З нагоди першої річниці ганебного звільнення Руслана Рябошапки з посади генерального прокурора Інтернет-видання «Насправді» вмістило переклад англійською мовою статті про те, як він провернув аферу, внаслідок якої заступник Рябошапки Віктор Чумак тепер отримуватиме пенсію в розмірі 135 тис. грн. на місяць (при тому, що максимальна пенсія для співробітників прокуратури складає 17 тис. грн.). Для цього Рябошапка спочатку зробив Чумака прокурором без проходження атестації, незаконно оформивши його на місце співробітниці Генеральної прокуратури, яка перебувала у відпустці по догляду за дитиною, потім перевів на адміністративну посаду заступника генерального прокурора, потім на 16 днів відправив Чумака на військову службу за кілька днів до ліквідації Головної військової прокуратури й знову повернув на посаду заступника генпрокурора. Завдяки цим нехитрим, але злочинним комбінаціям Рябошапка та Чумак розікрали кошти державного бюджету на кругленьку суму.

https://naspravdi.today/en/2021/03/05/adventures-of-chumak-and-ryaboshapka/

З оригіналом статті українською мовою можна ознайомитись за цим посиланням:

https://naspravdi.today/uk/2021/02/27/chumatskyy-shliakh-riaboshapky/

Рік тому посаду генерального прокурора з ганьбою покинув найвідоміший випускник Міжнародного Соломонового університету Руслан Рябошапка, наслідки діяльності якого ще довго оплачуватимуть зі своєї кишені українські платники податків.

Ех, якого прокурора просрали...

Якби у Венедіктової було пару клепок у голові, вона замість того, щоби судитись з шахраєм Шевченком, поцікавилася б матеріалами службової перевірки, проведеної навесні 2019 року Управлінням внутрішнього контролю НАБУ, під час якої співробітники НАБУ Калужинський і Шевченко давали свідчення із застосуванням «поліграфу» – точніше, брехали, що й зафіксував експерт-поліграфолог. Ці матеріали зараз вкриваються пилом у Національному агентстві з питань запобігання корупції, оскільки екс-генпрокурор Рябошапка заборонив притягувати до відповідальності корупціонерів з НАБУ.

https://naspravdi.today/uk/2021/03/05/venediktova-pishla-po-sudakh/

Українці ще ніколи не жили так добре, як при президенті Байдені.

Народний депутат України від фракції «Слуга народу» Данило Гетманцев окреслив у інтерв’ю «Главкому» обрії нової економічної політики: мовляв, платоспроможні українці ухиляються від сплати податків і з цим тепер влада буде рішуче боротись. «Податкова – бідкається Данило Олександрович, – 10 років не бачить більше 5 млн працездатного населення. Тобто за даними податкової вони взагалі не отримують доходи. І при цьому всьому в нас затори у великих містах щоранку із дуже недешевих автомобілів. Це, погодьтеся, свідчить про рівень добробуту частини населення? А інша частина – медики, вчителі, пенсіонери, поліцейські – поставлені на межу виживання… Чому так відбувається? Тому що внаслідок тіньової економіки національного доходу перерозподіл не працює як слід. Ті, хто одержує дохід, відмовляються від сплати чесної долі доходу на утримання соціальної сфери, доріг, оборони… Без прийняття непопулярних, але дуже потрібних рішень у нашої країни майбутнього нема».

Спробую пояснити голові Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Верховної Ради, звідкіля на вулицях появляються недешеві автомобілі й чому порожній Пенсійний Фонд. Ось, наприклад, своїми безграмотними просторікуваннями народ регулярно розважає такий собі позаштатний радник керівника Офісу Президента Михайло Подоляк. Слово «позаштатний» означає, що Міша не отримує офіційну зарплатню й працює в ОП безплатно. Але не варто думати, що Подоляк ночами розвантажує вагони, щоби зрання поснідати, чим бог послав, і бігти на Банкову радити Єрмаку. Насправді, йому платиться «в конверті», без усяких формальностей – не менше 10 тис. доларів на місяць (принаймні, раніше радникам платили «десятку», але я не здивуюсь, якщо Міша виторгував надбавку за незнання української мови).

Але й ті, хто офіційно працевлаштовані в Офісі Президента, також працюють не за оклад – не думаю, що Мендель отримує «у конверті» менше, ніж 3 тисячі доларів на місяць. Скоріше за все, 5. І усілякий непотріб на кшталт колишнього радника на громадських засадах секретаря РНБОУ Сивоха чи птаха-говоруна Арестовича – вони також живуть не на допомогу з безробіття. Усім їм щомісяця робляться виплати «у конвертах» з так званого «президентського фонду».

У червні 2019 року Руслан Рябошапка, як тільки отримав кабінет на Банковій, дав інтерв’ю «Лівому Берегу», де розповів, що в НАЗК за часи Порошенка співробітникам неофіційно виплачували щомісячну матеріальну допомогу від президента. Судячи з того, що після призначення генеральним прокурором Рябошапка не розпочав за цим фактом досудового розслідування, він і сам не відмовлявся від таких конвертів, які, напевно, роздаються досі.

Нехай Данило Олександрович пригадає, скільки грошей неофіційно виплачується йому та його колегам по фракції (ці цифри неодноразово озвучувались – рядовому депутату Офіс Президента платить 5 тис. доларів на місяць, а головам комітетів – 15 тис. доларів на місяць), скільки отримують персонально голова фракції Арахамія та його заступник Корнієнко, скільки доплачується вірним солдатам партії в складі Офісу генерального прокурора, Кабінету Міністрів тощо – і відповість на просте запитання: з яких джерел наповнюється «президентський фонд»? Якщо Гетманцев цього не знає, то розповідаю: основними джерелами виплат усім цим арестовичам, подолякам та арахаміям є переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю (не в останню чергу через «сірі» схеми ввезення автомобілів, які так обурюють Данилу Олександровича) і розкрадання бюджетних коштів на «Великому Будівництві» та інших оборудках.

Тому, шановний Даниле Олександровичу, громадяни нічого не винні такій державі. І Ви даремно думаєте, що Вам вдасться примусити підданих Одного з Найвеличніших Лідерів Світу (с) добровільно віддавати злодіям і корупціонерам частину своїх доходів у вигляді податків. Спочатку самі навчіться жити на офіційну зарплатню.

За що я люблю політичних проституток – вони завжди непередбачувані.

Друзі, а ви не знаєте, чому вже понад рік не видно й не чути Ігоря Валерійовича? Ще недавно, у квітні-травні 2019 року, він роздавав інтерв’ю, давав уроки державотворення, розповідав, як треба перебудувати Україну, і натякав на свої необмежені адміністративні можливості. А зараз чомусь зник з публічного простору. Може, щось трапилось?

Російські ЗМІ наввипередки повідомляють, що в Генеральному штабі Збройних Сил України вирішили сформувати ЛГБТ-батальйон для участі в бойових діях на Сході України. Мовляв, представники гей-спільноти воюватимуть з російськими найманцями, як 300 спартанців. Треба сказати, що ця ідея не нова й перший такий батальйон був сформований ще у вересні 2014 року. Щоправда, не з активістів ЛГБТ-руху, а з податкових міліціонерів. Ось що я писав з цього приводу 27 серпня 2014 року:

***
Головний податківець України Ігор Білоус повідомив у твітері: «Отримали доручення створити батальйон на базі ДФС. В більшій мірі буде складатись з податкових міліціонерів. Думаю, буде в межах 100 осіб».

Взагалі-то «батальйон» у кількості 100 осіб називається ротою. Але, як відомо, один податківець страшніший за 5-х солдатів. Тож я підозрюю, що бійцям фіскального фронту навіть зброю не будуть видавати – вони задовбуватимуть ворога до смерті приписами, повідомленнями-рішеннями та вимаганням хабарів.

З такої нагоди пригадався радянський анекдот, як президент США Р.Рейган вихвалявся перед президентом СРСР М.Горбачовим останньою розробкою своїх ядерників – нейтронною бомбою. Мовляв, кидаєш таку бомбу – і гаплик. Люди зникають, а матеріальні цінності залишаються. Горбачов почухав потилицю та й каже: «А в нас є ще страшніша зброя – взвод прапорщиків. Люди залишаються, матеріальні цінності зникають». Це – якраз про Білоуса та його податкове воїнство.

Друзі, хочу порадитись стосовно титулу Володимира Зеленського, який в Офісі Єрмака працює президентом. Річ у тім, що глава держави Андрій Єрмак публічно називає Зеленського «Одним з Найбільших Лідерів Світу». У той час як Юлія Мендель стверджує, що Володимир Олександрович – це «Один з Найвеличніших Лідерів Світу». Тож як правильно – «Найбільший» чи «Найвеличніший»?

Маю запитання до заступника генерального прокурора Олексія Симоненка. Олексію Юрійовичу, Ви, часом, не хочете виконати вимогу частини восьмої статті 9 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» й письмово повідомити мене про негласні розшукові дії, які Служба безпеки України під Вашим прокурорським наглядом здійснювала щодо моєї скромної персони?

Нагадаю, що 10 червня 2020 року в Головному управлінні внутрішньої безпеки СБУ була заведена оперативно-розшукова справа на підставі рапорту колишнього першого заступника начальника Головного управління СБУ по Києву та Київській області Олександра Білоуса, ображеного на мої публікації. Зокрема, у своїх пасквілях я розповів, як Білоус разом зі своїм дружком Дмитром Нескоромним стежили за братом Єрмака та на завдання Андрія Богдана підкидали гроші екс-заступнику міністра Юрію Гримчаку в сподіванні, що Гримчак понесе «хабар» (хабародавцем виступив агент Білоуса Максим Святненко) в КМДА – щоби влаштувати скандал із наступним позбавленням Кличка посади голови Київської міської державної адміністрації. А коли провокація з використанням «в темну» Гримчака не вдалась, бо він просто не знав нікого зі столичного начальства, Білоус спробував підкинути гроші заступникові голови КМДА Миколі Поворознику.

У межах цієї оперативно-розшукової справи відносно мене проводився цілий комплекс контррозвідувальних заходів з метою встановити джерела моєї поінформованості. Але вже сплинули всі строки притягнення мене до кримінальної відповідальності, а я досі перебуваю на свободі. Натомість ініціатор ОРС Білоус покинув (не зі своєї волі) лави СБУ та нині влаштувався проректором з господарських питань у Національному авіаційному університеті. Нескоромний самі знаєте де, Поворозник повернувся на роботу. Тому я й думаю: може настав час, нарешті, виконати вимогу закону й офіційно повідомити мене про те, що мої права тимчасово обмежувались, та відшкодувати завдану моральну шкоду?

Сподіваюсь, що Ви, Олексію Юрійовичу, трохи розумніший, ніж Ваш доки що колега Роман Говда (люди брешуть, що Роману Михайловичу залишилось працювати в органах прокуратури лічені дні). І тому не станете брати приклад з Говди й роздмухувати скандал на рівному місці.

Між іншим, «батько Тарас» видав свого «Кобзаря», коли йому було 26 років…

..Зазбиралось на дощ, а пиздячити ще далеченько.
І дорога убита, неначе дорога АТО.
На узбіччі стоїть голосує попутніх Шевченко.
Я спиняю і він підсідає до мене в авто.

Я газую на схід, де стирчать із землі терикони,
і на землю мою своїм лаптєм ступив підарас.
Всі одвічні боги пропили свої древні ікони,
але поряд сидить і сміється крізь вуса Тарас.

Каже: хлопче, жени! Хай вітри тобі дують у спину.
Хай тебе не бере ні вогонь, ні земля, ні вода.
Поквитайся за нас, за нещасну мою Катерину.
Ось тримай-но ножа – це тобі передав Галайда.

Ці плюгаві мерці, ця кацапська навала пихата
нападає вночі і заходить завжди зі спини.
Ще вишневий садок. Ще пасуться маленькі ягнята.
Але ниньки із них виростають одні барани...

...Він ще довго отак матюкався, сміявся і плакав,
потім десь за Дніпром утомився і тихо заснув.
Мабуть, снилось йому, що вернулися знов гайдамаки,
посвятили ножі і пішли на останню війну.

Олексій БИК

До Києва приїхав Хрісто Грозєв з Belingcat – знімати фільм про провал операції з затримання «вагнерівців». Нарешті, уся «наружка» ГУР МО та СЗР стала працювати за призначенням. Навіть Баранецький своїх «топтунів» прислав (напевно, без відома Баканова, але за вказівкою Єрмака). Головне тепер – щоби хлопці з різних відомств не побились за право першими стежити за клієнтом. Бо Грозєв один, а їх – он скільки.

2013, Київ.

Ігорь Гіркін приймає участь в реконструкції форсування Дніпра.

«Один з Найвеличніших Лідерів Світу (с) збирається надати захист жертвам Кримінального Кодексу України, по-суті – інакодумцям, уся вина яких полягає виключно в тому, що вони мають заперечення до окремих положень Особливої частини КК. Як правило, нарікання викликають диспозиції Розділів ІІ (злочини проти життя та здоров’я особи), ІІІ (злочини проти волі, честі та гідності особи), IV (злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи), VI (злочини проти власності) Кримінального Кодексу. Але ж інші частини Кримінального Кодексу України вони визнають!

Скажіть мені будь-ласка, хіба це нормально, коли людина вкрала чийсь мобільний телефон або просто гаманець і має за це сидіти, якщо він активіст і ветеран платних мітингів за кошти іноземних грантів? Десятки тисяч людей нудяться в тюрмах, уся вина яких полягала лише в тому, що вони щось вкрали, залізли в чужу кишеню, когось зарізали, вбили чи зґвалтували. Хіба це нормально? Всі ці люди є мучениками законів мирного часу!

Я повністю поділяю їх праведний гнів і обурення стосовно застосування законів мирного часу до згаданих «активістів» і «ветеранів». Це кричуща несправедливість. Безумовно, їх треба було судити за законами воєнного часу. Бажано – часів Другої світової війни».

https://naspravdi.today/uk/2021/03/10/za-zakonamy-voiennoho-chasu/

Друзі, останні шість років я мав нахабство стверджувати, що так звана «реформа поліції» була проведена двома заїжджими аферистками виключно з метою розкрадання коштів американських платників податків, які Уряд США виділив на допомогу Україні. І що єдиним наслідком цієї «реформи» став розгул злочинності.
Але подібне твердження потребує експериментальної перевірки. І ось раптово трапилась нагода поставити такий експеримент. Мені, як і багатьом громадянам нашої нещасної псевдо-держави, стали надходити СМС-повідомлення та телефонні дзвінки з погрозами, що я маю повернути борги якихось невідомих мені людей, які, беручи десь позику, назвали мене своїм поручителем.

Погрози з інтервалом у 1-2 хвилини надходять з телефонних номерів:

050 356 5763, 050 356 5608, 095 260 2911, 066 510 4562, 050 492 5589, 095 260 2885, 095 260 2917

У порядку експерименту я сьогодні направлю заяву про вчинене кримінальне правопорушення в Шевченківське райуправління поліції ГУ НПУ в м.Києві й кожного дня буду повідомляти, як відреформовані поліцейські ловлять шахраїв і вимагачів. Запевняю, це буде весело.