господи, прокурор Луценко попередив Ситника, щоби той не брав гроші).

Але втеча Рудьковського ніякою мірою не ставить хрест на розслідуванні. Бо в Україні залишились його подільники – Юрій Віталійович Луценко, який свого часу взяв з Рудьковського кругленьку суму за те, щоби забезпечувати недоторканність Єриняка. Та Петро Олексійович Порошенко, який особисто (!) проводив у 2014 році наради й заслуховування цієї справи в Генеральній прокуратурі (у кабінеті першого заступника генпрокурора Герасимюка в «червоному» корпусі, що виходить на вулицю Гусовського). Якщо Юрія Віталійовича відправити до «діда Лук’яна», він дасть усю розкладку й потягне за собою Порошенка. Тим більше, що зараз справа про викрадення Семінського розкручується не заради покарання Рудьковського чи, тим більше Єриняка («Молдаван» – це якраз та людина, яка на прохання колишнього першого заступника міністра внутрішніх справ України Володимира Євдокимова вимолила для Зеленського прощення в Рамзана Кадирова, якого комік «95 кварталу» образив своїм жартом).

Справа про викрадення Семінського була давним-давно розслідувана, продана й пропита. А зараз вона активізувалась виключно з метою загнати під шконку Ріната Леонідовича. Куратором кампанії з переслідування Ахметова є секретар РНБОУ Олексій Данілов, питання погоджено з посольством США.

Поздоровляю главу держави Андрія Єрмака з новим кадровим призначенням – радником голови Житомирської обласної ради на громадських засадах став генерал-майор Косинський.

Владислав Володимирович Косинський – це остання опора та надія Сивочолого Гетьмана в боротьбі за престол. 4 квітня 2019 року Порошенко призначив Косинського заступником голови СБУ в сподіванні морально укріпити агентуру Департаменту захисту національної державності й здобути булаву в ході другого туру президентських виборів. Але не судилось…

Тепер ось тов. Косинський буде радити на громадських засадах. Що, звісно, породжує цілком природне запитання – а на які гроші він живе? Невже йому в 46 років призначили пенсію по інвалідності? Хоча чому б ні – негласний позаштатний співробітник СБУ Ілля Кива тривалий час отримував пенсію по інвалідності в зв’язку з психічним захворюванням, що не заважало йому служити в СБУ, боротись з буржуазним націоналізмом у 2013 році та очолювати чотири обласних осередки «Правого Сектору» в 2014 році. Тож і Косинський цілком може і отримувати пенсію (тільки не по інвалідності, а по алкоголізму – кажуть, Дублик його навчив цьому непростому ремеслу), і нести тяготи служби в статусі офіцера діючого резерву...

Користуючись нагодою, хочу звернутись до тов. Косинського. Владиславе Володимировичу, кажуть, що Ви стали професійним активістом і навіть разом з Васею-їбаньком... вибачаюсь, шановним Василем Сергійовичем Грицаком утворили якусь громадську організацію під назвою «Український центр аналітики та безпеки». А чому я досі не отримав запрошення вступити в цю громадську організацію?

Сайт «Насправді» розповів повністю задокументовану історію про те, як два видатних борці з корупцією – колишній генеральний прокурор Руслан Рябошапка та його заступник Віктор Чумак – підробляли документи й розкрадали кошти державного бюджету. Але чомусь премію Державного департаменту США за видатні успіхи на теренах боротьби з корупцією отримав один лише Рябошапка. Очікуємо, що найближчим часом аналогічною нагородою буде відзначений також і Чумак.

https://naspravdi.today/uk/2021/02/27/chumatskyy-shliakh-riaboshapky/

Сайт «Главком» пише: «Вища рада правосуддя порушила дисциплінарну справу щодо судді Чернігівського апеляційного суду Олександра Євстафієва за ймовірний сон під час судового слухання. З таким порушенням суддівської етики в Україні ще не стикалися».

Наївність колективу «Главкому» не може не дивувати – в Україні й не таке було. Так, наприклад, Леонід Кучма своїм указом від 27 червня 1996 року №481/96 звільнив у порядку дисциплінарного провадження суддю Олександра Шморгуна, тодішнього голову Новомиргородського районного суду Кіровоградської області. Причиною стало те, що Олександр Семенович, розглядаючи кримінальну справу відносно якогось Бандурка, пішов пиячити з прокурором, залишивши замість себе головувати в судовому засіданні адвоката Бурка. Повернувшись з «обіду», суддя, втомлений горілкою, заснув за столом і справив малу нужду прямо в залі, під час останнього слова підсудного.

У наступному екс-суддя Шморгун був призначений прокурором Вінницької області, обіймав посаду заступника прокурора Києва та першого заступника прокурора Чернігівської області, потрапив під люстрацію, але рішенням суду в листопаді 2019 року був поновлений на роботі з виплатою величезної компенсації за час вимушеного прогулу.

Народ питає, з якого дива посольство США усіляко підтримує колишнього «стукача» СБУ Стерненка й направляє свою агентуру на мітинги, які на захист Стерненка влаштовує генерал-лейтенант «Латиш». Відповідь дуже проста: за нього з проханнями в резидентуру ЦРУ бігає Уляна Супрун, оскільки Стерненко останнім часом сексуально задовольняє Наталію Усатенко, прес-секретаршу Супрун. З огляду на якісне виконання Стерненком своїх чоловічих обов’язків Супрун і Усатенко переконали резидентуру ЦРУ виділити «активісту» куратора (саме куратор зобов'язав Стерненка носити піджак і придбати окуляри, які йому, взагалі-то, не потрібні), найняти на гроші американських платників співробітників, які ведуть Ютуб-канал Стерненка та його сторінки в соціальних мережах, і частково оплачувати «акції на захист громадського активіста». Хоча основне фінансування цих акцій лягає, звісно ж, на штаб Порошенка.

Видання «Страна.ua» з притаманними цьому ресурсу точністю, об’єктивністю та професіоналізмом пише, що на захист «активіста» Стерненка, засудженого до 7 років позбавлення волі, виступили націоналісти. Звісно ж це не так – жодна організація національного чи, не приведи господи, радикального спрямування на захист Стерненка не виступала. Промовчали навіть колишні сослуживці Стерненка в «Правому Секторі» Дмитро Ярош та Ілля Кива.

Річ у тім, що всі організації радикального спрямування працюють під покровительством Департаменту захисту національної державності СБУ. Стерненко також був негласним позаштатним співробітником ДЗНД СБУ, але наприкінці 2017 року перейшов до ГУ «К», де його взяв на зв’язок особисто генерал-лейтенант Василь Пісний. Конфлікт між Стерненком і ДЗНД СБУ виник через спробу Стерненка отримати по підроблених документах посвідчення учасника бойових дій (звісно ж, ні в яких бойових діях Стерненко участі не брав і брати не міг, оскільки замість того, щоби поїхати разом з «Правим Сектором» у АТО, торгував у Одесі наркотиками в інтересах свого куратора з відділу захисту національної державності УСБУ в Одеській області). Але головне, що після того, як Пісний звільнився з СБУ, співмешканка Стерненка, така собі Наталія Усатенко, яка є прес-секретарем скандальновідомої громадянки США Уляни Супрун, відвела агента СБУ в резидентуру ЦРУ в посольстві США.

Разом зі Стерненком свої послуги в роботі проти України посольству США тоді запропонували ще два соратники Стерненка та його екс-колеги по роботі в ДЗНД СБУ – керівник штабу партії «Національний корпус» Назарій Кравченко й керівник київського осередку «Національного корпусу» Сергій Філімонов (до речі – улюбленці колишнього заступника голови СБУ Віктора Іонасовича Кононенка, який зараз на гроші Сивочолого Гетьмана організовує мітинги на захист Стерненка). Це не могло залишитись безкарним з боку тих активістів, які зберегли вірність СБУ – Кравченко та Філімонов були впіймані екс-колегами по «Національному корпусу» і побиті. Така ж доля очікувала й на Стерненка, але втрутилось посольство США і в СБУ залишили Стерненка в спокої.

Тому, насправді, у мітингах на захист Стерненка націоналісти чи радикали участі не беруть. Основний контингент «протестантів» – це професійні громадські активісти з числа американської та британської агентури, ЛГБТ-тусовка, завсідники масових заходів, найняті штабом Порошенка, та колишні добровільні помічники СБУ, агентурні справи яких винесли генерал-лейтенант Кононенко й генерал-майор Доценко, коли їх виганяли з Контори.

І що, хіба я помилився два роки тому?

Я от думаю: а чи не засидівся Баканов у лейтенантах? Може, варто порушити перед Одним з Найвеличніших Лідерів Світу питання про дострокове присвоєння Івану Геннадійовичу звання старшого лейтенанта? - Як заохочення за блискучо проведену операцію по викриттю Нескоромного. Ну і, знову ж таки, доплата за звання...

Томос під загрозою! Злочинна влада затримала в Дніпрі сина «Наріка» – Єрмака Петровського 2000 року народження – за стрілянину в кав’ярні.

Якщо «Нарік» – це батько Томосу, то його син – це брат Томосу. Тільки злочинна влада могла підняти руку на брата Томосу!

Під рубрикою «Сергей-парад».

Оскільки «Латишу» так і не вдалось умовити націоналістів чи, хоча б, футбольних фанатів вийти на підтримку Стерненка, штаб Сивочолого Гетьмана був змушений кинути на мітинг усі наявні сили.